З досвіду роботи районної творчої групи



Сторінка7/15
Дата конвертації11.04.2016
Розмір3.31 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15

ФЕДІР ПОТУШНЯК «ПОЕЗІЇ В ПРОЗІ»:

ТАЛАНТ БАЧИТИ, ЧУТИ, РОЗУМІТИ
ТЕМА: ФЕДІР ПОТУШНЯК «ПОЕЗІЇ В ПРОЗІ»: ТАЛАНТ БАЧИТИ, ЧУТИ, РОЗУМІТИ.

МЕТА: звернути увагу учнів на талановиті і неординарні твори відомого земляка, формувати навики творчого літературознавчого аналізу, вміння знаходити «поезію в прозі», бачити красу навколишнього світу і людського життя.

ОБЛАДНАННЯ: портрет Ф.Потушняка, виставка книг письменника, репродукції картин-пейзажів, експонати «Куточка бабусиної світлиці», записи карпатських мелодій.
ХІД УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Звертаю увагу учнів на епіграф на дошці:



Природа – голосна і осяйна храмина.

З її стовпів живих ростуть слова смутні:

То – хащі символів. Людина день при дні

Там пестить поглядом росинку і рослину.

Як луни протяжні, сплелися воєдино

І в єдності отій глибокій, чарівній

Безмежні, наче ніч, і наче дні, ясні

І звуки, й запахи, і кольори первинні.

Поль Верлен «Відповідності»

(переклад Івана Петровція)
Пропоную учням подумати над такими питаннями:

  1. Яке ставлення до природи висловлене у творі?

  2. Чому з живих стовпів «ростуть слова смутні»?

  3. Чи кожна людина вміє «пестити поглядом росинку і травинку»?

Результат розмови: бачити красу навколишнього світу, розуміти її, відчувати її біль може тільки справді небайдужа людина, творча, неординарна.
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель: Сьогодні ми зустрінемось з творчістю нашого славетного земляка, етнографа, фольклориста, філософа і талановитого письменника, який розумів природу, любив мандрувати «хащами символів», оспівував оте магічне переплетення «і звуків, і запахів, і кольорів первинних». А ще – Людину, частинку природи. Я веду мову про Федора Потушняка, який вмів бачити красу природи і людського життя, вмів слухати шум лісу, спів потоків і голос серця. Допомагатимуть нам сьогодні учні-біографи і літературознавці.

Завдання уроку: познайомитись з основними фактами біографії Ф.Потушняка, проаналізувати вибрані твори письменника, висловити власну думку про них, спів ставити їх з іншими творами української літератури і власним життєвим досвідом.


ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Біограф 1: Федір Михайлович Потушняк – один з найстаріших сучасних українських письменників, автор цікавих оповідань і повістей, чарівних новел і монументального роману «Повінь». Федір Потушняк пройшов складний творчий шлях. Його дорога у широкий світ 27 лютого 1910 року повела з села Осій, що знаходиться зовсім поряд з нашими Білками. Син верховинця виявив неабиякі здібності, і йому вдалося одержати освіту: в Берегові закінчив гімназію, а у Празі – філософський факультет університету. З 1937 року вчителював у селах Білки та Великий Бичків, згодом працював журналістом.

Біограф 2: Після звільнення Закарпаття натхненно поринає в улюблену творчу працю. Одночасно працює в редакціях обласних газет, а з часу заснування Ужгородського державного університету – на кафедрі загальної історії (читає студентам курси етнографії та археології, веде спецкурс з чеської мови ). Все своє життя Федір Михайлович дотримувався думки про те, що любов до народу означає передовсім самовіддану працю на його користь. Так він і жив – у любові до земляків, своїх студентів, рідних і України – до останнього подиху, до останнього світанку, що настав 12 лютого 1960 року.

Літературознавець: Творча снага спонукала Федора Потушняка до відкриття багатьох світів – поезії, прози, художнього перекладу, етнографії, фольклористики, археології, філології, філософії. Та найперше проявився його потяг до літературної творчості. З 1934 по 1944 рік під різними псевдонімами друкується 10 збірок його віршів і віршованих драм. У 1957 році Ф.Потушняк видав книгу оповідань «В долині синьої ріки», у 1959 році – роман «Повінь». У 1962 році, уже після смерті письменника були видані збірки творів «Мати-земля» і «Честь роду».

Учитель: У спадщині Ф.Потушняка одне з чільних місць посідають поезії в прозі, яких нараховується близько півсотні. Їх тематика, як і проблематика, досить різноманітна і суспільно вагома. Здебільшого це мініатюри, в яких у своєрідній поетичній формі висловлюється та чи інша філософська думка.

На попередньому уроці літератури рідного краю ви одержали завдання підготувати виразне читання та ідейно-художній аналіз окремих творів з циклу «Поезії в прозі».

(Учні аналізують вибрані твори, іншим учням пропоную запитання і завдання для роздумів).


«В і к н о»

1. Чому автор вважає, що людина нескривджена природою?

2. Порівняйте ідейний зміст прочитаного з творами Лесі Українки «Зоряне небо» і Т.Г.Шевченка «Зоре моя вечірняя…».

3. Які художні засоби привернули вашу увагу? Для якої – віршованої чи прозової форми – вони характерні?

Літературознавець: Порівнюючи зорі-вогники Всесвіту і вогники очей, поет уславлює людину, творчі можливості життя.

Учень(тримає в руках вишитий рушник): Тримаю в руках витвір майстерних людських рук і захоплююсь талантом вишивальниці, майстерним поєднанням кольорів. Таких вишивок багато у кожній хаті нашого мальовничого Закарпаття, вони свідчать про талановитість народу, яка іде від високих гір, мальовничих полонин, чистих потоків. З цих джерел черпав натхнення і Ф.Потушняк, бо тільки натхненна любов могла надихнути на написання таких рядків( читає твір «Нитки і узори»).

Літературознавець: У творі звучить піднесення людини, яка прагне творити, як сама земля.

« П о е т»

1. Які думки навіяв поетові голос сина?

2. Що спонукає митця до творчості?

3. Для чого(чи для кого) творить поет?

4. Пригадайте, як визначають роль поета і поезії Леся Українка («Давня казка»), Т.Г.Шевченко («Заповіт») та І.Франко («Каменярі»).

Учні роблять висновок про те, що роль поета і поезії у житті народу визначається суспільною значимістю, нерозривним зв’язком з життям країни, її проблемами і перемогами.

«Т о в к а ч», «Л и ц а р і к в і т к а»

(Запитання пропоную учням після прочитання обох творів)

1. Чому постраждали товкач і квітка?

2. Проведіть аналогію з людським життям. Чи доводилось вам спостерігати або переживати подібні ситуації?

Літературознавець: На відміну від уже прочитаних нами творів, ці дві мініатюри поетизують іншу цінність – возвеличення простої людини, її праці, творчості, таланту.


«К а м е н і»

1. Чи справді камені «сліпі, бездушні і глухі»?

2. Що бачили і пережили камені на своєму віку?

3. Яку роль відіграє камінь у природі і житті людини?

(Учням пропонується роздивитись товкач, помилуватись квітами, потримати в руках і відчути вагу каменя з діжі).

Учитель: Ці, на перший погляд, прості речі, зберігають дух давнини, пам’ять про стародавні звичаї, від них віє домашнім затишком, пахне бабусиними пирогами і смачним борщем. В них – запах родини, домівки, рідного краю.

« С п і в а к і м у д р е ц ь »

1. Чи справді були ворогами персонажі твору?

2. Що їх об’єднало? Чи були у вашому житті подібні випадки?

3. Чи завжди перше враження є правдивим?

4. Пригадайте, яким бачив світ Григорій Сковорода. Хто він – співак чи мудрець?

(В результаті розмови учні роблять висновок про те, що співак і мудрець – це відомі всім фізики і лірики, люди прагматичного і ліричного складу характеру, між ними часто виникають суперечки, але один без одного вони існувати не можуть, адже фізики дивляться на світ реально і пояснюють все з точки зору науки, а лірики вносять у життя елемент поезії, прикрашають його, роблять світлішим і теплішим.


« С м е р т ь і м а т и »

(Перед читанням твору пропоную учням послухати легенду про мамине серце або її поетичний переспів М.Вороного. Після короткої задушевної бесіди про силу і незнищеність материнської любові учні роблять висновок про те, що шана до матері – це загальнолюдська цінність, яка не має ні часових, ні просторових меж.)

Учень виразно читає поезію в прозі «Смерть і мати» і власний твір-роздум, приготовлений як випереджувальне завдання.
« Л і с »

(Твір читається у супроводі карпатської мелодії)

1. Чим приваблював людей ліс?

2. Чому ліс вижив під час біди?

3. Порівняйте зміст прочитаного з поетичним твором П.Воронька «Люблю ліс», знайдіть спільні думки.

4. Висловіть своє ставлення до природних багатств, проілюструйте свої висловлювання картинами-пейзажами.


ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Пропоную учням відповісти на такі запитання:

1. Чи можемо ми сказати про Ф.Потушняка, що він «пестить поглядом росинку і рослину»?

2. Яким чином твори письменника підтверджують думку про те, що людина – частинка природи?

3. Чому прочитані твори називаються «поезії в прозі»? У чому ви бачите поетичність? Які художні засоби віршованої мови ви спостерігали?

4. Що сокровенне і нетлінне взяли ви в свої серця з творів Ф.Потушняка?


V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати міні-твір за даним початком:

Зустрілася(зустрівся) сьогодні з Федором Потушняком. Говорив він зі мною співучими і проникливими рядками поезії в прозі. Щеміло серце, хотілося плакати чи то від світлого болю, чи то від тривожної радості, а поетична пісня все лилась, і дзвеніла, і розповідала про те,… .

Митровцій Людмила Іванівна, старший учитель української мови і літератури Іршавської гімназії, відмінник освіти України, педстаж 41 рік

Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння вчителя обрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку, застосувати оптимальні педагогічні технології, які б показували кінцеві якості особистості учня.

На мою думку, саме інтерактивне навчання, як різновид активного, має свої закономірності, особливості. Сутність його в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні, кожний робить індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Це співнавчання і колективне, і групове, навчання у співпраці, коли і учень, і вчитель є рівноправними. Школярі охоче об’єднуються в групи за інтересами: юні філологи, хореографи, фольклористи, поети, літературознавці, художники тощо. Саме в цих групах діти працюють індивідуально, самостійно добиваються результату.

Працюючи в такому напрямку, учні розвивають мислення й уяву, виявляють творчі можливості. На уроках рідної мови створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми; інсценізуються власні та авторські уривки; придумуються лінгвістичні ігри та кросворди.

Такі форми й методи навчання дають і учневі і вчителеві можливість самовираження.

Орієнтація методики на діалог, учня і вчителя, робить інтерактивну технологію особливо цікавою й ефективною.



Розвиток зв’язного мовлення

6 клас
Тема: твір-опис приміщення на основі особистих вражень.

Мета: оволодіти навичками опису приміщення за власними спостереженнями; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас; розвивати образне та логічне мислення, вміння оформляти свої думки; виховувати естетичні смаки, любов до художнього слова.

Тип уроку: нетрадиційний.

Обладнання: виставка ілюстрацій, репродукції картин на тему “Інтер’єр”, тлумачні словники, перекладні словники


Мій дім – моя фортеця

Народна творчість

Хід уроку


I. Вступне слово вчителя.

Люди проводять в оселях, у приміщеннях більшу частину свого часу, навіть свого життя. Тому те, в яких умовах живе людина, дуже впливає на її настрій та самопочуття. У красивому, затишному домі краще й працюється і відпочивається.

Сьогодні на уроці ми будемо вчитися описувати приміщення, адже перший шлях до вдосконалення чогось є його пізнання. Вміння описувати інтер’єр (а саме так називається опис приміщення) може знадобитися не лише для покращення, скажімо, власної квартири, а й у багатьох життєвих ситуаціях у тому числі й екстремальних. У цьому ми спробуємо переконатися на уроці.

II. Актуалізація опорних знань.


  • Які є види мовлення?

  • Які бувають описи?

  • Який це художній опис, що для нього характерно?

Учитель. У нас на уроці працюватимуть такі групи учнів, які заздалегідь дістали завдання: група лексикологів, група літературознавців, група перекладачів, група знавців живопису.

Група лексикологів подає свій матеріал.

Опис – особливий вид зображення якої-небудь статичної картинки чи обстановки, в якій відбуваються події (пейзаж, інтер’єр, портрет).

Інтер’єр – внутрішній простір будівлі, приміщення; жанр образотворчого мистецтва, який відіграє значну роль у картинах на побутові та історичні теми.

Дизайн – вид діяльності, пов’язаний з проектуванням предметного світу. Дизайнери розробляють зразки побудови предметного середовища.

Архітектура – будівельне мистецтво, проектування і будівництво споруд; мистецький характер будівлі.

Архітектори – спеціалісти з архітектури.

Група літературознавців подає матеріал.

Інтер’єр виступає як засіб характеристики персонажа (Панас Мирний «Морозенко»). Інтер’єр – місце дії (С. Васильченко «Дитинство Шевченка», А. Чайковський «В Островзькій школі»).

Інтер’єр, який впливає на розвиток дії (О.Вишня «Перший диктант»).

Інтер’єр може характеризувати: соціальне походження (багатство, бідність, освіченість – неуцтво); риси характеру (самостійність, оригінальність, працьовитість, лінощі, охайність). Сферу вподобань і поглядів (професію, бездіяльність, агресивність, миролюбність)

Група перекладачів перекладає з російської мови українською тексти і визначає, хто ж господар кімнати.



Текст №1

Вся квартира битком набита вещами; у него есть стол, верстат, куча стружек, рубанки, пилы. В квартире всегда великолепно пахнет клеем, лаком и стружками. (по А. Чехову)

Словничок. Битком набита – повна-повнісінька; вещи – речі.

Текст №2

В большой комнате стены были сплошь заставлены шкафами, где на полках громоздились пёстрые камни. Над столом, очень просторным и заваленным книгами, между которыми виднелись камни, висели портреты академиков Верднадского и Ферсмана. (по Л. Кассилю)

Словничок. Сплошь – суціль; шкафы – шафи; полки – полиці; громоздились – нагромаджувались; пёстрые – строкаті.

Група знавців живопису за наявними матеріалами (альбомами з живопису, енциклопедіями, довідниками) добирає приклади використання інтер’єру в живописному творі та визначає його роль.

Оцінювання роботи в групах.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Учні. Тепер спробуємо себе в ролі письменників і зробимо опис якогось приміщення. У вас є вибір: перше завдання – з планом та опорними словами – для тих, хто претендує на бали достатнього рівня; при успішному виконанні третього завдання учень може претендувати на високий бал.

2. Завдання учням. Опишіть класну кімнату або свою кімнату за планом.

1. Наш клас

а) розташування класу і його площа, (поверх; великий, невеликий, квадратний, прямокутний)

б) скільки в класі вікон, куди вони виходять ( на південь, північ, захід, схід, на вулицю, на подвір’я)

в) яким чином освітлюється клас (електролампочками, лампами денного світла)

г) колір стін, їх оздоблення (шпалери, квіти, картини, стенди, портрети, навчальні посібники)

д) меблі, їх розташування, колір (парти, столи, шафи, стільці, дошка; посередині, в центрі; великі, невеликі; коричневого, земельного кольору)

е) обладнання класу ( книги, магнітофон, телевізор, посібники, лінійки, циркулі)

є) який настрій викликає клас (радісний, сумний)

2. Моя кімната

а) розмір кімнати, її форми.

б) освітлення;

в) оздоблення стін, вікон;

г) обстановка (меблі, їх розташування);

д) особливості кімнати;

е) призначення кімнати;

є) який настрій викликає кімната.

3. Виконати одне із завдань

а). Незабаром свято. Складіть опис святкового оформленого класу чи кімнати

б). Уявіть, що ви переїхали в нову квартиру. Напишіть своєму другові (подрузі, родичам) листа, розкажіть про цю квартиру чи кімнату.

(Робота проводиться на чернетках)

3. Аналіз учнівських робіт.

IV. Закріплення матеріалу.


  1. Гра «Хто останній».

Назвіть якомога більше творів, у яких описується інтер’єр.

V. Домашнє завдання.

(за вибором)



  1. Напишіть твір-мініатюру «Кімната моєї мрії» («Будинок моєї мрії»)

  2. Розробіть дизайнерські пропозиції щодо оформлення класу, шкільних коридорів.

  3. Опишіть музей, який ви відвідували.

Література рідного краю
Тема: Література рідного краю.

Василь Васильович Кузан – поет-пісняр.

Збірка „Верлібрідо". Поезії.

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета-земляка, його поезіями, допомогти їм зрозуміти, спонукати замислитись над сенсом свого життя, вибору майбутнього; вдосконалювати навички виразного читання, виховувати повагу до українського слова, гордість за його талановитих поетів.

Обладнання: портрет В. В. Кузана, його збірки „Загублене мовчання”, „Демони дівочих дегустацій”, „Верлібрідо”, фотографії, аудіокасети з піснями, магнітофон.

Тип уроку: засвоєння нових знань учнів.

Форма проведення уроку: бесіда з елементами літературознавчого дослідження.

Поезія — це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі

Ліна Костенко
У кожній людині є сонце...

Тільки не треба його гасити.

Сократ
Хід уроку
1. Звучить пісня „Золото Карпат” (у запису) на слова В. В. Кузана, музика Степана Гіги у виконанні народного артиста України Івана Поповича.

2. Вступне слово вчителя.

Ви прослухали пісню „Золото Карпат” у виконанні народного артиста України нашого земляка І. Поповича, яка стала шлягером 2000-го року, а створили її теж наші земляки народний артист України, композитор Степан Гіга і поет-пісняр, член спілки письменників України В. В. Кузан. Сьогодні ми з вами ознайомимось з життєвим і творчим шляхом поета, а конкретніше, з його третьою збіркою “Верлібрідо”. Де ж витоки поетичного обдаровання Василя Кузана?

3. Учень. В. В. Кузан народився 25 лютого 1963 року в селі Довге, Іршавського району Закарпатської області. Закінчивши Довжанську середню школу, вступив на математичний факультет Ужгородського державного (нині національного) університету. У 1989 році закінчив університет і пішов працювати вчителем у рідне село. Свої літературні спроби почав ще тоді, коли був студентом. Як молодий автор став дипломантом міжнародного конкурсу „Гранослов-93”, а як автор-пісняр – лауреатом всеукраїнських і радіофестивалю „Пісня року”, пісенного фестивалю „Шлягер року”. Будучи постійним автором газети “Новини Закарпаття”, друкувався і в інших обласних та районних газетах, журналах. В. В. Кузан є автором збірок „Загублене мовчання”( 1986р.), “Демони дівочих дегустацій”( 1998р.), „Верлібрідо”(2002р.). Зараз працює відповідальним працівником райдержадміністрації. Одружений, має двох дітей. Дружина Тетяна Федорівна працює терапевтом Іршавської райлікарні. Вона – співачка і композитор.

4. Учитель. Попередньо ви, учні, повинні були ознайомитись із збірками Василя Кузана. Я думаю, що ви зможете дати загальну характеристику його поезій.

5. Учень. Прочитавши поезії із збірок В. Кузана „Загублене мовчання”, “Демони дівочих дегустацій”, „Верлібрідо”, можна сказати, що їм притаманне громадянське звучання, пильна увага до соціальних змін у нашому житті, до питань моралі і культури, особливо оригінальною є інтимна лірика. Кожна строфа, кожен рядок його поезій дихає нинішнім життям, гострими проблемами непростого будення, болями і переживаннями найближчих, друзів, колег. Це відчувається у таких поезіях: „Важко бути оптимістом”, „Доля молодого педагога”, „Пролітали коні над селом”, та інших із збірки „Загублене мовчання”. Поет бачить прекрасне в людині і вміє по-своєму тонко відтворити інтимні почуття, як у таких рядках:

П’ю молодість твоїх криниць,

Очей, що світяться назустріч



(із збірки „Верлібрідо”)

На мою думку, основні мотиви поезії В. Кузана – це любов до рідного краю, своєї Вітчизни, поет і суспільство, ліричний герой і кохана жінка, місце людини в житті, усвідомлення сенсу буття. Всі три збірки є свідченням того, що автор є оптиміст, вірить у силу слова і наскрізь сучасний.

6. Учитель. На уроці ми з вами розглянемо поезії збірки “Верлібрідо”. Назва її трохи незвична.

Верлібр – це вільний вірш, необтяжений літературними канонами. У верлібрі наголошені окремі слова. Зараз ми з вами ввійдемо у світ поезій В. Кузана.

Пригадайте, які види лірики ви знаєте?

А які види лірики ви виділили у поезіях Василя Кузана?

Хто з вас вивчив напам’ять поезії із філософської лірики?

(Учні читають поезії):
Довга нитка дороги

Довга нитка дороги

Біжить за голкою бажань

І, проходячи через серце,

Зникає за обрієм спогадів.

Кожен поворот долі,

Наче серп у руці колгоспниці,

Що б’є ним робітника

По молоту.

А кожен камінь на цій дорозі

Ніби вузлик на нитці,

Що проходить крізь груди.

І кожним вузликом

Вдаряє


по високовольтних венах,

оголених ребрах,

Павутинні нервів.

Нитка дороги життя не рветься ніколи.

Просто не всі вузлики долі

Можуть пройти

крізь серце,

не застрявши у ньому.


Цей простір називається життям.

Цей простір називається життям.

Ця пустка, цей мурашник, ці дороги,

Ці келихи, що впали на підлогу,

І сонце, що не звільниться від плям.

По сходах без поруччя – в небуття,

Повз вічності ілюзію прозору,

Під пісню неземну земного хору,

Що будить і вбиває почуття.

Йдемо у прірву поміж двох вогнів,

У небо, що зігрілося вогнями,

В пустелю, що вростає у життя.

Повз храм, повз дім,

в долину чорних днів,

Між хвилями, між кулями,

Між днями у пастку,

Що назвалася життям.

Ніхто нікуди не втече

Ніхто нікуди не втече.

Життя тече, а ми статично

Вростаємо у небо вічне,

Що сонцем корені пече.

Підстав плече, рубай мечем,

Зірвися з власної орбіти...

Втекти змогли би тільки діти.

Але куди? Душевний щем,

Душевні пошуки і муки,

Навік прив'язані до нас.

У самоту впадає час,

Як ми впадаємо у відчай.

Пророки пророкують рай.

А провідник приносить чай...
7. Учитель. Що характерно для філософської лірики? Чи відбито це у поезіях, які прозвучали?

Давайте проаналізуємо поезію „Довга нитка дороги"

1. Про що ця поезія?

2. Який образ є внутрішнім стержнем твору?

3. У яких рядках виражена головна думка поезії?

4. Яке почуття переважає у вірші?

5. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору?

6. Яке враження від прочитаної поезії?

8. Учитель. Міра людського в людині визначається в найінтимнішій сфері людських взаємин – у коханні, ставленні до жінки. І, як зазначає Іван Дзюба, „душевний склад поета найочевидніше і найприродніше постає саме в тому, як він любить і як говорить про свою любов.” Не можна не погодитись із цими рядками.

Цікаво, а які поезії ви підготували з інтимної лірики?

(Учні читають поезії):
Твоя посмішка пустила коріння в моєму серці

Твоя посмішка пустила коріння в моєму серці.

Вона виросла і заповнила груди і мрії, і всесвіт думок.

Я ніби лишився собою, але

Моїми вустами говориш ти,

Моїми очима смієшся ти...

Я не можу ні заплакати, ні сховатися від себе,

Бо на кожній стежині моєї душі стоїш ти.

Коріння твоєї посмішки висмоктало соки мого „я"

І перетворило мене на порожню писанку,

На повітряну кульку, на мильну бульбашку,

Що наповнена чужим повітрям

І грає чужими кольорами,

Яка ніби є, але в той же час її немає.

Твоя посмішка проросла крізь мене.

Вона стала новорічною ялинкою,

Яку прикрашають іграшки моїх надій.

Вона стала їжаком, що несе на своїх голках

яблуко мого серця.
Твої цілунки ніби той оркестр

Твої цілунки ніби той оркестр,

Що з різних звуків створює гармонію,

Що закликом до музики стає.

У ямі, перед сценою життя,

Я бігав від гітари до бандури,

Від крісла із сопілкою до днів,

Що променем торкали тіло скрипки.

Я нісся від рояля до труби,

Ламав стільці, валив дзвінкі пюпітри,

І звуки неповторних інструментів

Переривав падіння п'яний грім.

Мов музикант, мелодію у нотах,

У звуках золотих акордеонів,

У флейтах пальців, криках мундштуків,

У струнах, на підлозі, попід небом

Шукав щодня, щоночі і до сліз,

Але ніяк, ніяк не міг знайти.

Лише сьогодні, мила, я збагнув,

Що мушу бути ніжним диригентом.


А коли настане осінь

А коли настане осінь

І коли доспіють сльози,

Я, неначе лист кленовий

Упаду тобі до ніг.

Аж заплаче небо синє,

На моє волосся сиве

Виллє твердо і невпинно

Дев'яносто днів дощу.

Мокра, зимна і байдужа,

Ти пройдеш і не поглянеш

І на серце не наступиш –

Просто так пройдеш і все.

Згасне золото природи,

Я зостануся лежати,

Поки рідні, добрі люди

Не пройдуться по душі.

9. Учитель. Зробимо аналіз поезії „Твоя посмішка пустила коріння у моєму серці”.

1. Як ви вважаєте, ліричний герой у поезіях це сам автор, чи політ фантазії?

2. Що характерно для інтимної лірики?

3. Яка тема цього твору?

4. Хто є ліричний герой?

5. У яких рядках виражена головна думка поезії?

6. Які мовні засоби можна виділити?

7. Чи сподобалась вам ця поезія?

10. Учитель. Може, хтось вивчив сонет? А що таке сонет?

(Учень читає уривок із поезії „Вінець білих сонетів")
Вінець білих сонетів

-1-


Сентиментальний смуток самоти

Зубами тиші роз’їдає душу

І в пошуках інтимного тепла

У небо не захмарене летить.

Лелека носить сльози в пелюшках,

Холодний місяць дивиться у вічі.

Здається, вічно житиме печаль

В словах, що їх нашіптує годинник.

Здається, ніч не витерпить вогню

Крилатих муз, що зігрівають інших

І сняться не тепер і не мені.

Я квіти всі трояндами назву

З надією, що виведе із прірви

Стежина неземного умовляння.


11. Учитель.

1. Яке почуття викликає прочитаний сонет?

2. Які художні засоби вжив автор у цьому сонеті?

3. Назвіть поетів, які писали сонети.

Поезія Василя Кузана скидається на кришталик: скільки разів обертаєш його, стільки нових граней відкриваєш. Причому однакових чи подібних не буває, кожна виграє неповторним сяйвом, ледь її торкнеться погляд читача. Чи це філософська лірика, чи інтимна, чи сонет. Поезії Василя Кузана переконали нас, що проблеми сьогодення, земні печалі й радощі минають, погляди, ідеї змінюються, а краса залишається. Поет Дмитро Кремінь, який теж народився на Іршавщині, влучно відмітив: „Людина доти людина, допоки не втратила здатності бачити, крім потворностей життя, і його красу.”

Не кожному поетові щастить, щоб на його тексти писали музику. А В. Кузану фортуна усміхнулась. На його слова пишуть музику композитори Степан Гіга, Леся Худа, Ярослав Музика, Роберт Голованенко, Сергій Соболь, Іван Лендєл, але найприємніше те, що поряд з ним іде його дружина Тетяна Федорівна, з якою вони створили ряд чудових пісень, але перлиною, яка уже завоювала велику популярність, є пісня „Мамин вальс”, яка двічі ставала переможцем всеукраїнського радіофестивалю „Пісня року”.

Звучить (у запису) пісня „Мамин вальс” на слова В. Кузана у виконанні Тетяни Кузан.




Плеша Ольга Юріївна, старший учитель української мови і літератури Іршавської гімназії Великораковецької ЗОШ І-ІІ ступенів, відмінник освіти України, педстаж 38 років

Все частіше спеціальна педагогічна преса висвітлює питання інноваційних підходів до організації навчального процесу. І це не дивно, бо підходи до класичного уроку вже більш-менш устоялися ,а от теоретичні та методичні засади сучасного уроку, адекватного потребам сьогодення, знаходяться на стадії практичної апробації.

Тому районна творча група вчителів-словесників взялася за практичне розв’язання питання впровадження інтерактивних методів навчання у практичну діяльність вчителів.

Чому виникла така проблема? Знизилася зацікавленість школярів до навчання. Ось тому творчі вчителі району роблять прогресивні кроки у розв’язанні педагогічного процесу: застосовують інтерактивні методи навчання у своїй педагогічній практиці, проводячи нестандартні уроки. Районна творча група словесників простежила вплив інтерактивних методів навчання на інтелектуальний розвиток школярів, провівши цілу низку нестандартних уроків, і дійшла висновків, що такі уроки, незаперечно, підвищують зацікавленість учнів до предмета, розвивають творчість, навчають працювати з різними джерелами знань, у деякій мірі знімають перевантаження учнів домашніми завданнями, розширюють кругозір.

Нашим творчим кредо було:

- не сковувати дитину, а звільняти;

- не схилятися на догоду вчителеві, а розпрямляти свої крила;

- не стримувати учня, а підтримувати його самостійність;

- дати всі можливості дитині для її фантазії, уявлень, відкриттів.

Яке моє бачення цієї проблеми? Буваючи на уроках у своїх колег, готуючись до власних уроків, роблю висновок, що впровадження інтерактивних методів навчання під силу вчителеві, що має величезний талант любові до людини і безмежну любов до своєї праці, до дітей, свіжість вражень від вкотре вже перечитаного художнього твору, сприйнятливість почуттів літературних героїв, вміння здивувати учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.

Які прийоми найбільш ефективні і доступні будь-якому вчителеві?

Потрібно добре продумовувати початок уроку, бо він створює відповідний настрій на навчальну діяльність. Варто задавати загадку, наводити цікавий факт, відповідь на які буде знайдена під час роботи над новим матеріалом. Можна використовувати прийом “Спіймай помилку”, особливо під час виконання письмових завдань з мови, прийом “Своя опора”, коли учні складають опорні конспекти до уроку”, Свої приклади”, коли після прочитання нового матеріалу, учні готують свої приклади до вивченої теми. Обов’язковим є прийом “Рефлексії”, коли питання вчителя підводять учнів до рефлексії, наприклад”, що було головним? Цікавим? Чого ви навчились? Раджу педагогам у своїй роботі застосовувати прийом “Настрій”, коли учні за допомогою піктограм сигналізують про свій емоційний стан:



  • гарний настрій;

  • середній;

  • поганий.

Якщо більше вийде посмішок, у рок вдався.

Це далеко не всі прийоми, бо в кожного творчого вчителя - вони свої.

Творчий потенціал вчителя – невичерпний. Якщо він у постійному пошуку, то легко дійде до суті інтерактивного навчання, коли навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, коли вчитель і учень є рівноправним суб’єктом навчання.

У моїй педагогічній практиці переважають уроки у формі презентації, портрету, екскурсії, подорожі, інтегровані уроки з вчителем музики, історії, образотворчого мистецтва.


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

8 клас
Тема уроку: урок з позакласного читання за творчістю

Олени Теліги «ВІТРАМИ Й СОНЦЕМ БОГ МІЙ

ШЛЯХ НАМІТИВ»
Мета уроку: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поетки; підвести їх до розуміння того, щоб збагнули життєвий подвиг і героїчну загибель талановитої поетеси, яка до останнього подиху зберегла вірність Україні; вчити учнів осмислювати та аналізувати поезії; виховувати шанобливе ставлення до борців за волю свого народу.

Обладнання: портрет Олени Теліги, світлинки із сімейного альбому, технічні засоби навчання для музичного озвучення, план уроку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок-зустріч з високим поетичним мистецтвом.


Х І Д У Р О К У
І. Вступне слово вчителя (звучить музика «Пісні Січових Стрільців».

Мільйони українців віддали життя за Україну, за її символ – ТРИЗУБОВИЙ Стяг. Серед них і Олена Теліга – горда, духовно велична українська патріотка.

Коричневі нацисти обірвали її фізичне життя, а радянські ідеологи намагалися замовчати її ім’я. Не вдалось! Олена Телігі вдруге повернулася на свою Батьківщину з відновленням незалежності.

У суспільну свідомість повернулось ім’я визначної діячки українського визвольного руху, блискучої поетеси, пристрасної публіцистки, для якої слова «життя» і «боротьба» були синонімами, а мученицька смерть – доказом мужності і нескореності.

Не всі ще, навіть свідомі патріоти-українці, знають, хто така Олена Теліга. А про неї варто знати, варто писати, хай її життя, її подвиг запалює всіх нас на розбудову нашої державка це означає, що слід відроджувати українську мову, високу духовність, втрачені традиції, повернути забуті або заборонені імена, відродити почуття належності до української нації.

Виходячи з цього, я подумала, плануючи уроки з позакласного читання, що ця тема посідає чільне місце з-поміж інших, а тим більше, що минулий 2006 рік був ювілейним для поетеси – громадськість України відзначала 100-річчя від дня народження Олени Веліти.

Сьогодні – річниці смерті, а за християнським звичаєм в день пам’яті запалюють свічку, яка очищує душі живих і не дає скніти людській душі в іншому вимірі. Хочеться в це вірити.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

(звучить «Пісня Січових стрільців»).


Темою уроку ми обрали рядки з поезії Олени Веліти «Сучасникам»: «ВІТРАМИ Й СОНЦЕМ БОГ МІЙ ШЛЯХ НАМІТИВ».

В цих словах закладена вся сутність життя поетки.

Епіграфом до уроку є слова самої ж поетки з поезії «ЛИСТ»:
І в павутині перехресних барв

Я палко мрію до самого рання,

Щоб Бог заслав мені найбільший дар:

Гарячу смерть – не зимне умирання.
Слова ці виявилися пророчими, але про це трохи згодом.

При підготовці до уроку ми працювали в групах:

1. Дослідники-бібліографи.

2. Юні біографи.

3. Сценаристи-постановники.

4. Юні любителі поезії.

5. Музичний редактор.
Надаю їм слово:
ІІІ. ДОСЛІДНИКИ-БІБЛІОГРАФИ.

Учень: в біографії Олени Теліги – багато білих плям, нерозгаданих загадок. І найперша – дата її народження. Подивіться на дві світлинки і порівняйте дати життя і смерті, позначені під ними. Це описка? Ні! Це мало досліджене життя поетки.

В своїй роботі ми керувалися матеріалами з різних джерело них ми знайшли деякі розходження стосовно точної дати народження, перебування в еміграції, місця народження.

На нашу думку найбільш точними і обґрунтованими є матеріали наукової конференції «Олена Теліга: громадське і духовне покликання жінки». Вид. імені Олени Теліги, К.; 1998 р.

Ця книга є збірником матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, проведеної з ініціативи Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги у вересні 1997 року під час святкування 90-річного ювілею поетеси. Саме тут знайшли місце вперше оприлюднені документи, що дали змогу уточнити дату й місце народження поетеси, а також інші важливі моменти її біографії. Вміщено наукові розвідки щодо життєвого й творчого шляху Олени Теліги.

Зокрема привернула увагу стаття професора Київського національного університету імені Т.Шевченка – Надії Миронець «Джерела до біографії Олени Теліги», де документально доведено, що народилася вона в Іллінську, Московської губернії в Росії 8 липня 1906 року. Я якщо до числа за старим стилем додати 13, то одержимо – 21 липня 1906 року. Це і є дата народження Олени Теліги. Раджу звернутися до збірника матеріалів тих, хто хоче знати про життя цієї легендарної жінки.
ІV. ЮНІ БІОГРАФИ.

Вивчення біографії пропоную за таким планом:

1. Дорога життя поетеси Олени Теліги.

2. Сторінки героїчної біографії:

а) дитинство, юність, у Подьєбрадах, знайомство з представниками «празької школи»;

б) протистояння тоталітарним режимам;

в) «Хочу на поневолену Україну»,у сторозтерзаному Києві;

г) арешти, «Києва я не покину»;

д) останні дні життя.

3. Поетична сторінка.

Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище – Шовгенева – народилася 21 липня 1906 року в місті Іллінську під Москвою в сім»ї відомого вченого-гідротехніка Івана Шовгенева, українця за походженням. Росла у висококультурному оточенні, яке формувало її дух: вивчала російську, французьку, німецьку мови, освіту ставила на перше місце.

У 1911 році родина переїздить до Санкт-Петербурга, сюди перевели працювати батька.

З 1 квітня 1918 року Іван Шовгенів поступив на службу в департамент водяних і шосейних шляхів, а з вересня 1918 року ще додатково викладає в Київському політехнічному інституті.

У лютому 1918 році Київ захопили загони Муравйова і почалися розстріли непокірних українців, батько Олени разом із старшим сином емігрує до Чеської Республіки. У місті

Подьєбради він засновує Українську господарську академію, де виконує обов’язки ректора. Олена з матір’ю та молодшим братом залишаються до 1923 року у Києві, а коли життя тут стало небезпечним, вони перейшли кордон біля Кам’янця-Подільського нелегально, оскільки візи на виїзд їм не видавали. Сім’я об’єдналася.

За кордоном відбувся різкий злам у свідомості Олени.

У 1925 році у Празі Олена вступає на історико-філологічний відділ Українського педінституту імені Драгоманова. Поетеса шукає свою Україну. Вона для неї не тільки земля, але й нація. Починає писати вірші.

Нове коло друзів, студентів Академії, сходиться у Празі з представниками «празької школи» – Євгеном Маланюком,

Олегом Ольжичем, Ганною Мазуренко та іншими.

Саме тут сталися дві події, які змінили для Олени світ.


V. СЦЕНАРИСТИ-ПОСТАНОВНИКИ.

Пропонуємо вашій увазі сценку, яка доводить, що Олена – істинна патріотка України, захисниця української мови, національних інтересів України.

(Стоять Олена і Михайло. Йдуть двоє юнаків – монархістів. Один штовхає Михайла в плече:

І-ий юнак. Пардон!

2-ий юнак. О чем воркуем, голубки! Не о любви ли!

І-ий юнак. Может, о политике?

Олена. Милые господа! Извините, я, право, очень устала. Не лучше ли нам всем немного поболтать на свежем воздухе?

2-ий юнак. Я не против.

1-ий юнак. И я, конечно. Правду сказать в єтом зале душно.

2-ий юнак. Очень даже душно. И не столько от многолюдия, сколько от етого собачьего хохлацкого наречия.

І-ий юнак. Отвратительная наглость! (до Олени). Вы не находите?

Олена. Та як ви смієте! Це не собача це моя мова! Мова мого батька і матері. А ви – хами! І я вас, більше не хочу знати!

Офіцери разом. Однако! Извините!
Михайло. Простіть їм великодушно. Не відають, що говорять. Їм аби тільки зневажити.

Олена. Спасибі сердечне за втіху.

А ви, звичайно, галичанин?

Михайло. Ні, я – кубанець. Колишній

старшина Армії Української

Народної республіки, а нині –

студент Української господарської

академії.

Олена (подаючи руку). Будьмо знайомі!

Олена Шовгенева.

Михайло. Дуже приємно (цілує руку).

Михайло Теліга.

(Обоє виходять перемовляючись).

А ви що – донька нашого ректора.

Олена. Можливо.
Учень-оповідач. А вже 1 серпня 1926 року вінчалися в храмі Святого Миколая в Празі.

В очах найближчого оточення були парою від Бога. І до шлюбу, і в шлюбі взаємини між ними базувалися на повній довірі, і взаємній відданості.

Михайло розумів, що доля послала йому в дружини неординарну жінку. І коли Олена робила перші поетичні спроби, Михайло був її цензором, помічником, підтримкою. В 1929 році, в жовтня сім’я Теліг переїздить до Варшави. Тут Олена працює в маленькій дитячій школі, викладає українську мову і відновлює навчання в університеті в Празі.

Живучи у Варшаві, Олена не брала безпосередньої участі в національному русі. Якщо вона згодом стала активісткою, то тільки тому, що на той час не було іншого способу протистояти тоталітарним режимам, жертвою яких стала Україна.

Олена весь час поривалася в Україну. Довідавшись, що до Кракова приїхав Ольжич, вона зустрілася з ним і дістала дозвіл на участь у боротьбі.

14 липня 1941 року разом з Уласом Самчуком ополудні перейшла річку Сян, яку пильно охороняли німецькі патрулі. У вересні 1941 року дісталася Рівного, де розташувалося гестапо і жив найстрашніший кат України – рейхкомісар Кох.

Та Олена прагнула будь-що перебратися в Київ. У жовтневі дні
41-року вона вже в столиці.

Місто над Дніпром зустріло її понурими руїнами і стражданнями, наругою над киянами. Олена починає активно діяти. Вона виступає в газеті «Українське слово», редагує журнал «Литаври». Поетеса журилася, що в Києві не лишилося жодного відомого українського письменника (вони евакуювалися на схід), тому вирішила сама плекати нові творчі кадри. Відтак створила Спілку українських письменників, що об’єднувала спільну молодь. Але спілчанам довелося скоро припинити роботу. В Києві почалися арешти. Громили редакції газет і журналів.

У ці тривожні дні до Києва приїхав Олег Ольжич. Він умовляв Олену залишити небезпечне місто. Вона відмовилася.

9-го лютого о 15-й годині на вулиці Трьохсвятительській Олену Телігу було заарештовано разом з чоловіком та ще сорока членами Спілки. Помістили їх в гестапо на вулиці Короленка, 33.

(звучить «Реквієм»).

ВЧИТЕЛЬ. Мужність і витримка Олени на допитах вражали навіть гестапівців.

21 лютого 1942 року нескорену і горду, мужню і величну разом з її побратимами розстріляли у Бабиному Яру.

Того крижаного зимового дня вона перейшла у легенду. Поетка свідомо обрала собі тернисту й небезпечну долю боротьби в ім’я високої мети – визволення України.

Величезна могила в Бабиному Яру стала братською. Там поховано понад 100 тисяч чоловік.

І серед них – Олена Теліга. На місці, де починався протитанковий рів, тепер височіє великий дубовий хрест. Він поставлений 21 лютого 1992 року.

Згасла зірка, яка тільки-но засвітилася на літературному обрії, згасла, щоб засвітитися знов у наших думах і очах при зустрічі з її високою поезією.
VІ. СЛОВО ЛЮБИТЕЛІВ ПОЕЗІЇ. АНАЛІЗ ПОЕЗІЙ, ВИРАЗНЕ

ЇХ ЧИТАННЯ


1. Провідною для Олени Теліги, як і для інших поетів міжвоєнної доби, залишається ідея державного самоствердження України. Досить прочитати поезії «Безсмертне», «Відповідь»,

«Пломінний день», щоб переконатися в цьому. Пропоную вашій увазі поезію «Пломінний день», в якій возвеличені сила духу, незламність вибору істини патріотів-українців.

2. Ліричний герой поетеси – завжди яскрава особистість, сповнена самодисципліни та почуття обов’язку перед нацією.

Наскрізна тема багатьох поезій – протест проти байдужості, сірості, прагнення повноти життя. Найяскравішим зразком поезії на цю тему є вірш «Сучасникам». Це – звернення, заклик до людей жити повнокровно, як живе лірична героїня «у святім союзі» болю і радості, сміху і ніжності, мужності і холодної зливи, з вітром і сонцем.

Теліга протестує цим віршем проти сірості життя. Образи вогню, вітру символізують буремність, неспокій, прагнення чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення.

(звучить тиха мелодія пісні Олександра Новикова «Вірність»).

3. Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі Українки. Вірш «Вечірня пісня» – це поезія думки, яка виповнює строфи, відбиваючи гострі суперечності людської душі: лірична героїня прощається зі своїм коханим, якого вона має зібрати в похід, «коли простори проріже сурма».

«Вечірня пісня» – поезія відкриття, де кожен новий рядок, новий образ доповнює, розширює рамки сказаного. Це синтез любовної і громадянської лірики.

4. У поезії «Козачок» пульсує радість, молодість, повнота життя, де танок - справді безжурний. Поетка підкреслює, що життя – це зовсім не безжурний танок.

(звучить тиха мелодія пісні Михайла Шуфутинського «Две свечи»).

5. Олена Теліга шукала у житті лицарів духу. І одним із них був її чоловік – Михайло. Йому вона присвятила поезію «Чоловікові».

Михайло кохав дружину, тому радив відійти від національної боротьби, але душа ліричної героїні «не хоче слухати порад», а хоче йти «крізь біль розлук – у щастя стріч».

6. Роль жінки в суспільстві розкриває поезія «Мужчинам».

Героїзм як найвища чеснота, як взірець людської гідності, - ось визначальний орієнтир її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

7. Тема кохання – в поезії «Літо». Прекрасні епітети: сонні трави, п’яним сонцем, світла радість надають поезії ще більшого ліризму, ніжності сприйняття.

Порівняння, уособлення, метафори – ось далеко не повний перелік художніх засобів, до яких вдається поетеса.

8. Радісні почуття, незбагненні емоції душі передає поезія «Радість».
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ ПРАЦІ УЧНІВ НА УРОЦІ.
VІІІ. ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

(звучить «Реквієм»).


Ось і підійшов до кінця урок-зустріч з високою поезією жінки-легенди – Олени Теліги.

Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поетом треба народитися. Як на пророків, сходить на них Дух Святий, відкриваючи речі, не доступні простим смертним.

Поетка з Божої ласки була Олена Теліга. Оригінальна в образах та ідеях, горда в житті та поезії.

Вітрами й сонцем Бог їй шлях позначив, і зіслав їй найбільший дар:

«Гарячу смерть – не зимне умирання».

(читаю поезію «Олені Телізі»).


ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

До опрацьованої теми скласти тести або питання вікторини.



УКРАЇНСЬКА МОВА

7 КЛАС
ТЕМА: узагальнюючий урок з теми “СПОЛУЧНИК”.
МЕТА УРОКУ: формувати в учнів уміння визначати самостійні та

службові частини мови, знаходити сполучники, визначати їх роль у реченні; розвивати усне та писемне мовлення учнів; виховувати любов до українського слова, до рідного краю.

ТИП УРОКУ: урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок учнів.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці, карточки для індивідуальної та творчої роботи, технічні засоби навчання, текст.


Х І Д У Р О К У

Епіграф до уроку:


Частина мови це службова,

вона – конкретності зразок,

бо нею може здійснить мова

між членів речення зв’язок.

А ще єднає, окрім того,

частини речення складного.



Д.Білоус
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ.

Учитель. Любі, діти, у наш клас

Завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

І-ий учень. Ми вам раді, люді добрі,

І вітаєм щиро вас,

2-ий учень. І запрошуєм ласкаво

Всі. На урок у сьомий клас.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ.

Учитель. Сьогодні, учні, продовжимо формувати уміння визначати самостійні та вивчені службові частини мови; знаходити сполучники, прийменники, визначати їх роль у реченні, повторимо правила їх правопису; будемо працювати над вдосконаленням усного і писемного мовлення через систему різноманітних вправ.


І. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА НА КАРТОЧКАХ БІЛЯ ДОШКИ.
КАРТКА 1

Переписати речення в такій послідовності:

1) речення, у яких сполучники поєднують однорідні члени речення;

2) складні речення, у яких сполучники поєднують їхні частини;

3) розібрати один із сполучників як частину мови.

Летіла понад лісом хмарка й зупинилася на мить.

Дихали, дихали віхоли, а коні до прірви доїхали.

По країні весна пролітає і крилом журавлиним шумить.

Калина цвіте над водою, і небо над нею сія.
КАРТКА 2

Переписати, вставляючи пропущені букви.

Сполучники сурядності підкреслити однією рискою, а підрядності – двома.

Один сполучник розібрати як частину мови.

Грім, як шалений, стогнав і р…вів.

Весь небозві… то палав, то чорнів.

Не вірю я громовідводу, коли у вічі б’є гроза.

Він то у н…бо пнеться гордо, то н…зько гнеться, мов лоза.


ІІ. КОЛЕКТИВНА РОБОТА З КЛАСОМ НАД ТЕКСТОМ

(текст є на кожній парті).



  • Учні, перед вами на листках - завдання, прочитаємо (один учень читає вголос) і скажемо, що це є?

  • Текст.

  • Що таке текст? (Це речення, які зв’язані за змістом і логічно).

  • З яких частин складається текст? (3-х частин: зачину, основної частини, кінцівки. Кожна частина пишеться з абзацу).

  • Що обов’язково має бути в тексті? (Заголовок).

  • Як назвете текст ви? (Народження нового дня. Ранкове пробудження природи. Чарівний ранок розбудив луки. Погідний ранок).

  • Яка головна думка виражається цим текстом?

  • Які художні засоби використав Григір Тютюнник?

(епітети: трави тихі, принишклі; ранок тихий безвітряний; душок солодкий, медвяний; невісточки соромливі;

порівняння: червоні, як жар, будяки; верболіз, мов копиці сіна;

уособлення: батіг спалахнув іскрою; луг прихорошився; ранок обіцяв; будяки дихали).
ІІІ. МОРФОЛОГІЧНА РОЗМИНКА.

(повторення самостійних і вивчених службових частин мови. Учні читають вірші на означення вивчених частин мови).


І М Е Н Н И К

Я істоти і неістоти називаю,

На питання: хто? що? відповідаю.

Буваю власним і загальним,

Головним членом речення і другорядним.

П Р И К М Е Т Н И К

Я ознаки предмета називаю,

На питання який? яке? які? відповідаю.

Якість в більшій чи меншій мірі

Можу визначати,

Мене в мові треба знати.

Буваю якісним, відносним і присвійним,

Означенням завжди надійним.

З А Й М Е Н Н И К

Я – теж іменна частина мови,

Про це не забувайте ви, панове,

Вказую на предмети, та їх не називаю,

На питання хто? що? відповідаю.

Буваю часто підметом, додатком.

Подружіться зі мною, отаким хлоп’ятком.

Ч И С Л І В Н И К

Числа і порядок при лічбі я означаю.

На питання скільки? котрий? відповідаю.

Буваю цілим, дробовим і збірним,

Простим, складним і складеним.

За відмінками мене відмінюють,

При всіляких обчисленнях застосовують.

Д І Є С Л О В О

Я дію або стан людини називаю,

Що робити? Що зробити? - завжди знаю.

Буваю дійсним, умовним, наказовим,

Теперішнім, минулим і майбутнім.

В реченні тільки присудком буваю.

Мене добре пам’ятаєте, я знаю.

П Р И С Л І В Н И К

Я – незмінна частина мови.

Як? Де? Коли? Куди? - питаю.

Місце, час, причину, умову називаю,

В реченні обставиною виступаю.

Самостійні частини мови завершаю.

П Р И Й М Е Н Н И К

Частина мови я службова,

Служу пані-мові завше чудово.

Виражаю відношення між словами,

А як мене пишуть – справа за вами.
- Яку ще службову частину мови ми вивчили?

- Зверніть увагу на епіграф.


ІV. РОБОТА УЧНІВ У ГРУПАХ.

І-а група. Виписати з тексту службові частини мови:

а)прийменники;

б)сполучники.

ІІ-а група. Зробити синтаксичний розбір І-го речення з тексту.

ІІІ-я група. Виписати з тексту передостанні дві речення, виконати

їх морфологічний розбір.
V. ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА.

(звучить тиха мелодія “У весняному лісі”).

Даю учням тему та кінець рими, а вони складають віршики,

вживаючи у своїх творах службові частини мови.

ВЕСНА КОЛИСАНКА МОЛИТВА
….земля, …коте-коточок, …..Боже,

…...поля. ……….казочок. …допоможе.

...блакить ……барвіночку, ……зрання,

…гомонить. ………синочку. …..бажання.


ЛІЧИЛКА ЛІТО (проханка)
Раз……….дубок ………сонечко

Два………садок. ……..віконечко.

…………..матуся. ………..молюся.

……….я, Ганнуся. ………матуся.


(Учні зачитують складені вірші, називають використані службові частини мови, пояснюють їх правопис).
VІ. ТРЕНУВАЛЬНА ВПРАВА.

Переписати речення, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску.

Із/за гаю сонце сходить, за гай і заходить. Я л…чу на /зустріч ночі. А грози сипались іскрами, не /мов з/під шалених копит. По/під гору ва…ко воза котити. З чужим і по/с…ред с…ла ро…лучатися.
VІІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АУТОТРЕНІНГ.

(Учні сідають рівно, кладуть руки на коліна. розслаблюються і повторюють за вчителем:

- Я – максимально зібрана, уважна.

- Моя пам’ять працює блискуче.

- Відчуваю легкий спортивний азарт.

- Мені цікаво.

- Хочеться творити, творити.

- Я досягну мети обов’язково.


VІІІ. ПОДОРОЖ У КРАЇНУ НОВИХ ЗНАХІДОК.

(відео. Пейзажні замальовки рідного краю).


Клас поділяю на творчі групи-бригади. Складаємо невеличкі письмові замальовки на тему “Весна”.

Пропоную підтеми:

1. Зачепилось сонце за віти.

2. Хмаринка в небі купалась.

3. Соловейко на крилах весну несе.

4. Підсніжник із талим снігом гомонів.

(кожна бригада захищає свій проект, виконує розбір вжитого сполучника як частини мови).
ІХ. ЕТАП КОМПОЗИЦІЙНОЇ ЗАВЕРШЕНОСТІ.

Нарешті, учні, ми виконали всі завдання уроку. Пригадаймо, які завдання я ставила перед вами на початку уроку?

- формувати вміння визначати самостійні та службові частини мови;

- визначати їх роль у реченні;

- розвивати усне і писемне мовлення;

- виховувати любов до рідного слова і бережне з ним поводження.


Х. ПІДСУМОК УРОКУ, ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ.

- Чи цікавим для вас був урок?

- Що, на вашу думку, нам вдалося?

- Який вид роботи сподобався найбільше?

- Я хочу всім подякувати за творчу співпрацю на уроці. А наша подорож у країну “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ” продовжиться на наступних уроках.
ХІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Повторити тему “Сполучник”. Виписати з художнього тексту шість речень, підкреслити в них службові частини мови, розібрати як частину мови один прийменник та один сполучник.



Бідзіля Любов Михайлівна,

старший учитель української мови і літератури Загатської ЗОШ І-ІІІ ступенів, педстаж -
33 роки

У наш комп’ютерний вік, коли увага підлітків прикута якщо не до Інтернету, то до екранів телевізорів, азартних ігор тощо, вчителеві словесності непросто викликати в учнів інтерес до читання художньої літератури.

Окрім того, за радянської доби значною мірою втрачено престиж української літератури. Ось чому нині особливо актуальною є модернізація шкільної інтерпретації та аналізу художніх текстів. Саме цьому слугують новітні навчальні технології і методи викладання, серед яких чільне місце займає інтерактивне навчання.

У чому, як нам бачиться, перевага саме цього методу? Гадаємо, передовсім у тому, що в навчальний процес залучаються всі учні, відповідно до їхніх здібностей, нахилів, уподобань. Кожний робить посильний внесок у роботу на уроці. Відбувається обмін інформацією, ідеями, враженнями. Важливо, щоб при цьому підтримувалася атмосфера довіри, доброзичливості, взаєморозуміння.

Працюючи у парах, у великих чи малих групах, учні вступають у діалог не тільки з однокласниками чи вчителями, а й з художнім текстом, уявлюваним автором, літературними героями.

На мою думку, запроваджувати інтерактивні методи вчитель може лише в тому класі, який уже добре вивчив, знає психологію цих учнів і їхні інтереси.

Під час аналізу твору виникають дискусійні питання, у відповідях на які беруть участь представники різних груп (так підтримується загальна увага всіх до предмета розмови на уроці і відбувається умовний перехід учнів з однієї групи в іншу, активізується мислительна діяльність школярів, пожвавлюється інтерес до виучуваного матеріалу).

У такий спосіб до роботи на уроці залучаються всі учасники навчального процесу, які налаштувались на серйозне ставлення до питань і регламенту. Звісно, в кожній групі є свій лідер, який керує підготовкою решти до уроку, беручи на себе основну відповідальність.

Приміщення до занять також відповідно готую: парти звичайно розставляємо „ялинкою”, і кожен учень має змогу спілкуватися в малій групі.

Ця форма роботи розвиває креативні здібності учнів і підводить їх до того, що вони самостійно роблять висновок, який випливає із змісту уроку. Учитель же виступає „диригентом”, час від часу підтримуючи та спрямовуючи їх, а результату школярі досягають самостійно.

До того ж. саме інтерактивне навчання дає змогу розвивати когнітивні (пізнавальні), оргдіяльнісні та комунікативні здібності, а також створює можливість самовираження для обох сторін діяльності – і вчителя, і учнів.

Українська література


  1. клас


Світ поезії Василя Густі

(за збіркою „Тиса камінь обтесала”)

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка