Використання опорних конспектів для підвищення рівня засвоєння програмового матеріалу



Скачати 77.28 Kb.
Дата конвертації13.09.2017
Розмір77.28 Kb.

Використання опорних конспектів для підвищення рівня засвоєння програмового матеріалу.

Я предпочитаю то, что можно увидеть, услышать и изучить.

Гереклит Эфесский

Завдання сучасної школи – не тільки сформувати в учнів певну базу знань, а й допомогти їм освоїтися в сучасному суспільстві,оволодіти основними навичками людини 21 століття. Вивчення курс математики в школі передбачає розвиток у учнів навичок вищого рівня: вміння аналізувати певний математичний матеріал, виокремити з нього основні положення та використати ці знання для практичного застосування.Одним з ефективних методів втілення цих завдань є використання методики опорних схем і конспектів, яку розробляв В.Ф.Шаталов. Процес побудови опорних схем розвиває в учнів навички критичного мислення і вміння вирішувати проблеми, а саме:



  • Навчитися з’ясовувати причинно-налідкові зв’язки, ґрунтовного доведення та розуміння ідей

  • Спонукає до здійснення вибору та прийняття комплексних рішень

  • Сприяє встановленню розуміння взаємозв’язків між системами

При використанні опорних схем і конспектів педагоги-новатори рекомендують звернути увагу на такі аспекти навчального процесу.

1. Організація всього навчального процесу і учбової діяльності учнів повинна бути чіткою. Це досягається при певній структурі уроку, теми або розділу. Наприклад,при такій структурі:

І. Розгорнуте пояснення вчителем теми, завдань, які стоять перед учнями, основних питань, які виносяться для засвоєння знань.

ІІ. Викладання нового матеріалу з поетапним і стислим поясненням навчального матеріалу по опорним схемам.

ІІІ. Робота з листком опорних схем.

ІV. Домашня і індивідуальна робота з підручником і опорною схемою.

V. Контроль засвоєння знань при фронтальній перевірці (письмова, усна перевірка).

VІ. Практичне закріплення нового матеріалу (застосування набутих знань, створення практичних навиків,виконання тренувальних завдань та підсумкових практичних робіт).

VІІ. Систематизація і узагальнення знань.

VІІІ. Огляд знань.

2. Конструювання нового матеріалу теми в загально збільшені блоки, тобто поєднання одразу кількох структурно-споріднених понять. За рахунок резерву навчального часу більше уваги приділяти творчим завданням, а також всебічної підготовки школярів до виконання практичних робіт.

3. Опорні схеми повинні являти собою прості, зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу. В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними. Опорні схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Як показує досвід, кращого результату у викладенні досягають ті вчителі, котрі правильно організують роботу по систематизації знань учнів і складанню схем-конспектів. Вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності. Тому, головна мета вчителя на даному етапі уроку навчити учнів виокремити головне з навчального матеріалу. Цю роботу вчителя можна звести до слідуючи моментів:

а) навчання учнів згортанню інформації в план-конспект, тобто з словесної форми вибирати тільки головне: означення, схеми, малюнки, взаємозв’язки між поняттями, котрі являються головними символами під час відтворення матеріалу;

б) навчання шифровці інформації за допомогою яскравих кольорів, більш великих літерних позначень та інших символів. На початковому етапі навчань рекомендується складати більш детальний конспект, котрий легше б сприймався і відтворювався кожним учнем, незалежно від рівня його підготовки.

Оскільки основна діяльність учнів у процесі вивчення нового матеріалу зводиться до роботи над опорними схемами, то вони засвоюють ту інформацію, яка відображена в схемі. Це є мінімум знань по темі.

4. При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів учбової діяльності. Дуже важливий той факт, що завдання практичного характеру учні виконують як в самому процесі вивчення теоретичного матеріалу, так і після. Завершує урок самостійне виконання школярами програмних практичних робіт.

5. Організацію і проведення навчального процесу рекомендується будувати на самоуправлінні учнів. Школярі можуть розділятися на групи: відповідальні за перевірку зошитів з і самостійними роботами (перевіряючи); відповідальні за екран успішності; відповідальні за збереження і роздачу дидактичного матеріалу, класних зошитів з практичними роботами і т.ін.

Приблизні методичні прийоми у використанні опорних схем:


  1. З першого уроку необхідно познайомити учнів з особливостями цієї методики, призначенням опорних схем.

  2. Новий навчальний матеріал вчитель пояснює чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, котре є в схемі.

  3. Після пояснення нового матеріалу та створенню опорного конспекту по темі вчитель проводить фронтальне повторення опорної схеми.

  4. Учням надається час, щоб перемалювати схему в зошит. Якщо опорна схема розмножена як роздаточний матеріал, то учні можуть підклеїти її в зошит.

Під час підготовки домашнього завдання учням рекомендується:

  1. вивчити змістматеріалу по підручнику і звірити його з конспектом у зошиті;

  2. відтворити по пам’яті опорну схему. Батьки повинні співставити відповідь сина, або доньки з оригіналом виконаним на уроці;

  3. на наступний день, перед перевіркою знань на уроці, знову необхідно відтворити опорну схему і повторити визначення понять.

6.Під час перевірки знань на уроці оцінка за письмове або усне відтворення опорної схеми залежить тільки від підготовки самих учнів.Крім письмового відтворення опорної схеми необхідно постійно робити і усне опитування біля дошки.

7.На перших порах при усних відповідях можна дозволяти учням користуватися опорними схемами. Це допомагає, по-перше, бачити, а не тримати в пам’яті план розповіді. Думка учня спрямована тільки на викладання теми. По-друге, виключається порушення послідовності розповіді. Лише при досягненні відчуття впевненості ця необхідність відпадає сама собою.

Вчителю необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне, викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.

9 Перед початком вивчення чергової теми(розділа) вчитель дає учням перелік основних питань, котрі повинні бути добре засвоєні. Тим самим у школярів створюється ясне уявлення про той навчальний мінімум, котрим вони повинні оволодіти в процесі вивчення теми. Крім того, ці питання сприяють чіткому тематичному контрою.

І, найголовніше: вчитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань. Біда нашого шкільного навчання в тому, що частіше викладання засвоюється на усному поясненні вчителем нового матеріалу, який важче засвоюється учнями. Дуже часто виявляється відсутнє, або не активоване логічне мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі і опорних схем, приводить до розвитку образного мислення. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.

Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

Як показує досвід, працювати з опорними схемами може кожен вчитель. Опорні конспекти можна складати з матеріалу для вивчення різних предметів

Наводжу приклади опорних схем і таблиць ,з якими я працюю при викладенні математики , інформатики та фізики у 5-10-х класах. Вони допомагають дітям краще засвоювати програмний матеріал.

5-й клас , інформатика.Під час вивчення тем „Лінійні алгоритми” я використовую слідуючу схему уроку:

1.Ознайомлення з поняттям алгоритму, пропоную дітям навести приклади алгоритмів з повсякденного життя та побуту.

2. Записую на дошці і, відповідно учні в зошитах, службові слова алгоритмічної мови, обговорюємо колективно з класом доцільність вибору назви алгоритму.

3. Зачитую казку, для якої складений алгоритм.

4. Наводжу схему самого алгоритму (див. Лінійні алгоритми):

5.Пропоную записати сам алгоритм в зошит. При потребі клас обговорює ті чи інші аспекти побудови алгоритму.ок лін алгоритми 5.png

6. Як домашнє завдання, пропоную учням підібрати відповідну казку та скласти до неї алгоритм, а при бажанні, зробити ілюстрацію.

7. При перевірці домашнього завдання обов’язково демонструються виконані роботи.

Опорний конспект до теми „Алгоритми розгалудження”

ок розгалудження 5.png

Наводжу опорні конспекти до інших предметів :

Опорний конспект до теми «Механіка» , фізика,10 клас

фізика, 10.png

Інколи опорні конспекти являють собою практичні пояснення для розв’язування конкретних задач, наприклад наприклад, конспект « Дії над радикалами», алгебра ,8 клас:радикали.png

Опорний конспект з геометрії ,10 класпрямі та площини.pngПропоную конспект з теми « Теорія імовірностей», 11клас

октеорія імов 11.png

доцільно використати при повторенні Опорний конспект з теми «Властивості призми» :подібність.pngпризма.png




А


ознаки паралельності 7.pngНімецький поет В. Гете сказав:»Людина має вірити, що незрозуміле можна зрозуміти;. інакше вона не стала б роздумувати над ним». Допомогти учням зрозуміти програмовий матеріал, засвоїти ази наук, полегшити сприйняття матеріалу та його свідомого відтворення – ось мета використання опорних конспектів.

Література

Інтернет —http://www.foxdesign.ru/aphorism/author/a_goethe.html

Інтернетhttp://www.br.com.ua

Інтернет—Навички 21 століття

Б. Романов « В мире мудрых мыслей»— Башкирское книжное издательство,1974

М .Шкіль «Алгебра і початки аналізу»—К. «ЗОДІАК-ЕКО»,2006

В.Черняхівський «Збірник задач з основ алгоритмізації»—Львів,1997

А.Мерзляк «Геометрія 8»—Х.: «Гімназія»,2011



М.Бурда «Геометрія 10»—Х :«Гімназія»,2011

«Афоризмы, притчи, и мысли Великих»— Х Белгород, Издательство «Клуб семейного досуга»,2012


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка