Закон україни про службу в органах державної влади



Скачати 438.57 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації24.04.2016
Розмір438.57 Kb.
  1   2   3   4


Проект

Вноситься народним депутатом України

І.Коліушком

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про службу в органах державної влади
Цей Закон регулює відносини у сфері державної служби в органах державної влади, з метою формування високопрофесійного політично нейтрального корпусу державних службовців органів державної влади, здатного кваліфіковано виконувати їх завдання.
Розділ І. Загальні положення
Стаття 1. Посада в органі державної влади
Посада в органі державної влади – це визначена структурою і штатним розписом відповідно до законодавства України первинна одиниця органу державної влади з встановленим колом обов`язків та прав щодо виконання і забезпечення повноважень даного органу, державним грошовим утриманням і відповідальністю за виконання цих обов`язків.

В органах державної влади існують політичні, суддівські та службові (чиновницькі) посади.

Політична посада – це визначена Конституцією та законами України посада в органах державної влади, яка обіймається внаслідок обрання на неї Українським народом, або призначення всенароднообраними носіями влади на визначений термін, для реалізації політичної програми.

Політичними посадами є посади Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, заступників міністрів, голів обласних, Київської та Севастопольських міських державних адміністрацій. Особи, що їх обіймають є державними політичними діячами (політиками).

Суддівська посада - це визначена Конституцією України та законами України посада в органах судової влади, яка обіймається внаслідок обрання (призначення) на неї за особливими, визначеними законом, процедурами для здійснення професійного судочинства.

Суддівськими посадами є посади суддів Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції.

Службова (чиновницька) посада – це посада в органах державної влади, яка обіймається для здійснення організаційно-розпорядчих, консультативно-дорадчих та деяких допоміжних функцій.

Державні політичні діячі (політики) та судді не є державними службовцями, їх правовий статус визначається Конституцією України та іншими законами України.


Стаття 2. Служба в органах державної влади
Служба в органах державної влади (далі - державна служба) - це різновид державної служби, що являє собою професійну діяльність осіб, які займають службові посади в органах державної влади щодо практичного виконання їх завдань та функцій та отримують заробітну плату за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 3. Службовець органу державної влади (чиновник)
Службовець органу державної влади (далі – державний службовець) - це громадянин України, який займає службову посаду та отримує заробітну плату за рахунок коштів Державного бюджету України.

Державні службовці, які є керівниками та заступниками керівників органів державної влади, їхніх структурних підрозділів, та інші державні службовці, на яких покладено здійснення організаційно-розпорядчих функцій (мають право видавати правові акти і давати доручення, в тому числі тимчасово) відносяться до посадових осіб.


Стаття 4. Категорії службових посад
Службові посади поділяються на чотири категорії в залежності від функцій державних службовців на цих посадах та рівня їх відповідальності:

1) категорія А - посади керівників органів державної влади чи їх апаратів, посади їх заступників, державні службовці на яких приймають рішення, управляють персоналом, фінансовими, матеріальними та інформаційними ресурсами (посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств, керівників державних комітетів та їх заступників, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, голів районних державних адміністрацій та їх заступників);

2) категорія Б - посади керівників структурних підрозділів органів державної влади чи їх апаратів або прирівняні до них посади, державні службовці на яких здійснюють організаційно-розпорядчі функції (посади керівників департаментів, управлінь, відділів органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів, посади їх заступників);

3) категорія В – посади спеціалістів, консультантів, радників, експертів та інші посади, державні службовці на яких здійснюють консультативно-дорадчі функції (посади головних та провідних консультантів, експертів, радників та інших фахівців);

4) категорія Г – посади, державні службовці на яких здійснюють технічне та інше обслуговування праці державних службовців, які займають посади категорії А, Б та В (посади помічників, секретарів, друкарок та інші).

Віднесення конкретних посад в органах державної влади до певних категорій проводиться Радою державної служби за поданням Головного управління державної служби України.


Стаття 5. Працівник органу державної влади
Працівник органу державної влади – це особа, яка працює в органі державної влади на підставі трудового договору, укладеного відповідно до законодавства про працю, і не є державним службовцем.

Види працівників органів державної влади:

1) претенденти на службову посаду - особи, які бажають вступити на службу в органах державної влади на посаду категорій В та Г вперше і не мають належної підготовки;

2) особи, що не мають статусу державних службовців, зараховані до складу патронатних служб політиків та суддів;

3) обслуговуючий персонал - особи, які здійснюють господарсько-технічні функції, тобто обслуговують діяльність державних службовців, і діяльність яких не впливає безпосередньо на здійснення завдань та функцій органу державної влади.

Припинення повноважень політиків і суддів має наслідком припинення трудового договору з працівниками патронатних служб. Державні службовці, що були зараховані до патронатних служб, після припинення повноважень політиків та суддів призначаються на попередню або іншу рівноцінну посаду.

Працівником органу державної влади, зазначеним у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, може бути іноземець або особа без громадянства.
Стаття 6. Службовий персонал та особовий склад органу державної влади
Державні службовці та працівники відповідного органу державної влади складають службовий персонал органу державної влади.

Особи, що займають посади усіх зазначених у статті 1 різновидностей, а також працівники відповідного органу державної влади складають особовий склад органу державної влади.


Стаття 7. Принципи державної служби
Державна служба грунтується на таких принципах:

1) верховенства Конституції та законів України;

2) пріоритету прав і свобод людини і громадянина;

3) рівного доступу громадян України до державної служби;

4) обов’язковості рішень прийнятих вищими державними органами та керівниками в межах їх компетенції;

5) однаковості вимог до державних службовців;

6) професіоналізму та компетентності;

7) відкритості та гласності;

8) відданості справі та персональної відповідальності;

9) дотримання прав місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян;

10) неупередженості;

11) стабільності кадрів;

12) захисту прав та законних інтересів державних службовців.
Стаття 8. Право на державну службу
Згідно з Конституцією України право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір.
Стаття 9. Законодавство про державну службу
Законодавство про державну службу складається з Конституції України, цього Закону та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, органів управління державною службою.

Цей Закон регулює правовий статус державних службовців органів виконавчої влади, а також поширюється на державних службовців інших органів державної влади, якщо інше не встановлено законами України.

Особливості служби в апаратах Президента України, Верховної Ради України, Конституційного Суду України, судів загальної юрисдикції та інших державних органів, що не входять до системи виконавчої влади можуть визначатися іншими законами України.

Законодавство про працю поширюється на державних службовців в частині, що не суперечить цьому Закону.



Стаття 10. Фінансування
Фінансування видатків на утримання державної служби, в тому числі на забезпечення діяльності органів управління державною службою та на проведення підготовки (навчання) державних службовців визначаються Законом про Державний бюджет України.

Розділ ІІ. Організаційні засади функціонування

державної служби
Стаття 11. Органи, які здійснюють державну політику у сфері державної служби
Основи державної служби визначаються законами України.

Кабінет Міністрів України забезпечує розробку та реалізацію політики щодо функціонування державної служби відповідно до своєї компетенції.

Проведення єдиної державної політики та функціональне управління державною службою здійснюється Радою державної служби України, Державним секретарем Кабінету Міністрів України та Головним управлінням державної служби України.
Стаття 12. Рада державної служби України та її формування
Рада державної служби України (далі - Рада державної служби) є колегіальним державним органом, відповідальним за формування високопрофесійного корпусу службовців органів державної влади, в тому числі за призначення державних службовців вищого рівня.

Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України призначають до Ради державної служби по 6 членів, Пленум Верховного Суду України - 3 члени строком на 7 років.

На посаду члена Ради державної служби може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років. Кабінет Міністрів України призначає членами Ради державної служби з числа осіб, що мають статус державного службовця та займають або займали посади категорії А.

Керівництво роботою Ради державної служби здійснює Голова Ради державної служби, який обирається з числа її членів на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Ради державної служби таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Ради державної служби. У бюлетені може бути залишено не більше однієї кандидатури. Рішення про обрання Голови Ради державної служби вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від складу Ради державної служби.

У разі якщо висунуто більше двох кандидатур на посаду Голови Ради державної служби і жодної з них не було обрано, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які отримали найбільше голосів. У цьому випадку рішення про обрання Голови Ради державної служби приймається простою більшістю голосів членів Ради державної служби.

Голова Ради державної служби має двох заступників, які обираються на посади та звільняються з посад Радою державної служби з числа її членів за поданням Голови Ради державної служби.

Порядок проведення голосування з питань обрання Голови Ради державної служби та його заступників встановлюється Радою державної служби.

Матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради державної служби здійснюється Головним управлінням державної служби України.


Стаття 13. Повноваження Ради державної служби
Рада державної служби:

1) дає згоду на призначення осіб на посади категорії А та на звільнення їх з посад;

2) здійснює нагляд за відповідністю вимог проведення конкурсів на посади категорії А;

3) проводить конкурсний відбір на посаду Державного секретаря Кабінету Міністрів України і його заступників та вносить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо кандидатур на ці посади; погоджує звільнення з посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників;

4) вносить Кабінету Міністрів України подання про присвоєння рангів Державному секретареві Кабінету Міністрів України та його заступникам;

5) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення державними службовцями, що обіймають посади категорії А вимог щодо несумісності;

6) розглядає скарги на рішення Вищої дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності службовців, які займають посади категорії А;

7) проводить віднесення конкретних посад в органах державної влади до певних категорій за поданням Головдержслужби;

8) затверджує вимоги щодо планів навчання державних службовців;

9) затверджує вимоги щодо атестаційних екзаменів по присвоєнню рангів.

Інші питання діяльності Ради державної служби та її комісій регулюються положенням про Раду державної служби, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 14. Комісії Ради державної служби
Радою державної служби з числа її членів утворюються Вища кваліфікаційна комісія та Вища дисциплінарна комісія.

Вища кваліфікаційна комісія здійснює нагляд за проведенням конкурсів на посади категорії А та організовує проведення конкурсу на посаду Державного секретаря Кабінету Міністрів України; розглядає скарги на рішення конкурсних комісій по відбору осіб на посади категорій Б та В.

Вища дисциплінарна комісія розглядає питання щодо дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади категорії А та розглядає скарги на рішення дисциплінарних комісій органів державної влади щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади категорій Б, В та Г.

Роботою комісій керують голови комісій, які призначаються Головою Ради державної служби.

Голова Ради державної служби та його заступники не входять до складу комісій.
Стаття 15. Державний секретар Кабінету Міністрів України, його призначення та звільнення з посади
Державну службу очолює Державний секретар Кабінету Міністрів України, який за посадою є керівником Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Державний секретар Кабінету Міністрів України призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Ради державної служби України з числа осіб, які пройшли конкурсний відбір, строком на 5 років, з правом повторного призначення.

Повноваження Державного секретаря Кабінету Міністрів України припиняються з досягненням ним граничного віку проходження служби, або в разі звільнення за власним бажанням або відставки, а також можуть бути припинені достроково Кабінетом Міністрів України за погодженням з Радою державної служби у разі:

1) втрати статусу державного службовця;

2) неможливості виконувати повноваження за станом здоров`я через тривалу хворобу, не менше 6 місяців;

3) визнання його в установленому законом порядку недієздатним або обмежено дієздатним;

4) звільнення в порядку дисциплінарного стягнення;

5) вчинення аморального проступку, що є несумісним зі званням державного службовця.


Стаття 16. Повноваження Державного секретаря Кабінету Міністрів України в сфері державної служби
Державний секретар Кабінету Міністрів України:

1) керує кадровою політикою у державній службі;

2) забезпечує проведення конкурсів на посади категорії А та представляє осіб, що пройшли такий відбір, Раді державної служби України, а після отримання її згоди подає кандидатури зазначених осіб органам (особам), які здійснюють їх призначення на посади, або особам, що вносять пропозиції щодо призначення на такі посади;

3) здійснює нагляд за набором державних службовців на посади категорії Б;

4) вносить подання Кабінету Міністрів України про присвоєння рангів державним службовцям, які займають посади категорії А, та за поданням Головного управління державної служби присвоює ранги державним службовцям, які займають посади категорії Б;

5) бере участь у роботі Ради державної служби з правом дорадчого голосу;

6) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Державний секретар Кабінету Міністрів України в межах своєї компетенції видає накази.

Державний секретар Кабінету Міністрів України має трьох заступників, один з яких за посадою є керівником Головного управління державної служби України.
Стаття 17. Головне управління державної служби України
Головне управління державної служби України (далі – Головдержслужба) є органом виконавчої влади зі спеціальним статусом визначеним цим Законом, що здійснює функціональне управління державною службою.

Керівник Головдержслужби призначається Кабінетом Міністрів України за поданням Ради державної служби.

Головдержслужба є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка