Визначення поняття «обдарованість»



Скачати 29.83 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір29.83 Kb.
Визначення поняття «обдарованість»
Одним з перших у вітчизняній психології наукове визначення обдарованості зробив ще у 1940 році Б. М. Теплов. На його думку, обдарованість слід розуміти, «як те якісно своєрідне сполучення здібностей, від яких залежить можливість досягнення більшого чи меншого успіху у виконанні тієї чи іншої діяльності» [7, с.22].

У 1996 році Н. С. Лейтес формулює таке визначення цього феномену: «Під обдарованістю дитини слід розуміти більш високу, ніж в його однолітків, за інших рівних умов, сприйнятливість до вчення і більш виражені творчі прояви. Поняття «обдарованість» походить від слова «дар» і означає особливо сприятливі внутрішні передумови розвитку» [3, с.3].

У «Психологічному словнику» під редакцією В. І. Войтка (1982 р.) обдарованість, як поняття загальної психології означає «високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда» [5, с.107].

У словнику «Психологія» під редакцією А. В. Петровського і М. Г. Ярошевского (1990 р.) ми знову знаходимо цікаві, оновлені Н. С. Лейтесом, як одним з його упорядників визначення обдарованості. До речі, подано 5 значень цього терміну. Обдарованість визначається ним тепер як:

«1). якісно своєрідне сполучення здібностей, що забезпечує успішність виконання діяльності. Сумісна дія здібностей, що є певною структурою, дозволяє компенсувати недостатність окремих здібностей за рахунок переважного розвитку інших;

2). загальні здібності або загальні моменти здібностей, що зумовлюють широту можливостей людини, рівень і своєрідність її діяльності;

3). розумовий потенціал або інтелект; цілісна індивідуальна характеристика пізнавальних можливостей і здібностей до навчання;

4). сукупність задатків, природних даних, характеристика ступеня вираженості і своєрідності природних передумов здібностей;

5). талановитість; наявність внутрішніх умов для видатних досягнень в діяльності.

Багатозначність терміну «обдарованість» вказує на багатоаспектність проблеми цілісного підходу до сфери здібностей. Обдарованість, як найбільш загальна характеристика сфери здібностей вимагає комплексного вивчення: психофізіологічного, диференціально-психологічного і соціально-психологічного [4, с.247-248].



Оригінальним і найповнішим є запропонований В. О. Моляко «реєстр визначень» сутності творчого обдарування, його реальних рівнів, який фактично є переліком творчих цінностей, потенціалів, ресурсів, спроможностей в їх генетичному розгортанні, якими володіє творчо обдарована особистість, як суб’єкт творення усіх інших цінностей. Наведемо цей реєстр [2]:

  • задатки – спадкові анатомо-фізіологічні особливості, на основі яких розвиваються здібності творчо обдарованої особистості;

  • нахили – ставлення, конкретна вибіркова спрямованість особистості на певну діяльність, що ґрунтується на інтересах, постійних потребах виконання певної діяльності, прагненні її удосконалення, що становить основу покликання;

  • здібності індивідуально-психологічні властивості особистості, які дають їй змогу більш успішно оволодівати і виконувати певну діяльність з її конкретними завданнями і проблемами;

  • загальні здібності індивідуальні властивості особистості, які лежать в основі оволодіння будь-якою діяльністю і реалізація її;

  • спеціальні здібності – конкретні властивості особистості, які дозволяють їй оволодівати і виконувати певну діяльність;

  • творчі здібності – що дають змогу успішно виконувати будь-яку або конкретну (приміром, літературну) творчу діяльність;

  • обдарованість – специфічне поєднання здібностей, інтересів, потреб, що дає можливість виконувати певну діяльність на якісно новому, високому рівні, який значно піднімається над умовним середнім рівнем;

  • творча обдарованість – здатність особистості успішно розв’язувати творчі завдання, виконувати творчу діяльність більш оригінально, ніж за наявності «простих» творчих здібностей;

  • талант – система якостей, властивостей особистості, які дають їй змогу досягати значних успіхів в оригінальному виконанні творчої діяльності;

  • геніальність – системна характеристика особистості, що свідчить про надоригінальність її досягнень, про дуже суттєве переважання нею рівня звичайної, творчої і, навіть талановитої діяльності [2].


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка