«заспіваймо про руїну, про карпатську україну…» Дослідницько-пошуковий позаурочний виховний захід мета



Скачати 140.04 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір140.04 Kb.


«ЗАСПІВАЙМО ПРО РУЇНУ,

ПРО КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ…»

Дослідницько-пошуковий позаурочний виховний захід
МЕТА: розглянути становище і розвиток українських земель у складі Чехословаччини, показати процес створення Карпатської України, дати характеристику цьому державному утворенню та визначити історичне значення боротьби карпатських русинів за утворення української національної держави; виховувати почуття національної свідомості, активну громадянську позицію.

ВИПЕРЕДЖАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ:

І. Підготувати тезові повідомлення «Закарпаття у складі Чехословаччини»:



  • економічне становище краю;

  • національне та соціальне становище краю;

  • громадсько-політичне життя краю;

  • культурне життя населення краю.

ІІ. Підготувати фотоколлаж «Карпатська Україна».

ІІІ. Підготувати матеріали про події 1938-1939 рр. на території нашого району.


ОБЛАДНАННЯ: підручник «Історія України.10 клас», хрестоматія з новітньої історії, схема «Українські землі у 20-30-х рр.. XX ст..», карта України, карта Європи, атлас, таблиці, мультимедійне обладнання, документальний відеофільм «Карпатська Україна», портрет А.Волошина та ін. керівників Карпатської України, історичні документи державотворення Карпатської України, державна символіка Карпатської Украни, фотоколлаж, виставка літератури про Карпатську Україну.
Перемога завжди на боці тих,

хто правий.

А правість вимірюється гідністю ідеї,

яку захищаєш.
Конфуцій

Поетична хвилинка

Твій рідний край, дитино,

То красна ця земля,

Куди не глянеш оком –

Луги, ліси, поля.

І потічок той срібний,

І той зелений гай.

Це все, моя дитино,

Твій рідний край.

Твій рідний край , дитино,

То ті сільські хати,

Що в них живе народ наш,

Усі твої брати,

І птахи ті співучі,

І тих квіток розмай,

Це все, моя дитино,

Твій рідний край.



Старі церкви й палати,

Золото й срібло – знай!

Це все моя, дитино,

Твій рідний край



!

Так сталося, що Закарпаття історично найдовше перебувало під чужоземним пануванням. У 1924 році, під час перепису населения, лише 12% закарпатців назвали себе українцями. Очевидно, що ця економічно відстала та національно пригноблена область Чехословаччини мала небагато шансів стати українським державним утворенням в середині XX ст. А все ж Закарпаття стало легендою, про яку говорили всі європейські країни.

15 березня 1939року було проголошено державну самостійність Карпатської України. Що могло сприяти створенню цієї держави? Все це ми і згадаємо сьогодні.



(Даний матеріал частково вивчався учнями в курсі новітньої історії України та курсі всесвітньої історії, а також самостійно опрацьовувався дома.)

Дайте відповідь на запитання:

  1. Які країни претендували на Закарпаття після Першої світової війни?

  2. Яким було прагнення закарпатців щодо подальшої долі свого краю?

  3. Яке рішення прийняли з’їзди народних комітатів у Хусті, Любовні, Сваляві після розпаду Австро-Угорщини?

  4. Чому не вдалося возз'єднати Закарпаття з Україною?

  5. Коли Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини?

  6. Який документ закріпив приєднання Закарпаття до Чехословаччини?


(Робота з схемою 12).




Робота з документом.

Учні ознайомлюються з витягом з «Генерального статуту для організації Підкарпатської Руси», затвердженого чехо-словацьким урядом на підставі Сен-Жерменського договору (Турченко Ф. «Новітня історія України». 10 клас С.-340)



Запитання для обговорення

  1. Яку назву отримало Закарпаття згідно з документом?

  2. На яких умовах було передбачено входження Закарпаття до складу ЧСР?

  3. Який законодавчий орган передбачалося створити в краї?

  4. В яких галузях міг розпоряджатися сойм Карпатської Русі за цим документом?

  5. Як називалася посада керівника краю?

  6. Чи відповідали проголошені права краю реальній політиці чехословацького уряду?

А зараз з'ясуємо чи виконав уряд Чехословаччини свої зобов'язання щодо забезпечення автономії Підкарпатської Русі.

Зачитуються підготовані учнями повідомлення.

Ознайомимось із ще одним документом, який стосується цього питания. Це витяг з промови депутата від Закарпаття Т.Мондока в палаті депутатів Чехословаччини про політику уряду на Закарпатті (Турченко Ф. «Новітня історія України». 10 клас с.-340)



Запитання до обговорення:

  1. Яким було становище промисловості Закарпаття?

  2. В чому полягала суть аграрної реформи?

  3. На які прояви національних і соціальних утисків українського
    населения вказує депутат парламенту?

  4. Чому влада боялася усвідомлення населенням Закарпаття своєї належності до української нації?

  5. Яким був статус Закарпаття у складі Чехословаччини?

  6. Які політичні сили були впливовими на Закарпатті? Чи існували на Закарпатті суто українські партії?

  7. Якою була політика чехословацького уряду щодо українців?

  8. Яким було становище української школи на Закарпатті?

  9. Яка церква мала великий вплив на духовне життя мешканщв краю? Хто її очолював?

На підтвердження цієї інформації зараз ми проглянемо документальні кадри з життя закарпатців цього періоду: с/г, культура, промисловість і ремесла, міське життя (демонструються відповідні кадри з фільму).

Настав 1938р. Співвідношення сил у Європі складалося на користь Німеччини. Чехословаччина стала наступною країною після Австрії, яку заходилися ділити, на догоду Німеччині, великі держави. Щоб сконсолідуватися перед загрозою нацизму, уряд країни йшов на безпрецендентні поступки, що дозволило найбільшим національним спільнотам створити свої автономії. Таким чином з'явилась Чеська, Словацька та автономія Підкарпатської Русі.


Поетична хвилинка


У Карпатах тихо-тихо…

Тисне грудь печаль…

У Карпатах сумно-сумно…

У Карпатах жаль.


Їх багнетами приперли

Із обох боків…

Розділили Україну

Поміж ворогів.




А зараз знову переглянемо важливий історичний момент, що дозволив Закарпаттю отримати самоврядування - підписання Мюнхенської угоди (демонстрація уривку фільму).

Отож згадаємо основні передумови надання Закарпаттю автономії:

  • долучення населения до демократичних інститутів влади, участь у роботі місцевих органів влади, у виборах;

  • активізація боротьби за автономію краю;

  • формування розгалуженої мережі громадсько-політичних і культурнихорганізацій, їх активна діяльність.

7-10 жовтня 1938 року був сформований перший автономний уряд, який 11 жовтня був затверджений Прагою. До нього увійшли: А.Бродій - прем'ер-міністр, Юрій Ревай, Едмунд Бачинський, Августин Волошин. (Демонструються портрети політичних діячів). Однак 26 жовтня 1938року Бродій був заарештований за проугорську діяльність і прем'ер-міністром був призначений Августин Волошин. Нова адміністрація краю опинилась у скрутному становищі. Населения краю в основній своїй масі підтримувало русинський рух. Крім того від краю, за рішенням Першого віденського арбітражу, були відторгнуті найбільш економічно розвинуті райони і міста: Ужгород, Мукачево, Берегове та ін. загальною площею 1500км2. Незважаючи на це, автономна адміністрація взялась до активної державотворчої діяльностї, використовуючи допомогу ОУН.
Поетична хвилинка.

Цей день для нас гіркий, нещасний,

Хвилина ця важка, сумна.

Неначе грім їз неба ясного

Наспіла вістка – новина.

Пропав наш Ужгород, Мукачів

Пішло й Берегово від нас,

Душа ридає, серце плаче

У цей сумний, проклятий час.

Потонуть в морі у чужому,

Зазнають лиха і тортур.

Бо мідярня повздовж кордону

Поставить знов китайський мур.

Зійшлись міністри в місті Відні,

Юрба диктаторів-нікчем,

Кати-арбітри божевільні

Нас перекроїли ножем.

Тужать журбою рідні села,

В устах ридання голосне,

Бо їх прийдешнє невеселе,

Бо їх положення страшне.

Не буде рідної свободи,

Не буде там своїх пісень…

Цей день в історії народу

Страшний, трагічний, чорний день.



А зараз згадаємо основні заходи уряду А.Волошина:

  • Заборонено діяльність усіх політичних партій (20 січня 1938р.), крім УНО (Українське національне об'єднання);

  • Боротьба проти комуністів та проугорських угрупувань;

  • Українізація системи освіти, видавничої справи, адміністрації;

  • Розширення мережі кооперативів;

  • Створення Карпатської Січі - військової організації;

  • Організація концентраційних таборів.

Усі державотворчі процеси в краї розгорталися згідно з теорїєю інтегрованого націоналізму.



Робота з документами.

З програми УНО:

«Ціле духовне життя, як школи, преси, фільми, театр, духовна продукція та чинники, що впливатимуть на фізичну та моральну вартість нації, поставлені будуть на строгий контроль держави. Учителями нації, журналістами, письменниками, митцями та творцями духовних цінностей нації можуть стати лише українці по крові та походженню... УНО вносить в Українську націю елемент абсолютної єдності політичної, етнічної, національної та господарської. Тому її організаційна структура є ієрархія...»

Запитання:


  1. Ідеї якої ідеології відображені в документі?

  2. Який тип держави намагались розбудувати члени УНО?



Можливо, саме завдяки цим заходам владі вдалося мобілізувати населення краю. В лютому 1939 року на виборах до Сейму УНО набрало 86% голосів. Проте ситуація продовжувала загострюватись.

12 березня 1939 року Німечччина дала згоду Угорщині окупувати Закарпаття.

Спроби створити збройні загони Карпатської Січі викликали конфлікт із чеською адміністрацією. 14 березня частини чехословацької армії завдали поразки загонам Карпатської Січі в Хусті, які намагалися оволодіти складами із зброєю. Загинуло 102 січовики. В той же день угорці вводять свої війська на територію Закарпаття і починають відкриту агресію. А.Волошин звертається по допомогу до Німеччини та Італії. Однак марно.

Ось як охарактеризував становище Закарпатської України посол Франції у Берліні.



Робота з документом.

Ознайомлення з уривком з листа посла Франції в Берліні міністру закордонних справ Франції від 14 березня 1939 року. (Турченко Ф. «Новітня історія України». 10 клас ст.340).

А ось відповідь представника Головної команди Карпатської Січі полковника Колодзинського німецькому консулу від 14 березня. «У словнику українського націоналіста немає слова «капітулювати». Сильніший ворог може нас у бою перемогти, але поставити на коліна ніколи.»

15 березня 1939 року у приміщенні гімназії м.Хуст (сьогодні ЗОШ №1) зібрався Сейм Карпатської України, на якому було проголошено її незалежність. Президентом обрано А. Волошина. Прийнято гімн, прапор і герб нової держави.



Ознайомимось із ще одним історичним джерелом.

Із закону Першого Сейму Карпатської України (ТурченкоФ. «Хрестоматия новітньої історії України». 10 клас.)

А зараз розглянемо ці історичні події на екрані (кадри із засідання Сейму).

Запитання:


  1. Які зовнішньополітичні обставини спряли проголошенню
    незалежності Карпатської Украни?

  2. Яким був устрій нової держави?

  3. Якою була символіка Карпатської України?

Засідання Сейму відбувалось під гуркіт гармат наступаючих угорських військ.

Робота з документом.

Телеграма прем’єр-міністра Карпатської України до міністра закордонних справ Німеччини. (Турченко Ф. «Новітня історія України». 10 клас//К.:Генеза, 2002р. ст.-341)

Найзапекліші бої розгорталися на підступах до Хуста на Красному полі. Тут погано озброєні січовики, як колись герої Крут, зустріли переважаючі кількісно і зброєю угорські війська.

Поетична хвилинка.


I закарпатці, й галичани

В бою тім голови поклали.

Були і в Карпатах Крути,

Де трупами, наче листом,

Щоби неволю відвернути,

Лягли ще юні гімназисти

Вони за вільну Україну,

Проти фашистської навали,

На Красне поле,

Мов на міну

Пішли й навік заночували

Хоч смертоносно ворог тиснув,

Та там його призупинили:

На Красне поле і у Тису

Гарячу кров свою пролили

Лише, коли фашист у танках

Помчав на їх піхотну зброю...

Топтався скрізь на їх останках

Ще довго після бою.

I закарпатці, й галичани

В бою тім голови поклали —

Дитя - Вкраїну так зачали

Хоч ще тоді й не врятували.

Так піднімались до зеніту

У власній крові по коліна

I доказали всьому світу,

Що є держава — Україна.
Василь Малета (Міжгір'я).

18 березня територія краю була окупована повністю. Уряд Карпатської України емігрував до Румунії. До кінця квітня окремі загони, застосовуючи партизанські методи боротьби, чинили опір угорським окупантам, однак зупинити агресію не змогли. До того ж Карпатська Україна опинилась у міжнародній ізоляції. Жодна з країн не бажала мати сусідом незалежну українську державу.



Вшануймо пам'ять тих, хто боровся і загинув та помолімося .

Благослови, небес Владико,

Пожертву чесну і велику

Народних лицарів, що в бій,

Відважно йдуть за нарід свій!

Благослови Ісусе Христе,

Любов до волі, серце чисте –

Вони ж ідуть на ворогів

За милих друзів і братів.

Благослови, Пречиста Мати,

Зусилля їх тверде, завзяте,

Благослови їх рани, біль

І краплі крові серед піль.

Благослови на чесний бій

Героїв, Юрію Святий,

І перемогу їм подай

За нарід свій, за Рідний край!




Запитання:

1.У чому ви вбачаєте історичне значення проголошення Карпатської України?

2.Які уроки можна винести з цих подій?
Карпатська Україна проіснувала лише кілька днів, проте залишила свій слід у боротьбі за національну державність. Історичне значення незалежної держави карпатоукраїнців полягало в тому, що було ще раз продемонстровано непереборне прагнення українського народу до створення власної держави.

Жодна велика держава не наважувалась до цього чинити опір нацистам та їхнім союзникам. Ні Австрія, ні Чехія, ні частина Литви, окупована німцями, жодним пострілом не зустріли загарбників. I лише маленька, погано озброєна армія маленької держави першою вступила в бій спочатку з чехами, а потім з угорською армією. П’ятиденний спротив Карпатської Січі, а потім тривала партизанська боротьба стали унікальним свідченням ідейності та безкомпромісності українців перед переважаючими силами ворога.

Ми – незалежна держава. Але повинні пам’ятати тих, хто поклав життя своє за нашу державність.


Народе мій! Моя Вкраїно!

Послухай нене, Свого сина:

Встань мужньо! Сплюнь свою огиду

До всіх мерзотних ворогів.

Відправ загиблим Панахиду,

Зроби музеї з острогів,

Схились над прахом убієнних

В журбі і клятві воєдино

Нехай на небі їм – спасення,

Від Тебе ж – пам'ять, Україно!

Через віки, огненні грози

Несу любов Тобі, кохана,

Утри, моя голубко, сльози,

Віддай Героям честь і шану!

Хай щирим буде твоє серце,

Вкраїно, золоте відерце!

І кожен любить хай, кохає…

Вкраїна-мати не вмирає.




Література:

Турченко Ф. Новітня історія України. 10 клас //К.: Генеза 2002р.

Турченко Ф. Хрестоматія з новітньої історії України. 10 клас //К.:Гене за 1998р.

Дудар Т.Ю. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. /Історія і правознавство. -2007р.-№16-18.

Гісем О., Мартинюк 0. Історія України. Розробки уроков. 10 клас//Х.:Веста: Ранок, 2007р.

Лебедева Ю. Вивчення історії України. 10 клас. Посібник для вчителя./ Тернопіль: Богдан,2002р.

Гісем О., Мартинюк 0. Історія України. 10-11 клас. Наочний довідник//х.:Веста, 2006р.

Документальний фільм «Карпатська Україна».

Гренджа-Донський В. «Щастя і горе Карпатської України».

Павленко Г., Діячі історії, науки і культури Закарпаття.//Ужгород,1999.

Чикальська О. «Щастя і горе Карпатської України./Вісник. № 1. 2004.

Липчей Ю. «Карпатська Україна: сторінки історії»./Вісник №3. 2007.







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка