Відтворення емоційного концепту Гнів у англомовному художньому дискурсі засобами української мови



Скачати 88.68 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір88.68 Kb.
Кабанов М.В.

студент кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови Київського політехнічного університету.

Емоційна концептосфера в англійській та українській мовах



Відтворення емоційного концепту Гнів у англомовному художньому дискурсі засобами української мови

Створення концептів та їх подальший розвиток залежить від утворення різноманітних предметів та явищ. Визначаючись різноманітністю знаходження інформації вона орієнтована на проявлення у свідомості об’єкта незначних одиниць досвіду.



Упорядкована сукупність концептів у свідомості людини утворює його концептосферу, яка носить достатньо упорядкований характер. Концепти, які утворюють її, за окремими своїми ознаками вступають в системні відношення подібності, розбіжності і ієрархії з другими концептами. Загальний принцип системності розповсюджується на національну концептосферу, оскільки мислення передбачає категоризацію предметів мислення думки, а категоризація передбачає упорядкування її об’єктів.

Існують такі підходи до визначення концепту. Наприклад:
• Концепт – це абстрактне наукове поняття, яке вироблене на основі конкретного життєвого поняття [3, с. 46].
• Концепт – це сутність поняття, виявлена у своїх змістовних формах в образі, понятті та в символі [5, с. 26].
• Концепт – це пізнавальна психологічна структура, організація якої забезпечує можливість відображення дійсності в єдності різноякісних аспектів [6, с. 48].

Поняття «концепт» уже досить давно використовується вченими, філософами, логістами та психологами, які працюють в руслі когнітивної лінгвістики. Термін «концепт» широко використовується у різних галузях лінгвістичної науки. Він увійшов в апарат понять не тільки лінгвокультурології але й когнітивістики, й семантики.

Емоції конституюють психічне життя людини, а емоційні концепти є тими ментальними одиницями, за допомогою яких ми усвідомлюємо свої психічні переживання й відчуття. Емоційний концепт розуміємо, за М.А. Красавським, як «етнічно, культурно обумовлене структурно - змістове, як правило, лексично та/або фразеологічно вербалізоване утворення, яке базується на певній поняттєвій основі, що вміщує в собі, крім самого поняття, образ та культурну цінність, і має здатність переживатися носієм мови» [4, с. 24].

Як і будь-який інший концепт, емоційний концепт може прояснюватися на підставі уподібнення іншим сутностям у рамках метафори. Дж. Лакофф і М. Джонсон вказують на те, що мовні засоби вираження емоцій здебільшого метафоричні. Емоції частіше всього не виражаються прямо, а осмислюються через образ якоїсь іншої концептуальної системи, уподібнюючись цьому образові [2, с. 38].

Перш за все, надаючи характеристику емоції гніву, слід відзначити, що гнів – негативна за знаком емоція, індикатор розвиненості та рівня цивілізованості суспільства. Спроби системного опису образу людини вказують на те, що емоції є однією з основних систем, із яких складається людина. Релевантність емоцій для індивіда, зокрема емоції гніву, віддзеркалюється в мові наявністю різноманітних засобів вербалізації явищ емоційно-почуттєвої сфери.

Першопричиною появи гніву є фізичне чи ментальне сприйняття певного стану речей, яке категоризується свідомістю як ситуація, що не відповідає потребі людини у почутті безпеки чи спокою. Стан гніву безпосередньо виявляється у мимовільних нейрофізіологічних та нейромоторних реакціях індивіда. Специфіка реакції людини на загрозу та виникнення емоції гнів визначається рівнем її соціалізованості у межах конкретного етносу. Гнів – базова емоція, яка, маючи біологічний вимір, соціально конструюється і набуває відповідних культурних характеристик. Лінгвістична концепція емоцій, має в собі декілька проблем, що характеризують низку головних напрямів досліджень, поміж них і комунікацію емоцій, категоризація емоцій.

Кожен з компонентів агресії як спосіб емоційного реагування – мотив, мета, засоби, процес, результат – знаходить своє втілення в словарному складі двох мов, що дозволяє виділити групи відповідних ним лексем-генераторів [2, c. 74]. Об'єднання лексем агресивної семантики в групи засноване на наявності в них загального компонента значення, який генерує позначену ним групу лексичних одиниць і відповідно називається нами семантичним генератором. Лексеми, що структурують семантичний генератор, ідентифікують його і позначаються терміном семантичний ідентифікатор [2, c. 98]. Як невербальні, так і вербальні агресивні прояви направлені на досягнення певного результату, який виявляється в негативному емоційному або фізичному стані об'єкту, а також негативному відношенні до суб'єкта агресивних дій.

Результат невербальної і вербальної агресії представлений генераторами винності/покарання (damned, guilty, larcenous і др.; винуватий, обвинувачений, повинний), руйнування (kaput, rotten, trashed і др.; драний, понівечений, колений), страждань (bad, pallid, torment і др.; хворобливий, невиліковний), болю (pang, suffering, torture і др.; хворобливий, невиліковний), жорстокості (fight back, hit back, strike back), страху (frightened, nervous, terrified і др.; переляканий, нервовий і ін.), смутку/печалі (abject, heavy-hearted, sorry і др.; сумний, пригнічений, скрушний і ін.), образи (horror-struck, shaken, terrible і др.; ображений, принижений, уражений і ін.), відрази (hurt, squeamish, telltale і др.; смердючий, огидний, осоружний), роздратування (cross, irritated, touchy і др.; скажений, неосудний, знервований), грубощі (bearish, insolent, uncouth і др.; вульгарний, грубий, зухвалий), відсутність дружелюбності у відношенні до об'єкту (antagonistic, ill-disposed, surly і ін.), злості (bitchy, merciless, uncharitable і др.; озлоблений), неприязні/антипатії (prejudiced, misanthropic, poxy), ненависті (baleful, misanthropic, virulent і ін.), відсутності або недоліку людяності (bestial, callous, mean-spirited і др.; бездушний, індиферентний, байдужий і ін.), неповага (contemptible, disdainful, opprobrious і ін.), строгості (draconian, severe, tough і др.; жорсткий, строгий, суворий). У ряді генераторів засобів, процесу, а також результату невербальної і вербальної агресії можливе виділення окремих підгруп лексем-ідентифікаторів, які уточнюють генератор, що структурується ними. Так, семантичний генератор дій-ударів включає групи лексем, що ідентифікують інтенсивні дії (bash, tear into, whomp і др.; дубасити, огріти, торохнути і ін.), дії, здійснювані за допомогою частин тіла людини (biff, punch, swipe і др.; топати, чапать, тьопнути і ін.). У переважній більшості генераторів англійські ідентифікатори не лише представлені ширше, але і показують можливість їх об'єднання в підгрупи на основі супутніх компонентів значення.

Основними мотивами агресивних реакцій є негативні емоції: гнів, відраза, презирство. Процес агресивних вербальних дій представлений генераторами гніву (berate, flare out at, unbraid і ін.), образи (abuse, coarse, trade insults і др.; нагрубити, образити, образити і ін.), грубості (abuse, bog off, brush smb off і др.; грубити, грубіянити, посварити), критики (bait, scarify, vituperative і др.; лаяти, журіть, ганити і ін.), сварки/лайки (brawl, feud, row і др.; сваритися, разругаться, сваритися і ін.), а також словесної атаки (go for, round on, turn upon і ін.), які набувають найбільшого поширення в двох мовах порівняно з іншими генераторами даної форми агресивних емоційних реакцій.

Якщо поглянути на контекст, в якому використовуються anger і його похідні, можна спостерігати наступну картину: anger може позначати спалах злості, інколи – короткочасну, інколи – тривалу. She writhed for а instant, her anger blazing, then burning so hot it burnt itself out. As quickly as it erupted, it was spent and she went limp in his arms. У наведеному прикладі злість стихає так само швидко, як з'являється.

Anger це дуже сильна емоція. Часто для її опису автори творів удаються до зображення фізичного стану героїв у момент нападу гніву. Таким фізичним станом може бути запаморочення, спотворена гнівом особа, викривлення тіла, грудка в горлі, гнівний погляд, палаючі гнівом очі, зміна кольору особи (герой червоніє або блідне від гніву), стислі кулаки, неможливість сидіти на місці [1, c. 46].

Синоніми, що використовуються для лексикалізациі емоції «гнів», відрізняються один від одного по наступних смислових ознаках: 1) навмисність / ненавмисність дії на суб'єкт стану; 2) характер дратівливого чинника; 3) його сила; 4) тип виникаючого психічного або емоційного стану; 5) його міра.

Anger ніколи не виникає сам по собі, завжди існує хтось або щось що викликає цю емоцію. Але причини виникнення можуть мати різну міру серйозності. Так, в наступному випадку заховання важливої для героя інформації є вагомою причиною для люті, що закипіла в ньому:



"They knew," Woodrow told himself in a fury as he returned downstairs. "They knew before I did that she was dead.".

Отже, відчуття ГНІВ характеризується сильною емоційною напругою, володіє універсальним характером і реалізується різним чином в різних культурно-мовних соціумах. В ході дослідження було виявлено за допомогою яких саме слів і словосполук описується автором та або інша стадія появи, контролю і прояву емоції гніву, а також визначені характерні комбінації слів, за допомогою яких описується полягання (яке ми узагальнено називаємо anger) в сучасній англійській мові, що найбільш вживаються і мало використовувані.



Література

  1. Бабенко Л.Г. Обозначение эмоций в языке и речи / Л.Г. Бабенко. – Свердловск, 2008. – 125с.

  2. Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозы) / С.В. Гладьо. – К., 2000. – 223с.

  3. Карасик В.И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В.И. Карасик. – Воронеж, 2001. – 311с.

  4. Красавский Н.А. Динамика эмоциональных концептов в английской и русской лингвокультурах / Н.А. Красавский. – Волгоград: Наука, 2001. – 167с.

  5. Подлесова О.А. Концепты эмоциональных состояний в лингвокогнитивном и лингвокультурном аспекте / Вестник «Германские языки»// О.А. Подлесова. – Самара, 2009 – 23-34с.

  6. Стернин И.А. Концепт и языковая семантика. Филология и культура / И.А. Стернин. – Тамбов: ТГУ, 1999. – 640с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка