«Використання формул при обчисленнях у таблицях. Створення формул»



Скачати 61.19 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір61.19 Kb.
Тема: «Використання формул при обчисленнях у таблицях. Створення формул»

Навчальна мета: Засвоїти відомості по роботі з табличним процесором, введенням функцій, роботою з аркушами в табличному процесорі



Розвивальна мета:Розвиватикоординаціюрухів, зоровупам’ять, вміння працювати з програмами

Виховна мета:Виховуватизосередженість, вміння активно сприйматиновийматеріал.

Тип уроку:Урок засвоєння нових знань

Структура уроку

  1. Організаційний момент

  2. Етап орієнтації

  3. Етап проектування

  4. Етап навчальної діяльності

  5. Робота за ПК

  6. Контрольно-оцінювальний етап

  7. Домашнє завдання

Структура уроку

І. Організаційний момент

Перевірка присутності до уроку.



Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Що таке формула в табличному процесорі?

  2. Які посилання бувають в формулах?

  3. Коли виникає потреба у використання формул?

  4. Як перевірити помилки в табличному процесорі?

  5. Як скопіювати формулу?

ІІІ. Пояснення нового матеріалу

Функція- це створена формула, яка виконує операції над заданими значеннями і повертає нове значення.

Структура функції:1. Знак дорівнює (=)

2.Ім’я функції

3.Аргументи функції (значення, імена, зсилки на комірку, текст та ін)

Способи введення функцій

  1. Вручну

  2. За допомогою Майстра функцій

Способи відкриття вікна Майстра функцій

За допомогою вкладки ФормулыВставить функциюhttp://ito.vspu.net/sait/inst_kaf/kafedru/matem_fizuka_tex_osv/www/ped_prakt_5_kyrs/files/zavodnyk/page/l_7.files/image002.jpg

За допомогою комбінації клавіш Shift + F3

Поставити знак = і в полі імені вибрати зі списку Другиефункции

Вкладка ФормулыБиблиотекафункцийвибрати будь-яку категоріюВставить функцию

В рядку формул натиснути на кнопкуhttp://ito.vspu.net/sait/inst_kaf/kafedru/matem_fizuka_tex_osv/www/ped_prakt_5_kyrs/files/zavodnyk/page/l_7.files/image003.jpg

Послідовність введення функції за допомогою майстра

  • Виділити необхідну комірку

  • Вкладка ФормулыВставить функцию

  • У вікні Мастерфункций Шаг 1 из 2 вибираємо необхідну категорію функцій та саму функцію

  • В наступному вікні вводимо аргументи функції

http://ito.vspu.net/sait/inst_kaf/kafedru/matem_fizuka_tex_osv/www/ped_prakt_5_kyrs/files/zavodnyk/page/l_7.files/image005.jpg http://ito.vspu.net/sait/inst_kaf/kafedru/matem_fizuka_tex_osv/www/ped_prakt_5_kyrs/files/zavodnyk/page/l_7.files/image007.jpg
Excelмістить більше ніж 400 вбудованих функцій. Функція має ім’я і список аргументів у круглих дужках. Аргументами можуть бути числові та текстові константи, комірки, діапазони комірок. Ввести функції у формулу можна вручну або з використанням майстра функції.

Формули, які ви записуєте в елементи електронних таблиць, можуть включати вбудовані функції.До вбудованих функцій відноситься, зокрема, і функція підсумовування СУММ. Взагалі, вбудовані функції широко використовуються в Excel для простих і складних обчислень, полегшуючи процес обробки даних. Крім того, застосування цих функцій позбавляє від довгих записів і знижує вірогідність помилок.

Модуль вбудованих функцій в Excel володіє дружнім інтерфейсом. При зверненні до тієї або іншої функції вам пропонується певний шаблон, який потрібно заповнити. Причому правила запису функцій ви можете уявляти собі лише у загальних рисах. Зупинимося на тому, який повинне виглядати звернення до функції в Excel.

Запис функції починається звказівки імені функції, потім слідує список аргументів, взятий в дужки. Наприклад, функція знаходження максимального значення серед аргументів число1, число2... має вигляд

МАКС(число1,число2 . .)



Аргументи- це величини, які використовуються для обчислення значення функції. Результат обчислення функції називається значенням, що повертається.

Дужки, що обмежують список аргументів, завжди повинні бути парними; пропуски перед дужками або після них не допускаються. Список аргументів може складатися з чисел, посилань, тексту, масивів, логічних величин (ИСТИНА або ЛОЖЬ), значень помилок (наприклад, #ДЕЛ/0).Окремі аргументи в списку повинні бути розділені комами. Деякі функції можуть мати до 30 аргументів.

Розглянемо запис різних типів аргументів. У попередніх розділах було показано, як записуються в списку аргументів посилання на осередки і діапазони осередків. Аналогічно записується список аргументів, що складається з чисел і посилань:

СУМ(1,10,В2:В8).

Ця формула повертає значення, рівне сумі чисел 1, 10 і чисел в осередках від В2 до В8.

Нагадаємо, що посилання на осередки або діапазони у формулах можуть бути замінені іменами. Правила привласнення імен вже розглядалися. Для перегляду всіх наявних в Робочій книзі імен ви можете створити спеціальний список на листі. Це зробить зручнішим використання імен в процесі запису формул.

Excel допускає вкладення функцій один в одного, тобто використання функції як аргумент для іншої функції. Функція, яка є аргументом іншої функції, називається вкладеною. Наприклад, в записі

СУМ(А1:С5,МОПРЕД(D1:ЕЗ))

використана вкладена функція МОПРЕД, яка повертає значення визначника матриці осередків D1:E3. Рівень вкладеності функцій у формулах Excel не повинен перевищувати семи.

Привласнення імен.

Ім'я – це ідентифікатор, який можна використовувати для посилання на комірку, групу комірок чи значення формулу. Застосування імен забезпечує такі переваги.

Формули, що використовують імена, легше сприймаються і запам'ятовуються, ніж формули, що використовують посилання на комірки. Наприклад, формула "= Активи-Пасиви"набагато зрозуміліше, ніж формула "= F6-D6".

При зміні структури робочого аркуша досить оновити посилання лише в одному місці - у визначенні імен, і всі формули, що використовують ці імена, будуть оперувати з коректними посиланнями.

Після того як ім'я визначене, воно може застосовуватися в будь-якому місці робочої книги. Доступ до всіх імен з будь-якого робочого аркуша можна одержати за допомогою вікна імені в лівій частині рядка формул.

Ви можете також визначити спеціальні імена, діапазон дії яких обмежується поточним робочим листом. Це означає, що ці імена можна використовувати лише на тому робочому аркуші, на якому вони визначені. Такі імена не відображаються у вікні імені рядка формул або вікні діалогу Присвоєння імені, викликається командою Формулы/Определенные имена/Присвоить имя, якщо активний інший робочий лист книги.

2. Майстер функцій.

Для роботи з Майстром функцій слід:Встановити курсор у комірку, в якій потрібно вивести результат обрахунку.

2.Натиснути кнопку Мастер функций панелі інструментів Стандартная або виконати команду Вставка/Функции.

3.При цьому відкривається діалогове вікно Мастер функций- шаг 1 из 2, в якому можна вибрати категорію функцій. При виборі категорії в поле Функции виводиться список функцій даної категорії. У цьому списку можна вибрати потрібну функцію. У рядку стану виводиться короткий опис функції.

4.Після вибору функції слід натиснути кнопку Далее.

5.У результаті цього відкриється вікно діалогуМастерфункцийшаг2из2, в якому потрібно вказати аргументи функції.

6.Після цього слід натиснути кнопку Готово,при чому формула вставляється в активну комірку.

Основною особливістю використання формул і функцій в Excelє те, що в комірках відображаються лише результати розрахунків, і для того, щоб побачити, за якою формулою проведено розрахунки необхідно виділити вказану комірку і подивитися у стрічку формул, у якій виводяться формули для розрахунків.

Якщо стрічка формул на екрані відсутня, її слід вивести на екран, виконавши команду «Строка формул» з меню Вид



IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Послідовність введення функції за допомогою майстра.

2.Які є способи введення функції?

3.Що таке функція ?

4.Що називається аргументом функції ?

5. Яка функція називається вкладеною



V.Підсумок уроку

Виставлення оцінок



VI. Домашнє завдання


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка