«Викладання української жестової мови в навчальному заладі»



Скачати 103.55 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір103.55 Kb.

Доповідь на тему:

«Викладання української жестової мови в навчальному заладі»




Ніякі слова не можуть бути такими зрозумілим

як мова тіла, коли ми навчимося її розуміти.

А. Лоуен
Що таке глухота, важко зрозуміти тим, хто чує, тим серед чиїх рідних, друзів та близьких немає людей,  позбавлених слуху. Про глухих згадують, педагоги  потрапивши на урок чи виховний захід, що спілкується жестами або ж на телепередач з сурдоперекладом. Останніх майже не лишилося в ефірі, отже глухі поза життям держави .

Зараз доведено, що жестова мова необхідна. Дійсно вона необхідна тому, що діти спілкуватися між собою в основному жестовою мовою. Словесною  мовою, мовою  чуючих, вони спілкуються тільки з нами,  чуючими.

Жестова мова простіша, особливо для малюків і дітей з розумовими вадами, котрим важко відразу сприйняти всі літери, скласти їх у слова, зрозуміти їх значення.

Визнання Україною, як правовою державою жестової мови нечуючих осіб не лише як засобу спілкування, але і як засобу навчання, є тим ключовим моментом, коли на зміст спеціальної освіти, у сфері сурдопедагогіки, слід глянути по новому, крізь призму визнання права глухої людини на свою мову, на культуру.

На даний час у системі спеціальної освіти України відбувається ряд кардинальних змін, пошуків, спрямованих на вдосконалення змісту навчання в усіх ланках освіти дітей з порушеннями слуху. Перед сурдопедагогами спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями слуху стоїть важливе завдання – максимально використовувати можливості учнів для якісного сприймання, відтворення. Під час спілкування відбувається і формується пізнавальна активність дітей з порушеннями слуху з дорослими та однолітками. Успішність засвоєння нечуючими учнями знань і формування особистості залежить від майстерності вчителя, уміння і володіння ним різноманітними комунікативними засобами, які доступні нечуючим учням.

У своїй доповіді я висвітлю досвід роботи вчителів УЖМ в нашому центрі.

Практика роботи в навчальному закладі для дітей з порушеннями слуху із року в рік все більше переконує, яких серйозних успіхів можна досягти в подоланні недоліків, викликаних різними ступенями втрати слуху, здійснюючи спеціальне навчання нечуючих дітей. Оволодіваючи навчальний матеріал вербальною мовою (словесною та писемною), учні, які мають певні залишки слуху, отримують можливість придбати знання, передбачені шкільною програмою. Але далеко не всі учні можуть отримати досконалі знання, це стосується глухих учнів, які не чують усного мовлення. Проблема вирішується за допомогою жестової мови (ЖМ). Використання ЖМ як засіб навчання, подача та перевірка навчального матеріалу, удосконалення мислення на цій основі сприяє всебічному розвитку самого глухого учня. Можливість користуватися ЖМ та вербальною мовою, обмінюватися думками з оточуючими безмежно розширює можливості.



Українська жестова мова ( УЖМ ) – це рідна мова нечуючих , оскільки враховує специфіку візуального сприймання в умовах слухової деривації і є основним засобом між особового спілкування глухих, є самобутньою і багатою мовою, що характеризується своєрідною лексикою й граматичною структурою.

Що дає вивчення УЖМ :

  • Діти краще засвоюють навчальний матеріал.

  • Інтенсивно поповнюється і уточнюється словниковий запас учнів.

  • Школярі активніше беруть участь в різних конкурсах за заходах.

  • Педагоги поступово оволодівають УЖМ і використовують в роботі.

  • Стосунки між педагогами та дітьми більш довірливі, партнерські.

Тому педагогічний колектив НРЦ на чолі з дирекцією школи живе в постійному пошуку і працює над вирішеннм питань щодо формування і становлення нечуючої особистості. Сьогодні для колективу центру надзвичайно актуальною є проблема вивчення і впровадження в роботу УЖМ не тільки як засобу спілкування, а й як засобу навчання є тим ключовим моментом яким пред’являються сучасні вимоги. Адже, якщо для нас педагогів, вивчення ЖМ рівнозначне вивченню іноземної мови, то які ж труднощі переживають діти з вадами слуху в оволодінні словесною мовою.

Новим етапом в актуалізації цієї проблеми стали курси, організовані в 2013 р. дирекцією центру, які для колективу провели наукові співробітники Наталя Адамюк та Олена Дробот.

Під час курсів педагоги центру отримали нові знання про історію розвитку ЖМ , удосконалювали навички використання цієї мови в роботі з дітьми з вадами слуху, їх батьками.

Терпіння, витримка, такт і в той же час , вимогливість, мудрість проявленні керівниками курсів з одного боку й наполегливість у навчанні педагогів центру з другого боку дали свої результати : всі вчителі та вихователі опрацювали не тільки жестові одиниці за тематикою, але й наочну демонстрацію суттєвих відмінностей між двома мовними системами : УЖМ і КЖМ ( калькованого жестового мовлення ) , яке є прообразом словесної мови, хоч воно і застосовує загальні жестові одиниці, вивчили особливості лінгвістичної побудови УЖМ на основі зібраних зразків жестового монологу Свідченням якісної співпраці була успішна здача екзаменів й отримання посвідчень.

Працюючи на перспективу, дирекція нашого закладу залучає до викладання УЖМ молодих спеціалістів , які можливо і не є таким досвідченими вчителями, не всі мають дефектологічну освіту ( Сокол Н. Г. навчається в Київському ДПУ ім. Драгоманова та Дудун Г.В. в Камянець – Подільському педагогічноу інституті ім. Огієнка, може це є і не дуже правильно тому, що згідно вимог одним із головних завдань програмного комплексу «УЖМ» є досконалим оволодіння першою рідною мовою, тобто мовою нечуючих. Але, як видно із відвіданих уроків, що відношення до роботи у цих вчителів відповідальне як у плані підготовки до уроків, так у їх методичному забезпеченні й викладанні.

У цьому 2013-2014 навчальному році українську жестову мову у нашому центрі викладають Ходинецька (ІІ к.), Солонинка Р.Т. (І), Дудун Г.В.(сп.), Сокол Н. Г. ( сп. ).

Навчання ведеться за програмою-комплексом «Українська жестова мова», головним завданням якої є і як я вже сказала:


  • досконале оволодіння першою/рідною мовою, тобто мовою нечуючих людей;

  • формування бази для успішного засвоєння другої мови – словесної;

  • пізнання і оволодіння двома культурами: чуючи та нечуючих людей;

  • оволодіння УЖМ як засобом засвоєння матеріалу.

На виконання цієї програми у нашому НРЦ виділено по 2 години на тиждень для кожного класу, починаючи з підготовчого і аж до 13 класів та по 1 годині в допоміжних класах як курс «УЖМ»

Вчителі працюють, як видно із відвіданих уроків над виконанням лінгвістичного комунікативного змісту програми, а також уроків над реалізацією таких основних принципів, як:



  • принцип доступності;

  • принцип наочності;

  • принцип науковості;

  • принцип індивідуального підходу;

  • принцип систематичності;

  • принцип від «простого до складного»;

  • принцип поступового нагромадження знань;

  • принцип єдності формування знань і розвитку мови;

  • принцип інтенсифікації мовного спілкування, забезпечуючи виконання тематики розділів кожної із трьох ланок: молодшої, середньої, старшої.

Так, вчитель підготовчих, перших класах Сокол Н.Г. у початковій ланці працює над вивченням і розширенням жестової лексики у дітей, формує уявлення про оточуюче середовище на основі першої мови, навчає будувати жестові конструкції за лінгвістичними нормами УЖМ. Зміст уроків синхронізується з програмами предметів «Людина і світ», «Українська мова». Вміло підбирає нумерацію позицій застосування жесту в певному місці, що є важливим для диференціації подібних за конфігурацією жестів, які візуально подібні, але розташовані в певній позиції і несуть інше смислове значення. (21 позиція)

Відповідно до вимог програми, вчителька враховує вікову періодизацію й тематику молодшої ланки, що представлена відповідними розділами. Так, при вивченні теми «Тваринний світ» проводилася робота над вивченням слів, розглядалися ілюстрації, виконувалися завдання, а також дидактичні ігри «Хто що їсть» (учні ділилися на 2 групи, а потім зіставляли картинки: «тваринка»-«їжа»), гра «Хто де живе» (діти викладають на картках картинки тварин і вказують місце їх проживання); гра «Правильний жест», «Знайди зайве» та інші.

На уроках вчителька застосовує індивідуальні та групові форми роботи, використовує такі методи навчання, як: розповідь, бесіда, дидактичні ігри; наочні методи – ілюстрація, демонстрація.

УЖМ у 2-13 класах НРЦ викладають Дудун Г.В.,Ходинецька М.В., Солонинка Р.Т. Вони працюють над формуванням лексичних засобів контексту «особистість», що дає змогу оцінювати якості характеру, відношення до навколишнього середовища (людей, речей, природи). Зміст уроків будують у тісному взаємозв’язку зі змістом навчальних предметів.

Працюють над формуванням в учнів структури жесту, його конситуативність, розкривають особливості граматики і лексики жестової мови, її морфологію та синтаксис. Особливу увагу звертають на засоби відображення мовних універсалій (фіксації просторових, цільових, умовних, об’єктивних, атрибутивних, кількісних відношень).

Так, Солонинка Р.Т., на своїх уроках у доступній для дітей формі, застосовуючи комп’ютерні технології, планомірно і послідовно працює над засвоєнням значень слів і їх відповідного жесту. Вчить учнів розуміти прочитаний текст, знати значення слів та вміти його переказати.

Плануючи уроки ЖМ, вчитель Дудун Т.В. чітко продумує, яким чином буде подавати навчальний матеріал. Прочитані на уроках з учнями тексти за допомогою калькованої, дактильної (службової частини мови та відмінкові закінчення) та жестової мови стають доступними та зрозумілими, навіть цікавими для учнів. Під час коментованого читання, пояснення тексту, слів вчителька постійно користується наочністю, мультимедійними засобами. За порівняно короткий час виготовила достатню кількість необхідного унаочнення до кожного уроку, що проводить (тести, словник, ілюстрації, презентації). На уроках використовує у поєднанні різні стандартні та нестандартні форми роботи.

З відповідальністю відноситься до підготовки та проведення уроків жестової мови у початкових та старших класах Ходинецька М.В.

Уроки цікаві, до кожного уроку вчителька має весь необхідний матеріал (конспект, слова, картки, текст, ілюстрований матеріал, презентації з теми, що вивчається). Використання інноваційних форм та методів на уроках дозволяють учням краще засвоїти виучуване.

Проведення словникових жестових диктантів сприяють збагаченню словникового запасу учнів.

Як бачимо наші молоді педагоги добре засвоюють і впроваджують в практику роботи методику проведення занять з ЖМ працюють над покращенням дидактичної бази, унаочнення.

Проте, треба сказати, що якщо друковані та інші ресурси, які призначені для роз’яснення змісту й положення сприймання та розуміння навчального матеріалу, вчителями використовуються майже на кожному уроці, то застосування якісних мультимедійних ресурсів є ще недостатнім.

Не завжди вчителями досягається навчальна мета уроків відповідно до освітнього рівня. Потребує покращення робота вчителів в організації осмислення та використання особливостей лінгвістики УЖМ на практичному матеріалі, який враховує постановку питань і відповідей,побудову діалогів,монологів; формування творчих знань і вмінь будувати описи, розповіді, твори; вдосконалення ведення викладу міркування, заперечення, дискусій, слідкування майстерності читання поетичних творів,виконання пісень у жестовому виконанні. Не завжди створюються на уроках ситуації, які б зумовлювали постійне вживання УЖМ з метою комунікації заради особистого задоволення та навчання нечуючих учнів.

Ніхто із цих вчителів не вніс пропозицій щодо оформлення навчального кабінету жестової мови, а це мало би хвилювати кожного.

Не ініціюються проведення позакласних заходів з участю вчителів та учнів (конкурс віршів, пісень у сурдоперекладі).

А хто ж буде вчити дітей! Треба показувати приклад для наслідування!

Сурдопедагог був і є центральною фігурою в спеціальній школі, але він не зможе успішно і плідно працювати, не використовуючи сучасних досягнень психолого – педагогічної науки про погляди на використання жестової мови більш доступної і зрозумілої дітям з порушенням слуху.

Тому вважаю, що всім вчителям УЖМ у своїй роботі потрібно дотримуватися таких й надалі принципів, як: доступності, науковості,систематичності. Й на основі їх організувати змістовий компонент, який охоплював би слідуючі підходи:



    1. Системно культурологічний підхід до організації лінгвістичної інформації про жестову мову, формування знань про ЖМ як невербальну знакову систему, як основу особливої культури глухих; про роль жестового спілкування у соціалізації нечуючих.

    2. Структурно – функціональний підхід до відбору мовленнєвого матеріалу. Визначення складу лексико – семантичних одиниць жестової мови і дактильного мовлення, які б забезпечували професійне продукування та розуміння жестових одиниць та загвальних висловлювань; комунікативна компетентність.

    3. Програмування навчальних ситуацій ( ігрові ситуації, монологи, діалоги), які стимулюють породження та рецепцію різних висловлювань, в яких жестова мова виконує різні функції: інформаційну,регулятивну,навчальну, виховну.

    4. Комплексний підхід до вибору педагогічного впливу. Використання традиційних методів навчання калькованому жестовому мовленню ( вправи для перекладу, питально – відповідні бесіди,робота парами,дактильні та жестові диктанти) поєднуються з новими комунікативними технологіями, такими як використання відео сюжетів, ігрових ситуацій, вивчення віршованих та пісенних творів,що дозволяє ефективніше вирішувати різноманітні дидактичні завдання.


Р ЕК О М Е Н Д А Ц І Ї :
Вчителям Дудун Г.В, Солонинці Р.Т, ХодинецькійМ.В, Сокол Н.Г. для ефективного викладання предмета «Українська жестова мова» виконувати слідуючі вимоги:

  1. На всіх уроках, виконуючи лінгвістично – комунікативний зміст програми дотримуватися основних її принципів й на основі них формувати змістовий компонент, який охоплював би такі підходи:

  • Системно – культурологічний;

  • Структурно – функціональний;

  • Програмування начальних ситуацій;

  • Комплексний підхід до вибору педагогічного впливу

( постійно вчителі ЖМ)

  1. Застосовувати на кожному уроці якісні мультимедійні,друковані та інші ресурси,які призначені для роз’яснення змісту і полегшення сприймання та розуміння навчального матеріалу(Постійно);

  2. Постійно шляхом самоосвіти удосконалювати володіння УЖМ і КЖМ.

  3. Створити та оформити відповідно до вимог кабінет УЖМ.(До 01.09.2014р.)

  4. Вчителю Сокол Н. Г. зміст уроків ЖМ синхронізувати з програмами предметів «Я і Україна», « Українська мова» , а навчання побудови жестових конструкцій здійснювати за лінгвістичними нормами УЖМ.

  5. Вчителям Дудун Г.В.,Ходинецькій М.Й.,Солонинці Р.Т.з метою забезпечення комунікативної та лінгвістичної компетентності учнів, уроки будувати у тісному взаємозв’язку зі змістом навчальних предметів. (Постійно).

  6. Організовувати спільно з учнями позакласні заходи (конкурси віршів, пісень, інсценівок).(Відповідно до річного плану).

  7. Вчителям УЖМ продовжити проводити міні – заняття

( 31. 09 2014 р. )


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка