Закону України «Про вищу освіту»



Скачати 312.19 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір312.19 Kb.
Положення про організацію освітнього процесу в Університеті «КРОК»
І. Загальні положення

1.1. Положення про організацію освітнього процесу в Університеті «КРОК» (далі – Положення) розроблене відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та Статуту Університету.



1.2. Основні терміни та їх визначення:

1.2.1. Академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом.

1.2.2. Академічний плагіат − навмисне відтворення учасником освітнього процесу в письмовій або електронній формі чужого твору (у тому числі, нормативно-правового акта), опублікованого на паперовому або офіційно оприлюдненого на електронному носії, повністю або частково, під своїм іменем без посилання на автора (джерело).

1.2.3. Галузь знань - основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка.

1.2.4. Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) - система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.

1.2.5. Здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються в Університеті «КРОК» на певному рівні вищої освіти (початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, перший (бакалаврський) рівень, другий (магістерський) рівень, третій (освітньо-науковий) рівень, науковий рівень) з метою здобуття відповідного ступеня (молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук) і кваліфікації.

1.2.6. Інформальна освіта – неорганізований, не завжди усвідомлений та цілеспрямований процес, що триває протягом усього життя людини. Фактично це здобуття необхідних знань, умінь, навичок у формі життєвого досвіду.

1.2.7. Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа (наприклад, Університет «КРОК») встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту.

1.2.8. Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

1.2.9. Неформальна освіта – освіта, що необов’язково має організований та систематичний характер, може здійснюватися поза межами організованих освітніх закладів. До сфери неформальної освіти належать індивідуальні заняття під керівництвом тренерів чи репетиторів, тренінги та короткотермінові курси, що переслідують практичні короткострокові цілі. Неформальна освіта не має вікових, професійних чи інтелектуальних обмежень щодо учасників, нерідко не обмежується часовими рамками. Заклади чи організації, що займаються неформальною освітою, зазвичай, не присуджують кваліфікацій і не провадять формального оцінювання навчальних досягнень учасників.

1.2.10. Освітній компонент – самодостатня та формально структурована складова навчального плану, якій відповідає чіткий та зрозумілий перелік результатів навчання, відповідні критерії оцінювання, визначена працемісткість та кількість кредитів ЄКТС. Наприклад, навчальні дисципліни, їх відокремлювані частини, практики, індивідуальні завдання тощо.

1.2.11. Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться в Університеті «КРОК» через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей здобувачів вищої освіти, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.



1.2.12. Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма - система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

1.2.13. Результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.

1.2.14. Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка.

1.2.15. Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

1.2.16. Стандарт освітньої діяльності - це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової установи.

1.2.17. Якість вищої освіти - рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти.

1.2.18. Якість освітньої діяльності - рівень організації освітнього процесу в Університеті, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.

1.3. Нормативно-правові акти, які використані при розробленні Положення:

Закон України «Про вищу освіту»;

Закон України «Про відпустки»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти»1;

Наказ Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання».

Наказ Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2003 року № 847 «Про затвердження Ліцензійних умов надання освітніх послуг, Порядку здійснення контролю за дотриманням ліцензійних умов надання освітніх послуг, Положення про експертну комісію та порядок проведення ліцензійної експертизи та Типового положення про регіональну експертну раду з питань ліцензування та атестації навчальних закладів».

1.4. Це Положення розповсюджується на всіх учасників освітнього процесу в Університеті «КРОК», його норми є обов’язковими при плануванні та організації освітнього процесу, воно забезпечує регулювання відносин, які виникають між учасниками освітнього процесу, та відносяться до компетенції навчального закладу. Виконання цього Положення є невід’ємною складовою системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (системи внутрішнього забезпечення якості).


ІІ. Освітній процес

2.1. Метою освітнього процесу є професійна підготовка та особистісне зростання здобувачів вищої освіти, розвиток наукових досліджень та консалтингу, адекватні вимогам інформаційного суспільства, потребам міжнародного і національного ринків праці, інтегровані у світовий освітній простір та орієнтовані на демократичні цінності.

2.2. Принципи на яких ґрунтується освітній процес: науковість, гуманізм, демократизм, наступність та безперервність, гнучкість та адаптивність, відкритість та доступність, мобільність та інтернаціоналізація, незалежність від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

2.3. Зміст навчання – науково-обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття певного рівня вищої освіти і кваліфікації.

Структура, зміст та обсяг навчальної інформації, що складають зміст навчання, визначаються освітніми (освітньо-професійними чи освітньо-науковими) програмами, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативними документами, навчальною та навчально-методичною літературою.

2.4. Університет на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, види навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.



Освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти, спеціальності та форми навчання затверджуються Вченою Радою Університету. Робочі навчальні плани затверджує Ректор Університету.

2.5. Навчання здобувача вищої освіти здійснюється за індивідуальним навчальним планом.

Індивідуальний навчальний план складається за участю здобувача вищої освіти на кожний наступний навчальний рік наприкінці попереднього. У ньому зазначаються обов’язкові (встановлені Університетом) та вибіркові (запропоновані Університетом з можливістю альтернативного вибору) дисципліни, практики та індивідуальні завдання, які визначаються робочим навчальним планом.

Здобувач вищої освіти здійснює вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу.

2.6. Графік освітнього процесу визначає календарні терміни теоретичної та практичної підготовки, екзаменаційних сесій, підготовки дипломних проектів (робіт), атестації здобувачів вищої освіти, канікул. Типові графіки освітнього процесу затверджуються Вченою Радою Університету і конкретизуються в навчальних планах та робочих навчальних планах.



2.7. Освітній процес здійснюється відповідно до законодавства, стандартів освітньої діяльності та стандартів вищої освіти, цього Положення, навчальних та робочих навчальних планів, інших локальних нормативних актів.
ІІІ. Забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти

3.1. Система забезпечення Університетом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів:

3.1.1. Визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти.

3.1.2. Здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

3.1.3. Щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті Університету, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб.

3.1.4. Забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників.

3.1.5. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою.

3.1.6. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.

3.1.7. Забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації.

3.1.8. Забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти.

3.1.9. Інші процедури і заходи.

3.2. Система забезпечення Університетом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) формується у відповідності з стандартами вищої освіти та вимогами до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

3.3. Відповідальність за забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти розподіляється таким чином:

3.2.1. Ректор Університету:

3.2.1.1. Здійснює керівництво освітнім процесом та відповідає за провадження освітньої діяльності в Університеті.

3.2.1.2. Організовує діяльність з підготовки та проведення ліцензування освітньої діяльності та акредитації освітніх програм.

3.2.1.3. Надає органам управління у сфері вищої освіти інформацію про забезпечення Університетом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.

3.2.1.4. Забезпечує взаємодію з системою зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.

3.2.1.5. Забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін.

3.2.1.6. Здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників.



3.2.1.7. З метою вироблення стратегії та напрямів провадження освітньої діяльності має право утворювати на громадських засадах дорадчі (дорадчо-консультативні) органи.

3.2.1.8. Відповідно до Статуту Університету може делегувати частину повноважень своїм заступникам і керівникам структурних підрозділів.

3.2.2. Вчена Рада Університету:

3.2.2.1. Визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої діяльності вищого навчального закладу.

3.2.2.2. Визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.

3.2.2.3. Затверджує Положення про організацію освітнього процесу в Університеті.

3.2.2.4. Затверджує освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності.

3.2.2.5. Ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу, визначає строки навчання на відповідних рівнях.

3.2.2.6. Оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів.

3.2.2.7. Вчена рада Університету може делегувати частину своїх повноважень вченим радам структурних підрозділів.

3.2.3. Завдання та повноваження керівників структурних підрозділів (факультети, інститути, коледжі, філії) визначаються Положеннями про відповідні підрозділи.

3.2.4. Керівник кафедри забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів. Інші завдання та повноваження кафедри визначаються Положенням про кафедру.

3.2.5. Науково-педагогічні працівники мають право:

3.2.5.1. На академічну свободу, що реалізується в інтересах особи, суспільства та людства загалом.

3.2.5.2. Обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу.

3.2.5.3. Безоплатно користуватися бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу.

3.2.6. Науково-педагогічні працівники зобов’язані:

3.2.6.1. Забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю, провадити наукову діяльність.

3.2.6.2. Підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників).

3.2.6.3. Дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України.

3.2.6.4. Розвивати в осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, самостійність, ініціативу, творчі здібності.

3.2.6.5. Дотримуватися Статуту Університету, законів, інших нормативно-правових актів.

3.2.7. Органи студентського самоврядування:

3.2.7.1. Беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу.

3.2.7.2. Беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти.

3.2.7.3. Вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм.

3.2.8. Особи, які навчаються, мають право на:

3.2.8.1. Безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу.

3.2.8.2. Безоплатне забезпечення інформацією для навчання у доступних форматах з використанням технологій, що враховують обмеження життєдіяльності, зумовлені станом здоров’я (для осіб з особливими освітніми потребами).

3.2.8.3. Користування культурно-освітньою базою Університету в порядку, передбаченому Статутом Університету.

3.2.8.4. Участь у заходах з освітньої діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;

3.2.8.5. Участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу.

3.2.8.6. Вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу.

3.2.8.7. Навчання одночасно за декількома освітніми програмами, а також у декількох вищих навчальних закладах.

3.2.8.8. Участь у формуванні індивідуального навчального плану;

3.2.8.9. Моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні.

3.2.8.10. Безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, закладах та організаціях.

3.2.8.11. Канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік.

3.2.8.12. Оскарження дій органів управління та посадових осіб Університету, педагогічних і науково-педагогічних працівників.

3.2.9. Особи, які навчаються, зобов’язані:

3.2.9.1. Дотримуватися законодавства України, Статуту Університету, Правил внутрішнього розпорядку Університету, вимог індивідуального навчального плану студента, етичних норм і з повагою ставитися до викладачів.

3.2.9.2. Виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями.

3.2.9.3. Виконувати вимоги освітньої (наукової) програми, графік навчального процесу та індивідуальний навчальний план.

3.2.9.4. Систематично й глибоко оволодівати знаннями, вміннями, практичними навиками, професійною майстерністю і підвищувати загальний культурний рівень.

3.2.9.5. Відповідально, сумлінно і творчо ставитися до виконання навчальних завдань.

3.2.9.6. Не користуватися забороненими джерелами інформації під час контрольних заходів, не допускати академічного плагіату.

3.2.9.7. Систематично відвідувати навчальні заняття, вчасно інформувати деканат про неможливість відвідувань занять.
ІV. Форми навчання в Університеті

4.1. Навчання в Університеті здійснюється за такими формами:

очна (денна, вечірня);

заочна (дистанційна).

Форми навчання можуть поєднуватись.

Форми навчання для конкретних студентів та освітніх програм визначаються ліцензією на надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, Правилами прийому до Університету, навчальними та робочими навчальними планами.

4.2. Денна форма навчання – основна форма здобуття вищої освіти з відривом від виробництва. Ця форма навчання ґрунтується на поєднанні особистого спілкування студентів і викладачів та самостійної роботи студентів, яка спрямовується викладачами. Оволодіння передбаченими компетентностями забезпечується поєднанням теоретичного навчання, практичної підготовки та виконання індивідуальних завдань, встановлених навчальним планом. Університет сприяє студентам денної форми навчання в поєднанні навчання з роботою (передусім, на умовах неповного робочого дня та неповного робочого тижня) з метою конвертації набутих компетентностей у досвід професійної діяльності.

4.3. Заочна форма навчання – основна форма здобуття вищої освіти без відриву від виробництва. Ця форма навчання ґрунтується на поєднанні самостійної роботи студентів, їх професійного та життєвого досвіду з особистим спілкуванням студентів і викладачів в обсязі, який визначений законодавством для додаткових відпусток осіб, які поєднують навчання з роботою. Оволодіння передбаченими компетентностями забезпечується поєднанням практичного досвіду, самостійного вивчення теоретичного матеріалу та консультацій викладачів. У межах своїх можливостей Університет сприяє студентам заочної форми навчання у формуванні розкладу занять, який враховує особливості їх трудової зайнятості.

4.4. Дистанційна форма навчання – різновид заочної форми здобуття вищої освіти, що ґрунтується на індивідуалізованому процесі набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

4.5. Індивідуальна форма навчання – різновид денної форми навчання з елементами заочної форми з метою розвитку індивідуальних творчих здібностей окремих студентів, створення сприятливих умов для ефективного поєднання їх навчання з роботою або одночасним оволодінням іншим фахом, а також для забезпечення умов реалізації освітніх потреб осіб з фізичними вадами, послабленим здоров’ям чи особливими сімейними обставинами. Положення про індивідуальну форму навчання затверджується Ректором Університету.

4.6. Інші поєднані форми навчання здійснюються на підставі положень, затверджених Вченою Радою Університету.


V. Форми організації освітнього процесу (визначення)

5.1. Основними формами організації освітнього процесу є:

навчальні заняття;

самостійна робота;

практична підготовка;

контрольні заходи.

5.2. Основними видами навчальних занять є:

лекція;


лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

тренінги (практикуми);

консультація.

5.3. Викладач для проведення навчальних занять призначається кафедрою, до сфери відповідальності якої віднесена навчальна дисципліна, якщо інше прямо не передбачено робочим навчальним планом. Декан факультету (директор інституту), завідувач випускової кафедри та завідувачі інших кафедр, які забезпечують проведення навчальних занять для студентів певної освітньої програми, несуть солідарну відповідальність за дотримання Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти в частині кадрового забезпечення навчального процесу.

Технологічні вимоги до основних видів навчальних занять встановлюються Ректором Університету.

5.4. Лекція – це основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру складений ним (короткий, опорний) конспект лекцій або авторський підручник (навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю та робочу навчальну програму дисципліни. Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний завідувачем кафедри до проведення пробних лекцій в присутності викладачів кафедри.

Лектор зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми дисципліни, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Максимальна кількість студентів у лекційному потоці складає 120 осіб.

5.5. Лабораторне заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять експерименти чи дослідження в навчальних лабораторіях з використанням відповідного навчально-методичного забезпечення, устаткування, комп’ютерної техніки з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень відповідної науки (дисципліни), набувають практичних навичок з лабораторним устаткуванням, обладнанням, комп’ютерною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться за умови достатності забезпечення комп’ютерними робочими місцями, лабораторіями, полігонами, обладнанням, устаткування, необхідним для виконання навчальних планів.

Перелік тем лабораторних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.

5.6. Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх застосування шляхом виконання практичних завдань.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

5.7. Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

5.8. Тренінг (практикум) - це інтерактивна форма навчального заняття, метою якої є набуття знань та практичних навичок здобувачів вищої освіти з метою формування і розвитку відповідних компетентностей.

5.9. Університет підтримує проведення навчальних занять, які забезпечують активну роботу учасників освітнього процесу, у т.ч. шляхом комбінування різних форм навчальних занять з використанням інноваційних педагогічних технологій для врахування індивідуальних запитів та інтересів академічної групи.

5.10. Індивідуальне заняття - це організаційна форма навчального заняття, що проводиться з окремими студентами для підвищення рівня їх підготовки і розкриття індивідуальних творчих здібностей за межами аудиторних годин, передбачених навчальним планом. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком, затвердженим завідувачем кафедри.

5.11. Консультація – це організаційна форма навчального заняття, при якій студент одержує відповіді від викладача на запитання чи пояснення певних теоретичних положень або аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, встановлюється навчальним планом.

5.12. Самостійна робота – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його присутності.

Метою самостійної роботи студента є засвоєння в повному обсязі робочої навчальної програми і послідовне формування у студентів самостійності як складової особистісного становлення.

Самостійна робота студента – основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від навчальних занять. Навчальний матеріал з дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом із навчальним матеріалом, який опрацьовувався під час проведення аудиторних занять.

Індивідуальне завдання – одна з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення і закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

До індивідуальних завдань належать: підготовка есе, виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів із фахових публікацій, власні дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо.

Складовою індивідуальних завдань є підготовка курсових і дипломних робіт, яка здійснюється відповідно до робочого навчального плану.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно з одержанням необхідних консультацій з боку викладачів. Допускаються випадки виконання робіт з комплексної тематики кількома студентами.

Курсова робота (проект) – це вид наукової роботи, що передбачає самостійне дослідження студентом актуальних проблем і теоретичне їх викладення відповідно до вимог щодо оформлення результатів наукових досліджень. Теми курсових робіт (проектів) щорічно актуалізуються і затверджуються кафедрою.

5.13. Практична підготовка – обов’язковий компонент навчального процесу, який має за мету набуття студентом професійних навичок і вмінь для подальшого використання їх у реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання і творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Організація практичної підготовки студентів Університету регламентується Положенням про організацію практики студентів та іншими внутрішніми нормативними документами, які затверджуються Ректором Університету.

5.14. Контрольні заходи включають підсумковий і поточний контроль.

Поточний контроль застосовується з метою перевірки знань з окремих складових навчальної програми з даної дисципліни, а саме – матеріалу, викладеного на лекціях; питань, розглянутих та обговорених на семінарських (практичних, лабораторних, індивідуальних) заняттях та матеріалу, опрацьованого самостійно.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал.

Форми та методи поточного контролю визначаються кафедрами.

5.15. Підсумковий контроль проводиться для оцінки результатів навчання на певному рівні вищої освіти або на його окремих завершених етапах. Підсумковий контроль включає екзамен, залік і атестацію здобувачів вищої освіти.

Екзамен – це форма оцінки підсумкового засвоєння студентами теоретичного і практичного матеріалу з окремої дисципліни, що проводиться як контрольний захід у письмовій чи усній формах, за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою.

Залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни та/або на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань. Оцінка заліку може бути виставлена винятково на підставі результатів поточної успішності студентів. Складання заліків, як правило, проводиться на останньому практичному, семінарському чи лабораторному занятті.

5.16. Результати складання екзаменів і заліків оцінюються за накопичувальною шкалою Університету (0–100) та чотирибальною національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно» – позитивні оцінки, «незадовільно» – негативна оцінка) і вносяться до відомості обліку успішності, залікової книжки (крім оцінки «незадовільно») та навчальної картки студента.

Студенти, які не з’явились на екзамени чи заліки без поважних причин, вважаються такими, що одержали оцінку «незадовільно».

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, можуть бути відраховані з Університету.

Положення про заліки та екзамени затверджується Ректором Університету.

5.17. Атестація здобувачів вищої освіти – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня й обсягу знань, умінь, інших компетентностей до вимог стандартів вищої освіти.

Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації.

Атестація здобувачів вищої освіти здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об’єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого Вченою радою Університету.

Результати атестації здобувачів оцінюються за шкалою Університету (0 100) та чотирибальною національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). При захисті кваліфікаційних робіт за рішенням екзаменаційної комісії може бути виставлена оцінка «відмінно з відзнакою».

5.18. Накопичувальна шкала Університету формується на таких засадах:

мінімальний бал — 0;

максимальний бал — 100 (з урахуванням необов’язкових завдань — 120);

крок шкали — 1;

мінімальний бал для отримання позитивної оцінки — 50;

максимальний бал за виконання необов’язкових завдань — 20.

Між накопичувальною шкалою Університету та чотирибальною національною шкалою оцінювання знань здобувачів вищої освіти встановлено такі правила відповідності:



Проміжок за накопичувальною шкалою Університету

Оцінка за чотирибальною національною шкалою

90 та вище

відмінно

70–89

добре

50–69

задовільно

1–49

незадовільно

5.19. Здобувачу вищої освіти, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки «добре», пройшов атестацію здобувачів з оцінками «відмінно», а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається документ про вищу освіту з відзнакою.

5.20. Додаткові форми організації навчального процесу та види навчальних занять встановлюються Вченою Радою Університету.

5.21. Розклади навчальних занять та контрольних заходів розроблюються структурними підрозділами на підставі робочих навчальних планів та з урахуванням можливостей аудиторного фонду, затверджуються керівниками цих підрозділів за погодженням з Ректором Університету.
VІ. Навчальний час студента, облікові одиниці навчального часу студентів, освітні компоненти

6.1. Навчальний рік в Університеті триває 12 місяців (52 тижні) і складається з часу для проведення навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, контрольних заходів, вихідних і святкових днів та канікулярної відпустки. Канікулярна відпустка для здобувачів вищої освіти складає не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік, крім останнього року навчання.



6.2. Одиницею вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання є кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - кредит ЄКТС). Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

6.3. Навчальний курс – завершений період навчання студента (навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, контрольних заходів, вихідних і святкових днів) протягом навчального року. Дати початку та закінчення навчального курсу встановлюються робочими навчальними планами. Переведення студентів на наступний курс оформлюється наказами Ректора Університету.

6.4. Період навчання (навчальний семестр, триместр, квартал тощо) – складова навчального курсу, що закінчується підсумковим контролем. Тривалість періоду навчання визначається робочим навчальним планом та вимірюється в навчальних тижнях або навчальних днях. Навантаження одного навчального періоду в кредитах ЄКТС розраховується з урахуванням його календарної тривалості та працемісткості складових.

6.5. Кожний навчальний курс чи період навчання поділений на освітні компоненти. Кредити ЄКТС, які є числовим еквівалентом індексу працемісткості, що призначається освітньому компоненту, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідного для його повного опанування.

Закріплення освітніх компонентів за сферами відповідальності кафедр здійснюється наказами Ректора Університету.



6.6. Навчальний тиждень – складова навчального часу здобувача вищої освіти тривалістю не більше як 54 академічні години. Навчальний тиждень для здобувачів вищої освіти за заочною формою навчання в період самостійного вивчення теоретичного матеріалу складає 27 годин, але може бути збільшений за рахунок власного часу здобувачів (додаткових відпусток або відпочинку). Навантаження одного навчального тижня становить, у середньому, 1,5 кредити ЄКТС.

6.7. Навчальний день – складова навчального часу студента тривалістю не більше як 9 академічних годин. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу, який затверджується в складі робочого навчального плану.

6.8. Академічна година – мінімальна облікова одиниця навчального часу, яка служить основою для планування та обліку таких видів занять, як лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття, тренінги (практикуми). Дві академічні години утворюють пару академічних годин (далі – пара). Тривалість пари становить, як правило, 80 хвилин.

6.9. Навантаження студента з дисципліни (модуля) впродовж періоду навчання складається з контактних годин (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, тренінгів (практикумів), консультацій), самостійної роботи, підготовки та проходження контрольних заходів, на які розподіляються кредити, встановлені для навчальних дисциплін.

Якщо формою підсумкового контролю з дисципліни є екзамен(и), то на підготовку та проходження кожного з них виділяється один кредит. Якщо курсова робота планується як окремий освітній компонент, то на неї планується не менше трьох кредитів. Якщо курсова робота планується як окремий модуль дисципліни, то на нього виділяється не менше як півтора кредиту.

Решта встановлених для дисципліни кредитів перераховується в години, які розподіляються на контактні години та самостійну роботу.

Рекомендована максимальна кількість контактних годин на один кредит для денної форми навчання становить: для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та ступеня бакалавра — 12-16 годин, освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста та ступеня магістра — 8-10 годин. Решта часу відводиться на самостійну роботу.

6.10. Контроль за відвідуванням здобувачами навчальних занять здійснює керівник структурного підрозділу (факультету, інституту, коледжу).

6.11. Встановлення кредитів студентам з різних освітніх компонентів здійснюється на підставі отримання позитивних оцінок підсумкового контролю. Встановлення кредитів студентам здійснюється в повному обсязі відповідно до кредитів, встановлених освітньому компоненту.

Встановлення студентам кредитів в цілому, за навчальним планом, або курсом чи циклом дисциплін здійснюється на підставі встановлених кредитів усім його освітнім компонентам.

6.12. Трансфер кредитів може здійснюватись у порядку перезарахування кредитів, які були встановлені студентам під час навчання на інших освітніх програмах, та можливого визнання результатів неформального та інформального навчання.

Перезарахування кредитів, які були встановлені під час навчання на інших освітніх програмах, здійснюється керівником структурного підрозділу на підставі документів про раніше здобуту освіту (додаток до диплома, академічна довідка, свідоцтво про підвищення кваліфікації тощо), витягу із навчальної картки, у разі одночасного навчання за декількома програмами або академічної довідки ЄКТС.

Порядок трансферу кредитів у випадку визнання результатів неформального та інформального навчання визначається Вченою Радою Університету.

6.13. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який розробляється на навчальний рік на підставі робочого навчального плану. Визначення вибіркових дисциплін індивідуального навчального плану повинно відповідати принципам альтернативності (не менше двох приблизно рівноцінних альтернатив на кожну позицію вибору), змагальності (студент здійснює вибір після презентації дисциплін та ознайомлення з їх програмами) та академічної відповідальності (не допускати нав’язування студентам певних вибіркових дисциплін в інтересах кафедр та окремих викладачів). Дисципліни вільного вибору можуть обиратися студентами як окремо, так і блоками, що формуються за ознакою можливості присудження відповідної кваліфікації або спорідненості отримуваних компетентностей.


VІІ. Робочий час викладача (складові та межі)

7.1. Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).

7.2. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час наукового працівника включає час виконання ним наукової, дослідницької, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

7.3. Перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників встановлюється наказом Ректора Університету.

7.4. Норми часу навчальної роботи, Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи, Види навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до їх посад затверджуються наказом Ректора Університету.

Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік (на перехідний період визначається Вченою Радою Університету).

Мінімальний обов’язковий обсяг навчального навантаження науково-педагогічних працівників Університету в межах їх робочого часу встановлюється наказами ректора відповідно до чинного законодавства з урахуванням виконання викладачами інших обов’язків (методичних, наукових, організаційних) та у порядку, передбаченому Статутом і рішеннями Вченої Ради Університету.

Персональна відповідальність за дотримання меж мінімального обов’язкового та максимального обсягу навчального навантаження науково-педагогічних працівників покладається на деканів факультетів (директорів інститутів) та завідувачів кафедр.

7.5. Обсяг навчальної роботи, дорученої для проведення конкретному викладачеві, визначається кафедрою і складає його навчальне навантаження.

При розподілі педагогічного навантаження завідувач кафедри повинен враховувати особливості кожного виду роботи, забезпечувати оптимальне використання творчого потенціалу кожного науково-педагогічного працівника, а також дотримуватись вимог стандартів освітньої діяльності (ліцензійних умов), стандартів вищої освіти та інших нормативних документів до кваліфікації, досвіду, статусу та інших характеристик викладачів.

Керівник структурного підрозділу (факультету, інституту, коледжу) має право мотивовано відхилити призначення викладача на проведення певних видів навчальної роботи із здобувачами вищої освіти відповідного підрозділу, що зобов’язує кафедру призначити іншого викладача. У разі, якщо такий викладач своєчасно не призначається, то керівник структурного підрозділу (факультету, інституту, коледжу) може поставити питання про передачу освітньої компоненти до сфери відповідальності іншої кафедри.

7.6. Доручений викладачеві обсяг навчальної роботи, а також запропоновані ним види та обсяги наукової, методичної та організаційної роботи вносяться в індивідуальний робочий план викладача на навчальний рік, який схвалюється на засіданні кафедри, погоджується з керівником структурного підрозділу (факультету, інституту, коледжу) та затверджується Ректором Університету.

7.7. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання. Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого графіка робочого часу.

7.8. Залучення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором (контрактом), може здійснюватися лише за їхньою згодою або у випадках, передбачених законодавством.


VІІІ. Мова викладання

8.1. Мовою викладання в Університеті є державна мова. Для окремих освітніх програм може бути визначені інші мови навчання із забезпеченням при цьому вивчення здобувачам вищої освіти державної мови як окремої навчальної дисципліни.

8.2. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності Університет має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

8.3. Для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою в Університеті утворюються окремі групи для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, або розробляються індивідуальні програми. При цьому Університет забезпечує вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, затверджується Вченою Радою Університету.

8.4. За бажанням здобувачів вищої освіти Університет створює можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
IX. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу

9.1. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу включає:

9.1.1. Стандарти вищої освіти.

9.1.2. Освітні (освітньо-професійні чи освітньо-наукові) програми.

9.1.3. Навчальні плани.

9.1.4. Програми навчальних дисциплін (практик).

9.1.5. Робочі програми навчальних дисциплін (практик).

9.1.6. Комплекси навчально-методичного забезпечення дисциплін.

9.1.7. Наукову, навчальну та навчально-методичну літературу.

9.1.8. Авторські підручники (навчальні посібники) або (короткі, опорні) конспекти лекцій.

9.1.9. Електронні навчальні курси.

9.1.10. Контрольні завдання (білети) для проведення підсумкового контролю.

9.1.11. Програми практичної підготовки, робочі програми практик.

9.1.12. Методичні матеріали для проведення атестації здобувачів.

9.1.13. Інші матеріали.

9.2. Наукова, навчальна та навчально-методична література повинна відповідати вимогам Положення про організацію видавничої діяльності в Університеті економіки та права «КРОК», затвердженого Ректором Університету, або мати гриф Міністерства освіти і науки України, інших провідних вищих навчальних закладів України.

9.3. Вимоги до структури та змісту навчально-методичного забезпечення освітнього процесу затверджуються наказом Ректора Університету.
X. Перелік локальних нормативних актів, які забезпечують реалізацію цього Положення.

10.1. Освітні програми.

10.2 Навчальні плани.

10.3 Положення про індивідуальну форму навчання.

10.4. Технологічні вимоги до основних видів навчальних занять.

10.5. Положення про організацію практики студентів.

10.6. Положення про заліки та екзамени.

10.7. Положення про екзаменаційну комісію.

10.8. Перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників.

10.9. Норми часу навчальної роботи.

10.10. Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи.

10.11. Види навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до їх посад.

10.12. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисципліни.

10.13. Положення про організацію виконання та захисту дипломних робіт.


1 Для здобувачів вищої освіти, які вступили на навчання до 2015 року включно, використовуються:

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719 «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2007 р. № 839 «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 787 «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра».




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка