Закономірності, які досліджує юридична психологія. Зв’язок юридичної психології з іншими науками



Скачати 151.47 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір151.47 Kb.
Питання на залік з юридичної психології.

  1. Завдання, яке вирішує юридична психологія.

  2. Структура юридичної психології.

  3. Закономірності, які досліджує юридична психологія.

  4. Зв’язок юридичної психології з іншими науками.

  5. Методи юридичної психології.

  6. Практичне значення методу тестування у юридичній психології.

  7. Методи психологічного впливу, які допустимі в кримінальному судочинстві.

  8. Пізнавальна функція методів юридичної психології.

  9. Основні етапи розвитку юридичної психології.

  10. Особливості сучасного розвитку юридичної психології.

  11. Різниця між вміннями і навичками особи юриста.

  12. Співвідношення волі і свідомості особи юриста.

  13. Етапи формування складного вольового акту особи юриста.

  14. Відмінні ознаки емоцій і почуттів особи.

  15. Особливості поведінки особи в конфліктних емоційних ситуаціях.

  16. Психічні стани, які можуть виникати у людини під час вчинення злочину.

  17. Співвідношення соціального та біологічного в особистості.

  18. Типи темпераменту людини.

  19. Структура характеру людини.

  20. Співвідношення здібності й обдарованості людини.

  21. Особливі умови процесуальної діяльності як професії.

  22. Професіограма слідчого як опис усіх сторін його діяльності, необхідних якостей і навичок.

  23. Психологічна складова дій слідчого в розкритті злочину.

  24. Види розумових завдань, що вирішуються у судово-слідчій діяльності.

  25. Види судово-слідчої діяльності.

  26. Співвідношення логічного та інтуїтивного в судово-слідчому мисленні.

  27. Психологічні особливості особи слідчого.

  28. Психологічні особливості, що притаманні особі обвинуваченого.

  29. Сутність захисної домінанти.

  30. Віктимність поведінки потерпілого.

  31. Розумові завдання, які вирішує слідчий під час огляду місця події.

  32. Взаємозв’язок психології особи злочинця і змісту відображення місця події.

  33. Мета здійснення діагностики особи допитуваного.

  34. Психологічний зміст стадій формування показань.

  35. Чинники, що впливають на повноту і адекватність сприйняття.

  36. Прийоми встановлення психологічного контакту у судово-слідчій діяльності.

  37. Психологічні закономірності сприйняття зовнішності людини.

  38. Зміст понять “рефлексивне мислення” і “рефлексивне управління”.

  39. Сутність прийому “словесна розвідка”.

  40. Особливості призначення судово-слідчої експертизи.

  41. Методи, які застосовують під час судово-психологічних досліджень.

  42. Основні напрямки судово-слідчої експертизи. 9

  43. Психологічні риси, що притаманні особі судді.

  44. Психологічні особливості судового процесу.

  45. Психологічні закономірності, які виявляються у підсудного.

  46. Психологічні особливості, що притаманні перехресному допиту.

  47. Психологічні ознаки, що властиві судовому огляду.

  48. Структура злочину з погляду психології.

  49. Зміна психологічної структури особистості як психологічні наслідки злочину.

  50. Психологія особи злочинця.

  51. Класифікація злочинних типів з погляду психології.

  52. Категорії злочинців з погляду психології.

  53. Предмет та завдання пенітенціарної психології.

  54. Методи впливу на особу засудженого, які використовуються в установах виконання покарань.

  55. Склад та структура колективу засуджених. Мікроколектив засуджених.

  56. Негативний вплив, який чинить соціальна ізоляція на особу засудженого.

  57. Психологія тюремного побуту.

  58. Психологічні чинники, що впливають на ресоціалізацію засуджених.

  59. Предмет судової психології.

  60. Судова психологія як складова юридичної психології.

  61. Судова психологія у контексті психології процесуальної діяльності.

  62. Психологія попереднього слідства, психологія судової діяльності (з кримінальних справ). Психологія цивільного правового регулювання як складова судової психології.

  63. Психологія попереднього слідства:

а) психологія слідчого у контексті розслідування злочину;

б) специфіка психології особистості слідчого;

в) пізнавально-засвідчувальна діяльність слідчого;

г) психологічні аспекти вірогідності у пізнавальній діяльності слідчого, психологічний вимір рефлексії слідчого;

д) психологія слідчих структур;

е) знакова природа інформаційної бази розслідування;

ж) інформаційне моделювання у слідчій діяльності;

з) виявлення мотив злочину;

і) інформаційний зміст способу діяння і поведінкових особливостей злочинця;

к) взаємозв’язок слідчої і оперативно-розшукової діяльності.



  1. Соціально-психологічний аспект процесуальної діяльності як професійної.

  2. Соціальна психологія осіб, що вивчають справу (психологія судді, прокурора, адвоката, підсудного).

  3. Соціально-психологічні та професійні якості слідчого.

  4. Професійна деформація особистості слідчого та засоби її попередження.

  5. Вивчення матеріалів попереднього слідства та планування судового розбору.

  6. Психологічні аспекти планування та організації судового слідства.

  7. Психологія допиту: 10

а) психологічні аспекти підготовки слідчого до допиту;

б) психологія допиту свідка та потерпілого;

в) психологія допиту підозрюваного та звинувачуваного;

г) психологія допиту з метою виявлення причетності до обставин, що приховуються підозрюваним.

71. Психологія очної ставки.

72. Психологія огляду місця події.

73. Психологія обшуку.

74. Психологія пред’явлення дій опізнання.

75. Психологія слідчого експерименту.

76. Судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві:

а) предмет і компетенція судово-психологічної експертизи СПЕ;

б) методи і структура СПЕ;

в) поводи обов’язкового призначення СПЕ;

г) поводи необов’язкового призначення СПЕ;

д) комплексна психолого-психіатрична експертиза;

е) комплексна судова медико-психологічна експертиза.

77. Соціально-психологічні особливості адвокатської діяльності (з кримінальних справ).

78. Професійна психологія адвоката.

79. Психологія стосунків між адвокатом і підзахисним:

а) психічні стани звинуваченого;

б) допомога адвоката-захисника у знятті негативних станів у підзахисного.

80. Психологічний вимір стратегії і тактики захисту (з кримінальних справ).

81. Психологія поведінки адвоката в суді:

а) психологія адвоката-захисника з прокурором, а також з судом;

б) захисна промова адвоката.

82. Психологічний вимір стратегії і тактики захисту (з кримінальних справ).

Психологія судді.

83. Психологія судового допиту:

а) особливості судового допиту;

б) психологічна специфіка допиту підсудного;

в) психологія допиту потерпілих і свідків.

84. Психологічні особливості судових дебатів і судової промови.

85. Психологічні особливості діяльності прокурора в суді. Промова прокурора.

86. Останнє слово підсудного.

87. Психологічні аспекти оцінки судом злочину і призначення кримінального покарання.

88. Психологічні аспекти справедливості і законності кримінально-правового покарання.

89. Психологія постанови вироку.

90. Цивільне право як чинник формування громадського суспільства.

91. Психологічні аспекти цивільно-правового регулювання.

92. Психологія цивільного судочинства:

а) психологічні аспекти організації цивільного процесу;

б) психологія учасників цивільного процесу; 11

в) психологія міжособистної взаємодії у цивільному процесі;

г) психологія судової промови у цивільному процесі;

д) психологічні аспекти діяльності адвокатів у цивільному процесі;

е) психологія вивчення судом обставин справи і прийняття судових рішень.

93. Психологічний вимір діяльності арбітражного суду.

94. судово-психологічна експертиза в цивільному судочинстві.

12

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут післядипломної освіти



ПРОГРАМА

з курсу

ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ”



Для слухачів за спеціальністю 7.060.101 ”Правознавство”


Укладачі:
І.С.Семенов, кандидат філософських наук, доцент

М.І.Семенова, кандидат філософських наук


КИЇВ-2008

Програма з курсу “Юридична психологія” (Укладачі: І.С.Семенов, кандидат філософських наук, доцент; М.І.Семенова, кандидат філософських наук)для підготовки слухачів за спеціальністю 7.060.101 ”Правознавство”. Рекомендовано на засіданні навчально-методичної комісії Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Протокол №__ від “__”_______2008 року

2
Зміст




1. Пояснювальна записка стор.4

2. Тема 1. Предмет, методи і завдання юридичної психології стор.5

3. Тема 2. Психологія процесуальної діяльності стор.6

4. Тема 3. Судова психологія стор.7

5. Тема 4. Кримінальна психологія стор.8

6. Тема 5. Виправно-трудова (пенітенціарна) психологія стор.8

7. Питання на залік з юридичної психології стор.9-12

8. Література стор.15

3

Пояснювальна записка

Мета програми з курсу “Юридична психологія” – допомогти слухачу у формуванні: юридичної і психологічної культури майбутнього юриста, навичок теоретичного мислення і практичних дій у правотворчій, правозастосовної і правоохоронної діяльності.
Засвоєння матеріалу, що передбачено “Програмою”, сприятиме більш ґрунтовному осмисленню теоретичних питань курсу, формуванню вмінь творчого застосування знань психології процесуальної діяльності при вирішенні практичних завдань в таких складових курсу, як судова, кримінальна і пенітенціарна психологія.
Вивчення курсу має на меті дати слухачам знання про систему методів юридичної психології як складову методологічної основи формування здатності протистояти негативним емоціям і проявам професійної деформації.
Курс орієнтований на формування таких психологічних властивостей професійної діяльності юриста як критичне і творче мислення, вольові якості, організаторські здібності, комунікабельність та інше.
Методика вивчення дисципліни базується на єдності лекційних і практичних занять. Заплановано різноманітні форми і методики самостійної роботи слухачів над дисципліною, а також консультації(індивідуальні і в складі групи).
Контроль знань (підсумковий – у формі заліку) проводиться в усній та письмовій формах.

4

Тема 1. Предмет, методи і завдання юридичної психології.


Визначення юридичної психології. Предмет юридичної психології. Закономірності, які розробляються в юридичній психології.

Психічні властивості особи, що здійснює різноманітні функції у судочинстві. Психічні властивості осіб щодо яких здійснюється правосуддя. Зміна і формування психічних властивостей особи під впливом профілактичної діяльності. Поняття психологічного впливу правового виховання.

Завдання юридичної психології у правотворчій, правозастосовній і правоохоронній діяльності.

Система юридичної психології. Поділ юридичної психології на частину загальну і особливу.

Складові загальної частини (питання наукознавчого характеру; передумови виникнення, тенденції розвитку і формування; методологічні засади юридичної психології; правосвідомість, її види; становлення юридичної психології як самостійної науки; зв’язок юридичної психології з іншими науками).

Особлива частина (психологія юридичної праці; питання психологічних сторін судово-слідчої діяльності; професійні якості осіб, які здійснюють провадження у справах; психологічні основи доказування; психологія окремих процесуальних дій: слідчий огляд, пред’явлення для впізнання, перевірка показань на місці, обшук, слідчий експеримент, судово- психологічна експертиза).

Галузі юридичної психології: правова, кримінальна, судова, пенітенціарна психологія.

Природничо-наукові основи юридичної психології. Правові основи юридичної психології.

Зв’язок юридичної психології з юридичними науками (теорія держави і права; кримінальне і цивільне право та процеси; кримінологія, криміналістика).

Психологія процесуального статусу учасників кримінального процесу; психологія показань свідків; психологія внутрішнього переконання судді; психологія потерпілого; психологія обвинуваченого. Психологічне підґрунтя розробок і вибору тактичних прийомів у слідстві. Психологічний контакт з обвинуваченим і потерпілим в роботі слідчого.

Методи юридичної психології. Поняття методу як інструменту пізнання. Класифікація загальнонаукових методів пізнання.

Поняття про загальні і окремі методи юридичної психології. Система окремо-наукових методів юридичної психології (спостереження, бесіда, анкетування, тестування, інтерв’ювання, природний і лабораторний експеримент, біографічний метод, метод незалежних характеристик).


5
Тема 2. Психологія процесуальної діяльності.


Поняття процесуальної діяльності. Основні її характеристики: правова регламентація, наявність владних повноважень, процесуальна самостійність, тактичний простір, дефіцит часу, комунікабельність, різноманіття розумових завдань, наявність негативних емоцій.

Психологічні та професійні якості осіб, що здійснюють провадження у справі. Поняття професіограми. Структура і завдання професіограми. Психологічні властивості, що необхідні у професійній діяльності: творче мислення, вольові якості, організаторські здібності, комунікабельність, різноманіття розумових завдань, наявність негативних емоцій.

Психологічні основи доказування. Психологічне підґрунтя загальнонаукових категорій аналізу і синтезу, причини і наслідки, сутності і явища, загального і окремого, тотожного і відмінного як орієнтирів процесу доказування.

Творчі зусилля в процесі вибору методів пізнання, що сприяють встановленню об’єктивної істини. Специфіка доказування при розгляді кримінальних справ і цивільних спорів.

Творче уявлення як засіб формування певних припущень з метою усунення браку деяких вихідних даних. Судова версія як вид припущень.

Види судових версій. Версія як різновид фікції. Роль фікцій у судовому пізнанні.

Роль моделювання як способу відтворення певних обставин, знань про які забракло у процесі судового дослідження.

Моделювання як метод створення уявної чи практичної структури, яка відтворює певні характеристики об’єктів, що досліджуються. Роль моделювання в діяльності слідчого і судді.

Класифікація моделей: матеріальні та уявні (ідеальні), статистичні(матеріальні) та динамічні (уявні). Взаємозв’язок моделей в процесі юридичного дослідження.

Логічна складова психології юридичного доказування. Раціональність як вимір логіки юридичного доказування. Інтуїція як різновид знання, що виникає без усвідомлення шляхів і умов його одержання. Роль інтуїції у досягненні об’єктивної істини.

Внутрішнє переконання як психологічна складова оцінки доказів. Переконання як почуття впевненості. Етапи формування внутрішнього переконання.

Суб’єктивність внутрішнього переконання як форма відображення об’єктивної дійсності. Психологія внутрішнього переконання як складова формування правосвідомості суб’єкта. Психологія планування і організації процесуальної діяльності.

6
Тема 3. Судова психологія.


Поняття судової психології. Історія становлення судової психології. Складові судової психології (психологія слідчої діяльності, психологія судової діяльності, судово-психологічна експертиза).


Судова психологія і пограничні дисципліни (медична психологія, судова патопсихологія, судова психіатрія, судова медицина, пенітенціарна психіатрія, криміналістика). Судова психологія як складова юридичної психології.

Процесуальний характер судової і слідчої діяльності. Виміри судової і слідчої діяльності: соціальний, пізнавальний, конструктивний, комунікативний, організаційний, посвідчу вальний.

Психологія учасників розслідування злочинів як складова психологія слідчої діяльності.

Особа слідчого, її психологічні особливості. Психологія обвинуваченого. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка потерпілого. Поняття віктимності. Види віктимності. Психологія окремих слідчих дій: психологія огляду місця події, психологія допиту, психологія очної ставки, психологія пред’явлення для впізнання, психологія відтворення обставин події, психологія обшуку.

Судово-психологічна експертиза: поняття і компетенція. Методи судово-психологічної експертизи. Призначення судово-психологічної експертизи й організація її провадження.

Поняття попереднього слідства. Психологічна складова попереднього слідства. Психологічні основи судової діяльності. Психологія судді. Психологічні особливості судового процесу. Психологія ухвалення судових рішень.

Психологія особи підсудного. Психологія судових дій. Психологічні основи судового допиту. Перехресний допит. Психологічні основи очної ставки у суді. Психологічна складова судового огляду. Слідчий експеримент. Психологія слідчого експерименту.

7

Тема 4. Кримінальна психологія.



Предмет і завдання кримінальної психології. Поняття особи, що скоїла злочин і поняття особистості. Психологічна і кримінологічна класифікація осіб, що скоїли злочин. Поняття злочинної поведінки і злочинної діяльності. Психологічні наслідки злочину.



Поняття мотиву злочину. Структура мотиву злочину. Усвідомлені і неусвідомлені мотиви злочину. Психологічна структура злочину. Психологічні передумови злочинної поведінки. Психологічні типи злочинців.



Психологічні риси особистості злочинця. Психологія злочинних груп. Типологія злочинних груп. Функціональна характеристика організованих злочинних формувань. Структура організованих злочинних формувань.



Тема 5. Виправно-трудова (пенітенціарна) психологія.

Предмет і завдання пенітенціарної психології. Методи пенітенціарної психології.




Психологія особи засудженого. Психічні стани осудженого. Адаптація осудженого до умов позбавлення волі. Колектив осуджених та його соціально-психологічна структура.




Вплив соціальної ізоляції на особу. Динаміка особистості осуджених і виховний процес. Психологія тюремного побуту. Психологічні основи виправлення і перевиховання осуджених. Методи перетворення психології взаємовідношень у випрано-трудовому закладі.




Психологічні основи ре соціалізації осуджених. Передумови соціальної реадаптації вивільненого. Психологічна характеристика вивільненого до умов життя на волі.


8
Література




  1. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності. - К., 1994.

  2. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Юхновець Г.О. та ін.. Професійна психологія в ОВС.: Загальна частина. – К., 1996.

  3. Анікіна Н.В. та ін.. Психологічна експертиза в слідчій практиці. – К., 1993.

  4. Бедь В.В. Юридична психологія. – К., 2002

  5. Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві. – К., 1994.

  6. Дячок М.І. Ораторське мистецтво правника. – Хмельницький, 2000.

  7. Кондратьєв Я.Ю. (гол. ред.) Юридична психологія. – К., 2000.

  8. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія. – К., 2004.

  9. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. – К., 1996.

  10. Сабуров А. Юридична психологія. – К., 2003.

  11. Суліцький В. Психологічні аспекти підготовки засуджених до життя на волі // Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології: Матеріали Всеукр. Наук.-практик. Конф. – К., 2003.-с.230-236.

  12. Фролова О.Г. злочинність і система кримінальних покарань – К., 1997.

  13. Шепітько В. Ю. Допит. – Х., 1998.


13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка