Взаємозв'язок тривожності із рівнем самооцінки молодшого школяра



Скачати 149.3 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір149.3 Kb.

Взаємозв'язок тривожності із рівнем самооцінки

молодшого школяра

Москаленко В.В., Жаркова Г.В.

_____________________________________________________________________________



Аннотация

Статья посвящена исследованию взаимосвязи тревожности с уровнем самооценки младшего

школьника. Работа поднимает проблематику эмоционального состояния современных школьников.

Исследуется уровень тревожности и уровень самооценки 9-летних детей при помощи проективных

методик. Выясняется, что у детей с высоким уровнем тревожности преобладает низкий уровень самооценки.

Ключевые слова: тревожность, уровень самооценки, младший школьник, эмоциональное состояние,

агрессия, неуверенность в себе.



Annotation

Relationship Anxiety Level of Self-Esteem of Young Schoolchildren

This degree thesis is dedicated to the research of the interconnection of the anxiety with the level of selfconcept

of an elementary school student. The article is devoted to the problem of emotional state of modern

elementary school students. The level of uneasiness and level of a self-concept of 9-years children by means of

projective techniques are investigated. We founding, that at children with a high level of uneasiness the low level of

a self- concept prevails.



Keywords: uneasiness, a level of self-concept, the younger schoolboy, an emotional condition, aggression,

uncertainty.

_____________________________________________________________________________


Постановка проблеми. Проблема

вивчення тривожності у вітчизняній і

зарубіжній літературі останнім часом

обговорюється дуже активно. З одного боку,

підкреслюється, що адекватний рівень

тривожності грає важливу роль в емоційно-

вольовій регуляції і в цілому є істотним

внутрішнім чинником, що обумовлює

формування адаптивного ресурсу зрілої

особи. З іншого боку, більшість авторів[3,6]

відзначають, що саме з високим рівнем

тривожності пов'язані труднощі соціально-

психологічної адаптації, формування

адекватного уявлення про себе і свої особові

якості у дітей молодшого шкільного віку.

Підвищена тривожність впливає на всі сфери

психіки дитини: афективно-емоційну,

комунікативну, морально-вольову,

когнітивну.

Тривожність як властивість

особистості багато в чому зумовлює

поведінку суб'єкта. Існує певний рівень

тривожності – природна і обов'язкова

особливість активної діяльності особистості.

У кожної людини існує свій оптимальний або

бажаний рівень тривожності – це так звана

корисна тривожність, призначення якої є

забезпечення безпеки суб'єкта на особовому

рівні. Рівень тривожності показує внутрішнє

відношення дитини до певного типу ситуацій

і дає інформацію про характер взаємин

дитини з однолітками і дорослими в сім'ї і

школі [8, с.29].

Коли ж цей рівень перевищує

оптимальний, можна говорити про появу

підвищеної тривожності. Підвищений рівень

тривожності у дитини може свідчити про

його недостатність емоційної

пристосованості до тих або інших

соціальних ситуацій. У дітей з даним рівнем

тривожності формується установче

відношення до себе як до слабкого,

невміючого. У свою чергу це породжує

загальну установку на невпевненість в собі.

Дитина боїться зробити помилку, в нім немає

упевненості цілісної людини. Невпевненість

в собі – один з проявів заниженої самооцінки

[5, с.74]. Особистість з підвищеним рівнем

тривожності, а саме з особовою тривожністю

схильна сприймати загрозу своїй самооцінці.

Як правило, у неї формується неадекватна

занижена самооцінка. Типовим проявом

заниженої самооцінки є підвищена

тривожність, що виражається в схильності

випробовувати неспокій в самих різних

життєвих ситуаціях, зокрема в таких,

об'єктивні характеристики яких до цього не

Серія «Психологія», 2008, № 807 231

привертають. Очевидно, що діти, що мають

таку самооцінку, знаходяться в постійному

психічному перенапруженні, яке виражається

в стані напруженого очікування

неприємностей, наростаючої дратівливості,

емоційної нестійкості [4, с.133].

Дослідження багатьох психологів[1,2,

7] дозволяють зробити висновок, що діти з

підвищеною тривожністю відносяться до

групи ризику за неврозами, адитивній

поведінці, емоційних порушеннях особи.

Тривожна дитина має неадекватну

самооцінку: занижену, завищену, часто

суперечливу, конфліктну. Вона відчуває

складнощі у спілкуванні, рідко проявляє

ініціативу, поведінка з явними ознаками

дезадаптації, інтерес до навчання знижений.

Їй властива невпевненість, боязливість та

наявність псевдокомпенсуючих механізмів.

Актуальність даної роботи

обумовлена теоретичною значущістю та

недостатньою розробкою проблеми

взаємозв'язку тривожності із рівнем

самооцінки молодшого школяра.

Об'єкт дослідження: тривожність та

самооцінка молодшого школяра.



Предмет дослідження: взаємозв’язок

тривожності із рівнем самооцінки молодшого

школяра.

Мета дослідження: вивчити

взаємозв’язок тривожності із рівнем

самооцінки у дитини молодшого шкільного

віку.


В процесі дослідження вирішувалися

наступні завдання:

1. Окреслити проблему взаємозв'язку

тривожності з рівнем самооцінки молодшого

школяра.

2. Виявити рівень тривожності дітей

молодшого шкільного віку.

3. Визначити рівень самооцінки дітей

молодшого шкільного віку.

4. Дослідити взаємозв'язок між

тривожністю та рівнем самооцінки

молодших школярів у віці 9-10 років.

Для вирішення поставлених завдань

ми використали проективні методики

«Неіснуюча тварина», «Будинок. Дерево.

Людина» (для визначення рівня

тривожності), методики «Сходинки», «Який

Я?» (для визначення рівня самооцінки) та

метод рангової кореляції по Спірмену.

Досліджувані – 32 молодших школяра віку 9-

10 років.

Для визначення рівня тривожності

дітей молодшого шкільного віку ми взяли

тест «Неіснуюча тварина». Це проективна

методика дослідження особистості,

запропонована М. 3. Дукареві, яка

направлена на діагностику особливостей

особистості. Одним із блоків для

інтерпретації є емоційна сфера

досліджуваного, де ми можемо

прослідкувати його ступінь тривожності. Ми

обрали саме цю методику, оскільки вона є

однією з найпоширеніших та інформативних

методик для оцінки агресивності і

тривожності дитини, з'ясування рис

особистості, установок і психологічних

проблем дитини

В результаті проведеної методики

«Неіснуюча тварина» ми визначили ступінь

емоційної тривожності молодших школярів.

Аналіз малюнків дітей показав наступні

результати, які представлені у вигляді

таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Результати дослідження за методикою “Неіснуюча тварина”

Кількість дітей з різним рівнем тривожності

Високий Середній Низький

люд. % люд. % чіл. %

7 22 12 37 13 41

На прикладі розберемо декілька

малюнків дітей.

Аналізуючи малюнок Павлова Дениса

ми бачимо елементи агресії, які виявляються

в таких символах агресії, як гострі зуби,

оскал тварини. Ми можемо говорити про

агресію по назві малюнка. Хлопчик назвав

своя тварина Мінотавр. Також в малюнку ми

бачимо ознаки тривожності: хлопчик багато

раз стирав малюнок, не знав, де його

розмістити. При малюванні питав, чи

правильно він малює, прикривав рукою

малюнок. При малюванні дуже сильно

натискав на олівець. Малюнок вийшов дуже

великий, також можна сказати, що малюнок

як би “забруднений”, що говорить про легку

напруженість і підвищений рівень

тривожності.

Аналізуючи малюнок Смірнової

Свєти також можна сказати про існуючі

елементи агресії, оскільки на малюнку

тварини Світлана зобразила довгі пальці з

232 Вісник Харківського національного університету

гострими кігтями. Кілька разів стирала

малюнок, не знала як розташувати. Фігура

тварини повністю заштрихована, що свідчить

про збільшення тривожності. При малюванні

дівчинка трохи була напружена, що також

говорить про підвищений рівень

тривожності.

Фомін Ігор назвав свою тварину

Триноге Чудовище. Така назва говорить про

деякі ознаки агресії. При малюванні Влад

поводився неспокійно, прикривав рукою

малюнок, щоб інші діти не могли побачити,

що він малює. На малюнку видно сильний

натиск на олівець, кілька разів стирав

малюнок, фігура тварини заштрихована – ці

ознаки говорять про прояв підвищеної

тривожності. Малюнок розташований трохи

нижче від центра листа, можлива деяка

невпевненість в собі.

Шевчук Юля назвала свій малюнок

Шмайсер. Деяка напруга під час малювання

може свідчити про підвищений рівень

тривожності. Сильно затушувала фігуру

тварини, невпевнена лінія малюнка також

говорить про підвищену тривожність. Також

можна сказати по аналізу малюнка про деякі

ознаки агресії, оскільки для агресії

характерна велика кількість гострих кутів і

наявність рогів.

Проаналізувавши отримані

результати, можемо зробити висновок про те,

що у більшості школярів (41%) переважає

низький рівень тривожності, при якому

відбувається забезпечення безпеки суб'єкта

на особовому рівні. Проте у певної групи

дітей (22%) спостерігався підвищений рівень

тривожності. Це означає, що ці діти в

емоційному плані недостатньо пристосовані

до тих або інших соціальних ситуацій, що у

свою чергу породжує загальну установку на

невпевненість в собі. У 37% спостерігався

середній рівень тривожності.

Проективна методика «Будинок.

Дерево. Людина». В результаті проведеної

методики і кількісної оцінки тесту ми

отримали дані по симптомокомплексу

«тривожність», які представили у вигляді

таблиці 1.2.



Таблиця 1.2

Результати дослідження за методикою “Будинок. Дерево. Людина”

Кількість дітей за рівнем тривожності

Високий Середній Низький

чол. % чол. % чол. %

9 28 10 31 13 41

Аналізуючи малюнки деяких дітей,

ми отримали наступні результати:

Наприклад, аналіз малюнка Павлова

Дениса показав нам наявність у дитини

високого рівня емоційної тривожності. А

саме, на малюнку хлопчик зобразив лінію

землі, що виражає відчуття тривоги,

невпевненості в собі, що відображає його

реальне положення в системі взаємин з

іншими. Біля будинку зобразив огорожу, що

говорить про відчуття незахищеності. При

малюванні дитина використовувала

штрихування (заштрихував всю людину),

штрихування розмашисте і виходить за

контур, це може нам сказати про труднощі в

соціальних контактах, з якими у нього

зв'язана надмірна емоційна напруга. При

малюванні сильно натискав на олівець,

кілька разів виправляв малюнок. Коли

малював людину, руки зобразив у вигляді

кулаків, що може говорити про існуючі

ознаки агресії, і можливо є причиною

труднощів в спілкуванні з дітьми. Руки

широко розставлені, що свідчить про потребу

в широкому колі соціальних контактів, але ця

потреба в спілкуванні не задоволена.

В процесі малювання Ігор Фомін

часто звертався за підтримкою, перепитував

чи правильно він малює і чи все правильно

робить. При малюванні сильно натискав на

олівець. Про підвищений ступінь

тривожності свідчить “тривожна лінія”. На

малюнку зображеного будинку відсутні

двері, з чого можна зробити висновок, що

дитина зазнає труднощі при прагненні

розкритися перед іншими (особливо це може

бути в домашньому колі). Зредуковані руки

свідчать про знижену практику спілкування

дитини. При цьому потреба в спілкуванні не

обов'язково знижена. Можливо, що у

хлопчика навпаки, потреба в спілкуванні

може бути дуже висока, але через

несприятливі взаємини, що складаються, ця

потреба пригнічена, загнана всередину.

Волосся хлопчик зобразив сильним

штрихуванням, що також може говорити про

тривогу, пов'язану з мисленням або уявою.

Сам малюнок дуже сильно заштрихований,

присутні також хмари.

Серія «Психологія», 2008, № 807 233

Досліджуючи малюнки деяких дітей,

можна побачити найбільш яскравий прояв

тривожності. Наприклад, розглянемо

малюнок Андрія Серби. Перш за все треба

сказати, що хлопчик при малюванні

поводився неспокійно, прикривав малюнок

рукою. На малюнку видна сильна лінія

натиску олівця на папір. У малюнку людини,

Андрій сильно виділив фігуру людини:

сильно затушована, що говорить про

присутність тривоги у дитини. Руки дуже

великі, тобто у дитини сильна потреба до

кращої пристосовності в соціальних

відносинах з відчуттям неадекватності і

схильністю до імпульсної поведінки. У

намальованому будинку відсутні двері, тобто

можна сказати, що дитина зазнає труднощі

при прагненні розкритися перед іншими, є

труднощі в спілкуванні з дітьми, може бути

із-за підвищеного рівня тривожності. При

зарисовці дерева зобразив тільки стовбур і

вітки. Вітки намальовані в різні боки - це

пошук самоствердження, контактів,

метушливість, чутливість до того, що оточує.

Зіставляючи отримані результати

двох методик –«Неіснуюча тварина» і

«Будинок. Дерево. Людина» ми можемо

зробити висновок, що в малюнках обох

методик ми бачимо прояв підвищеної

тривожності у одних і тих же дітей. Також у

більшості малюнків таких дітей

відображаються ознаки агресії.

Методика визначення самооцінки

«Сходинки». В результаті проведеної

методики отримали наступні результати,

виражені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Результати дослідження за методикою “Сходинки”

Кількість дітей за рівнем самооцінки

Високий

(8-10 ступені)



Середній

(5-7 ступені)

Низький

(1-4 ступені)



чол. % чол. % чол. %

13 41 11 34 8 25

Так, по характеристиці «Здоров'я»

Серба Андрій і Ігор Фомін ставлять себе

лише на третьому ступені сходинок.

По характеристиці «Розумові

здібності» Шевчук Юля і Богданович Ілля

ставлять себе на 2 ступені сходинок.

По характеристиці «Успішність у

навчанні» Шевелев Андрій, Павлов Денис і

Богданович Ілля ставлять себе на 2 ступені

сходинок.

По характеристиці «Дружелюбність»

Шевелев Андрій, Булієв Кирило і Павлов

Денис ставлять себе на 2 ступені сходинок, а

Шевчук Юля і Моренець Георгій – на 1

ступені сходинок.

При спостереженні за такими дітьми

із заниженою самооцінкою ми виявили їх

основні характеристики: надмірна залежність

від інших, несамостійність, виявляється

боязкість, замкнутість, навіть спотворене

сприйняття оточуючих.

Методика для визначення рівня

самооцінки «Який Я?». В результаті

проведеної методики за визначенням рівня

самооцінки у дітей молодшого шкільного

віку ми отримали наступні результати,

відображені у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Результати дослідження за методикою “Який Я?”

Кількість дітей за рівнем самооцінки

Дуже високий Високий Середній Низький Дуже низький

чол. % чол. % чол. % чол. % чол. %

3 9 11 35 9 28 7 22 2 6

Таким чином, можемо зробити

висновок про те, що у більшості дітей (44%)

переважає високий рівень самооцінки.

Середній рівень самооцінки спостерігався у

28% досліджуваних учнів. Діти з низьким

рівнем самооцінки складають також 28%

досліджуваних.

Зіставляючи отримані результати

двох методик – «Сходинки» і «Який Я?» ми

можемо зробити висновок, що низький

рівень самооцінки виявляється у одних і тих

же дітей.

Для дослідження ступеня

взаємозв'язку тривожності із рівнем

самооцінки школярів ми використовували

234 Вісник Харківського національного університету

метод рангової кореляції по Спірмену для

двох методик: «Будинок. Дерево. Людина» і

«Який Я?»

Кількість дітей вибірки (n) складає

32.


1) У кого з дітей рівень емоційної

тривожності найнижчий – привласнювали

ранг 1, у кого вище, - ранг 2 і так до 32.

Самооцінку проранжирували у зворотному

порядку: у кого рівень самооцінки найвищий

– привласнювали ранг 1, у кого нижче – 2 і

так до 32.

2) Далі обчислили різницю рангів та

зводимо її у квадрат.

3) Знайшли суму квадратів різниці

рангів (= 242)

4) Потім за формулою визначили

коефіцієнт кореляції:

6 х (х - у) 2 6 х 242

rs = 1- n (n2 - 1) = 1 - 32 х

1024 = 0,95

Перевіривши здобуте значення

коефіцієнта rs = 0,95 у таблиці кореляції,

можемо зробити висновок про сильний

ступінь взаємозв'язку тривожності із рівнем

самооцінки дітей молодшого шкільного віку.

Отже, в результаті нашого

дослідження ми прийшли до таких

висновків:

1. На основі аналізу вітчизняної та

зарубіжної психолого-педагогічної

літератури можна стверджувати, що існує

взаємозв’язку тривожності із самооцінкою у

молодшому шкільному віці. Питання, що

впливає тривожність на самооцінку, чи

навпаки, самооцінка на тривожність

залишається в психології відкритим.

2. За результатами тестів «Неіснуюча

тварина» та «Будинок. Дерево. Людина» у

41% молодших школярів переважає низький

рівень тривожності. Середній рівень

тривожності спостерігався у 34% дітей,

високий рівень відзначався у 25%

досліджуваних учнів.

3. За результатами тестів «Сходинки»

і «Який Я» у 42% дітей молодшого

шкільного віку переважає високий рівень

самооцінки. Середній рівень самооцінки ми

спостерігали у 31% учнів, низький рівень

прослідкували у 27% досліджуваних дітей.

4. У дітей молодшого шкільного

віку тривожність корелює з їх самооцінкою.

У дітей з високим рівнем тривожності

переважає низький рівень самооцінки.



Практична значущість даної роботи

полягає в тому, що отримані результати

проведеного дослідження можуть бути

використані в психолого-педагогічній

практиці при роботі із молодшими

школярами для діагностики та корекції

емоційного стану дітей. Перспективою

подальшого дослідження в рамках окресленої

проблематики можуть стати вивчення та

порівняння стану емоційної нестабільності

першокласників, які поступили до школи в

шість і в сім років, аналіз соціально-

психологічної готовності першокласників-

шестиліток до навчання в сучасній школі.



Література

1. Божович Л.И. Личность и ее

формирование в детском возрасте. —

М, Просвещение, 1968.- 179 с.

2. Бреслав Г.М. Эмоциональные

особенности формирования личности

в детстве: Норма и отклонения – М:

Педагогика, 1990г. – 246 с.

3. Казакина М.Г. Самооценка личности

школьника и педагогические условия

ее формирования, М: Просвещение,

1988 – 438с.

4. Люблинская А.А. Детская

психология. - М.: Просвещение,

1971. – 387 с.

5. Мухина B.C. Возрастная психология -

М.: Академия, 1997 . – 450 с.

6. Петровский А.В. Психология

формирование и развитие личности -

М.: Просвещение, 1981 . – 283 с.

7. Прихожан А.М. Тревожность у детей

и подростков: психологическая

природа и возрастная динамика. –

М., 2000 – 284с.

8. Рогов Е.И. Настольная книга

практического психолога в

образовании: Учебное пособие. – М:

Владос, 1996 – 529 с.




Рецензент: Лактіонов О.М., завідувач кафедри прикладної психології ХНУ ім. В.Н. Каразіна,

доктор психологічних наук, професор__


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка