«Використання інтерактивних методів навчання для розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури»



Скачати 342.16 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір342.16 Kb.
Окружна школа педагогічної майстерності вчителів – словесників

Тема:

«Використання інтерактивних методів навчання для розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури»

http://nazarova.at.ua/kartinky/interaktiv02.png

7 грудня 2015 р.


Березнівська загальноосвітня
І – ІІІ ступенів школи №2

І засідання

7 грудня 2015 р.


Березнівська загальноосвітня
І – ІІІ ступенів школи №2

Тема: Використання інтерактивних методів навчання для розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури

Мета:
підвищення рівня професійності словесників у використанні інтерактивних методів навчання для розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури.

Завдання:

- формування у педагогів усвідомленої потреби постійно підвищувати свій освітньо-професійний рівень, вміння досягати нових педагогічних цілей;
- впровадження інтерактивних методів навчання і форм організації навчально-виховного процесу, комп’ютерно-орієнтованих технологій;
- трансформація наукових ідей у педагогічну практику;
- сприяння переходу від авторитарної освіти до освіти інноваційного, особистісно-орієнтованого типу шляхом трансформації психолого-педагогічної, методичної та інформаційно-технологічної підготовки педагога.

Форма проведення
: семінар – практикум

Модуль 1. Організаційний

  1. Візитна картка навчального закладу. Історія школи та сьогодення.

Дирекція школи

  1. Введення в зміст роботи окружної школи педагогічної майстерності вчителів – словесників на 2015-2016 н.р.

Доцик Л.В., вчитель української мови
та літератури Березнівської
І-ІІІ ступенів школи №
2

Модуль 2. Розвиток творчих здібностей засобами інноваційних технологій

  1. Доповідь
    Використання інтерактивних методів для розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури.

Дзюба Т. А.,
вчитель української мови та літератури
Березнівської І – ІІІ ступенів
школи № 2

  1. Презентація
    Застосування інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури.

Доцик Л. В.,
вчитель української мови та літератури
Березнівської І – ІІІ ступенів
школи № 2

  1. Круглий стіл.
    Підвищення ефективності уроку словесності шляхом використання інтерактивних технологій.
    Питання для обговорення:
    - інтерактивні методи навчання і їх різноманіття;
    - групові і парні види робіт, доцільність їх використання на різних етапах уроку.

Модуль 3. З досвіду роботи.

  1. Відвідування та аналіз уроків.


Доцик Л.В. , вчитель української мови та літератури
Березнівської І – ІІІ ступенів школи № 2
Чмут О.О., вчитель української мови та літератури
Березнівської І – ІІІ ступенів школи № 2

Модуль 4. Методичний полілог

  1. Обговорення та підбиття підсумків семінару.

  2. Завдання між засіданнями.


Доповідь


Використання інтерактивних методів для розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури.

Дзюба Т. А.,


вчитель української мови та літератури
Березнівської І – ІІІ ступенів
школи № 2

Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.


Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.



творчий

пошук

творча

діяльність

творче

спілкування

Творче

мислення

творча

активність

Творча особистість

Що необхідно?
Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.
Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

• Проектне навчання;

• Інтерактивна технологія;

• Особистісно зорієнтоване навчання.

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

• навчання не словом, а справою;

• проведення його не для учнів, а разом з ними;

• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:




Креативний підхід учителя

Глибокі

знання теорії



Ефективний урок




Практичні навики



Різноманість форм роботи

Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

Взявши за основу створення психологічного комфорту та активну взаємодію в процесі навчання, керуюся такими принципами:



  • головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;

  • кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;

  • кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.

Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило,

уроки - відкриття,

уроки – дослідження,

уроки – ділові ігри,

уроки – подорожі,

уроки – погляди в історію,

уроки – практикуми;

уроки – вибори;

уроки – лінгвістичні проекти;

уроки – роздуми.

На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху, і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.

І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.
зорова

схема


опора

Забезпечує

комплексний розвиток творчої особистості учня



Розвиває:

  • Логічне мислення

  • Самостійність

  • Вміння працювати з книгою

  • Навички аналізу і синтезу

На етапі засвоєння

На етапі закріплення

Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).

ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.

Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.


Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:

1. Вчитель пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.

2. Аналізований навчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми)вчитель представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у підручнику.

3. Вчитель не пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.

4. Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.

5. Учні отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька гімназистів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.

Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.

Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".

Так, у 7 класі пропоную такі опори при вивченні теми "Сурядні сполучники"




c:\documents and settings\admin\мои документы\мои рисунки\save3.gif


Прості

складні


Поширені,

непоширені


Під час ознайомлення з класифікацією речень колективно склали таку картину:


речення



Ускладнені

неускладнені





Повні

неповні





Односкладні

двоскладні





РозповініПитальні

спонукальні





Окличні

неокличні



При складанні схем часто використовую спеціальні позначки, формули, підказки.

При вивченні теми «Іменник як частина мови» розділ «Іменники істот і неістот» можна подати у вигляді такої схеми:

Тема: «Іменники власної та загальної назви»
Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять

Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції. Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок-схем довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня.

Систему уроків тренувальних вправ з блок - теми логічно наситити інтерактивними вправами . Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання „занурене” у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас.

Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природному йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.
Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:


  • визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

  • провести достатню попередню підготовку;

  • забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

  • дати учням інструктивні матеріали.

Як зразок, пропоную фрагмент уроку у 8 класі.



Тема. Однорідні члени речення

Вправа «Додай блиску і об’єму» Оберіть речення, яке б ви хотіли поширити другорядними членами. Перебудуйте його,спробуйте пояснити, чому ви це зробили.

«Вправа з ключем» Випишіть словосполучення з неоднорідними означеннями, потім з однорідними й поставте між ними коми.

Знаний молодий поет, зніяковілий розгублений хлопець, вічний глухий страх, нескінченний безмежний простір, привітний лагідний голос, очманілий поранений кінь, холодна сира погода, довгий літній день, обшморгана гола гілка, чиста прозора вода,столочена витоптана трава, згідливий на все малий чоловічок, холодний осінній вечір, високі вкриті снігом гори.



У кожному словосполученні підкресліть другу від початку букву. З цих прочитаєте закінчення вислову англійського письменника Оскара Уайльда: «Це жахливо важка робота - …». Складіть речення з будь-якими словосполученнями.

Зоровий диктант. Запишіть текст під диктовку, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть і поясніть вивчені пунктограми й орфограми.
Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить що так співають лебедині крила. Я придивляюсь до їхнього маяння прислухаюсь до їхнього співу і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки наче крила. І радість і смуток і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снуванням.

ІІ.  Доповніть текст усною розповіддю про свої спостереження над світом природи.
«Скажи по-своєму»

Вибірковий диктант. Виписати однорідні члени речення.

В небі жайворонки в’ються,

Заливаються-сміються,

Грають, дзвонять цілий день,

І щебечуть, і співають,

І з весною світ вітають

Дзвоном радісних пісень.

Ось вони на землю впали,

Щось шепнули їй, сказали

І розтали знов у млі…

І щоб глянути на диво, виглядають полохливо

Перші проліски з землі.



Зачитати виписані слова. Про що йшлося в тексті? Використовуючи записані слова, складіть текст на цю ж тему.

Бесіда-естафета Які означення є однорідними?(учень має право назвати лише одне правило, потім передати слово іншому)

Що дало вам вивчення даної теми?

Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі".

Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця"та ін..)

Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Генрі Форд


Перефразовуючи вислів"Як назвеш корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і "пройде". Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках( докладніше досвід роботи та рекомендації подано у статті "Організаційний момент на уроці української мови та літератури:теорія, практика, інновації").

Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС",Дерево рішень" та ін. Найбільше учням подобається сенкан (сенкен, синквейн) ( докладніше досвід роботи з цією стратегією та рекомендації щодо використання сенканів на різних етапах уроку подано у статті"Сенкан на уроці української мови та літератури" )

Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів (першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).

В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у гімназистів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект „Цікаві фразеологізми"; учні 6 класу працювали над проектом „ Будова слова”, творча група створила проект „Хто ти? ”.

Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій .

До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Мною створена низка інформаційних презентацій вчителя до різних тем з української мови та літератури.

Будь-яка творчість передбачає любов, тому і діяльність учителя немислима без неї. Якщо учень і вчитель ідуть на урок з почуттям любові, добра, поваги, то відбудеться єднання душ, що сприятиме ефективному навчанню й вихованню. Саме з любові і поваги проростає коріння взаєморозуміння, взаємозбагачення, взаємодопомоги, взаємодовіри, взаємоконтролю.

Доброзичливе, щире, відкрите, емоційне, наукове спілкування – ось що таке для мене уроки мови й літератури. На них учень і вчитель обмінюються враженнями, сперечаються, висловлюють свої думки, пізнають щось нове. Найкорисніші уроки, які наповнені добрими емоціями і почуттям, на яких панує робоча атмосфера. Якщо ви зайшли до класу, а очі учнів мертві, ледь жевріють, спробуйте своїм поглядом, словом "запалити" їх, тому що без цього ваш урок пройде марно.

Нетрадиційний, нестандартний урок!... Ця форма класичних занять все наполегливіше утверджується в шкільній практиці. Багато вчителів вбачають у ній засіб подолання стереотипу уроку, зміни звичних способів спілкування, демократизації взаємовідносин між вчителями та учнями. Що ж дає нестандартний, нетрадиційний урок?

По-перше, активізацію розумової діяльності учнів. Стимулює мислити, думати, порівнювати, аналізувати, виправляючи свої помилки і помилки свого товариша.

По-друге, розвиток пізнавальних інтересів учнів до навчання. Їм цікаво вчитися, прагнучи знати якомога більше, щоб виступати в ролі вчителя, контролюючи чи перевіряючи товариша.

По-третє, розвиток зв’язного мовлення та творчих здібностей учнів. Вони вчаться правильно, грамотно і красиво говорити.

У своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні форми, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність. Це може бути урок-казка, урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, урок-КВК, або ж традиційний урок з нестандартними елементами. Прикладом такого уроку може бути урок у 5-ому класі з розділу "Будова слова. Орфографія" по темі "Префікси пре-, при-, прі-". Проводжу цей урок з використанням нетрадиційних елементів: а)"Казка про пре- і при-"; б) гра-загадка "Чому так?"; в) гра-змагання "Хто, швидше і правильніше " і закінчую урок творчим завданням: скласти і записати твір-мініатюру " Весно, весно! Яка ти чудесна", який може бути написаний учнями диференційовано: а)за допомогою опорних слів; б)словосполучень і початків речень; в)за даним планом; г)самостійно. Тобто будую уроки так, щоб вони були підпорядковані дидактичній меті: діти мають винести з уроку якомога більше знань, умінь і навичок і вміти їх застосувати у житті.

Учні здійснюють взаємоперевірку та самоконтроль, тобто кожен сам перевіряє свою роботу, виставляє собі оцінку відповідно до норм. Я також здійснюю контроль – перевіряю разом з учнями деякі роботи (а вони при цьому можуть зауважити, чи збігається їхня власна оцінка з моєю оцінкою, трактують свою точку зору на оцінку). Часто оцінюю роботу учнів на уроках за допомогою «подяк».

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .

ТЕМА: ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Мета: ознайомити семикласників з дієприкметником як особливою формою дієслова; пояснити властиві дієприкметникові граматичні ознаки прикметника й дієслова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити дієприкметники у реченнях, з’ясовувати їх рід, число, відмінок, синтаксичну роль; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, навички самостійної роботи; виховувати патріотичні почуття, почуття пошани до народних традицій.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель. У народі говорять: «Слова щирого вітання дорожчі частування». Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина тільки тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди.

Аутотренінг.

Щоб налаштувати себе на активну роботу, проведемо аутотренінг. Прошу повторювати за мною.

Я – учень.

Я – особистість творча.

Я думаю, аналізую.

Я не боюсь висловлювати свої думки.

Помилившись, міркую далі. На помилках вчаться.

Шукаю істину. Я хочу багато-багато знати.

Я сьогодні отримаю найкращу оцінку.

ІІ. Орфографічна хвилинка.

Словниковий диктант «Я знаю, що я знаю».

Зошит ділиться на 3 частини: «знаю», «не знаю», «вагаюся». Після роботи учні обмінюються зошитами, здійснюють взаємоперевірку.

Червоногрудий, білосніжний, ясночолий, південно-східний, дев’ятиповерховий, історико-філологічний, багряно-синій, народнопоетичний, п’ятирічний. Сизокрилий.



ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Хто з вас скаже, що означає жовтий колір в природі? (Жовтий колір означає «Увага»). На ваших столах лежать жовті конверти, і у вас є декілька хвилин на те, щоб розглянути питання і дати відповіді.

Отже, час жовтих конвертів.



Прийом «Я знаю, що …» (Слайд 1.1)

1. Дієсловом називається …

2. Дієслова мають такі граматичні ознаки: …

3. Дієслова бувають двох видів …

4. Дієслова мають такі часові форми: …

5. Дієслова поділяються на дієвідміни …

6. Розрізняють три способи дієслів: …

7. Дієслова найчастіше у реченні виконують роль …, а неозначена форма дієслова буває …

8. Дієслово має 5 основних форм: …

9. Прикметником називається …

10. Прикметники мають такі граматичні ознаки: …

11. Прикметники у реченні виконують роль …
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.


  1. Пояснювальний диктант. Пояснити правопис слів і розділових знаків.

Стоять замислені дуби над тихою водою.

Ніби притомилось сонечко привітне, у траві пожовклій молочай не квітне.

Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом.


  • Виконайте синтаксичний розбір речень.

  • Зробіть морфологічний розбір слів запахла, привітне.

  • Над кожним словом у диктанті надпишіть частину мови.

  • Яким членом речення виступають слова замислені, в’ялим, пожовклій?

  • А до якої частини мови відносяться?

Учитель. Отже, ви вагаєтесь, бо кожний з вас відчуває, що набутих знань не вистачає.

V. Повідомлення теми уроку. Цілевизначення.

Прийом «Передбачення».

Учитель. Прослухайте казку. Спробуйте перебачити тему нашого уроку.

Жила-була незвичайна сімя – Прикметник та Дієслово. Прикметник любив дивитися в дзеркало, милуватися собою і казати: «Який!» Він гордився, що мав три славні роди, міг міняти свою форму, змінюючись за числами та відмінками. Дієслово мало гордий вид, дуже багато часу і любило всім наказувати, що робити, що зробити. У цій дивній сімї народилася дитина, дуже схожа і на маму, і на тата. Її назвали …

Тема нашого уроку «Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль»... (Слайд 1.2)

Сформулювати мету сьогоднішнього заняття – до снаги кожному з вас. Спробуйте визначити мету уроку, скориставшись формулою «Сьогоднішній урок навчить нас …» (Слайд 1.3)


  • Давати визначення дієприкметника як особливої форми дієслова.

  • Розпізнавати дієприкметники в реченнях.

  • Визначати граматичні ознаки та синтаксичну роль дієприкметників.

Сьогодні на уроці ми не лише вивчатимемо нову тему, а й одночасно будемо плести віночок. (Слайд 1.4)

Український віночок – це не просто краса. Це символ добра й чудовий оберіг нашої української культури. А ще в ньому прихована чарівна сила рідної землі.

Звичай плести віночки прийшов до нас із давнини. Здавна повелося, що традиційний український вінок має бути з 12 квіток, кожній з яких надано певного символічного змісту.

І ми будемо вплітати по одній квіточці – тим самим виконувати певні завдання, бо кожна квітка нашого віночка «ховає» різні завдання з теми.

VІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

Учитель. Вплітаємо у віночок першу квітку – деревій. А що вона означає у вінку? (Слайд 1.5)

Учень. Деревій – перша квітка українського віночка. Славен він тим, що має цупке стебло, проростає та цвіте всюди. Мабуть, тому і вважають його символом нескореності українського духу. Як символ нескореності, деревій посідає центральне місце у віночку.


  1. Евристична бесіда.

Розглянемо словосполучення дуби замислені, трава пожовкла, тютюн вялий.

  • Дуби замислені- це які?

  • А трава пожовкла – це яка?

  • А тютюн в’ялий – це який?

  • На які питання відповідають ці слова?

  • Що виражають ці слова?

  • Подумайте, на що вказують слова високий, солодкий, блакитний?

  • На яке питання відповідають, до якої частини мови належать?

  • Чому до прикметника?

  • Чим відрізняється ознака, виражена в словах замислений, в’ялий, пожовкла, від ознаки, вираженої у словах високий, солодкий, блакитний?(У прикметників ознака постійна, а у словах замислений, в’ялий, пожовкла – ознака тимчасова, створювана дією).

  • Провідміняйте слово замислений як прикметник за родами, за числами і за відмінками (усно).

  • Спробуйте визначити час і вид слова пожовкла.

Висновок: слова замислений, в’ялий, пожовкла не є прикметниками і не є дієсловами, але мають граматичні ознаки цих частин мови. Отже, це дієприкметник.

  • Що ж означають ці слова?



  1. Робота з підручником.



  • Ознайомлення учнів із поняттям «дієприкметник» (самостійно).



  • Метод «Можу!

У реченні вставте замість крапок пропущені слова. Дайте визначення дієприкметника.

Дієприкметник – це … форма …., що виражає ознаку предмета за … чи ….



Учитель. А заразом вплетемо у наш віночок другу квітку.
Учень. Барвінок – дуже шанована в українців квітка, її блакитний погляд супроводжує нас від самого народження: колись барвінок кидали в першу купіль хлопчика-немовляти, щоб ріс малюк гарним, сильним та сміливим. Тож пучечки барвінку вішали над дверима та вікнами, щоб уберегти оселю від злих сил. А вічнозелене барвінкове листя нагадувало нашим пращурам про безсмертя людської душі. Ось чому барвінок – символ життя.


  • Ми – дослідники! Робота в групах.

Поміркуйте і висловіть свою думку щодо утворення слова ДІЄПРИКМЕТНИК. (Це слово утворене від двох слів: дія і прикметник, а значить це така форма, яка поєднала у собі ознаки двох частин мови: дієслова та прикметника).

А тепер пропоную вам зробити дослідження-пошук. Скориставшись теоретичним матеріалом підручника (сторінка 70), визначте граматичні ознаки дієприкметника, за якими він подібний до прикметника (І група), до дієслова – (ІІ група).

  • Вернісаж знань. Групи презентують свою роботу.



Учитель. Третя квітка в українському вінку - безсмертник.
Учень. Безсмертник у віночку дарує здоров'я, загоює найтяжчі рани. І назва у нього символічна: без смерті прожити.

VІІ. Виконання вправ на закріплення.

  1. Гра «Хто заблукав». (Слайд 1.10)

Підкреслити зайве слово. Вказати, хто і де заблукав.

А) обсаджений, притихлий, тихий;

Б) побілений, червоний, грізний;

В) сидячий, пробитий, зробити.



  1. Розподільне письмо.

Прослухати словосполучення. Розподілити їх у дві колонки: у першу – прикметники з іменниками, у другу – дієприкметники з іменниками. Довести правильність виконання.

Свіже повітря, посвіжіле повітря; світлий погляд, освітлений погляд; біла кімната, побілена кімната; жовтий колос, пожовклий колос; полохливий птах, сполоханий птах.



Учитель. Вплітаємо у вінок цвіт вишні та яблуні.
Учень. Цвіт вишті та яблуні - це символ материнської любові. Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому цвіту вишні та яблуні відведено почесне місце.
Ауторелаксація «Веселка».

Ви, як я бачу, втомилися. Сядьте зручно, заплющіть очі, уявіть веселку. Вам легко, спокійно, приємно. Ви почуваєтесь затишно. А тепер встаньте, прогніться і над головою зробіть дугу веселки. Сідайте, будь ласка.




  1. Гра «Упізнай мене».

Записати речення. Підкреслити дієприкметники. Визначити вид і час кожного.

Яблука доспілі виснуть наді мною.

Усе навколо затиха під владою чаруючої ночі.

Тополя шепоче у вікна відчинені.



Учитель. У центрі віночка було гроно калини.

Учень. Калина — символ України, символ краси та дівочої вроди. Це дерево нашого українського роду. Колись воно пов'язувалося з народженням Всесвіту і назву свою взяло від давньої назви Сонця — Коло. Червоні ягоди калини із ягідками-сердечками — то символ крові та невмирущого роду.

  1. Дослідження-відновлення.
    Перепишіть, подані в дужках дієприкметники поставте в потрібній формі. Визначте рід, число, відмінок кожного з них.

Медово пахнуть (прив’ялий) трави.

На траві (посивілий) від туману блищать крапельки роси.



Учитель. Вплітаємо в наш віночок любисток і волошку.
Учень. У народі існує легенда, що любисток і волошка колись були птахами і вчили людей любити одне одного, бути щирими і відвертими. А коли померли ці пташки, то проросли квітами, пахучими рослинками - любистком та волошкою. У них чудові лікувальні властивості: ними миють волосся, освіжають хату, купають маленьких дітей. Тому ці квіти у віночку є символом людської відданості, уміння бути корисними.

А от ромашку вплітають у вінок як символ доброти і ніжності. Дослідження-конструювання. Робота в групах.


Сконструюйте речення. Дослідіть, яким членом речення виступає дієприкметник.

І група.


Земля, пожовклим, дихала, засніжена, біло-біло, промерзла, і, листям.

ІІ група.

Пахуча, скошена, заквітчана, трава, прив’ялена.

Учитель. Ніжна пелюстка маку несе в собі пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і сумом покладали на голову віночки із семи маків, присягаючи цим зберегти і продовжити рід.

Вплітали дівчата в український вінок і чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю. (Слайд 1.17)

Ружа, мальва та півонія символізують в оздобі українських дівчат віру, надію та любов. (Слайд 1.18)

VІІІ. Підведення підсумків уроку.


  1. Гра «Продовжи ланцюжок».

Щоб перевірити, як ви засвоїли новий матеріал, ви одне за одним відповідаєте на запитання, тобто розкриваєте зміст понять, які я показую на схемі.

  1. Робота в парах.

Складіть діалог на тему “Український вінок”, вживаючи дієприкметники.

ІХ. Рефлексія. Самооцінювання.

«Час зелених конвертів».

Що означає в природі зелений колір? (Злагода, спокій, вхід вільний).

На ваших столах лежать зелені конверти. Відкрийте їх. Ви бачите там різнокольорові пелюстки.

Оберіть ту пелюстку, яка підходить саме вам, і складіть з цих пелюсток квітку. Підніміть свою квітку вгору. Що ж, вони прекрасні.

Який колір переважає? Я сподіваюся, що наступний урок допоможе нам виростити на нашій клумбі тільки червоні квітки. А для цього необхідно гарно попрацювати вдома.



Х. Домашнє завдання.

1. Скласти речення з дієприкметниками: прочитаний, дозрілий, освітлений, сяючий.

2. Виписати з творів художньої літератури 6 речень із дієприкметниками. Зробити їх синтаксичний розбір.

Тема: Другорядні члени речення. Означення

Мета: навчитися розпізнавати узгоджені і неузгоджені означення, удосконалити знання щодо другорядних членів речення, розвивати вміння розрізняти другорядні члени речення, визначати означення в реченнях, виховувати любов до рідної землі.

Обладнання: підручник, картки-слайди, таблиця "Другорядні члени речення".

Хід уроку

Ті пісні мене найперше вчили

Поважали труд людський і піт,

Шанувать Вітчизну свою милу,

Бо вона одна на цілий світ.

В.Симоненко

І. Організаційний момент.

(Учитель націлює учнів на відповідальність кожного громадянина перед Батьківщиною).

ІІ. Актуалізація опорних знань.



"Мозкова атака".

Доберіть синоніми до слова Батьківщина. Складіть із цими словами речення так, щоб були усі члени речення. Підкресліть.



  1. Які члени речення ви знаєте?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ви удосконалите знання про другорядні члени речення, а також перед вами стоїть ціль: вивчити матеріал так, щоб у кінці уроку дати відповіді на запитання, вміщені у підручнику на с. 71.

ІV. Вивчення нового навчального матеріалу.

1. Мовознавче дослідження:

1) Робота з таблицею "Другорядні члени речення".

- Як розрізнити другорядні члени речення?

2) Картка-слайд "Означення ".

- Які особливості означення?

3)Картка-слайд "Узгоджене і неузгоджене означення".

- Чим відрізняються словосполучення в колонках?

2. Робота з підручником (самостійне опрацювання теоретичного матеріалу на с.69 та складання 2-3 питань до прочитаного).

3. Розігрування діалогу "Взаємоопитування" за складеними запитаннями.

V. Виконання вправ на закріплення.



1. Робота з підручником.

Виконання вправи 96.



  1. «Робота біля дошки. Картка "Узгоджене і неузгоджене означення".

Картка

Випишіть словосполучення у дві колонки: узгоджене і неузгоджене

Хлопець в окулярах, інший випадок, марна спроба, тюк завбільшки з копицю, згаслий звук, гостра потреба, книжна істина, колишня пригода, пропаща справа,одяг захисного кольору, щира правда, усякі бувальщини, видовище не з приємних, сніг з дощем, статечна поведінка, рука товариша, густий туман.



3. Самостійна робота учнів із вправою 103 підручника.

Підкреслити означення, визначити їх вид (узгоджене чи неузгоджене), чим виражені (надписати частину мови)

1. Перевірка виконаної роботи.

5. Гра "Навпаки˝ (творчий розподільний диктант). Учні середнього рівня навчальних досягнень лише розподіляють словосполучення у колонки.



У поданих словосполученнях неузгоджені означення перетворити на узгоджені, а узгоджені – на неузгоджені, записати у дві колонки.

Уламок заліза, жир із риби, кінська грива, голова осла, посудомийний апарат, банківський рахунок, прірва без дна, беззвучна ніч, день літа, струм електрики, працівник без досвіду, сільська околиця, вода з озера.

(Ключ: з перших букв можна прочитати словосполучення Зроблено гарно).

VI. Підсумок уроку.



  1. Розіграти діалог «Учитель – учень» ( за питаннями на с. 71). Навести приклади речень про батьківщину.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника §10 (с. 69, 70), виконати вправу 100 (завдання ІІІ, IV – письмово)



Рекомендації окружної школи педагогічної майстерності
вчителів – словесників
з теми:
«
Використання інтерактивних методів навчання для розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури»

  • Вивчення теоретичних питань методики викладання та використання на практиці різноманітних інтерактивних методів навчання.

Постійно

  • Сприяти всебічному творчому розвитку учнів, формуванню у них зацікавленості до дослідницької роботи на уроках словесності.

Постійно

  • Дотримання вимог щодо організації та проведення відповідних етапів уроку української мови та літератури з використанням інноваційних технологій.

Постійно

  • Активно стимулювати учнів до самостійної освітньої діяльності, зміст і форма якої забезпечували б можливість їх самоосвіти, саморозвитку самовираження в ході оволодіння знаннями з предмета.

Постійно

  • Дотримання рекомендацій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про вивчення української мови та літератури у 2015 – 2016 н. р.»


Рекомендована література з теми:
«
Використання інтерактивних методів навчання для розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури»

  1. Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач О.С. Кравчина– К.: ЦІППО АПН України, 2003.

  2. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007. №7;

  3. Васильєва Н.М. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу //Управління школою. – 2005. - № 34

4. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. – 2004. - № 3/4.

5. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). - 2000. - №8

6. Кремень В. Освіта повинна готувати справжніх фахівців і свідомих патріотів // Освіта України. – № 5, 18 січня 2005

7. Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Укр. енциклопедія, 1995.

8. Пометун О.І., Коберник Г.І., Побірченко Н.С. та ін. Інтерактивні технології навчання // Сільська школа України. – 2004. – №16-17 (88-89). –128 с

9. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.



10. Семчук Дарія. Творчо-дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках української словесності. Тернопіль: Підручники і посібники, 2007


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка