Всеукраїнська експедиція учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна»



Скачати 111.63 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір111.63 Kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Відділ освіти Жовківської райдержадміністрації

Річківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів


Всеукраїнська експедиція учнівської молоді

«Моя Батьківщина – Україна»
Номінація

«Із батьківської криниці»

Святкування Різдва

в с.Річки

(Жовківщина)


2012


Учнівське самоврядування

Річківської ЗОШ І-ІІ ступенів



«ГАРТУЙСЬ»:

  1. Теглівець Марта – учениця 9 класу;

  2. Салітра Віта – учениця 9 класу;

  3. Теглівець Ірина – учениця 9 класу.


Керівник: педагог-організатор Тарновська Марія Василівна

Тел.. 8 032 52 45335

Вступ


Найсвітліша мить в історії християнського світу є Різдво. Кожного року у ці дні оживає перед нами найчарівніша легенда – таємниця народження Христа. Магічне свято Різдва лине веселим переспівом колядників, щедрими віншуваннями, дійствами вертепів. У нашій школі діти віддають більшу перевагу «живому» вертепу. Вони самі розучують текст, колядки, готують костюми. У дійстві участь приймають як хлопці так і дівчата. Ідучи із хати до хати вони сповіщають про народження маленького Ісуса. Господарі радо приймають акторів у свої родини.

Різдвяні звичаї і обряди виховують у дітей культуру почуттів і поведінки, повагу до старших, любов до історії рідного краю.

У нашому селі є свої традиції святкування Різдва. Щорічно різдвяні вистави дивляться з великим захопленням жителі села та їх гості.

Задумаймося над величчю Христового Різдва, яка розкриває суть нашої безсмертної душі. Вслухаймося в тишу нескінченної благодаті, що спливає з неба і огортає цілий світ…



e:\фотки\фотки\фо то\imga0075.jpg

Сценарій Різдвяної вистави

Колядка або Тропар Різдва…

Ведуча (під музичний супровід): Протягом багатьох століть люди могли почути цей спів, прийшовши до церкви на Різдво. Ми чуємо ці слова прослави й сьогодні. Але чи ми замислюємось над їх значенням, над величчю події Різдва, як в житті кожної окремої людини, так і всього людства. Для одних Різдво Христове - це те, що відбулося понад 2012 років тому, для них це просто частина історії, традиція. Але є люди, для яких воно є невід’ємною частиною життя, воно живе в їхніх душах постійно. Вони дали Богові змогу народитися в собі…

Зупинімося на хвилинку, щоб кожен задумався: «Чи відбулось Різдво Христа в його душі?»

Музика. Колядка.

Голос: Євангеліє від Луки.

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї ангел сказав їй

Ангел Гавриїл: Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.

Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься.

Марія: Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!

Музика.

Голос: Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. І йшли всі записатися, - кожний у своє місто. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому і роду Давида, щоб записатися з Марією.



Колядка.

Йосиф і Марія спішать до Вифлеєму.

На сцені стіл. Сидить писар. Черга. Люди записуються.

e:\фотки\фотки\фо то\imga0001.jpg

Чоловік 1: Яків, син Ахава з жінкою Сарою. З Єрихону. Виноградар. Троє дітей.

2. Йорам, син Йосафата з жінкою Мартою. З Капернауму. Рибалка. Двоє дітей.

3. Леві, син Рувима з жінкою Рахиль. З Хеврону. Пастух.

4. Авінадав, син Йонатана з жінкою Естер. З Дамаску. Каменщик. Троє дітей.

5. Йосиф, син Якова з жінкою Марією. З Назарету. Тесля.

6. Михей, син Марка з жінкою Ревекою. З Єрусалиму. Купець.

Четверо дітей.

Голос: І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.

Музика або колядка.

За сценою чути голоси пастушків:

1 пастушок: Агов! Андрійко!

2 пастушок: Я тут збираю хмиз.

1 пастушок: Та годі! Вже йдемо розпалювати багаття.

Виходять на сцену 1 п, 2 п (несе хмиз), старший пастух.

2 пастушок: Ох, яка сьогодні холодна, тиха і ясна ніч,

Ніби природа дожидається чогось надзвичайного.

1 пастушок: І мені так холодно і сумно. (До ст. пастушка):

Дідусю, дідусю (шарпає його за рукав) розкажіть нам ту історію

про царя, яку ви не раз вже оповідали.

Ст.. пастух: О…Г…ого… Любі діти ще колись мій дідусь оповідав цю історію, що має народитися Великий і могутній цар, але буде Він добрий для бідних і простих людей.

(Під час оповідання діти вмощуються біля багаття і сидячи, засинають)

Від дитинства в полонині

При отарі виріс я

Наді мною небо синє

А від неба жизнь моя.

Рад би орлом я злетіти

В ті простори серед гір

Там з хмарами попеститись

Погуляти серед них.

Ходжу, тужу тай думаю: що робити маю я?

Та й на небо споглядаю - там надія вся моя.

На сцені з’являється ясне червоне світло.

1 пастушок (протираючи очі просипається, розглядається довкола себе, бачить світло): Чи то горить, чи вже дніє?

Та ні, таки горить! (до 2 пастушка): Андрійко, (термосить його) Вставай, вставай! Чуєш, пробудись! (2 пастушок пробуджується)

Дивись! Все горить навколо!

2 пастушок: Ой, насправді горить! (ховається біля ст. пастушка)

Дідусю, що нам робити бідним?

Ст. п : Не сплю я діти (пригортає обидвох). А коли ви поснули я ще довго не спав, аж раптом бачу з неба вогонь впав і кругом стало ясно, а ще чув голоси, ніби ангели співають, чи то птахи, сам не знаю.

2 п.: Дивіться, хтось до нас наближається (показує в сторону).

З’являється Ангел.

Ангел: Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість:

Сьогодні вам народився Спаситель.

І ось вам знак: ви знайдете Дитя, що лежатиме в яслах.

Приступають ще два ангели, підносять руки вгору:

Слава на висотах Богу і на землі мир!

Ст. п.: Ходім лишень до Вифлеєму та подивімося на те,

що Господь об’явив нам.

1 п.: А що ми візьмем з собою?

2 п. : Чим привітаємо, коли ми нічого не маємо?

Ст. п.: Не журіться, любі діти! Піснею привітаємо Дитятко Боже.

Колядують, виходячи зі сцени:

Ісусе милий ми не багаті

Золота в дари не можем дати

Но дар цінніший несем від миру

Це віра серця і любов щира.

Музика

Палац Ірода.



Ірод: Чого сьогодні дуже тихо!

Чого замовкла вся земля!

Чогось неначе дожидає?!

І сам в страху неначе я!

Я цар тюрем! Кайдан!! Землі!!!

Чого боятися мені?!!

(Сідає на трон. Збоку стають воїни)

Ох, і голова болить після вчорашньої забави…

Налий мені вина (випиває)

О, трохи легше…

(До воїнів): Що там нового?

Воїн: Юдеї знову бунтують.

Кричать на вулицях, що ти царю…

Ірод: Ну, що кричали, що?

Воїн: Що ти, царю, пияк, гуляка і кровопивця.

Ірод: Нарешті до них дійшло хто я є.

Я з них повимотую всі жили,

Хоч би мав останнього юдея втопити.

Ну, з цим збродом все ясно.

Воїн: Ще є одна новина.

Ірод: Яка?

Воїн: Ще з самого ранку до Єрусалиму увійшли три мудреці

і розпитували де тут народився Цар Юдейський.

Ірод: Зачекай. То я що за тими забавами забув про свій

День народження? Я добре пам’ятаю, що я його мав

пів року тому. Вони що, може п’яні? (схвильовано)

Воїн: Ні, вони не були п’яні. І розпитували про нового царя.

Ірод (сердито): Я тут цар! І немає інших царів, крім мене.

Приведи їх сюди!

Воїн приводить царів.

1 Цар: Вітаємо тебе, царю.

2 Цар: Ми раді бачити тебе при доброму здоров’ї.

3 Цар: Прийми від нас поклін.

Ірод: Хто ви є? Звідки? І куди ідете?

1 Цар: Ми є царі зі Сходу. Ми визначили, що в Юдейській землі

має народитися цар Юдеї.

2 Цар: І ми прийшли поклонитися Йому.

3 Цар: Ми принесли дари, щоб зложити Йому.

Ірод: Ідіть у Вифлеєм і, коли знайдете Дитя, сповістіть мені,

щоб я теж пішов Йому поклонитись.

(до людей): Вони хоч і мудреці, але я обведу їх навколо пальця.

Я не одного звів зі світу.

Я тут цар! Цар єдиний! Більше нікого не має!

Виходить.

Колядка

1 Цар: Ой, втомився я. Вже старість.



2 Цар: Ще й сніги такі, завії.

3 Цар: Нарікати не годиться!

Он яка зоря - дивіться!

Чорт (вибігає): Не розійшлись?!! Настав мій час! (пробігає між царів)

1 Цар до 2 Царя: Постій! А як ти Бога славиш,

Що по московськи в храмі правиш?!

2 Цар: А я в тім обряді христився

І не зрікаюсь від святинь.

А ти в розкольники подався -

Автокефалістом став хоч гинь.

3 Цар: Братове! Гріх!

1 Цар до 3 Царя: Замовкни, враже!

Ми знаєм твій підступний план:

Говориш, ніби медом мажеш,

А сам готуєш нам аркан -

Щоб нас до Польщі запродати.

3 Цар до 1 Царя: Як можеш ти таке казати?

А наші прабатьки, січові стрільці,

Хто були, що за волю полягли?

По тюрмах в Соловках, в Сибіру

Терпіли всі за віру!

Ангел: Отямтесь! Один у вас Бог, одна у вас віра.

І мова єдина!

Чи знову на брата підніметься брат?

Чи знову буде воювати?

Ідіть до Дитятка, Йому поклоніться.

Він всіх вас буде єднати.

1 Цар: Прости мені, брате.

3 Цар: І ти мені вибач.

2 Цар: Я тобі руки не дам!

Коли нас усіх садили,

Ти з ним в однім ряді стояв.

Хотя прощаю. Бог з тобою.

Виходять з колядою

Ми ідем в Вифлеєм…

На сцені Йосиф, Марія, ясла.

Марія: Мій любий Ісусе,

Ти прийшов до людей на землю.

А вони Тебе не прийняли до своєї хати.

І тепер те тверде колюче сіно колить

Твоє ніжне тіло.

Ох, яка та чорна людська невдячність.

Йосиф: Не журись, Маріє! Якщо Бог послав свого Сина на землю

До людей жити, то і на дальше подбає про Нього.

Марія: Дивись, Йосифе, до нас ідуть якісь люди.

1 пастушок: Вітаємо вас.

2 пастушок: Мир в вашій хаті.

Ст.. п.: Прийміть наш поклін.

Йосиф: Дякуємо вам, а хто ви є, добрі люди?

1 п.: Ми є пастухи, пасемо отари.

2 п.: Ми добряче змерзли. Аж раптом Ангел нам з’явився.

Ст.. п.: Він сказав нам, щоб ми йшли сюди,

Бо тут народився Христос Господь.

Ми прийшли подивитись на Дитя.

Покажіть нам Його.

Марія: Ось, Він є тут.

1 п.: Дивіться, яка маленька Дитина.

2 п.: А скільки сили в собі має!

Ст.. п.: Благословенна Ти, Маріє, що Господь

Тебе вибрав на Матір Свого Сина.

І Ти, Йосифе, що удостоївся честі

Опікуватися Ними.

Йосиф: Ще хтось іде.

e:\фотки\фотки\фо то\imga0007.jpg

1 Цар: Зоря нас вела через всю дорогу,

І зупинилася на цьому місці.

Ми зайшли, щоб поклонитися Цареві.

Йосиф: Хто ви є, добрі люди?

2 Цар: Ми є царі зі Сходу.

Принесли Дитяткові наші дари:золото, ладан, миро.

3 Цар: Ми були в Єрусалимі, і ще маємо повернутися,

Щоб сповістити Іроду, де Ви є, бо і він

Хоче Вам поклонитись.

Ангел: Не робіть цього.

Ірод є підступний. Він хоче вбити Дитятко.

Повертайтесь додому іншим шляхом,

А в Єрусалим не вступайте.

Виходять з колядкою:

Іншим путем повернули…

Йосиф, Марія сплять.

Ангел: Йосифе! Устань, візьми Дитятко і Його матір,

І втікай у Єгипет. І пробудь там, поки я тобі не скажу,

Бо Ірод розшукуватиме Дитя, щоб Його вбити.

Музика.

Ірод: Так і не прийшли ці мудреці.



Вони обдурили мене!

Вони насміялися з мене!

Вони мені за це заплатять.

Весь світ мені за це заплатить!

Що я маю робити???

Гей, брате, чорте, ти завжди мені був

Порадник у всіх моїх війнах.

Порадь мені тепер, що я маю робити?

Чорт: Що за день такий ніякий? (тре руки від холоду)

Нині шкода і собаки.

Зимно, мокро. Ой, нездало!

Так… Які там в мене справи? (думає)

Щось ми з Іродом давненько

Не справляли посиденьки. (витягує телефон, набирає номер)

Іроде, алло! Ти вдома?

Як там справи? Що нового?

Що ти кажеш? Хто? Месія?

Народився? Дурню сієш!

Не читав про це в газеті

І не бачив в Інтернеті.

Не хвилюйсь за ту Дитину,

Випий трохи аспірину.

Я владнаю всю ту справу.

Буду першим рейсом зрання.

А наразі посилай вояків,

Щоб ішли дітей вбивати.

Ірод: Ох! Знаю, що зроблю! Воїнів! До мене!

Наказую негайно повбивати

У Вифлеємі дітей до двох років!

(навздогін їм): І нікого не минайте!

Нехай ідуть, нехай шукають!!! Ха – ха – ха…

Колядка: «Не плач Рахиле»

Смерть: я приходжу із косою

Хто тут кликав вже за мною?

Ірод: Смерте люба, Смерте мила,

Ти завжди мені служила.

Вдар їх гострою косою!

Смерть: О ні, синку! Нам їх не не здолати.

Ходімо в Вічнії палати!

Ірод: Даруй! Даруй життя.

Хоч днину, хоч годину, хвилин…

Ах! Гину, гину.

Ангел: Пропав вже Ірод проклятий.

Пропало зло, пропало горе.

Радість завітала до нашої хати.

Цю радість ми хочемо розділити з вами.

Частину забрати, занести де її не знали.

Нехай любов між вами буде.

Сам Бог між вас нехай перебуває.

Зірка небесна нехай освітить дорогу,

Яка заведе вас до Бога.

Мир вам і щастя, українські діти

Ви справді пишні і красні, мов ті квіти.

Новину добру ідем вам сказати:

Ісус вас любить і любить вас Мати.

Милі Ісусові три царі Восточні,

Але миліші діти непорочні.

Миліші як золото, кадило і миро

Тішить Ісуса ваше серце щире.

Тіштеся, діти, і майте віру в Бога.

Мине вас лихо і мине тривога.

І піде слава по цілому світу,

Що Бог любить українські діти!

Жид


Гуден івнін! Добрий вечір!

Зручно сядьте, впріти плечі.

Хай не смутять вас проблеми,

Що вже скоро референдум,

Що дорожчає бензина,

Жигулі і лімузини .

Скоро всьо піде до ладу,

Будем їсти чоколяду,

Піци, сандвічі, хот доги,

І у меді мити ноги.

Не хвилюйтесь про зарплати,

Їх щодня будуть давати

У долярах, а не в гривнях…

Буде люди диво - дивне.

Європейські в нас дороги,

Ще до них не звикли ноги.

Тож сідайте в модне авто, -

Їдьте в світ колядувати.

Їдьте в Францію і в Штати

«Нову радість» всім співати!

А я в пресі їм напишу:

«Україна є найліпша!»

Відсилайте есе меси

Вашим родичам з Одеси,

Із Франківська, Львова й Бродів.

Святкувати завжди в моді! (Колядка «За вікном чорна хмара в”ється)



dfg.jpg


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка