Всесвітня історія 10 – 11 класи суспільно-гуманітарний напрям, історичний, філософський профілі 10 клас (105 годин)



Скачати 325.63 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір325.63 Kb.

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів



ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
10 – 11 КЛАСИ
Суспільно-гуманітарний напрям, історичний, філософський профілі

10 КЛАС (105 годин)


Розподіл годин за навчальними темами

Назва теми, зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ.

2 год

Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси).

Критерії тематичного та підсумкового (семестрового та річного) оцінювання.


Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації. Людство на початку ХХ ст. Демографічний портрет.

Процес урбанізації в провідних країнах світу.

Протистояння демократії й тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах. Національні рухи. Передумови Другої світової війни.



Учень/учениця:

Характеризує основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації

Описує становище різних країн світу на початку ХХ ст.

Складає демографічний портрет людства.

Характеризує визначальні тенденції світового розвитку у перші десятиріччя. ХХ ст.


Пояснює сутність демократії та тоталітаризму.

Аналізує протистояння демократії й тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах.

Співвідносить національно-визвольні рухи в різних країнах світу.


Визначає передумови розгортання Другої світової війни.

Тема № 1.

Промислово розвинуті країни світу на початку ХХ ст.

7 год


Особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина ) на початку ХХ ст. Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу. Впровадження технічних новинок в повсякденне життя.

Активізація суспільних та політичних рухів. Початки державного регулювання соціально-економічних процесів. Завершення формування націй. Державний устрій та особливості політичного життя цих країн.




Описує зміни в повсякденному житті населення провідних країн світу

Визначає особливості політичного, соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція Росія та Австро-Угорщина ) на початку ХХ ст.

Аналізує технічний та інтелектуальний прогрес, процес активізації суспільних та політичних рухів.

Характеризує панівні політичні та суспільні рухи, діяльність основних політичних партій провідних країн світу

Пояснює передумови та причини змін в політичному житті провідних країнах світу, запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів

Визначає спільні та відмінні риси державного устрою та політичного життя розвинутих країн.

. Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: нація, технічний прогрес, державне регулювання економіки, соціал-демократичний рух, профспілковий рух, фемінізм, президентська республіка, конституційна монархія, дуалістична монархія, законодавча, виконавча та судова влада .




Урок узагальнення

1 год







Тема № 2.

Національно-визвольна боротьба народів світу.

6 год


Боротьба балканських народів за незалежність, виникнення нових самостійних держав на Балканах.

Національні рухи в Індії та Китаї, їх боротьба за національне самовизначення, економічну самостійність і соціальний прогрес. Особливості модернізаційних процесів в Японії.

Загальна характеристика політичного та соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки.


Учень/учениця:

Показує на карті балканські території, що входили до складу Австро-Угорської та Османської імперій, нових балканських країн, колоніальних та залежних країн Азії, Японію, провідних країн Латинської Америки.

Порівнює специфіку національно-визвольної боротьби різних країн Азії.

Аналізує особливості модернізаційних процесів в Японії

Дає характеристику країнам Латинської Америки.
Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: національно-визвольний рух, традиційне суспільство, латифундизм


Урок узагальнення

1 год






Тема № 3.

Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки.

9 год


Створення Троїстого блоку та Антанти. Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму та реваншистських настроїв в країнах Європи, шовіністична пропаганда. Роль правлячих кіл провідних країн світу у загостренні міжнародних відносин.

Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани противників. Основні театри військових дій. Військові кампанії та основні битви 1914 – 1918 рр. Вступ у війну США. Вихід Росії з війни. Завершення війни. Поразка Німеччини та її союзників.

Підсумки війни. Переосмислення системи загальнолюдських цінностей .Зміна статусу жінки в ході війни.


Учень/учениця:

Називає країни-учасниці військово-політичних блоків – Троїстого блоку та Антанти

Порівнює процес утворення цих блоків.

Характеризує міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. , позицію правлячих кіл провідних країн світу.

Пояснює сутннісь процесу гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини та привід Першої світової війни, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни, причини вступу у війну США, виходу Росії з війни

Описує основні події початку Першої світової війни.

Визначає стратегічні плани противників.

Показує на карті та Співвідносить основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914 – 1918 рр.

Робить критичний аналіз підсумків війни

Дає характеристику визначним військовим діячам того періоду ( П. фон Гінденбургу, Ф. Фошу, О. Брусилову,) та дає оцінку їх діяльності

На основі різних джерел інформації аналізує та узагальнює основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни .



Висловлює судження щодо можливості використання війни як засобу вирішення міжнародних конфліктів.

Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: військово-політичний союз, гонка озброєнь, мілітаризм, шовінізм, анексія, репарація, контрибуція


Урок узагальнення

1 год








Тема № 4.Повоєнне облаштування світу.

Версальсько-Вашингтонська система договорів.

8 год



Паризька мирна конференція . “14 пунктів” В Вільсона. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі.

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її переваги та недоліки.

Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр.. ХХ ст.. Договір у Рапалло.

Врегулювання проблеми репарацій (Плани Дауеса та Юнга). Найголовніші рішення Генуезької, Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій. Значення пакту Бріана-Келога у системі міжнародних відносин.




Учень/учениця:

Використовує історичну карту для пояснення умов Версальського договору з Німеччиною та, мирних договорів із її союзниками .

Показує на карті кордони нових незалежних держав Європи.

Аналізує підсумки роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, причини розбіжностей між їх учасниками.

На основі опрацювання історичних джерел дає оцінку основним рішенням повоєнних міжнародних конференцій та договорам 20-х рр.. ХХ ст..


Складає історичний портрет визначних політичних діячів того періоду В. Вільсона, Дж. Ллойд- Джорджа, Штреземана, Ж. Клемансо, В. Орландо.

Характеризує переваги та недоліки Версальсько-Вашингтонської системи, пояснювати її роль у подальшому загостренні міжнародної обстановки,

Визначає причини невдоволення ряду країн повоєнною системою договорів.

Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: “14 пунктів” В Вільсона, Ліга Націй, Версальсько-Вашингтонська система, плани Дауеса та Юнга, пакт

Урок узагальнення.

1 год







Тема № 5.

Країнах Західної Європи та США

в 20-30-х рр. ХХ ст.

12 год


Зміна статусу провідних країн світу після Першої світової війни. Період економічної стабілізації в країнах Західної Європи та США в 20-х рр. ХХ ст. Політичне життя (подальший розвиток лібералізму та консерватизму, робітничий та соціалістичний рух).

Внутрішня та зовнішня політика консервативних, ліберальних та лейбористських кіл Великої Британії у 20-х рр..

Політичний та соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр..

Доба “проспериті” (процвітання) у США.

Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в Німеччині.

Прихід до влади Б. Муссоліні.

Фашизація Італії., створення корпоративної системи.

Причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр. (Великої депресії) Пошуки шляхів подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті.

США напередодні та у роки Великої депресії.

Америка за президента Г.Гувера. Президентські вибори 1932 р. і повернення до влади демократів . Економічні та соціальні засади „Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки. Початок впровадження у життя кейнсіанських важелів регулювання економічних процесів.

Велика Британія, у роки кризи. Спроби реформування Британської імперії

Світова економічна криза в Німеччині.

Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. Економічна, соціальна та ідеологічна політика гітлерівського режиму. Знищення політичної опозиції. Войовничий антисемітизм.

Франція та Іспанія в період кризи.

Утворення, прихід до влади та політика урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії - їх досягнення, прорахунки та причини розпаду.


Учень/учениця:

Характеризує зміну статусу провідних країн світу після Першої світової війни. причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті
Співвідносить політичне та соціально-економічне життя Франції та Великої Британії у 20-х рр..

Описує процес становлення Веймарської республіки в Німеччині.

Аналізує причини приходу Б. Муссоліні до влади, процесу фашизаці Італіїї та створення корпоративної системи.

В 20-ті рр. ХХ ст.



Виокремлює основні риси доби “проспериті” (процвітання) у США.

Учень/учениця:

Характеризує причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті


Прослідковує та співвідносить шляхи подолання проявів світової економічної кризи у США, Великій Британії , Франції , Німеччини та Італії у 30-х рр. ХХ ст.

Визначає економічні та соціальні засади „Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки

Пояснює суть процесів індустріалізації та колективізації в СРСР як запобіжних заходів уникнення світової економічної кризи

Дає оцінку діяльності керівників провідних країн світу 30-х рр.. ХХ ст.., їх ролі в політичному , економічному розвитку власної держави.

Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: лібералізм, консерватизм, ІІІ Комуністичний інтернаціонал, “світова пролетарська революція”, “проспериті”, фашизм, корпоративна система, демократія, авторитаризм, тоталітаризм, нацизм, антисемітизм , «Новий курс», кейнсіанство, Народний фронт


Урок узагальнення

1 год








Тема № 6.

Росія -СРСР у 1917-1939 рр.

8 год


Російська революція 1917 р., її причини і початок: падіння монархії, політика Тимчасового уряду, розпад Російської імперії, прихід до влади більшовиків.

Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки.

Доба “воєнного комунізму”. НЕП.

Утворення СРСР. Велика депресія й Радянський Союз. Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу. Сталінський план “соціалістичного будівництва”. Політика “прискореної” індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі. Голодомори. Масові репресії 1937 – 1938 рр. в СРСР. Життя пересічної людини в СРСР.





Учень/учениця:

Аналізує передумови, причини та хід Російської революції 1917 р.
Показує на історичній карті основні фронти громадянської війни, визначати її періоди.

Висловлює судження про наслідки російської революції та громадянської війни.

Характеризує добу «воєнного комунізму» , пояснює причини переходу до НЕПу , утворення СРСР.

Дає критичну оцінку діяльності О. Керенського, В.Леніна , Л. Троїцького, Й.Сталіна.
Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: буржуазна революція, громадянська війна, Тимчасовий уряд, жовтневий переворот, “воєнний

комунізм”, НЕП, Угорська радянська республіка




Тема № 7.

Країни Центральної та Східної Європи

в 20-30-х рр. ХХ ст.

7 год


Особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових незалежних європейських держав: Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Королівства сербів, хорватів і словенців (Югославії) після Першої світової війни.

Румунія та Болгарія в 20-30-х рр.

Формування демократичних та авторитарних режимів в країнах регіону. Роль провідних державних та політичних діячів в історії цих країн. місце та роль країн Центральної та Східної Європи на зовнішньополітичній арені в умовах загострення міжнародної напруженості.


Учень/учениця:

Використовуючи історичну карту, характеризує становище нових незалежних держав Центральної та Східної Європи.

Співставляє соціально-економічний та політичний розвиток Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Королівства сербів, хорватів і словенців , Румунії, Болгарії.

Пояснює роль керівників країн регіону в здійсненні державотворчих процесів.

Прослідковує особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія)

Визначає роль провідних країн регіону на зовнішньополітичній арені в умовах загострення міжнародної напруженості

Виокремлює основні риси демократичних та авторитарних режимів, встановлених в країнах Центральної та Східної Європи.

Характеризує діяльність Т. Масарика, Ю. Пілсудського, М. Горті, Е. Бенеша

Застосовує тлумачить та співвідносить поняття і терміни: режим “санації” (оздоровлення), сепаратистський рух,, федерація , конфедерація


Урок узагальнення

1 год








Тема№ 8

Сутність авторитаризму та тоталітаризму.

5 год



Походження, ідейні засади й соціальна база італійського фашизму та німецького нацизму. Остаточне оформлення тоталітарного режиму в CРСР,. Встановлення авторитарного режиму в Іспанії та деяких країнах Центральної та Східної Європи.

Політичні портрети Й. Сталіна, Б.Мусоліні, А. Гітлера, Ф. Франко




Учень/учениця:

Визначає сутність передумови формування авторитарних та тоталітарних режимів у європейських країнах у 30-х рр.. ХХ ст..

Співставляє ідейні засади італійського фашизму та німецького нацизму.


Аналізує сутність тоталітаризму в Радянському Союзі, Німеччині та Італії, авторитаризму в Іспанії та співставляє їх прояви.

Характеризує діяльність Й. Сталіна, Б.Мусоліні, А. Гітлера, Ф. Франко

Тема № 9

Країни Азії, Африки тп Латинської Америки в перші десятиріччя ХХ ст.

7 год

Китай. Об’єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-х рр.

Індія. Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х рр. та її результати.

Японія. Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 30-х рр. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості. Соціально-економічне становище населення.

Арабський світ в міжвоєнний період. Палестинська проблема.

Латинська Америка. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Вплив іноземних держав. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.


Учень/учениця:

Виокремлює особливості розвитку Японії в цей період.

Пояснює витоки Палестинської проблеми.

Співвідносить методи боротьби за національний та соціальний прогрес народів Індії та Китаю.

Прослідковує розвиток країн арабського світу в міжвоєнний період.

Дає порівняльну характеристику країнам Латинської Америки

Характеризує роль визначних політичних діячів : М.Ганді, Чан Кайши, А. Самоси, Ж. Варгаса .

Застосовує тлумачить та співвідносить поняття і терміни: мілітаризація, латифундизм, Палестинська проблема, етатизм

Урок узагальнення

1год







Тема № 10. Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни.

10 год


Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр.

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період. Спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу. Активізація антивоєнних рухів.

Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Громадянська війна 1936 – 1939 рр. в Іспанії. Формування блоку агресивних держав осі Рим – Берлін – Токіо. Витоки, прояви та наслідки політики умиротворення.

Причини радянсько-німецького зближення (весна 1939 р.), провалу англо-франко-радянських переговорів у Москві (літо 1939 р.) та радянсько-німецького пакту про ненапад (пакт “Молотова - Ріббентропа”) і таємних протоколів до нього (23 серпня 1939 р.).



Учень/учениця:

Прослідковує вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр.

Характеризує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період.

Визначає витоки, прояви та наслідки політики «умиротворення».

Висловлює власну точку зору щодо можливих варіантів створення системи колективної безпеки країнами Заходу та запобігання розгортанню нової світової війни.

Залучаючи історичну карту співвідносить процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі

На основі роботи з історичними джерелами аналізує процес радянсько-німецького зближення та причини підписання пакту “Молотова - Ріббентропа”

Тлумачить та застосовує поняття і терміни: політика умиротворення, Судетська проблема, аншлюс, демілітаризована зона, Мюнхенська угода, таємні протоколи, вісь Рим – Берлін – Токіо, антивоєнний рух



Урок узагальнення

1год








Тема № 11.

Розвиток культури

у перші десятиліття ХХ ст.

6 год


Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Поява «масової культури». Нові напрямки в мистецтві та літературі, виникнення та розвиток кінематографа, олімпійський рух. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.

Учень/учениця:

Характеризує найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей

Визначає основні ідеї й течії у розвитку культури

Пояснює причини виникнення масової культури

Аналізує нові напрямки в мистецтві та літературі.

Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: модернізм, авангардизм, “втрачене покоління”, масова культура, кінематограф, джаз, мюзикл, олімпійський рух, Нобелівська премія



Підсумкове узагальнення

1 год







Резервний час 9 год









11 КЛАС (140 годин)


Розподіл годин за навчальними темами

Назва теми, зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




Вступ.

2 год

Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси).

Критерії тематичного та підсумкового (семестрового та річного) оцінювання.


Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси).

Критерії тематичного та підсумкового (семестрового та річного) оцінювання.

Економічні, соціальні та політичні перетворення у повоєнному світі та основні тенденції суспільного розвитку у др. пол. ХХ - поч. ХХІ ст.

Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки


Учень/учениця:

Показує на карті території провідних країн світу.

Визначає та порівнює основні тенденції розвитку людства у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст.

Описує світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки.

-





Тема № 1. Друга світова війна. Військові події на території СРСР (Велика Вітчизняна війна)

12 год


Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика стратегії і тактики протиборних сторін та її реалізація на основних театрах воєнних дій в Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі.

План «Барбаросса». .Напад Німеччини на СРСР. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1941-42 рр.. План «Ост». Рух опору в СРСР. Сталінградська битва. Розгром німецьких військ на Орловсько-Курській дузі. Наступальні операції Червоної Армії. Визволення території СРСР, перенесення військових дій у Центральну та Східну Європу.

Дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції.

Особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політична орієнтація та форма боротьби. Зміна ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни.



Завершальний період війни в Європі та Азії . Роль визначних військових, державних та політичних діячів в перемозі над нацизмом та фашизмом.

Учень/учениця:

Визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни

Залучаючи історичну карту, характеризує та співвідносить стратегічні плани протиборних сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі.


На основі аналізу історичних джерел дає оцінку дипломатичним відносинам періоду Другої світової війни, процесу формування антигітлерівської коаліції

Аналізує особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби.

Висловлює судження щодо зміни ролі чоловіка і жінки в умовах війни


Складає політичні портрети визначних військових і політичних діячів: У. Черчілль, Ф. Д. Рузвельт, Ш. де Голль, Д. Ейзенхауер, Б. Монтгомері, Е. Манштейн, Г. Гудеріан, Е. Ромель

Називає хронологічні межі періодів Великої Вітчизняної війни, її головні військові події.

Характеризує основні військові події 1941-1944 рр. на радянській території.

Порівнює форми Руху опору в Радянському Союзі та інших окупованих країнах.

Пояснює причини переходу військової ініціативи до радянських військ у 1943 р.

Складає політичні портрети визначних військових і політичних діячів: Й. Сталін, Г. Жуков, О. Василевський, К. Рокоссовський.

Висловлює судження про різні напрями Руху опору на території СРСР, цілі їх боротьби з окупаційним режимом.

Застосовує, тлумачить, та співвідносить поняття і терміни: Друга світова війна, Велика вітчизняна війна, блискавична війна, “новий порядок”, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм, корінний перелом.





Тема № 2.

Світ після Другої світової війни.

6 год


Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини. Сан-Франциська конференція та створення ООН. Нюрнберзський та Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Учень/учениця:

Визначає та співвідносить політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу


На основі аналізу історичних документів характеризує умови мирних договорів з Німеччиною та її союзниками.

Пояснює причини створення ООН.

Висловлює судження про політичні, економічні та світоглядні наслідки Другої світової війни.






Урок узагальнення

2 год









Тема № 3.

США та Канада

у 1945 – на поч. ХХІ ст.

12 год

Утвердження США як провідної країни повоєнного біполярного світу світу. США у 1945-1960 рр. Провідні доктрини зовнішньої політики США.

«Ера Ейзенхауера». Посилення внутрішньополітичної реакції. Маккартизм. Масовий негритянський рух в 60-х рр.

США в 60-70 рр. ХХ ст. “Нові рубежі” Дж. Кеннеді та “Велике суспільство” Л. Джонсона. Внутрішня та зовнішня політика адміністрації Р. Ніксона . Економічна криза 1974 – 1975 рр. та перехід до неоконсервативних важелів регулювання економіки.

США у 80-90 рр. ХХ ст. Рейганоміка.

“Зоряні війни”. “Нова економічна філософія” Б. Клінтона у 90-х рр. ХХ ст. Сучасні внутрішньополітичні та зовнішньополітичні вектори американських президентів ХХІ ст. Перспективи розвитку українсько-американських відносин .


Канада у ІІ пол.. ХХ ст. – на поч.. ХХІ ст.

Проблема Квебеку. Українсько-канадські відносини.



Учень/учениця:

Характеризує становище країн Північної Америки у повоєнний період, спів ставляє особливості їх економічного, соціального та політичного розвитку.

Пояснює причини утвердження США як провідної країни повоєнного світу, .

Аналізує та порівнює внутрішню та зовнішню політику американських адміністрацій в 40-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст.

Описує роль провідних американських політичних діячів цього періоду, надає власну оцінку їх програмам розвитку країни


Висловлює судження щодо сучасної зовнішньої політики США, методів боротьби зі світовим тероризмом та її наслідків.

Доводить необхідність розвитку українсько-американських відносин на поч. ХХІ ст.


Застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни:

маккартизм, пентагон, доктрина Трумена, доктрина стримування, “Нові рубежі”, “Велике суспільство”, Уотергейтська справа, рейганоміка”,Зоряні війни”, неоконсерватизм, ПРО, наддержава, військово – промисловий комплекс, “Нова економічна філософія”, проблема Квебеку, діаспора.






Урок узагальнення 1 год







Тема № 4.

Країни Західної Європи у1945 – поч. ХХІ ст.
16 год


Наслідки Другої світової війни для провідних країн Західної Європи. План Маршалла. Початок європейської економічної інтеграції.

Німеччина. Політика організаційної влади в західних зонах окупації в 1945 – 1949 рр. Створення ФРН і НДР в 1949 р. Німецьке “економічне диво”. Доктрина соціального ринкового господарства Л. Ерхарда. Передумови, хід та наслідки об’єднавчих процесів в Німеччині 1989 – 1990 рр. Г. Колль. Політичні, економічні, соціальні та психологічні проблеми єдиної Німеччини. “Рожево-зелена ” коаліція Г. Шредера. Зовнішня політика ФРН на рубежі ХХ – ХХІ ст.

Велика Британія. Внутрішня і зовнішня політика лейбористських та консервативних урядів у 40 – 70-х рр. ХХ ст. Трансформація Британської колоніальної імперії.

Прихід до влади неоконсерваторів. Тетчеризм. Еволюція лейбористської партії в 90-х рр. ХХ ст. “Третій шлях” Т. Блера. Основні пріоритети зовнішньої політики Великої Британії на рубежі ХХ - ХХІ ст.

Франція. Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки, причини її кризи та падіння. Становлення П’ятої Республіки (1958 р.). Травневі події 1968 р. Відставка Ш. де Голля. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країни в 70 – 90-х рр. Зовнішньополітичні орієнтири Франції наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст.

Італія. Проголошення республіки. Італійське “економічне диво”. Державна програма боротьби з мафією. Соціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці ХХ- на поч. ХХІ ст.

Інтеграційні процеси в Європі наприкінці ХХ- на поч ХХІ ст. – здобутки та невдачі.


Учень/учениця:

Показує на карті території провідних європейських держав, зони окупації Німеччини.

Визначає особливості окупаційної політики в західній і східній зонах Німеччини у 1945 – 1949 рр.

Порівнює процес розбудови держави у ФРН і НДР, сутність німецького та італійського “економічного дива”,

внутрішню і зовнішню політику лейбористських та консервативних урядів Великої Британії у 40 – 70-х рр. ХХ ст. , зовнішньополітичні орієнтири країн Західної Європи наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. .



Пояснює передумови, хід та наслідки об’єднавчих процесів в Німеччині 1989 – 1990 рр. , політичні, економічні, соціальні та психологічні проблеми єдиної Німеччини, причини трансформації Британської колоніальної імперії , причини встановлення П’ятої Республіки.

Надає власну оцінку діяльності провідних західноєвропейських політиків: Ш. де Голля, Ж. Ширака, М. Тетчер, Т. Блера, Г. Колля, Г. Шредера, А. Меркель. у внутрішній та зовнішній політиці.

Тлумачить сутність неоконсерватизму, виділяє причини приходу до влади неоконсерваторів.

Визначає основні складові тетчеризму, неоконсерватизму, еволюції лейбористської партії в 90-х рр. ХХ ст.. , «третього шляху» Т. Блера.

Висловлює судження щодо соціально-економічного і політичного розвитку країн регіону наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст., реалій процесу євро інтеграції.

Доводить необхідність загальноєвропейських інтеграційних процесів та участі в них України .

Застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни: план Маршалла, економічне диво, соціальне ринкове господарство, лейборизм, тетчеризм, “третій шлях,” неолібералізм, мафія, радикалізм. , ЄС, Маастрихтський договір, монетаризм.




Урок узагальнення 2 год










Тема № 5.

СРСР. Нові незалежні держави

10 год


Наслідки Другої світової війни. Відбудова економіки.

Продовження репресій сталінського режиму у 1945 – 1953 рр. Завершення епохи Сталіна.

Загострення політичної боротьби після смерті Сталіна. “Хрущовська відлига”. Формування антихрущовської опозиції.

Роки “брежнєвського застою”. (1964 – 1985 рр.). Зниження темпів економічного розвитку. Суспільно-політичне життя країни. Дисидентський рух.

Від “перебудови” до розпаду СРСР 1985 – 1991 рр. Лібералізація суспільного та політичного життя. Посилення політичної боротьби в СРСР та національно-визвольного руху.

Антидержавний путч 1991 р. Розпад СРСР. Росія 1991 – поч. 2000-х рр.

Нові незалежні держави Балтії. Закавказзя та Середньої Азії, Білорусь, Молдова. Початок самостійного життя, особливості шляхів історичного розвитку.


Учень/учениця:

Показує на карті кордони новоутворених держав.

Характеризує наслідки Другої світової війни., політичне, соціально-економічне , повсякденне та культурне життя в СРСР на різних етапах історичного розвитку СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до “перебудови” М. Горбачова.

Висловлює критичну оцінку діяльності радянських лідерів різних епох.

Аналізує внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напрями їх політичного та економічного співробітництва , участь у європейському та світовому інтеграційних процесах.

Висловлює судження про причини розпаду СРСР та протистояння колишніх союзних республік, можливі варіанти їх співпраці, місце і роль нових незалежних держав у сучасних міжнародних відносинах.

На основі аналізу із сучасними джерелами інформації складає політичний портрет С.Хрущова, Л.Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина, В. Путіна, Д.Мєдвєдєва, О. Лукашенко, М. Саакашвілі, С.Ніязова, Н Назарбаєва та ін.

Застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни:

тоталітаризм, відлига, «застій», перебудова, путч, волюнтаризм,



гласність, Біловезька угода, СНД, Дума.





Урок узагальнення 1 год










Тема № 6.

Країни Центральної та Східної Європи у 1945 – поч. ХХІ ст.

10 год


Основні фактори, напрямки становлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Утворення системи світового соціалізму. Кризові явища 60 – 70-х рр. ХХ ст. Демократичні революції , особливості їх здійснення. Політичні, економічні та соціальні трансформації посткомуністичного суспільства, основні тенденції внутріполітичного розвитку. Роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах.

Учень/учениця:

Пояснює основні фактори та напрямки становлення прорадянських режимів у країнах регіону.

Показує на карті території країн соціалістичного табору, зміни в політичній карті Європи внаслідок революційних змін кінця 80-х – поч.. 90-х рр ХХ ст.., кордони нових незалежних держав, що виникли після розпаду СРСР.

Описує кризові явища в політичному, соціальному та економічному житті країн Центральної та Східної Європи у у 60 – 70-х рр. ХХ ст.

Аналізує демократичні революції , методи їх здійснення.


Виокремлює особливості внутрішньополітичного розвитку країн регіону напр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.

Показує на карті кордони нових центрально- та східноєвропейських держав , що утворилися після розпаду соціалістичної системи.

Визначає роль країн регіону в сучасних інтеграційних процесах світу. Застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни: соціалістичний табір, РЕВ, Берлінський мур, самоврядування, “оксамитова революція”, Солідарність, “шокова терапія”, реприватизація




Урок узагальнення 1 год







Тема № 7.

Розвиток провідних країн Латинської Америки у 1945 – на початку ХХІ ст.

6 год


Прискорення розвитку латиноамериканських країн після війни. Країни «великої четвірки».Військові перевороти та диктаторські режими.

Варіанти революційного розвитку країн регіону Кубинська революція. Революція в Чилі.

Встановлення конституційного ладу в ряді країн регіону. Проблеми економічного розвитку латиноамериканських країн у 80-90 рр. ХХ ст.. Інтеграційні процеси в країнах Латинської Америки.

Українці в країнах регіону.





Учень/учениця:

Виокремлює та аналізує передумови прискорення розвитку латиноамериканських країн після війни,

Називає прояви нестабільності політичного життя в регіоні

Пояснює передумови процесу ліквідації диктаторських режимів в країнах Латинської Америки, нерівномірності економічного розвитку латиноамериканських країн у 80-90 рр. ХХ ст..

Порівнює процес відновлення конституційного ладу в ряді країн регіону,

Характеризує інтеграційні процеси в країнах регіону., створення економічних союзів в латиноамериканському регіоні.

Висловлює судження щодо результатів революційних перетворень в ряді країн регіону, кубинський варіант розвитку.

Аналізує становище українців в країнах регіону.

Дає оцінку діяльності політичних лідерів регіону: А. Самоси, Ф. Кастор, А. Піночета.

Застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни: латифундизм, військово-диктаторський режим, хунта, НАФТА.




Тема № 8.

Країни Азії та Африки в др. пол. ХХ - на поч. ХХІ ст.

14 год.


Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи розвитку незалежних держав. Нові індустріальні країни. Культурно-цивілізаційні блоки та міжнародні об’єднання країн Азії та Африки.

Японія. Повоєнне реформування країни. Японське “економічне диво”. Внутрішня та зовнішня політика Японії наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст.

Китай. Проголошення КНР. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів. Культ особи Мао Цзедуна. Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на поч. ХХІ ст.

Індія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці. Розвиток Індії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Країни Південно-Східної Азії. Національно-визвольний рух у країнах регіону у повоєнний час. Американо - в’єтнамська війна. “Червоні кхмери” у Камбоджі та їня модель комунізму.

Країни Африки.. Здобуття незалежності народами континенту. Крах апартеїду на Півдні Африки. Економічний та політичний розвиток Африки наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Найважливіші події повоєнного розвитку Ірану, Афганістану, Пакистану. Радянсько-афганський конфлікт.

Утворення держави Ізраїль.

Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання.





Учень/учениця:

Використовуючи історичну карту, аналізує процес утворення нових незалежних держав у Азії і Африки.

Хронологічно співвідносить та характеризує етапи деколонізації .

Пояснює передумови та причини розпаду світової колоніальної системи., проблеми економічного та політичного розвитку нових держав регіону.

Співвідносить шляхи розвитку незалежних держав азійського та африканського регіонів .

Виокремлює особливості розвитку нових індустріальних країн Сходу.
Пояснює причини японського “економічного дива”

Аналізує внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст.

Описує процес проголошення КНР, процес утворення держави Ізраїль.

Характеризує соціально-економічні експерименти китайських комуністів.


Надає власну оцінку культу особи Мао Цзедуна. Аналізувати причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на поч. ХХІ ст.

Характеризує боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу .

Показує на карті держави, що утворилися після розпаду колонії.

Аналізує курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії. Надавати власну оцінку їх діяльності.

Описує розвиток Індії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Характеризує процес здобуття незалежності народами континенту.

Показує на карті нові незалежні держави Африки, зони арабо- ізраїльських військових конфліктів.


Пояснює причини краху апартеїду на Півдні Африки, витоки близькосхідної проблеми, висловлює судження щодо можливих варіантів її врегулювання.

Застосовує, тлумачить та співвідносить поняття та терміни: японське економічне диво, «великий стрибок», «культурна революція», рух неприєднання, деколонізація, модернізація, шлях «соціалістичної орієнтації», рух неприєднання, “червоні кхмери, ”Палестинська проблема.




Урок узагальнення

1 год







Міжнародні відносини у другій пол. – на поч.. ХХІ ст..

10 год

Виникнення і розгортання “холодної війни”. Створення військових блоків. Міжнародні кризи і конфлікти у 40 –80-х рр..ХХ ст. Спроби роззброєння: Договір про заборону випробувань ядерної зброї; нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі.

Кінець “холодної війни”. Нове політичне мислення. Перехід від конфронтації до співробітництва. Внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі.


Учень/учениця:

Показує на карті місця міжнародних військових конфліктів, які відбувалися у 40-80-х рр. ХХ ст.

Аналізує причини виникнення, хід та наслідки “холодної війни”, Створення військових блоків.

Характеризує рух за мир та безпеку, спроби обмежити гонку озброєнь, внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки

Пояснює суть нового політичного мислення, причини переходу від конфронтації до співробітництва.

Тлумачить та застосовує поняття та терміни:

холодна війна, НАТО, Варшавський договір, Берлінська криза,СЕНТО, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, Гельсінська угода .






Урок узагальнення 1 год







Тема № 8. Розвиток культури (1945 – поч. ХХІ ст.)

8 год


Основні напрямки НТР в другій. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Наукові відкриття, поява нових галузей науки, високих технологій, інтеграція науки і виробництва.

Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Гуманітарні науки, їх розвиток і роль в утвердженні загальнолюдських цінностей. Основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту.


Учень/учениця:

Характеризує основні напрямки НТР в др. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина.

Описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва.

Аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються.

Пояснює причини становлення постіндустріального (інформаційного ) суспільства.

Співвідносить основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту та аналізує їх вплив на утвердження загальнолюдських цінностей.





Тема 9.

Світ на початку ХХІ ст



7 год


Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та шляхи їх розв’язання.

Оптимальні шляхи подолання екологічної, демографічної, соціально-економічних проблем людства, проблеми збереження енергоресурсів.



Учень/учениця:

Визначає основні глобальні проблеми сучасності, причини їх появи.

Пропонує власні варіанти можливих шляхів ї х вирішення

Застосовує, тлумачить та співвідносить поняття та терміни: глобальні проблеми людства, екологічна криза, демографічна криза.

.





Урок узагальнення

1 год










Підсумкове узагальнення 2 год










Резервний час 15 год











База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка