Волженцева Ірина Вікторівна



Скачати 415.08 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації02.04.2016
Розмір415.08 Kb.
  1   2   3
Академія педагогічних наук України

Центральний інститут післядипломного педагогічного утворення

Волженцева Ірина Вікторівна



УДК 159.923.2 – 057.87:78.


ОПТИМІЗАЦІЯ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО ВПЛИВУ

19.00.07 – педагогічна і вікова психологія


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового звання

кандидата психологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Семиченко Валентина Анатоліївна,

Центральний інститут післядипломної

педагогічної освіти АПН України,

проректор з наукової роботи
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Клименко Віктор Васильович,

Інститут психології ім. Г.С.Костюка,

провідний науковий співробітник

лабораторії вікової психофізіології
кандидат психологічних наук, доцент

Пономарева Олена Юріївна,

Республіканський вищій навчальний

заклад “Кримський гуманітарний

університет”, завідувач кафедри психології
Провідна установа: Слов'янський державний педагогічний

університет, кафедра психології і соціальної

педагогіки, Міністерство освіти і науки

України, м. Слов'янськ.


Захист відбудеться “22” вересня 2006р.о 1200 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

Автореферат розісланий “22” серпня 2006р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Снісаренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. На сьогоднішній день тенденція інтенсифікації, гуманізації й оптимізації навчання, що закономірно виникла внаслідок зростання обсягів навчальної інформації у вищому навчальному закладі, пов'язана з великими витратами нервово-психічної енергії студентів. Сьогодні більшості студентів властиві загальна емоційна напруженість, що виявляється в тривожності, підвищенні неконтрольованої агресивності, небажанні спілкуватися, схильності до самотності, швидкій стомлюваності.

Проблема психічних станів особистості і їхньої регуляції вивчалася як у теоретико– методологічному (В.Ганзен, Г.Еремеєва, Т.Кириленко, Е.Кіршбаум, А.Кузнєцова, М.Левітов, Г.Леонова, А.Маклаков, О.Прохоров, В.Семиченко, Ю.Сосновікова, В.Юрченко), так і в прикладному аспектах (Г.Габдреєва, І.Гольдварг, А.Крягжде, В.Лоос, Н.Пейсахов та ін.).

Водночас, фактори, що впливають на регуляцію психічних станів, індивідуальна витривалість їх впливу ще недостатньо вивчені. Дослідження цих питань є актуальним завданням педагогічної і вікової психології, оскільки від їхнього розв’язання багато в чому залежить ефективність навчальної діяльності представників різних вікових груп, що навчаються.

Зокрема, важливим є вивчення особливостей регуляції емоційної сфери студентів у напружених ситуаціях навчальної діяльності, насамперед, стреси екзаменаційного періоду, що можуть призвести до високої напруженості психічних функцій, негативних психічних станів, до посилення тривоги.

Сьогодні увагу дослідників усе більш привертає створення технологій, спрямованих на оптимізацію психічних станів.

Для керування психічними станами досить широко використовуються аутогенне тренування (Г.Леонова, В.Лобзін, М.Петров, О.Ромен, Е.Шварц, І.Шульц), бібліотерапія (В.Бехтерєв, В.Закусів, Н.Нагорна, О.Панов, К.Платонов), природні запахи (В.Аршавський, Н.Гольдштейн, В.Кривенко, Н.Макарчук, Г.Маносова). У той самий час проблема регуляції психічних станів у навчальному процесі вищої школи мало досліджувалася. Студенти фактично не володіють способами усунення нервово-психічної напруги і стомлення. Надати істотну допомогу в таких випадках може психофізіологічний вплив музичного мистецтва.

Як відомо, музика довела свої великі можливості в регулюванні виробничих процесів і вже давно застосовується в медицині, спорті, на виробництві. Численні дослідження показали виразний зв'язок між музичним впливом і психічним станом людини. Разом з тим, застосування музики як психотерапевтичного і психокорекційного засобу в навчальному процесі, у тому числі виявлення умов і факторів ефективного впливу музики на психічний стан студентів, поки не стали предметом спеціальних досліджень.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична і практична розробленість зумовили вибір теми дослідження “Оптимізація психічних станів студентів у навчальній діяльності засобами музичного впливу”.



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане в межах науково-дослідної теми кафедри психології Макіївського економіко-гуманітарного інституту “Особливості розвитку самосвідомості і професійно значущих якостей студентів – психологів” (№ 01/82 від 30.03.05).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 6 від 25.06.2003 р.) і зареєстрована Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 23.09.2003 р.).



Об'єкт дослідження – психічні стани студентів, що виникають у процесі навчання.

Предмет дослідження – особливості впливу музики на оптимізацію психічних станів студентів у навчальному процесі.

Мета дослідження – теоретичне й експериментальне обґрунтування особливостей впливу музики на оптимізацію психічних станів студентів у навчальній діяльності.

Гіпотеза дослідження – деструктивний характер психічних станів студентів, що знаходяться в психоемоційному напруженні в період навчальної діяльності, можна знизити, використовуючи функціональну музику зі спеціально дібраними творами, що дасть змогу запобігти виникненню несприятливих наслідків (тривожності, розумового стомлення тощо) і спричинить позитивний вплив на психічний стан студентів.

Загальна логіка дослідження відображена в сукупності теоретичних і практичних завдань, що розкриваються на різних етапах дослідження.



  1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми психічних станів у психології, конкретизувати основні механізми впливу музики на психічні стани людини.

  2. Розробити модель і визначити методичну базу дослідження психічних станів студентів у навчальній діяльності.

  3. Вивчити особливості психічних станів студентів у навчальній діяльності.

  4. Розробити методику оптимізації психічних станів студентів засобами музикотерапії в ситуаціях підвищеного психоемоційного напруження.

  5. Експериментально перевірити оптимізуючий вплив запропонованої методики на регуляцію психічних станів студентів.

Теоретико-методологічною базою дослідження є: основні положення теорії психічних станів (В.Ганзен, Л.Дика, Е.Киршбаум, М.Левітов, Г.Леонова, А.Маклаков, О.Прохорова, В.Семиченко, В.Юрченко); концептуальні ідеї щодо взаємозв'язку психічних станів з різними видами діяльності (В.Джемс, В.Лоос, Т.Рибо, Ю.Сосновікова), у тому числі навчальною діяльністю (Г.Габдреєва, Т.Кириленко, А.Крягжде, В.Натаров, Т.Немчин, Н.Пейсахов, О.Прохоров, Ю.Сосновікова, О.Чебикін); механізми впливу музики на людину (В.Бехтерєв, Л.Брусиловський, І.Догель, А.Копленд, В.Леві, В.Медушевський, М.Могендович, І.Сєченов, І.Тарханов), зв'язку між музикою, емоціями і психофізіологічними реакціями (Р.Ассаджиолі, Р.Блаво, Ю.Гільбух, І.Гольдварг, Г.-Г.Декер-Фойгт, Д.Дж. Кемпбелл, А.Перротте, В.Петрушин, Г.Родіна, О. і Д.Слєпньови, В.Елькін); використання музики в навчальній діяльності (О.Андрієвський, Н.Вязовець, Г.Габдреєва, Л.Костюхіна, Е.Краснікова, Т.Метельницька, Л. Трегубова, Ф.Хахіашвілі).

Методи дослідження – теоретичний аналіз вітчизняних і закордонних наукових джерел, що дав можливість виявити, узагальнити і систематизувати матеріали з проблеми дослідження; бесіда, інтерв'ю, анкетування, спостереження, на основі яких проаналізовані особливості психічних станів студентів; самооцінювання – з метою визначення впливу музичних творів на психічний стан студента; психологічне тестування – для підтвердження ефективності формуючого експерименту; математико-статистичні методи обробки даних – для підтвердження вірогідності зміни показників і значущості здобутих результатів.

Для вивчення психічних станів студентів використовувалися: методика Г.Айзенка “Оцінка психічних станів” для самооцінювання психічних станів; методика Ч.Д.Спілбергера для виявлення рівня тривожності; тест “САН” для виявлення рівня активності, самопочуття і настрою студентів у навчальній діяльності; методика К.Ізард “Визначення домінуючих емоцій” для вивчення емоційного стану студентів. Для отримання об'єктивних показників функціональних станів випробуваних використовувалася методика вимірювання артеріального тиску і пульсу за допомогою автоматичного вимірника VВ 322. Також застосовувалися розроблені нами анкета-тест “Ставлення студентів до використання музики” і анкета “Психічні стани студентів після іспиту”.

Для визначення вірогідності зміни показників застосовувався t-критерій Стьюдента.

Методика В.Семиченко “Системно-структурне моделювання складних об'єктів” використовувалася для підсумкового узагальнення здобутих результатів.



Організація дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи впродовж 2002–2006 рр.

На першому етапі (2002–2003 рр.) вивчався стан розробленості досліджуваної проблеми в її теоретичному і прикладному аспектах. Визначено загальну гіпотезу, сформульовані об'єкт, предмет, мета і завдання, визначені програма і методична база дослідження.

На другому етапі (2003–2004 рр.) теоретично обґрунтована сутність явища “психічні стани студентів”, визначені зміст, структура, класифікація психічних станів, проведений констатуючий експеримент з метою вивчення динаміки зміни психічних станів студентів у процесі навчальної діяльності. Вивчено ставлення студентів до використання музики в навчальному процесі, розроблена й експериментально апробована методика оптимізації психічних станів студентів засобами музикотерапії. Визначено і реалізовано програму формуючого експерименту.

На третьому етапі (2004–2006 рр.) проаналізовані матеріали констатуючого і формуючого експериментів, узагальнені їхні результати, оформлений текст дисертаційної роботи.



Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася на базі Макіївського економіко-гуманітарного інституту. Експериментом було охоплено 355 студентів очно-заочної і денної форми навчання 1–5-го курсів у віці від 17 до 30 років.

Наукова новизна і теоретичне значення дисертаційного дослідження полягають у тому, що вперше систематизовано фактори, що впливають на психічний стан студентів у навчальній діяльності; проведено системний аналіз екзаменаційного стресу, у тому числі в ситуації коригувального впливу музикотерапії; виявлено стан квазінорми – неабсолютної норми після здачі іспитів, за якої зберігається досить високий рівень психоемоційного напруження; вирішено наукову проблему психолого-педагогічної корекції психічного стану студентів в умовах екзаменаційного стресу засобами музичного впливу; виявлено умови оптимізації психічних станів студентів у навчальній діяльності засобами музичного впливу; доведено ефективність впливу музичних творів на психічний стан студентів у ситуації екзаменаційного стресу; запропоновано періодизацію історичного досвіду використання музики для надання впливу на психічний стан людини.

Практичне значення полягає у тому, що запропоновано та експериментально перевірено комплекс методик діагностування психічних станів студентів в умовах екзаменаційного стресу. Розроблено методику оптимізації психічних станів студентів засобами музикотерапії, яка може бути використана в роботі практичних психологів, впроваджуватися у практику викладання, виховної роботи, проведення психокорекційних заходів у вищій школі, а також самими студентами для саморегуляції в навчальному процесі.

Надійність і вірогідність наукових результатів забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, використанням сукупності взаємозалежних і взаємодоповнюючих психодіагностичних методів, значним обсягом вибірки, поєднанням кількісного і якісного способів обробки даних, позитивними результатами формуючого експерименту.

Апробація результатів роботи. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на методичних семінарах і науково-практичних конференціях викладачів і студентів факультету психології і права Макіївського економіко-гуманітарного інституту (Макіївка, 2003–2006 рр.), на IV міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства” (Луганськ, 2004 р.), на VІ міжнародній конференції “Тиждень освіти дорослих в Україні” (Київ, 2005 р.), на І всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 2005 р.), на всеукраїнських науково-практичних конференціях “Післядипломна педагогічна освіта: стан, проблеми і перспективи розвитку” (Київ – Біла Церква 2004 р., Київ – Херсон 2005 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в шести одноосібних статтях, надрукованих у виданнях ВАК, і методичному посібнику.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 232 найменувань, додатків. Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок, у тому числі 173 сторінки основного тексту, містить 14 таблиць, 8 малюнків і 13 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У “Вступі” доводиться актуальність дослідження, визначається його об’єкт, предмет, мета, формулюються гіпотеза і завдання дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретична і практична значущість дисертації, приводяться дані про апробацію результатів роботи.

У першому розділі “Проблема психічних станів і факторів їхньої регуляції у психолого-педагогічній науці” наводиться огляд і аналіз наукової літератури з проблеми, розглядаються основні теоретичні підходи до психічних станів (В.Ганзена, Л.Дикої, У.Джемса, Е.Киршбаума, М.Левитова, Г.Леонової, А.Маклакова, О.Прохорова, Т.Рибо, В.Семиченко, Ю.Сосновікової, В.Юрченко та ін.).

Проведений аналіз дає змогу підкреслити складність, багатокомпонентність, багаторівневість стану людини як психічного явища. Психічні стани відбивають усе те, що в даний відрізок часу відбувається у психіці людини. А це особливості перебігу пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення), емоційно-вольових (емоції, почуття, воля) та індивідуально-психологічних проявів (темперамент, характер, здібності), психологічна характеристика діяльності (її мотивація, ступінь усвідомленості).



Психічні стани – не просто проміжна ланка між психічним процесом і психічними властивостями особистості, це форма реагування, що відбиває відношення особистості до власних психічних явищ у деякий момент часу за певних умов.

На основі аналізу результатів досліджень психічних станів (Г.Габдреєвої, О.Кіколова, Т.Кириленко, В.Натарова, Немчіна, Н.Пейсахова, О.Прохорова, В.Семиченко, Ю.Сосновикової та ін.) зроблено узагальнення видів психічних станів за різними критеріями, проведено аналіз типових психічних станів, що найчастіше виявляються в навчальному процесі.

Підтверджено, що психічні стани займають важливе місце в навчальному процесі, визначаючи багато в чому його успішність. Значна інтенсивність розумової діяльності, підвищені вимоги, які ставлять зміст, форми і методи у вищому навчальному закладі, до інтелектуальної діяльності приводять до емоційного напруження студентів, до підвищеного напруження регуляторних механізмів центральної нервової системи та інших анатомо-фізіологічних систем організму.

Дослідженню зв'язку між музикою, емоціями і психофізіологічними реакціями присвятили свої праці Р.Ассаджиолі, Р.Блаво, Г.Габдреєва, Ю.Гильбух, І.Гольдварг, Г.-Г.Декер-Фойгт, Д.Дж.Кемпбелл, А.Перроте, В.Петрушин, Г.Родіна, О. і Д.Слєпньови, В.Елькін, довівши цілющий вплив звуків музики на людину. Музика, викликаючи в людини визначені емоційні переживання, активно впливає на психіку людини, стимулюючи розумову діяльність, пізнавальні процеси, сприяючи заспокоєнню і розслабленню.

Теоретичний аналіз робіт В.Асеєва, Л.Брусиловського, А.Копленд, В.Леві, М.Ліванова, В.Медушевського, М.Могендовича, А.Перотте, В.Петрушина, В.Полякова, Г.Родіної дав змогу розкрити сутність музикотерапії, довести, що використання музики є не тільки допоміжним засобом психологічного впливу й оздоровлення (як музичний супровід інших корекційних прийомів для посилення їхнього впливу і підвищення ефективності), а й особливим психокорекційним методом у розв`язанні особистісних і комунікативних проблем.



Розглянуто теорію і практику використання музики на виробництві, у медицині, спорті. Численні дослідження показали чіткий зв'язок між музичним впливом і психічним станом людини. Так, І.Гольдварг, Л.Губман, Г.Качний, Г.Леонова, В.Лоос, Н.Романенко вивчали вплив музики на продуктивність праці робітників виробництва. Н.Вязовець, Н.Зяблицька, О.Калашников, Т.Маляренко, В.Сауткін, О.Шаптала, А.Юргутіте використовували музичні твори для зменшення емоційного напруження під час розумової праці інженерів, конструкторів. Г.Казарінова, З.Матеєва, Л.Сдобнов застосовували музику з лікувальною метою в медицині. Л.Дорфман, Е.Куду, В.Липинський, С.Оя вивчали вплив музики на ефективність діяльності спортсменів. Є також багато даних психофізіологів щодо функціональних станів студентів у навчальній діяльності (А.Варес, О.Кіколов, А.Крягдже, В.Натаров, Т.Немчін, І.Поташнюк, С.Тамм). Ці дослідження довели можливість використання музики для оптимізації процесів життєдіяльності. Отже, музика може застосовуватися як психотерапевтичний і психокорекційний засіб і в навчальному процесі.

На основі проведеного теоретичного аналізу запропоновано періодизацію історичного досвіду впливу музики на психічний стан людини, виділено механізми впливу музики на психіку людини, розглянуто особливості впливу ерготропної і трофотропної музики на організм людини, а також дія факторів (засобів виразності) музики – мелодії, ритму, гармонії, темпу, динаміки, тембру як чинників впливу на психіку людини.

У другому розділі “Емпіричні дослідження особливостей психічних станів студентів у процесі навчальної діяльності” описано методики дослідження психічних станів студентів, розглянуто організацію констатуючого експерименту і наведено результати емпіричного дослідження змін психічних станів студентів у процесі навчальної діяльності. Підтверджено дані про те, що найбільш напруженим періодом у діяльності студентів і в даний час є екзаменаційна сесія.

У дослідженні брали участь 355 студентів 1–5-го курсів Макіївського економіко-гуманітарного інституту у віці від 17 до 30 років. Дослідження включало чотири види зрізів: початок семестру – кінець семестру, початок сесії – кінець сесії.

Об'єктивно зареєстровані зміни у психічних станах студентів у результаті напруженої розумової діяльності. Так, до кінця семестру з'являються і зростають негативні, нерегульовані тенденції, що підсилюються на початку сесії. Якщо до закінчення семестру це лише тенденція, то до початку і закінчення сесії погіршення стану стає явним. З'являються страх і невпевненість у собі, що у багатьох студентів, пов'язуючись із заниженою самооцінкою, у свою чергу призводить до нових афективних переживань.

Періодом найбільш високого нервово-психічного напруження є екзаменаційна сесія. У ситуації іспиту у студентів виявляються всі ознаки стресу (психоемоційного напруження – ПЕН). Психічний стан студента в цей період має відносно стійку структуру – домінування емоційного компонента за наявності високого напруження психічних функцій. Тривожне очікування невдачі, непевність у собі, нездатність до вірогіднісного прогнозування результатів часто збільшуються від іспиту до іспиту, від сесії до сесії. Усе це не тільки негативно впливає на успішність, а й може призвести до втрати інтересу до навчання, зниження рівня домагань, зміни самооцінки і, як наслідок, може змінити і діяльність, і поводження, і відносини з однокурсниками, членами родини, друзями.

Експериментально доведено, що психічні стани досліджуваних після здачі іспитів також не оптимальні, вони не можуть бути віднесені до абсолютної норми, а є своєрідною “квазінормою”, яка хоча і супроводжується певною нормалізацією вегетативної сфери досліджуваних, проте зберігає досить високий рівень психоемоційного напруження (табл. 1).


Таблиця 1

Середні значення показників психічних станів студентів 1-5 курсів

у екзаменаційний період

Показники

Перед іспитом

(психоемоційна


напруга)

Після іспиту

(квазінорма)




Тривож -ність

Ситуативна

Особистісна


50,1 2,77

44,8 0,97

47,6 2,30

44,3 1,12


САН

Самопочуття

Активність


Настрій

3,8 0,37

4,0 0,27


3,9 0,39


3,6 0,33

4,0 0,24


4,2 0,32

За методикою

М. Айзенка

Тривожність

Фрустрація

Агресивність

Ригідність


18,8 0,83

14,2 1,41

16,2 1,57

14,3 1,56

15,4 1,60

12,8 1,97

15,3 1,6


13,8 1,21

Об'єктивні параметри

Тиск

Систолічний


Діастолічний

115,8 6,38

74,9 5,89


115,035,82


74,9 4,5



Пульс

Пульс

82,8 4,48


78,5 3,30




  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка