Яка була ціна свободи?



Скачати 116.61 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір116.61 Kb.




Тема : Яка була ціна свободи?

(присвячений 68 – й річниці визволення України від німецько – фашистських загарбників)

Мета заходу:
- формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого;

- виховання громадянських почуттів, свідомої соціальної активності та відповідальності; 


- формування й розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу людей старшого віку та дітей війни; 
- формування інтересу до літератури про Велику Вітчизняну війну. 
Обладнання: фотографії, ілюстровані плакати, мемуарна та наукова література.

Хід заняття

Викладач.

Гуде подзвін! Не дає спокою людській пам’яті. Бо хіба можна забути найдорожчу тобі людину – батька чи брата, хіба не промайне спогад про друга чи далекого родича, всіх, хто не повернувся з війни!

68 років минуло з тих часів. Немало ж ! Але думка сягне далі, прагне заокруглювати ювілей, відрахувати 68, а потім і 100… безкінечно … Отаку магічну силу має слово «МИР»!

Отакі безмежні крила має наша уява, наша мрія, наша воля до миру: їй не дасть заснути пам’ять, завжди жива і немеркнуча.



Учень.

Доки світанками сонце стає,

А на калині зозуля кує –

Пам’ять людська не забуде вовік,

Мук закатованих попелу крик.

Учень.

68 років минуло відтоді, як Україну було визволено від німецько – фашистських загарбників.

68 років над Україною утримується спокій. 68 років в нашому краї панує мир і звитяжна праця. Та мужність, відвагу, терпіння, волю,які виявили воїни ВВ, ті величезні жертви, незабутні втрати, що причинила нам війна, забути неможливо.

Учень.

У роки війни багато наших односельців загинули, захищаючи рідну Батьківщину. Тож сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’ятю тих, хто віддав своє життя за свободу нашої держави.



Викладач.

Учні, вшануймо пам’ять героїв хвилиною мовчання.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ.

Учень.

Україно моя, ти згадай ті роки!

І всіх хто загинув тоді, пом’яни.

Всіх, хто виборював мир нам і спокій,

Щоб ми не знали лихоліть війни.

Учень.

Час вириває з наших рядів свідків тих буремних років - ветеранів. Більшість присутніх знають про війну з кінофільмів, літератури, розповідей, навіть не батьків,а дідів та бабусь, так чому ж ми кожного року збираємось і йдемо до монументів слави, братських могил ?..



Учень.

Пам’ять про велику війну і Велику Перемогу веде нас. Вона живе в нас генетично, бо перейшла нам у спадок, як колір очей і риси обличчя переходять від батьків дітям і онукам.



Учень.

Визволення України від німецьких окупантів ввібрало в себе два найсильніших людських почуття: невимовну тугу про тих, хто вже ніколи не повернеться з бою і радість за величний дар від воїнів-визволителів – мирне життя для теперішніх і прийдешніх поколінь.



Учень.

Згідно статті 65 Конституції України, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, шанувати її державні символи, як відважні громадяни України! Клянемось!



Учні виголошують:

1.За мужність!

2. За відвагу

3. За любов!

4.За вірність слову!

5. За Батьківщину!

6. За мирне небо!

7. За пролиту кров!

8. За щастя матері

9.За сміх дзвінкий дитини!



РАЗОМ: Доземний вам уклін і вічна пам’ять Вам Солдати Великої Відчизняної війни!

Учень.

"Вони у битві чесно полягли,

А іншого - ні вибору, ні змоги.

Вони загинули. Але перемогли,

Бо віддали життя для Перемоги!"

Учень.

Вічна слава солдату – герою

І солдату без нагород –

Хто загинув хоробро від бою,

Захищаючи рідний народ.

Учень.

Вічна слава бійцю рядовому,

Як і маршалу слава отця,

Хто поліг біля отчого дому

Смертю мужності, смертю бійця.

Учень.

Давним – давно закінчилась війна

Лишила обеліски та кургани…

Під кулями ворожими сповна,

За тишу заплатили ветерани.

Учень.


В атаку йшли не ради нагород

Скалічені страждали в медсанбатах

За право жить завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.



Учень.

Бої відшуміли, скінчилась війна,

Та в пам’яті житиме довго вона.

У пам’яті тих, хто війну ту пройшов,

У пам’яті житимуть, хто не прийшов.

Вам пам'ять. Герої, вам честь та хвала

Ніколи в віках не померкне вона.

Учень.

В кожній людині є потаємні стежини

Миліше над усе, принадно голубі.

І пам'ять в тому справді ж бо не винна,

Що береже й донині їх в собі.

Та є таке, що хочеться навіки

Зарити в пам’яті глибоко на дно.

І лиш торкнеться хто, здригнуться враз повіки

Й обличчя тане – наче полотно.

Учень.

Початок вигнання окупантів з України. У ході загального контрнаступу Червоної армії з кінця грудня 1942 р. почалося звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Першими на землю України вступили війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова, які 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Меловського району на Луганщині. Цього ж дня були визволенні й деякі інші населені пункти Меловського району. Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ почався в напрямку Донбасу й Харкова. Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних районів Донбасу й м. Харків, однак супротивник завдав потужних контрударів і повернув під свій контроль ряд цих територій. Але, незважаючи на невдачі, стратегічна ініціатива залишалася на боці Червоної армії.



Учень.

Продовження наступу Червоної армії на Лівобережній Україні. Битва на Курській дузі (5 липня - 23 серпня 1943 р.) стала завершенням докорінного перелому в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. 23 серпня 1943 р. був визволений м. Харків практично повністю зруйнований окупантами.

У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня - 22 вересня 1943 р.) були визволені найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня - м. Сталіно (зараз м. Донецьк).

Учень.

Командування вермахту у своїх планах розраховувало, що непереборною перешкодою для наступу військ Червоної армії стане р. Дніпро, і назвало створювану гітлерівськими військами захисну лінію «Східним валом». Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя. Уночі проти 21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра - епопея масового героїзму радянських воїнів. 14 жовтня 1943 р. було визволене м. Запоріжжя, 25 жовтня - м. Дніпропетровськ, a 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили від німецько-фашистських загарбників столицю України м. Київ.



Учень.

Визволення Правобережної України e період зими - весни 1944р. На початку 1944 р. СРСР вступив у завершальний період Великої Вітчизняної війни. Перед Червоною армією стояло завдання остаточного визволення території СРСР від військ супротивника, повного розгрому Німеччини та її союзників. Ставка Верховного Головнокомандування вирішила силами чотирьох Українських фронтів завдати основного удару по ворогу на території Правобережної України, розчленувати і розгромити його основні сили і визволити від німецько-фашистських військ усю територію Правобережної України і Криму.



Учень.

Житомирсько-Бердичівська операція. Війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали поразки військам групи армій «Південь» і створили передумови для оточення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу. У ході операції військами фронту були визволені території Житомирської області, велика частина Київської області, частина Вінницької та Рівненської областей.



Учень.

Корсунь-Шевченківська операція. Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін мав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь.



Учень.

Рівненсько-Луцька операція. Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту почали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався у складних умовах заболоченої місцевості і бездоріжжя. Велику допомогу їм надали партизанські з'єднання Сабурова, Федорова, Бегми. 2 лютого 1944 р. були визволені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу - Проскурів, Тернопіль, Вінниця.



Учень.

Нікопольсько-Криворізька операція. Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало великого значення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилягаючих територій - районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генералів Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).



Учень.

Проскурівсько-Чернівецька операція. Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 р. здійснили Проскурівсько-Чрнівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були визволені міста Проскурів, Кам'янєць-Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір'їв Карпат. -



Учень.

Умансько-Ботошанська операція. 5 березня - 17 квітня 1944 р. війська 2-го Українського фронту розгромили 8-у німецьку армію і 26 березня 1944 р. вийшли до державного кордону СРСР, перенесли бойові дії на територію Румунії - держави-сателіта нацистської Німеччини.



Учень.

Одеська операція. Війська 3-го Українського фронту за підтримкою сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса - (10 квітня).



Учень.

Визволення Криму. Масова депортація татар, греків, вірменів, болгар з півострова. Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами 4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і визволити Кримський півострів від загарбників. Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів.



Учень.

8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня була визволена Керч, 13 квітня - Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулися на Сапун-гори Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був визволений Севастополь. 12 травня Крим був цілком визволений від німецько-фашистських військ.



Учень.

Однак доля багатьох жителів Криму склалася трагічно. Усе кримсько-татарське населення півострова за обвинуваченням у співробітництві з окупантами рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) в травні 1944 р. було примусово виселене в Середню Азію. Із загальної кількості виселених (понад 235 тис. чоловік) понад 80% були жінки і діти. Близько 50% загинули дорогою й у перші роки перебування на нових місцях проживання. Незабаром така ж доля спіткала грецьке, вірменське, а згодом і болгарське населення Криму. Тільки в роки незалежності України почалося повернення кримських татар, які залишилися серед живих, і представників інших народів на півострів, при цьому витрати, пов'язані з їхнім поверненням й облаштуванням у Криму, лягли на плечі уряду України.



Учень.

Влітку і восени 1944 р. завершилося визволення території України від німецько-фашистських загарбників. У результаті успішного здійснення Львівсько-Сандомирської, Яссько-Кишинівської, Карпатсько-Ужгородської операцій військами Червоної армії були визволені Львівська, Ізмаїльська області, a також Закарпатська Україна. 28 жовтня 1944 р. останні окуповані гітлерівцями території України були визволені радянськими військами.



Учень.

Битва за визволення України, що тривала 680 діб і складалася з ряду великих операцій, у яких брали участь до половини живої сили і бойової техніки всіх діючих радянських Збройних Сил, стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацистською Німеччиною та її союзниками.



Учень.

Визволивши від німецько-фашистських загарбників територію України, 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Українські фронти взяли участь у бойових діях у Європі. Сотні тисяч солдатів і офіцерів загинули при визволенні від нацистів територій Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії. Українські війська пройшли в Європі героїчним бойовим шляхом, зробивши величезний внесок в остаточний розгром нацистської Німеччини, крок до великої Перемоги над ворогом.



Учень.

Йдемо ми у журбі до тих могил де тихо сплять солдати,

Що у боях за Україну полягли

А в ті далекі і тривожні дати

Кували перемогу, в бій вели.

Назавжди будуть в пам’яті народній

Всіх цих полеглих мужні імена,

Хто бився з ворогом у тій безодні,

Кому життя урвала та війна.

Зависочіли обеліски в місті і в селі

То шану їм віддали їх нащадки

Хто визволяв народ на цій святій землі.

Їх 45-й не застав в живих,

Але це їх стрічала в квітах Прага.

І підписи їх друзів бойових

Уздрів весь світ в Берліні на рейхстагу.

Чудова осінь фарбувала доли

Й веселкою переливалися ліси

Коли у жовтні, в ту далеку пору

Нам визволителі свободу Україні принесли.

Омиті кров’ю героїчні дати

Зоріють знов сьогоднішньому дню

Згадаймо всіх, згадаймо всіх солдатів,

Схилім чоло до Вічного вогню…



Учень.

Нашу пам'ять обпалює Вічний вогонь,

Де граніти і зелені повінь.

До священного чистого світла його



В день жовтневий приходим на сповідь.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка