Закон №889-іv 1, які набрали чинності з 1 січня 2007 року, у запитаннях та відповідях



Скачати 176.8 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір176.8 Kb.
Податок з доходів фізичних осіб

Зміни до Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (за текстом — Закон № 889-ІV)1, які набрали чинності з 1 січня 2007 року, у запитаннях та відповідях


Яка ставка оподаткування доходів фізичних осіб діє з 1 січня 2007 року?
Відповідь. Ставки оподаткування певних видів доходів встановлено ст.7 Закону № 889-ІV. Так, згідно з п.7.1 цієї статті ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 та 7.3.

Ставка податків становить подвійний розмір ставки, визначеної п.7.1 ст.7, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім виграшу в державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів — фізичних осіб, за винятком доходів,

визначених у пп.9.11.3 п.9.11 ст.9 Закону № 889-ІV.

Водночас п.22.3 ст.22 Прикінцевих положень Закону № 889-ІV встановлено, що починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена п.7.1 ст.7 цього Закону, встановлюється на рівні 13% від об'єкта оподаткування.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2007 року доходи фізичних осіб — резидентів (крім визначених у п.7.2 ст.7 Закону № 889-IV) оподатковуються за ставкою 15%, а доходи нерезидентів (з урахуванням встановлених Законом особливостей) — за ставкою 30%.
Який з 1 січня 2007 року застосовується розмір податкової соціальної пільги та який розмір доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу?
Відповідь. Як відомо, розмір податкової соціальної пільги залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на І січня поточного року. Він протягом звітного року є незмінним незалежно від збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

В Прикінцевих положеннях Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» зазначено, що з 2007 року податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі 100% від суми податкової соціальної пільги, визначеної у пп.6.1.1 цього Закону. Підпунктом 6.1.1 Закону встановлено, що для будь-якого платника податку розмір податкової соціальної пільги дорівнює 50% від однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Оскільки Законом «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2007 року встановлено на рівні 400 грн., то, відповідно, розмір «звичайної» податкової соціальної пільги дорівнює 200 грн. (400 грн. х 50%).

Відповідно, підвищена — 150% податкова соціальна пільга дорівнює 300 грн. (200 грн. х 150%). Дана підвищена пільга розповсюджується на платників податку, які є:

а) самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну

дитину віком до 18 років;

б) платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років, якій ще не надана група інвалідності, або дитину-інваліда І або II групи — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) платник податку, що має троє чи більше дітей

віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину,

г) платник податку, що є вдівцем або вдовою;

д) платник податку, що є особою, віднесеною

законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих

внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи

осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної

Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків

Чорнобильської катастрофи;

є) платники податку, що є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

є) платник податку, що є інвалідом І або II групи, у тому числі з дитинства;

ж) платник податку, що є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.

Податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 200%, у 2007 році становить 400 грн. (200 грн. х 200%). На цю пільгу мають право платники податку, які є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним

кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової

війни або особою, яка у той час працювала в тилу,

на яких поширюється дія Закону «Про статус вете-

ранів війни, гарантії їх соціального захисту»;


'Опубліковано: Податкова система. Хрестоматія: Збірник систематизованого законодавства. — 2006. — Вип. І. — С. 125—157 (прим. ред.).
в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та

інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової

війни на територію держав, що перебували у стані

війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території

колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27

січня 1944 року.

Щодо розміру доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, то нагадаємо, що податкова соціальна пільга застосовується виключно до доходу, нарахованого платнику податку протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати, і тільки за умови, що розмір такої зарплати не перевищує суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. У 2007 році така сума становить 740 грн. (525 грн. х 1,4), де 525 грн. — прожитковий мінімум на працездатну особу, встановлений на 1 січня 2007 року.

При цьому, як виключення, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків — платників податку, які є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником), утримує дитину-інваліда або має троє чи більше дітей віком до 18 років, визначається як добуток: 740 грн. х кількість дігей віком до 18 років.


Актуальні питання щодо оподаткування продажу нерухомості у 2007 році
З продажу якої нерухомості слід сплачувати податок: тільки квартир чи якоїсь ще?
Відповідь. З 1 січня 2007 року Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» запроваджено оподаткування доходів, одержаних громадянами від продажу власної нерухомості.

Цим Законом встановлено, що з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб нерухоме майно (нерухомість) — це об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на: будівлі та споруди, зокрема, до будівель відносяться приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями, включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури, квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі. Споруди — це об'єкти нерухомості, відмінні від будівель. Земля, як нерухомість, є самостійним об'єктом оподаткування.

Тобто доходи, одержані громадянами від продажу всієї зазначеної вище нерухомості, підлягають оподаткуванню.


Чи існують якісь пільги в оподаткуванні нерухомості?
Відповідь. Так. Слід відмітити, що Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» запроваджено досить ліберальний порядок оподаткування доходів від продажу житла.

Так, якщо громадянин один раз протягом календарного року продає квартиру, або її частку, кімнату, житловий або садовий будинок (включаючи землю під ними), загальна площа яких не перевищує 100 м2, то податок від такого продажу взагалі не буде сплачуватись.

Якщо ж площа житлової нерухомості перевищуватиме 100 м2, то податок за ставкою 1% слід сплатити тільки з частини її вартості, яка пропорційна саме перевищенню. Тобто при продажу будинку загальною площею 150 м2 оподаткуванню підлягатиме лише вартість 50 «зайвих» метрів.

Оскільки, як свідчить статистика, понад 90% житлового фонду в Україні за своєю площею в середньому менше 100 м2, то на практиці це означатиме, що переважна більшість громадян, які продаватимуть свої одно-двох-трикімнатні «панельки» чи «хрущевки», податок не будуть сплачувати. Проте сплата податку буде невідворотною для власників просторих апартаментів в елітних новобудовах.



Який розмір податку потрібно буде сплатити, якщо однією особою продаватиметься дві і більше квартири протягом року або якщо продаватиметься нежитлова нерухомість?
Відповідь. Як вже було вказано, пільгове оподаткування застосовується до першого протягом року продажу житла. Якщо протягом року громадянин продаватиме житло (квартиру, кімнату або частину квартири, житловий чи дачний будинок) удруге та більше разів, то з кожного такого продажу вже треба буде сплачувати податок за ставкою 5% з усієї (без пільгових 100 м2) вартості житлового об'єкта.

Щодо продажу іншої (нежитлової) нерухомості, наприклад, гаражів, магазинів, складських приміщень тощо, що належать громадянам на праві

власності, то оподаткуванню за ставкою 5% підлягає вся вартість таких об'єктів, незважаючи на кількість продаж таких об'єктів у календарному році.

Щодо оподаткування продажу землі, то згідно із Законом взагалі не підлягають оподаткуванню доходи, одержані від продажу земельних паїв і земель сільськогосподарського призначення, одержаних у власність в процесі приватизації. Продаж земель іншого призначення підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.


А якщо протягом року громадянин продає у першу чергу гараж, потім дачну ділянку з будинком, а потім квартиру, то як у такому випадку оподатковуватимуться одержані від таких продаж доходи ?
Відповідь. Вартість гаража буде підлягати оподаткуванню за ставкою 5%, як нежитлова нерухомість, незважаючи на те, що це перший протягом року продаж. З вартості дачної ділянки податок сплачуватиметься з врахуванням площі будиночку з застосуванням пільгових 100 м2 і ставки податку 1%. З

вартості ж квартири, яка у такому випадку розглядається як другий (після садового будиночку) протягом року продаж житлової нерухомості, податок буде утримуватись з всієї суми доходу, одержаної від її продажу за ставкою 5%, без врахування пільгових 100 м2.


Хто визначатиме черговість продажів протягом року: нотаріуси, самі продавці, податківці?
Відповідь. Почнемо з того, що відповідальним за правильність сплати податку Законом визначено самого платника податку. Тобто сам громадянин при нотаріальному посвідченні угод купівлі-продажу нерухомості має повідомити, який за рахунком це продаж.

Черговість продажів неважко встановити по даті нотаріального посвідчення угоди. Якщо ж одного і того ж дня посвідчуватимуться кілька угод продажу нерухомості, то черговість також легко встановити по номерах реєстрації таких угод нотаріусом. Якщо кілька таких угод здійснюється в один день, але у різних нотаріусів, то сам громадянин, як законослухняний платник податку, має повідомити нотаріуса про їх кількість. Водночас слід відмітити, що існує Державний реєстр нерухомого майна, до якого нотаріус обов'язково звертається при оформленні угоди, з метою перевірки черговості продаж. Тому хотілось би порадити громадянам при продажу нерухомості не вдаватися до умисного перекручення інформації щодо кількості таких угод, оскільки нотаріус повідомляє про всі укладені угоди податковому органу, а податківці відслідковують і аналізують цю інформацію, і по кінці календарного року все рівно притягнуть до сплати податку тих, хто навмисно намагався зменшити своє податкове навантаження протягом року.


Хто саме мас розраховувати суму податку: сам продавець нерухомості чи нотаріус?
Відповідь. Звичайно кожен з нас перед тим, як укласти якусь угоду, прораховує, що вона принесе, для чого підраховує свої прибутки і витрати у зв'язку з її укладанням. Крім того, Законом встановлено простий і доступний для всіх порядок розрахунку податку з доходів, одержаних від продажу нерухомості. Тому продавець нерухомості перед оформленням у нотаріуса цієї угоди має вже знати як суму

одержуваного доходу, так і суму податку, яку йому слід сплатити до бюджету. Сам продавець і сплачує через установи банків суму податку до бюджету перед нотаріальним посвідченням угоди. Нотаріус лише перевіряє факт сплати податку згідно відповідного платіжного документа, який йому надасть платник податку, і повідомляє про це податковий орган.



Яка вартість нерухомості є базою для визначення суми податку?
Відповідь. Нотаріус не засвідчить угоду купівлі-продажу нерухомості без довідки про її оцінку. Законом встановлено, що податок розраховується виходячи з ціни, зазначеної в угоді купівлі-продажу, але не нижче оцінки, встановленої уповноваженим
КОМЕНТАР

Справді, згідно з пп.11.1.3 і пп.11.2.3 ст.11 Закону про ПДФО1 дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче за оцінну вартість майна, що продається, розраховану органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства. У відповіді на опубліковане запитання ДПАУ стверджує, що таким органом є бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ). Це не так однозначно, проте не сперечатимемося з цим твердженням, тим більше що альтернативи БТІ наразі немає. Тобто немає іншого органу, уповноваженого згідно із законодавством здійснювати оцінку нерухомого майна, у тому числі і з метою утримання ПДФО.

Вже те, що ДПАУ пропонує своє бачення рішення питання оцінки продаваного майна, - факт позитивний. Але насторожує те, що ДПАУ ставить за обов'язок БТІ зазначати в документах реальну (тобто ринкову або близьку до неї) вартість нерухомого майна.

органом. Таким органом на даний час є БТІ. Але в довідках БТІ має вказувати не залишкову вартість нерухомості, а реальну — наближену до ринкової вартість житла, що склалась на момент продажу у даному регіоні.

Цікаво, чи знають про це працівники БТІ? Адже у спеціальних документах, що регулюють порядок проведення оцінки2, фігурує не ринкова вартість (і вже тим паче не такий термін, як реальна вартість), а балансова та інвентаризаційна вартість. І не можна однозначно стверджувати, що це близькі за змістом терміни. Як тоді будуть поводитися нотаріуси, а відтак і працівники органів ДПС, якщо все ж таки в документах БТІ не буде зазначена така бажана ДПАУ ринкова вартість продаваного об'єкта? Відповідь на це запитання буде отримана, найімовірніше, вже з практики...

'Закон України від 22.05.2003 р. № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб». Опубліковано: Податкова система. Хрестоматія: Збірник систематизованого законодавства. — 2006. — Вип.1. — С.125—157; наступні зміни див.: Бухгалте¬рія. — 2006. — № 10. — С.8; Бухгалтерія. — 2007. — № 1-2. — С.54—57 (прим. ред.).

'Зокрема, це Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. № 127 (прим. ред.).
Якщо у 2007 році буде продаватися квартира загальною площею 120 м2, то яким чином буде розраховуватися податок з доходу від 77 продажу?
Відповідь. Нагадаємо, що згідно з Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» з 1 січня 2007 року не сплачується податок з доходу, одержаного від продажу одного разу протягом року квартири, площа якої не перевищує 100 м2. Оподаткуванню за ставкою 1 % підлягає частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення.

Розглянемо конкретний приклад з продажу квартири площею 120 м2. Припустимо, що її договірна ціна продажу становить 100 тис. у.о.

У даному прикладі оподаткуванню підлягатиме розрахункова вартість 20 м2.

КОМЕНТАР


Приклад правильний по суті (в тому сенсі, що всі розрахунки відповідають чинному законодавству). Але чому у прикладі фігурують якісь «у.о.» (судячи з цифр, маються на увазі долари США)? Адже в договорі купівлі-продажу і в документах про

Алгоритм розрахунку:

1. Знаходимо вартість 1 м2. У даному випадку

вона становить 833 у.о. (100 тис. у.о. : 120 м2).

2. Визначаємо вартість перевищення площі по-

над 100 м2 (20 м2 х 833 у.о. = 16660 у.о.).

3. Вартість перевищення (20 м2) у гривнях =

84133 грн. (16660 у.о. х 5,05 грн.)

4. Визначаємо податок з вартості перевищення:

1% х 84133 грн. = 841,33 грн.

Таким чином, при продажу квартири площею 120 м2 слід сплатити податок у розмірі 1% від розрахунковій вартості площі, що перевищує 100 м2.

оцінку майна буде зазначена вартість майна, виражена винятково в гривнях. Чи ДПАУ просто демонструє «знання життя»? Адже не секрет, що громадяни воліють отримувати за продане майно тверду валюту.



Оподаткування рухомого майна у 2007 році
Чи сталися якісь зміни у 2007 році в оподаткуванні доходів громадян, які вони одержують від продажу власного рухомого майна?
Відповідь. Так. З 1 січня 2007 року в оподаткуванні доходів фізичних осіб сталися значні зміни, які торкнулися і оподаткування доходів, одержаних громадянами від продажу власного рухомого майна.

Нагадаємо, що згідно із Законом України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) рухоме майно — це все майно, відмінне від нерухомого. Порядок його оподаткування регламентується статтею 12 Закону.

Слід відмітити, що з метою оподаткування доходів від продажу майна в Законі до рухомого майна відносяться, в тому числі, автотранспортні засоби та приладдя до них, антикваріат, витвори мистецтва, такі як картини, скульптури тощо, ювелірні вироби та дорогоцінне каміння, побутова техніка, меблі, одяг, книги і таке інше.

Якщо зміни в оподаткуванні таких доходів, як спадщина і подарунки значно зменшили з 2007 року податковий тягар на їх одержувачів, то в оподаткуванні рухомого майна, навпаки, запроваджено оподаткування автотранспортних засобів.

Згідно зі змінами, внесеними до Закону, з 1 січня

2007 року при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Тобто в цьому році крім плати за нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу зазначеного транспорту слід сплатити ще й 1 % податку. Це при першому продажу. А при другому та кожному з наступних продажів одного з зазначених транспортних засобів слід платити вже 15% від їх вартості.

Наприклад, якщо протягом цього року одна і та ж людина продасть з нотаріальним посвідченням власні автомобіль, мотоцикл та човен, то з вартості автомобіля (перший продаж) вона сплатить 1 % податку, а вже з вартості мотоцикла та човна — по 15%.


Для порівняння: який порядок оподаткування продажу рухомого майна був до цього (у 2004-2006 роках)?
Відповідь. З 1 січня 2004 року і до 1 січня 2007 року згідно зі ст. 12 Закону при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року продавець звільнявся від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного

державного мита до бюджету до або під час такого продажу.

Тобто за умови сплати державного мита з вартості проданого 1 раз на рік автотранспортного засобу податок сплачувати було не потрібно. При другому та наступних продажах вказаних об'єктів рухомого майна вже слід було сплачувати 13% з вартості проданого автомобіля.
Якщо продається інше рухоме майно (не автотранспорт), то як воно оподатковується? Чи враховуються витрати на його попереднє придбання?
Відповідь. Дохід платника податку від продажу будь-якого іншого рухомого майна (крім зазначених видів транспортних засобів), таких як, наприклад, побутова техніка, одяг, книги, посуд, меблі тощо, протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (у 2006 році — 13%, у 2007 році — 15%).

При цьому слід відзначити, що Законом не передбачено зменшення перед оподаткуванням

одержаного від продажу доходу на суму витрат, пов'язаних з попереднім придбанням рухомого майна, в тому числі транспортних засобів. Оподатковується вся сума одержаного доходу. |

Хто, де і яким чином має сплачувати податок з такого доходу: сам громадянин чи нотаріус?
Відповідь. Якщо угода купівлі-продажу рухомого майна посвідчується нотаріально, то Законом визначено, що в такому випадку податковим агентом є нотаріус. Але обов'язки нотаріуса при цьому зводяться до перевірки факту сплати громадянином — продавцем об'єктів рухомого майна податку з доходу, що ним отримується. Особою, відповідальною за сплату податку (правильність його визначення та сплату до бюджету), згідно із ст. 17 Закону є сам громадянин. Сам же продавець має вказати нотаріусу (зазначити це письмово), який в нього за черговістю протягом поточного року це продаж транспортного засобу. Надавати свідомо неправдиву інформацію немає сенсу, оскільки інформація про кожен продаж надходить до податкового органу і наприкінці року податківці все рівно встановлять істину і притягнуть до оподаткування несумлінних платників податку.

Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус — дії щодо подання інформації податковому органу.

Якщо ж об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Тобто такими податковими агентами є всі юридичні особи, включаючи біржі, комісійні магазини, авторинки тощо.

Слід зазначити, що при укладанні угод купівлі-продажу рухомого майна на біржі функції податкового агента біржа виконує тільки в частині перевірки факту сплати податку та повідомлення про це податковим органам (так як і нотаріуси), а відповідає за сплату податку сам громадянин.

Якщо громадянин продає належне йому рухоме майно юридичній особі, то вона є податковим агентом щодо виплачуваних такому громадянину доходів, тобто повинна нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 15%, а також направити про це податковому органу інформацію за формою № 1ДФ.

В разі продажу рухомого майна одним громадянином іншому, який згідно із Законом не є податковим агентом (не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності), то відповідно до пп.8.2.1 Закону власник майна, який одержав дохід від його продажу, зобов'язаний включити суму такого доходу до річної податкової декларації та сплатити з нього податок.
КОМЕНТАР
Цікаво простежити за ходом роздумів працівників ДПАУ, які складали цю брошуру і відповідали на це запитання. Отже, якщо під час продажу окремих об'єктів рухомого майна (а саме транспортних засобів) як податковий агент присутній нотаріус, то, як пише ДПАУ, «надавати свідомо неправдиву інформацію немає сенсу», оскільки всі дані про те, яке майно, скільки разів і за якою ціною було продано, надходять до органів ДПС. Якщо податковим агентом виступає біржа або інша юридична особа, то такий податковий агент утримає необхідну суму податку з доходу, отриманого фізичною особою.

А що ж робитимуть контролюючі органи, якщо операція купівлі-продажу будь-якого майна не підлягає нотаріальному посвідченню і немає податкового агента?

Інакше кажучи, як притягати до відповідальності несумлінного платника податків, який продав, скажімо, холодильник сусідові і не хоче сплачувати податку з суми отриманого доходу? На жаль (а можливо й на щастя, залежно від того, як до цієї ситуації ставитися), ДПАУ як відповідь цитує норму Закону, згідно з якою особа, що отримала дохід, зобов'язана «включити суму такого доходу до річної декларації та сплатити з нього податок». І вже не згадує про те, що «в кінці року податківці все рівно встановлять істину і притягнуть до оподаткування несумлінних платників податків». Наявна система контролю просто не дає можливості це зробити. От і виходить, що за відсутності нотаріуса і податкового агента несумлінному платникові податків дуже легко уникнути оподаткування доходів.
Яка вартість проданого майна береться за базу при оподаткуванні?
Відповідь. В статті 12 Закону чітко визначено, що об'єктом оподаткування є вартість майна, яке відчужується, розрахована за звичайними цінами. Порядок визначення звичайної ціни встановлено п.1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

При продажу транспортних засобів, як правило, використовується його експертна оцінка, яка потім застосовується і органами ДАІ при постановці такого транспортного засобу на облік. Таку оцінку провадять професійні оцінники, які мають відповідні дозволи Фонду держмайна України.


КОМЕНТАР
А ось тут податківці дещо злукавили. Згадка про зви чайні ціни міститься не просто в ст.12 Закону про ПДФО, а в п.12.4 цієї статті, в якому розглядається до волі специфічна ситуація: рухоме майно відчужується двома платниками податків шляхом обміну одного об'єкта на інший. При цьому кожна зі сторін такого договору міни сплачує 50% від суми ПДФО, який визначається шляхом застосування ставки 15% «до вартості майна, розрахованої за звичайними цінами, яке відчужується кожною із сторін». Щодо звичайної операції з продажу рухомого майна, то в ст.12 Закону про ПДФО згадується лише слово «дохід» і нічого не зазначено про «прив'язку» цього доходу до звичайних цін.
А якщо один об'єкт рухомого майна обмінюється на інше рухоме майно, то як в такому випадку слід сплатити податок і кому?
Відповідь. Якщо один об'єкт рухомого майна обмінюється на інший об'єкт рухомого майна, то кожна зі сторін договору міни сплачує 50 відсотків від

суми податку, що визначається з вартості майна, яке відчужується кожною зі сторін, розрахованої за звичайними цінами.


Оподаткування спадщини і подарунків з 2007 року
Одразу слід зазначити, що згідно із Законом оподаткування спадщини і подарунків провадиться в однаковому порядку і за однаковими ставками.

Оподаткування спадщини регулюється ст. 13, а подарунків — ст. 14 Закону, до яких Законом України від 19.01.2006 р. № 3378 «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо оподаткування спадщини» внесено зміни, які набувають чинності з 1 січня 2007 року.

Так, починаючи з 1 січня 2007 року при одержанні свідоцтв про право на спадщину або нотаріальному посвідченні договорів дарування спадкоємцями (обдарованими), що є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення, оподаткування буде здійснюватися за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку), тобто взагалі не буде оподатковуватися. До членів сім'ї першого ступеня споріднення згідно із ст. 1 Закону відносяться подружжя, їх діти та батьки.

При отриманні спадщини (подарунку) спадкоємцями (обдарованими), що не є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення, оподаткування провадитиметься за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5%), до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку).

При одержанні спадщини (подарунку) від іноземця (нерезидента) застосовуватиметься ставка оподаткування, визначена п.7.1 ст.7 Закону, тобто 15%.

При отриманні спадщини (подарунку) у вигляді власності, визначеної в підпунктах «а», «б», «д» пункту 13.1 ст. 13 (нерухоме та рухоме майно, кошти), особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовуватиметься нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.

Поряд з внесеними змінами, у 2007 році залишиться чинною норма стосовно того, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок). Тобто особи, які одержать у 2007 році спадщину чи подарунок, зобов'язані будуть до 1 квітня 2008 року подати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію та сплатити податок з такого доходу.

Не підлягатимуть оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом.



Крім того, нотаріус продовжує бути зобов'язаним надсилати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу за формою № 1ДФ (ознаки доходу 56—66).


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка