Вплив особистісних цінностей подружжя на становлення молодої сім’ї



Скачати 165.1 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір165.1 Kb.
Вплив особистісних цінностей подружжя на становлення молодої сім’ї

УДК 159


Кошонько Галина Аполлінаріївна

Хмельницький національний університет, м.Хмельницький

Вступ. Проблема ціннісних орієнтацій є однією із пріоритетних у сучасній науці, особливо в умовах кардинальних змін, які відбуваються в нашій країні. Зростаюча необхідність формування моральності та спрямованості особистості у процесі підготовки молоді до сімейного життя зумовлює підвищення наукового інтересу до вивчення впливу особистісних цінностей подружжя на становлення молодої сім’ї.

Сім’я відіграє величезну роль у житті окремої особистості і суспільства в цілому. Вона є важливою сферою особистісної самореалізації, завдяки якій задовольняються базові психологічні потреби особистості, без чого неможливим є її психологічне здоров’я та особистісний розвиток. На вибір здорового чи нездорового способу життя безпосередньо впливають соціальні настанови людини, що виявляються в ієрархії ціннісних орієнтацій.

Представниками різних наукових течій активно ведеться пошук визначення ролі й структури ціннісних орієнтацій. У науковій літературі проблема ціннісних орієнтацій особистості розглядається як психологами на заході (М. Вебер, Е. Дюркгейм, А. Маслоу, Р. Мертон, Т. Парсонс, М. Рокіч, Е. Фромм та ін.), так і на пострадянському просторі (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, Ф.В. Басін, О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв, М.І. Лапін, А.Г. Здравомислов та ін.). Активно розробляється ця проблематика і в Україні (М.Й. Боришевський, П.Р. Ігнатенко, Т.С. Кириленко, В.В. Клименко, С.Д. Максименко, І.П. Маноха, В.А. Роменець, Т.М. Титаренко, В.Т. Циба, Т.С. Яценко та ін.). Багато вчених (І.Д.Бех, Т.В.Бутківська, Н.Ю.Логінова, Л.І.Ломако, О.Л.Свєтличний, О.В.Сухомлинська, О.Б.Фанталова, А.В.Фролова та ін.) досліджують особливості становлення ціннісних орієнтацій у процесі навчання студентів.

Водночас вплив особистісних цінностей подружжя на становлення молодої сімї недостатньо вивчений.

Кожна сім'я створює власну мікрокультуру на основі загальносімейних цінностей, традицій, звичаїв, норм і пра­вил поведінки. Шлюбна пара, розбудовуючи власний стиль життя, спирається при цьому на усталені в конкретному суспільстві норми, а також ті, що запозичені з батьківських сімей і збагачені досвідом свого самостійного життя.

Психологічний аналіз сім'ї як малої соціальної групи, умов і механізмів її функціонування передбачає вивчення ціннісних орієнтацій подружжя, які є одним з конституюючих сім'ю чинників, що регулює взаємини подружжя, ви­значає їх ставлення один до одного, до дітей, інших людей, навколишнього світу взагалі. Розбіжності в індивідуальних системах ціннісних орієнтацій подружжя є головною пере­шкодою інтеграції сім'ї, її повноцінного функціонування. Гострі конфлікти, що виникають на цьому грунті, роблять неможливим нормальне внутрісімейне спілкування і ство­рюють небезпеку для існування родини.



Мета написання статті – проаналізувати вплив особистісних цінностей подружжя на становлення молодої сім’ї, з’ясувати взаємозумовленість ціннісних орієнтацій особистості й показників її адаптованості до сімейного життя.

До моменту вступу в шлюб у кожної молодої людини складається певна „Я-концепція”, система уявлень про своє минуле, теперішнє і майбутнє. Останні можуть бути більш адекватними чи помилковими та служать основою регуляції особистістю свого особистісного розвитку та поведінки. Під впливом багатьох чинників, зокрема батьківської сім’ї та власного досвіду, в кожного із шлюбних партнерів склалися певні потреби у спілкуванні, у пізнанні, у проведенні вільного часу, виробилася система сімейних і життєвих цінностей, ідеалів, позицій, що не завжди співпадають, а часто виявляються дуже відмінними й навіть не співпадаючими.

На першій стадії сімейного життя проходить формування індивідуальних стереотипів спілкування, узгодження системи цінностей і вироблення загальної світоглядної позиції, взаємне пристосування партнерів, пошук такого типу стосунків, який задовольняв би обох партнерів. При цьому між подружжям відбувається розподіл ролей, формування структури сім’ї, закріплення певних функцій та вироблення сумісних ціннісних орієнтацій, позицій щодо багатьох сфер життєдіяльності [9].

Ефективність такої сумісної діяльності багато в чому визначається її особистісним змістом та смислом для кожного із партнерів. Зміст діяльності визначається системою мотивів, метою, до якої прагне молода людина та якої досягає в сумісній життєдіяльності. За визначенням О.М.Леонтьєва, в основі мотиву лежить певна потреба, отже чим більше співпадають мотиваційно-потребові сфери особистостей шлюбних партнерів, тим швидше вони знаходять спільну точку зору і налагоджують нормальні взаємини. У іншому випадку трапляються прикрі випадки, які призводять до розлучень. У багатьох дослідженнях [1, 7, 10] виявлено, що типовими причинами розлучень є споживацьке ставлення членів подружжя один до одного: відсутність чи недостатня вираженість альтруїстичних настанов, відсутність переконань щодо цінності та значимості шлюбу, готовності взяти на себе відповідальність за близьких тощо. Це сприяє легкому та необдуманому прийняттю рішення про розрив шлюбу. Іншими словами, слабка психологічна підготовленість молодих людей до подружнього життя, яка відображається через низьку мотивацію до шлюбу, невміння будувати подружні взаємини, психологічну та психофізіологічну неграмотність, недостатню сформованість особистісних якостей сім’янина, що забезпечують взаєморозуміння, конструктивну і саморегулятивну поведінку в шлюбі тощо – призводить до дестабілізуючого впливу на сімейні взаємини та ускладнює процес особистісного взаєморозвитку у шлюбі.

На основі вивчення уявлень молоді про значимість та цілі створення шлюбу виділяють дві групи мотивів: морально-емоційні мотиви та матеріальні стимули. До першої групи відносять кохання, спільність поглядів та інтересів, взаємна симпатія, повага і дружба, привабливість, моральні якості, бажання мати дітей та ін. До другої групи належать матеріальна забезпеченість, наявність житла у партнера, намір змінити місце проживання, бажання звільнитися від опіки батьків, тощо [2].

Особливе місце в структурі мотивації шлюбу знаходять цілі і такі мотиви вступу в шлюб як потреби, настанови, ціннісні орієнтації, ідеали, світогляд особистості. Останній як складне утворення особистості, як система її поглядів, життєвих планів, ціннісних орієнтацій визначає ставлення до діяльності, до інших людей, до суспільства і до себе [8]. Ціннісні орієнтації є тими центральними компонентами особистості навколо яких формуються і одночасно в них же й проявляються ставлення людини до світу, відбувається самоствердження, саморозкриття сутності індивіда як суспільної істоти.

Взагалі цінності відіграють важливу роль у формуванні особистості. Вони виконують при цьому дві функції: 1) дозволяють індивіду зайняти певну позицію, знайти певну точку зору, дати оцінку; 2) мотивують її діяльність, поведінку, вчинки [5].

Взаємовплив ціннісних орієнтацій партнерів вагомий, проте це не єдиний мотиваційний фактор, що визначає їхню поведінку і діяльність у шлюбі. Аналіз досліджень, проведених у цьому напрямі, показує, що для ефективного виконання майбутніх шлюбних ролей необхідна наявність принаймні трьох складових: 1) системи позитивних установок, спрямованих на створення міцної, щасливої сім’ї і відповідальне виконання сімейних функцій (регулятивної, репродуктивної, виховної та ін.); 2) вмінь та навиків щодо організації і раціонального ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, організації відпочинку, вирішення конфліктних ситуацій тощо; 3) системи знань про роль сім’ї та особливості її функціонування, правові норми, що регулюють шлюбно-сімейні взаємини.

Стабільна подружня взаємодія значною мірою проявляється тоді, коли є схожість у партнерів шлюбно-сімейних установок. Звичайно, однозначної відповідності між поглядами і поведінкою немає, проте, як людина буде поводитися в конкретній ситуації великою мірою визначається її ставленням до неї. У зв’язку з цим, у дослідженнях, присвячених найрізноманітнішим аспектам подружніх взаємостосунків, вивчення настанов шлюбних партнерів займає особливе місце. Як правило, аналізу підлягають такі настанови, як ставлення до шлюбу, до дітей, до розлучення, до осіб протилежної статі, до сексуальних взаємин тощо.

На основі аналізу праць вчених можна зробити висновок, що ціннісні орієнтації, настанови, моральні норми, цільові уявлення про шлюб та сім’ю визначають функціонально-рольові очікування партнерів. Узгодженість функціонально-рольових очікувань, демократичність, гнучкість, готовність до виконання тих чи інших сімейних функцій і ролей сприяє успішній взаємодії в майбутній сім’ї, оскільки повнота та благополучність сімейного життя багато в чому залежить від того, наскільки шлюбні партнери можуть виконати всі функції, які покладені на сім’ю.

На основі підходу до розгляду шлюбно-сімейних стосунків як багаторівневої структури [11, с. 105], та враховуючи, що шлюб являє собою динамічне утворення, в ході існування якого виділяються якісно різні періоди, доцільно говорити про те, що вище зазначена узгодженість на кожному із рівнів набуває специфічних особливостей в залежності від тієї чи іншої стадії розвитку шлюбу. Дослідження, проведені в цьому напрямі [12], спонукають до більш детального вивчення динаміки деяких мотиваційних та суто особистісних рис шлюбних партнерів у процесі подружнього становлення.

Аналіз чинників сімейної нестабільності свідчить про те, що однією із найбільш поширених причин подружніх конфліктів є несумісність характерів шлюбних партнерів, під якою часто приховується відсутність взаєморозуміння, взаємна недовіра, неповага, сварливість, ревнощі, скупість, мовчазність та інші особистісні риси.

Першопричиною багаточисельних труднощів у подружньому житті можуть бути особистісні особливості одного чи обох партнерів. У цьому зв’язку значний інтерес, на наш погляд, представляють результати досліджень В.І.Зацепіна [8]. Подружжям пропонувалось перерахувати як позитивні, так і негативні риси членів своєї сім’ї. Серед позитивних рис найбільш часто відмічались такі, як: 1) приязність, любов, ласка, доброта, чуйність, сердечність, м’якість, душевність, розуміння; 2) турбота, допомога; 3) працелюбність, добросовісність; 4) чесність, правдивість, порядність, відвертість, щирість; 5) уважність, шанобливість; 6) настирливість, цілеспрямованість, діловитість; 7) принциповість, самостійність, справедливість; 8) розум, здібності; 9) тактовність, коректність, стриманість, скромність, вихованість; 10) веселість, життєрадісність, почуття гумору.

Серед негативних - 1) грубість, різкість, нетерпимість, нестриманість; 2) егоїзм, байдужість; 3) нервозність, дратівливість; 4) вживання алкоголю; 5) лінь; 6) впертість; 7) брехливість; 8) легковажність; 9) сварливість; 10) нерозуміння жартів.

Як видно з наведеного переліку, найбільш важливими є риси, що сприяють позитивним міжособистісним стосункам та здоровому морально-психологічному клімату та власне особистісному розвитку партнерів. У певному розумінні особистість людини є сплавом різноманітних особистісних властивостей та рис, в тому числі темпераменту і характеру. Психічна своєрідність кожної людини, мабуть, найбільше виявляється в характері, від особливостей якого великою мірою залежить те, як вона буде діяти при певних обставинах, як буде домагатись реалізації своєї мети, сприймати інших та ставитися до них і до себе.

Для подружньої пари важливе значення має сформованість у партнерів комплексу альтруїстичних почуттів. Наявність таких почуттів є морально-психологічною основою сімейних стосунків. У зв’язку з цим особливого значення набувають такі якості, які пов’язані із здатністю сприймати і розуміти інших, передбачати їхню поведінку в різних ситуаціях життя. Для шлюбного партнера важливо вміти оцінювати життєві ситуації з позицій іншого, що значно полегшує спільну діяльність та взаєморозуміння, узгодження позицій.

Причинами розлучень, невдачі в шлюбі, як показали наші спостереження, багато в чому визначаються помилками у виборі партнера, тобто він або не володіє необхідними рисами, або сукупність його психологічних особливостей, поглядів, інтересів не відповідає уявленням і потребам того, хто його обирав. При цьому розчарування може наступити навіть у випадку, коли котрийсь із них володіє безліччю позитивних якостей, оскільки ці якості повинні добре узгоджуватись з якостями іншого партнера. Отримані К. Вітеком дані [3], дозволили визначити, що у партнерів, які живуть в ідеальному шлюбі, частіше всього зустрічаються такі особистісні риси, як витримка, працелюбність, турботливість, поступливість, самовіддача, повага до іншого подружжя.

Загалом можна сказати, що й психологічна сумісність - це єдність поглядів, емоційного настрою, взаєморозуміння, схожість оцінок життєвих ситуацій тощо. Її традиційно прийнято розглядати з двох позицій: 1) сумісність розглядається як два набори якостей партнерів, які оптимально поєднуються і забезпечують ефективну структуру; 2) сумісність виникає не на основі схожих рис чи таких, що взаємодоповнюють одні одних, а завдяки здатності партнерів до поступливості, взаєморозуміння, завдяки активному пошуку гармонійних стосунків. Сумісність у першому випадку є потенційною можливістю благополучних подружніх стосунків, а сумісність, що ґрунтується на вмінні враховувати інтереси іншої людини, є реальною гарантією успішного шлюбу. З таких позицій, сумісність характеризує здатність особистості до психологічної адаптації у взаєминах з іншим індивідом.



Результати дослідження. Нами проведено експериментальне дослідження серед курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України та студентів Хмельницького національного університету. В якості методик використані анкети “Сім’я” та “Чого Ви чекаєте від подружнього життя”, опитувальник О.Волкової та Г.Трапезнікової “Рольові очікування і домагання у шлюбі” та інші. Метою нашого дослідження було вивчення цінностей сім’ї у юнаків та дівчат – майбутніх офіцерів ДПСУ (таблиця 1).
Таблиця 1

Особливості мотивів та цінностей курсантів щодо створення сім’ї

Важливі для курсантів цінності

Дівчата,у %

Юнаки, у %

При


створенні

сім’ї:


Кохати

28,98

29,79

Бути коханим

49,21

53,19

Піклуватися про когось

28,57

44,68

Мати опору в житті

60,32

40,42

Просто час створити сім’ю

4,76

0

Звільнення від опіки батьків

0

0

Бажання мати дитину

11,11

12,77

Страх самотності

1,59

2,13

Риси

особистості,

які мають

бути у


чоловіка:



Кохати дружину

71,43

68,09

Любити дітей

50,79

63,83

Рахуватись з думкою дружини

58,73

65,95

Добре заробляти

28,57

27,66

Не пиячити, не палити

41,26

38,97

Займатись вихованням дітей

36,42

46,81

Турбуватись про всю сім’ю

74,60

72,34

Допомагати дружині по дому

35,50

36,17

Мати витриманий характер

31,75

40,43

Риси


особистості,

які мають

бути у

дружини:


Кохати чоловіка

65,08

68,09

Бути доброю, ніжною

52,88

59,57

Розуміти і поважати чоловіка

71,43

68,09

Бути здоровою

47,79

23,40

Бути акуратною

33,33

19,15

Вести гарно все по дому

26,98

34,04

Займатись вихованням дітей

34,92

48,94

Не дратуватись з дрібниць

31,75

21,27

Як видно з таблиці 1, суттєвих відмінностей у цінностях, які мають об’єднати молоду сім’ю не виявлено. Разом з тим, юнаки проявляють у 1,5 рази більшу, у порівнянні з дівчатами, відповідальність за інших людей, членів родини. Проте майбутні офіцери-дружини мають у 1,5 рази більшу потребу в опорі на чоловіка, ніж чоловіки на дружин.

Дещо вищий рівень у курсантів-юнаків самоусвідомлення того, що чоловіки повинні займатись вихованням дітей. Майбутні дружини мають перевагу над юнаками-курсантами в тому, що бачать гарну жінку у таких її якостях як акуратність, красива зовнішність, врівноваженість та ін. Для них такі ознаки є важливими та особистісно значущими. Чоловіки ж надають більшу перевагу, у порівнянні з юначками, таким особистісним рисам майбутньої дружини як вмінню вести гарно все по дому, виховувати дітей.

Конкуренція та антагонізми порушують нормальну життєдіяльність молодої курсантської сім’ї. Саме в них, як виявлено нами, джерело великої кількості неврозів; порушень нормального розвитку особистості і частина їх закладається в період навчання курсантів у ВВНЗ.

Як виявлено нами, курсантські стосунки, а значить і майбутні взаємини в сім’ї, ускладнює відсутність у більшості молодих людей психолого-педагогічних знань та досвіду оптимальної організації взаємостосунків, особливо у складних ситуаціях спілкування.

Недооцінка налагодження взаємин у сім’ї призводить або до її розпаду, або до постійних конфліктів і ускладнень. Значна частина курсантів, що вступають у шлюб, навіть не здогадується, що створення сприятливого психологічного клімату в новій родині вимагатиме значних зусиль, витримки та розуміння.

За результатами проведеного емпіричного дослідження була встановлена ієрархія сімейних цінностей окремо у чоловіків та жінок. Проаналізувавши їх, можемо зазначити: за середніми показниками для чоловіків та жінок властива однакова ієрархія сімейних цінностей у студентів. Найбільш важливим студенти вважають реалізацію себе поза межами сім'ї засобами зовнішньої соціальної активності, при цьому наявна орієнтація на шлюб як середовище, що сприяє психологічному розвантаженню й стабілізації, а також реалізація себе в процесі виховання дітей. Якості, що стосуються членів подружжя як сексуальних партнерів, займають останнє місце.

В образі дружини студенти виділяють такі особливості:

1) більшість чоловіків сподіваються бачити поряд з собою в першу чергу друга, який підтримає, заспокоїть, втішить, з яким можна було б обговорити свої справи, поділитися думками та сподіваннями. Дружина має розуміти чоловіка і приймати його таким, який він є. Таке ставлення має ґрунтуватися на спільності інтересів, цінностей, захоплень. Крім психологічної підтримки, дружина має виконувати роль гарної матері для своїх дітей. Важливим є зовнішній вигляд жінки, вміння гарно та модно одягатися. А вимоги до дружини як господині відіграють несуттєву роль в уявленнях сучасних чоловіків;

2) самі ж жінки в майбутньому подружньому житті велику роль хочуть приділяти в першу чергу професійній самореалізації та близьким емоційним стосункам з чоловіком, створенню психологічного мікроклімату в сім'ї. Роль матері та організація побуту відсувається на останнє місце у структурі домагань жінок.

В образі студента-чоловіка, згідно отриманих даних, можна виділити такі особливості:

- в уявленні жінок ідеальний чоловік має бути активним, реалізовуватись професійно, повинен відзначатися спільністю інтересів, захоплень, поглядів на життя зі своєю дружиною. Причому, чоловік повинен брати участь у веденні господарства, бути активним у вихованні дітей. Зовнішній вигляд чоловіків не має особливого значення.

- для самих чоловіків важливим є прагнення самореалізуватись та самовизначитись поза межами сім'ї, проявляючи зовнішню соціальну активність, а також стати хорошим батьком і добрим господарем. А надання емоційної підтримки дружині відсувається на останнє місце в ієрархії домагань.

Висновок. Підбиваючи підсумок, можемо виокремити такі тенденції ціннісно-рольових орієнтацій в сучасних молодих сім'ях студентів:


  • як чоловіки, так і жінки намагаються отримувати психологічну підтримку від партнера, при цьому вимоги до себе у виконанні даної функції у чоловіків значно занижені;

  • обидва члени подружжя прагнуть максимальної соціальної активності для себе, при цьому жінки вимагають її і від чоловіків, а чоловіки значно обмежують у своїх очікуваннях соціальну активність дружин;

  • ведення господарства для сучасних подружніх пар не актуальне, особливо для жінок — вони розраховують на активну допомогу чоловіків, які відзначаються відносно високим рівнем домагань щодо виконання господарчо-побутових обов'язків.

Отже, аналіз показує на наявність проблемних зон у сфері соціальної активності в системі "очікування чоловіків — домагання жінок". Тобто для чоловіків більш прийнятним є варіант, коли дружина приділяє більше уваги сім'ї, чоловікові. В системі "очікування жінок — домагання чоловіків" існує проблемна зона в сфері емоційно-психотерапевтичній.

Таким чином, система ціннісних орієнтацій сім'ї не є сталою протягом усього її життєвого циклу. Загальносімейні цінності не зав­жди включають у себе ціннісні орієнтації кожного з под­ружжя. Діапазон ціннісних орієнтацій окремих осіб родини може бути вужчий або ширший від загальносімейних. Чим ширший обсяг індивідуальних цінностей подружжя, тим більше в них можливостей для взаєморозуміння, тобто для єдності.



Для психологічної сумісності подружжя важливе значен­ня має взаємопізнання і взаємоузгодження індивідуальних ціннісних орієнтацій кожного з них, вироблення на їх ос­нові загальносімейних цінностей. При цьому мають значен­ня не тільки схвалення й прийняття загальносімейних цін­ностей, а й позитивне ставлення кожного з подружжя до ціннісних орієнтацій партнера.

Література


  1. Алексеева Л.С. Роль представлений о партнере в развитии отношений супругов //Семья и личность. Тезисы Всесоюзной конференции. - М.,1981. - С. 71-72.

  2. Ачильдиева З.Ф., Яблонских Т.Г. Анализ некоторых аспектов подготовленности молодоженов к семейной жизни. – Вильнюс, 1996. – 97 с.

  3. Витек К. Проблемы супружеского благополучия. -М.:Прогресс, 1988.
    -144с.

  4. Волкова А.Н. Социально-психологические факторы супружеской совместимости. - М.: Мысль, 1979. – С. 16-29.

  5. Гудечек Я. Ценносная ориентация личности //Психология личности в социалистическом обществе: Активность и развитие личности. - М.: Наука, 1989. -С. 102-110.

  6. Дементьева И.Ф. Первые годы брака: Проблемы становления молодой семьи. - М.: Наука, 1991. – 109 с.

  7. Дмитренко А.К. Социально-психологические факторы стабильности брака в первые годы супружеской жизни. Автореф. дис...канд. психол. наук. 19.00.05 / Ин-т психологии Украины. - К., 1995. – 16 с.

  8. Зацепин В.И. О жизни супружеской. Изд. 2-е дораб. и доп. -М.: Молодая гвардия, 1984. – 192 с.

  9. Калмыкова Е.С. Психологические проблемы первых лет супружеской жизни // Вопросы психологии, - №3, 1983. - С. 83-89.

  10. Кісарчук З.Г. Особливості шлюбно-сімейних уявлень старшокласників //Республіканський науково-методичний збірник. Вип.4. Психологія. - К.: Радянська школа, 1990.

  11. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Факторы устойчивости брака// Семья и личность (психолого-педегогические, социологические и медико-биологические проблемы). -М., 1981. - С.44-49.

  12. Олейник Ю.Н. Исследования уровней совместимости в молодой семье// Психологический журнал,1986. –Т 7. - №2. - С. 59-76.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка