Зарубіжний досвід організації психологічного супроводу у закладах освіти



Скачати 76.08 Kb.
Дата конвертації06.04.2016
Розмір76.08 Kb.
Т.О. Афанасьєва

к. психол. н., доцент

доцент кафедри менеджменту освіти та психології
КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР

м.Запоріжжя


ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
У статті розглянуті основні особливості організації психологічного супроводу у зарубіжних странах, а саме Великобританії, США, Фінляндії, Німеччині. Визначенні різні моделі діяльності дорослих в системі підтримки, а саме тьютор, куратор, радник, консультант, координатор по захисту прав дитини та інші.

Ключові слова: психологічний супровід, тьютор, консультант, педагогічна підтримка.

The article describes the main features of psychological support in foreign countries, such as UK, USA, Finland and Germany. Identify different patterns of adults in the support system, namely tutor, mentor, advisor, consultant, coordinator for the protection of children's rights and others. 
Keywords: psychological support, tutor, counselor, teacher support. 
Необхідність використання психологічного супроводу є наслідком гуманізації освітнього процесу, яка пов’язана з пошуком і освоєнням можливостей практичного втілення положень особистісно-орієнтованого навчання. Таким чином, навчання передбачає не тільки декларативне уявлення про особистість як суб’єкта самопізнання і саморозвитку, але й враховуються актуальні та потенційні можливості його розвитку. Внаслідок цього можна спостерігати підвищений інтерес вчених до феномену психологічного супроводу .

На сьогодні в сучасній психологічній практиці відсутній єдиний методологічний підхід щодо визначення сутності психологічного супроводу. Це поняття трактується як уся система професійної діяльності психолога (Р. Бітянова, Р. Овчарова та ін.); як різновид процесу навчання та виховання (Л. Божович, О. Газман, Н. Крилова, Г. Мітіна); як сприяння дитині в її розвитку (О. Асмолов); як допомога в соціальному вихованні (А. Мудрік, В. Слободчиков).

Таким чином, поняття “психологічний супровід” досить широко використовується у визначенні найрізноманітніших педагогічних, психологічних та соціальних феноменів. Але слід зазначити що теорія і практика психологічного супроводу, знаходиться у стані становлення.

У зв’язку з цим метою нашого дослідження є визначення особливостей функціонування психологічного супроводу в зарубіжній системі освіти

У зарубіжних країнах практика психологічного супроводу перетинаються з практикою й теоретичними підходами цілої низки західних педагогічних форм надання допомоги: гайденс-службою, каунслер-роботою та іншими [1; 2]. У зв’язку з цим простежуються різні моделі діяльності дорослих в системі підтримки: «tutor»-тьютор, куратор (індивідуальний, груповий, класний), психолог; «adviser» - радник; «counselor» - радник, консультант, «саrееr-counselor» - консультант по вибору професійного вибору, «remedial teacher» - вчитель компенсаторного навчання («лікуючий» педагог, коректор), «child protection coordinator» - координатор по захисту прав дитини та інші.

Незважаючи на термінологічну розбіжність важливо підкреслити сутність діяльності спеціалістів, які працюють в системі психологічного супроводу. Це надання допомоги учню, студенту в складній ситуації, з метою навчання його самостійності у прийнятті рішень і повсякденними труднощами, що передбачає допомогу в пізнанні себе і адекватному сприйнятті навколишнього середовища.

Аналізуючи концепції системи освіти в країнах Європи, можна визначити два типи домінуючих концепцій: концепції піклування та концепції розвитку.

У країнах Західної Європи домінує концепція піклування. Концепція піклування передбачає значну фінансову допомогу зі сторони національного та місцевого уряду. Саме тому сфера освіти в більшості країн Західної Європи має приватний характер: її забезпечують приватні фірми і компанії.

У країнах Східної та Центральної Європи домінуючою є концепція розвитку. Перевагою цієї концепціє є психопрофілактика і розвиток здібностей учнів, особистісних якостей.

Щодо досвіду реалізації психологічного супроводу особистості у зарубіжній школі, то він як в США, так і в країнах Західної Європи (Великої Британії, Франції, Німеччини, Швеції та ін.) відбувається завдяки функціонуванню професійних співтовариств, системі наставництва, обов’язковій участі учнів і студентів у багатьох розвивальних програмах.

Так, наприклад, в університетах Німеччини учні і студенти у позанавчальний час мають відвідувати принаймні одну із запропонованих програм (факультативів), що передбачає участь у спеціалізованих семінарах, тренінгах, майстер-класах, спрямованих на забезпечення адаптації, формування внутрішньої мотивації та свідомий вибір професії.

В системі освіти Польщі студенти і учні стають організаторами та учасниками професійних співтовариств за різними, приймають участь у роботі різноманітних лабораторій. Метою функціонування таких професійних співтовариств є не тільки підвищення якості професійної освіти, але і забезпечення успішності професійного розвитку майбутніх фахівців шляхом їх постійної професійної та психологічної підтримки.

Освіта США включає обов’язкове опанування вибіркових курсів (курси по вибору - electives), серед яких є курси професійної кар’єри, спрямовані на проектування власного професійного шляху, усвідомлення та розвиток особистісних ресурсів; курси побудови професійної поведінки, що забезпечують розвиток професійної адаптації майбутнього фахівця та ін.

Важливим є те, що основною формою професійного навчання у зарубіжній системі освіти є не лекційно-семінарська форма, а практика. При навчанні студентів практика включає не тільки так звану виробничу практику, а й відвідування груп професійної взаємодопомоги, майстерень, участь у професійних святах тощо.

Отже, незважаючи на те, що системи психологічного супроводу в різних країнах відрізняються одна від іншої й кожна з них має свою специфіку, головними їх загальними ідеями є сприяння особистості у набутті відповідних життєво-професійних знань та вмінь, розвиток внутрішньої мотивації діяльності, самостійності, відповідальності, критичності, гнучкості, а також підтримка у кризові періоди навчання та життя в цілому з метою подальшого гармонійного розвитку особистості.

Дослідивши зарубіжні підходи реалізації ідеї психологічного супроводу особистості в освітньому просторі, можна виділити такі загальні риси: 1) система психологічного супроводу реалізується через різноманітні соціальні й освітні програми, регламентовані державою, але окремі програми приймаються місцевою владою, керівництвом окремих університетів; 2) багато форм психологічного супроводу є приватними ініціативами різних професійних організацій, співтовариств; 3) сучасні системи професійної психологічної підтримки вимагають кваліфікованих фахівців, спеціально підготовлених у цій галузі.

У Великобританії в організації психологічного супроводу доволі розповсюдженою ж модель К.Маклафіна [4]. Він виокремив чотири основні елементи. Перший елемент – благополуччя, який включає в себе надання допомоги школярам у прийнятті рішень и вирішенні проблем; підтримка учнів у важкий для них час, визначення і контроль тих учнів, які знаходяться в ситуації ризику і вчувають тиск дорослих; координація роботи з дітьми у школі і поза неї.

Другий елемент – програмний. Учні отримують від дорослих нові психологічні знання для розвитку особистісної і соціальної сфери дітей. В процесі таких занять учні отримують необхідні консультації, методи навчання і учіння, відкрито висловлюють свою думку відносно програм.

Третій елемент – контроль і співтовариство. На даному етапі учні приймають участь виконанні правил і рішень шкільного співтовариства.

Четвертий елемент – елемент управління, який полягає в тому, що у кожній школі повинен бути координатор, який слідкує за виконанням трьох перших елементів.

У системі освіти Фінляндії психологічний супровід здебільшого спрямований на старшокласників. Для надання психологічного супроводу підліткам в школах реалізується проект «місто як школа», який спрямований для учнів, які мають проблеми в навчанні. Вони можуть навчатися безпосередньо на робочих місцях, пізнаючи процес учіння в реальному житті. Даний проект представляє різноманітні ресурси і можливості для навчання. Воно охоплює шість напрямів у різних сферах: бізнес, управління, соціальна та культурна діяльність. На ці види діяльності відведено половину навчального часу.

В Нідерландах на ряду з дитячими будинками та притулками для дітей та підлітків останнім часом з'явилися такі форми соціально-педагогічної допомоги, як переведення дитини в іншу сім'ю, яка проживає в тому ж місці, або надання допомоги впродовж дня. Ці форми соціально-педагогічної допомоги обумовлені тим, що видалення підлітка зі звичного йому оточення має багато недоліків. Перевагою даної програми є те, що одночасно можна працювати і з підлітком, і з його родиною. Програма денної допомоги розрахована на підлітків (від 12 до 21 року), що кинули навчальний заклад і ті, які знаходяться в складній життєвій ситуації. Метою даної програми є придбання підлітками позитивного життєвого досвіду, поліпшення уявлення про себе і навколишній світ. Необхідно відзначити, що особливостями даної програми є те, що, по-перше, підліток повинен бути згоден брати участь в проекті, і, по-друге, в процесі реалізації даної форми підтримка навчання відсувається на другий план. Крім вищезазначених програм в Нідерландах на сьогоднішній день здійснюються такі форми соціально-педагогічної підтримки, як "Гаазькі навчальні майстерні" і "Зейзіхт", пансіон, створений за приватною ініціативою, для роботи з підлітками, що не мають житла [3].

В цілому на заході дитина виховується в "культурі зверненості" за допомогою в складній життєвій ситуації [4]. Діти інформовані про те, де і яку допомогу вони можуть отримати, вони спокійно звертаються до різних фахівців як у школі, так і поза її межами.

Здійснений аналіз наукових підходів щодо психологічного супроводу особистості в освітньому просторі та досвіду його впровадження у зарубіжних закладах освіти дозволив нам визначити основні проблеми його реалізації:



  1. не існує спеціальної підготовки фахівців, що зможуть реалізувати ефектитивний психологічний супровід майбутніх фахівців, а відтак: супроводжуючий сприймає за проблему те, що у свідомості того кого супроводжують не є проблемою; супроводжуючий не бачить проблеми в тому, що сама особистість сприймає за проблему; взаємини супроводжуючого і супроводжуваного не відповідають гуманістичній парадигмі;

  2. система освіти в першу чергу вирішує завдання формування професійних знань та вмінь, у зв’язку із чим, залишається невирішеною проблема формування цілісної готовності учнів до життя, а студентів до майбутньої професійної діяльності;

  3. відсутня єдина стратегія діяльності психологічних служб щодо психологічного супроводу особистості.

Таким чином, необхідною умовою впровадження системи психологічного супроводу в систему освіти України є врахування недоліків існуючих концепцій і використання досвіду зарубіжних фахівців, який сприятиме розвитку суб’єктів освітнього простору.

Література:

  1. Анохина Т. В. Педагогическая поддержка как реальность современного образования / Т. В. Анохина // Новые ценности образования: забота – поддержка – консультирование. – 1996. – №6. – С. 74–76.

  2. Веселова В. В. Психолого-педагогическая служба “гайденс” в средней школе США / В. В. Веселова // Сов. педагогика. – 1982. – № 6. – С. 116–119.

  3. Олиференко Л.Я. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Л.Я. Олиференко, Т.И. Шульга, И.Ф. Дементьева. – 2-е изд., стер. – М.: Издательский центр “Академия”, 2004. – 256 с.

  4. Михайлова Н.Н., Юсфин С.М. Педагогика поддержки: Учебно-методическое пособие / Н.Н. Михайлова, С.М. Юсфин. – М. : Мирос, 2002. – 208 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка