Виноградова В.Є профілактика та вирішення конфліктів



Сторінка4/4
Дата конвертації31.03.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3   4

Управління стресами в конфліктній ситуації

План


1. Рівні та методи управління стресом.

2. Профілактика стресів.

3. Прийоми виходу із стресових ситуацій.
Ключові слова: стрес, стресор, емоційне напруження,
Стрес (від англ. stress — напруга, тиск) — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Термін «стрес» вперше ввів відомий канадський фізіолог Ганс Сельє у 1929 році. Коли він був студентом-медиком, звернув увагу на те, що у всіх хворих, які мають різні захворювання, спостерігається низка однакових симптомів (втрата апетиту, м'язова слабкість, підвищений артеріальний тиск, втрата віри в одужання). Вивчаючи історії хвороб цих людей, він дійшов висновку, що в основі їх захворювань лежить саме стрес або стресові ситуації або фактори, які викликають стрес — стресори.

Види стресу.

Фізіологічний стрес пов'язаний з об'єктивними змінами умов життєдіяльності людини. Стресорами при цьому можуть бути мікроклімат, радіація, шум, вібрація, природні стихійні лиха (землетрус, паводок, виверження вулкану) та навіть затоплення вашої квартири сусідами. Психоемоційний стрес виникає з особистої позиції індивіда. Людина реагує на те, що її оточує згідно зі своєю інтерпретацією зовнішніх стимулів, яка залежить від особистих характеристик, соціального статусу, ролевої поведінки, віку, вихованості, життєвого досвіду. Скажімо, крадіжка гаманця, для одного стане стимулом бути більш уважним, сконцентрованим, більше попрацювати, щоб повернути втрачене. А іншого навпаки охопить апатія, відчуття своєї нікчемності та постійного невезіння. Повна відсутність стану стресу при впливі збуджуючих факторів означає смерть. Здатність організму до адаптації поступово втрачається.

Стадії стресу.

1) Стадія тривожності.

2) Стадія резистентності.

3) Стадія виснаження.

На самому простому рiвнi управління стресом включає наступні кроки:

1)виявити симптоми стресу;

2)визначити причини;

3)вжити заходів з усунення причин, що приведе до зняття симптомів;

4) якщо це необхідно, прийняти тимчасовi заходи зняття симптомiв, поки не будуть усунуті основна причини.

Приймаючи до уваги весь тиск сучасного життя, легко проігнорувати кроки 2 і 3, тобто тільки усунути симптоми. Однак важливо зрозуміти i спробувати усунути приховані причини стресу, інакше він постійно буде нагадувати про себе. Наприклад, припустимо, що причиною стресу є перевантаження на роботі, що призводить до постійного головного болю. Якщо ви зосередите свої зусилля тільки на симптоми (наприклад, станете приймати знеболюючі засоби), стрес залишиться, а головний біль повернеться. Однак, якщо ви спробуєте організувати свою роботу так, щоб ви не перевтомлювалися, головний біль зникне i без знеболюючих засобів.

Однак деякі симптоми можуть виявитися такими складними, що усунення прихованих причин не приведе до їх зникнення. Наприклад, у вищенаведеному прикладі, головний біль може залишитися і після вирішення проблеми перевантаження на роботі.

Оптимальний спосіб рятування вiд тривалого стресу - цiлком розв'язати конфлiкт, усунути розбiжностi, помиритися. Якщо зробити це неможливо, варто логічно переоцінити значимість конфлікту, наприклад, пошукати виправдання для свого кривдника. Можна виділити рiзнi способи зниження значимості конфлікту. Перший з них можна охарактеризувати словом «зате». Суть його - зуміти витягти користь, щось позитивне навіть з невдачі. Другий прийом заспокоєння - довести собі, що могло бути i гірше. Порівняння власних негод з чужим ще великим горем (а іншому набагато гірше) дозволяє непохитно i спокійно відреагувати на невдачу. Цікавий спосіб заспокоєння по типу - зелений виноград: подібно лисиці з байки сказати собі, що те, до чого тільки що безуспішно прагнув, не так уже добре, як здавалося, i тому цього мені не треба.

Один iз кращих способів заспокоєння - це спілкування з близькою людиною, коли можна, по-перше, як говорять, вилити душу, тобто розрядити вогнище порушення; по-друге, переключитися на цікаву тему; по-третє, спільно відшукати шлях до благополучного розв'язання конфлікту або хоча б до зниження його значимості.

Методи самодопомоги.

Обов'язковим є налагодження режиму роботи та відпочинку. Відпочивати потрібно активно, займаючись улюбленою справою. Це може бути риболовля, туристичний похід, плавання, робота на дачній ділянці. Сон повинен тривати не менше восьми - дев'яти годин. Корисно дотримуватись певної дієти згідно віку, статі, наявним хворобам разом з тим з підвищеним вмістом вітамінів та мікроелементів.

До специфічних методів можна віднести:

Релаксацію — метод за допомогою якого можна частково або цілком позбутися фізичної та психічної напруги. Релаксація є дуже корисним методом, оскільки опанувати нею досить легко. Але є одна неодмінна умова — мотивація, тобто людина повинна чітко знати для чого їй це треба. Концентрація — передбачає виконання спеціальних вправ на зосередження, уваги.

Ауторегуляція дихання — свідомо керуючи подихом, людина має можливість використовувати його для заспокоєння, зняття напруги, як м'язової, так і психічної. Аутогенне тренування — це вплив визначених розумових установок людини на зміну власних уявлень, переживань, відчуттів та інших психічних процесів, а також на стан окремих систем організму з конкретною метою.

Методи профілактики стресу.

• Відстоювання власних прав і потреб;

• Участь у цікавій, вдячній роботі, яка приречена на справжню винагороду;

• Врівноваження небезпечних подій корисними цілями і позитивними подіями, до яких варто прагнути;

• Збереження гарної фізичної форми, добре харчування, рідке вживання алкоголю і тютюну;

• Знаходження задоволення в простій діяльності;

• Здатність виражати природні потреби, бажання і почуття без виправдання;

• Ефективний розподіл часу, уникнення напружених ситуацій.

Метод глибокого дихання.

Важливою складовою всіх видів розслабляючих процедур є вправи з глибоким диханням. Глибоке природне дихання здатне принести користь практично всім. Глибоке дихання є виключно виправданою стратегією для швидкого зниження стресу різних рівнів. Глибоке дихання є технікою, якою можна скористатися в будь-якій ситуації, у будь-який час для того, щоб зняти емоційну і фізіологічну напругу, пов'язану із стресом.

Тренування глибокого дихання:

• дихаєте носом;

• прийміть зручну позу (сидячи або стоячи), закрийте очі;

• покладете одну долоню на груди, іншу - на живіт;

• дихаєте як завжди, відзначаючи, в якій послідовності рухаються руки на вдиху;

• спробуйте зробити вдих так, щоб першою піднялася рука, лежача на животі, а потім - рука, що знаходиться на грудях.

Техніка глибокого дихання.

• повільний вдих через ніс;

• вдих із заповненням повітрям нижніх відділів легенів, потім з поступовим заповненням середніх, а потім - верхніх відділів легенів (вдих - слід проводити плавно, як один рух);

• на декілька секунд затримати дихання;

• поступово видихати через рот, злегка втягніть живіт і поволі підтискайте його у міру спустошення легенів; розслабте плечі;

• в кінці вдиху злегка підніміть плечі і ключиці так, щоб легені можна було знов до самих верхівок наповнити повітрям

У стресовій ситуації.

• Глибоко вдихніть, поволі видихніть і зосередьте всі думки на своєму тілі.

• Напружте пальці ніг і ступні, потримайте так декілька секунд, і повністю розслабте. Звернете увагу на те, що м'язи стали як би важче.

• Перемістите свою увагу на литки ніг і повторите процедуру напруги/розслаблення. Потім те ж саме виконайте із стегнами.

• Тепер стисніть і розслабте сідниці. Далі переходите до м'язів спини.

• По черзі напружуйте і розслабляйте пальці рук, потім кисті, передпліччя, поступово піднімаючись вище до плечей.

• Зосередьте увага на шиї, голові, щелепах і лобі. Не забудьте про очі і м'язи особи. Вас, можливо, здивує, як сильно вони напружені.

• І, нарешті, охопите внутрішнім поглядом все своє тіло відразу. Хай уява допоможе Вам уявити, як залишки напруги зримо йдуть з вашого тіла через ноги в підлогу.


ПЕРША ДОПОМОГА В ГОСТРІЙ СТРЕСОВІЙ СИТУАЦІЇ

- Перше і головне правило говорить, що в гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень, так само як і намагатися їх реалізувати.

- Прислухайтеся до порад предків, порахуйте до десяти.

- Займіться своїм подихом. Повільно вдихніть повітря носом і на якийсь час затримаєте подих. Видихнув здійснюйте повільно, також через ніс, зосередивши на відчуттях, зв'язаних з вашим подихом.

- Події можуть розвиватися двома шляхами.

Якщо стресова ситуація застигне вас у приміщенні, то напруга можна зняти такими способами.

- Якщо у вас їсти можливість вийти, можна пройти в приміщення, де ви можете побути наодинці.

- Потрібно змочити чоло, скроні і зап'ястя холодною водою.

- Повільно озирнетеся по сторонах, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому ви знаходитеся, добре вам чи знайомо виглядає цілком заурядно. Переводячи погляд з одного предмета на іншій, думкою описуйте їхній зовнішній вигляд.

- Потім подивитеся у вікно на небо. Зосередьтеся на тім, що бачите. Коли ви востаннє от так дивилися на небо? Хіба світ не прекрасний?!

- Набравши води в склянку (у долоні), повільно, як би зосереджено, випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу. Випрямитеся, поставте ноги на ширину пліч і на видиху нахилитеся, розслабивши шию і плечі, так щоб голова і руки вільно звисали до підлоги. Дихаєте глибше, стежите за своїм подихом.

- Потім повільно випрямитеся (дійте обережно, щоб не закрутилася голова).



Список літератури


Основна література

1. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: Навчальний посібник. – К., 2005.

2. Ємельяненко Л.М., Петюх В.М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. Конфліктологія: навч. Посіб. – К., 2003.

3. Пірен М.І. Конфліктологія: підручник – К., 2007.

4. Примуш М.В.Конфліктологія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Додаткова література

5. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология. – М., 2002.

6. Беззубко Л.В., Зюнькін А.Г., Калина А.В. Управління трудовими конфліктами: Навч. посіб. – К., 2004.

7. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб., 2000.

8. Берн 3. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – М., 1997.

9. Бороздина Г.В. Психология делового общения. – М., 1999.

10. Вишнякова Н.Ф. Конфликтология: учеб. пособие. – Мн., 2002.

11. Грановская Р.М., Никольская И.М. Защита личности. – М., 1999.

12. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб., 2000.

13. Дмитриев А.В. Конфликтология: Учебн. Пос.- М.: Гардарики, 2001.

14. Дьяченко М.И. Кандыбович Л.А. Психология. Краткий словарь – справочник. – Мн., 1998.

15. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. – СПб., 2001.

16. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. – М., 1997.

17. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. – СПб., 2000.

18. Изард К. Психология эмоций. – СПб., 1999.

19. Корнєв М.Н. Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К., 1996.

20. Крайг Г. Психология развития. – СПб., 2000.

21. Лебедева М.М. Вам предстоят переговоры. – М., 1993.

22. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта. – К., 2002.

23. Майерс Д. Социальная психология. – СПб., 1998.

24. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. – М., 1998.

25. Руденский Е В. Основы психотехнологии общения менеджера. – М.- Новосибирск, 1998.

26. Рудестам К. Групповая психотерапия. – СПб., 1998.

27. Самоукин А.И., Самоукин Н.В., Шишов А.Л. Психология бизнеса. – М.,1997.

28. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов н/Д., 1997.

29. Фромм 3. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1994.

30. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. – М., 1993.

31. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб., 1998.

32. Чалдини Р. Психология влияния. – СПб., 1999.

33. Черкасов В.В., Платонов С.В., Третяк В.И. Управленческая деятельность менеджера. – К., 1998.

Київська міська державна адміністрація
Київський міський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій


Навчальний посібник

Профілактика та вирішення конфліктів

Автор:

Виноградова В.Є.

Відповідальний за випуск З.І. Бабічева

Редактор Виноградова В.Є.

Комп'ютерна верстка Т.М. Кушнір


..

Видавництво Київського міського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій



03150, Київ-150, вул. Лабораторна, 1/62,

тел. 521−20−74, 521−20−76,

E-mail:cpk@kievcity.gov.ua





1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка