Вступу до мовознавства



Скачати 446.45 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації25.04.2016
Розмір446.45 Kb.
  1   2
САМОСТІЙНА РОБОТА

ЗІ “ВСТУПУ ДО МОВОЗНАВСТВА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ

ФАКУЛЬТЕТІВ ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, РОМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, СХОДОЗНАВСТВА

Напрям підготовки “Мова і література”

Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів
Репродуктивний рівень

А. Виконати тестові завдання

Опрацювати зазначені в темі питання за запропонованими джерелами та дати відповіді на запитання тестів.



  1. Давнє арабське мовознавство.

  2. Розвиток мовознавства у XII – XVIII століттях.

  3. Українське мовознавство: становлення та сучасний стан.

  4. Функціональна лінгвістика.

  5. Прийоми структурного методу дослідження мови.

  6. Транскрипція і транслітерація.

( Літературу для опрацювання тем див. нижче )
Тест

  1. Які періоди історичного розвитку охоплює Давнє арабське мовознавство?

а) II – V ст.;

б)VI– X ст.;

в) VII – XII ст.


  1. Скільки шкіл нараховують в Давньому арабському мовознавстві?

а) 3;

б) 4;


в) 5;

г) 7.
3. Які школи є найбільш відомими у Давньому арабському мовознавстві?

а) багдадська і суфійська;

б) басрійська і суфійська;

в) басрійська і андалузька;

г) єгипетсько-сирійська та багдадська.


4. Хто є автором трактату “Аль-Кітаб”?

а) Махмуд аль Кашгарі;

б) аль-Фірузабаді;

в) Сібавейхі.


5. Яке мовне явище, специфічне для семіто-хамітських мов, виявили арабські мовознавці давнини:

а) частини мови: ім’я, дієслово, службові слова;

б) внутрішню флексію;

в) фонетичні процеси;

г) розрізнення звуку та букви?
6. У якій галузі мовознавства давні арабські вчені досягли найбільших успіхів:

а) у фонетиці;

б) граматиці;

в) лексикографії;

г) фразеології?
7. Що стало стимулом для розвитку арабського мовознавства:

а) вплив античного мовознавства;

б) необхідність систематизувати та узагальнити все, що було напрацьовано у VII – IX ст.;

в) прагнення наблизитися до Аллаха;

г) тлумачення Корану, боротьба проти засмічення літературної мови, арабізація народів?
8. Арабські словники відрізнялися великою кількістю:

а) синонімів;

б) антонімів;

в) омонімів;

г) фразеологізмів.

9. “Камус” у перекладі означає:

а) мова;

б) світ;


в) книга;

г) океан.

10. “Аль-Кібат” у перекладі означає:

а) камус;

б) мовознавство;

в) книга;

г) вічне.
11. Який метод дослідження вперше був застосований у праці Диван тюркських мов” Махмуда аль-Кашгарі:

а) порівняльний;

б) зіставний;

в) описовий;

г) структурний?

12. Що означає слово “диван” (“Диван тюркських мов”):

а) спільнота;

б) зібрання;

в) група;

г) об’єднання?


13. Якою мовою написані перші слов’янські пам’ятки:

а) глаголицею;

б) кирилицею;

в) латиною;

г) глаголицею і кирилицею?
14. Праця “Диван тюркських мов” Махмуда аль-Кашгарі була написана в:

а) 219 – 220 рр.;

б) 1073 – 1074 рр.;

в) 987 – 988 рр.;

г) 1907 – 1908 рр.
15. Яка дискусія відбувалася в епоху пізнього середньовіччя:

а) про існування в мові термінів;

б) про частини мови;

в) про природу назв;

г) про доцільність вивчення національних мов?
16. Першу спробу групування всіх європейських мов зробив:

а) Йосип Юстус Скалігер;

б) Йоганн Рейхлін;

в) Роберт Стефанус;

г) Юлій Цезар Скалігер.
17. Вперше в історії поставив питання про народну і літературну мови та виступив на захист національних літературних мов:

а) Йоганн Гутенберг;

б) Максим Грек;

в) Данте Аліг’єрі;

г) Лаврентій Зизаній.
18. Вивчення живих народних мов, укладання їх граматик і словників розпочалося:

а) в епоху середньовіччя;

б) епоху класицизму;

в) епоху Відродження;

г) XVII – XVIII ст.
19. Назвіть першу друковану слов’янську граматику:

а) “Граматіка словенська, совершеннаго искусства осми частій слова” Лаврентія Зизанія;

б) “Слов’янська граматика” Максима Грека;

в) “Грамматіки славєнския правилноє сінтагма” Мелетія Смотрицького;

г) “Граматика словенська” Івана Ужевича.
20. З ідеєю створення універсальної символічної мови, мови близької до логіко-філософських та математичних побудов виступив:

а) Антуан Арно;

б) Клод Лансло;

в) Рене Декарт;

г) Готфрід Вільгельм Лейбніц.
21. Як називалася праця Й. Ю. Скалігера, у якій він згрупував європейські мови:

а) “Роздуми про групування мов”;

б) “Роздуми про мови та їх класифікацію”;

в) “Роздуми про мови європейських народів”;

г) “Роздуми про мови африканських народів”?
22. На чому ґрунтувалась перша класифікація європейських мов

Й. Ю. Скалігера:

а) на відмінностях у вимові і написанні слів;

б) на різниці між граматичними категоріями мов;

в) на тотожності слів;

г) на географічному розташуванні носіїв мов?


23. Скільки основних мов-матерів виділив Й. Ю. Скалігер:

а) 5;


б) 15;

в) 10;


г) 11?
24. Перші відомості про санскрит з’являються у листах з Індії італійського мандрівника:

а) Роберта Стефануса;

б) Йоганна Гутенберга;

в) Філіппо Сассеті;

г) Йосифа Юстуса Скалігера.
25. У якому трактаті Данте поділяє мову на вульгарну і граматичну:

а) “Про італійську мову”;

б) “Про мови світу’;

в) “Про народну мову”;

г) “Про літературну мову”?
26. Коли і де вийшов перший в Україні друкований словник:

а) 1627 р. у Києві;

б) 1496 р. у Вільні;

в) 1574 р. у Львові;


27. Теорію вигукового, або афективного, походження мови у XVIII ст. відроджує і розгортає у трактаті “Про походження мови”:

а) Адам Сміт;

б) Йоганн-Готфрід Гердер;

в) Жан-Жак Руссо;

г) Джон Локк.
28. Першим поставив питання про об’єктивну закономірність історичного розвитку суспільства, спробував обґрунтувати поняття розвитку мови, окреслив його історичні етапи:

а) Жан-Жак Руссо;

б) Йоганн-Готфрід Гердер;

в) Рене Декарт;

г) Джамбаттіста Віко.
29. Словник німецького вченого Й. К. Аделунга називався:

а) “Загальне мовознавство”;

б) “Мітрідат, або загальне мовознавство”;

в) “Лінгвістичні дослідження”;

г) “Особливості загального мовознавства”.
30. Данте Аліг’єрі поділяв мови на дві групи:

а) книжно-літературні та граматичні;

б) вульгарні й граматичні;

в) вульгарні та народні;

г) високі і низькі.
31. Першим в Україні друкованим словником став:

а) “Роздуми…” Лаврентія Зизанія

б) “Словарь…” Йоганна Рейхліна;

в) “Санскрит…” Філіппо Сассеті;

г) “Лексисъ…” Лаврентія Зизанія?
32. Епоху Відродження й особливо XVII – XVIII ст. з погляду мовознавства називають:

а) добою накопичування великого фактичного мовного матеріалу;

б) добою занедбання накопичених лінгвістичних знань;

в) добою філології;

г) добою схоластики та релігії,
33. Хто був автором першого словника-каталога, який охоплював 272 мови:

а) Петро Симон Паллас;

б) Лоренцо Урвас-і-Пандуро;

в) Йоганн Северин Фатер;

г) Йоганн Кристоф Аделунг?
34. Реалізацією якого завдання, що історично постало перед мовознавством у XVII – XVIII ст., стала поява багатомовних словників:

а) вирішення проблеми походження і розвитку мови;

б) укладання нормативних граматик;

в) каталогізація величезного фактичного мовного матеріалу;

г) розв’язання питання про міжнародну мову?
35. Реалістичні погляди XI – XII ст. про походження мови:

а) мова виникла з комунікативних потреб людини;

б) мова – функція людського мозку;

в) мову створив Бог, а окремі назви – люди;

г) мова – дар богів.
36. У якому році побачила світ перша друкована слов’янська граматика:

а) 1586;


б) 1589;

в) 1591;


г) 1595?
37. Укладання національних емпіричних граматик та словників, як, наприклад, “Гратматіки славєския правильноє сінтагма” Мелетія Смотрицького чи “Граматика англійської мови” Уолліса, було спричинене:

а) формуванням національних мов і закріпленням їх у літературі;

б) філософськими поглядами мовознавців XVII – XVIII ст.;

в) відходом від середньовічних релігійних догм;

г) бажанням перекласти Біблію рідною мовою.
38. Над концепціями створення “всесвітньої мови” працювали:

а) Бекон, Декарт, Лейбніц;

б) Бекон, Декарт, Арно;

в) Ласло, Лакофф, Лейбніц;

г) Сібавейхі, Донат, Діскол.
39. “Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє” належить:

а) Мелетію Смотрицькому;

б) Памві Беринді;

в) Єпіфанію Славинецькому;

г) Лаврентію Зизанію.
40. Р. Сімон виступив у “Критичній історії Старого Заповіту” проти:

а) того, що творцем мови є людина;

б) походження мов з індоєвропейської;

в) біблійного походження мови;

г) появи мови самої по собі.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

а) оцінка “відмінно” ставиться за правильне виконання всіх завдань – 100 %;

б) оцінка “добре” ставиться за правильне виконання 75 % усіх завдань;

в) оцінка “задовільно” ставиться за правильне виконання більше, ніж 50% запропонованих завдань;

г) оцінка „незадовільно” ставиться, якщо завдання виконано менше, ніж на 50 %.
Література

Базова

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : [підручник] / Юрій Олександрович Карпенко. – К. : Академія, 2006. – 336 с. – С. 70 – 86.

2. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Академія, 2006. – 368 с. – (Альма-матер). – С. 58 – 101.

3. Реформатский А. А. Введение в языковедение : [учеб.] / Александр Александрович Реформатский. – М. : Аспект Прес., 2005. – 536 с. С. – 386 – 456.



Допоміжна

1. Драчук В. С. Дорогами тисячоліть : Про що розповідали письмена / Віктор Семенович Драчук. – К. : Веселка, 1978. – 254 с.

2. Звегинцев В. А. История языкознания ХІХ–ХХ веков в очерках и извлечениях / Владимир Андреевич Звегинцев. – [3-е изд.]. – М. : Просвещение, 1964. – Ч. 1. – 466 с.

3. Брайчевський М. Ю. Походження слов’янської писемності / Михайло Юліанович Брайчевський. – К. : Вид. Дім “КМ Academia”, 1998. – 224 с.

4. Іванишин В. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України / Василь Іванишин, Ярослав Радевич-Винницкий. – [4-е вид.]. – Дрогобич : Відродження,1994. – 218 с.

5. История лингвистических учений. Древний мир / Под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1980. – 260 с.

6. История лингвистических учений. Средневековый восток / под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1981. – 306 с.

7. История лингвистических учений. Средневековая Европа / под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1986. – 290 с.

8. История лингвистических учений. Позднее средневековье / под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1991. – 265 с.

9. Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки / Виктор Александрович Истрин ; отв. ред. Б. А. Рыбаков ; Академия наук [АН] СССР. – Москва : Академия наук [АН] СССР, 1963. – 180 с.

10. Німчук В. В. Мовознавство в Україні в ХІV – XVII ст. / Василь Васильович Німчук. – К. : Наукова думка, 1985. – 305 с.

11. Огієнко І. Повстання азбуки і літературної мови в слов’ян / Іван Огієнко. – 2-е вид. – Вінніпег : Волинь, 1976. – 300 с.



12. Фридрих И. История письма / Иоганнес Фридрих. – М. : Наука, 1979. – 463 с.
Б. Виконати практичні завдання.

Завдання 1. Заповніть таблицю відповідно до генеалогічної класифікації мов.


Мова

Сім’я(

Група

(якщо є)

Підгрупа

(якщо є)

англійська










турецька










польська










половецька










латинська










румунська










німецька










французька










шведська










болгарська










італійська










сербська










грузинська










іспанська










таджицька










українська










голландська










вірменська










кабардинська










мансійська










естонська










угорська










естонська










португальська










татарська










болгарська










туркменська










казахська










киргизька










азербайджанська










монгольська










тибетська










японська










афганська










циганська










корейська










санскрит










грецька










іранська










албанська










словацька










хорватська










чеська










фризька










їдиш










шотландська










ірландська










іврит











Література

Базова

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : [підручник] / Юрій Олександрович Карпенко. – К. : Академія, 2006. – 336 с. – С. 87 – 97.

2. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Академія, 2006. – 368 с. – (Альма-матер). – С. 58 – 101.

3. Реформатский А. А. Введение в языковедение : [учеб.] / Александр Александрович Реформатский. – М. : Аспект Прес., 2005. – 536 с. С. – 386 – 456.



Допоміжна

  1. Бенвенист Э. Классификация языков / Эмиль Бенвенист // Новое в лингвистике. – 1963. – № 3. – С. 36–59.

  2. Гамкрелидзе Т. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы : реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры : в 2 т. / Т. В. Гамкрелидзе, В. В. Иванов. – Тбилиси : Изд-во Тбилисского ун-та, 1984. – 166 с.

  3. Иванов В. В. Генеалогическая классификация языков и понятие языкового родства / Вячеслав Всеволодович Иванов. – М. : Изд. МГУ, 1954. – 53 с.

  4. Иллич-Свитыч В. М. Опыт сравнения ностратических языков (семитохамитский, картвельский, индоевропейский, уральский, дравидийский, алтайский). Введение. Сравнительный словарь (b–k) / под ред. В. А. Дыбо. – М.: Наука, 1971. – 412 с.

  5. История лингвистических учений. Древний мир / Под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1980. – 260 с.

  6. История лингвистических учений. Средневековый восток / под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1981. – 306 с.

  7. История лингвистических учений. Средневековая Европа / под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1986. – 290 с.

  8. История лингвистических учений. Позднее средневековье / под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1991. – 265 с.

  9. Мосенкис Ю. Л. Сравнение языков разных надсемей и проблема языкового моногенеза : авторский пер. с укр. / Юрий Леонидович Мосенкис. – К. : [б.в.], 1997. – 19 с.

  10. Народы мира. Историко-этнографический справочник / Гл. ред. Ю. В. Бромлей. Ред. коллегия: С. А. Арутюнов, С. И. Брук, Т. А. Жданко и др. – М. : Советская энциклопедия, 1988. – 624 с.

  11. Оранский И. М. Иранские языки в историческом освещении / Иосиф Михайлович Оранский. – М. : Наука, 1979. – 238 с.

  12. Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. Современное состояние и проблемы / [под. ред. Н. Галжиева]. – М. : Наука, 1981. – 356 с.


  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка