Запитання: свято потрібне для того, щоб було весело, радісно



Сторінка1/12
Дата конвертації02.05.2016
Розмір2.14 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
ВСТУП. МИ ГОТУЄМОСЬ ДО СВЯТА

ПРО СВЯТКОВИЙ НАСТРІЙ


Навіщо людині свято? На перший погляд, дивне й безглузде

запитання: свято потрібне для того, щоб було весело, радісно

й добре на душі. Проте чи завжди ми по-справжньому хочемо

такого свята в школі? Адже шкільне свято майже завжди

прив'язане до відразливого слова «захід», яке просякнуте

казенною сірістю. Тому говорити про свято, як про захід ніяк

не можна. І якщо вже ви розпочали підготовку шкільного свята,

то в першу чергу повинні думати про те, що воно призначене

не для вашої папки, директора чи завуча, а створюється

для дітей, їх батьків і для вас самих.


Як колись у дитинстві ви з нетерпінням чекали Нового

року або дня народження, так і тепер заздалегідь обов'язково

налаштовуйте себе на мажорний, веселий лад. І тоді ваш настрій

перейде дітям, і очікування свята стане спільним.


Для маленької людини будь-яке свято чимось схоже

на казку, що несподівано вийшла з книги та пішла поруч

з нами. Хіба не доводилося вам зустрічатися з тим, як діти підбирають

собі карнавальні костюми, прикраси, просять слова

та ролі, ображаються, коли Антон чи Катя отримують цих

слів більше, ніж вони? їм хочеться повередувати або звернути

на себе увагу? Ні, вони дуже хочуть не пропустити цю казку,

встигнути потрапити в неї до того моменту, коли казка знову

сховається на сторінках книги. Тож давайте підтримаємо їх

бажання хоча б на деякий час! Погодимось, що гарний учитель

не той, хто добре знає свій предмет, а той, хто до своїх

знань додає тепло й увагу.


Як же нам, дорослим і серйозним людям, створювати цей

настрій свята? Тут не потрібно вигадувати якісь неймовірно

складні засоби. Діти — маленькі, їх увагу важко сконцентрувати,

вони швидко переключаються на іншу справу. Можна

напочатку навчального дня нагадати про те, скільки часу

залишилось до свята, можна зробити настінну таблицю-ка


Вступ
лепдар з відривними або накладними листочками, можна

читати й вчити напам'ять коротенькі віршики чи пісеньки,

присвячені майбутньому святу. Якщо діти не знають, яким

буде свято, треба заздалегідь дати їм хоча б найзагальніше

уявлення про нього. Тому що сказати їм: «Діти, післязавтра

у нас буде свято Букваря», — це все одно, що не сказати нічого.

Отже, спробуйте самі налаштуватися на святковий настрій

та обов'язково готуйте до нього дітей. Без внутрішнього відчуття

щастя жодне свято не відбудеться.


СВЯТО — СПРАВА СЕРЙОЗНА
Це справді так. Якщо ви спробуєте відкласти його підготовку

на останні хвилини, то неминуче втратите найголовніше.

Гарна підготовка до свята чимось нагадує турботи справжньої

господині, яка очікує дорогих гостей. Будь-хто з вас захоче

зробити все для того, щоб у домі було затишно та весело,

а стіл був наповнений тим, що ви так чудово вмієте готувати.

Навряд чи ви вирішите зустріти гостей яєчнею та склянкою

позавчорашнього кефіру. Якщо ви відчули всю сміхотворність

подібної ситуації, подбайте про те, щоб не повторити її в своєму

класі, адже гістьми будуть ваші учні, їх батьки, бабусі,

дідусі та, цілком можливо, хтось із представників адміністрації.

Отже, ставтеся до підготовки свята максимально серйозно.

Якщо у вас недостатньо досвіду, не посоромтеся звернутися

до того, хто цим досвідом володіє. Це може бути не лише

ваш співробітник, але батьки учнів, їх знайомі, ваші приятелі.

Тобто шукайте допомогу та підтримку всюди, де тільки в

змозі її отримати. Десятеро відмахнуться та скажуть: «Ні», —

а одинадцятий дасть вам масу безцінних порад.


Якщо у вас достатньо досвіду, ви довго працюєте в школі

й багато разів проводили такі заходи, то ви опиняєтесь одночасно

у виграшній і програшній ситуації. З одного боку, ви

вже стільки разів проводили ці свята, що знаєте всю схему

підготовки напам'ять. У вас багато методичної літератури,

особистих напрацювань. Ви знаєте багато хороших вчителів,

можливо, у вас навіть є знайомі режисери. Але вся проблема

в тому, що ваш досвід може повернутися проти вас іншою

Вступ
стороною: ви будете настільки впевнені в собі, що перестанете

думати й творити. І тоді ви будете працювати за давнім,

часто безнадійно застарілим матеріалом. Час швидко плине,

і кожне нове покоління маленьких учнів уже дещо інакше

сприймає світ, у нього інші смаки, воно виросло на інших

казках і мультфільмах. Тому, хто б ви не були, початківець

чи учитель-методист, зберігайте бажання творити, прагніть

вносити до своїх сценаріїв новизну й безперечно враховуйте

смаки тих, для кого свято призначене в першу чергу.
МАЛЕНЬКІ ТАЛАНТИ
Усі діти люблять бути в центрі уваги. Ми добре знаємо

й розуміємо це. Коли учні веселою юрбою біжать до вас і

навперебій розповідають про щось, вони мимоволі прагнуть

звернути на себе вашу увагу. Це прагнення дітей показати себе,

бути поміченими й почутими є дуже важливим при підготовці

свята. Завжди бажано уявляти, наскільки готова та чи інша

дитина, щоб показати себе перед публікою. Показати так, щоб

це вписувалося в план, якого будете дотримуватися ви.


Уявимо собі дуже активну дитину. Він (або вона) завжди

намагаються бути в центрі уваги. Дитина згодна стрибати,

бігати, розказувати вірші, співати пісні, танцювати, грати

в піжмурки, сміятися. Потенційно це один з кращих ваших

артистів, але одночасно й можлива проблема. Якщо дитина

не може зрозуміти, що крім неї брати участь у святі хочуть

також інші діти, що вони теж хочуть, щоб їх помітили, то

з такою дитиною слід провести дуже серйозну розмову. До

того часу, доки дитина не усвідомить, що її друзі мають з нею

однакові права, давати їй велику роль не можна.


Але частіше діти все прекрасно розуміють. Багато з них до

школи відвідували дитячі садки й теж брали участь у святах.

Якщо у вашому класі немає надміру активних дітей, то вам

дуже пощастило. І ще більше пощастило, якщо не виникли

проблеми іншого плану. Завжди можуть знайтися діти, які є

дуже закомплексованими та бояться або не хочуть виступати

перед глядачами. У такому разі слід бути дуже делікатним.

Не намагатися примусити таку дитину робити те, що для

Вступ
неї буде важким. Дівчинка боїться співати — не давайте їй

пісню. Хлопчик соромиться й відмовляється танцювати — не

примушуйте. Ці діти ніколи не будуть в перших рядах, проте

ваша задача полягає в тому, щоб обережно та ненав'язливо залучити

їх до спільної справи. Поясніть Михайликові, що йому

зовсім не потрібно танцювати, що достатньо тільки трішки

пострибати, промовити одну-дві фрази й вклонитися. Скажіть

про те, яка щаслива буде його мама! А яка задоволена бабуся!

І які всі ми радісні від того, що Михайликові буде весело разом

з нами! При вдалому індивідуальному підході найзакомплексованіша

дитина почне включатися в загальну справу та в

кінці кінців виявить себе. А тепер про таланти. На уроках ви

вже отримали уявлення про те, наскільки сильні або слабкі

діти у вашому класі. Ви знаєте, що Даринка й Дмитрик відвідують

гурток бальних танців, що Марійка прекрасно малює,

Тетянка пише вірші, а в Дениса чудовий голос. Обов'язково

використайте їх уміння, спробуйте побудувати сценарій таким

чином, щоб таланти цих дітей не пропали дарма. Не намагайтеся

примусити маленьку Сашу зіграти на скрипці концерт

Паганіні. Нехай це буде найпростіша мелодія, але дівчинка

зіграє її самостійно, і заради її щасливих очей вам теж варто

жити. Кожна дитина буде допомагати, як тільки відчує, що

ви помічаєте її індивідуальність і готові зробити все для того,

щоб її здібності й уміння виявилися на сцені. Коли дитина

побачить, що ви пам'ятаєте про неї, знаєте про її успіхи, то на

шкільному святі вона ніколи не підведе.


Особливо важко доводиться тим, хто працює з першокласниками.

Тут бувають і образи, і маса плутанини, і відсутність

чіткої інформації про здібності дитини. Знаючи про це, викладач

змушений докладати максимум зусиль для підготовки

свята та опиратись на найбільш підготовлених та впевнених

у собі дітей. Чим старший клас, тим більше можливостей,

тим більше талантів. У молодшому класі свято повинне бути

досить простим, в 3-4 класах — сценарії складнішають. Діти

починають працювати більш злагоджено та впевнено.
Шукайте дитячі таланти! Використовуйте їх, не дайте найменшому

паростку засохнути через вашу неувагу!

Вступ
РОБОТА З БАТЬКАМИ

При підготовці будь-якого свята в молодшій школі без

батьків вам не обійтись. Ні, звичайно, можна спробувати й без

них, але нічого хорошого з цього не вийде. Батьки — головні

глядачі й помічники, головні цінителі та судді на шкільному

святі. Ви вже знаєте, якими приблизно є батьки ваших учнів.

Хтось із них до безпам'ятства любить власну дитину й готовий

допомагати їй завжди й в усьому, будь-яке прохання вчителя

для таких батьків завжди схоже на командирський наказ. Це

ваші перші помічники, але не завжди союзники. Вони готові

інтенсивно займатися тільки власною дитиною та будуть

вимагати від вас, щоб саме їхня дитина була в центрі уваги, була

стрижнем програми. Більше слів. Більше дій, більше танцю

для маленького Петрика чи Каті. Такі батьки справді корисні,

якщо Катя й Петрик дійсно можуть бути центром свята.

А якщо не можуть? Тоді спроби батьків проштовхнути улюблене

дитя на перші ролі можуть тільки завадити спільній

справі та викликати законний подив інших учнів і батьків.

Тому в роботі з активними, але не завжди об'єктивними

в сприйнятті власних дітей батьками повинне працювати золоте

правило: думай про свою дитину все, що хочеш, але приймай

те рішення й ту роль, що визначив для неї вчитель.


Інші батьки є цілковитою протилежністю першому типу.

В цілому, вони байдужі, або майже байдужі до шкільних

свят. В усякому разі вони не збираються активно займатися

ними. Якщо ви дозволите таким батькам повністю самовідсторонитися,

то тільки порадуєте їх, а собі створите чергову проблему.

Підходить день свята, а в Наталі немає карнавального

костюма, тому що про нього забула мама. І Сашко не вивчив

свої слова тому, що йому не нагадав про це тато. Відносно

таких батьків діє друге золоте правило: обов'язково зробити

запис у щоденник з нагадуванням батькам про необхідність

брати участь у підготовці свята. Сюди ж варто додати складене

в найкоректніших і доброзичливих виразах запрошення

відвідати шкільне свято.
Такі батьки не нададуть великої допомоги, але й дітям

не дозволять забути про те, що свято є святом. А як приємно

Вступ
буде Наталі побачити, що її мама все ж прийшла подивитися

на її друзів.


Третя категорія батьків заслуговує золотої шкільної медалі.

Шкода, що таких медалей не існує. Вони завжди готові допомогти

вам порадою, власною участю, апаратурою, костюмами,

організацією постановки чи оформленням залу, чудовим тортом

домашньої випічки, власним транспортом і взагалі чим

завгодно. Вони прекрасно розуміють, що свято готується для

всіх, що їхня дитина лише одна з багатьох, що всім повинно

бути добре. А вчителю треба допомагати, тому що він тут виступає

в ролі режисера, сценариста та звукооператора. Часто

такі батьки самі працювали або працюють у школах, дитячих

садках, дитячих таборах і знають особливості шкільної роботи

зсередини. Стосовно цієї групи (на жаль, дуже нечисленної)

діє третє золоте правило. Воно вкрай просте та складається

тільки з двох слів: приймай поради. Не полінуйся подзвонити,

запросити, довідатися про все, що знає й чим готова допомогти

така безцінна людина. Якщо в неї знайдеться час (а він

знайдеться), покажи їй сценарій, порадься, підкоректуй.
І нарешті кілька слів про батьківський комітет. Цим батькам

інші довірили бути вашими найближчими помічниками.

От і нехай допомагають! Нехай переконують і примушують

інертних, стримують без міри активних, допомагають з

оформленням кабінету, залу, зі святковим столом, з музикою,

з реквізитом. Якщо ви правильно підібрали склад батьківського

комітету, ваш стан набагато покращиться, і ви зможете

зосередитися на творчих питаннях.


РЕПЕТИЦІЇ ТА МУЗИКА
Отже, ви починаєте безпосередньо підготовку свята. Основою

цієї підготовки є репетиції тих номерів, які ви задумали разом

з вашими дітьми. З самого початку маленькі артисти повинні

усвідомити, що репетиції є обов'язковою й дуже потрібною

справою. Ще більш важливо, щоб кожна дитина твердо знала:

її добросовісне ставлення до репетицій може перетворити свято

на чудо, а недобросовісне — може повністю його зруйнувати.

Навіть шестирічна дитина повинна чітко розуміти це. З того

10 Вступ
моменту, коли ви досягли такого розуміння, можете зітхнути

з полегшенням: половина проблем вирішена. Діти можуть

хотіти додому, поспішати на спортивну секцію, але якщо

вони усвідомлюють свою відповідальність перед класом, то

обов'язково зроблять так, щоб ваші плани не порушились.
Варто пам'ятати, що будь-яка репетиція вимагає:
• регулярності;

• дисципліни під час репетиції;

• уміння вести себе на сцені;

• наявності в дитини надрукованого тексту;

• чіткості вимови.

Якщо ви припускаєте використання великих текстів

і участь багатьох дітей, розділіть репетиції на етапи. Не варто

допускати, щоб цілий клас 20 хвилин чекав, доки Марійка

навчиться правильно вимовляти свою репліку, а Миколка

добре читати вірша. Бажано розробити чіткий графік репетицій

і проводити їх з окремими групами дітей, а потім, на генеральній

репетиції, звести їх разом. При цьому варто враховувати

вік дітей і не розтягувати підготовку до свята: маленькі

діти легко та швидко забувають і плутають слова, тому бажано

вкластися в 4-6 днів. Обов'язково здійснюйте хронометраж

тих сцен, які в даний момент репетируєте. Пам'ятайте, що

занадто розтягнута дія зіпсує все враження від вашого свята.
Тепер про музичне оформлення. Тут можливі три варіанти:
• живий звук;

• фонограма;

• використання й живого звука, і фонограми.

Репетирувати з живим звуком і легко, і складно. Найчастіше

живий звук передбачає наявність в кабінеті чи актовому

залі піаніно, інструмента універсального та знайомого

багатьом. Якщо ви самі не маєте музичної освіти, то допомога

може надійти й від музичного працівника, і від батьків,

і від старшокласників. Інколи обдаровані музиканти трапляються

і серед молодших школярів. Використання піаніно

зручне тим, що музикант може підстроїтися під пісню, що

виконують діти, навіть якщо вони погано потрапляють в такт

мелодії. При такому варіанті можуть бути інші проблеми: невміння

дітей співати під живу музику; недостатня гучність

Вступ 11
звука; неможливість проведення регулярних репетицій, якщо

плани акомпаніатора не збігаються з вашими. Але в цілому

цей варіант музичного оформлення цілком прийнятий, хоча

останнім часом зустрічається нечасто.


Використання музичних фрагментів у останні роки найчастіше

пов'язується з караоке. Безумовно, його використання

не завжди можливе, а інколи — просто неприпустиме. Багато

аранжировок не витримують ніякої критики й більше схожі

на музичні фрагменти з напівзабутої передачі: «Відгадай мелодію

». В ідеалі слід використовувати не караоке, а фонограми

без запису текстів пісень. Досить багато якісних записів

можна знайти на численних касетах, дисках та в Інтернеті.

Якщо ви використовуєте касету, то найкраще зробити з неї

одну-дві копії: одна з них буде використовуватися на репетиції,

інша — під час виступу. Не пожалкуйте часу й невеликої

суми грошей на придбання цієї додаткової касети: набагато

краще мати запасний варіант, ніж у найвідповідальніший момент

залишитись без музики.


Значну допомогу в підборі музичних фрагментів вам можуть

надати не лише професійні музиканти, але й старшокласники,

які зазвичай мають величезні фонотеки. Зрідка

при проведенні свят в молодшій школі використовуються

знання й досвід професійних звукорежисерів. І це природно,

адже звичайно таке свято проходить в одному кабінеті,

у спортивному або актовому залі. Якщо ваші святкові заходи

стосуються тільки вашого класу й не виходять за межі кабінету,

то можете абсолютно спокійно використовувати звичайну

побутову аудіотехніку. Це може бути музичний центр, і просто

хороша магнітола, магнітофон, або навіть старенький програвач.

Проте, у вас повинна бути людина, яка буде включати

й виключати цю техніку, програвати музичні фрагменти,

слідкувати за збереженням апаратури. Не беріть цю функцію

на себе. Зовнішній вигляд учителя, який щойно виголошував

якусь урочисту промову, повинен відповідати обставинам, тому

якщо ви спробуєте взяти роль ведучого та звукорежисера, то

можете сміливо вважати, що наполовину зіпсували свято. Знову

ж радимо звернутися по допомогу до старшокласників.
Деякі діти на святі будуть співати. Підійдіть до цієї справи

12 Вступ


творчо, але не жорстко. Якщо ви чітко знаєте, що Володя співати

зовсім не вміє, то нехай розкаже вірша, зіграє пірата, станцює,

але не співає. Не варто також намагатися організувати власний

скороспілий хор, нехай співають 2-3 учні, але співають добре.

Якщо вони виконують якусь пісню разом, наперед визначте ведучий

голос. Усі інші учні, які співатимуть, повинні слідкувати

за цим виконавцем і підстроюватися під нього. Зрозуміло, учень

з ведучим голосом повинен мати непоганий музичний слух.


Прагніть уникати складних танцювальних номерів. Люди

з гарною хореографічною підготовкою зустрічаються зрідка,

а в початковій школі їх тим паче дуже мало. Тому в усіх музичних

номерах — пісенних або танцювальних — повинен витримуватися

нескладний принцип: прості рухи, прості тексти

й хороша, але нескладна для маленьких виконавців музика.

І тоді зовнішня простота принесе чудовий результат: все

вийде так, як планували.


Ці нескладні поради дуже легко запам'ятати й виконати.

Сподіваюсь, що вони допоможуть вам в організації та проведенні

свят у молодшій школі.
При компонуванні сценаріїв залучалися вірші: В. Лучука,

Г. Грищенка, В. Сосюри, А. М'ястківського, О. Підсухи, П. Тичини,

Д. Кононенка, А. Демиденка, Г. Бойка, В. Бичка, В. Переяславця,

І. Січовика, Д. Білоуса, М. Рильського, О. Орача,

О. Бахроменко, Л. Глібова, М. Сингаївського, М. Білецького,

Л. Іванова, Л. Забашти, А. Костецького, А. Бортняка та ін.


НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ
Пропоную вашій увазі план-сітку виховної роботи на рік.

Планування на цілий рік дає змогу вчителю правильно побудувати

виховний процес першокласників.
Це не таємниця, що виховна робота — складна частина роботи

вчителя, особливо молодого. Дуже часто ми бачимо лише

засоби проведення, розробки вчителів. А скласти систему «цікавинок

» — не так просто.


План потрібен, щоб виховна робота не обмежувалась разовими

засобами, а стала частиною життя дітей.

Понеділок — день чомучок. В цей день до дітей приходить

РОЗДІЛ І. СВЯТА МОЄЇ КРАЇНИ

ПОДОРОЖ УКРАЇНОЮ

Дійові особи:


Українка — дівчинка в українському костюмі з хусткою,
зав'язаною як у заміжніх жінок-українок.

Українець — хлопчик у костюмі українського селянина.

Козак-отаман — одягнений як отаман з козацькою булавою
в руках.

Верба — дівчинка в зеленій сукні з вербовим віночком

на голові.

Вишня — дівчинка у червоній сукні з коміром, зробленим


у вигляді вишневого листя.

Ведучий 1 — у блакитному вбранні.

Ведучий 2 — у жовтому вбранні.

Дівчата — у вінках, вишиваних сорочках та плахтах.

Учні

Козаки
Збоку на сцені стоїть трибуна, за якою двоє Ведучих.



Заходять учні та співають пісню «Що таке Батьківщина».

Проспівавши, ідуть на 2-й план сцени, натомість з'являються

Українка, Українець та Козак-отаман.
«Що таке Батьківщина»
музика В. Таловирі, слова А. Костецького.
Знаєш ти, що таке Батьківщина?

Батьківщина - це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа,

І гаряче сонячне коло.

Свята моєї країни
Українка
Сходи свій край,

Красу пізнай,

Велику і чудову,

Річок блакитний хвилеграй,

Лісів пташину мову!

Українець


Шумить степів

Безмежна шир

У золоті пшениці.

Шумлять зелені звори гір

У сяйві блискавці.
Козак-отаман

Гуде прибій,

Гудуть бори,

Гудуть гучні турбіни.

В обійми, сонечко, бери

Простори Батьківщини!

Співають пісню «Славних предків земля»

(Слова і музика Л. Варваровської).


Рідна Україна, в мене ти єдина,

Мова солов'їна у твоїх пісень.

Ниви і долини, стеляться рівнини,

Міста, села, ріки, простір далечінь,

Міста, села, ріки, простір далечінь.
З твого коріння сходить сива днина,

Скіфськії народи — пращури твої.

На твоїх просторах бився з ними ворог,

Скіфськії кургани — пам'ять давнини,

Скіфськії кургани — пам'ять давнини.
На такій славетній живемо землі ми,

І чтимо історію славних козаків.

Хай живе і квітне вільна Україна,

Незалежна та багата в мріях земляків,

Незалежна та багата в мріях земляків.

24 Розділ II


Ведучий 1
Рідний край! Дорога серцю земля батьків та прадідів наших.

Оспівані в піснях народних безмежні степи, зелені ліси

й долини, високі блакитні небеса! Хіба є що на світі краще за

це миле серцю привілля? Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?

Ведучий 2
Що таке Батьківщина?

Під віконцем — калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями — хата.


Ведучий 1
Під вербою — криниця,

В чистім полі — пшениця,

Серед луку — лелека

І діброва далека.


Учень 1
Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.
Учень 2
Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша —

Наша отча сторона.


Українка
Звідки ти взялася, Україно-ненько?

Може, із землиці, що така рідненька?

Може, із тополі, що в степу зростає?

Може, з соловейка, що на ній співає?

Може, із калини, що у полі квітне?

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка