Використання результатів контрастивних досліджень у перекладознавстві алла сітко



Скачати 101.95 Kb.
Дата конвертації25.04.2016
Розмір101.95 Kb.
ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРАСТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ

Алла СІТКО (Київ, Україна)

У статті аналізується пріоритетна проблематика в контрастивному дослідженні синтаксичних структур англійської та української мов. У дослідженні доводиться необхідність використання методів контрастивного дослідження у перекладознавстві.

Ключові слова: перекладознавство, контрастивне дослідження, перекладознавчий аналіз, зіставлювані мови, процес перекладу, комунікація, синтаксичні структури.

The article deals with major problems in comparative analysis of English and Ukrainian syntactical structures. The importance of comparative analysis methods in translation studies have been proved.

Keywords: translation studies, comparative analysis, translation analysis, comparative languages, translating, communication, syntactical structures.
Сучасне перекладознавство як наука, одним із завдань якої є встановлення принципів декодування та кодування вербального матеріалу при переході від однієї мовної картини світу до іншої, плідно використовує методи контрастивного дослідження. Як слушно зауважує Л. Пермінова, метою перекладознавчого напряму контрастивних досліджень є визначення функціонально-семантичної відповідності та ступеня еквівалентності засобів двох зіставлюваних мов [7: 6].

Добрим підґрунтям для проведення перекладознавчого аналізу є контрастивні дослідження (граматичні, прагматичні та стилістичні), адже навряд чи можна сумніватися в тому, що лінгвістика відіграє щонайважливішу роль у перекладознавстві. Це пояснюється самою функцією мови в процесі перекладу. Бо переклад – це “акт мовної комунікації, що здійснюється за допомогою засобів мови з урахуванням співвідношення між мовами, що взаємодіють одна з одною в цьому процесі” [12: 163].



Актуальність обраної теми зумовлена загальною тенденцією сучасних лінгвістичних досліджень до багатоаспектного аналізу художнього тексту.

Метою розвідки є виділити пріоритетну проблематику в контрастивному дослідженні синтаксичних структур англійської та української мов.

Об’єктом є синтаксичні структури англійської та української мов.

Предметом дослідження є закономірності передачі прихованих значень художнього тексту у мові перекладу та можливості й умови їх збереження

Автори монографії “Теория перевода и сопоставительный анализ языков” указують на складну залежність між перекладом і зіставним аналізом [10: 663]. Будь-яке зіставлення двох мов передбачає розгляд їх взаємовідтворюваності. Аналіз конвергентних та дивергентних рис мови-джерела в зіставленні з цільовою мовою допомагає перекладачеві дібрати саме ті засоби, які потрібні для відтворення особливостей першотвору без порушень норм мови, якою він перекладає, а також особливостей її функціонування.

Використання результатів контрастивних студій у перекладознавстві не може бути механічним, адже переклад, виконаний на основі відкритих закономірностей, можливо, і був би названий точним, але це була б точність формалістична, яка не формує повноцінного перекладу. Окрім цього формальна відповідність небезпечна – вона робить текст перекладу важчим і неприродним. Так, В. фон Гумбольдт, досліджуючи процедуру розуміння в мовленнєвому спілкуванні, висновував, що кожен індивід розуміє одне й те ж слово по-своєму [2: 84]. Переклад оригінального тексту викликає специфічні труднощі і вимагає застосування особливих у кожному конкретному випадку перекладацьких прийомів.

Художня проза є формою особливої композиційної організації художньої мови. Своєрідність цього стилю мовлення полягає не стільки у доборі тих чи тих мовних засобів, скільки у використанні цих засобів з метою художнього висвітлення дійсності. Переходи від довгих та складно побудованих речень до простих та коротких речень, їх чергування, поєднання літературно-правильних синтаксичних форм з різного роду еліпсами, обірваними реченнями набувають у стилі художньої мови значення засобів, що виражають складні відтінки ставлення автора або діючих осіб до висвітлюваної дійсності.

Однак, мабуть, не можна не врахувати того, що вміле, творче використання цього “безликого зведення” сприяє збалансованості двох складових перекладацької роботи, – “необхідності”, що йде від двох мовних систем, та “свободи”, яка визначається творчою природою перекладацької діяльності. Обізнаність з граматичними можливостями і лакунами (базові елементи національної специфіки лінгвокультурної спільноти, що ускладнюють переклад її текстів і сприйняття їх іншокультурними реципієнтами через відсутність в одній мові порівняно з іншою певних відповідників мовних одиниць різних рівнів, позначень, понять, категорій, асоціативних реакцій, а також паравербальних засобів мовлення), типовими і нетиповими явищами оригіналу і перекладу, тобто “необхідністю”, дає можливість повної реалізації перекладацької “свободи” без утрат специфіки першотвору, творчого почерку його автора чи створення нежиттєздатного тексту цільовою мовою. Отже, ці знання необхідні для перекладача-особистості, що творить переклад, адже, художній переклад відображає не мову, а поезію оригіналу, але відображає мовою, тому художня адекватність і є мовною.

Відомо, що художній переклад був засобом збагачення виражальних можливостей і розширення лексико-стилістичних регістрів української мови та формою синхронізації національної літератури зі світовим літературним процесом, рушійною силою модернізації української культури.

Естетично-інформаційна функція художнього стилю зумовлює той факт, що основною ознакою стилю є підпорядкованість усіх його мовних засобів завданню створення художнього образу.

Аналіз наукових праць свідчить про те, що, на відміну від наукового стилю, граматичні характеристики художнього стилю є недостатньо чітко сформульованими за відсутності їхнього ґрунтовного вивчення. За словами Р.П. Зорівчак, досліджуючи художнє мовлення в перекладознавчих працях, граматиці переважно відводять другорядну роль. Проте граматика художнього мовлення деякою мірою відрізняється від нормативної граматики. Художнє мовлення має свої стилістичні норми реалізації граматичних засобів, свої відхилення від цих норм [3: 151].

Недостатня дослідженість граматичних характеристик стилю художньої літератури призводить до виникнення певних труднощів у перекладі. Нерідко вибір відповідника підказується лише перекладацькою інтуїцією. Так, наприклад, Г. Гачечиладзе зазначає, що часто саме через невдалий переклад художніх творів, через викривлення будови рідної мови в перекладах відбувається спотворення живого мовлення. У цьому нерідко винні принцип калькування, а також морфологічні та лексичні ляпсуси [1: 216]. Уникнути цього можливо, лише за умови здійснення в процесі перекладу ґрунтовного стилістичного аналізу тексту, тобто, виявлення того, як цей текст побудовано, встановлення всіх його конструктивних елементів і взаємозв’язків між ними [5: 116]. Наступним етапом діяльності перекладача є пошук шляхів найефективнішого відтворення тексту перекладу засобами рідної мови.

Особливої уваги заслуговує думка В.І. Карабана про те, що обов’язковою умовою адекватного перекладу є вміння правильно аналізувати будову іншомовних речень, правильно визначати граматичні труднощі перекладу й конструювати речення в перекладі відповідно до норм мови й жанру перекладу. Під час перекладу потрібно правильно зрозуміти зміст речень, смислові відношення між реченнями та значення метатекстових елементів, що беруть участь в організації тексту [4: 11].

На думку З.Г. Коцюби, перекладачі звертають значно менше уваги на граматичний аспект при відтворенні тексту оригіналу, ніж на засоби інших рівнів, особливо лексичного. Проте саме граматика, тобто морфологія та синтаксис, виявляють глибинніші зв’язки, ніж елементи інших рівнів мовної структури, і найповніше відображають специфіку мови [6: 9]. Тому втрата граматичних особливостей відтворюваного тексту в багатьох випадках призводить до зміни характеру оригіналу та нівелювання авторського стилю.

Граматичні характеристики іноземної мови знайшли досить широке відображення в працях вітчизняних науковців: Н.Д. Арутюнової, О.С. Ахманової, Л.С. Бархударова, М.Я. Блоха, Г.А. Вейхмана, Е.М. Гордон, І.П. Крилової, Б.А. Ільїша, А.Е. Левицького, Л.Л. Йофик, Н.А. Кобріної, Г.Г. Почепцова, А.А. Реформатського, О.І. Смирницького, І.К. Харитонова, С.О. Швачко, а також широко висвітлено в роботах зарубіжних лінгвістів.

Граматиці української мови присвячено ґрунтовні праці І.К. Білодіда, І.Р. Вихованця, Л.А. Булаховського, В.А. Городецької, А.П. Грищенка, Н.В. Гуйванюк, Н.Л. Іваницької, Ю.М. Пацаранюк та інш. У цих працях знаходимо досить повний структурний опис граматичних явищ у мовах оригіналу та перекладу, на який ми спираємося, вивчаючи проблеми в контексті порівняння граматичних характеристик англійської та української мов.

Граматичним аспектам англо-російського перекладу взагалі приділено достатню увагу в посібниках та монографіях багатьох теоретиків перекладу, таких як Л.С. Бархударов, Е.В. Бреус, В.С. Виноградов, Т.А. Казакова, В.Н. Комісаров, Л.К. Латишев, Т.Р. Левицька, А.М. Фітерман, Р.К. Міньяр-Білоручев, Г. Мірам, Я.І. Рецкер, А.В. Федоров.

Серед українськомовних перекладознавчих праць найяскравіше граматичні аспекти перекладу висвітлено в роботах М.С. Зарицького, В.І. Карабана, С.П. Ковганюка, В.В. Коптілова, І.В. Корунця, О. Кундзіча, О.І. Чередниченка та інших дослідників. Граматичний аспект розглядався також і в працях зарубіжних перекладознавців.

У синтаксисі найповніше виражається мовна специфіка, тому очевидно, що саме від того, наскільки майстерно перекладач зуміє цільовою мовою відтворити особливості синтаксису художнього твору, настільки легше цей твір уживається в нову мовну тканину й цілісніше сприйматиметься читачем. Важливо, що особливості стилю майстрів слова чи не найповніше виявляються в синтаксисі. Синтаксичні структури в художньому творі здебільшого покликані до життя не зовнішніми, а внутрішніми чинниками: духом, характером, настроєм автора, розвитком сюжету твору. Тому дослідження шляхів відтворення в мові перекладу засобів комунікативного синтаксису пов’язане значною мірою з його авторським контекстуальним застосуванням. Слід також урахувати багатоплановість, поліфункціональність, значний вплив контексту на відтінки конотативної семантики аналізованих конструкцій, їхню взаємодію зі стилістичними засобами інших рівнів.

Комунікативна семантика речення, що значною мірою досягається за допомогою засобів синтаксису, – прикметна ознака сучасної прози. Дослідження проблем відтворення цих особливостей засобами цільової мови в художньому перекладі дають змогу висвітлити закономірності передачі прихованих значень у мові перекладу та можливості й умови їх збереження, а також виявити чинники, які впливають на відтворення імпліцитної інформації першотвору в художньому перекладі.

Зіставним дослідженням у царині синтаксису присвячено праці Г.Г. Дрінко та Р.А. Турбабаєвої. Особливо корисними виявилися порівняльні дослідження з проблем контрастивістики, викладені в роботах В.Д. Аракіна (на матеріалі англійської та російської мов), І.В. Корунця, С.О. Швачко (на матеріалі англійської, російської та української мов). Неоціненну інформацію в цьому плані містять праці видатного українського лінгвіста Ю.О. Жлуктенка “Порівняльна граматика англійської і української мов” та “Порівняльні дослідження з граматики англійської, української та російської мов”, присвячені зіставному аналізу своєрідностей цих мов, їхніх конвергентних і дивергентних рис на фонетичному та, особливо, морфологічному й синтаксичному рівнях. Проте граматичні явища тут аналізуються знов з погляду лінгвістики, а не з погляду перекладознавства.

У роботах Н. Раєвської розглянуто проблеми синтаксису англійської мови та загальні проблеми теорії речення з опорою на дані зіставного аналізу синтаксичних явищ англійської та української (російської) мов [8]. Виявленню специфічних особливостей мовленнєвої структури в англійській і російській мовах, а також вивченню процесів перетворення мовленнєвої структури при перекладі присвячено праці Л. Черняховської [11].

Зіставні дослідження синтаксису здійснювалися і в окремих дисертаційних працях. Так, особливості й проблеми відтворення експресивності номінативних речень англійською та українською мовами, а також критерії адекватного перекладу художніх текстів, які містять номінативні конструкції досліджувала З. Коцюба. К.Кузьміна розкриває головні причини, різновиди й умови застосування трансформації номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу, дає їхню порівняльну й кількісну характеристику на основі аналізу перекладів художніх та інформаційних текстів. У дисертаційному дослідженні О. Мушніної встановлюються та порівнюються особливості відтворення українською мовою граматичних явищ у перекладі англомовної науково-технічної та художньої прози, здійснюється контрастивно-перекладознавчий аналіз особливостей передачі граматичних елементів у науково-технічному та художньому перекладі. М. Дудник вивчала взаємодії засобів передавання денотативної і конотативної інформації на рівні морфології, синтаксису та лексики, а також шляхи та умови досягнення адекватного співвідношення денотативної й конотативної інформації при перекладі французького публіцистичного тексту українською мовою. Дисертація М. Кур’янової присвячена граматичним труднощам, з якими найчастіше має справу перекладач науково-технічної літератури, дослідниця здійснює їхній докладний перекладознавчий аналіз і встановлює закономірності й особливості застосування прийомів передачі складних граматичних явищ у німецько-українському перекладі.



Однак синтаксис – одна з найменш опрацьованих ділянок у перекладі та контрастивістиці. У перекладознавчих дослідженнях, навіть тих, що висвітлюють лінгвістичні аспекти перекладу, зосереджено увагу на проблемах відтворення лише окремих синтаксичних явищ, зокрема при вивченні перекладацьких трансформацій. Слід зазначити, що “у практиці перекладу порушення вимоги функціональної відповідності на граматичному рівні (насамперед – синтаксичному) значно відбивається на якості перекладу” [9: 140], оскільки елементи граматичної організації тексту – особливо його синтаксису – виявляються своєрідними вузлами мовної тканини твору, що фокусують думку і сприяють актуалізації окремих засобів вираження.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Гачечиладзе Г. Вопросы теории художественного перевода / Г. Гачечиладзе. – Тбилиси, 1964. – 285 с.

  2. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт. – М.: Прогресс, 2000. – 318 с.

  3. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р.П. Зорівчак. – Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. – 216 с.

  4. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури / В’ячеслав Іванович Карабан: В 2 ч. – Вінниця: Нова книга, 2001. – Ч. 1: Граматичні труднощі. – 272 с.

  5. Коптілов В.В. Актуальні питання українського художнього перекладу / В.В. Коптілов. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1971. – 131 с.

  6. Коцюба З.Г. Експресивність номінативних речень як перекладознавча проблема (на мат. англ. та укр. мов): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.16 «Перекладознавство» / З.Г. Коцюба. – К., 2001. – 21 с.

  7. Пермінова А. В. Відтворення англійської сенсорної лексики в українських віршових перекладах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.16 «Перекладознавство» / А.В. Пермінова. – К., 2003. – 15 с.

  8. Раевская Н.Н. Очерки по стилистической грамматике современного английского язика / Н.Н. Раевская. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1973. – 142 с.

  9. Романова Н.П. До питання про відтворення елементів граматичної будови мови при перекладі з близькоспорідненних мов / Н.П. Романова // Теорія і практика перекладу: Республ. міжвідомч. наук. зб. – К.: КДУ ім. Т.Г. Шевченка, 1979. – Вип. 1. – С. 135–144.

  10. Топер П.М. Перевод художественный // Краткая литературная энциклопедия. – М., 1968. – Т. 5. – C. 656-665.

  11. Черняховская Л.А. Л.А. Черняховская. – М.: Международные отношения, 1976. – 262 с.

  12. Fries Ch. C. The Structure of English / Ch.C. Fries: An Introduction to the Construction of English Sentences. – London: Longman, 1961. – 305 p.



ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Алла Сітко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології і перекладу Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету.

Наукові інтереси: відтворення синтаксичних структур у мові перекладу, прагматичні проблеми перекладу художніх текстів.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка