Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня с. Підрічяя Опис досвіду роботи вчителя біології І хімії Федорук Руслани Володимирівни Проблемне питання



Скачати 360.21 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір360.21 Kb.
Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня с. Підрічяя

Опис досвіду роботи вчителя

біології і хімії
Федорук Руслани Володимирівни


Проблемне питання:

«Активізація пізнавальної діяльності учнів через використання інноваційних технологій в системі роботи вчителя хімії і біології»

2014
Федорук Руслана Володимирівна

вчитель хімії і біології загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Підріччя

Дата народження: 27.07.1980р

Освіта: вища,закінчила Рівненський Державний гуманітарний університет 2003р

Педагогічний стаж – 15 років

Категорія - І

Тема досвіду – «Активізація пізнавальної діяльності на уроках хімії і біології через використання інтерактивних технологій»
Провідна ідея досвіду - організація навчально-пізнавальної діяльності школярів через активні методи навчання, керівництво навчальними діями учнів та спонукання школярів до виконання різних видів завдань та здійснення самоконтролю, самооцінювання.


Суть досвіду – поєднання форм, методів і прийомів навчання з різних технологій для оптимізації навчального процессу, формування критичного і логічного мислення учнів, розвиток пізнавального інтересу та творчих здібностей дітей.

Успішній роботі допомагає реалізація моделі навчання:



Мета навчання

Зміст навчання


Діяльність учителя-наставника



Активна пізнавальна діяльність учнів






Активні методи навчання:

1.Проблемне навчання;

2. Наочні методи;

3. Практичні методи (хімічний експеримент);

4. Ігрові прийоми навчання

5. Інформаційно-комунікаційні технології.


Викладання



Організація управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів

Різні способи учіння









Засоби навчання




Результати навчання


Процес формування предметних компетенцій здійснюється за схемою:

шляхи пізнання предметних компетенцій учня → формування предметних компетенцій → систематизація → узагальнення → практичне застосування.

Такий підхід допомагає організовувати навчання школярів таким чином, що вони стають «першоздобувачами» знань, у них формується інтерес до навчання.


Опис досвіду роботи вчителя хімії та біології

загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Підріччя

Федорук Руслани Володимирівнм

«Жити і виховувати - готувати до життя». Ці слова визначають моє педагогічне кредо.

Найважливішими правилами в своїй роботі вважаю такі:

•для того, щоб навчити дітей, потрібно викликати в них інтерес до предмета;

•навчальну діяльність потрібно мотивувати, усі знання повинні мати практичне застосування;

•найкращі приклади - приклади з життя;

•кращим є той метод, який подобається дітям;

•дисципліна праці - основа ефективності уроку.


«Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії та біології через використання інтерактивних технологій»
Мета досвіду: Поєднати форми методи і прийоми навчання з різних

технологій для оптимізації навчального процесу,

формувати критичне і логічне мислення учнів, розвивати

пізнавальний інтерес та творчі здібності дітей.


Важливим завданням сьогодення є створення таких умов, щоб учень міг навчатися самостійно, опановувати вміння та навички роботи з навчальним матеріалом незалежно від учителя. Формування таких якостей школяра досягається через упровадження у шкільну практику інноваційних технологій.

Головною метою системи освіти на сучасному етапі є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися протягом життя, створювати і розвивати цінності громадського суспільства. Зміна соціальної парадигми буття вимагає зміни парадигми освіти.

У зв’язку з цим педагоги чітко усвідомлюють гостру потребу у створенні та реалізації особистісного підходу до учня, як одного з принципів організації навчально - виховної роботи. Такий підхід має сприяти більш цілеспрямованому, гармонійному розвитку особистості школяра як громадянина і творчого, професійно активного працівника.

Саме ці концептуальні вимоги до організації навчально - виховного процесу у школі підтверджують необхідність використання інтерактивних технологій при викладанні хімії та біології. Розвивальне навчання спрямоване на загальний розвиток почуттів, волі. Воно не можливе без використання інтерактивних методів. Це співнавчання (колективне, кооперативне, навчання у співпраці) при якому я, як учитель, та мої учні є суб’єктами взаємодії.



ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ
Нинішні педагогічні інновації пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання. Учитель виступає лише в ролі організатора навчання, координатора роботи груп, дискусії. Інтерактивні технології навчання найбільше відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі. Під час застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюють реальні життєві ситуації, пропонують проблеми для спільного розв'язання, застосовують рольові ігри.

В основі інтерактивного навчання лежать принципи:



  • безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов'язує вчителя (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи іншої проблеми;

  • взаємного інформаційного, духовного збагачення (при цьому навчальний процес слід організовувати таким чином, щоб учасники його могли обмінятися життєвим досвідом, отриманою інформацією);

  • особистісно-зорієнтоване навчання [1] .

Застосування інтерактивних технологій потребує старанної підготовки вчителя та учнів. Вони мають навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, вміти ставити запитання й відповідати на них.

Ефективність інтерактивних технологій залежить від уміння вчителя:



  • давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;

  • відбирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;

  • під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

  • на одному занятті використовувати одну-дві) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп;

  • здійснювати спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

  • проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, не пов'язаних з інтерактивними завданнями.

Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів розрізняють такі інтерактивні технології навчання (рис.1):

Рис.1. Інтерактивні технології навчання

Основні переваги інтерактивних технологій навчання такі:


  • Інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Учитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами — особистісними та інтелектуальними.

  • Змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності.

  • Основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня (відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (потреба знань).

  • Значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв'язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед учнями як лідер, організатор.

  • Учні, які отримують особистий досвід учителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль учителя та учня в ньому [1] .

Таким чином, інтерактивне навчання – це така форма пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання учня, за яких учень відчуває свою необхідність, розвиває свої здібності і нахили, набуває впевненості, виробляє навички спільної роботи в групі, колективі, формує комунікативні компетентності

Форми навчання, які використовую:фронтальні, індивідуальні, групові, командні. При цьому ставлю за мету досягти інтелектуального розвитку вмінь учнів шляхом порівняння, класифікації, узагальнення. Таким чином формую критичне мислення, розвиваю самостійність, уміння узагальнювати.

Рушійна сила навчання - пізнавальний інтерес. Розумію, що зробити ефективним та радісним навчальний процес для кожного учня можна, тільки ставши на позиції педагогіки співробітництва. При цьому дитина відчуває себе співавтором єдиного творчого процесу.

Щоб активізувати розумову діяльність учня, здійснюю диференційований підхід і, тим самим, вирішую наступні проблеми: вибираю таку форму роботи на уроці, яка б зацікавила учня з будь - яким рівнем підготовки; призначаю кожному посильну для нього частину загальної проблеми, створюю ситуацію комфорту, що сприяє розвитку самооцінки учня і упереджує появу страху труднощів у навчанні, страху оцінки.

Важко не погодитися з тим, що вчитель стикається із ситуацією, коли учні 7-го класу вже через кілька місяців після початку вивчення нового предмета хімії, втрачають інтерес до нього. І тут саме вчителю необхідно вплинути на учня так, щоб зацікавити його своїм предметом, відродити інтерес та зацікавленість матеріалом, який буде вивчатися і надалі використовуватися у подальшому житті. Бо саме знання з природничих дисциплін будуть супроводжувати кожну людину впродовж її життя.

Магічне слово "хімія", в якому сховано так багато таємничого, чарівного, надприродного, що бентежить розум учнів п'ятих, шостих класів, має зовсім інший зміст для семикласника, котрий перейшов у II семестр.

Одна з причин втрати інтересу до предмета - це невідповідність низки градаційних прийомів навчання для нинішніх школярів. Учителі шукають нові методи й засоби навчання, які здатні відновити інтерес до досліджуваного предмета. Навчально-виховний процес організований оптимально, якщо учня не виховують, а створюють умови для виховання, не вчать, а створюють умови, у яких він навчається. Очевидно, що організація таких умов навчання тісно пов'язана з розвитком відповідної мотивації. Будь-яка діяльність, включаючи навчально-пізнавальну, стимулюється мотиваціями, заснованими на потребах. Проблема останньої зводиться, по суті, до перетворення потреб на мотиви, до формування пізнавального інтересу - провідного мотиву в навчанні.

Для розвитку пізнавального інтересу школярів є багато різних нестандартних прийомів. Я у своїй роботі використовую творчі домашні завдання. Наприклад, дорогою додому поспостерігайте за хімічними явищами, що відбуваються в природі, напишіть невеликий твір на тему: "Хімічні явища за вікном", складіть казочку про хімічний елемент чи речовину і т.д. Або спробуйте зобразити на малюнку хімічні реакції різних типів. Також використовую різні запитання для учнів, де треба застосовувати знання з хімії для пояснення явищ довкілля (чому нарізане яблуко швидко темніє на повітрі, або якими хімічними і фізичними процесами можна пояснити усім відоме явище, що у народі називають "молоко збігло"?).

Бажання сприяти формуванню пізнавального інтересу орієнтує вчителя на організацію творчої діяльності учнів, яка полягає у вільному застосуванні знань у нових, нестандартних умовах. На уроках намагаюся створювати можливість не тільки розвивати уміння школярів, а й організовувати обговорення матеріалу, спільно формулювати висновки (уроки виконання лабораторних та практичних робіт).


У 8 класі є тема "Кислоти". Повідомивши учням, що дуже широко кислоти розповсюджені в природі (в яблуках -яблучна кислота, щавлева міститься в щавлі, у виділеннях мурашок - мурашина, тому нам так боляче , коли вони вприскують кислоту нам під шкіру) можна переходити до загального визначення кислот та вивчення їх формул та фізичних властивостей.
У 9 класі тема "Розчини". Мотиваційний момент: вміти приготувати необхідний розчин - це життєва потреба кожного з нас. З розчинами ми зустрічаємось повсякчасно. Ліки використовуємо і можемо виготовити самі, але для цього треба вміти готувати розчин. Допомогти матусі приготувати сироп для консервування - теж потрібні знання про розчини. Всі реакції ми намагаємось проводити з розчинами, бо в розчинах вони відбуваються миттєво, і ми спостерігаємо виділення газу, утворення осаду.
Увага учнів— один із факторів, від яких залежить успіх уроку. Відомо, що увага в дорослих учнів більш зосе¬реджена, ніж у дітей, однак вона зале¬жить не лише від віку, але й від інших обставин (інтересу до досліджуваних тем, складу характеру учня). Тому мені як учителеві часто доводиться замис¬люватися над питаннями активізації уваги на уроках. Активізувати увагу класу і підтриму¬вати її на всіх етапах навчального про¬цесу, змусити учнів слухати вчителя і своїх товаришів, серйозно спосте¬рігати, вдумливо сприймати матері¬ал — надзвичайно важливе і склад¬не завдання. У своїй роботі намагаюся використову¬вати різноманітні методи й прийоми, застосування яких дозволяє вивчити основний матеріал на уроці.
Вивчення нового матеріалу
Активізації розумової діяльності учнів сприяє виконання вимог до усного викладу вчителя.
1. Чітка постановка цілей і завдань перед учнями. Зрозумілість і чіт¬кість цілей і конкретність завдань мобілізують увагу учнів, а увага активізує мислення.
2. Послідовність, логічна цілісність викладу.
3. Емоційність викладу. Емоції, що збуджуються в учнів під час прослуховування, мають не лише ви¬ховне значення, але й виконують дидактичні функції.
4. Проблемність викладу, тобто по¬становка питань і завдань у про¬цесі викладу, висунення гіпотез і розв'язання їх через аналіз про¬тилежностей.
Велике значення надаю характеру словесного пояснення нового мате¬ріалу. Мова вчителя має бути науко¬вою за своїм змістом, простою, чіт¬кою, але й образною, барвистою, із застосуванням порівнянь, метафор, епітетів.
Проблемне навчання, як один із методів активного навчання, допомагає учням самостійно засвоювати зміст уроку, навчає вчитися, виробляє вміння вирішувати завдання під час навчально-пізнавальної діяльності. Саме тому у зміст завдань систематично включаю проблеми пізнавального та практичного характеру, які стимулюють думку учня, формулюють його інтерес до вивчення хімії та є ядром розвивального навчання, умовою свідомого засвоєння предмета. Матеріалом для створення проблемних ситуацій може бути хімічний експеримент, задачі, вправи, проблеми ужиткового характеру. 
Так при вивченні теми: «Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів « в 9 класі ставлю проблемні питання після хімічного експерименту. Запитання до 1 групи учнів : які рівняння реакцій підтверджують, що для спиртів характерні слабкі кислотні властивості? Запитання до другої групи учнів: які рівння реакцій характеризують слабкі основні властивості? Запитання до 3 групи: Чим можна підтвердити, що спирти не відносяться до класу кислот?
Біологія . Тварини. Тема: Загальна характеристика Членистоногих. Проблемне питання: Які ж особливості членистоногих дали їм можливість досягти різноманітності, процвітання та завоювання ними суходолу? 
Біологія 8 клас
Тема : Внутрішня будова та особливості життєдіяльності птахів Проблемне питання уроку: „ Ознаки пристосованості до польоту в будові внутрішніх органів” Такі питання викликають інтерес в учнів, значить активізують їх розумову активність і діяльність. 
Новий навчальний матеріал, який подається чітко та логічно, легше сприймається учнями, що, в свою чергу, активізує пізнавальну діяльність дітей. Адже краще запам’ятовується та інформація, яку учень не тільки почув, а й побачив.
Наочні методи навчання допомагають подавати інформацію з опорою на малюнки, діаграми, графіки, схеми та таблиці. Використання готових схем або створення нових дають змогу спрямувати діяльність учнів на пошук та встановлення логічних ланцюжків, виробляє уміння виділяти головне, віднаходити закономірності, співставляти, аналізувати, робити висновки. Методика використання наочних методів навчання дозволяє учням самостійно заповнювати таблиці, використовуючи текст підручника, слухаючи розповідь учителя чи застосовуючи власний досвід, який формується на уроках хімії, фізики, біології, географії тощо; аналізувати інформаційну схему, запропоновану вчителем та знаходити розв’язок поставленої проблеми. На перший план завжди ставлю складання учнями таблиць, схем, діаграм.
Так при вивченні теми : Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти. В 9 класі на узагальнення знань даю завдання заповнити таблицю у якій відтворюються характерні властивості електролітів та неелектролітів.
Тема: Окисно-відновні реакції. Учням пропоную заповнити « німу» схему, яка зазделегідь накреслена на дошці. 

Класифікація хімічних реакцій

По цій ж темі на узагальнення та закріплення знань пропоную для узагальнення понять « окиснення» та » відновлення» Д іаграму Венна:

Пропоную учням спочатку охарактеризувати поняття « окиснення» та «відновлення», а потім порівняти їх запис робиться в частині діаграми де кола перетинаються.
Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є створення на навчальних заняттях ігрових ситуацій. «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу»(А.С.Макаренко). Дидактичні ігри використовую переважно на уроках узагальнення знань, їх закріплення чи вироблення практичних умінь і навичок. Ігрові ситуації допомагають підвищити емоційне сприйняття учнів, дозволяють уникнути перенавантаження, збуджують думку дітей та стимулюють їх творчу ініціативу. Ігрова модель навчання сприяє розвитку творчої уяви, формуванню навичок співпраці; створює умови для вільного висловлювання учнями власної думки, визначення певної аргументованої позиції; надає можливість учневі самовизначитися. Перевагу надаю таким прийомам як гра з кубиком, «кольорова стрічка», «дерево знань», «хімічні перегони», «вилучи зайве», «хімічне доміно», «хімічне лото». Готуючись до уроків я завжди ретельно продумую кожний етап уроку, підбираю відповідний до теми матеріал, наочність, цікаві форми роботи. Для уроку вибираю такі інтерактивні вправи, які дали б учневі «ключ» до освоєння теми.

Вправа 1 «Незакінчене речення»


Під час вивчення глюкози учні закінчують речення:
1) Глюкоза являє собою…
2) Глюкоза поширюється в природі…
3) Глюкоза має хімічні властивості характерні для…
4) У молекулі глюкози міститься альдегідна група,тому для глюкози характерна…
5) Глюкоза реагує з купрум(ІІ)гідроксидом, утворюючи комплексну сполуку,забарвлену в…
6) Глюкоза належить до…
7) Широко застосовують глюкозу в… .
Вправа 2 «Мікрофон»
Вправа подібна до попередньої, але проводиться з допомогою уявного мікрофона. Учні висловлюють свою думку,відповідають на запитання, тримаючи в руках мікрофон:
1) Що таке валентність?
2) Що таке атом?
3) Що таке проста речовина?
4) Назвати елементи,що мають змінну валентність.
5) Чому дорівнює валентність Гідрогену?
6) Як кількісно визначається валентність?

Вправа 3 «Коректор»
У вправі навмисно зроблено помилки,які учні мають знайти й виправити:
1) Крохмаль – це суміш трьох речовин.
2) Крохмаль – це білий аморфний порошок,добре розчинний у воді.
3) Якщо до охолодженого крохмального клейстеру додати розчин іоду, то з̉ являється жовте забарвлення.
4) (С6Н10О5) – структурна формула крохмалю.
5) Крохмаль – це природний полімер, що складається з багаторазово повторюваних структурних ланок С6Н12О6.
Вправа 4 «Третій зайвий»
1) СН4,С2Н4,С2Н6.
2) СН3ОН,С2Н5ОН,С5Н12.
3) С3Н6,С5Н10,С5Н12.
Вправа 5 «Ланцюжок»
Учні ланцюжком виходять до дошки, розв ̉язуючи різноманітні завдання. Наприклад, вивчаючи валентність, учні визначають валентність у сполуках, написаних на дошці :
NH3, Mg3N2, N2O5, PCI5, P2O5, CaO, CO2, SO2, Na2O, CrCI3, ZnCI2.
Вправа 6 «Хімічна естафета»
На дошці записують два ланцюги перетворень,учні обєднаються у дві команди,які змагаються між собою за звання найкращого. Учні, як і в попередній вправі, змінюючи один одного, виходять до дошки розв ̉язувати ланцюг перетворень. Їм необхідно здійснити перетворення,вказати умову перебігу процесів і назвати речовини:
1) S—SО2—SO3—K2SO4—BaSO4
2) AI—AI2O3—AICI3—AI(OH)3—AI2(SO4)3.
Метод проектів
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів-індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.
Метод проектів виник у 20-х роках минулого століття в США. Його називали ще методом проблем.
Вибір тематики проектів необмежений: учитель пропонує тему відповідно до навчального плану. Учні самі пропонують теми проектів, особливо для позаурочної діяльності.
На уроках хімії доцільно використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія).
Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.
Проекти на уроках хімії:
7 клас: Умови виникнення та припинення горіння.
8 клас : Кислоти
9 клас : Роль хімії в житті суспільства
Біологія 9 клас: Тема: СНІД
Ключове питання: Чи можна зупинити хворобу СНІД?

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій школярів. Виділяю основні напрямки використання ІКТ та мультимедіа:


- демонстрація під час пояснення нового матеріалу;

- перевірка та закріплення знань учнів.
ІКТ мають ряд переваг: забезпечується доступ до інформації, підвищується ефективність та мотивація навчання, з’являються нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки. 
Методика контролю і самоконтролю забезпечують перевірку рівня засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок. З цією метою використовуються методи усного, письмового, текстового, графічного, програмового контролю, практичної перевірки самоконтролю.Метод усного контролю. Він є найпоширенішим у шкільній практиці. Використовуючи його, учнем вчаться логічно мислити, аргументувати, висловлювати свої думки, набувають досвіду обстоювати свою точку, зору. Усне опитування учнів здійснюється у певний послідовності: формулювання вчителем запитань (завдань) і вимог; підготовка учнів до відповіді та викладу своїх знань; корекція і самоконтроль викладених знань у процесі відповіді. Для усної перевірки знань важливо визначити, які запитання чи завдання дати учневі. За рівнем пізнавальної активності вони є репродуктивними; реконструктивними; творчими. Запитання для усної перевірки поділяють на основні, додаткові й допоміжні. Основне запитання формулюють так, щоб учень міг дати на нього самостійну розгорнуту відповідь. Додаткові запитання ставлять для уточнення. Як учень розуміє певне питання, формулювання, формули та ін. Допоміжні запитання часто є навідними, допомагають учневі виправити помилки, неточності. За формою викладу розпізнають запитання звичайні ("Які умови є важливими для життя рослин?”) і запитання у вигляді проблеми або задачі ("Чи можливо, що функція була водночас і прямою, і непрямою?”). Запитання мають бути логічними, цілеспрямованими, чіткими, зрозумілими і посильними, а їх сукупність – послідовною і систематичною.
У навчальному процесі практикую індивідуальне, фронтальне та ущільнене (комбіноване) усне опитування.Індивідуальне опитування передбачає розгорнуту відповідь учня на оцінку. Він повинен не лише відтворити текст підручника чи розповідь учителя на попередньому уроці, а й самостійно пояснити матеріал, довести наукові положення, проілюструвати їх власними прикладами. Проводячи індивідуальне опитування, вчитель має визначитися, кого викликати, скількох учнів опитати, що в цей час робитимуть інші учні. Педагогіка не дає однозначних відповідей на ці запитання, проте досвід переконує, що в кожному конкретному випадку вони вирішуються залежно від завдань, які ставить перед собою вчитель. Під час індивідуального опитування важливо організувати роботу всіх учнів класу. Їм можна запропонувати уважно слухати відповідь товариша, виправляти відповідь. За такі активну роботу може бути виставлена оцінка. Якщо біля дошки відповідає слабший учень, учитель слухає його відповідь сам, а решта учнів виконує самостійне завдання.
Метою фронтального опитування є перевірка знань, умінь і навичок одразу багатьох учнів. Його проводять переважно тоді, коли необхідно виявити рівень засвоєння знань, які слід запам’ятати, оскільки вони є підґрунтям для засвоєння певного складного матеріалу. Таке опитування стимулює активність учнів, сприяє повторенню та систематизації знань.
Ущільнене (комбіноване) опитування дає змогу перевірити знання відразу кількох учнів: один відповідає усно, решта – за вказівкою вчителя виконує певні завдання. 
Загалом метод усної перевірки знань сприяє встановленню тісного контакту між учителем і учнем, дає змогу стежити за його думкою всьому класу, виявляти прогалини, неточності в знаннях учнів і відразу їх виправляти. В процесі опитування одного учня відбувається повторення, узагальнення і систематизація знань і цілим класом. Таку перевірку можна проводити з будь-якого навчального предмета.
Метод письмового контролю. Суть цього методу полягає у письмовій перевірці знань, умінь та навичок. Письмовим методом перевіряють знання учнів і з географії, історії, біології, хімії. Мета письмової перевірки – з’ясування ступеня оволодіння учнями вміннями і навичками з предмета. Водночас існує можливість визначити і якість знань – їх правильність, точність, усвідомленість, уміння застосовувати ці знання на практиці.
Позитивним аспектом письмової перевірки є можливість за короткий час перевірити знання багатьох учнів, зберігати результати перевірки, виявити деталі й неточності у відповідях учнів. Недомірком є необхідність тривалого часу для перевірки учнівських робіт, ймовірність зниження грамотності учнів, якщо вчителі нехтують єдиними орфографічними вимогами.
Сьогодні досить актуально використовувати тестову перевірку знань. Тестові завдання в першу чергу спрямовані на те, щоб виявити досягнення і вади учнів у навчальному процесі. За допомогою тестових завдань можна встановити зворотній зв’язок між учителем і учнем, змусити учнів старанно готуватися до уроку. Систематичне тренування учнів у розв’язанні тестових завдань сприяє мотивації навчання, покращує рівень успішності, стимулює самостійність школярів, підвищує інтерес до вивчення хімії та біології.
Для того щоб навчити учнів виконувати тести будь-якого виду, практикую тестові завдання різних типів на різних етапах уроку. З метою уникнення одноманітності проводжу цю роботу в різних формах. 
Широко використовую тести закритої форми: «експрес-тест», «вірю – не вірю», перфокарти, «слайд – шоу» тощо.
Такий підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів дозволяє отримати певні результати. Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів до активного процесу пізнання і самовдосконалення. Це дає можливість зацікавити учнів , відкинути думку багатьох учнів, що хімія та біологія важкий і незрозумілий предмет. Гарні результати показують учні на предметних олімпіадах із хімії та біології як в районі, так і в області. Протягом кількох років мої учні стають учасниками обласного етапу олімпіади з хімії. 
Коли я заходжу до класу, то ставлю перед собою головну мету: розвивати здібності учнів, дати дитині упевненість у тому, що вона досягне успіху, навчити її вчитися, формувати уміння застосовувати набуті знання й отримувати насолоду від процесу учіння. 

Неабияку роль в організації таких уроків відіграє впровадження інтерактивних навчальних технологій - педагогічних прийомів, коли навчальний процес відбувається за постійної активної участі всіх учнів. А вчитель при цьому виступає організатором. Я використовую форми інтерактивного навчання: "Акваріум", "Кубування", "Мозковий штурм", "Мікрофон" та ін. Використовую прийоми, що дають змогу учням стати активними учасниками навчального процесу, зробити урок пізнавальним і цікавим. Для хімії існують різні форми пізнавальних завдань - хімічні тренажери, хімічні диктанти, дидактичні ігри і багато іншого.

Не менш важливим моментом в активізації пізнавальної діяльності учнів є диференціація навчання. Головне тут - проаналізувати зміст теми, визначити послідовність ускладнення завдань і розмістити їх у порядку вдосконалення. У цьому разі використання диференційованого навчання набуває системності, що дуже важливо для розвитку мислення. Намагаюся організовувати роботу так, щоб кожний учень одержав можливість працювати на відповідному рівні його підготовки. Навчальний процес планую так, щоб триєдина мета (навчальна, виховна та розвивальна) була реалізована на уроці, по змозі завжди враховую особливості нашого регіону. Застосовую активні форми навчання: групові, індивідуальні, колективні, а також різні типи уроків (уроки-семінари та уроки-лекції, нестандартні уроки), різні методи та засоби навчання (словесні, наочні, учнівський хімічний експеримент тощо).

Важливу роль під час вивчення хімії відіграє учнівський експеримент, який виконують учні під час лабораторних та практичних робіт.

Диференційований підхід дає змогу дітям самостійно вибрати для себе найоптимальніший рівень, виходячи з індивідуальних можливостей та здібностей.

Диференційовані завдання складаю і на уроки тематичного оцінювання, де учні самі обирають свій рівень складності та виконують посильні завдання. При повідомленні домашніх завдань також намагаюся застосовувати диференційований підхід з метою залучення усіх учнів класу самостійно працювати. Уроки мають бути доступні для всіх учнів, щоб їм було цікаво дізнаватися про багатоманітність речовин, їх будову, взаємозв'язок, розв'язувати задачі різної складності - експериментальні та розрахункові.

Вважаю за потрібне кожного учня навчити розв'язувати задачі, бо цей процес - найважливіша умова для засвоєння хімічних понять. Учням, яким не під силу розв'язання задач, дозволяю користуватися алгоритмом розв'язання різних типів задач. А щоб сильні учні на таких уроках працювали з цікавістю, забезпечую їх достатньою кількістю задач відповідного рівня складності. У деяких класах під час розв'язання задач застосовую групову форму роботи. Це дає добрий результат, коли групи підбираються і формуються з учнів, які мають приблизно однаковий рівень знань. З успіхом застосовую групову форму роботи на етапі систематизації та узагальнення знань. Учні досить об'єктивні в оцінках власних сил і можливостей, а тому на підсумковому етапі вивчення теми цілком спокійно й розсудливо обирають посильний їм варіант.

Для підвищення пізнавальної діяльності учнів, а також для стимулювання їх розумової діяльності, на уроках намагаюся створювати проблемні ситуації. Використання їх ще раз підтверджує реальне застосування диференціації на різних етапах уроку, адже учні з різним рівнем та можливостями можуть висловити свої думки, зробити висновки, а учні з високим рівнем мають узагальнити все сказане і зробити загальний висновок. На уроці хімії використовую найменшу можливість для розвитку в учнів уміння здійснювати різні операції: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків та вміння робити висновки.

Великого значення надаю самостійній роботі учнів з дидактичним роздатковим матеріалом, самостійній роботі з підручником. Саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності школяра у творчу.

Учень у такому разі підноситься до якості нового рівня в опануванні знань. Наприклад, коли пропоную учням самостійно складати схему- конспект чи опорну схему якогось розділу, то навіть учні з початковим рівнем навчальних досягнень за допомогою підручника намагаються виконати завдання. У кожного особисто на рівні своїх пізнавальних можливостей виникає інтерес до вивчення хімії.

Важливим кроком під час вивчення хімії є систематичне виконання домашніх завдань, які також проводжу на різних рівнях. Своїм завданням вважаю привчити учнів систематично відповідати на контрольні запитання, що публікуються в кінці параграфів, а також - на додаткові контрольні запитання, що вимагають роздумів над текстом, перевірки розуміння засвоєного матеріалу. Інші мають змогу переходити від легших завдань до складніших, перевіряючи свої знання.

Про успішність застосування диференціації свідчить і той факт, що учні на уроках мають право на власну думку, відчувають розкутість, радість спілкування.

Уроки хімії, на жаль, обмежені в часі, тому у своїй роботі намагаюся використовувати позакласні заходи, зокрема тижні чи декади хімії. Це допомагає учням поглянути на предмет з іншого боку та сприяє розвитку інтересу до нього. До заходу учні випускають газети про видатних хіміків, найважливіші поняття, закони; учні, зокрема, складають кросворди та хімічні казки.

Форми позакласної роботи найрізноманітніші: інтелектуальні ігри, вікторини, брейн-ринги (з урахуванням рівня навчальних досягнень учнів та доступності матеріалу). Яскравим і логічним завершенням тижня можуть бути хімічні вечори, метою яких є закріплення знань, удосконалення вмінь і навичок користування реактивами, матеріалами, додатковою літературою. Добре зорганізовані вечори викликають інтерес до хімії і водночас є хорошим інтелектуальним відпочинком. У межах одного класу або між паралелями проводжу вікторини. Вони можуть бути використані як окрема форма позакласної роботи, а також включатися у програму вечорів. Для проведення вікторин обираю одну тему, хоча для учнів 9 класу можуть бути підібрані питання з усього курсу хімії. Питання готую сама, однак в окремих випадках до цієї роботи залучаю кращих учнів зі старших класів. Не пізніше ніж за тиждень учням повідомляється тема, день і час проведення вікторини,

пропонується опрацювати деяку літературу. Ця форма позакласної роботи відіграє велику роль у формуванні пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні гостро стоїть проблема здоров'я наших людей. Тому слід з дитячих років привчати піклуватися про свій організм, вести здоровий спосіб життя. Виховувати бережне ставлення до свого здоров'я потрібно і на уроках хімії. Так, під час вивчення теми "Повітря та його склад. Охорона повітря від забруднення" у 7-му класі разом з учнями з'ясовуємо, як впливає вуглекислий газ на людський організм, чому важливо зберігати санітарно- гігієнічні норми в приміщеннях, наводжу дані про склад вдихуваного та видихуваного повітря.

При вивченні теми "Горіння" звертаю увагу, що опіки є наслідком необережного поводження з вогнем, легкозаймистими речовинами (бензином, газом), гарячими рідинами і їжею, хімічними речовинами.

Під час вивчення тем "Кислоти" та "Луги" ознайомлюю учнів 8-го класу з профілактикою та першою допомогою при хімічних опіках.

При вивченні теми "Вода" розкриваю роль води в життєдіяльності організму і зосереджую увагу учнів на тому, що вживаючи воду, дуже важливо дотримувати гігієнічні вимоги до неї.

Під час розгляду теми "Солі" зосереджую увагу учнів на кухонній солі (натрій хлорид), її дії на людський організм. При цьому пояснюю, що людський організм швидко реагує на порушення сольового балансу появою м'язової слабкості, швидкою втомою, втратою апетиту, виникненням спраги. Повідомляю, що добова потреба у солі для дорослої людини становить 10-15 грамів. Також пояснюю причину вживання йодованої солі.

Під час вивчення у 8-му класі теми " Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів. Вплив радіоактивного випромінювання наживі організми" разом з учнями обговорюємо небезпеку впливу радіації на людину. Пояснюю, що джерелом радіоактивного забруднення можуть бути опади, відходи атомної промисловості.

У темі "Електроліти та неелектроліти" обговорюємо небезпеку ураження електричним струмом.

У темі "Метали" повідомляю, що в тканинах людського організму виявлено 70 елементів, 50 з яких - життєво важливі. Серед них є металічні елементи, які становлять майже 3% (по масі).

Під час вивчення теми "Мінеральні добрива" зупиняюся на особливій уважності у використанні мінеральних добрив, на дотриманні правил особистої гігієни у користуванні ними. Пояснюю учням, що нітрати, які є у харчових продуктах у дещо перевищеній дозі, шкідливі для здоров'я: спричиняють набряки легень, кашель, блювоту і серцеву недостатність.

Під час вивчення теми "Оксиди Карбону" в 10-му класі зупиняюсь на вла­стивостях карбон (II) оксиду-чадного газу (продукт часткового згорання дров, вугілля, бензину та інших речовин). Доводжу те, що не маючи запаху і смаку, він діє підступно.

Виходячи із того, що одним із завдань сучасної школи є підготовка людини до навчання впродовж усього життя, вважаю необхідним елементом цієї підготовки вміння самостійно набувати знання. Використовую різноманітні методи і прийоми роботи з наукової літератури. Це і пошук відповідей на проблемні запитання, складання опорних схем, таблиць, графіків, формул, малюнків за текстом. Для підготовки повідомлень, виступів, рефератів широко використовуються інтернет - видання.

Для свідомого засвоєння знань з хімії велике значення мають розрахункові задачі, розв’язування яких є одним із найважливіших засобів поєднання теорії з практикою. Широко використовую задачі дослідницького характеру, пізнавальні задачі, особливо задачі екологічного змісту, задачі на застосування математичних методів розв’язання, задачі виробничого змісту та інші.

Як же зацікавити дітей до розв'язку задач, як активізувати їхнє мислення?

Одним із таких шляхів, на мою думку, є підбір задач, що включають цікаву пізнавальну інформацію (логічну, економічну, профорієнтаційну, краєзнавчу). Наприклад, вивчаючи повітря та його склад, пропоную восьмикласникам розв'язати таку задачу.

Тополя за місяць вегетації поглинає 8 кг вуглекислого газу. За годину людина для дихання використовує 1 кг повітря. Обчисліть, скільки часу людина могла б дихати киснем, що виробляє тополя в процесі фотосинтезу? (6С02 + 6Н20 = СбНі2Об + 602.

При вивченні теми "Розчин" у 9 класі використовую задачі, пов'язані з приготуванням фізіологічного розчину, 6 % розчину оцтової кислоти, що використовується у харчуванні та ін. Також ці задачі, але ускладнених типів, можна використовувати під час вивчення органічних речовин. Наприклад, який об'єм оцтової есенції густиною 1,070 г/мл потрібно взяти для виготовлення харчового оцту об'ємом 200 мл і густиною 1,070 г/мл? Масова частка оцтової кислоти в оцтовій есенції дорівнює 80%, а в оцті - 6%.

Інтерес учнів до хімії підвищують задачі з літературним та історичним змістом. Наприклад:

У романі "З гармати на місяць" Жуль Берн пише, що потреба в кисні під час цієї подорожі становила 2400 л на добу. Цю кількість кисню можна добути з бертолетової солі (КСО3) масою 7 кг. Вважаючи, що вказаний об'єм кисню виміряний за нормальних умов, перевірте, чи вистачить зазначеної маси бертолетової солі для добування потрібного об'єму кисню.

При вивченні хімічної технології підбираю задачі з виробничим змістом , які за змістом і формою наближені до розрахунків у реальних виробничих умовах. Наприклад:



  1. Один із спеціальних видів латуні являє собою хімічну сполуку міді з цинком. Масові частки міді і цинку в ній відповідно становлять 60% і 40%. Визначте найпростішу формулу цієї сполуки.

  2. Обчисліть маси кварцового піску, вапняку і кальцинованої соди, необхідні для виготовлення скла масою 1 т, в якому масові частки оксидів силіцію (IV), натрію і кальцію становлять відповідно 73%, 17%, 10%.

Застосування таких задач сприяє ознайомленню учнів з матеріалами, що використовуються в техніці, політехнічній підготовці до вибору майбутньої професії.

Задачі такого характеру діти розв'язують охочіше, адже вони знаходять їм практичне застосування.

Великого значення надаю самостійній роботі учнів з дидактичним роздатковим матеріалом, самостійній роботі з підручником. Саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності школяра у творчу.

Для підвищення пізнавальної активності учнів, а також для стимулювання їх розумової діяльності, на уроках намагаюся створювати проблемні ситуації. Використання їх ще раз підтверджує реальне застосування диференціації на різних етапах уроку, адже учні з різним рівнем та можливостями можуть висловити свої думки, а учні з високим рівнем мають узагальнити все сказане і зробити висновок.

У своїй практиці велику увагу приділяю перевірці знань учнів. Наприклад, короткочасні письмові роботи дозволяють визначити якість засвоєння вивченого матеріалу. Ці роботи проводжу на різних етапах уроку, як правило, у вигляді тестів і графічних диктантів.

Важливим кроком під час вивчення хімії є систематичне виконання домашніх завдань. Своїм завданням вважаю привчити учнів систематично відповідати на запитання, що публікуються у кінці параграфів, а також на додаткові контрольні запитання, що вимагають роздумів над текстом, перевірки розуміння засвоєного матеріалу. А також використовую роздатковий матеріал з різними рівнями завдань.

Одним із факторів розвитку інтересу до предмета є проведення позаурочної роботи. Стимулювання творчої активності і самостійності учнів є участь в олімпіадах, конкурсах - захистах учнівських науково - дослідницьких робіт. Цьому процесу передує тривала індивідуальна підготовча робота, яка сприяє розвитку нестандартного мислення, формування наполегливості у досягненні результату.

Біологія і хімія мають великий виховний потенціал. Моє завдання максимально використати його через залучення дітей до позакласної роботи. Традиційними в школі є предметні тижні, проводимо брейн - ринги, вікторини, КВК, різноманітні конкурси та змагання. Проводячи змагання, створюючи спільні проекти, діти об’єднуються у різнорівневі групи, де вони взаємодіють і співпрацюють. Учні відчувають емоційну та інтелектуальну підтримку ровесників, що допомагає повніше використати свої знання й вміння. Ця робота налаштовує на активну творчу діяльність, створює позитивну психологічну атмосферу, бажання розширити сферу спілкування, розвиває моральні і комунікативні якості. Дитина відчуває власну відповідальність за всіх, а тому прагне виконати завдання якомога краще. На таких заходах школярі вчаться бути толерантними, практично мислити, приймати обдумані рішення.

Різні форми роботи на уроках і після них допомагають знайти стежину до серця кожного учня, створити умови для взаєморозуміння, активного співробітництва.

Робота вчителя - постійний пошук. Те, що вчора вважалось новим, сьогодні вже не відповідає вимогам сучасного уроку. Тому й учителеві необхідно перебудовувати свою роботу так, щоб вона максимально відповідала сучасним вимогам. Учитель - це творець, а творець не може стояти на одному місці - він у постійному русі і пошуку - і це є життя! Застосування інтерактивних методів на уроках хімії

Можна використовувати такі інтерактивні методи [2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9]:

1.  Метод «Мікрофон» застосовують на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу. Він дає змогу кожному висловити свою думку з приводу чогось. Висловлені думки не оцінюються і не коментуються, під час виступу ніхто не має права перебивати, перепитувати. Наприклад:

9 клас. Тема «Насичені вуглеводні». Запитують учнів: «Як ви вважаєте, зрозумівши будову молекули метану та його гомологів, алкани є хімічно активні речовини чи ні? Відповідь мотивуйте».

Передаючи «символічний мікрофон», учні обґрунтовують власну відповідь.

9 клас. Тема «Етилен – представник ненасичених вуглеводів. Фізичні та хімічні властивості етилену». Ставлять питання до учнів: «Які реакції є спільними для насичених і ненасичених вуглеводнів? Обґрунтуйте власну відповідь».

9 клас. Тема «Глюкоза як представник моносахаридів». «Формула глюкози C6H12O6. Які, на вашу думку, відомі функціональні групи характерні для глюкози, скільки їх може бути і, відповідно, властивості яких речовин вона може проявляти?»

Метод «Мозковий штурм» застосовують на різних етапах уроку. Цей метод базується на використанні знань учнів, здобутих на попередніх уроках, він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.

На етапі вивчення нового матеріалу:

9 клас. Тема «Розчинність, її залежність від різних чинників. Насичені і ненасичені розчини». Формулюють проблему за допомогою таких питань до учнів:

«Чи може розведений розчин бути насиченим?

Чи обов’язково концентрований розчин є насиченим?

Від яких чинників залежить розчинність?

Як називається розчин, у якому при даній температурі речовина більше не може розчинятися?…»

Учні висловлюють свої ідеї, записують на дошці і обґрунтовують їх.

Проводиться загальна дискусія навколо висловлених ідей (правильність, доцільність, оригінальність). Вибір найкращої ідеї.

Підсумкове обґрунтування вибраної ідеї.

На етапі актуалізації опорних знань:

9 клас. Тема «Етилен − представник ненасичених вуглеводнів. Фізичні та хімічні властивості вуглеводнів»

Формулюють проблему за допомогою таких питань до учнів:

«Які вуглеводні називають алканами?

Наведіть загальну формулу гомологічного ряду алканів?

Які хімічні зв’язки існують у молекулах алканів?

Складіть електронну і структурну формули для таких речовин: С2Н4, С3Н6 . Які хімічні зв’язки існують у даних молекулах

«Метод-прес» використовують на етапі вивчення нового матеріалу, коли виникають суперечливі питання і необхідно чітко аргументувати позицію з проблеми, переконати інших у правоті. Учні дають відповіді на поставлені питання, аргументуючи позицію з проблеми за таким алгоритмом:

Виступ має бути чітким і включати:

Позицію -«Я вважаю, що…» (висловлення думки, пояснення точки зору);

Обґрунтування: «…тому що …» (наводяться причини появи цієї думки докази на підтримку думки, позиції). Приклади та факти, що підтверджують думку, позицію.

Висновки: «Отже, я вважаю …»



Етап узагальнення та систематизації знань:

8 клас. Тема «Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток».

Питання: «Які типи хімічних зв’язків існують у речовинах з кристалічними ґратками?

а) атомними, б) йонними, в) молекулярними?

Наведіть конкретні приклади.

Питання: «Якими хімічними зв’язками утримуються:

а) атоми у молекулі;

б) молекули в молекулярному кристалі;

в) йони в йонному кристалі;

г) атоми в атомному кристалі?».

9 клас. Тема «Електроліти і неелектроліти» - демонструю досліди з електропровідності розчинів: дистильованої, водопровідної води, твердої кухонної солі, її розчину, розчину хлоридної кислоти.

Питання: «Чому одні з цих розчинів проводять електричний струм, інші – ні?». Відповідь обґрунтуйте.



«Метод групового дослідження» використовують на етапі вивчення нового матеріалу. Наприклад:

8 клас. Тема «Будова речовини».

Клас ділиться на 5 груп (4 навчальні і 1 група експертів). У кожній групі обирається старший. Групам надаються тексти з навчальною інформацією, що стосується характеристик певного типу кристалічних ґраток та завдання. Група експертів працює з підручником та додатковою літературою і готує узагальнюючу інформацію. На роботу відводиться 10 хвилин.

Завдання для груп:



  1. Які частинки розміщені у вузлах кристалічної ґратки, яку ви вивчаєте?

  2. Назвіть вид хімічного зв’язку та тип хімічних елементів що утворюють даний тип кристалічної ґратки.

  3. Вкажіть характерні фізичні властивості речовин з даним типом кристалічної ґратки.

  4. Наведіть приклади речовин.

Після закінчення роботи, кожна група звітує і записує на дошці отриману інформацію в таблицю:

Порівняльні ознаки

Типи кристалічних ґраток

атомна

молекулярна

Йонна

Металічна

Типи частинок у вузлах ґратки













Вид хімічного зв’язку













Природа хімічних елементів













Приклади речовин













Фізичні властивості












Учні заповнюють таблицю в зошитах. Група експертів аналізує заповнену таблицю співставляючи її із власною інформацією і робить висновки щодо залежності властивостей речовин від типу кристалічних ґраток.

7 клас. Тема «Корозія металів». Заздалегідь приготовлені п'ять дослідів, які демонструють корозію залізного цвяха в присутності різних реагентів. Групи, переміщаючись по класу, аналізують отримані результати, потім обговорюють їх.

На етапі уроку узагальнення та систематизації знань використовую інтерактивну технологію «Незакінчене речення». Наприклад:

9 клас. Тема. «Вода як розчинник. Фізико-хімічна суть процесу розчинення.»

1. Сьогодні на уроці ми познайомилися з…(будовою молекули води, поняттями «диполь».» водневий зв’язок»).

2. Молекула води утворена за допомогою…(двох неспарених р-електронів атома Оксигену і s-електронів двох атомів Гідрогену).

3. Вода – полярний розчинник, тому що…(утворена полярними ковалентними зв’язками).

4. Ця інформація дозволяє зробити висновок про…(розчинність речовин різної будови).

5. Добре розчиняються у воді речовини…(з полярними ковалентними зв’язками).

6. Нерозчинні або мало розчинні у воді ті речовини , які утворені…(неполярними та мало полярними ковалентними зв’язками).

7. Диполь – це…(система, яка має два різнойменно заряджені полюси).

8. Водневий зв'язок – це…(електростатична взаємодія між молекулами за участю атомів Гідрогену).

Інтерактивні вправи «Незакінчене речення» спонукають учнів бути уважними на уроці, щоб дати правильні відповіді.



ЛІТЕРАТУРА


1. Ліговицький А.О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем. - К.: Техніка, 1997 - 210 с.
2. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.Полат. - М.М.: АСАDЕМІА, 2001. -272с
3. Освітні технології : Навч . - метод, посіб./ За ред. О.Пєхоти, А.Кіктенко, О. Любарської. - К.: Видавництво А.С.К., 2002.- 255с.
4. Пометун 0., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2003.-192 с.
5. Буджак Т. Метод проектів як педагогічна технологія // Біологія і хімія в школі.- 2004. - №1,- С. 43-45.
6. Загорський В. Школа XXI ст. візьме на роботу хорошого вчителя... Дорого // Управління освітою. 6 березня. 2003.
7. Селевко Г. Современные образовательные технологии. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.
8. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997.- 193с.
9. Родина І. Використання регіональних матеріалів з метою гуманізації хімічної освіти // Біологія і хімія в школі. - 2004.- №2.
10.І.Ю. Старовойтова Усі урокми хімії в 8 класі -2008 рік 222 ст.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка