Використання криміналістичної графіки на стадії досудового розслідування



Скачати 140.5 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір140.5 Kb.
Міністерство внутрішніх справ України

Львівський державний університет внутрішніх справ

Наукова робота

на здобуття щорічної премії Президента України

для молодих вчених 2015 року


використання криміналістичної графіки

на стадії досудового розслідування:

проблеми теорії та практики

Дуфенюк Оксана Михайлівна – кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики факультету з підготовки фахівців для підрозділів слідства Львівського державного університету внутрішніх справ



реферат

Львів – 2015

Актуальність роботи. Запропонована наукова розвідка обумовлена необхідністю пошуку шляхів оптимізації діяльності органів досудового розслідування у сфері забезпечення реалізації завдань кримінального провадження. Практичне спрямування дослідження виявляється в акцентуванні на потенційних можливостях графічних технологій документування під час кримінального провадження, адже кодування/декодування інформації про кримінальне правопорушення за допомогою знаково-символічних засобів у графічному зображенні, його оформлення у вигляді додатку до протоколу процесуальної дії має певні переваги серед інших засобів фіксації відомостей та фактів. Утім, будь-яка криміналістична технологія буде безуспішна під час розслідування кримінальних правопорушень за умови відсутності кваліфікованих спеціалістів, які володіють достатніми професійними знаннями, уміннями, навичками, досвідом, мотивацією необхідності їх застосування. Зокрема, ефективність графічного документування криміналістичної інформації передбачає не тільки належне науково-методологічне обґрунтування, матеріально-технічне забезпечення, але й наявність спеціальної графічної підготовки суб’єктів слідчої діяльності. Йдеться про об’єктивну необхідність формування специфічної графічної професіограми слідчого. Враховуючи це, очевидною є важливість та актуальність дослідження коадаптації потенціалу криміналістики і феномена графіки у сфері кримінального судочинства.

Вагоме значення для наукової розвідки мали дослідження методологічних засад криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень (В. Бірюков, В. Галаган, І. Дановська, Є. Лук’янчиков, Ж. Удовенко та ін.); криміналістичної теорії пізнавальної діяльності слідчого (В. Алексейчук, Л. Скільська, В. Стратонов); закономірностей графічної діяльності та графічної вузівської підготовки (О. Джеджула, М. Козяр, Г. Райковська, В. Селезень). Окремі аспекти технології відображення інформації про кримінальні правопорушення у графічній формі, їх приєднання до матеріалів кримінального провадження та використання у доказуванні вивчали В. Басай, І. Бацько, В. Бахін, П. Біленчук, В. Бірюков, О. Волобуєва, А. Гагаловська, В. Гончаренко, З. Гулкевич, А. Запотоцький, В. Іщенко, Н. Клименко, Є. Коваленко, В. Комаха, В. Коновалова, Є. Лук’янчиков, Д. Савицький, М. Салтевський, М. Сокиран, К. Чаплинський, В. Шепітько та ін. Наукові праці вказаних дослідників суттєво вплинули на розвиток криміналістичної науки, проте ґрунтовного концептуального оформлення криміналістична графіка досі не отримала. Відтак видається доцільним фундаментальне дослідження методології кореляційних зв’язків криміналістичної науки та графіки, а також формування інноваційного підходу до проблем графічної освіти фахівців органів досудового розслідування.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано з урахуванням «Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років», затвердженого Наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347; «Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України на 2008−2015 рр.», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 974. Цикл наукових праць підготовлено відповідно до плану науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт факультету з підготовки фахівців для підрозділів слідства Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямом «Протидія злочинам, підслідним ОВС: правові, кримінологічні та криміналістичні аспекти» (номер державної реєстрації 0112U007493).

Мета роботи. Мета наукового дослідження полягає у системному аналізі, з урахуванням вимог сучасної практики кримінального провадження, теоретичних і прикладних аспектів реалізації потенційних можливостей графічної фіксації криміналістично значущої інформації на стадії досудового розслідування. Досягнення мети передбачає вирішення таких задач:

  • з’ясувати сутність концепту «криміналістична графіка», а також дослідити еволюцію інтеграційних зв’язків феномена графіки з криміналістичною наукою та практикою досудового розслідування;

  • визначити основні напрями застосування потенційних можливостей графіки під час кримінального провадження;

  • сформулювати завдання криміналістичної графіки з позицій системної парадигми, яка передбачає співіснування трьох аспектів її розуміння: а) вид практичної діяльності; б) галузь науки; в) навчальна дисципліна;

  • дослідити методологію застосування криміналістичної графіки на стадії досудового розслідування;

  • охарактеризувати функціональну значущість графічного кодування/декодування інформації про кримінальне правопорушення та використання її в процесі доказування;

  • здійснити аналіз сутності, структури та значення графічної професіоналізації суб’єктів криміналістичної графіки;

  • сформулювати пропозиції щодо нормативно-правового, організаційно-тактичного, матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення діяльності органів досудового розслідування у сфері здійснення графічного документування криміналістичної інформації;

  • окреслити перспективи впровадження інноваційних графічних технологій у практичну діяльність органів досудового розслідування.

Об’єкт дослідження − суспільні відносини, які виникають під час кримінального провадження.

Предмет дослідження − криміналістична графіка та теоретико-прикладні аспекти її використання на стадії досудового розслідування.

Методи дослідження. Методологія підготовки циклу наукових праць охоплює комплекс гносеологічних принципів і підходів. Зокрема, діалектичний підхід забезпечив пізнання сутності криміналістичної графіки у цілісності, динаміці розвитку та в розрізі презентації тісних зв’язків з іншими галузями наукового знання; історико-правовий підхід забезпечив погляд на питання графічного перетворення криміналістично значущої інформації в історичній ретроспективі, вивчення окремих теорій, концепцій, поглядів щодо використання потенційних можливостей графіки у сфері виконання завдань кримінального провадження; системно-структурний підхід застосовувався під час обґрунтування структури криміналістичної графіки як галузі криміналістичної техніки, формулювання типології графічних додатків до протоколів слідчих (розшукових) дій, класифікації суб’єктів криміналістичної графіки, структурування методології застосування графічних технологій під час досудового розслідування; компаративний підхід дозволив здійснити критичний порівняльний огляд наукових підходів щодо розробки теоретичних і практичних питань формування окремого вчення криміналістичної графіки; статистичні та соціологічні методи дозволили обґрунтувати пропозиції щодо впровадження графічних технологій документування у сфері кримінального судочинства з урахуванням узагальнення емпіричних даних; формально-логічні методи (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) слугували основою для формулювання понять, розкриття сутності категорій, узагальнення результатів дослідження. Теоретичну основу роботи становлять праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі криміналістики, кримінального процесуального права, графіки та інших наук. Правову основу дослідження становить чинне національне законодавство, яке охоплює Конституцію України, ратифіковані міжнародно-правові документи, закони та підзаконні нормативно-правові акти, що регламентують кримінальне провадження. Емпіричну базу дослідження утворюють результати опитувань практичних працівників органів досудового розслідування, оперативних підрозділів, органів прокуратури, а також дані статистичних звітів щодо їх діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній науці в межах комплексного дослідження проаналізовано теоретичні та практичні проблеми використання криміналістичної графіки на стадії досудового з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження. Одержано нові науково обґрунтовані результати, які відображають особистий внесок автора в розробку теми циклу наукових праць:

уперше:

  • обґрунтовано доцільність виділення окремої галузі науково-практичних досліджень, що можуть еволюціонувати в окремий інститут криміналістичного знання, − криміналістичної графіки, предмет якої вбачається у вивченні закономірностей графічної діяльності, перетворенні криміналістично значущої інформації у графічні зображення, їх процесуальному оформленні та використанні у процесі виявлення та розслідування кримінальних правопорушень;

  • доведено, що графічні матеріали, які використовуються у кримінальному провадженні, виконують специфічні функції (презентаційну, гносеологічну, комунікативну, інформаційну, імітаційну, ціннісно-орієнтаційну, засвідчувальну та інші), що обумовлює відсутність можливості їх рівноцінної заміни іншими засобами документування (вербального опису, відеозйомки, фотографування);

  • запропоновано схему графічного перетворення інформації про кримінальне правопорушення: реальність місця події (місце, де виявлено криміналістичну інформацію з природними та штучно створеними об’єктами, предметами, слідами тощо) → суб’єкт кодування (особа, яка здійснює графічну діяльність щодо переведення денотату в графічну форму) → графічна модель реальності місця події (план, схема чи інший замісник, який представляє інформацію про місцевість за допомогою знаково-символічних засобів) → суб’єкт декодування (особа, яка здійснює розпізнавальну діяльність щодо встановлення значень графічних символів, їх взаємозв’язків, співвідношень, розмірів, відстаней та інших характеристик) → перцептивна модель реальності місця події (уявний вигляд обстановки денотату, який формується у свідомості суб’єкта як підсумковий продукт декодування графічного зображення з використанням експлікації до нього);

  • з’ясовано структуру графічної професіограми слідчого, у межах якої виокремлено такі компоненти: а) знання сутності феномена графіки і можливостей його використання у криміналістичній діяльності; графічної мови, термінології, системи спрощень та умовних позначень; методології креслення тощо; б) уміння та навички кодувати/декодувати інформацію про злочин у графічне зображення; здійснювати процесуальне оформлення графічних матеріалів у вигляді додатків до протоколів процесуальних дій; визначати межі денотату, обирати знакові замісники; виконувати креслення; застосовувати інноваційні технології графічної діяльності тощо; в) професійно важливі якості, зокрема здібність до просторового мислення, аналізу просторових властивостей та відношень предметів та об’єктів; здатність створювати у свідомості прототип (модель) майбутнього графічного об’єкта тощо;

  • визначено сутність дидактично-методичного, матеріально-технічного, кадрового та методологічного компонентів криміналістичної графічної освіти та обґрунтовано доцільність упровадження у відомчих навчальних закладах спеціального курсу криміналістичної графіки, який охоплює два змістовні модулі: 1) теоретична частина, предметом вивчення якої є поняття, система, методологія, джерела, суб’єкти, міжпредметні зв’язки, засоби криміналістичної графіки тощо; 2) практична частина, предметом вивчення якої є методика виконання топографічного, архітектурно-проектного, репродукційного, комбінованого та інших видів креслення, процесуального оформлення графічних матеріалів;

удосконалено:

  • характеристику інтеграційних зв’язків криміналістичної науки і графіки та з’ясування потенційних можливостей кодування/декодування інформації про кримінальне правопорушення з допомогою знаково-символічних засобів, процесуальне оформлення готового графічного продукту у відповідній формі та його використання для виконання завдань кримінального провадження;

  • обґрунтування методологічних принципів графічного документування криміналістичної інформації (законності, об’єктивності, оперативності, цілеспрямованості, системності, плановості, індивідуальності, акцентуації, генералізації, багатоаспектності, лаконічності, мотивованості, відповідності графіки вербальному змісту протоколу, взаємозв’язку теорії та практики, активного впровадження інноваційних технологій);

  • узагальнення чинників, які демотивують слідчих застосовувати графічні технології документування слідчих (розшукових) дій, що дозволило відзначити існування недоліків правової регламентації, організаційно-технічного забезпечення, проблем ситуаційного характеру, професійної підготовки та мотивації;

набули подальшого розвитку:

  • дослідження напрямів використання криміналістичної графіки, пріоритетними з яких визначено: формування суб’єктивного портрета особи; креслення планів, схем, карт, інших графічних додатків до протоколів слідчих (розшукових) дій; демонстрація стимульного графічного матеріалу для надання мнемонічної допомоги учасникам кримінального процесу; застосування геоінформаційних графічних технологій;

  • класифікація графічних додатків до протоколів слідчих (розшукових) дій, що виявилось у систематизації критеріїв групування графічних матеріалів за об’єктом документування; за суб’єктом документування; за метою графічного документування; за формою графічного зображення; за колоруванням графічного зображення; за проекцією об’єкта графічного документування; за методом виготовлення графічного зображення; за методом експлікації; за методом кодування інформації графічного зображення; за ситуаційною обстановкою;

  • теоретичне обґрунтування впровадження інноваційних графічних технологій у практичну діяльність органів досудового розслідування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані узагальнення, висновки та пропозиції можуть бути використані за такими напрямами:

  • у науково-дослідній діяльності – з метою посилення уваги до міждисциплінарних досліджень теорії, методології та практики застосування криміналістичної графіки на стадії досудового розслідування, розробки методик виконання графічних креслень, їх процесуального оформлення та використання у кримінальному процесі;

  • у правотворчій діяльності – для вдосконалення кримінального процесуального законодавства в частині регламентації порядку фіксування кримінального провадження, використання графічних матеріалів у доказуванні;

  • у практичній діяльності – для оптимізації діяльності органів досудового розслідування та оперативних підрозділів, підвищення мотивації застосування графічного документування криміналістичної інформації, апробації інноваційних графічних технологій під час кримінального провадження;

  • у навчальному процесі – для підготовки методичних рекомендацій, підручників, посібників, довідників, лекцій та викладання навчальних дисциплін «Криміналістика», «Доказування у кримінальному процесі», «Досудове розслідування в ОВС», а також обґрунтування доцільності впровадження спеціального курсу «Криміналістична графіка», метою якого є формування графічної професіограми майбутніх фахівців правоохоронних органів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались на таких міжнародних науково-практичних конференціях: «Діяльність підрозділів кримінальної міліції: сучасний стан та перспективи вдосконалення» (м. Львів, 12 квітня 2013 р.); «Верховенство права та правова держава» (м. Ужгород, 18−19 травня 2013 р.); «Кримінальний процесуальний кодекс України: 2012 р.: кримінально-правові та процесуальні аспекти (м. Львів, 19−20 вересня 2013 р.) та інших науково-практичних заходах.

Публікації. Загальна кількість публікацій автора − 62 наукові праці, з них: навчальних посібників – 3 (у співавторстві); навчально-методичних праць – 6 (у співавторстві); наукових статей – 22; тез конференцій – 31.

Основні результати наукової роботи «Використання криміналістичної графіки на стадії досудового розслідування: проблеми теорії та практики» викладені у 8 наукових статтях, опублікованих у наукових виданнях, що входять до переліку фахових, 1 науковій статті та у 2 опублікованих тезах доповідей. Загальна кількість реферованих праць – 11. Об’єднання цих публікацій в цикл наукових праць обумовлено спільним предметом дослідження, застосуванням наукової методології, формулюванням висновків, які в сукупності відображають вчення про криміналістичну графіку.



СПИСОК публікацій ЗА ТЕМОЮ циклу наукових праць





  1. Дуфенюк О. М. Методологія криміналістичної графіки / О. М. Дуфенюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2012. − № 4. – С. 404−414.

  2. Дуфенюк О. М. Криміналістична графіка у кримінальному процесі: теоретичний аспект / О. М. Дуфенюк // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. − 2012. – Спец. вип. № 4. – С. 220−230.

  3. Дуфенюк О. М. Класифікація криміналістичних графічних додатків до протоколів слідчих (розшукових) дій / О. М. Дуфенюк // Вісник Ужгородського національного університету. – 2012. – Вип. 20. – Ч. 1. – Том 4. – С. 128−130.

  4. Дуфенюк О. М. Завдання криміналістичної графіки: поліаспектне дослідження / О. М. Дуфенюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2013. − № 1. – С. 361−367.

  5. Дуфенюк О. М. Криміналістична графічна освіта: сучасний стан та перспективи / О. М. Дуфенюк // Митна справа. – 2013. − № 1(85). – Ч. 2. − Кн. 1. – С. 103−110.

  6. Дуфенюк О. М. Графічна професіоналізація слідчого: мотиваційний аспект / О. М. Дуфенюк // Форум права. – 2013. – № 1. – С. 272–279 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2013-1/13domcma.pdf.
  7. Дуфенюк О. М. Суб’єкти криміналістичної графіки / О. М. Дуфенюк // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: збірник наукових праць. − 2013. – № 1 (52). − С. 90−95.


  8. Дуфенюк О. М. Напрями застосування потенціалу феномена графіки у кримінальному провадженні / О. М. Дуфенюк // Електронне видання Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України «Слідча практика». – 2013. – № 1. − С. 100−110.

  9. Дуфенюк О. М. Принципи графічного документування криміналістичної інформації / О. М. Дуфенюк // Діяльність підрозділів кримінальної міліції: сучасний стан та перспективи вдосконалення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції, (Львів, 12 квітня 2013 р.). – Львів: ЛьвДУВС, 2013. – С. 476–480.

  10. Дуфенюк О. М. Інформатизація криміналістичної освіти: системний підхід / О. М. Дуфенюк // Інноваційні комп’ютерні технології у вищій школі // Матеріали IV наук.-практ. конференції (Львів, 20−22 листопада 2012 р.). – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2012. – С. 50−54.

  11. Дуфенюк О. М. Підписи понятих у графічних додатках до протоколів слідчих (розшукових) дій: проблеми теорії і практики / О. М. Дуфенюк // Кримінальний процесуальний кодекс України: 2012 р.: кримінально-правові та процесуальні аспекти: тези доповідей та повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 19−20 вересня 2013 р.). – Львів: ЛьвДУВС, 2013. – С. 223−227.


Автор:

доцент кафедри

кримінального процесу та криміналістики

факультету з підготовки фахівців

для підрозділів слідства

Львівського державного

університету внутрішніх справ,

кандидат юридичних наук, доцент

майор міліції О. М. Дуфенюк


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка