«Якщо життя дає тобі лимон – зроби з нього лимонад»



Скачати 129.35 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір129.35 Kb.
«Якщо життя дає тобі лимон –

зроби з нього лимонад»

У сучасному житті ми вживаємо слово «стрес» досить часто. І пов’язуємо його з різними проблемами: складність життєвих ситуацій, сімейні, фінансові, психологічні негаразди, розлади здоров’я, конфліктні стосунки, неприємності на роботі.

Що ж таке стрес із наукової точки зору?

Стресце стан психічного напруження, який виникає внаслідок дії різноманітних екстремальних подразників – стресорів. Отже, стресори – екстремальні дії, що призводять до розвитку небажаного функціонального стану – стресу.

Найпоширенішою є теорія стресу, запропонована Г. Сельє. Він доводить, що стрес – це неспецифічна відповідь організму на будь-яку вимогу. Проблеми, які викликають стрес, різні, але організм реагує стереотипно, однаковими біохімічними змінами, мета яких – упоратися з подразниками. Кожна нова вимога є специфічною та своєрідною. Однак, незважаючи на те, які саме зміни вони викликають в організмі, всі стресори мають дещо спільне. Вони висувають вимогу до перебудови.

З погляду стресової ситуації, не має значення, приємна чи неприємна проблема, з якою ми стикаємося. Специфічні результати двох подій – суму та радості – протилежні, але їхня стресорна дія – однакова.

Слово «стрес» походить з англійської та спочатку вимовлялось як «дистрес». Перший склад поступово зник. Зараз слова «стрес» і «дистрес» мають різне значення. Дії, пов’язані зі стресом, можуть бути приємні та неприємні, а дистрес є завжди негативним.

Що ж відбувається з організмом під час стресу? У цей момент надниркові залози викидають адреналін і норадреналін, у людини стискаються кулаки, подих стає уривчастим. Намагання організму впоратися зі стресом шляхом викиду гормонів впливає на всі тканини та клітини. Стресу не варто уникати, він є невід’ємною частиною нашого буття, допомагає пристосуватись до нових умов життя, впливає на працездатність, творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати сили і ставати впевненішим в собі. Стрес дає змогу людині, яка перебуває в небезпеці, бігти швидше, стрибати вище, кричати голосніше, бачити чіткіше, терпіти сильний біль – робити все необхідне, щоб вижити в екстремальній ситуації. Стрес може пробудити прихований потенціал людини, примножити сили та розумові здібності.

Але якщо режим напруги «увімкнений» постійно, це призводить до серйозних порушень у функціонуванні внутрішніх органів. Накопичуючись, гормони запускають такі психічні функції, як гнів – людина стає агресивною, починає ходити зі сторони в сторону. За деякий час агресію змінюють пасивні, негативні реакції – розчарування, невдоволення. Усе це призводить до депресії. Найнебезпечніша стадія хронічний стрес, який переходить у хворобу. Якщо процес адаптації до негативного чинника не пройшов успішно, то під дією такого стресу надниркові залози, крім адреналіну, починають виробляти кортизон, що може спровокувати так звані хвороби «адаптації» - серцеві, шлункові, нервові розлади, проблеми зі шкірою.

У загальній класифікації розрізняють стрес фізіологічний та психологічний. Психологічний поділяється на інформаційний та емоційний. Інформаційний виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли суб’єкт не може вирішити завдання, не встигає приймати правильні рішення під час високої відповідальності за наслідки. Емоційний стрес формується в ситуаціях загрози, небезпеки, образи.

В житті людини стається безліч подій, що можуть призводити до стресу певної сили. (додаток 1- таблиця «Стресогенні життєві події»)

Наше життя багате стресами. Інша річ, що ми по-різному реагуємо на них. Одні легко долають певну стресову ситуацію, а інші – ні.

Зараз ви дізнаєтеся наскільки ви самі стійкі до стресу. (Додаток 2 – тест «Самооцінка стійкості до стресу»)

Однією з основних причин виникнення стресу в нашому житті – є особливість професійної діяльності. Сьогодні ми будемо говорити про стрес в роботі вчителя та про те, до чого він може призвести.

Якщо розглянути середньостатистичний портрет сучасного вчителя, то можна виділити такі риси:



  • Вік до 25 років – 1,2%

  • 25-50 років – 79,1 %

  • Понад 50 років – 26,7%

  • Більше 50% мають педагогічний стаж понад 15 років

  • 85% - жінки

Такі показники спонукають до роздумів: чи легко працювати людині в умовах сучасної школи? Мабуть, не дуже. По-перше, не зовсім сприятливою обставиною є те, що половина педагогів не залишають свою професію після 15 років роботи. В світовій практиці існує загальновизнана тенденція до зміни фаху через 15 років, особливо якщо професійна діяльність тісно пов’язана з тісним спілкуванням у системі «людина-людина». І взагалі, жінка, котра працює, перевантажена значно більше, ніж чоловік, оскільки крім основної роботи змушена виконувати ще й хатню, виховувати дитину. А також яскраво виражений віковий дисбаланс теж не приносить особливої користі психічному здоров’ю людини: понад 26% людей перед пенсійного віку проти 1,2% молодих спеціалістів. Звичайно всі перелічені обставини спровоковані значною мірою не самими педагогами, а суспільним запитом, державною політикою. Адже ні для кого не секрет, що професія вчителя нині не є ні престижною, ні матеріально прибутковою, тому так важко залучити до цієї галузі молодь. Крім того, якщо педагог, пропрацювавши 15 років, вирішить змінити сферу діяльності і таким чином зберегти своє психічне здоров’я що натомість запропонує держава. Це питання є риторичним.

Звичайно не все так погано. І ми зараз спробуємо дізнатися чого ж більше в роботі вчителя – плюсів чи мінусів. (вправа з учителями)

Позитивна сторона:


  • Постійне спілкування з молоддю

  • Активна співпраця з людьми

  • Можливість учити дітей

  • Навчатись у дітей

  • Бачити результати своєї праці

  • Перспектива та простір для творчості

  • Самореалізація

Негативна сторона:

  • Неадекватна матеріальна оплата праці

  • Недисциплінованість та невихованість учнів

  • Надмірне навчальне навантаження на учнів

  • Перевантаження вчителів

  • Напружені стосунки з адміністрацією

  • Відсутність участі сім’ї в вихованні та навчанні дитини

  • Відсутність в дітей мотивації до навчання

Всі професії мають певний рівень стресогенності, тому для прикладу ознайомтеся з таблицею «Стресогенність професій» (додаток 3)

У таких складних професійних умовах діяльності сучасному педагогу важко самотужки віднайти внутрішню рівновагу і вберегти себе від перевтоми, виснаження,зневіри та апатії. Сьогодні серед педагогів дедалі частіше зустрічається процес «професійного вигорання»,що є наслідком некерованого стресу, викликаного спілкуванням у професійній діяльності.

Саме тому психологічна служба ставить перед собою завдання зберегти не лише психічне здоров’я учнів, а також і педагогів.

Найчастіше «професійне вигорання» спостерігається у людей, які працюють в системі «людина-людина»: вчителі, психологи, лікарі, юристи, соціальні працівники. Ці люди змушені постійно стикатися з негативними емоційними переживаннями своїх клієнтів, пацієнтів, вихованців, тому мимоволі стають залученими до цих переживань, через що й зазнають підвищеного емоційного напруження.

Синдром має такі основні ознаки:


  • Виснаження, втома;

  • Психосоматичні ускладнення;

  • Безсоння;

  • Негативні установки щодо підлеглих;

  • Негативні установки щодо своєї роботи;

  • Нехтування виконаннями своїх обов’язків;

  • Надуживання психостимуляторами (тютюн, кава, алкоголь, ліки)

  • Зменшення апетиту чи переїдання

  • Негативне самооцінювання

  • Посилення агресивності (роздратованості, напруженості)

  • Зростання пасивності (цинізм, песимізм, безнадія, апатія)

  • Почуття провини

Дуже часто синдром виникає і внаслідок несприятливого психологічного клімату в колективі. (результати тесту «Психологічний клімат в колективі» - додаток 4)

Суттєву роль у виникненні синдрому професійного вигорання можуть відіграти професійні педагогічні здібності вчителя. Умовно всі педагогічні здібності поділяються на 3 групи: особистісні(прийняття дітей, витримка, самовладання, здатність опановувати свій настрій), дидактичні (здатність пояснювати, мовна та академічна обдарованість) та організаційно-комунікативні (педагогічна спостережливість, такт, уява, емоційно-вольовий вплив на учнів).

Є чимало варіантів класифікацій професійних здібностей педагога, ми зупинимось на деяких з них.


  1. Організатор. Для нього важливо реалізувати свою потребу в лідерстві, домінуванні, розкрити свої риси вольової, сильної , вимогливої, енергійної людини. Йому легко вдається організовувати позакласні заходи, він уміє пробудити в учнів дух колективної зацікавленості, ділової співпраці, відповідальності.

  2. Предметник. Учитель-предметник реалізує свій інтелект, глибокі знання з предмета. Він поважає розум і виховує його в учнів засобами свого предмета. Це професійно компетентна і творча людина, віддана своєму фаху. Для неї виховувати означає навчати, зацікавлювати предметом.

  3. Комунікатор. Цей учитель реалізує у професії вчителя потребу у спілкуванні. Йому цікаві люди, він завжди у курсі проблем їхнього особистого життя. Доброзичливий, співчутливий, привабливий. Його вплив на дітей насамперед емоційний через пошук шляхів сумісності з учнем, через особистий контакт. Йому легко зрозуміти дитину, він для неї насамперед товариш.

  4. Інтелігент. Для нього важливо реалізувати у професії свою потребу в духовності, моральності та вихованні таких рис у дітей. Це людина з високою внутрішньою культурою, значним рівнем вербального інтелекту, високими морально-етичними орієнтирами, постійними духовними пошуками. Його вплив на глибоко просвітницький. Він виховує власним прикладом, буденною поведінкою, всією своєю особистістю.

(результати тесту «Професійна спрямованість педагога» - додаток 5)

Незалежно від того як ми професійно спрямовані, як ми поводимось в житті, активні ми чи пасивні, які індивідуальні риси характеру нам притаманні всі ми можемо потрапити в ситуацію стресу. Тому потрібно знати, що може допомогти нам з неї вийти.



  • Фізична активність. Прогулянка, танці, та все, що пов’язане з руховою діяльністю.

  • Сон. Оскільки зараз зима, то фахівці рекомендують продовжити тривалість сну ще на одну годину. І не забувайте – мозок відпочиває до 12 години ночі, а потім відпочиває лише тіло. У людини, яка постійно недосипає, в крові підвищується рівень гормону стресу, безсоння провокує переїдання та зайву вагу.

  • Гумор. Намагайтеся подивитися на ситуацію з іншого боку, зважте її абсурдність, покепкуйте з неї. Уявіть для себе стрес в іншому контексті, як щось несерйозне, не варте вашого хвилювання.

  • Здорова збалансована їжа. Неправильне харчування – найкоротший шлях до розладу в роботі нашого організму, відповідно до поганого настрою. В організмі людини, котра переживає стресове напруження, «згорають» вітаміни групи В. вітаміни В2 і В6 беруть участь у синтезі гормону щастя – серотоніну, а брак В12 призводить до депресії. Споживайте цитрусові, банани, морепродукти, томати, горіхи, капуста, гречана каша, м'ясо, яйця, шоколад.

  • Література. Поезія та художні твори, журнальна статті – ефективний засіб розрядки негативних емоцій.

  • Релаксація та медитація. Потрібно обрати затишне місце та звести всі сторонні фактори до мінімуму. Сісти або лягти в правильне положення, обрати об’єкт на якому ви будете концентруватися. І найскладніше – зберігати стан повної незацікавленості до будь-чого.

  • Дихання. Нормальне дихання – природний спосіб послаблення стресу. Найефективніше – глибоке дихання.

  • Вербалізація переживань. Коли ви говорите вголос про те, що вас турбує, слова самі послаблюють стрес. Навіть якщо ви кричите про стрес в безлюдній місцині, ви відчуєте полегшення, це заспокоїть вас, а інколи – може вилікувати.

  • Дозвілля. Читання цікавих книжок, перегляд улюблених фільмів, ігри та хобі можуть стати вашою психологічною допомогою у подоланні стресу.

  • Розв’язання проблем. Коли ви спрямовуєте свою енергію на аналіз проблем, стрес зменшується, оскільки ви обмірковуєте причини своїх труднощів. Коли попереду бачите полегшення, то почуваєтесь не таким безпорадним.

  • Спілкування. Коли ви дозволяєте іншій людині дізнатися про свої негаразди, її підтримка та співпереживання послаблюють стрес.

  • Побийте подушку. Це чудовий спосіб розрядити свої емоції без глядачів і надзвичайно заспокійливий засіб.

  • Музика. Якщо ви увімкнете свою улюблену музику, стрес відступить.

  • Відпочинок. На деякий час корисно припинити будь-яку діяльність. Зробіть паузу, порахуйте подумки, глибоко вдихніть, перш ніж сказати або зробити щось – це заспокоїть вас.

Є багато інших засобів, які допомагають людям зменшити збудження. Одні з них ефективні, інші – деструктивні. До них належать алкоголь, наркотики, безглузді вчинки, пошук пригод, а також «гра в безпомічність». Зрозуміло, що вони можуть заблокувати біль і послабити стрес, але їхні негативні наслідки переважають над позитивними.

Памятаймо життєву істину: важливо не те, що з нами відбувається, а те, як ми це сприймаємо. Навіть якщо ми не можемо змінити певні обставини, варто змінити своє ставлення до них.

Стресогенні життєві події

Життєві події

Бали

Смерть дружини або чоловіка

100

Розлучення

73

Роз’їзд чоловіка та дружини (без офіційного розірвання шлюбу)

65

Тюремне ув’язнення

63

Смерть близького родича

63

Травма чи хвороба

53

Одруження

50

Звільнення з роботи

47

Примирення членів родини

45

Вихід на пенсію

45

Зміна у стані здоров’я члена родини

44

Вагітність

40

Сексуальні проблеми

39

Поява нового члена родини

39

Реорганізація на роботі

39

Зміна фінансового стану

38

Смерть близького друга

37

Зміна професійної орієнтації

36

Посилення конфліктності у стосунках

35

Позика на велику покупку

31

Закінчення терміну виплати позики

30

Зміна посади

29

Син чи дочка залишають родину

29

Проблеми з родичами дружини (чоловіка)

29

Видатне особисте досягнення

28

Дружина (чоловік) кидає роботу (влаштовується на роботу)

26

Початок або закінчення навчання

26

Зміна умов життя

25

Відмова від певних звичок

24

Проблеми з керівництвом

23

Зміна умов чи часу роботи

20

Зміна місця проживання

20

Зміна місця навчання

20

Зміна звичок, пов’язаних із проведенням відпустки

19

Зміна світогляду

19

Зміна соціальної активності

18

Невелика грошова позика

17

Зміна звичок, пов’язаних зі сном

16

Зміна кількості членів родини, які проживають разом

15

Зміна звичок, пов’язаних із харчуванням

15

Відпустка

13

Новий рік

12

Стресогенність професій

Вид діяльності

Стрес

Шахтар

8.3

Поліцейський

7.7

Робітник-будівельник,журналіст,пілот цивільної авіації,тюремний наглядач

7.5

Рекламний працівник,стоматолог

7.3

Актор

7.2

Лікар,працівник податкової служби

6.8

Режисер

6.5

Няня,домогосподарка,пожежник

6.3

Музикант

6.2

Учитель,працівник сфери обслуговування

6.0

Працівник соціальної служби,менеджер,працівник зовнішньої торгівлі,представник прес-служби,футболіст

5.8

Продавець

5.7

Біржовий маркер

5.5

Водій автобуса

5.4

Психолог

5.2

Видавець

5.0

Дипломат,фермер

4.8

Військовий

4.7

Ветеринар

4.5

Держслужбовець

4.4

Клерк,інженер,агент із нерухомості,перукар,представник місцевої влади,юрисконсульт,художник дизайнер

4.3

Архітектор,манікюрниця,оптик,економіст,листоноша,статистик

4.0

Технік-лаборант

3.8

Банкір,оператор ЕОМ,фахівець із трудотерапії,лінгвіст

3.7

Косметолог,священик

3.5

Астроном

3.4

Няня в яслах

3.3

Працівник музею

2.8

Бібліотекар

2.0



Результати тесту «Оцінювання психологічного мікроклімату в колективі»

В загальному рівень спрямованості і соціально-психологічного мікроклімату в колективі – середній.



  1. Переважає бадьорий, життєрадісний настрій – 30%

  2. Доброзичливість у взаєминах, членам колективу подобається проводити час разом, успіхи чи невдачі членів колективу знаходять відгук в колективі – 42%

  3. З повагою ставляться до думки один одного – 33%

  4. У важкі хвилини в колективі відбувається емоційне єднання – 53%

  5. Почуття гордості за колектив, коли його відзначають керівники – 70%

  6. Доброзичливо ставляться до нових членів колективу, допомагають їм освоїтися – 53%

  7. Колектив активний, сповнений енергії – 47%

  8. Колектив швидко відгукується, якщо потрібно зробити корисну для всіх справу – 47%

  9. У колектив справедливо ставляться до всіх членів колективу, підтримують слабких, стають на їхній захист – 17%


Результати тесту «Професійна спрямованість педагога»

  1. Осадча Г. В. – предметник – 60% (щирість – 60%)

  2. Нартікова Г. О. – інтелігент – 60% (щирість – 60%)

  3. Матусевич В. М. – комунікатор – 70% (щирість – 50%)

  4. Шинкаренко Н. М. – комунікатор/предметник – 60%

  5. Демич Л. Д. – предметник – 80% (щирість – 60%)

  6. Беліцин М. М. – предметник/інтелігент – 60%

  7. Атаманенко Г. О. – комунікатор/організатор – 50% (щирість – 60%)

  8. Самофал М. А. – комунікатор – 70%

  9. Музиченко М. О. – організатор – 70% (щирість – 40%)

  10. Славінська Ю. Г. – інтелігент – 60% (щирість – 40%)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка