Використання фреймових структур у процесі формування в учнів загальнонавчальних умінь старшокласників на уроках української мови й літератури



Скачати 113.23 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір113.23 Kb.
УДК 372.881.116.12
Використання фреймових структур у процесі формування в учнів загальнонавчальних умінь старшокласників на уроках української мови й літератури
О.М. Шуневич, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання навчальних предметів
Нова доба, уже названа через інтенсивний потік інформації і нові способи її передачі інформаційною, вимагає й відповідних підходів до навчання гуманітарних дисциплін. Відтак, ми мусимо орієнтуватися в тих умовах, у яких будуть вчитися, розвиватися, зростати як професіонали, як активні члени соціуму наші учні. Передусім, варто зауважити, що сучасна людина змушена жити, навчатися, творити в динамічному інформаційному просторі. Якщо не вміти швидко орієнтуватися в потоці інформації, не мати навичок самостійного здобуття знань, можна втратити можливість професійного становлення й зростання. Ураховуючи це, варто знайти такі підходи, які б забезпечили швидку адаптацію випускника в новому навчальному середовищі.

Це актуалізує потребу наукових пошуків щодо розроблення і впровадження нових інтенсивних технологій навчання, які забезпечували б активізацію розумових дій, розвиток пам’яті, задіювали б психологічні можливості людського мозку, активізували довготривале і мимовільне запам’ятовування. Дієвими у цьому контексті науковці називають такі способи репрезентації навчального матеріалу: опорні конспекти, концептне (фреймове) структурування, візуалізація, застосування мультимедіа [9]. Про необхідність застосування різних видів структурування навчальної інформації, зокрема опорних конспектів і фреймів, наголошують автори когнітивної методики навчання мови М.Пентилюк, О.Горошкіна, А. Нікітіна[11].

У контексті означеної проблеми значущими для нас є дослідження про роль знаково-символічних структур у розвитку мислення людини (Л.Виготський, Р. Немов), технології інтенсифікації навчання (С. Лисенкова, В. Шаталов, Л.Підласий), теоретичні та методичні засади впровадження фреймового підходу (Р. Гуріна, М. Мінський), проблеми формування уміння репрезентувати навчальні тексти (О. Горошкіна, В. Павлова, В. Паламарчук), питання удосконалення загальнонавчальних умінь (В.А.Кулько, В.Ф.Паламарчук, Г.В.Писарук, Л.В.Скуратівський, Т.Д.Цехмістрова).

Аналіз наукових і методичних джерел засвідчує, що незважаючи на вагомі результати наукових пошуків щодо окреслених проблем, поза увагою дослідників залишаються важливі аспекти використання різних способів репрезентації навчального матеріалу на уроках української мови й літератури.

Відтак метою статті є з’ясування особливостей фреймового структурування навчального матеріалу під час викладання української мови й літератури.

Провідні українські і зарубіжні лінгводидакти вважають, що під час навчання української мови й літератури слід уводити нові форми подання знань, які, відповідно, зумовлюють пошук засобів презентації, методів навчання, оскільки навіть однакова за змістом інформація може бути втілена в різну форму і представлена по-різному. Так, О.М. Михайлов зазначає, що «часто те, на виклад чого сто років тому назад потрібно було цілий курс лекцій, тепер можна пояснити за декілька хвилин за допомогою двох-трьох написаних на дошці формул» [8]. Під час навчання української мови й літератури функцію таких формул виконують асоціативні малюнки, символи, схеми, опорні слова і графічні організатори, які сприяють згортанню, спрощенню, візуалізації тієї інформації, яку необхідно засвоїти. Ураховуючи те, що під час сприйняття і розуміння текст потрапляє в пам’ять у згорнутому вигляді, то представляти навчальний матеріал теж варто структурованим, використовуючи таблиці, схеми, графи тощо. Так, Загальноєвропейські вимоги щодо мовної освіти визначають пріоритетним структурований підхід, в межах якого ті, що навчаються, беруть активну участь в процесі навчання [3].

Структурування навчальної інформації полягає у спеціальній побудові матеріалу з урахуванням певних принципів, з-поміж яких:


  • Системність (чітка логічна структура, доступна організація знань);

  • Інтерактивність (ефективний зворотний зв’язок між учасниками навчання, між учнем й інформацією);

  • Модульність (інформація розбивається на кілька автономних модулів, кожен з яких ділиться на блоки, теми, кожен модуль має закінчений, логічний, цілісний характер);

  • Адаптивність (адаптація навчальної інформації до інтелектуальних потреб учнів) [6].

Наголошуючи на необхідності структурування інформації, науковці говорять, перш за все, про нелінійну структуру, оскільки саме такий спосіб представлення навчального матеріалу передає його внутрішню логіку, відкриває можливості для дедуктивної побудови теорії, широких узагальнень. Така обробка і презентація інформації складає основу методики використання опорних конспектів, запропонованої В.Ф.Шаталовим ще в 70-ті роки минулого століття, яка полягає у стисненні навчального матеріалу і введенні його короткого змісту у вигляді опори – знаково-символічного, схематичного, логічно послідовного зображення головного з широким використанням асоціацій.

Інтенсифікація навчання досягається внаслідок активізації властивості мозку набагато краще сприймати образну інформацію, схеми, символи, малюнки - навчальний матеріал стає доступним і добре запам’ятовується. Робота з опорним конспектом базується на діяльнісній основі, оскільки учні не просто пасивно сприймають представлену картинку, а є її співтворцями, в класі і вдома повинні доповнити зміст опорного конспекту. Під час же відтворення навчального матеріалу спрацьовує зорова пам’ять: перед очима спочатку виникає картинка-опора з символами, асоціативними малюнками, а потім інформація «нанизується» на ці зорові образи, допомагаючи учням якісно відтворити зміст вивченого.

Опорні конспекти як спосіб візуалізації і стиснення інформації навчального матеріалу є попередниками фреймового представлення інформації [12]. На думку науковців, ці два способи представлення інформації мають як спільні, так і відмінні особливості (Рис. 1).


Рис. 1. Особливості опорних конспектів і фреймів як способів структурування навчальної інформації.

Фрейм (англ. рамка, основа, скелет) – це мінімальний опис певного явища, факту чи об’єкта, що володіє властивістю, завдяки якій вилучення з цього опису будь-якої складової приводить до того, що це явища, факт або об’єкт перестають правильно класифікувати [7], рамочна структура ключової ідеї навчального матеріалу, яку можна «накласти» на більшість тем і розділів, виражену в графічній формі [5]. Р.В. Гуріна вважає, що фрейм – це жорстка конструкція, каркас, який містить в якості елементів порожні комірки, вікна, рядки, що повинні бути заповнені і можуть багаторазово перезавантажуватись (на відміну від опорних конспектів і структурних схем) новою інформацією [1].

Безперечною перевагою фреймів є те, що вони мають високу ємність, легко використовуються під час проблемного навчання, передбачають самостійну роботу учнів, що в сучасних умовах розвитку освіти є достатньо актуальним.

Зрозуміло, що інформація під час складання фреймів подається не в “чистому вигляді”, а схематично, компактно згорнуто в певну логічну послідовність - структуру, модель. Тому складністю фреймового підходу є необхідність високого рівня розуміння, узагальнення тексту і вміння передавати його зміст стисло, логічно, інформативно.

Водночас постійне залучення учнів до створення фреймів дає змогу розвинути низку загальнонавчальних умінь, а саме :


  • удосконалити загальнонавчальні вміння учнів, такі як: аналіз, конкретизування, синтез, узагальнення, виділення головного, що забезпечує вдосконалення стратегічної компетенції учня;

  • пояснити сутність ключових понять теми;

  • здійснити компресію вихідного тексту;

  • структурувати, упорядкувати і систематизувати знання, збільшити обсяг пам’яті, швидкість запам’ятовування [4].

Відомі лінгводидакти вважають за необхідне використовувати на уроках української мови й літератури фреймове структурування матеріалу як спосіб оптимізації навчання в умовах профільної освіти [11]. Водночас важливо розуміти, що однією з умов доцільного використання фрейму на уроках є дотримання єдності зовнішньої і внутрішньої форм структури фрейму. Так, зовнішня форма – це сукупність структурних елементів фрейму, а внутрішня – це змістове наповнення, тобто все те, що мають осмислити і зрозуміти учні у процесі опрацювання навчальної інформації, згорнутої у такий спосіб (знаків, символів, графічних зображень, засобів мовленнєвого подання навчальної інформації тощо)

Використання фреймів під час вивчення словесності передбачає дотримання певної послідовності:



  1. Вибудувати каркас змісту певного навчального матеріалу, розділивши його на певні сектори.

  2. Визначитися з фокусом – темою, яка актуалізується в центрі каркасу.

  3. Продумати назви слотів.1 Наприклад, щодо вивчення розділу «Морфологія» можна виділити такі блоки: визначення, лексичні ознаки, граматичні ознаки, синтаксична роль, правопис.

  4. Здійснити вербальне наповнення фреймових структур.

  5. Такий фрейм є візуалізацією, яка дає змогу розгортати відповідь за певним сценарієм, кроки якого визначаються назвами слотів.

Таку послідовність роботи пропонують А.А. Остапенко, С.І. Шубін [10]. На нашу думку, варіанти побудови фреймів залежать від теми, її інтерпретації вчителем, відтак підхід може бути не таким уніфікованим, оскільки представлення матеріалу лише у вигляді такої структури створить певну однобокість, передбачуваність. Тому варто експериментувати з формою представлення матеріалу для створення ефекту новизни, відкриття, що, на нашу думку, підвищить інтерес до здобуття знань.

Водночас вчителеві варто не лише самому створювати фрейми, інтерпретуючи навчальний матеріал, але й спонукати до цього учнів, що буде формувати загальнонавчальні вміння, необхідні сучасній людині для «навчання протягом життя»2. Як варіант, можна запропонувати учням тему і назву слотів для самостійного заповнення з використанням різних джерел інформації (Рис. 2).








Рис. 2 Зразок фрейму для самостійної роботи учнів.

Пропонуємо ще низку завдань, якими можна запропонувати учням для урізноманітнення роботи з фреймами.


  • Придумати назви слотів до певної теми (певною мірою, це є очікувані результати розумової діяльності).

  • Заповнити слоти, використовуючи основні і допоміжні матеріали.

  • Придумати асоціативні малюнки до певної теми.

  • Створити власний словничок скорочень до певної теми, використати під час складання фрейму.

  • Дібрати приклади до сформульованих фактів.

  • Запропонувати своє бачення способу фреймового представлення теми.

  • Використовуючи фрейм, створити під час роботи в групі повідомлення, яке стосувалося б різних адресатів (1 група – для дикторів ТБ; 2 – для учнів; 3 – для іноземних туристів…).

  • Обгрунтувати власну позицію щодо означеної проблеми;

  • Поставити проблемні питання учневі, який доповідає.

  • Визначити цінність опрацьованої інформації для власного розвитку.

Якщо ж учитель пропонує власне бачення навчального матеріалу у вигляді фрейму, то, на нашу думку, це має бути не просто ознайомлення з уже готовим продуктом, а співпраця, співтворчість педагога й учнів у процесі викладання певної теми, коли на очах у дітей за допомогою дошки і крейди або фліп-чарту і маркера творяться нові знання. Учитель може запропонувати учням вдома доопрацювати частини фрейму, додати інформацію з різних джерел, висловити власне бачення порушеної проблеми, поставити низку проблемних запитань

Водночас варто намагатися створювати комунікативне середовище під час структурування здобутої інформації. Так, об̕єднавшись в групи, учні можуть складати фрейми до однієї чи кількох різних тем з наступною презентацією і рефлексією своєї діяльності. Це сприятиме оволодінню різними способами взаємодії між людьми, різними соціальними ролями, використанню мовних знань в різних сферах і ситуаціях, а відтак формуванню комунікативної компетентності як стратегічної під час викладання української мови й літератури, про що зазначено в новому Державному стандарті [2:6] .

Лише за таких умов буде забезпечене активне сприймання, адекватне розуміння і міцне запам’ятовування навчальної інформації. Така організація здобуття знань, опанування важливих умінь і навичок, формування ціннісних орієнтирів і набуття досвіду формуватиме компетентного учня, спроможного вирішувати навчальні завдання і розв̕язувати життєві проблеми .

Міркується, що кожен сучасний учитель в умовах невідповідності між ускладненням змісту програм і часом, відведеними на вивчення матеріалу, має володіти різними способами структурування інформації з метою оптимізації навчання і вироблення здатності учнів самостійно здобувати, структурувати і використовувати інформацію для забезпечення власних навчальних і життєвих потреб.

Насамкінець, варто зазначити, що окреслені нами питання не охоплюють усіх аспектів багатогранної проблеми структурування навчального матеріалу для оптимізації процесу навчання. Перспективним напрямком дослідження може стати розроблення технології проведення уроків з використанням фреймової організації знань.
Список використаних джерел


  1. Гурина Р.В., Соколова Е.Е. Фреймовое представление знаний: Монографія. – М.: НИИ школьных технологий, 2005. – 176 с.

  2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392.

  3. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. С. Ю. Ніколаєва. – К : Ленвіт, 2003. – 273 с.

  4. Ковальчук Л. Розвиток професійного мислення майбутнього вчителя на засадах фреймового підходу до вивчення педагогічних дисциплін у класичному університеті. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.franko.lviv.ua/Pedagogika/periodic/visnyk/23/14_kovalchuk.pdf.

  5. Колодочка Т.Н. Дидактические возможности фреймовой технологи // Школьные технологии. – 2003. – №3. – С. 27-30.

  6. Медведєва А.С. Технологии представления математических знаний / А.С. Медведева // Педагогіка та психологія: зб. наук. пр. – Х. : ХДПУ, 2001. – Вип. 19. – Ч. 1. – С. 142-145.

  7. Минский М. Фрейм для представления знаний / М. Минский. – М. : Педагогика, 1988. – 205 с.

  8. Михайлов А.И. Основы информатики / А.И. Михайлов, А.И. Черный, Р.С. Гиляревский. – [2-е изд.]. – М. : Наука, 1968. – 756 с.

  9. Вознюк О., Дубасенюк О. Проблема організації знань у системі професійної підготовки вищої школи. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/OD/2010_2/10VOVPVS.pdf .

  10. Остапенко А.А., Шубин С.И. Крупноблочные опоры: составление, типология, применение. // Школьные технологии. 2000. №3. С. 19-32.

  11. Пентилюк М. Концепція когнітивної методики навчання української мови / Марія Пентилюк, Алла Нікітіна // Дивослово . – 2004. – № 8. – С. 5.

  12. Черабаева Н. А. Фреймовое представление знаний на уроках биологии как способ интенсификации учебного процесса [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sinncom.ru/content/rip/index_dial.htm .

Резюме

У статті порушується проблема необхідності структурування навчального матеріалу на уроках української мови й літератури з метою формування в учнів загальнонавчальних умінь. З’ясовуються особливості фреймового структурування на уроках словесності. Вивчаються переваги й недоліки використання фреймів, методичні особливості їх застосування у процесі навчання української мови й літератури.



Резюме

В статье поднимается проблема необходимости структурирования учебного материала на уроках украинского язика и литературы с целью формирования у учащихся общеучебных умений. Определяются особенности фреймового структурирования на уроках словесности. Изучаются преимущества и недостатки использования фреймов, методические особенности их применения в процессе обучения украинскому языку и литературе.



Ключові слова: здобуття інформації, структурування, навчальна інформація, візуалізація, фрейм, загальнонавчальні вміння.


1 Слоти – термін, специфічний для фреймування; порожні місця в опорі, які заповнюються конкретним змістом ( малюнками, міні-текстами, символами).


2  «Навчання протягом життя» - європейська стратегічна концепція освіти, яка орієнтує на те, що основним ключовим вмінням стає здібність людини здійснювати пошук нових знань та розвивати нові компетентності без підтримки з боку формальної освіти.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка