Якимчук Ірина Павлівна Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини



Скачати 33.59 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір33.59 Kb.
Якимчук Ірина Павлівна

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини,

м. Умань
ЦІННОСТІ ЯК ФАКТОРИ МОРАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
Духовна криза масової культури, представлена відсутністю чітких моральних критеріїв, відображається на сфері спілкування між людьми. Відносини серед молоді найчастіше будуються виходячи із прагматичних мотивів («з ним вигідно, зручно», «у нього є гроші», «вона гарна, сексуальна», «він – перспективний чоловік»). Засвоєння прагматичних цінностей обумовлює формування прагматичної спрямованості особистості, що на відміну від гедоністичної, характеризується досить чіткою ієрархічністю в системі цінностей з домінуванням тих або інших прагматичних мотивів (престиж, влада, кар'єра) [1]. У цьому випадку самовизначення піддається впливу кон'юнктури, моди й інших зовнішніх умов. У відносинах з навколишніми, у любові й дружбі в прагматично-егоїстичних особистостей переважають мотиви самоствердження, орієнтація на матеріальний бік життя, оскільки гроші й матеріальні цінності виступають вираженням могутності та влади. Зрозуміло, що родина, побудована на основі мотивації престижу, позбавлена сутнісних, духовно-моральних відносин між її членами, а тому найчастіше не витримує випробувань часом і побутовими труднощами. Варто відзначити, що прагматизм сучасної вітчизняної молоді не побудований на любові до праці. На відміну від західного варіанту придбання багатства шляхом завзятої праці, серед наших юних співвітчизників досить розповсюдженою є орієнтація на безмежні задоволення без зусиль: «хочу всього й відразу», їм не вистачає усвідомлення того, що для досягнення мети є один вірний шлях – самовіддана праця на моральній основі.

Важливо відзначити, що довірливе міжособистісне спілкування з ровесниками є актуальним і значимим у юнацькому віці. Наявність у людини моральних якостей сприяє конструктивності міжособистісного спілкування [2]. Прагматизм перешкоджає встановленню довірливих відносин, прирікаючи людину на самітність, а виникаючі комунікативні труднощі загострюють внутрішньоособистісні конфлікти.

У результаті ми можемо спостерігати, що особисте життя молодих людей нагадує калейдоскоп, у якому партнери, які часто змінюються, залишають після себе розчарування і озлобленість. Людина, не маючи внутрішніх сил для того, щоб пережити душевний біль, намагається заглушити його розвагами (телебаченням, комп'ютерними іграми, алкоголем). Відносні цінності (прагнення, насамперед, до матеріального благополуччя й зручності життя), що домінують у свідомості індивіда як абсолютні, не дають йому можливості сформувати правильну життєву позицію. Результатом душевного спустошення є зростаючий рівень наркоманії серед молоді. Таким чином, формування гедоністичної і прагматично-егоїстичної спрямованості особистості обумовлює її моральну неповноцінність (нездатність до морального вибору, до переживання вищих духовних почуттів, до побудови сутнісних відносин з оточуючими).

Отже, ціннісні особливості сучасної масової культури ми можемо узагальнено диференціювати в такий спосіб: розмитість ціннісних орієнтирів внаслідок неструктурованості різних типів субкультур, відсутність чітких ціннісних критеріїв і моральних ідеалів у суспільстві; гедоністично-прагматична орієнтація при індиферентності відносно духовно-моральних аспектів.

Резюмуючи сказане, можна зробити висновок про те, що ціннісні особливості, які властиві сучасній молодіжно-масовій культурі, ідуть врозріз із ціннісними детермінантами морального розвитку в юнацькому віці, що викликає девіації морального становлення молоді. У контексті даного дослідження під девіаціями морального становлення ми розуміємо не відхилення поведінки людини від середньостатистичної норми, а відхилення особистісного розвитку від ціннісно-моральної норми внаслідок недостатньої сформованості моральної сфери особистості.

Таким чином, вплив сучасної культури є зовнішньою умовою, яка обумовлює спотворення формування моральної сфери особистості, що є внутрішньою (психологічною) передумовою девіацій її морального становлення.


Список використаних джерел:

  1. Максименко С.Д. Особистість: проблема структури (генетичний аспект)// Актуальні проблеми сучасної української психології: Наукові записки Інституту психології ім Г.С.Костюка АПН України/ За ред. С.Д.Максименка. – К.: НОРА-Друк, 2003. – Вип. 23. – С. 3-14.

  2. Харитонов В.А. Психологічні аспекти девіантної поведінки неповнолітніх// Актуальні проблеми сучасної української психології/ Наукові записки Інституту психології ім Г.С.Костюка АПН України/ За ред. С.Д.Максименка. – К.: НОРА-Друк, 2003. – Вип. 23. – С. 367-374.

  3. Чепелєва Н.В. Роль процесів розуміння та інтерпретації у створенні семіотичного простору психотерапії// Актуальні проблеми психології: Консультативна психологія і психотерапія/ За ред. С.Д.Максименка, З.Г.Кісарчук. – К., 2002. – Т. 3. Вип. 1. – С. 30-45.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка