Загальна соціологічна теорія



Скачати 143.17 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір143.17 Kb.

Загальна соціологічна теорія


Предмет соціології. Суспільство, соціальні явища та процеси соціального пізнання. Структура соціологічного знання. Загальна соціологічна теорія, спеціальні соціологічні теорії, соціологічні дослідження. Теоретична соціологія, прикладна соціологія, процеси їх взаємодії та диференціації. Функції соціології. Теоретично-пізнавальна, методологічна, прогностична, прикладна, ідеологічна та інші.

Соціологія в системі суспільних і гуманітарних наук: соціологія та філософія; соціологія та історія; соціологія та психологія; соціологія та педагогіка; соціологія та соціальна статистика.

Суспільство як соціальна система. Поняття «суспільство» і «система» в соціології, їх історичний розвиток.

Аналіз основних концепцій в західній соціології щодо пояснення закономірностей розвитку сучасного суспільства. Цивілізаційний підхід до типологізації суспільств. Концепції «індустріального» та «постіндустріального», «інформаційного» суспільства Д. Белла, О. Тоффлера, Д. Несбіта. Формаційний підхід до історії людства К. Маркса. Теорії зміни історико-культурних типів суспільств М. Данілевського, А. Тойнбі та О. Шпенглера.

Характеристика основних підсистем суспільного життя: економічної, політичної, соціальної, ідеологічної та ін. Соціальна структура суспільства та її основні елементи: класи, прошарки, верстви та групи. Діалектика соціальної диференціації та інтеграції. Витоки та чинники соціальної стратифікації. Західні теорії стратифікації. Соціальна мобільність: зміст та форми. Теорія соціальної мобільності П. Сорокіна.

Соціологічні теорії змін у сучасному світі. Модернізація та глобалізація розвитку суспільства.

Конфлікт як соціальне явище: природа, зміст, види, динаміка. Проблемне поле соціального конфлікту в контексті еволюції західної соціологічної думки. Місце та роль конфлікту в класичній соціальній теорії (К. Маркса, Г.Зіммеля, М. Вебера, В. Парето, Е. Дюркгейма). Проблема соціальної напруги в соціологічних схемах структурного функціоналізму (Т. Парсонса, Р. Мертона, Н. Смелзера, Р. Бендикса). Сучасні соціологічні теорії конфлікту: функціональна теорія конфлікту Л. Козера, діалектична теорія конфлікту Р. Дарендорфа, загальна теорія конфлікту К. Боулдінга.

Соціологія конфлікту (конфліктологія) як галузь соціологічного знання. Основні проблеми соціології конфлікту. Формування аналітичної схеми дослідження соціальних конфліктів. Проблема дослідження конфліктів макрорівня (економічного, політичного, релігійного, національного зіткнень). Особливості соціально-психологічного вивчення конфліктів мікрорівня (внутрішньоособистісне та міжособистісне протистояння). Сучасні методи діагностики конфліктних ситуацій. Сучасні теорії втручання в розвиток конфліктних ситуацій. Основні стратегії та методи розв’язання соціальних конфліктів.



Історія соціології

Історичні, соціальні та теоретичні передумови виникнення соціології як науки. Становлення та розвиток класичної соціології. О. Конт як засновник соціології. Еволюціоністська соціологія Г. Спенсера. «Соціологізм» Е. Дюркгейма. Матеріалістична соціологія марксизму. “Розуміюча соціологія” М. Вебера. Інтегральна соціологія П.Сорокіна

Західна соціологія ХХ століття: основні напрями, школи та проблеми. Структурний функціоналізм Т. Парсонса та Р. Мертона. Соціологія конфлікту Р. Дарендорфа та Л. Козера. Символічний інтеракціонізм Дж. Міда, Ч.Кулі, Г. Блумера. Теорія соціального обміну Дж. Хоманса та П. Блау. Феноменологічна соціологія та етнометодологія.

Новітні пошуки в царині соціологічного теоретизування: проблеми та перспективи.



Соціологічна думка В Україні


Українська протосоціологічна думка. Специфіка козацтва як соціального феномену в історії України. Значення Києво-Могилянської академії. Соціологічні погляди Григорія Сковороди. Роль Кирило-Мефодіївського братства, праць М. Костомарова та творчості Т. Шевченка. Політична соціологія М. Драгоманова: соціологічний метод, прогрес та соціальна еволюція, проблема влади. М. Грушевський як історик-соціолог: “генетична соціологія”, “політична соціологія” та принципи етнополітики. Проект науки соціологія у творчості Б. Кістяківського: критики психологізму, проблема соціологічних понять та цінностей в соціологічному дослідженні. Соціологічна концепція М. Шаповала. Соціологія політики В. Липинського. Проблеми розвитку соціології в сучасній Україні.

Соціологія сім’ї


Сім’я як соціальний інститут. Методологічні підходи до соціологічного аналізу сім’ї. Історичний характер сім’ї як соціального інституту. Сутність і структура сім’ї: форма сім’ї (проста, або нуклеарна, розширена, неповна); тип верховенства (авторитарна та егалітарна); вибір партнера (екзогамія та ендогамія), вибір місця проживання (матрилокальний, патрилокальний, неолокальний), за кількістю дітей (бездітні, однолітні, малодітні, багатодітні). Сім’я і форми шлюбу: моногамія, полігінія, поліандрія, груповий шлюб. Основні функції сім’ї: економічна, репродуктивна, компенсаторна, сексуальна та ін. Життєвий цикл сім’ї: 1) від вступу у шлюб до народження першої дитини, 2) закінчується вступом дитини до школи, 3) закінчується досягненням соціальної зрілості останньою дитиною, 4) розпочинається створенням власної сім’ї останньою дитиною .

Тенденції розвитку сучасної сім’ї.

Соціальні проблеми сім’ї в сучасних умовах. Соціальна політика підтримки сім’ї в українському суспільстві.

Роль школи у підготовці молоді до сімейного життя.



Соціологія культури


Поняття культури в соціології. Культура та цивілізація. Основні функції культури. Культурні універсалії. Інститути культури. Елементи культури.

Форми культури: елітарна культура, народна культура, масова культура. Віртуальна культура. Поняття субкультури. Різновиди субкультур. Контркультура.

Форми та механізми залучення у культуру: соціалізація, адаптація, інкультурація, ресоціалізіція, аккультурація, асиміляція, культурне оновлення.

Культура та соціальна структура. Нові диференціації. Соціальний розподіл стилів. Культурна ідентичність.

Соціокультурна динаміка. Зародження культури. Відкриття та винаходи. Форми розповсюдження культури. Культурні реформи та революції. Культурна трансмісія. Культурна акумуляція. Інтеграція та диверсифікація. Культурна експансія. Модернізація культури. Глобалізація культури.

Особливості національної культури у контексті відродження українського соціуму.


Соціологія освіти


Освіта як об’єкт соціологічного аналізу. Виникнення соціології освіти та її визначення у західній та вітчизняній соціології. Основні підходи до визначення освіти: макро- і мікросоціологічні рівні аналізу, культурологічний підхід, діяльнісний, технологічний аспект аналізу.

Поняття освіти як соціального інституту і соціальної системи суспільства. Загальна характеристика функцій соціального інституту освіти (економічні, соціальні, культурні функції). Позитивна та критична функції освіти. Інтегративна та диференційна функції як засіб відтворення соціальної структури суспільства. Вплив освіти на соціальну мобільність індивіда. Освіта і “соціальний” капітал. Соціальні цілі освіти: фундаментальні (відтворення культури і духовності суспільства, розвиток людини, її інтелекту та істотних якостей та ін.) та іманентні (демократизація, реформування освіти, пошук та створення метатеорії освіти та ін.).

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. Основні тенденції розвитку вищої освіти в країнах заходу (фундаменталізація, диверсифікація, інтернаціоналізація, децентралізація та ін.).

Структура освіти в Україні: кількісні та якісні характеристики. Історичний досвід розвитку освіти в Україні. Криза освіти в Україні: концептуально-змістовий та структурний аналіз. Соціально-економічні питання реформування освіти за умов переходу до ринкових відносин. Державне регулювання та приватна освіта в Україні.



Соціологія управління


Співвідношення понять «управління», «адміністративна система» і «менеджмент». Соціальна природа управління. Структура управління. Управління як соціальна технологія: функції та елементи.

Поняття, ознаки та принципи соціальної організації. Умови та передумови виникнення організацій. Типологія організацій. Схема управління та типи організаційних структур. Лінійне управління. Штабне керівництво. Лінійно-штабна структура. Матрична структура управління. Життєвий цикл організаційної структури.

Основні теорії організації та управління (Ф  Тейлора, А. Файоля, М. Вебера, Е. Мейо, А. Маслоу, Ф. Херцберга, Д. Макгрегора, Р. Лайкерта, А. Пригожина).

Сутність, типологія та структура влади. Сила, влада, авторитет. Примусова та добровільна влада.

Соціальна ієрархія та соціальна мобільність. Мотивація досягнення та закон підвищення потреб. Мотивація та стимулювання праці в організації. Конфлікти з приводу влади. Лідерство та стиль керівництва.

Поняття організаційної культури, її типологія та основні елементи. Збереження та відтворення організаційної культури. Роль керівника у формуванні організаційної культури.

Універсально-історичні закони ієрархії. Соціальні вакансії та соціальні блага. Ієрархія як система соціальних фільтрів.

Закрита група та бюрократія. М. Вебер и Р. Мертон про бюрократію. Функції та дисфункції бюрократії. Східна та західна бюрократія. Деградація елітних груп. Мафія та бюрократія. Тенденції розвитку соціальної організації.


Соціологія релігії


Релігія як соціальний інститут. Соціальні, гносеологічні, психологічні корені релігії. Релігія як символічна система. Магія і релігія. Ритуали і міфи як елементи релігійно-символічної системи. Релігійний світогляд та релігійний етос.

Соціологічні теорії релігії (К. Маркс, Е. Дюркгейм, М. Вебер). Релігія та інтеграція суспільства (“Елементарні форми релігійного життя” Е. Дюркгейма). Релігія та соціальні зміни (“Протестантська етика і дух капіталізму” М.Вебера). Релігія і конфлікт.

Функції релігії: ілюзорно-компенсаторна, світоглядна, регулятивна, комунікативна, інтегративна.

Релігія і форми її організації. Ієрархія, догматизація, конфесіоналізація. Типологія релігійних організацій: церква, секта, деномінація, культ. Дихотомія церкви і секти.

Релігія і суспільство. Релігія і політична система. Релігія і економіка. Релігія і соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Релігія і сім’я.

Секуляризація як історичний феномен. Теорії секуляризації. Наслідки секуляризації в сучасному суспільстві. Майбутнє релігії.



Соціологія особистості


Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія. Особистість як предмет соціологічного дослідження. Поняття особистості. Головні проблеми соціології особистості. Співвідношення понять: “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”. Ціннісні орієнтації та соціальні установки. Зміна соціальних цінностей. Ієрархія потреб. Моделі життєвих орієнтацій особистості. Механізми взаємодії особистості і суспільства. Моральна свідомість. Стадії морального розвитку. Роль самопізнання, критичного ставлення до себе у формуванні особистості. Спосіб життя і стиль життя. Соціально-культурна зумовленість життєвого шляху. Життєві кризи і стадії розвитку особистості. Стратегія життя особистості.

Філософсько-літературний, клінічний та експериментальний періоди вивчення особистості. Соціобіологія про людину. Розвиток особистості як наслідок конфлікту біологічного і соціального. Психоаналітична теорія особистості З.Фрейда. Психосоціальна теорія особистості Е. Еріксона.

Стадії психосоціального розвитку особистості за Е. Еріксоном. Когнітивні теорії. Теорія когнітивного розвитку Ж. Піаже. Стадії морального розвитку Л. Кольберга. Біхевіоризм. Гуманістичні теорії особистості. Піраміда А. Маслоу: вітальні, екзистенційні, соціальні, престижні, духовні потреби.

Соціально-культурні детермінанти формування типу особистості. Соціальний тип особистості. Модальний тип особистості. Співвідношення ідеального, нормативного і реального типів. Соціальні типи характеру за Е. Фроммом. Непродуктивні та продуктивні типи. Рецептивний, експлуататорський тип, накопичувальний, ринковий та продуктивний типи. Соціальна типологія особистості Р.Дарендорфа. Типологія Д. Рісмена. Маргінальна особистість, маргіналізація суспільства перехідного типу.

Поняття соціалізації. Обумовленість типу соціалізації характером і типом суспільства. Процес соціалізації. Первинна і вторинна соціалізація. Етапи, стадії соціалізації: дитинство, юність, старість. Агенти та інститути соціалізації. Десоціалізація та ресоціалізація особистості у суспільствах перехідного типу. Соціальні ролі та соціальний статус особистості: “Статусний набір” Р.Мертона. Приписуваний статус і статус, що досягається. Опанування ролей. Рольова гра. Проблема довіри до ролі. Рольові конфлікти та засоби їх розв’язання. Розподіл ролей, раціоналізація ролей, регулювання ролей.

Соціологія девіантної поведінки


Девіантна поведінка. Геніальність як прояв девіації. Біологічні концепції девіації. Ч. Ломброзо. У. Шелдон. Психологічні теорії девіантної поведінки З.Фрейда. Соціологічні теорії девіації. Теорія аномії Е. Дюркгейма. Соціальна аномія. Економічна аномія. Сімейна аномія. Подолання аномії. Концепція аномії Р. Мертона. Типологія девіації. Р.Мертона: конформізм, інновація, ритуалізм, ретреатизм, бунт. Теорія соціальної дезорганізації Шоу і Маккея. Самогубство як соціальне явище. Типи самогубств за Е.Дюркгеймом: егоїстичні, альтруістичні, аномічні. Культурологічне пояснення девіації. Теорія стигматизації Г.Беккера. Радикальна кримінологія.

Соціальний контроль як механізм соціальної регуляції поведінки і підтримання суспільного порядку. Система соціального контролю. Види соціального контролю. Нормативний та інституційний контроль. Суб’єкти соціального контролю. Офіційні та неформальні агенти контролю. Соціальні норми і санкції. Основні функції соціального контролю: регулятивна, охоронна, стабілізаційна. Соціальні норми як інструмент контролю – дозвільні, зобов’язувані та заборонні. Моделі систем соціального контролю. Формальні та неформальні інститути контролю. Громадська думка як інструмент соціального контролю. Основні типи санкцій: позитивні, негативні, формальні та неформальні. Перспективи соціологічних досліджень злочинності в Україні.



Методологія соціологічних досліджень


Соціологічні дослідження, їх роль і місце в структурі соціології. Класифікація соціологічних досліджень, їх функції та етапи. Критерії цінності соціологічного дослідження. Методика, техніка та процедура соціологічного дослідження. Мета та завдання соціологічного дослідження.

Програма соціологічного дослідження, її призначення та складові частини. Обумовленість результатів соціологічного дослідження якістю розробки програми. Методологічний та методичний (процедурний) розділи програми соціологічного дослідження. Застосування вибіркового методу у соціологічному дослідженні. Репрезентативність вибірки. Проблеми вимірювання у соціологічному дослідженні. Характеристика шкал. Надійність вимірювання соціальних характеристик. Методи збору соціологічної інформації, особливості їх застосування. Принцип адекватності методів меті та завданням дослідження. Види інструментарію соціологічного дослідження, основні вимоги до нього. Методи аналізу та обробки соціологічної інформації. Підсумкові документи соціологічного дослідження. Значення, впровадження та застосування результатів соціологічних досліджень до розв'язання сучасних соціальних проблем.



Специфіка проведення соціологічних досліджень у шкільному педагогічному колективі.
Питання до вступного іспиту на 5 курс освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" зі спеціальності “Соціологія”


  1. Предмет і функції соціології.

  2. Структура соціологічної теорії: загальна характеристика.

  3. Історично-культурні передумови виникнення соціології як науки.

  4. Класичний період в історії соціології: загальна характеристика.

  5. Виникнення і розвиток натуралістичного напряму в соціології XIX ст.: загальна характеристика.

  6. О.Конт – засновник соціології як науки.

  7. Еволюційно-органістична концепція Г.Спенсера.

  8. Основний зміст соціологічної теорії К.Маркса.

  9. Соціологічна система В.Парето.

  10. Місце соціологічної спадщини М.Вебера в історії соціології.

  11. Теоретична концепція “соціологізму” Е.Дюркгейма.

  12. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні в XIX – поч. XX ст.

  13. Теорії соціального конфлікту Р.Дарендоріа та Л.Козера.

  14. Структурно-функціональна соціологія Т.Парсонса.

  15. Стильова диференціація. Г.Зиммель про стильову диференціацію.

  16. Теорія соціальної структурації Е.Гіденса.

  17. Основні положення етнометодології Г.Гарфінкеля.

  18. Інтеракціоністська соціологія Дж. Міда.

  19. Теорія соціального обміну Дж. Хоманса та П.Блау.

  20. Феноменологічна концепція повсякденності А.Шюца.

  21. Гуманістична соціологія Ф.Знанецького.

  22. Поняття життєвої форми. Життєві форми за Е.Шпрангером.

  23. Суспільство як об’єкт соціологічного аналізу.

  24. Типологія суспільств. Характеристика теорій розвитку суспільства.

  25. Соціальна структура та її основні елементи.

  26. Соціальна стратифікація суспільства та її різновиди.

  27. Соціальна мобільність: зміст та форми. Теорія соціальної мобільності П.Сорокіна.

  28. Проблема маргіналізації в сучасному суспільстві.

  29. Динаміка соціальної структури сучасного суспільства в Україні.

  30. Проблема особистості в сучасній соціології.

  31. Соціологічний аналіз особистості у системі соціальних зв’язків (соціальні функції, статус, роль).

  32. Основні теорії розвитку особистості.

  33. Агенти соціалізації та їх роль у процесі розвитку особистості.

  34. Актуальні проблеми розвитку соціологічної теорії на сучасному етапі.

  35. Основні соціологічні теорії девіантної поведінки /Е.Дюркгейм, Р.Мертон, Г.Беккер/.

  36. Основні типи девіантної поведінки /Р.Мертон/.

  37. Проблема суїциду в концепції “соціологізму” Е.Дюркгейма.

  38. Теорія деструктивності людини Е.Фромма.

  39. Культура як соціальний феномен.

  40. Проблема етноцентризму та культурного релятивізму в сучасних теоріях культури.

  41. Циклічні теорії культури /М.Данілевський, А.Тойнбі, О.Шпенглер, П.Сорокін/.

  42. Структурні елементи і функції культури.

  43. Основні форми розвитку культури і кросскультурного обміну.

  44. Соціокультурна динаміка за П.Сорокіним.

  45. Поняття і типи субкультури.

  46. Соціокультурна динаміка в сучасній Україні.

  47. Основні соціологічні підходи до аналізу сучасної системи освіти.

  48. Освіта як соціальний інститут.

  49. Функції освіти як соціального інституту.

  50. Проблеми гуманізації та гуманітаризації освіти на сучасному етапі.

  51. Соціальний статус вчителя.

  52. Сім’я як соціальний інститут: генезис та функції.

  53. Історичні форми шлюбу і сім’ї. Тенденції розвитку сучасної сім’ї.

  54. Релігія як соціальний інститут.

  55. Типи релігії та релігійних організацій.

  56. Економіка як соціальний інститут. Економічна стратифікація та економічна мобільність.

  57. Молодь як об’єкт соціологічного аналізу

  58. Соціальний конфлікт: визначення, зміст та основні типи.

  59. Соціологічне дослідження: сутність, види, етапи.

  60. Програма соціологічного дослідження, її методологічні та методичні функції.

  61. Основні методи соціологічного дослідження.

  62. Основні типи вибірки та особливості їх застосування у соціологічному дослідженні.

  63. Види шкал та окремі методи їх вимірювання.

  64. Метод спостереження: сутність та особливості застосування у соціологічних дослідженнях.

  65. Метод опитування: сутність та особливості застосування у соціологічних дослідженнях.

  66. Метод аналізу документів: сутність та особливості застосування у соціологічних дослідженнях.

  67. Метод соціального експерименту у соціологічних дослідженнях.

  68. Соціометричні методи вивчення структури міжособистісних відносин.

  69. Методи статистичного аналізу результатів соціологічних досліджень.

  70. Якісні методи у соціології.


Критерії оцінювання


Бали

Критерії оцінювання студентів

Два

Студент володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання або відтворення окремих фактів, виявляє елементарний рівень засвоєння матеріалу. Викладає матеріал на рівні окремих фрагментів, що складає незначну частину навчального матеріалу.

Три

Студент володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює репродуктивно. Має утруднення в самостійному аналізі навчального матеріалу, формулюванні висновків, припускається помилок, серед яких значна кількість суттєві. Не завжди може навести власні приклади на підтвердження певних тверджень.

Чотири

Студент вільно володіє матеріалом в достатньому обсязі; в цілому самостійно застосовує матеріал на практиці, може розв’язувати завдання в стандартних ситуаціях, добирати переконливі аргументі на підтвердження матеріалу. Припускається помилок, серед яких можуть бути суттєві, але студент здатний самостійно їх виправляти. При повному відтворенні матеріалу може порушуватись логічність або послідовність його викладення.

П’ять

Студент в повному обсязі володіє матеріалом, вільно висловлює власні думки і ставлення, здатний застосовувати вивчений матеріал на практиці, в тому числі в нестандартних ситуаціях; добирає переконливі аргументи, наводить власні приклади; виявляє творчі здібності. Викладення матеріалу логічне, послідовне, обґрунтоване.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка