Втілення екософії В. О. Сухомлинського в роботу учителя з досвіду роботи учителя біології



Скачати 105.37 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір105.37 Kb.



Втілення екософії В.О. Сухомлинського в роботу учителя

http://s5.detochki-doma.ru/wp-content/uploads/2013/01/programma-podgotovki-detey-k-shkole.jpg

З досвіду роботи



учителя біології

Михайленко А.Г.

План
Вступ

  1. Екологічне виховання та його мета

  2. Екософія мислення за В.О. Сухомлинським та досвід її втілення в школі

  3. Втілення екософії В.О. Сухомлинського в роботу вчителя( з досвіду роботи)

Висновок

Список використаних джерел та літератури



Вступ

«Природа – це один із вічних світів,

який є прикрасним, радісним і

який ми не тільки можемо,

а й повинні зробити ще крекраснішим

і радіснішим для тих,

хто після нас житеме в ньому»

Лев Толстой
Всі ми, начебто, уявляємо чітко якою є природа. Але й до цих пір ми ще недосить повно, розібралися в питаннях «ким, ми люди, є для природи?», «якою вона ,природа, є в нас і для нас?».

Природа – царство, де панують розумні закони,торжествує природна необхідність,немає місця для свавілля й примх, які часто-густо трапляються у взаємовідносинах між людьми.

Людям необхідно вчитися у природи, як взірця досконалості, який перевищує і людину і культуру.

Природа завжди була для людей не лише вчителем мудрості, а й простоти і доброти. Спілкування з природою робить нас добрішими та кращими. Адже саме спілкування з нею, навіть її просте сприйняття, дає нам радість, бо вона є невичерпним джерелом краси, духовності та натхнення .

«Людина не повинна соромитись цікавості, яку пробуджує в ній природа» - писав відомий німецький натураліст Ніколас Тінберг. Незвичайний поряд , і щоб його побачити, не треба летіти в якісь екзотичні чужі краї. Треба тільки захотіти зустрітися з ним, тоді станеться диво – диво відкриття, свого відкриття , власного.

А для цього потрібно тільки бути уважним.

Кожна людина незалежно від свого бачення, має безперервні стосунки з природою, залежить від неї і перебуває під її постійним впливом.

Чому нас так вабить до себе природа? Певно тому, що вона відкриває нам багато таємниць, ріднить з дощем і вітром, сонцем і лісом , дозволяє пізнати не лише навколишній світ , але й самого себе, свої можливості і сили.

Пізнавати навколишній світ і себе в ньому, ми починаємо з малку . Закладені природою допитливість, бажання пізнавати нове, спонукають нас до безкінченних запитань, перетворюють на невгамовного «чомучку».

Через книги, розповіді батьків, вчителів, прогулянки в природу ми відкриваємо чарівний світ довкілля.



Багаторічний негативний вплів людства на біосферні процеси, призвів до ускладнення екологічної ситуації у світі. Ні тлі позитивних тенденцій зростання якості умов життя, виникли неймовірні екологічні проблеми.

Спроби розв’язати їх шляхом технологій без формування належної екологічної свідомості громадян, загальмовують негативні процеси, але не зупиняють .

Зупинити таку ситуацію можливо лише перелаштувавши мислення в усього людства та у кожної окремої людини. Особливе значення в даному випадку має посилання роботи щодо формування у громадян екологічної свідомості , відповідальності за наслідки своїх дій. В зв’язку з цим екологічна освіта й екологічне виховання кожної особистості, стають пріоритетним питанням самозбереження людства.

Екологічне виховання та його мета

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Сьогодні екологічне виховання в Україні,і усьому світі, є першочерговім завданням в навчально-виховного процесу в школі.

Сучасні масштаби екологічних змін вимагають від навчально-виховної діяльності школи, дій які спрямовані на виховання екологічної культури молоді, яка здатна охороняти довкілля. Екологічна освіта здебільшого розглядається як цілісний педагогічний процес у якому навчання і виховання не просто взаємопов’язані , а й взаємообумовлені. Чітко визначити межі між екологічною освітою й екологічним вихованням не можна. Спілкування з природою завжди було засобом виховання.
Завдання екологічного виховання — сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі.
Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.
Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання у школі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості школярів.
Перший етап (молодші школярі) — формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні.
Другий (5—7 класи) і третій (8—9 класи) етапи передбачають накопичення знань про природні об'єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналіз і прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил поведінки в навколишньому середовищі. Поглиблюються і розширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів.
Четвертий етап (10—12 класи) — завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. У навчальні програми запроваджуються інтегровані курси різних природничо-екологічних дисциплін.

Екологічне виховання – один із аспектів гуманізації, яке розглядається як найпотужніший важелем повороту людства в його ставленні до навколишнього середовища: від пагубного, споживацького до конструктивного, бережливого, відновлювального.




Люби природу, не як символ

Душі своєї

Люби природу не для себе,

Люби для неї..

Максим Рильський

Екософія мислення за В.О. Сухомлинським та досвід її втілення в школі

Проводячи навчально-виховну роботу з учнями , неодноразово звертаюся до концепції В.О. Сухомлинського. Однією із сторін парадигми виховної роботи педагога є – формування екософічного мислення учнів,виховання любові до рідної природи, а точніше виховання всіх людських рис характеру, чеснот через дбайливе ставлення до довкілля. До речі педагог ще тоді застерігав – недбайливе, загарбницьке ставлення до природи призведе до того, що чекати милості від неї не доведеться. У чому ми сьгодні переконуємося майже щодня.

Майже у всіх творах В. О.Сухомлинського дбайливе ставлення до природи – це настанова до реалізації. У « Листах до сина»: «…Улітку як приїдешь. Підемо слухать музику природи? Музику сонячного дня, музику вечірньої зорі, музику липневої ночі, музику сумного листопада. Невже ти забув пісню жайворонака, яку виходили слухати всім классом?» А у праці «Серце віддаю дітям» він від перших до останніх сторінок проектує мудру думку про реалізацію концепції екософічного мислення у виховній роботі з школярами.

Так В. О. Сухомлинський доводив, що природа сама собою не виховує, а виховує тільки активна взаємодія з природою. Тому екологічне виховання та екологічна культура тісно пов’язана з природоохоронною діяльністю. Самих знань з охороно навколишнього середовища, якщо вони не втілюються на практиці, недостатньо. Важливо, щоб молодь брала участь у збереженні і збагаченні природи рідного краю, тільки в цьому разі у неї формуватимуться необхідні уміння і навички, розвиватиметься відповідальне ставлення до навколишнього середовища.

« Поняття «природа» - єдине ціле. У цьому своя гармонія і постійність,взаємозв’язки та залежності; вона – джерело буття і суть буття, вона єдина й нерозривна з людиною. Кожний з нас – природа, що стала людиною. Людина доті могутня і непереможна, доки вірна законам природи – пізнаним і непізнаним, не нею встановленими… Активно впливати на природу, але залишатися її сином, бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівські бережливо ставитися до неї – ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою…»

Василь Сухомлинський



Втілення екософії В.О. Сухомлинського в роботу вчителя

( з досвіду роботи)

Працюючи вчителем біології в школі, особливу увагу приділяю екологічному вихованню учнів, як під час проведення уроків так і в позаурочний час. В наш час формування екософічного мислення стало, ще більш актуальним.

У межах шкільного самоврядування в школі зародився екологічний клуб « Екос», який працює під девізом: « Збережемо красу Землі, для нащадків».

Шкільний екологічний клуб, як свідчить педагогічна практика є ефективною формою роботи з учнями середніх та старших класів. Як показує власний практичний досвід, використання активних форм виховання екологічної культури є найбільш привабливим для молоді і водночас є досить результативним. На мій погляд дуже важливо вести пропагандистку роботу з екології у поєднанні з вихованням патріотичного ставлення до рідного краю, тому виконуючи дані завдання я використовую такі форми роботи, :



  • проведення екологічних диспутів

  • участь в екологічних акціях

  • участь в екологічних форумах

  • проведення тижнів екології

  • проведення конкурсів малюнків та творчих робіт учнів

  • екологічні КВК

  • проведення екологічних суботників

  • здійснення екскурсій в природу

Орієнтую діяльність дітей так, щоб через самостійні відкриття, розв’язання проблемних завдань, різноманітні дії з природними об’єктами вони набували повних знань, умінь і навичок.

Про свої досягнення учні розповідають в екологічних газета та екологічних куточках, створюють екологічні презентації.

Однією із активних форм екологічного виховання є екологічні акції. Учні школи беруть активну участь в таких екологічних акція:


  • «Годівничка»

  • «Збережемо зелень і блакить»

  • « До чистих джерел»

  • «Чисте довкілля»

  • « Посади дерево»

  • «Юний селекціонер»

Вивчення біології сьогодні неможливе без проведення екскурсій і навчальної практики, що стали обов’язковими складовими навчально-виховного процесу. Навчальні екскурсії передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетентностей.

Будь-яка екскурсія проводиться з метою вивчення матеріалу, конкретизації, узагальнення. Велике значення мають екскурсії в природу для вивчення видового складу екосистем. Цілісності та взаємозв’язків у них, впливу екологічних факторів.

Проведення екскурсій у природу має велике значення для розвитку уявлень про різноманітність видів, їх пристосування до різних умов життя, різноманітність їхніх органів, а також для збереження та вивчення видів.

Ця форма роботи забезпечує підвищення активності навчально-пізнавальної діяльності, формує самостійність мислення, вміння узагальнювати і систематизувати матеріал, розвиває творчість, а головне – створює умови для формування у свідомості дитини цілісної картини світу через спостереження за реальними процесами.

Особливе місце в системі екологічного виховання належить екологічним суботникам та екологічним рейдам. Підчас проведення цих заходів учні школи приймають активну участь в благоустрої села.

Всі вище названі заходи виховують у дітей любов до рідного краю та навколишнього середовища, сприяють формуванню етичних взаємовідносин людини і довкілля та відродженню шани до нього.



d:\михайленко а.г\фото школа)))\зима 2012\dsc00870.jpg

d:\михайленко а.г\фото школа)))\зима 2012\dsc00862.jpg d:\михайленко а.г\фото школа)))\зима 2012\dsc00874.jpg

d:\михайленко а.г\фото школа)))\годивничка\sam_1164.jpg

d:\михайленко а.г\фото школа)))\годивничка\sam_1168.jpg

d:\михайленко а.г\фото школа)))\фото апрель 2013\dsc02007.jpg

d:\михайленко а.г\фото школа)))\фото апрель 2013\dsc02026.jpg
d:\фотки\школа\фото екология\sdc11997.jpg d:\фотки\школа\фото екология\sdc12007.jpg
d:\фотки\школа\фото екология\sdc11922.jpgd:\фотки\школа\фото екология\sdc11908.jpg

d:\фотки\школа\фото екология\sdc11818.jpg d:\фотки\школа\фото екология\sdc11709.jpg


d:\михайленко а.г\фото школа)))\маман алеевка\dscn4275.jpg

d:\михайленко а.г\фото школа)))\маман алеевка\dscn4355.jpg
Висновок

Звернувши увагу на вище сказане, можна зробити висновок.

Від успішного здійснення екологічного виховання – залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей та зрештою майбутнє нашої держави.

Таким чином, за такого підходу кожна, з визначених нами форм екологічного виховання учнів,органічно поєднується в загальну систему навчально– виховної роботи, як одну з її складових, що несе в собі певне дидактичне навантаження.



Організація позакласної та виховної роботи з питання екологічного виховання в умовах освітнього середовища спрямована на розвиток у школярів громадянської відповідальності, правової самоосвіти, патріотизму, духовності й культури, формує в учнів соціально значимі цінності.


Список використаних джерел та літератури

  1. Василенко Г. Екологічна освіта та виховання

  2. Калініченко Н.А. екологічне виховання учнів загальноосвітньої школи, «Теорія і практика вивчення природних дисциплін у вищій та середній школі»

  3. Коленик М. О. Екологічне виховання учнів на засадах «глибинної екології»

  4. Муренко І. Формування екологічної культури

  5. Ченков О. І. Екософія мислення за В. О. Сухомлинстким т адосвід її втілення в школі здоров’я



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка