З досвіду роботи районної творчої групи



Сторінка13/15
Дата конвертації11.04.2016
Розмір3.31 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Гра – це світле вікно, крізь яке


в духовний світ дитини вливається

живильний потік уявлень,

понять про навколишній світ.

Василь Сухомлинський
Для кожного вчителя найголовнішим є здійснення заповітного бажання захопити своїм предметом, заполонити всіх учнів класу де працює, викликати їхнє зацікавлення, захват, бажання вчитися, досягати успіху.

А як саме повинен педагог зацікавити учня, пробудити його творчість, прагнення до розумового, духовного зростання, потяг до самовдосконалення?

Методисти В.Федоренко, В.Хайруліна та інші вважають, що формою, яка активізує й урізноманітнює навчальний процес, знімає скутість і напруженість дітей на уроці, створює стабільну ситуацію їхнього успіху в навчанні є гра.

Мені імпонує така відповідь на одвічні питання – як зробити процес засвоєння знань цікавим для дитини, як викликати в неї потребу вчитися.

Ігрові форми – це форми співпраці, спів дії, співтворчості учня й учителя. А цього вимагає нова школа, школа сучасності.

ПРИКМЕТНИК
Тема: Прикметник.

Мета: поглибити і узагальнити знання учнів про прикметник, повторити основні орфограми; розвивати спостережливість, логічне мислення, вміння аналізувати, і узагальнювати; підтримувати інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку. Узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: таблиці, сигнальні картки, картки для індивідуальної роботи, запис мелодій для музичної паузи.

Епіграф.

Прикметник - це частина мови,

Без нього нам не обійтись.

Ти вслухайсь в слово пречудове,

Йому, як другу, усміхнись.

Земля – ласкава, люба, рідна,

А сонце – щире, золоте,

А небо – лагідне й погідне,

Життя – прекрасне, дороге,

А очі в мами – добрі, ніжні,

А голос - чистий і дзвінкий.

А руки – теплі і надійні,

А погляд – сонячний, ясний.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Організаційна хвилинка.

2. Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Перевірка теоретичних знань (хто швидше підніме сигнальну картку).

1. Розділ мовознавства, що вивчає відомості про частини мовлення…

2. Прикметник – це … частина мови.

3. Прикметник означає …

4. Граматичні категорії прикметника.

5. Синтаксична роль прикметника.

6. За розрядами прикметники поділяються на …

7. Який розряд прикметника утворює ступені порівняння?

8. Назвіть ступені порівняння.

9. Назвіть форми ступенів порівняння прикметника.

10. На які групи поділяються прикметники?

11. За чим визначаються групи прикметника?


ІІІ. Удосконалення практичних навичок і умінь.

1. Виписати у зошити прикметники з епіграфа, визначити, до якого розряду за значенням вони належать.

2. Заповнення таблиці (на дошці прикріплені малюнки лимона, яблука, груші, полуниць, помідора, будинку, берези, м’яча, собаки, до певного часу вони закриті від учнів. Біля малюнків прикріплюється таблиця).


Запитання

Колір

Розмір

Форма

Смак

Запах

Назва предмета

Який?



















Яка?



















Яке?



















Які?


















Вчитель малює фоторобот першого предмета.

Цей предмет жовтого кольору, невеликого розміру, овальної форми. Кислий на смак. Має приємний запах.

(В той час, як учитель називає ознаки, учні по черзі записують прикметники до таблиці).

Другий предмет. А це червонощоке, велике, кругле, солодке, запашне. Записано. Працюємо далі. Вони червоні, невеличкі, продовгуваті, солодкі, духмяні. Фотороботи складено. Шукайте, діти.

(Учитель відкриває малюнки предметів. Учні знаходять відповідний опис малюнка і в останній графі записують назву предмета, що відповідає малюнку та опису. Таблиця набуває такого вигляду.




Запитання

Колір

Розмір

Форма

Смак

Запах

Назва

предмета


Який?

жовтий

невеликий

овальний

кислий

приємний

лимон

Яка?



















Яке?

червонощоке

велике

кругле

солодке

запашне

яблуко

Які?

червоні

маленькі

продовгуваті

солодкі

духмяні

полуниці

Учні пояснюють, чому зробили такий вибір).

Залишилися ще невпізнані об’єкти. (Учні підходять до дошки і записують слова – ознаки до слів - картинок, їх назви).

Груша — яка? Жовта, велика, овальна, солодка.

Помідор — який? Червоний, великий, круглий, соковитий.

Будинок — який? Новий, великий, світлий, дерев’яний.

Береза — яка? Висока, струнка, білокора.

М’яч — який? Круглий, червоний, гумовий.


3. Словниковий диктант.

Життя, промінчик, духмяні, з»являється, осінній, не сумний, а радісний, розкішне, яскраво-жовтий, жовтогарячий, ясночолі, найдорожча.

Самоперевірка. Один учень коментує орфограми біля дошки, інші перевіряють записане в зошиті.

4. Бесіда за текстом словникового диктанту.

- Які орфограми повторили під час диктанту?

- Що залишилося поза нашою увагою?

5. Музична пауза. (Звучить спокійна мелодія, щоб учні трохи відпочили і були готові до виконання нових завдань).

6. Виконання на дошці словотвірного розбору слів безлистий, прибережний, синьоокий.

7. Вибірковий диктант. Записати лише ті прикметники, які мають ступені порівняння:

Тривалий, навчальний, довгий, громадянський, ефектний, ефективний, гарний, тоненький, премудрий.

8. Пояснення незрозумілих слів у диктанті.

9. Дидактична гра. Учень дістає з мішечка предмет, називає його і складає зв’язний текст, використовуючи прикметники. (Учні описують два-три предмети).

10. Цікава гра. Гра проходить у три тури. З кожного ряду «ланцюжком» виходять учні, що виконують завдання. На другий тур відбирається той, хто найкраще зі свого ряду виконає завдання.

Завдання. Перетворити словосполучення за зразком.

Суп з риби — рибний суп.

1 рядок


Бичок із соломи—

Костюм українця—

Шишка сосни—

Стежка у лісі—

Журнал класу—

Стіл для письма—

Стежка у лісі—

2 рядок


Магазин для взуття—

Сонце літом—

Норма на день—

Зупинка тролейбуса—

Мед бджіл—

Спів солов’я—

Барліг ведмедя—

3 рядок


Зал для читання—

Басейн для плавання—

Берег моря—

Подвір’я школи—

Стежина лісу—

Магазин для овочів—

Поличка для книжок—

(Визначення переможців. По одному учню із ряду).


2 тур

Завдання для першого ряду. Утворити метафоричні сполуки із звичайним порівнянням.

Зразок. Кучері м’які, немов шовк — шовкові кучері.


  1. М’язи міцні, немов зроблені із заліза—

  2. Погляд гордий, як у орла—

  3. Сонечко ясне і тепле, наче веселе—

  4. Мед на колір, ніби золотий—

  5. Загар такий темний, як шоколад—

Завдання для другого ряду. До словосполучень першого абзацу дібрати вислови з другого.

  1. Рука, яка нічого не відчуває—

  2. Дуже швидкий удар—

  3. Темно-коричневий загар—

  4. Світло-русий чуб—

  5. Сильний, різкий голос—

Для довідок.

  1. Дерев’яна рука.

  2. Шоколадна засмага.

  3. Золотий чуб.

  4. Блискавичний удар.

  5. Металевий голос.

Завдання для третього ряду. Замініть звичайні прикметники метафоризованими.

1. Красивий голос — (солов’їний голос).

2. Безлюдне село—

3. Повільна річка—

4. Розумна голова—

5. Добре серце—

(Завдання на перший та другий тури подаються на картках).
3 тур

1 завдання. Визначити рослини.

Трав’яниста лісова рослина. Цвіте білими квіточками і дає їстівні ягоди червоного кольору. (Суниця, полуниця, чорниця, обліпиха).



2 завдання. Визначити дерево. Листяне дерево з білою корою і дрібненькими листочками. (Вільха, сосна, яблуня, береза).

3 завдання. Визначити тварини. Це хижий птах з гострим і кривим дзьобом. Добре бачить уночі. Знищує мишей. (Півень, шуліка, сова, ґава).

(Визначення переможця).


ІV. Домашнє завдання.

Виписати з художньої літератури п»ять простих речень. Виконати морфологічний розбір трьох прикметників.


V. Підсумки уроку.
Староста Ганна Іванівна,

старший учитель української мови і літератури Ільницької ЗОШ І-ІІІ ступенів, відмінник освіти України, педстаж 40 років
Працюючи в школі більше сорока років, я переконалася, що питання моральних якостей вчителя повинно стояти на першому місці. Знання дуже важливі, але важливішим є духовний світ людини. А духовність - це культура думок і почуттів.

Справжній учитель - завжди творець, бо живе кожним своїм уроком і не лише підтримує інноваційні починання в освітньому процесі, а й сам є творцем нового, сміливим експериментатором інтерактивних технологій на уроках мови і мовлення, коли активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні й кожний школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності. Учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу, спільно визначають мету діяльності, об’єкт, суб’єкт, засоби діяльності, результати навчання. Учитель не лише викладає суму відомостей, знань, а відкриває дітям на своїх уроках світ людського життя, пробуджує їхні почуття, формує світогляд, громадські й моральні принципи, змушує трудитись душу і співпрацювати з учнями щирістю поведінки, тільки тоді буде виконана функція вчителя - збагачення учнів знаннями.

Ефективність навчання залежить від обрання методу чи прийому навчання для кожного уроку, тому я застосовую оптимальні педагогічні технології, що проектують кінцеві якості особистості учня: пізнавальні, творчі, діяльнісні, комунікативні.

При навчанні рідної мови великого значення надаю розвиткові усного й письмового мовлення, мовленнєвій культурі особистості. А комунікативно-діяльнісний підхід передбачає орієнтацію уроку на мовлення, на мову як засіб спілкування й пізнання. Мовець ставить перед собою завдання й намагається його виконати.

На різних етапах процесу взаємопов’язаного навчання мови й мовлення використовую інтерактивні методи.

На початковому етапі - ознайомлення з поняттям, активізації навчальної діяльності учнів, де вони спостерігають, порівнюють, зіставляють певні мовні явища.

На етапі закріплення, корекції, контролю, узагальнення парна та групова робота допомагає розв’язати певну проблему, дійти спільного висновку, обґрунтувати рішення. Робота в малих групах будується на принципі рівноправності. На етапі застосування здобутих знань розвиваються комунікативні вміння створювати тексти різних типів.

Підвищений інтерес до знань спонукає учнів самостійно знаходити джерела задоволення своїх природних нахилів, розкриває внутрішній потенціал кожної дитини. Учні охоче об’єднуються в групи за інтересами: філологи, редактори, коректори, журналісти, поети, прозаїки, фольклорист, етнографи, актори, режисери, сценаристи... Саме в цих групах діти працюють індивідуально, самостійно добиваються результату, який об’єднується у кінцевий результат усієї групи.

Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні розвивають мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічно мовлення, виявляють творчі можливості.

Такі форми й методи навчання дають і учневі, і вчителеві можливість самовираження. Орієнтація на діалогізм як засіб комунікативної спроможності, на діалог двох суб’єктів навчального процесу, учня і вчителя, робить інтерактивну технологію цікавою й ефективною.

Однорідні члени речення.

Розділові знаки в реченнях з однорідними членами


Тема: Однорідні члени речення. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

Мета: навчити п’ятикласників визначати однорідні члени, вживати потрібні розділові знаки в реченнях з однорідними членами та узагальню вальним словом; формувати уявлення про особливості зв’язного мовлення залежно від мети та умов спілкування; розвивати вміння розуміти прочитане, послідовно викладати думки, стисло передавати основне у змісті кожної з частин, усувати мовні недоліки; виховувати повагу й любов до рідної мови, народу, його історії.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Епіграф:

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе ні роду, ні народу,

Чужинця шани ждатимеш дарма -

В твій слід він кине сміх - погорду....

Дмитро Павличко
Звучить фрагмент із пісні про Україну.

— Виразно прочитати тексти, записані на дошці (таблиці). З’ясувати до яких стилів вони належать:


І. Я прийшла в оцей світ із незнаних країв,

Я придбала там вільну душу,

Ясну молодість дум, гармонію слів,

І на землю це нести я мушу.



Христя Алчевська

Буква-до букви,

Слово-до слово...

Родиться диво —

Ім’я йому — мова!
ІІ. "Мова - це наша національна ознака, в мові наша культура, ступінь нашої свідомості...

Мова - душа кожної національності, її святощі, найцінніший скарб...

І поки живе мова - живе й народ, як національність.

Не стане мови - не стане й національності: вона розпорошиться поміж дужчим народом."



І.Огієнко

Чи знаєте ви життєпис розвитку української мови?

Як до рідної мови ставляться у вашій родині?

Робота з текстом (за варіантами усно).



І варіант. Знайти однорідні члени в першому тексті. Визначити, якими членами речення вони виступають, якою частиною мови виражені.

Обґрунтувати зображально-виражальну функцію їх у художньому мовленні. Скільки в кожної поезії є рядів однорідних членів?



ІІ варіант. Знайти однорідні члени в другому тексті. Визначити, якими членами речення вони виступають, якою частиною мови виражені. Пояснити стилістичну роль однорідних членів у тексті наукового стилю.

Пояснювальна робота.

Записати речення, поставити розділові знаки. Підкреслити однорідні члени речення. Назвати засоби зв’язку між однорідними членами. До кожного речення побудувати схему.

Мова є носієм національної духовності народу: вона акумулює надбання його культури, традиції, історичної пам’яті.

Мова народу - це найкращий цвіт його духовного життя. Він ніколи не в’яне і вічно розпускається. І мові втілюються в думку, картину і звук небо вітчизни, її повітря, клімат, гори, ліси, ріки, і луки - весь глибокий, новий почуття голос рідної природи. І прозорих глибинах народної мови уся історія духовного життя народу.

Проблемне питання (за варіантами).



І варіант. Чому не потрібні коми між однорідними членами, хоч сполучник і тут вживається двічі?

Українську мову знають і вивчають у своєму краї і на чужині.



ІІ варіант. Чому в першому реченні перед сполучником та коми немає, а в другому вона використовується?

У рідному краї мовою співає серце та душа. У чужому краї хоч і не співає, та не забуває.

Поетична хвилинка.

Учениця виразно читає напам’ять вірш М.Рильського "Як парость виноградної лози".

Гра в парах:

Один учень називає слово, яке означає дію, а інший повинен назвати якомога більше слів, що відповідають на питання, як виконується дія?

Зразок. Знати - добре, чудово, натхненно, милозвучно...

Побудова та доповнення речень (письмово; завдання учні вибирають за бажанням);

Хто горнеться до.....,

Того Бог.....,

Свої його....,

В хату.....

Довідка. Карає, чужого, не пускають, цураються.

1. Доповнити поетичний текст словами з довідки, звернути увагу на риму. Пояснити вживання дієслів - присудків як засіб художнього зображення.

2. Поширити однорідні члени означеннями. Чи змінився текст? Як саме?

Українська мова - душа... нації. Вона..., нею легко передати найтонші настрої?

3. Скласти речення за схемами. Пояснити розділові знаки. З’ясувати, якими членами речення виступають однорідні члени та узагальнювальне слово.
Не тільки О й О....! У С: О, О, О і О.
О і О, О і О - У С. У С: О, і О, і О -....
Робота в групах.

"Наукова рада".

Завдання. Підготувати зв’язну лінгвістичну розповідь про розділові знаки між однорідними членами речення. Накреслити схеми.

"Майстри слова."

Написати твір - мініатюру на тему "Чари рідного слова", використовуючи однорідні члени речення.



"Юні актори."

Прочитати легенду, переказати в особах (інсценізувати). Знайти однорідні члени речення.

Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами.

Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Росії - владність, Польща - Здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики...

Обдарувавши всіх, підвівся Бог зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? - запитав бог. - Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. - Чого ти не підійшла до мене скоріш? я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

— Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня....

"Юні артисти".

Конкурс виразного читання напам’ять власних поезій про мову та за вибором. Підсумок та оцінювання учнівських відповідай.



Домашнє завдання.

Скласти поетичну мініатюру про мову.

Український поет В.Сосюра в часи Великої Вітчизняної війни закликав:

Зразки поетичних мініатюр

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

У кожному художньому творі ми знаходимо золоті зерна добра, барвистої краси мови.

А мова наша дуже багата. Нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.

Про красу і багатство української мови влучно говорить український поет Олександр Підсуха у вірші "Мова".


Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс-лісок-лісочок, пущу, гай, діброва

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!

Марія І.
Мова - одне із чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію....

Мова - то цілюще джерело і хто не припаде до нього вустами, той всихає від спраги.

Століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

Віталій Л.

Наша рідна мова - запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів.

Проголошення незалежності дало Прова зайняти українській культурі належне їй місце. А основою, джерелом культури є материнська мова.

Оксана Л.

А яка ж красива, яка милозвучна ота материнська рідна мова. Яка багата у висловах, порівняннях, метафорах, гіперболах.

Вони не можуть не вплинути на людські почуття. Скажімо, ранок у лісі з казки "Хо" М.Коцюбинського: "Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травичці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо туди, де небо грає всякими барвами."

Характерною особливістю пейзажу "Ранок у лісі є багатство троп, які впливають на почуття людини.



Мартіна Б.

Українська мова - дар Божий. Вона багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодушна, чиста, правдива. Ми низько вклоняємося нашим пращурам за воістину солов’їну мову! І нам - тим, хто живе нині на прадавній матінці - землі, треба багато зробити, щоб усі українці зрозуміли велич та красу своєї мови.

Олесь Гончар (1918-1995).

Життєвий і творчий шлях письменника


Тема. Олесь Гончар (1918-1995). Життєвий і творчий шлях письменника.

Мета: продовжити знайомство учнів з Олесем Гончаром — воїном, письменником, трибуном, розвивати в них уміння співставлення фактів біографії письменника з його творчістю; виховувати патріотизм, любов до батьківщини;
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка