Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Прилісне



Скачати 197.01 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір197.01 Kb.
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Прилісне

Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Мишковець Олени Вікторівни

Розвиток логічного

мислення у молодших школярів

Вступ

Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одна з найголовніших задач школи - підготовка різнобічно розвиненої, активної особистості, здібної до самостійних досліджень і відкриттів. Це означає, перш за все, навчити всіх, без виключення, добре читати, писати, сформувати уміння самостійно працювати з підручником, довідковою літературою.

Практика показує, що навчити всіх без виключення на високому рівні неможливо, на те є вагомі аргументи: діти відрізняються своєю здібністю до раціонального мислення, увагою, властивістю пам'яті. Дитина, у якої нестійка увага, не розвинена пам'ять, не зможе виконати, навіть, деякі з традиційних завдань. Про це не прийнято говорити, але це так. І які б нові педагогічні технології не застосовувалися, такі діти відрізняються низькою успішністю.

Уміння логічно мислити характеризуються здатністю виконувати певні дії в різних умовах. Особливістю логічних умінь є те, що учень повинен не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, але і мислити, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, процесами, явищами, погоджуючи їх із законами логіки. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це зв'язано як з рівнем загальної підготовки дітей, складністю учбового матеріалу, так і з особливостями мислення дітей відповідної вікової групи.

Ефективність формування логічних знань і вмінь учнів забезпечується застосуванням різних методів навчання, використанням різноманітних форм організації знань, раціональним співвідношенням фронтальної, індивідуальної й групової форм роботи.

Одним із найбільш впливових засобів формування логічного мислення учнів є система вправ із логічним навантаженням .Поняття « система вправ з логічним навантаженням» не повинна розумітися як тільки розв’язування задач або вправ з логічним навантаженням. Це цілеспрямована система роботи вчителя над розвитком логічного мислення учнів на кожному етапі уроку . Досвід роботи вчителя показує, як через систему вправ з логічним навантаження можливо розвивати логічне мислення школярів на етапі мотивації, при перевірці домашнього завдання, при вивченні нової теми, при узагальненні та систематизації знань, умінь та навичок, як наприкінці уроку, так і при закінчення вивчення розділу.

Формування мотиваційного компонента здійснюється через забезпечення позитивного ставлення учнів до учбової діяльності. Зародження процесу логічного мислення вимагає наявності проблемної ситуації. Необхідними на цьому етапі є особистісна активність стосовно проблеми, чітке розуміння питання, усвідомлення суб'єктом протиріччя між особистим досвідом і необхідним обсягом знань, прагнення розв'язати проблему, бажання саморозвитку.

Внутрішня мотивація у багатьох учнів ще нестійка і залежить від ситуації. Тому

вчитель пропонує логіко розвивальні завдання, цікаві факти з життя знаменитих людей, різноманітні історичні матеріали, ігрові ситуації, розв’язання ситуативних задач .

Відомо, що діти від природи допитливі і повні бажання вчитися. Але для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідне розумне керівництво вчителя.

З метою розвитку логічного мислення кожного учня вчителю необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Розвиток логічного мислення

на уроках математики
Проблема, над якою я працюю - це розвиток логічного мислення у молодших школярів. Основну роботу для розвитку логічного мислення проводжу на уроках математики. Адже в будь-яких завданнях закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні завдання - відмінний інструмент для такого розвитку творчих здібностей, уміння критично мислити. Всі такі завдання реалізую шляхом використання елементів розвиваючого навчання на уроках. Специфіка такого предмета як математики, створює найбільш широкі можливості для формування не тільки практичних, але й інтелектуальних умінь для досягнення навчально-виховних цілей, які постають перед сучасною школою.

На уроках математики практикую різні прийоми, щоб формувати у дітей критичне та логічне, творче мислення. Найбільшого ефекту досягається в результаті застосування різних форм роботи над завданнями. Вважаю також корисним перетворення простих завдань у складні. Використовую на уроці цікаві задачі та задачі-жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, кросворди. В роботі використовую інноваційні форми, різні інтерактивні вправи. Це сприяє більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. Під час проведення таких уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, збуджені, працюють із задоволенням.

Потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, моє завдання - створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть мати розвиток. У дітей молодшого віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності.

У своїй роботі на уроках математики я використовую, також, систему запитань,створюючи різного роду проблемні ситуації, або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні отримують змогу активізувати розумову діяльність, зробити «відкриття». Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання - це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.

Систематичне використання на уроках математики і в позаурочних заняттях спеціальних завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір молодших школярів, що дозволяє їм більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.

Форми роботи з логічними задачами
Уміння характеризуються здатністю виконувати певні дії в різних умовах. Особливістю логічних умінь є те, що учень повинен не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, але і мислити, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, процесами, явищами, погоджуючи їх із законами логіки. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це зв'язано як з рівнем загальної підготовки дітей, складністю учбового матеріалу, так і з особливостями мислення дітей відповідної вікової групи.

У практиці навчання молодших школярів небезпечним є захоплення виконанням дій по готовому зразку. Тут дитині не треба думати, аналізувати, зіставляти: подивився, зрозумів - виконуй! В цьому випадку ні про яку творчість і роздум не йдеться. Це механічне запам'ятовування. Буває учням пропонуються завдання тільки тренувального характеру. Дається певна кількість однотипних завдань, учень виконує їх, але при цьому у дітей затримується розвиток пізнавальної активності, мислення. 

При розв’язуванні задач діти повинні вчитися думати, міркувати, шукати раціональний шлях розв’язання, різні способи розв’язання. На першому ступені знайомства із задачами (простих задач) обов'язково треба складати зворотні задачі, щоб діти змогли побачити закономірність між компонентами задачі. Задачі - багатющий матеріал, який сприяє розвитку логічного мислення і дослідницьких навиків і, я упевнена, ніщо не розвиває логічне мислення так, як текстові задачі в початковій школі. Хоча існує два види традиційного розбору задач, я віддаю перевагу аналізу задач, "докопуватися" до суті, "засипати" дітей питаннями: "Чому? Навіщо?" Постановка додаткових питань пізнавального характеру не тільки допомагає дітям в розв’язанні, але і підсилює практичний зміст задач, сприяє виробленню уміння застосовувати одержані знання в житті, на практиці. Крім того, така робота підвищує ефективність самого процесу навчання розв’язання задач.

Необхідно надавати увагу і розвитку нестандартного мислення, давати можливість одну і ту ж задачу розв’язати різними способами і оцінити, вибрати найраціональніший. Така плідна робота створює максимальні умови для самореалізації, сприяє розвитку творчості учнів, дає відмінну математичну освіту.

Звичайно, вчитель повинен на кожний урок приготувати своїм вихованцям що-небудь неординарне, цікаве, "примусити" дітей розмірковувати, і якщо не вдалося знайти правильне рішення в класі, дати можливість подумати удома.

Задачі нового типу природно починати розв'язувати з найпростіших, доступних усім учням. Якщо майже на кожному уроці усно розв'язувати 5-6 таких задач, можна досягти гарних результатів. Поступово складність пропонованих задач має підвищуватися, але таким чином, щоб труднощі, які виникають у процесі їх розв'язання, могли долати й слабкі учні.

Роль простих задач у навчанні математики надзвичайно велика. Вони є основним засобом у формуванні поняття про арифметичні дії та величини. У процесі розв'язання простих задач учні опановують основні прийоми роботи над задачею. Високий рівень умінь розв'язувати прості задачі — необхідна умова успішного розвитку вмінь розв'язувати задачі складені. Навіть для найсильніших учнів усне розв'язання задач корисне: воно сприяє розвитку швидкості та гнучкості мислення, удосконалює вміння обчислювати та встановлювати функціональні залежності.
Задача чи ні?
1. До Нового року діти робили з паперових квітів гірлянду. Їм потрібно було склеїти 56 квіток. Вони вже склеїли 35.

2. До годівниці насипали просо. Спочатку прилетіло 13 горобців, а потім — 9 синиць. Скільки проса вони з'їли?


Задачі з недостатніми чи надлишковими даними
1. Бабуся пришила 6 ґудзиків, а потім — решту. Скільки всього ґудзиків пришила бабуся? Ваші пропозиції?

2. Біля годівниці сиділо 11 синиць. Прилетіло ще 9 синиць і 5 горобців. Скільки синиць біля годівниці?


Задачі з непрямою залежністю величин 
У підручниках математики для початкових класів провідне місце посідають задачі з прямою залежністю величин. Розв'язуючи їх, учні звикають до прямого логічного зв'язку, зокрема, керуючись такими правилами: якщо «на стільки більше» — треба додати; якщо «на стільки менше» — відняти; якщо «у стільки ра¬зів більше» — помножити; «у стільки разів менше» — поділити.

Нерідко під час навчання дітей розв'язувати задачі з непрямою залежністю виникають труднощі, бо в них вже виробився певний стереотип.

Подолати його допомагає усне виконання поданих вправ і розв'язування нескладних задач на порівняння.
Вправа «Логічні кінцівки».
• Якщо стіл виший від стільця, то стілець... ( нижчий від стола).

• Якщо 10 більше ніж 9, то 9... (менше ніж 10).

• Якщо сестра старша за брата, то брат... (молодший від сестри).

• Якщо річка глибша від струмка, то струмок... (мілкіший за річку).

• Якщо Галинка із квартири вийшла раніше, ніж її братик, то братик вийшов... (пізніше).

• Якщо влітку день довший, то ніч... (коротша).

• Якщо права рука праворуч, то ліва... (ліворуч).

Вправа «Доповни речення».

• Якщо одна величина більша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина менша від першої на стільки ж одиниць).

• Якщо одна величина менша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина більша від першої на стільки ж одиниць).

• Якщо одна величина більша від другої у кілька разів, то... (друга менша від першої у стільки ж разів).

• Якщо одна величина менша від другої у кілька разів, то... (друга більша у стільки ж разів).

• Назвіть, будь ласка, один з ефективних засобів навчання дітей розуміти і розв'язувати задачі?
У своїх рекомендаціях щодо початкового навчання школярів К.Д.Ушинський писав: «…нехай вони вимірюють клас, двері, вікна, нехай перелічують сторінки своїх підручників і зошитів і про все це складають свої задачі, які поступово ускладнюватимуться, але ніколи не втрачатимуть свого практичного наочного характеру».


Використання розвиваючих логіко – математичних ігор
Для розвитку у дітей логіко-математичного мислення проводяться ігри логіко – математичного напрямку з предметами, з картинками і моделями, словесні.

Організовуючи ігрову діяльність дітей, треба керуватися словами відомого психолога О.В. Запорожця: «Нам необхідно добиватися того, щоб дидактична гра була не лише формою засвоєння окремих знань і вмінь, а й сприяла б загальному розвитку дитини, служила формуванню її здібностей». Наведу зразки кількох розвиваючих логіко – математичних ігор, які можна використовувати в роботі з учнями молодшого шкільного віку для підвищення рівня логічного мислення на уроках математики.


Дидактична гра «Підгодуємо звірят»
Мета. Закріплювати поняття «більше», «менше», «порівну», «однаково».

Заохочувати до самостійного пошуку шліхів порівняння двох множин прийомами накладання.

Обладнання. Роздаткове: смужка для викладання, по 3 силуетні зображення зайчиків та білочок, по 2 силуетні зображення морквинок, горішків.

Додаткове: по 1 силуетному зображенню морквинок та грішків на кожну

дитину.

Ігрові дії. Вчитель повідомляє, що після таночка білочки і зайчики стомились, їх треба підгодувати (з’ясовують, кого і чим саме годуватимуть). Далі діти по черзі «підгодовують» кожного зайчика морквинкою (прийомом накладання), з’ясовують, що не вистачає морквинок. Вчитель заохочує до пояснення, чого більше, менше, що треба зробити, щоб стало порівну (дає додаткову морквинку «голодному» зайчику). Аналогічні дії проводяться з білочками та горішками.



Дидактична гра «Порівняй та поміркуй»

Мета. Вчити визначати, в якій групі більше (менше) предметів прийомами накладання і прикладання.

Обладнання. Фланелеграф; силуетні зображення жіночих фігурок, квітів, дерев, паростків розсади, лунок (в межах 5).

Ігрові дії. Дітям пропонується визначити рівність або нерівність предметів в групах («квіти для мами», «на квітучій галявині: дерева та квіти», «посадимо розсаду на городі») шляхом накладання або прикладання. Визначити шляхи досягнення рівності в групах, відповідаючи на проблемні запитання:

- Кому і що ти подаруєш зайву квітку?

- Чому не можна «рубати дерево» заради того, щоб дерев та квітів на галявині стало порівну?

- Чим дерево відрізняється від квітки?

- Що зробити доцільніше: викопати ще одну лунку, чи викинути паросток розсади?...



Гра „Засвітило сонечко - виглянь у віконечко”

Картки із завданнями лежать перед гравцями записом вниз. Піднімаючи

зображення сонця, ведучий каже: „Засвітило сонце!”. Учні перевертають картки. „Виглянь у віконце!”- продовжує ведучий. Гравці розв’язують приклад і кладуть на віконце одержане число. Сигналом до закінчення є слова: „Сонечко заховалось за хмари”. Учень, який розв’яже 3-5 прикладів стає ведучим.

При регулярному проведенні ігор, вправ на розвиток логічного мислення, при активній участі дітей на уроках, можливо досягти динаміки в рівні логічного мислення.


Розвиток мислення на уроках навчання грамоти

       Одним із критеріїв визначення рівня культури людини є її мислення і мова. На жаль, у сучасній школі формування мислення і виховання мовної культури учня здійснюються не на належному рівні. Ці питання є нині чи не найскладнішими на шляху перебудови школи, удосконалення її навчально-виховного процесу. Більшість учнів не вміє мислити, а отже, письмово викласти свої думки. Вони не мають навичок сприймати явища і процеси, що відбуваються навколо, не вміють їх описати, бо не володіють відповідним запасом лексики. І це передусім тому, що вчитель на уроках мало уваги приділяє розвиткові логічного мислення учнів. Перш ніж давати знання, писав В.О.Сухомлинський, треба навчити думати, сприймати, спостерігати; розумове виховання далеко не одне й те ж, що добування знань.             

  Використовую на уроках мови словниково-логічні вправи.

1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:



  • калина, ліщина, … - це

  • помідор, огірок, капуста, … - це

  • ялина, верба, … - це

  • курка, гуска, індик, … - це

2. Дібрати видові назви до родових:
Дитячі журнали – це…
Жіночі імена – це…
Кіногерої – це…
Одяг – це…
Квіти – це…
3. Встав букви і вилучи зайвий предмет:
М..р..з Г..з..та  Д..в..ий
С..і..  Кн..г..  В..л..к..й
Л..д Ж..рн..л  К..р..тк..й
К..в..н  К..ша В..да
4. Узагальнити через протиставлення:

  • дуб – дерево, а смородина - …

  • плаття – одяг, а черевики - …

5. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:
Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.
(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)
6. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):

  • легка, м’яка, біла - …

  • струнка, висока, білокора -…

  • пухнаста, руда, працьовита -…

7. Визначити предмет за його діями:

  • літає, падає, покриває, блищить, скрипить

  • світить, гріє, усміхається, зігріває -…

8. Дати визначення предмета:
Мак – …
Вовк -…
Лебідь -…
9. «Чарівні перетворення»
Дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи лише одну літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери.
Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука – ріка – Ніка – Ніла – Ніна.
10. На розвиток комунікативних навичок учнів.
Завдання. Аргументуй свою думку дописавши подане речення.
Я люблю спілкуватись з учнями класу, бо…
Коли я отримаю погану оцінку, я…
Якщо я не вивчив уроку без поважної причини, то…
У лісі не можна галасувати, тому що…
Не можна близько підходити до пташиного гнізда, тому що…
На уроці треба бути уважним, бо…
11. «Слова-переверти»
Пропоную дітям прочитати незвичні слова-переверти і пояснити значення їх, якщо читати зліва направо та справа наліво.
 Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок, потоп, кабак, наган, зараз, шалаш.
Або пропоную дітям прочитати інші слова-переверти спочатку зліва направо, пояснити, яке значення кожного з них.
 Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.
А потім – прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи змінився їхній зміст, значення.
 Мої першокласники полюбляють гру «Закінчи рядок»
Цікаве завдання: дітям потрібно продовжити рядок. Наприклад.
Ко-ко-ко – ми купили молоко.
Ки-ки-ки – подай-но, доню, води.
Ку-ку-ку - …
Ма-ма-ма - …
Мо-мо-мо - …
Гр.-гр-гр - …
Ар-ар-ар - …
Залюбки діти грають у гру «Незвичайний годинник»

Годинник вказує на час –

Слова складає він для нас!

М’ята,____________________________________

Звичайно, вчитель повинен на кожний урок приготувати своїм вихованцям що-небудь неординарне, цікаве, "примусити" дітей розмірковувати, і якщо не вдалося знайти правильне рішення в класі, дати можливість подумати удома.

Проведення ігор та створення казкових ситуацій
Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. До школи основний вид діяльності дітей – гра. У школі з перших днів навчання до уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей ставляться нові вимоги. Вони повинні протягом уроку уважно слухати вчителя, уважно виконувати те, що їм пропонує зробити, уважно виконувати певне завдання вдома, тобто у школі першокласника відразу ж починають спрямовувати з певною метою на той чи інший предмет.

Процес розвитку уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей дуже тривалий, складний, бо вимагає від них величезних, вольових зусиль протягом усіх років навчання у початковій школі.

Плідними виявляються у роботі такі прийоми як ігрова постановка завдань. Ці види роботи відповідають закономірностям розумового розвитку молодших школярів, вносять у процес пізнання емоційно-образний струмінь, забезпечуючи успішне долання шляху від явищ до сутності.

У навчально-виховному процесі з молодшими школярами повинна обов’язково бути представлена гра. Це – ефективний засіб, що стимулює дітей стати кращими. Вона формує первинне усвідомлення того, що гарно, а що погано, володіє прекрасною діагностичною функцією – показує дитині, що та вміє, що знає, чого боїться, що їй подобається.

Для розвитку у дітей логіко-математичного мислення проводяться ігри логіко – математичного напрямку з предметами, з картинками і моделями, словесні.

Організовуючи ігрову діяльність дітей, треба керуватися словами відомого психолога О.В. Запорожця: «Нам необхідно добиватися того, щоб дидактична гра була не лише формою засвоєння окремих знань і вмінь, а й сприяла б загальному розвитку дитини, служила формуванню її здібностей». Наведу зразки кількох розвиваючих логіко – математичних ігор, які можна використовувати в роботі з учнями молодшого шкільного віку для підвищення рівня логічного мислення на уроках математики.

Дидактична гра «Підгодуємо звіряток»

Дидактична гра «Порівняй та поміркуй»

Гра „Засвітило сонечко - виглянь у віконечко.»

Регулярне проведення ігор та створення казкових ситуацій, якнайкраще впливають на розвиток логічного мислення. При активній участі дітей на уроках, можливо досягти динаміки в рівні логічного мислення. Головна мета введення таких форм подачі матеріалу в навчальний процес – викликати інтерес до навчання.

Здавалося б, казка і математика - поняття несумісні. Свіжий казковий образ і суха абстрактна думка! Однак нерідко саме така форма дозволяє вдало ввести дітей у світ математики, причому за посередництвом захоплюючих ситуацій. Таке поєднання сприятливе для навчання, оскільки через казкові елементи вчитель може знайти шлях до сфери емоцій дитини. Бажання допомогти улюбленому герою, який потрапив у біду, прагнення розібратися в казковій ситуації - все це стимулює розумову діяльність дитини. У той же час важливий і зворотний зв'язок: у ряді випадків зустріч з казковими героями в світі математики спонукає учня ще раз прочитати літературний твір, поміркувати, глибше заглянути в нього.

При складанні завдань треба домагатися, щоб поведінка казкових героїв відповідала духу самої казки: боротьба за справедливість Івана - царевича і підступність Кащея Безсмертного, вірність дружбі безжурного Буратіно і бажання поживитися за чужий рахунок лисиці Аліси та кота Базиліо і т.д. Симпатії дітей на стороні позитивних героїв. Ласкаво торжествує, зло покаране, негативні якості висміюються. Казки та через завдання продовжують виховувати дітей.

Умови завдання з казковими сюжетами в багатьох випадках громіздкі. Обрана форма казки тягне за собою відносно великий її обсяг - адже при складанні завдання доводиться слідувати літературному тексту казки. Зате в такому випадку діти з великим задоволенням читають умову, вникають в його зміст - а робота з текстом є суттєвою частиною психологічної підготовки школяра до вирішення завдання.

Регулярне проведення ігор та створення казкових ситуацій, якнайкраще впливають на розвиток логічного мислення. При активній участі дітей на уроках, можливо досягти динаміки в рівні логічного мислення. Головна мета введення таких форм подачі матеріалу в навчальний процес – викликати інтерес до навчання.



Висновки

Перед сучасною освітою на передній план виступає завдання інтелектуального розвитку. Для реалізації даної мети особистість повинна мати достатній рівень розвитку всіх видів пам’яті, уваги, уяви, мислення та мовлення, а також здібність до аналізу та синтезу, абстрагування й узагальнення, вміння приймати рішення, доводити твердження і спростовувати їх. Вміння логічно мислити - це необхідна умова розвитку інтелекту особистості.

Значне місце питанню навчання молодших школярів логічним завданням приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми логічних завдань. Він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише у своїй прекрасній книзі «Серце віддаю дітям»: «У навколишньому світі - тисячі завдань. їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді - загадки». Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв’язки між ними.

Потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, моє завдання - створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть мати розвиток. У дітей молодшого віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності.

З метою розвитку логічного мислення кожного учня вчителю необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Доступність логічного завдання не означає легкість її рішення. Щоб її вирішити, потрібно докласти значні розумові зусилля. І тим вагомішим буде з точки зору самооцінки учнів її правильне рішення.

Безумовно, треба використовувати різні технології навчання, але всі вони повинні працювати на кінцевий результат

Таким чином, логічні завдання є прекрасним засобом розвитку мислення. Вони розвивають вміння міркувати, виводити одне з іншого, підвищують активність думки.



Література

1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

2. Баглаєва Н. Розвиток логічних умінь дитини // Дошкільне виховання. – 2000.

– № 10. – С. 8 – 11.

3. Білокобильська Н. Розвиток логічного мислення // Початкова освіта. – 2000. –

№ 41. – С. 3.

4. Головин Б. Н. Основыкультуры речи. – М., 1980.

5. Егорова Т. Г. Логическое и образное в познавательнойдеятельностимладших

школьников // Начальная школа. – 2000. – № 4. – С. 66 – 68.

6. Жукова С. Розвиток логічного мислення учнів початкових класів шляхом

вивчення формальної логіки // Початкова школа. – 2002. – № 2. – С. 47 – 51.

7. Митник О. Математична логіка як навчальний предмет (задачі на планування

дій) // Початкова школа. – 1998. – С. 18 – 20.

8. Митник О. Математична логіка як навчальний предмет // Початкова школа. –

1997. – № 11. – С. 17.– 19.

9. Митник О. Математична логіка як навчальний предмет // Початкова школа. –

1998. –№ 11. – С. 37 – 39.

10. Стеценко І. Логіка світу // Початкова освіта. – 2001. – № 35. – С. 4 – 5.



11. Фадєєва Т. О. Цікаві задачі логічного характеру – Донецьк: ЦПА, 1998.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка