Захист прав пацієнтів у діяльності юридичних клінік



Сторінка1/8
Дата конвертації13.04.2016
Розмір1.28 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Матеріали семінару-тренінгу юридичних клінік України

"Захист прав пацієнтів у діяльності юридичних клінік", Київ, 22-23 грудня 2006 року


НАВЧАЛЬНО-ТРЕНІНГОВИЙ ЦЕНТР

ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІЧНОЇ ОСВІТИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОГО ІНСТИТУТУ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ
"ВСЕУКРАЇНСЬКА РАДА ЗАХИСТУ ПРАВ ТА БЕЗПЕКИ ПАЦІЄНТІВ"




за сприяння і фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

МАТЕРІАЛИ

СЕМІНАРУ-ТРЕНІНГУ
«Захист прав пацієнтів у діяльності юридичних клінік»
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНИХ КЛІНІК

ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ



м.Київ

22-23 грудня 2006 року


ЗМІСТ

  • ПРОГРАМА СЕМІНАРУ




  • МАТЕРІАЛИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТРЕНІНГІВ




  • Основні права людини в галузі охорони здоров’я

  • Система прав пацієнтів за українським законодавством.

  • Спеціальні права окремих груп пацієнтів

  • Захист прав пацієнтів у судовому порядку.

  • Альтернативні способи захисту прав пацієнтів (позасудове врегулювання).




  • УЧАСНИКИ СЕМІНАРУ

ПРОГРАМА СЕМІНАРУ-ТРЕНІНГУ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНИХ КЛІНІК

"Захист прав пацієнтів у діяльності юридичних клінік"

(м.Київ, 22-23 грудня 2006 року)


Перший день.
8-00 — 9-00 — зустріч, реєстрація учасників.

9-00 — 9-30 — сніданок.


9-45 — 10-00 — Вступне слово.

10-00 — 11-30 — Галай А. Основні права людини в галузі охорони здоров’я

Технології навчання: мотивація, правила, знайомство, мозковий штурм, навчаючи вчуся, дискусія.
11-30 — 12-00 — перерва на каву.
12-00 — 13-30 — Галай В. Система прав пацієнтів за українським законодавством.

Технології навчання: калейдоскоп, законотворчий процес.


14-00 —15-00 — обідня перерва.
15-00 — 16-30 — Солоп Л. Спеціальні права окремих груп пацієнтів.

Технології навчання: аналіз правових ситуацій, робота в малих групах.


16-30 — 17-00 — перерва на каву.
17-00 — 17-30 — Ознайомлення з результатами проекту Всеукраїнської ради з юридичними клініками.

Технології навчання: презентація.


17-45 — 18-15 — вечеря.

Другий день.


8-25 — 8-55 — сніданок.
9-00 — 10-20 — Стеценко С. Захист прав пацієнтів у адміністративному порядку.

Технології навчання: презентація.


10-20 — 10-50 — перерва на каву.
10-50 — 12-10 — Стаднік В. Захист прав пацієнтів у судовому порядку.

Технології навчання: робота в малих групах, імітація спрощеного судового засідання.


12-20 — 13-40 — Солоп Л. Альтернативні способи захисту прав пацієнтів (позасудове врегулювання).

Технології навчання: робота в малих групах, переговори.


14-00 —15-00 — обідня перерва.

Матеріали до тренінгу 1.

ОСНОВНІ ПРАВА ЛЮДИНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Вікторія Галай,

Громадська організація

"Київський правозахисний альянс"

Право на життя (ст.3 Конституції України; ст.281 Цивільного кодексу України; ст.48-50 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").

Право на життя людини передбачене Конституцією України як одна з головних соціальних цінностей держави. Кожна фізична особа має невід’ємне право на життя та не може бути позбавлена життя. Фізична особа має право захищати своє життя та здоров’я від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом. Проведення медичних, наукових та інші дослідів провадитися лише щодо повнолітньої дієздатної фізичної особи за її вільною згодою.

Забороняється задовольняти прохання особи про припинення життя. Виключенням можна назвати право жінки щодо штучного переривання вагітності (за бажанням, через соціальні та медичні показання).

Приклад. 55-річна Олена Петрівна перебувала в лікарні з діагнозом цироз печінки. Пацієнтка потерпала від нестерпних болів. Знеболюючі препарати не допомагали. Вона почала просити лікарів умертвити її. Не зважаючи на згоду пацієнтки, лікарі відмовилися проводити евтаназію, посилаючись на те, що такі дії заборонені законом. Цей приклад свідчить про те, що лікарі на прохання пацієнта не можуть позбавити його життя.
Право на охорону здоров’я (ст. 283 Цивільного кодексу України; ст.6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").

Право на охорону здоров’я – це право, яке заключає в собі: життєвий рівень, необхідний для підтримання здоров’я людини; безпечне навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території, де проживає людина; безпечні і здорові умови праці; кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров’я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я; об’єднання в громадські організації; правовий захист та інше.

Кожна із цих складових забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій.

Приклад. У дитячому садку були виявлені масові отруєння дітей харчовими продуктами. Батьки хворих звернулиса до державної санітарно – епідеміологічної служби. В результаті проведення експертизи були виявлені порушення зберігання дитячих харчових продуктів, організацію зобов’язали зупинити діяльність до усунення недоліків, а суд виніс ухвалу про відшкодування матеріальної шкоди батькам. Отже, завдяки праву на охорону здоровя, громадяни можуть домогтися припинення порушення та відновлення їх прав у галузі охорони здоровя.

Право на медичну допомогу (ст.49 Конституції України; ст.284 Цивільного кодексу України; ст.6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"; ст. 38 Закону України "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні"; ст.17 Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення").

Кожна фізична особа має право на отримання медичної допомоги, широкого спектру медичних послуг при амбулаторному, стаціонарному лікуванні, надання невідкладної (швидкої) медичної допомоги, медичної допомоги в екстремальних ситуаціях, а також у окремих напрямках медичної діяльності, таких як: трансплантологія, психіатрія, імунологія ( у т.ч. боротьба із захворюванням на СНІД), донорство, боротьба із захворюванням на туберкульоз та ін.

Державою створюються умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, що передбачає отримання як безоплатних так і платних медичних послуг.

Окремим категоріям пацієнтів, таким як інваліди, ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД, ін., надання безоплатної медичної допомоги (безоплатного медичного обслуговування, придбання лікарських засобів, оздоровлення та ін.) передбачено на законодавчому рівні.



Приклад. Олена виросла в малозабезпеченій сім’ї. У 15 років в дівчинки виявили інсулінозалежний цукровий діабет. Ні батьки, ні родичі грошей на лікування такої серйозної хвороби не мали. Але лікарі повідомили їм, що відповідно до законодавства хворі цукровим діабетом належать до категорії осіб, яким надається право на безоплатне лікування та безкоштовне забезпечення інсуліном в рамках спеціальних державних програм. Отже, завдяки праву на безоплатну медичну допомогу особи, які цього потребують, можуть відновити своє здоровя, не маючи засобів для цього.
Право на медичне страхування ( ст. 49 Конституції України; ст.1, 4 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

Право на медичне страхування закріплено у статті 49 Конституції України. Медичне страхування є одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування і передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відносини, що виникають за зазначеним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, повинні регулюватися окремим законом, прийнятим відповідно до Закону України "Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Сьогодні іде законотворчий процес стосовно розробки та прийняття в подальшому Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування".



Приклад. Тетяна застрахувала своє здоров’я в страховій організації. Через певний час вона захворіла на рак щитовидної залози. Звернувшись до лікаря, вона дізналася, що потрібна операція, яка коштує 2,5 тисячі доларів. Таких коштів Тетяна не мала. Вона звернулася до страхової компанії за страховою виплатою. Їй було оплачено вартість лікування. Цей приклад свідчить про те, що особи можуть отримати страхову виплату, в разі настання страхового випадку, і відновити своє здоровя негайно.

Право на відшкодування шкоди, завданої здоров’ю (гл.82, ст.22-23 Цивільного кодексу України; ст.63-66, 137 Цивільного процесуального кодексу України, ст.6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"; ст.4 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"; ст.17,20,32 Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення").

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров’ю, можливе у випадках каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті фізичної особи; внаслідок неусунення загрози життю, здоров’ю, фізичної особи та ін. Також відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, відбувається у випадках порушення законодавства про охорону здоров’я, порушення прав окремих груп пацієнтів.

У кожному окремому випадку визначається розмір заподіяної шкоди та надаються докази на підтвердження своїх вимог. Відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, здійснюється у судовому порядку чи за угодою сторін.

Приклад. У сім`ї Миронець, після невдалої операції лікарем Підлісним помер батько. Його дружина та діти в суді висунули вимоги до лікаря про відшкодування моральної шкоди завданої смертю родича. В судовому порядку встановлено, що його смерть настала в результаті протиправних дій лікаря і присуджено суму компенсації. Отже, даний приклад свідчить, що в разі втрати годувальника, чи іншого близького родича, рідні можуть компенсувати втрати та моральну шкоду.
Право на захист медичних прав у суді (ст.6,8 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"; Кодекс адміністративного судочинства України; Цивільний кодекс України; Цивільний процесуальний кодекс України; Кримінальний кодекс України; Постанови Пленуму Верховного Суду України).

Право на захист прав у суді кожний громадянин реалізовує шляхом звернення з позовом на незаконні рішення, дії (бездіяльність) посадових осіб державних або недержавних органів і закладів охорони здоров’я та вимогами про: реалізацію прав в галузі охорони здоров’я чи відновлення порушених прав, передбачених законодавством про охорону здоров’я; про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої життю або здоров’ю особи.



Приклад. Світлані Терещук встановили неправильний діагноз. В результаті провели операцію з видалення здорового органу і виписали. Відчувши знову біль і слабість жінка звернулась в іншу лікарню, де встановили вірний діагноз. На основі висновків комісійної перевірки обгрунтованості проведеної операції обласного управління охорони здоров’я вона звернулася до суду для захисту своїх прав. Отже, завдяки тому, що існує право на судовий захист медичних прав, громадяни можуть домогтися встановлення справедливості і притягнення винних до відповідальності, тим самим попередити нові правопорушення в медичній сфері.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ДИСКУСІЇ ЩОДО ОПЛАТНОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Витяги з законодавства
Укладач:

Вікторія Галай,

Громадська організація

"Київський правозахисний альянс"


  • ПОЗИЦІЯ 1. МЕДИЧНА ДОПОМОГА МАЄ БУТИ БЕЗОПЛАТНОЮ:


Конституція України

Ст.3 Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ст.49 : Ч.2. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Ч.3. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.


  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка