Якого кольору фантазії?



Скачати 161.49 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір161.49 Kb.
Відділ освіти Інгулецької районної в місті ради

Комунальний дошкільний навчальний заклад № 28

Консультація

«Розвиток уяви дошкільнят: особливості та умови»

Практичний психолог

КДНЗ № 28

Клубенко Н.М.

м. Кривий Ріг



Якого кольору фантазії?

Уява в житі дошкільника

На значення уяви в житі маленької дитини вказували практично всі психологи, які вивчали онтогенез психічного розвитку дітей. Вона відіграє величезну роль у вирішенні завдань, з якими дитина стикається в реальній дійсності. Уява відіграє неоціненну роль у пізнанні. Завдяки їй дитина може уявити те, чого не було в її особистісному досвіді, засвоїти чужий історичний або соціальний досвід. Завдяки уяві здійснюється перехід від зізнання до будь-яких видів творчості. Дитина здатна по розповіді уявити пустелю або райський сад, не відчуває проблем у вирішенні математичних задач – коли в гараж приїхали машини, а потім від’їхали, та завдяки уяві не то що машини, а велетенські пароплави і літаки стають «керованими» малюками.

Також з уявою пов’язаний розвиток емоційно-потребової сфери особистості дошкільника, спрямований на вирішення внутрішніх суперечностей, на отримання задоволення. Під час емоційно – пізнавальної діяльності дитина подумки займає певну позицію в ситуаціях, які їй пропонується, здійснює певні уявні дії, програє в ідеальному плані різні варіанти взаємодій з оточенням і таким чином отримує можливість не тільки заздалегідь уявити, а і пережити суть цієї ситуації, а також дій, які будуть здійснюватися, і передбачати можливість наслідків їх для себе і для інших людей (коли мама прийде, я їй розповім все і плакати не буду, а вона мене не лаятиме, я ж не навмисно чашку розбила, вона ж сама взяла і впала). Уяву визначають як центральне вікове новоутворення. Новоутворення задає для дитини соціальну ситуацію розвитку, яка визначає цілком і повністю ті форми і той шлях, йдучи яким дитина виробляє в собі нові якості особистості, набуваючи їх із соціальної дійсності, як із визначального джерела розвитку, той шлях, на якому соціальне стає індивідуальним. Розвиток новоутворень становить собою вихідний момент для всіх динамічних вмінь.

Дошкільний вік є сенситивним (найбільш сприятливим) для розвитку моральної сфери особистості дитини. У цьому процесі важливу роль відіграє емоційна уява, на основі якої виникають передбаченні емоції. Дитина починає уявляти наслідки своїх дій та вчинків, як для себе, так і для інших людей. Лише завдяки уяві вона може уявити біль, страждання іншої дитини, якій зробила боляче, навіть пережити ті самі емоції, співчувати їй. Емоційна уява дає можливість регулювати свою поведінку, контролювати себе в стосунках з іншими: «Якщо я так зроблю, друг образиться». Розкриття смислу власної поведінки засобом емоційного передбачення (О.Запорожець) відігріє провідну роль духовному зростанні дитини у формуванні у неї моральних почуттів та про соціальних форм поведінки (вміння прийти на допомогу, узгодити свої дії з діями товариша, поступитися тощо). Без емоційної уяви не може розвинутися емпатія (співчуття), без неї не можна виховувати у дитини доброту, співпереживання.

Сила емоційної уяви настільки значуща, що за її допомогою можна набагато ефективніше впливати на дитину, уникати небажаної поведінки, ніж за допомогою умовлянь, дорікань, гримання. Отже, емоційна уява, передбачені емоції виконують регулівну функцію під час засвоєння дитиною соціальних норм поведінки.

Дослідженнями психологів також встановлено, що уява тісно пов’язана з регуляцією самопочуття людини. Вона виконує функцію психологічного захисту особистості від травмуючи і гнітючих впливів, від пригноблюючих емоцій, створюючи (в уяві) такі ситуації, які компенсують невдачі, знімають фрустрацію (З.Фрейд). Дитина може позбуватися психотравмувального життєвого впливу через багаторазове варіювання ситуації і гри, доки не позбавиться своїх «кривдників». Якщо життєвий конфлікт набуває глибокого або стійкого характеру, діти вдаються до фантазування, створюють сюжет, в якому кривдник шкодує про свій вчинок, або сам потрапляє в біду.

Недостатній розвиток уяви призводить до стійких негативних переживань, до нав’язливих страхів, тривожності: у дитині знижається самооцінка, порушуються контакти з оточуючим середовищем, виникає почуття самотності, зневіри. Такі діти вже потребують особливої уваги з боку психологів дитячих установ.

Узагальнивши роль уяви в особистому зростанні малюка можна виділити її такі функції:



- Гностичну: яка дозволяє уяві знаходити і виражати в образах найбільш суттєві, значущі сторони дійсності;

- прогностичну : продукт уяви є метою, до якої спрямована діяльність;

- Комунікативну: створення продукту творчої уяви передбачає спілкування(або під час створення, або під час оцінки кінцевого результату), та як будь-яка творча діяльність спрямована на людей,

- Захисну, яка дозволяє регулювати емоційні стани (задовольняти якоюсь мірою потреби, знімати напругу).

Розвиток уяви в дошкільному віці тісно пов’язаний як з формуванням пізнавальних здібностей дитини, її загальним інтелектуальним розвитком, так і зі становленням її особистості, її морального самопочуття.



Як психологи визначають розвиток уяви дітей

У своїй експериментальній роботі психологи використовують різні методики для вивчення стану розвитку уяви у дітей.

Ми ознайомимося з діагностичною методикою, розробленою під керівництвом О.М. Дьяченко, яка дозволяє встановити різні рівні уяви в дошкільному віці.

Завдання на сформованість уяви дошкільників (методика запропонована О. Дьяченко та О. Полоцькою, 1996).

Завдання 1. «Придумай казку»

Метод : експериментальне завдання.

Мета: виявлення індивідуальних особливостей в побудові словесного образу уяви.

Інструкція: Ти знаєш казки? А яка твою улюблена? Придумаймо з тобою нову казку, свою.

Показники для аналізу

Оцінка казки створеної дошкільником:

0 балів – дитина отримує в разі, якщо відмовляється від виконання завдання або переказує знайому казку.

1 бал – дитина отримує за переказ знайомої казки, але з унесенням у неї нових елементів.

2 бали – дитина отримує при внесенні суттєвих елементів новизни в знайому казку.

3 бали – дитина отримує, якщо казка була доповнена новими деталізованими елементами.

4 бали - дитина отримує за повністю придуману, але схематично викладену казку.

5 балів – дитина отримує за повністю придуману і детально викладену казку.

Завдання 2. «Домалюй фігури»

Метод: експериментальне завдання.

Мета: виявлення особливостей уяви дошкільників.

Матеріал : картки з намальованими геометричними фігура – круг, квадрат, трикутник, прямокутник, кольорові олівці.

Інструкція: домалюй кожну фігуру так, щоб вийшла яка не будь картинка.

Показники для аналізу

0-й тип. Цей тип вирішення характеризується тим, що дитина ще не приймає завдання на побудову образу уяви з використанням заданого елемента вона не домальовує заданий елемент, а малює поруч щось своє «вільне фантазування».

1-й тип. При першому типі вирішення дитина домальовує фігуру на картці, що виходить зображення окремого об’єкта «дерево, будинок, м’ячик тощо», але зображення контурне, схематичне, в якому немає деталей.

3-й тип. Дитина може зображувати окремий об’єкт. Але вже включає його в яки – не будь уявний сюжет «Будинок стоїть на галявинці з деревами і квітами тощо».

4-й тип. Дитина зображує кілька об’єктів за уявним сюжетом (наприклад, дівчинка гуляє з собачкою).

5-й тип. При цьому типі задана фігура використовується якісно по-новому. Якщо 1-4-му типах вона виступала як основна частина картинки, яку малювала дитина (круг – голова, трикутних – дах будинку тощо), то в цьому випадку фігура включається як один з другорядних елементів втілюваного дитиною образу уяви (наприклад, трикутник – вже не дах будинку, грифель олівця, яким дівчинка малює картинку). При такому типі вирішення має прояв свобода використання запропонованих елементів для побудови образу уяви.

На основі отриманих даних можна скласти характеристику розвитку уяви у дитини на момент дослідження. Наведемо приклад фіксації результатів обстеження. Для виявлення індивідуальних особливостей створення дошкільниками вербальних і невербальних образів уяви ми скористалися методом спостереження за вирішенням дітьми п’яти ігрових діагностичних завдань:


  1. «Космічна подорож на планету Фантазії» (малювання неіснуючої видуманої тварини).

  2. «Чарівні перетворення»(до малювання фігур - еталонів).

  3. «Розкажи казку фарбами»(придумування казки, її назви і малювання сюжету).

  4. «Іграшкова казка»(завдання з Тексту ТТСТ Торронса «Поліпшення продукту»).

  5. Завдання з Тексту ТТСТ Торронса «Незвичне використання».

Діана А.(6 років).Діана з готовністю взялася за виконання завдання на до малювання фігур-еталонів. Детально намалювала колобка, куб, покрівлю, м’ячик і вазон. Виконання роботи приносило дівчинці задоволення і, отримавши схвалення, вона виявила бажання малювати ще, бо вона придумала як з наданих фігурок намалювати хлопчика: круг правив за голову, прямокутник – за тулуб, трикутник – за штанці, а потім повідомила, що вона намалює сонечко і квітку у вазоні, від тепла якого вона розквітла, тобто дівчинка виконала малюнок методом «включення» деталей, фігурок – еталонів в єдину композиційну лінію.

На прохання намалювати вигадану тваринку з планети Фантазія дівчинка намалювала цілу сюжетну картинку з живим сонечком і ведмедиком із мультфільму. Виконуючи роботу, дівчинка використала широку гаму кольорів, що показує уміння дівчинки заміщувати емоційне ставлення до роботи за допомогою зображувальних засобів. Ця сама тенденція спостережувалася і під час малювання дівчинкою казки. Діана намалювала сюжет про вигаданого зайчика з парасолькою, а в малюнку дівчинкою використано багато деталей, які доречно вписуються в сюжетну канву малюнку.

Казочка, яку розповіла дівчинка, мала назву, сюжетну лінію, складалася з п’яти простих речень. При виконанні завдання на поліпшення продукту Діана надала пропозицію на перефарбовування іграшки в різні кольори, ця пропозиція не оригінальна і належить до категорій, взятої з реального життя. Для подальшого продовження придумування пропозицій дівчинці знадобилося підбадьорювання, заохочення. Дівчинка запропонувала п’ять варіантів незвичайного використання коробочки, які не належать до категорії традиційних, поза як вона запропонувала з коробки зробити будиночок, травичку, дерево, квітку, цікавою була пропозиція з коробки виготовити шапку.

Отже, Діана спрямовано фантазує, виділяючи образи уяви від реальної дійсності. Послідовно реалізує свій задум, виконуючи поставленні умови, виконує задумане. У заданій ситуації завжди присутні самостійні прояви фантазії. У своїй діяльності зі створення образів уяви знаходить і використовує щось нове. Ініціативність дівчинки підпорядковується творчому вираженню. В уявну ситуацію входить легко і вільно, творчих ідей генерує багато, емоційну атмосферу передає кольорами, причому використовує їх широку кольорову гаму.

Денис С. (6 років). Завдання на побудову невербального образу уяви Денис прийняв, фігурки – еталони домалював, але малюнки вийшли контурними, схематичними, необ’єднаними уявним сюжетом. Це зображення обличчя хлопчика, сонечка, віконце, світлофора, шапки. Всі предмети зафарбовані з використанням широкого спектра кольорів. Роботу хлопчик виконував не поспіхом, а старанно, намагаючись не виходити за контурні лінії. Від роботи хлопчик дістав задоволення і постійно висловлював бажання працювати ще. При малюванні вигаданої тварини попередньо придуманий план змінив. Пояснив це тим, що хотів намалювати зайчика, ала малює не дуже добре, тому вирішив намалювати клоуна. Емоційне позитивне ставлення до створеного образу уяви передав за допомогою кольорової гами. Роботу виконував повільно, не поспіхом, намагався виконувати її акуратно, ретельно зафарбовуючи тло малюнка. Для вигаданої казки обрав сюжет про Діда Мороза , але замість Снігуроньки з ним ходив сніговичок з подарунками для дітей. При виконанні роботи також простежувалась тривога, що може зробити неправильно, бо не уміє гарно малювати, але після підбадьорювання заспокоївся і продовжив роботу.

На поліпшення продукту запропонував дев’ять варіантів, всі вони були пов’язані з реальною дійсністю і виконані хлопчиком легко і швидко. Пропозицій щодо незвичайного використання коробки Денис надав п’ять, всі вони були з реального життя – переносити щось в коробці, складати в неї, тобто простежувалась обмеженість запропонованих дитиною категорій.



Розвиваймо уяву малюків!

На сьогодні в педагогіці та психології складалася тенденція до недооцінювання такого психічного процесу, як уява. Дошкільна педагогіка і психологія також не виняток. У програмі навчання і виховання в ДНЗ серед численних та різноманітних видів занять та ігор немає таких, які були б спрямованні безпосередньо на розвиток уяви дошкільників: такий стан справ не може сприяти всебічному та гармонійному розвитку особистості дошкільника.

Відсутність спеціальної роботи в дитячому садку, спрямованої на формування уяви, впливає на практику навчання і виховання дітей. Так, багато хто з психологів – практиків, вихователів і батьків скаржаться, що сучасні діти частіше використовують шаблонні рішення в діяльності і поведінці. Навіть така специфічна дитяча творча діяльність, як гра, зазвичай перетворюється на одноманітні маніпуляції з іграшками.

Виникає потреба у розробці шляхів і методів формування уяви в дошкільному віці.



Сучасний напрям щодо розвитку уяви виступає у таких вихідних положеннях:

  • уяву розуміють як певне цілісне утворення, яке не розбивається на окремі операції;

  • розвиток уяви не слід проводити тренажем окремих складових уяви;

  • слід створювати такі умови, завдяки яким наявні творчі риси особистості, в тому числі і уява будуть проявлятися більш повно.

Розглянемо питання завдань, шляхів і засобів розвитку уяви у дітей різних вікових груп. Для зручності сприймання матеріалу подаємо в таблицях.

Ранній вік



Завдання з розвитку уяви

Шляхи і засоби розвитку уяви

Сформувати уміння «читати» графічні зображення, символи, знаки

Через представлення рисунка іншої людини формується розуміння зображення як замісника дійсності, усвідомлення загального задуму зображувальної діяльності як «виготовлення картинок». Сприймання перших елементарних символів(солярних – малюнок сонечка, хмаринки), іграшок як знаків, замісників предметів і об’єктів дійсності, знаків спілкування

Навчити висловлювати думку графічною мовою, мовою символів, знаків

Шляхом наслідування дій дорослих і поясненням схожості між зображеннями, зробленими дітьми, і знайомими предметами виникає зв’язок за схожістю, і включенням малювання в рухому гру, яка відображає життєві ситуації

Вчити створювати образи на основі словесного опису

Бесіди з дітьми, розмову, читання художніх творів, віршованих текстів сприяє появі образних уявлень предметів, вносить символічне значення в малюнок, закріплює зв’язок малюнка і предмета, а пізніше формує задум

Створювати образи на підставі графічного опису

Розглядання малюнків, ілюстрацій, картин сприяє появі образних уявлень намальованого – предметів, явищ

Дати уявлення про оперування подумки образами простих об’єктів, дво – і тривимірних об’єктів

Аплікація, ліплення, конструювання шляхом наслідування дій дорослих сприяє розвиткові уміння бачити образ предмета з урахуванням його просторового розташування

Підвести дітей до створення оригінальних образів, проявляючи творчій підхід до створення власного інтелектуального продукту

Створення предметно – ігрового середовища для ігор дітей (особливо режисерських). Забезпечення вільного доступу до предметної дійсності для надання змоги дітям досліджувати фізичні якості предмета, таким чином сприяючи нескладним синтетичним операціям (уявному «розчленуванню» предмета). Перевтілення дорослих в ігровий персонаж, який спонукає дитину до створення уявлень тієї чи іншої ситуації, уміння відгадувати «образ», створений дорослим, і наслідуванні його дій. Наслідування виступає як прийом оволодіння новими діями, творчім засвоєнням запозичуваного. Елементарне домальовування малюнків

Молодший вік

Завдання з розвитку уяви

Шляхи і засоби розвитку уяви

Сформувати уміння «читати» графічні зображення, символи, знаки

Розглядання картин, малюнків, бесіди за їх змістом. Сприяти самостійному усвідомленому сприйманню і розумінню елементарних символів-позначень, які діти можуть побачити у кабінетах працівників дитячого садка

Навчити висловлювати думку графічною мовою, мовою символів, знаків

Ознайомлення з можливістю створення образів, символів, не на основі копіювання зразка дорослих, а самостійного малювання

Вчити створювати образи на основі словесного опису

Під час читання казок, віршів, оповідань сприяти появі у дітей образних уявлень описуваних ситуацій, персонажів, розповідати дітям про свої уявлення, толерантно ставитись до дитячих відповідей. При введенні в активний словник дітей нових слів намагатися, щоб їх усвідомлено сприймали діти шляхом пояснення значення нових слів. Це сприяє образному уявленню предметів і явищ, які ці слова означають

Створювати образи на підставі графічного опису

Застосовувати вправи з показу частин предмету і на її основі створювати образ цілого предмета

Дати уявлення про оперування подумки образами простих об’єктів, дво – і тривимірних об’єктів

Закріплювати уміння самостійно аналізувати побудований з конструктора об’єкт, виділяючи в ньому головні частини та деталі

Підвести дітей до створення оригінальних образів, проявляючи творчій підхід до створення власного інтелектуального продукту

Ініціювати вільне висловлювання дітьми на теми з особистого досвіду – про іграшки, домашніх тварин, свята тощо. Створення умов до вільного доступу до оточуючої предметної дійсності, що дає дитині змогу використовувати іграшки не в порядку їх потрапляння від дорослих, а самостійного цілеспрямованого добору їх дітьми. Такий підхід формує довільне наслідування: дитина бачить себе здатною робити те, що робить дорослий, формує уміння одні предмети заміщувати іншими. Сприяти виникненню гри – драматизації як одного з засобів переходу від репродуктивної уяви до творчості

Середній вік

Завдання з розвитку уяви

Шляхи і засоби розвитку уяви

Сформувати уміння «читати» графічні зображення, символи, знаки

Розповідання за картинами, поступове включення дитини в операцію аналізу і синтезу, асоціювання з використанням схем опису предметної і об’єктивної дійсності

Навчити висловлювати думку графічною мовою, мовою символів, знаків

Малювання за сюжетами почутих казок, оповідань, віршованих творів

Вчити створювати образи на основі словесного опису

На основі почутого сюжету, опису створювати модель – слово у вигляді розповіді, загадки

Створювати образи на підставі графічного опису

На основі моделювання конструкцій з паперу, природного та покидькового матеріалу створювати об’ємні моделі, користуючись графічним зразком

Дати уявлення про оперування подумки образами простих об’єктів, дво – і тривимірних об’єктів

Сприяти самостійним іграм дітей з конструкторами, будуванню з них будівель. Створювати ситуації, коли будівлі дітей потрібні для ігор, для проведення якоїсь спільної діяльності. Широко застосовувати конструкторські ігри дітей з паперу

Підвести дітей до створення оригінальних образів, проявляючи творчій підхід до створення власного інтелектуального продукту

Включення дітей в театралізовану діяльність. Активна участь дітей в розробці театральних сценаріїв створення декорацій для постановок, атрибутів та елементів костюмів. Обігрування дітьми намальованих героїв

Старший вік



Завдання з розвитку уяви

Шляхи і засоби розвитку уяви

Сформувати уміння «читати» графічні зображення, символи, знаки

Самостійне складання оповідок, розповідей за сюжетною картиною, ілюстрацією. Створення умовних ситуацій, в яких виникає потреба розуміння символічних зображень – «читання» планів приміщення, організація і проведення настільно-друкованих ігор тощо, використання завдань з необхідністю розуміння математичних знаків і знаків писемного мовлення. Для розповідей про навколишню дійсність використовуються схеми опису

Навчити висловлювати думку графічною мовою, мовою символів, знаків

Малювання за почутими, за самостійно створеними сюжетами, схематичне змалювання віршів, казок, заповнення за допомогою знаково-символьної системи, спостережень за природними явищами, рослинами, тваринами, самостійне створення карток, схем опису предметів, об’єктів

Вчити створювати образи на основі словесного опису

Читання і бесіди за сюжетами художніх творів, віршованих текстів, загадок сприяє появі уявлень про описуванні ситуації персонажів. Під час усвідомлення значення нових слів виникають образні уявлення про предмети і явища, кінці слова означають

Створювати образи на підставі графічного опису

Сприйняття однієї чи кількох частин предмета сприяє створенню образу цілісного малюнка предмета, об’єкта

Дати уявлення про оперування подумки образами простих об’єктів, дво – і тривимірних об’єктів

Вирізування з паперу складеного навпіл, у четверо серветок, «сніжинок». Уявне «розгортання» складених зображень, що надасть можливість уявно перетворювати предмет у просторі. Конструкторські ігри з паперу, кубиків за поданим ресуночним зразком, вправи типу «Танграм», сприяють формуванню уміння уявляти взаємне розташування кількох об’єктів у просторі

Підвести дітей до створення оригінальних образів, проявляючи творчій підхід до створення власного інтелектуального продукту

Створення предметно-ігрового середовища і підтримки ігрової діяльності дітей. Усіляке заохочення всіх несподіваних і оригінальних ідей, народжуваних дитячою уявою. Систематичне тренування способу «включення» уявного об’єкта в нові зв’язки і відношення шляхом використання методів домальовування, дороблення, дооміркування (завдання типу: домалюй малюнок, фігуру, придумай історію (кінець, початок тощо, придумування загадок), добудуй конструкції, доліпи фігуру)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка