Закон України «Про освіту» «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення важлива умова модернізації освіти» Національна доктрина розвитку освіти



Сторінка2/7
Дата конвертації02.04.2016
Розмір0.77 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Основні завдання програми:

  1. Виявлення особистісного рівня професійної компетентності на підставі самодіагностики.

  2. Раціональне планування самоосвітньої діяльності з урахуванням основних напрямків розвитку освіти.

  3. Досконала організація самоосвітньої діяльності та участь у різноманітних формах методичної роботи.

  4. Проведення моніторингу професійного зростання.

  5. Узагальнення досвіду роботи за результатами роботи над самоосвітньою темою.

Прогнозовані очікувані результати:

  1. Розвиток усіх типів рефлексії:

    • інтелектуальної ,

    • особистісної,

    • комунікативної,

    • праксеологічної.

  2. Підвищення загального рівня професійної майстерності педагога.

2.1. Підвищення рівня професійної підготовки.

2.2. Покращення усіх видів педагогічної компетентності:

- інтелектуальної,

- психологічної,

- управлінської,

- мотиваційної,

- комунікативної,

- проективної,

- дидактичної,

- методичної.

2.3. Моделювання особистого перспективного досвіду роботи
3. Підвищення рівня організації навчально-виховного процесу

3.1. Створення соціально-психологічних умов для становлення 100_4858.jpg

особистості кожної дитини.

3.2. Підвищення якості знань, умінь та навичок дітей.

3.3. Розвиток пізнавального інтересу.

3.4. Підвищення вихованості дітей.

При здійсненні самоосвіти важливим стає використання комплексного підходу на кожному етапі самоосвітньої діяльності.

Етапи реалізації самоосвітньої теми

1 блок: Підготовчий


  • Нормативно-установчий етап;

  • Діагностико - аналітичний етап;

  • Мотиваційно - цільовий етап.

2 блок: Практичний

  • Планово – прогностичний етап;

  • Діяльнісно – акумуляційний етап;

  • Адаптивно – перетворювальний етап;

3 блок: Узагальнюючий100_4875.jpg

  • Контрольно – рефлексивний етап;

  • Результативно – узагальнюючий етап;

  • Корекційно – прогнозуючий етап.

Ефективність самоосвіти педагогів залежить від стилю управління педагогічним колективом, який передбачає індивідуальний підхід до кожного педагога, всіляку підтримку його творчості, прагнення до самореалізації. Тому самоосвіті сприяє передусім робота методичної служби , перед якою стоять завдання:

1) створити педагогу умови для інтелектуального, соціального, і духовного розвитку , самореалізації особистості;

2) досягти оптимальної реалізації впливу самоосвіти на розвиток особистості педагога

3) забезпечити максимальну мобілізацію психічних ресурсів особистості з метою забезпечення самореалізації.

Стимулювання самоосвіти вихователей доцільно вирішувати за допомогою атестацій. Через різні організаційні форми атестований представляє результати і визначає мету на перспективу. Критерії оцінювання результатів самоосвіти конкретизують аспекти ефективності та параметри оцінки.



Критерії оцінювання результатів самоосвіти:

1. Педагогічний (освітні програми і технології, рівень навченості студентів).

2. Психологічний (рівень психо – фізіологічного комфорту, розвинутість професійних особистісних якостей).

3. Соціально – психологічний (характер взаємин між учасниками навчально – виховного процесу, розширення комунікативного простору).

4. Соціальний (рейтинг педагога).

5. Науково – методичний (підвищення кваліфікації, авторські програми, впровадження педагогічних технологій, активність у науково – методичній роботі).

Виконуючи контрольно – аналітичну функцію, вихователь-методист передбачає види і періодичність контролю та проблеми, які треба винести на колективне обговорення. Рекомендуємо наступні теми для дослідження:


  • Шляхи, форми і методи самоосвіти.

  • Методика вивчення науково – методичної літератури.

  • Впровадження результатів самоосвіти в особисту практику.

  • Інтеграція самоосвітньої діяльності.

  • Причини мого творчого злету.

  • Самоосвіта– один із шляхів підвищення професійної майстерності.

  • Шляхи зміцнення професійного «Образу - Я» вихователя.

  • Суть особистісно зорієнтованої самоосвіти педагога.

Отже, розглянувши роль вихователя-методиста в керівництві самоосвітньою діяльністю вихователя, бачимо, що він виступає в різних ролях:

психолога (помічника та натхненника),

менеджера (організатора та координатора),

методиста (консультанта та діагноста). В зв’язку з цим було б бажано, щоб свою діяльність вихователь-методист базував на основних правилах:



  1. Дай педагогові самостійність.

  2. Надай самоосвіті педагога практичної спрямованості.

  3. Враховуй психо – фізіологічні та професійні індивідуальності вихователя.

  4. Забезпеч системність і послідовність проходження педагогом усіх етапів самоосвіти.

  5. Організуй демонстрацію успіхів та досягень педагога.

  6. Довіряй педагогу.

Будь прикладом у своїй самоосвіті !!

100_4883.jpg

1. Аналітико – прогностична – (здійснення діагностики і спонукання до самодіагностики професійної діяльності).

2. Планування (допомогти у формуванні проблеми і завдань, очікуваних результатів).

3. Організаційно – координаційна (підбір літератури, консультації щодо розробки програми, організація показу «успіхів»).

4. Контрольно – оцінювальна (спланувати систему внутрішньо – садового контролю).

5. Регулятивно – корекційна (рефлексивна оцінка процесу і результатів, вихід на нову проблему).

6. Соціально – психологічна (створення сприятливого мікроклімату, необхідного для продуктивної роботи педагога, стимулювання).

7. Цільова (допомогти у виборі форм реалізації програми самоосвіти).



Класифікація методично–педагогічних заходів щодо стимулювання самоосвіти вихователів:

І група спрямована на підсилення практичного напряму самоосвіти:

  • навчальні семінари на базі відкритих занять;

  • вирішення проблемних педагогічно – дидактичних завдань;

  • інструктивно – методичні консультації й наради;

  • заняття – тренінги;

  • співбесіди з педагогами.

ІІ група спрямована на підсилення наукового напряму самоосвіти. До неї входять:

  • психолого – педагогічні семінари;

  • презентації педагогічних новинок;

  • проблемні семінари;

  • педагогічні читання.

ІІІ група передбачає колективну творчість:

  • круглий стіл;

  • випуск методичного бюлетеня;

  • творчі майстерні.

ІV група заохочує вихователів до активної творчої діяльності включає:

  • предметно – методичні тижні;

  • узагальнення педагогічного досвіду;

  • ділові ігри;

  • конкурси професійної майстерності.

V група сприяє оприлюдненню індивідуальних наробок. Це:

  • публікація методичних знахідок;

  • творчі звіти;

  • майстер – клас.

100_4903.jpg


  • систематичне пояснення ролі самоосвітньої роботи, організація виступів педагогів з питань обміну досвідом самоосвіти;

  • індивідуальні бесіди представників адміністрації з педагогами про основні напрями самоосвіти;

  • спільне обговорення керівниками та педагогами методів вивчення важливих розділів і тем програми;

  • розробка окремих рекомендацій з метою підвищення педагогічної ефективності навчально-освітньої діяльності;

  • надання допомоги вихователям в узагальнені свого досвіду, підготовці доповідей з проблем педагогіки;

  • комплектування та поповнення фонду літературою з питань самоосвіти та самовдосконалення, а також новинками психолого-педагогічної літератури;

  • проведення циклів лекцій, групових та індивідуальних консультацій, семінарів;

  • систематичне підведення підсумків самоосвітньої роботи педагога (співбесіди, звіти на педрадах і засіданнях метод об’єднань), визначення завдань і змісту самоосвіти на новий навчальний рік, аналіз якісних підсумків навчально-виховного процесу.


Перший етап – установчий, передбачає створення певного настрою до самоосвітньої роботи; вибір мети роботи, виходячи з науково-методичної теми (проблеми) закладу; формування особистої індивідуальної теми, осмислення послідовності своїх дій.

Другий етап – навчаючий, на якому педагог знайомиться з психолого-педагогічною та методичною літературою з обраної проблеми освіти.

Третій етап – практичний, під час якого відбувається нагромадження педагогічних фактів, їх добір та аналіз, перевірка нових методів роботи, постановка експерименту. Практична робота продовжує супроводжуватись вивченням літератури.

Четвертий етап – теоретичне осмислення, аналіз і узагальнення нагромадження педагогічних фактів. На даному етапі необхідно організувати колективне обговорення прочитаної педагогічної літератури; творчі звіти про хід самоосвіти на засіданнях МО; відвідання з наступним обговоренням відкритих уроків з обраної проблеми та інші колективні форми роботи.

П’ятий етап – підсумково-контрольний, на якому педагог має підбити підсумки своєї самоосвітньої роботи, узагальнити спостереження, оформити результати. При цьому головним виступає опис проведеної роботи й установлених фактів, їх аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання загальних висновків та визначення перспектив у роботі.

Система самоосвітньої роботи педагога передбачає:

поточне і перспективне планування; підбір раціональних форм та засобів засвоєння і збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного досвіду; поступового освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.



План самоосвіти педагога повинен містити: перелік літератури, яку планується опрацювати; визначені форми самоосвіти; термін завершення роботи; передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ на засіданні МО, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів у вигляді звітів і т.д.).

Матеріал, зібраний в процесі самоосвіти, доцільно розподіляти на окремі теми і зберігати у вигляді карток, спеціальних зошитів, тематичних папок, особистого педагогічного щоденника. В методичному кабінеті на допомогу педагогам у їхній самоосвітній діяльності повинен формуватися банк матеріалів:

списки рекомендованої для самостійного опрацювання літератури;

матеріали з ППД;

різні варіанти планів з самоосвітньої діяльності;100_4915.jpg

тексти доповідей;

зразки рефератів за наслідками самоосвітньої діяльності;

взірці конспектів, літературних джерел;

новинки психолого - педагогічної літератури.

Показники ефективності педагогічної самоосвіти – це насамперед якість організованого педагогом навчально - виховного процесу та його професійно-кваліфікаційне зростання.

Великий вплив на розвиток самоосвіти має атестація педагогічних кадрів, тому що вона є підсумком досягнень педагогів. Оцінкою їх діяльності через кожних 5 років.

Важливо, що самоосвіта для педагога стала необхідністю, тому що тільки за такої умови він досягає поставленої мети, творчо зростає, а головне бачить і розвиває здібності учнів та вихованців.

Прояв самоосвітньої активності педагогічних працівників - результат високої самоорганізації особистої діяльності, без якої педагог не може вдосконалювати свій професіоналізм. Головними внутрішніми мотивами самоосвіти педагога мають бути: бажання поліпшити слабкі сторони володіння певним напрямом діяльності; глибоке вивчення теорії та практики даної проблеми; намагання осмислити, втілити в практику, запропонувати колегам механізм певної дії; не зупинятися на досягнутому.


п/п


ЗМІСТ РОБОТИ

МІСЯЦІ РОКУ

9

10

11

12

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

КУРСОВА ПЕРЕПІДГОТОВКА








































- здати заявку про курси








































- перевірити списки педагогів, щодо КПК








































- перевірити перспективний план курсової перепідготовки по ДНЗ на 5 років





































2.

АТЕСТАЦІЯ








































- провести ознайомлення педагогів з «Типовим положенням атестації»








































- оформити витяг з наказу завідувача про атестаційну комісію








































- оформити витяг з наказу про атестацію педагогів ДНЗ в навч. році








































- прийняти заяви педагогів на атестацію








































- скласти списки про педагогів, що атестуються, передати їх до міськметодкабінету управління освіти








































- скласти заходи до проведення атестації,








































- скласти графіки співбесід, відвідування занять та режимних моментів








































- допомогти в складанні індивідуальних планів педагогів на період проходження атестації








































- засідання АК








































- провести роботу по визначенні самооцінки роботи педагогів








































- скласти характеристики на педагогів , які атестуються








































- підготувати анкети для таємного голосування








































- провести анкетування атестуємих








































- підготувати атестаційні листи на педагогів








































- підготувати атестаційні матеріали для вихователів, які атестуються обласною атестаційною комісією








































- скласти інформацію про атестацію в навчальному році








































- творчий звіт педагогів, які атестуються








































- підготувати куточок атестуємого








































- узагальнення досвіду педагога, що атестується








































- консультації атестуємим




































1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка