Виховний захід «Посвята першокласників в читачі»



Скачати 212.68 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір212.68 Kb.


Відділ освіти Маневицької районної державної адміністрації

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 смт. Маневичі




Виховний захід

«Посвята першокласників в читачі»

Методична розробка




Завідувач бібліотеки

Очковська

Галина Андріївна

Маневичі – 2014


Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1 смт. Маневичі
Виховний захід.

Посвята першокласників в читачі

Кількість сторінок - 25

Даний захід проведено для ознайомлення першокласників з бібліотекою, пропагування дитячої літератури, потребу в щоденному читанні, уявлення учнів про значення книги в житті людини.

Розробник

Очковська Галина Андріївна – завідувач шкільної бібліотеки

Рецензент



Демчук Олена Миколаївнаметодист районного відділу освіти, вчитель-методист.

Навчально-методичне видання затверджено радою методичного кабінету відділу освіти Маневицької райдержадміністрації

Протокол №2 від 12.03.2014 року

Тема: Посвята першокласників в читачі
Мета:
навчальна: ознайомити учнів зі шкільною бібліотекою, зокрема книгами, навчати думати, співпереживати разом із казковими героями.

розвиваюча: розкрити значення книги в житті людини, ввести учнів у чарівний світ літератури творчості, зокрема української народної казки, розвивати культуру і виразність зв’язного мовлення.

виховна: виховувати бережливе ставлення до книги, формувати читацькі інтереси молодих школярів.

обладнання: книжкова виставка, ширма для лялькового театру, персонажі лялькових героїв, вітальні телеграми, пам’ятки для першокласників.

Девіз заходу:

Із казкою, любі, не розлучайтесь,


В далеке дитинство щораз повертайтесь,
Вам казка чарівна підкаже пораду,
В ній знайдете завжди утіху й відраду.
Давайте ж на хвильку заглянемо в казку:
Чарівні казки! Тут з’явіться будь-ласка!

Виховний захід.

Посвята першокласників в читачі
Ведуча.

Добрий день, любі діти!

Ми хочем свято розпочати

І від душі вам побажати -

Отримувать тільки «12»

З бажанням вчитись і все знать

Щоб вчителів ви поважали

Своїх батьків всіх шанували,

Тож вважаю, що якраз,

Свято розпочати час.


На наше свято ми запросили ваших улюблених казкових героїв. Ось перша гостя уже до нас прийшла…
( Входить Попелюшка і співає пісню )

***


Там за горами за лісами

Казка живе моя

Там, я маленька Попелюшка,

Весела і сумна.


Там моя добра, мила фея,

Там вся моя рідня,

З казки чарівної жар-птиця,

Поруч весь день кружляє

Мрія моя ясна.

Попелюшка. Добрий день, мої любі! Ви впізнали мене. Я Попелюшка з казки Шарля Перо. Я прийшла , щоб привітати вас із святом.

( За дверима чути вигуки: «Допоможіть! Рятуйте! Вбігає Незнайко).
Незнайко. Ой, насилу врятувався!

Ведуча. Діти, у нас з’явився несподіваний гість. Ви впізнали його. Так, правильно, це Незнайко . Доброго дня, Незнайко!

Незнайко. Добрий день!

Ведуча. А чому це ти так репетував?

Незнайко. Та я від злодія утікав.

Попелюшка. Від злодія? Від якого злодія?

Незнайко. Від звичайного. Такий собі звичайнісінький злодій, хотів у мене вкрасти Капелюха.

Ведуча. Твій капелюх? А навіщо він йому ?

Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте. Чим більший капелюх, тим розумніша голова.

Попелюшка. Ой, Незнайко, не сміши. В тебе розумна голова? Та ти ж нічого не знаєш.

Незнайко. Хто я? Я?! Та я всі на світі книжки перечитав

( Незнайко співає)

***


Хто придумав, що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них.


Я читаю без зупинки:

П’єси, вірші та казки,

Від картинки до картинки,

Ну, а потім навпаки.


Д’артаньян ганяв ворону,

Колобок спав у норі,

І збирали шампіньйони

Тридцять три богатирі.


Бармалей спіймав дельфіна,

Чорномор замерз в снігу,

А кирпатий Буратіно

Покохав Бабу-Ягу.


Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки,

Від картинки до картинки,

Ну, а потім навпаки.


Попелюшка. Ну й Незнайко. Ну й насмішив! Ти ж усе переплутав.

Незнайко. Ну от, знову ти з мене смієшся.

Ведуча. Годі вам сперечатися. Давайте краще зустрічати ще одну гостю.

( Червона Шапочка співає. )

***


Якщо довго, довго, довго,

Якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежинці

Бігать, тупать і стрибать


То напевно, то напевно,

То звичайно, то звичайно,

То можливо, то можливо,

Можна в школу нам прийти.


А-а- вчаться там діти великі й малі,

А-а- знань ім. багато дають вчителі,

А-а- і писати й рахувати,

А-а- там цікаво всім завжди.


Королева Книги. Діти, ви впізнали, хто це? Правильно, це наша улюблена казкова героїня. Добрий день, Червона Шапочко!

Червона Шапочка. Привіт усім. Я дуже рада, що мене сьогодні запросили на свято. Але крім вітання у мене для вас є сюрприз. Відгадайте, що в моєму

кошику.


Незнайко. Звісно, що пиріжки несеш від бабусі

Червона Шапочка. А от і не вгадав! Ніякі там не пиріжки, а загадки для

першокласників.



Незнайко. О, я так люблю відгадувати загадки. Це для мене дрібниці. Можна, я теж буду відгадувати твої загадки?

Червона Шапочка. Гаразд. Але слухай уважно!!!
Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита.

Не людина, а розповідає.

Незнайко. Що ж це таке? А , я здогадався. Не кущ, значить дерево! Там на дереві… що ж на дереві? А, на дереві торбинка, зшита з клаптиків, а в торбинці…О, а в торбинці радіоприймач! Правильно. Все виходить. Ну, як я відгадав? Правда, я молодець?

Червона Шапочка. Ой, Незнайко! Ну й на придумував. Діти, що це таке? Правильно, книга!

Незнайко. Ти диви, і правда! А можна ще одну?

Червона Шапочка. Добре, слухайте всі!!!

Невеличкий мокрий птах

Ходить дзьобом по рядках, …хто це?
Незнайко. Знаю, знаю. Це сусідчине курча після дощу черв’яків на городі шукає.

Червона Шапочка. Ні, Незнайко, знову неправильно. Діти, що це таке. Так, це ручка. Молодці. Ти, незнайко, краще помовчи та послухай, як діти

відгадують загадки.




- Білий зайчик стрибає, по чорному полю. (Крейда по дошці).

- Стоїть дім, увійдеш у нього сліпим,

А вийдеш зрячим. ( Школа )

- Вам розкаже всі пригоди, а сама мовчить ізроду. ( Книжка ).

- Два кінця, два кільця, посередині гвинтик. ( Ножиці )

- Невеличкий мокрий птах, ходить дзьобом по рядках,…хто це?

(Ручка).

- Білий зайчик стрибає, по чорному полю. ( Крейда по дошці ).

- У дерев’яній сорочці кам’яне серце. ( Олівець ).

Незнайко. Ой, які молодці! І звідки вони про все знають? Такі розумні діти!

Червона Шапочка. Це тому, Незнайко, що вони люблять читати книжки.

Незнайко. Знаєте, що я вирішив? Я теж буду багато читати і тоді стану розумним. Ви мені допоможете?

Королева Книги. Молодець, Незнайко. Звичайно допоможемо, бо всі казкові герої повинні бути грамотними і розумними, щоб їм не було соромно перед дітьми.

Королева Книги. На наше свято я запросила й інших казкових героїв, але вони не змогли приїхати, а надіслали телеграми. Але герої забули підписатися.. Може, ви відгадаєте від кого вони.

( Ведуча зачитує телеграми ).


***


Козеняточка, мої діточки,

Одмикайтесь, одчиняйтесь,

Ваша матінка прийшла

Молочка вам принесла. ( Коза-дереза )

***

Не зможу прийти, йду на пошуки півника ( Котик )



***

Не зможу прибути на свято, тому що б’юся із змієм

( Котигорошко ).
Не зможу до вас завітати, тому що загубила черевичок.

( Попелюшка ).

***

Дуже хотілося б потрапити на свято,



Але соромлюся своєї зовнішності.

( Гидке каченя )

***

«Я до віку жила б у них, якби вони не спалили мого гніздечка, не підглядали за мною.»



(Кривенька качечка)

Королева Книги. Діти, книга є одним з найбільших див, створених людиною тож захоплюйтесь нею, читайте книгу, і вона поведе вас у незвідані світи літературними стежками.

А ви прислів’я про книгу знаєте?



  • Книга вчить, як на світі жить.

  • З книгою жити - вік не тужити.

  • Книги - ключ до знань.

  • Дім без книги-день без сонця.

  • Книги читати - все знати.

  • Книгу читай-розуму набирай.

  • Книга не пряник, а дітей до себе манить.

  • Золото добувають із землі, а знання з книжок.

  • День без книги, як обід без хліба.

  • Життя без книжок – небо без зірок.

  • Одна книга, тисячі людей навчає.

  • Хто багато читає, той багато знає.

  • Вчення – світ, а невчення тьма.

  • Знання – сонце, а книга – вікно.

  • Ліс – не школа, всіх навчає.

  • Вчитись ніколи не пізно

Королева книги. Молодці. Кожне прислів’я вчить цінувати книгу, дружити з нею, набиратися знань з мудрої книги. А зараз діти розкажуть вам віршики про книгу.

***


Книги, книги на полицях,

Завши тихо поміж них.

Та яку ти розгорнеш.

Вірш, легенда в кожній з них.

Ось в одній синіє море,

В іншій криється тайга.

А ось в тій – Північний полюс,

Де морози і хуга.

Дорога нам книга кожна,

Нам без книги ніяк не можна,

А як часом книга хвора,

Значить в тім наша вина,

Ми її підклеїм швидко –

Враз одужає вона.

В день народження до друга

Доведеться тобі йти

То казок чудову книгу

Принеси в дарунок ти

Щоб усе нам зрозуміти

І пізнати до пуття,

Будем з книгою дружити

Нерозлучно все життя.


Королева книги. Діти, до нас на свято завітав казковий герой, а хто саме дізнаєтесь, відгадавши загадку: «І лисичку і вовчика, він лікує залюбки. Тому звуть його звірята Добрий …»

Діти. Лікар Айболить!

Лікар Айболить. Чи мені почулося, чи дійсно мене хтось кличе! Кому потрібна моя допомога?

***


Я, Добрий Лікар Айболить,

Я, можу дать пораду:

Якщо вже дуже вам болить

Допоможе Лікар Айболить.

Приходьте, будь ласка, буду вас навчати

Класно книги лікувати!


Учень.

Мама Ірочці в книгарні

Книжечки купила гарні.

В них чого тільки не має.

Іра з втіхи аж співає

День минув і книги плачуть,

Бо зостарілись неначе,

Іра їх, як оглядала,

Часто в ротик палець клала.

Став папір такий брудний,

Хоч бери його і мий.
З’являється пошарпана книга.


Заєць. Ой! Що це? Краще сховаюсь, а то в мене зубки цокотять від переляку і хвостик тремтить.

Книга. Не бійся, Зайчику! Я - книжечка, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам. І корінець поламаний, уже сил немає. Навіть сама ходити не можу( Плаче). Допоможи мені, Зайчику.

Заєць. ( Вибігає з-за куща. Підтримує хвору книжечку). Бідненька ж ти моя! Хто тебе покалічив. Може ти з Лисицею зустрілася чи в лапи Вовка потрапила? Я навіть не впізнав тебе. Ми ж раніше з тобою зустрічалися. Ти була така гарна, чепурна! Усі діти тебе з радістю читали.

Книга. Так, тепер я зовсім не схожа на себе. Хлопчисько так мене скалічив ох і мучив він мене : поливав гарячим супом. Загинав кінчики моїх сторінок. Я ледве втекла від нього.

Заєць. Не журись, Книжечко. Ми зараз що-небудь придумаємо. Тебе потрібно негайно везти до «Книжкової лікарні». Там тебе лікар огляне, послухає, підклеїть і одягне в гарну обкладинку ( виходять).

Заєць. Добрий день, шановний лікарю Айболить! З бідою ми прийшли до вас. Вилікуйте, будь ласка, бідолашну Книжечку!

Лікар. Обов’язково! Шановна Книго, присядьте-но сюди. Що з вами трапилося?

Книга. Хлопчисько, у якого я жила, брав мене брудними руками, кидав

мене на підлогу, одного разу вилив на мене борщ, слинив пальці, коли

листав сторінки. Тому я хочу звернутись до всіх діток, до кожної дівчинки і

кожного хлопчика.

Я- книга! Я- товариш твій!

Школярику, завжди мене жалій,

Чистенькою тобі приємна я

Без бруду-подруго твоя.

Погану звичку ти зостав.

І пальці більше не слюняв,

Завжди я твій найкращий друг,

Та тільки не для брудних рук.



Лікар. Прошу вас пройти в операційну. Будемо робити операцію!

(виходять).

Хлопчисько. Привіт! Ви тут не бачили книги? Вона втекла від мене, а чому - я й сам не знаю. Я тільки вдарив нею по голові свого сусіда по парті, та ще кілька разів забував її в саду. Ось і цього разу забув. Уночі пішов дощ. Наступного дня я пішов її шукати, та не знайшов. Втекла. Ви її не бачили?

Діти. Їй роблять операцію в «Книжковій лікарні»!

( З’являється Книга та Лікар Айболить)

Лікар. Ну ось, ви тепер маєте набагато кращий вигляд.

Книга. Так, я себе дуже добре почуваю. Ой, знову цей брудний хлопчисько! Він напевно мене шукає.

Хлопчик. А, ось де ти! Але чому ти змінилась? А тепер пішли додому, бо мені без тебе сумно.

Лікар. Я не дозволю їй жити в тебе! Вона знову може захворіти.

Книга. Я ніколи не повернуся до тебе. Ти мене ображав, зовсім не беріг. Та й до цього часу не знаєш правил поведінки з Книгою.

Хлопчик. Але мені дуже погано без тебе. Я обіцяю тобі і лікарю, і всім дітям, які присутні в залі, що буду добре поводитись із книгами.

Книга. Мені шкода його. Мабуть я повернуся до нього. Але ти повинен запам’ятати правила.

Свою негарну звичку кинь!

Гортаєш – пальці ти не слинь!

Листків дарма не загинай –

Зроби закладки, їх вкладай!

Запам’ятай, що я твій друг,

Та не для цих бруднющих рук.

Я – книга, я – товариш твій,

Тож зберегти мене умій!

Пісня про книжечку

У школу завітали ми,

Щоб здобувать знання

А книжечка як зірочка,

Чистенька і нова.

Приспів:

Ой книжко, книжко, книжечко,

Чистенька і нова,

Для нас ти, книжка, книжечко,

Знання всім принесла.
Книжки всі бережемо ми,

Щоб чистими були.

Щоб дітки інші вчилися

З них також тут могли.



Приспів:

Ой книжко, книжко, книжечко,

Чистенька і нова,

Для нас ти, книжка, книжечко,

Знання всім принесла.
Лікар Айболить. Щоб ніколи не плакали книги, ви повинні дотримуватись певних правил. Ви, напевно, вже знаєте їх. Давайте повторимо їх ще раз!

Королева Книги. Діти, запам’ятали правила користування книгою? А зараз для прийняття урочистої обіцянки всім встати струнко!

(Зачитує обіцянку)

***


-Я, вступаючи в ряди читачів, урочисто обіцяю.

- Поважати книгу. Виконувати всі правила користування книгою.

- Не рвати, не бруднити, не малювати її.

Діти. Обіцяю!

Королева Книги. Якщо якійсь книзі потрібна допомога, зроби все, щоб книжка не хворіла.

Діти. Обіцяю!

- Ніколи не проходити спокійно повз тих. хто « ображає книгу».



Діти. Обіцяю! Обіцяю! Обіцяю!
Бібліотекар. Ось, діти, ви прийняли урочисту обіцянку і стали читачами нашої шкільної бібліотеки. Бібліотекою називають дім, де живуть книги. У нас багато цікавих книжок, газет, журналів. Ще в бібліотеці є книги, які все знають - це словники, енциклопедії, довідники. У нас в бібліотеці проходить акція « Подаруй книгу бібліотеці» якщо у вас вдома є книги, які ви вже прочитали, то з дозволу тата чи мами, можете подарувати їх в бібліотеку, для того, щоб їх змогли прочитати інші діти.

***


Не викинь книгу на смітник!

Її віддай у бібліотеку.

Бо книга – скарб, у ній для

Думок і висловів квітник.

Тож дурно книгу не змарнуй -

Бібліотеці подаруй!!!

Ще раз вітаємо вас зі святом посвячення в читачі та чекаємо у гості до себе. Бажаємо вам прочитати найкращі книжки, порозумнішати і ніколи не розлучатися з книгою. Виробляйте в себе звичку читати щодня і це стане вам у нагоді на все життя.

Дорогі першокласники, сьогодні для вас учні 2-В класу підготували лялькову виставу М. О. Ліпніцької « Нові пригоди Колобка».



М. О. Ліпніцька


Нові Пригоди Колобка

Лялькова вистава за мотивами української народної казки.



Дійові особи: Ведуча, Колобок, Дід, Баба, Вовк, Лисичка, Зайчик, Ведмідь. Музика вальсу. Виходять дівчата, танцюють вальс, а в цей час дівчинк співає пісню.


Пісня «Усмішка»

Посміхнися, стане день ясніш.

І веселка тобі також посміхнеться.

І від цього буде веселіш,

Ще не раз до тебе посмішка вернеться.

Приспів:

І тоді хмаринки всі затанцюють в висоті,

Стрибунець всім дзвінко дуже засміється:

Із звичайного струмка починається ріка,

Ну а дружба, дружба з посмішки почнеться.
Коли сонце посміхнеться всім,

Перестануть з неба падати краплинки.

В соннім лісі- впевнені в однім-

Затанцюють сосни, кедри і ялини.



Приспів:

Посміхнися- стане веселіш.

Засміється навіть слон, і равлик, й мишка,

То нехай на всій землі ясніш,

Як ліхтарики, засяє нам усмішки.
Ведуча. Діти, на вашу адресу надійшов лист від чарівниці Казки, прошу його послухати: « Добрий день, любі діти! Сьогодні ми помандруємо до країни чудес, де, замріявшись, можна стати Попелюшкою і доброю Феєю, Чародієм і Котигорошком, Білосніжкою, Принцом і навіть Золотою рибкою. Моя перша помічниця-Незбагненна Фантазія. На її крилах можна поринути в чудову країну, де всі мрії збуваються. Я запрошую вас доторкнутися думкою і серцем до чудового світу Казки».

Вітаю вас, дорослі і малі!

Від усіх казок низький вам уклін.

Я- казка мудра,- хочу вам сказати.

Я, діти, казка добра і чарівна.

Мене ви знаєте і любите, мабуть,

Тож вирушайте ви зі мною в путь

Переглянути казочку про нові пригоди Колобочка

На святі сюрпризів по саму зав’язку,

А ми пропонуємо вам казку.

В казці цій себе впізнайте,

Щось не так, не дуже лайте.

А тепер усі –мовчок,

Починаймо «Колобок».



Ширма, на ширмі хатинка, біля хатинки дерево, під ним лавка. На лавці сидить Баба і пряде, Дід ремонтує пліт. Баба співає.


Пісня Баби.

Ой доле, доле ти моя,

Я вже стара і немічна,

Та син у мене ось такий:

Не хоче вчитись, хоч забий.

Не слухає із дідом нас,

Малий і хитрий невіглас,

Уроки треба гарно вчить,

До школи дітям всім ходить.
Ведуча. У хатинці біля граба

Жили собі дід та баба,

І синочка вони мали.

Колобком його назвали.

В день, коли була погода,

Трапилась із ним пригода.



Дід.

Де це внучок наш подівся,

Який сон йому наснився?

Бачив, як ішов до хати,

Вже, напевно, вклався спати.

(Баба встає коло хати і кличе Колобка)
Колобочку! Колобочку!

( З’являється Колобок і позіхає.)

Колобок.

Ну, чого ви розкричались?

З друзями ми просто грались.

Баба.

Та вже скільки можна гратись.

До математики треба готуватись!

(Колобок співає і танцює . Після закінчення пісні Колобка Дід з Бабаю плачуть.)

Пісня Колобка

Ой, як набридло, як набридло

До школи кожен день ходить,

Ой, як вже все мені набридло:

Читати там, писать, лічить.
Ой, як набридло, як набридло

Якби це тільки хто з вас знав!

За що, за що, скажіть, всім дітям

Хтось кару отаку послав?



Дід і Баба. Ой біда, яка ж біда!

Колобок (сердито).

Не піду я більш до школи

І до вас не повернусь ніколи.

( З другого боку ширми з’являються ялинки.)

Ведучий.

Колобок наш покотився

І у лісі опинився,

Озирнувся, роздивився

І з ведмедиком зустрівся.

(На зустріч Колобку йде Ведмідь.)

Колобок. Михайле Михайловичу, що ви там собі наспівуєте?

Ведмідь (зупиняється і слухає). Хто там ще до мене говорить?

Колобок. Це я, Колобок, я хочу запитати, Михайле Михайловичу, може, підемо до школи?

Ведмідь. Та ти що! Для чого мені іти до школи?! Читати я по складах умію, рахувати гроші теж умію, тільки щоб були вони, я всі порахую.

(Пісня Ведмедя. Ведмідь пропонує Колобкові жуйку, Колобок відмовляється.)

Пісня Ведмедя

Так всі кажуть, що я ледащо,

Та навчатись мені нащо?

Писати, читати, рахувати…

Краще жуйку продавати…

Колобку, ти не лови ворон,

А купи у мене ось “Дірол”.
Колобок. Що ти, Михайловичу, нащо мені твоя жуйка?! Бо я її як з’їм, то в животі у мене буде кулька, а тоді потрібно буде живіт розрізати із нього кульку витягати. Ні! Я не хочу!

Ведмідь. Як не хочеш купувати, піду іншим продавати.

(Іде Колобок співає пісню .Назустріч Колобкові іде Вовк- хуліган.)

Пісня Колобка

Ой, як набридло, як набридло

До школи кожен день ходить,

Ой, як вже все мені набридло:

Читати там, писать, лічить.
Ой, як набридло, як набридло

Якби це тільки хто з вас знав!

За що, за що, скажіть, всім дітям

Хтось кару отаку послав?


Колобок. Добрий день, Вовчику!



Вовк. Добрий день, коли не жартуєш!

Колобок. Нумо, Вовчику-соколе,

Підемо мерщій до школи.



Вовк.

Колобку, що ти говориш?

Щоб я, Вовк, ішов до школи?!

Вчителів отих всіх слухать,

Щоб вони мені казали,

Щоб нікого я не лякав,

Малих не ображав,

Та старших не обзивав?

Ні, це не для мене!

Пісня Вовка

Я до школи не піду,

Бо навчатись не люблю!

Щось не так – я зразу “бац”!

І зубами клац та клац!

Щоб усі мене боялись

Щоб усі мене лякались!

Менших люблю ображати,

Ну, а старших – обзивати!
Вовк. Бувай здоров, Колобку! Іду, а то що тебе клацну!

Колобок. Ох, який він не культурний, дійсно, якби ходив він до школи, то він такий би не був, а був би добрий, вихований і не такий злий.

(Колобок іде далі).

Колобок. Невже я нікого не зустріну в лісі, щоб хтось хотів іти до школи.

Зайчик. (боягузливо виглядає). Хто тут?

Колобок. То я, Зайчику, Колобок, не бійся мене, я тебе не з’їм і образити не дам! Я прийшов тебе покликати до школи.

Зайчик. Та що ти, Колобку, не піду я до школи, бо я боюся там зустріти Вовка, або Лисицю, а вони можуть мене з’їсти.

Пісня Зайчика

Я маленьке Зайченятко,

Під сосною моя хатка,

Тільки в лісі гілка – хрусь,

Я уже кричу, боюсь.

Не піду туди ніколи,

Так не хочу я до школи.

Сильно всього я боюся,

Перелякано дивлюся,

Геть усе мене лякає,

Певно кожен про це знає.
Зайчик. Прощавай, Колобку, не ображайся, шукай іншого школяра.

(Зайчик виходить. Колобок присідає і задумується.)

Колобок. І що то буде? Ніхто не хоче йти до шкли! Треба іти далі, може, ще кого зустріну. І хтось все ж таки піде до школи. О, іде хтось, а я візьму і заховаюся.

(Колобок ховається за дерево, іде Лисичка з пляшкою “Кока-коли”.)

Лисичка. Не хочу ходити до школи, добре, що я втекла з уроку, там на уроці потрібно сидіти, не рухатися, навчатися і слухатися, всі вчителі торочать “Вчитись, вчитись”, а я і так красива.
Пісня Лисиці

Чи є в світі молодиця,

Краща за мене Лисиця.

Подивіться на мій носик,

І на гарний пишний хвостик,

І рум’яне в мене личко,

Правда, гарна я Лисичка?

Приспів

Люблю курку, люблю гуску,

Можу з’їсти трясогузку,

Люблю рибку, люблю птичку,

Бо я хитрая Лисичка.
Лисичка. Діти, не ходіть до школи, пийте краще “Кока - Колу”.

( Лисичка виходить. Із-за дерева виглядає Колобок.)


Колобок.

Крайнім бути теж не хочу,

Краще висплюся досхочу.

(Вилітає Сорока. )
Пісня Сороки

Поспішайте до школи всі діти,

Продзвенів вже дзвінок на урок,

Всі уроки потрібно учити,

Щоб в житті із вас був якийсь толк.

Сьогодні свято “Букваря”,

Спішіть на нього, любі друзі,

Радіє святу дітвора

Й лунає музика на лузі.
Сорока. Увага! Увага! Слухайте мене всі! (Сідає на дерево).

Гей, мерщій спішіть до школи,

Бо ми свято проспимо,

Там вже свято зустрічають,

Ще й дарунки діти мають.

( Всі дійові особи вибігають за ширму.)


Вовк. Що сталося? Що сталося?

Лисичка. Я чула, що в школі свято!

Ведмідь. Подарунки будуть роздавати, може, меду мені дадуть!

Вовк. Ну вже поласуємо сьогодні смачно!

Лисичка. Вовчику, а нам може курочку дадуть.

Колобок.

І я за школою скучив,

І сняться мені вчителі.

І навіщо батьків я мучив,

Так соромно мені.

(До всіх).

Звірята, давайте будемо чемні, будемо ходити в школу, добре вчитись. Отож, давайте усе погане залишимо і вийдемо гарними з лісу.



Лисичка.

А я буду в школі виразно читати,

Класно писати і рахувати,

Буду в альбомі своїм малювати,

Твори писати, вірші вивчати.

Ведмідь.

Обіцяю не лінитись,

Добросовісно трудитись,

Педагогів поважати

І оцінки гарні мати.

Вовк.

На уроках не жувати,

Не дрімати і не спати,

І домашні всі завдання

На “відмінно” готувати.

Колобок.

Буду вчитись я сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Щоб такі в них гарні діти.

Ведуча.

Все у нас в житті буває,

Хто ж, скажіть, проблем не має?

Ми показували вам,

Що навчатись треба нам.
Ведучий. Ото ж, діти, вчіться, щоб не було таких пригод, як із Колобком та його друзями.

( Звучить фінальна пісня )




Фінальна пісня
Пречудово в світі жити –

І по-справжньому дружити.

І любити геть усіх –

Хай лунає пісня й сміх!

Класно друзів вірних мати,

З ними у танку кружляти,

Пісеньки співати, гратись,

З друзями не розлучатись.

Бути ввічливим, приємним,

Добре вихованим, чемним,

І поводитись сумлінно,

І навчатись на відмінно.



Бібліотекар. Дорогі діти, на згадку про наше свято казкові герої подарують вам«Пам’ятки читача».




Література

1. Глушка Г. Пригоди в Казковій країні.//Сучасна школа України.- 2011.-
№ 3.- С.31.

2. Корніченко Г. С. Книжечка шукає друзів. // Шкільна бібліотека.- 2003.- №6.- С.87.

3. Ліпницька М. Репертуарний збірник шкільного лялькового театру. Випуск 2.- Тернопіль- Харків: Ранок, 2011р.- 96с.

4. Оксьоненко З.В. Дружба з книгою це свято.// Шкільна бібліотека.- 2011.- №3.- .113

5. Підгорна Л. Д. Дорога нам книга кожна.// Шкільна бібліотека .- 2011.-

№5.- C.89



6. Сухар В.Л Супутник бібліотекаря. 1-4 класи.- Х.: Вид-во «Ранок», 2013р.-

160с.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка