Відділ освіти Криворізької районної державної адміністрації кнз «Лозуватська загальноосвітня школа №1 імені Т. Г. Шевченка»



Сторінка1/3
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3

Відділ освіти Криворізької районної державної адміністрації

КНЗ «Лозуватська загальноосвітня школа №1

імені Т.Г.Шевченка»


Укладач

Шевченко С.В.


учитель біології, спеціаліст вищої категорії, Комунального навчального закладу «Лозуватська ЗШ

І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка»



Рецензенти


Трофименко О.Д.


Соколовська Т.В.


методист Комунальної установи «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради
учитель географії, спеціаліст вищої категорії, Комунального навчального закладу «Лозуватська ЗШ

І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка


Папка інноваційної діяльності вчителя біології. – село Лозуватка, Криворізький район, 2015 р., 41 с.


В досвіді розкрито шляхи формування ключових компетентностей школярів через використання творчих завдань, колективної роботи на уроках біології та в позакласній роботі з предмету.

Матеріали будуть корисними вчителям біології під час проведення уроків то позакласних заходів.

Схвалено науково-методичною радою Криворізького районного науково-методичного кабінету

Протокол №______від__________________



Лозуватська середня загальноосвітня школа №1 ім. Т.Г.Шевченка

01 лютого 1956 року, с.Лозуватка, Криворізького району, Дніпропетровської області
Вища, Криворізький державний педагогічний інститут,1984рік. Вчитель хімії та біології

«У чому найвища насолода життя?

У творчій праці, що чимось схожа на мистецтво»

Любити дитину такою, якою вона є,

вірити в дитину, в її можливості!

Творчі завдання на уроках біології, як засіб формування ключових компетентностей особистості

Шляхи формування творчої особистості

Наші учні… Які ж вони різні! І які в них очі: вдумливі, веселі, сяючі, напружені. Їх можна порівняти із сяючими зірочками або коштовним камінням. Дивлюся в очі школярам і гостро відчуваємо їх душевний стан. Ще Лев Толстой говорив, що очі – це «дзеркало» душі. І тому мені, як вчителю біологію необхідно відтворювати методи і прийоми у викладанні біології, які б пробуджували в очах дітей інтерес, вдумливість, викликали б можливість для розвитку самореалізації, творчості.

ХХІ століття визнане ЮНЕСКО століттям біології. Саме тому моє завдання забезпечити опанування учнями світових досягнень у галузі біології та навчити використовувати ці знання у повсякденному житті. Допомогти учням володіти технологіями життєтворчості, створити умови для розвитку самореалізації особливості. За словами Ф. Нансена: «Людина прагне знань, і як тільки в ній згасне бажання знань, вона перестає бути людиною». Сьогодні інтелектуальний потенціал учнів достатньо підвищується. Збільшення обсягу інформації змушує використовувати такі форми роботи і методи на уроках, які б забезпечили б потреби учнів у самовираженні, сприяли б самостійному пошуку відповідей на запитання. Одне з головних завдань – це розвиток індивідуальних творчих здібностей учнів. Сьогодні розвиток творчих здібностей дитини й формування життєвої компетентності є соціальним замовленням суспільства. Кожний учень повинен свідомо аналізувати, порівнювати, оцінювати, прогнозувати, розв’язати проблеми, що постають під час навчання.

Формування творчих здібностей учнів я здійснюю такими шляхами:



Психологічне забезпечення уроків біології.

Я, як вчитель біології, вважаю, що навчаючи і виховуючи дитину я повинна пам'ятати, що любов виховується любов'ю, доброта - добротою. Тому слова: «Дітей потрібно любити серцем, виховувати добротою, намагатись зрозуміти кожного з них» - стали провідними у моїй педагогічній практиці.

На Дельфійському храмі викарбовано такі слова « Пізнай самого себе» тому метою моєї статті є розгляд основних підходів до розвитку та самопізнання особистості, психологічне забезпечення уроків біології. Хто з учителів не хотів би володіти універсальними методами навчання, завдяки яким би на 100% досягти поставленої мети? Ось і я усвідомила, що учень складна багатогранна й до кінця не пізнана особистість. Саме на навчання та виховання такої особистості і орієнтована моя система навчання, яка базується на використанні психологічних тренінгів, прийомів мислительної діяльності, які дають можливість краще засвоїти матеріал.

Теоретичною базою мого досвіду є роботи таких вчених: Н.М. Верзілін «Основна форма навчання - урок» В.М. Корсунська, Н.А.Риков, Д.І.Трайтак «Структура уроку біології, типи сучасних уроків біології» А.Н.Леонтьев «Вивчення пам'яті у підлітків» Д.Брунер, Д.Халпер «Розвиток критичного мислення - один із напрямків педагогіки та психології». А.Швейцер «Розвиток особистості людини».

К.Ушинський сказав : «Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуттів - око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть нюх і смак - узяли участь у акті запам'ятовування... За такого дружнього сприйняття всіх органів в акті засвоєння ви переможете навіть дуже ледачу пам'ять»

Однією із основних властивостей є пам'ять, тому на уроках біології я знайомлю учнів із видами пам'яті, властивостями, та законами пам'яті; правилами її збереження, а потім при допомозі біологічних термінів провожу діагностику різних видів пам'яті : зорової, слухової, змістовної, логічної. Наприклад 9 клас, тема «Склад крові» діагностика слухової пам'яті.

Зачитую 10 термінів, повторюю 3 рази протягом 1 хв. Учні по пам'яті записують слова які запам'ятали. Визначаємо рівень пам'яті : кількість названих слів необхідно поділити на їх загальну кількість і помножити на 100.

90-100% - зразкова пам'ять; 70-90% - дуже добра; 50-70 % - добра; 30-50% - задовільна; 10-30%-погана; 0-10% - дуже погана.

Використовую на уроках різнорівневі завдання для перевірки пам'яті, наприклад зорової або слухової. Початковий рівень - 5 слів; Середній рівень - 10 слів; Достатній рівень - 15 слів; Високий рівень - 20 слів.

Таким чином учень не тільки вивчає біологію, а й розвиває свою пам'ять, бо дійсно «Пам'ять - це щоденник, який ми носимо із собою»

Характерна особливість сучасного уроку біології - активна навчальна діяльність учнів. Тому одним із способів підвищення самостійності пізнавальної активності учнів я вибрала методику навчання їх прийомам розвитку мислительної діяльності: аналізу, синтезу, порівнянню, узагальненню. Навчання прийомам мислення здійснюю поетапно:


  • Ознайомлення з прийомами мислительної діяльності;

  • Діагностика сформованості у школярів прийомів мислення;

  • Тренування прийому мислення;

  • Контроль за ступенем сформованості мислительних умінь. Важливо переконати школярів в тому, що як сказав К.Ушинський : «

Розумова праця чи не найважча праця для людини. Мріяти легко і приємно, але думати важко» . Ось які методи розвитку та діагности сформованості мислительних процесів я застосую у своїй практиці:

Здатність виділяти головне;

Узагальнювати;

Класифікувати поняття;

Аналіз відносин між поняттями;

Здатність до аналізу та синтезу;

Субтекст;

Завдання Так чи Ні?; Виділити зайве; Мозковий марафон;

Швидкість протікання мислитель них операцій.

Дійсно, якщо ми бачимо результати своєї роботидо можна сказати словами Геракліта: «Спосіб мислення людини - його божеств

Школа 21 століття - це школа самореалізації особистості, а вчитель повинен навчити своїх учнів прийомам самооцінки, самопізнання самовираження, програма «Я можу» дає можливість разом з дитиною моделювати, проектувати, реалізувати свої можливості; на кінець усвідомити свою особистість , бути Собою. Програма спрямована на розвиток рефлексії, елементи програми можуть бути використані на уроках біології.

Етапи програми:

Етап 1 « Я хочу» Дитина визначає цілі та завдання своєї роботи Етап 2 «Я можу» Майстерня «Я життя яке...»

Етап 3 «Хто мені допоможе» Реалізація своєї індивідуальної програми Етап 4 «Я досягну своєї мети» Усвідомлення своїх досягнень Зупинимось на реалізації програми педагогічної майстерні « Я життя яке....» Завдання цієї майстерні вчити дитину формувати образ світу, адаптуватись один до одного. Це своєрідна майстерня побудови знань, рефлексивна форма особистісно-рухливої організації навчального процесу, майстерня включає ігрову діяльність учнів, психологічні тренінги, мозкові атаки. Автором цієї програми є Альберт Швейцер.

Поетапний опис алгоритму цієї майстерні: Перший етап

Продовжити фразу «Я життя яке...». Ось що пишуть діти:

«Я - життя, яке дійсно прагне жити, а не існувати

Я - життя, яке прагне пізнати дружбу, кохати, бути коханою

Я - життя, яке постійно прагне до досконалості» Другий етап - соціалізація

Половина дітей вивішує свої вислови в один ряд, і вибирають із цих текстів ті, які сподобались їм більше всього і прикріпляють під ним свій. Так утворюються пари, які говорять між собою на цю «тему» до точки «буферації», тобто до розходження точок зору, до протиріччя. І якщо краплина протиріччя знайдена проводимо наступну вправу : вам дали квадрат 5x5 см, уявіть собі, що цей квадрат дуже вам необхідний. Я порахую до 3, і на 3 ви зробите Це своїм, записуємо свої відчуття:

« я це взяв і поклав своїй сусідці»; «нас двоє , а квадрат один,але ніхто із нас не взяв Це»; «коли я взяв квадрат у руки, я відчув , що він мені потрібний,і ніхто не забере його у мене».

Слідуюче завдання індивідуальне: написати головні правила по відношенню до всього живого від імені живої істоти - моркви, зайця , квітки.

Це завдання своєрідна самоконструкція свого інтелектуального продукту. Ось що пишуть діти :

- Я лев - цар звірів, все мені підвладне, якщо я хочу щось отримати - я це зроблю.

- Я уявляю себе у образі пташки полохливої і збентеженої, а коли на дворі світить сонечко я співаю і радію життю.

-Я - їжак. Живу тихо, а якщо мене зачепиш вколю гострими голками.

На своїх уроках я використовую інші вправи цієї програми.

Як результат діти складають вірші, висловлюють думку щодо свого

«Я».

«Я - життя, яке як знаєш Може жити і творити, їсти, пити, говорити І кохати, і дружити, Маю свої почуття Бо єдине Я життя В мене є свої сім - Я Особистістю є Я!»



Діти щасливі. Це прекрасно. Наше завдання дати можливість відчути дитині своє Я. Навчити її не просто дивитись, а й бачити; не просто слухати, але й чути. Сильні почуття народжують глибокі думки. І коли дитина скаже: «я життя . яке бажає жити» - я зрозумію що вибрала вірний шлях.
Використання міжпредметних зв’язків на уроках біології
Знання міцне тільки тоді, коли воно використовується, а використовуються воно лише тоді , коли вони усвідомленні та можуть бути використані на практиці творчо.

І.П.Павлов визначав процес здобуття знань як утворення асоціативних зв’язків. «Слід вважити – пише він, - що утворення зв’язків тобто асоціацій – це і є розуміння, це і є знання, і це є набування нових знань. Коли ви користуєтесь ними наступного разу то це є «розуміння», тобто користування знаннями , набутими зв’язками , є розуміння».

Одне з основних завдань моїх, як вчителя полягає у використанні міжпредметних зв`язків, у вивченні біології . Так вивчаючи тему «Квіти» можна її вивчати з різних сторін : еволюції, художньої культури, - показуючи красу квітки в малюнку літератури – скільки віршів складено про цю красуню ; біології – вивчаючи будову квітки як генеративний орган рослини. У 10 – 11 класі вивчаючи тему « Обмін речовин» використовую знання учнів із хімії , фізики , генетики , екології.

Тут ми говоримо про Закони Природи:

Квантову теорію , Закон збереження енергії, Закони осмосу , Атомно-молекулярні вчення, Закони діалектики.

У 7-х та 8-х класах формою поняття про різноманітність рослинного та тваринного світу. А з географії учні одержали багато відомостей про тварин, рослин різних кліматичних зон. Із курсу фізики закон Архімеда краще допомагає зрозуміти як плавають риби , що таке ехолокація.

Розв`язування задач з « Генетики » , «Біосинтез білки», «Фотосинтез» потребує в учнів математичних навичок.

У 9 класі вивчаючи роботу , систем органів, наголошую є необхідності знань з валеології , фізичної культури , фізики , хімії . Формою в учнів здоров’язберігаючу компетентність у співдружності з предметом «Основи здоров`я »

Ступінь інтеграції найглибша в разі виконання дослідницьких робіт.

Так учнями Подвалюк О. та Єгіазаряном А. була виконана дослідницька робота «Людина - досконала модель Природи» де були розкриті різні сторони будови людського організму : з точку зору математики, хімії , фізики , філософії , психології , біології.

Дослідницька робота «Чорнобривців насіяла мати» інтегрувала ботаніку, трудове навчання, художню культуру , українську літературу.

Інтеграція допомагає мені привести в єдину систему знання учнів з різних предметів. Розширити їх кругозір , показати єдину цілісну систему світу. А саме головне самостійне перенесення знань з біології на нові пізнавальні завдання .

Міжпредметні зв’язки є важливим принципом навчання в сучасній школі. Він забезпечує взаємозв’язок науково-природничого і суспільно-гуманітарного циклів. Забезпечує встановлення особистості, реалізація її життєвих компетентностей. Міжпредметні зв’язки відображають комплексний підхід до виховання і навчання. Логічні зв’язки в поняттях з різних предметів привчає учнів до глибокого змістовного вивчення матеріалу.


природознавство

географія

хімія



історія

Основи здоров’я



фізика

Фізична культура



Біологія




астрономія

Трудове навчання



економіка




інформатика

Образотворче мистецтво




Українська література

Зарубіжна література



Екологія

Моє завдання допомогти дитині зробити перші кроки у творчості для радісного та щасливого – до цього я прагну ,організовуючи свої уроки .

Не всі учні стануть біологами , але всім їм доведеться жити у світі величезної інформації – тому мої уроки вчать жити. Світ переступить межу тисячоліть . Яким буде майбутнє наших дітей? Як допомогти розкритися багатству індивідуального світу дитини ? Як засвітити вогник допитливості , творчості, знахідок в очах дітей? Допомогти в цьому зможе творчий підхід до навчання , уміння узагальнювати, аналізувати, робочі висновки.

Результат мого навчання - висококомпентнісна особистість, яка володіє всіма життєвими компетентностями , в якої встановлені тісні зв’язки із суспільством засвоєні його цінності. Особистість добре підготовлена до життя в сучасному суспільстві мета, яка володіє певною сумою знань, досвідом та мудрістю.


Позитивні результати спрямовані на розвиток дитини, її творчості, психічних процесів дасть технологія ОКН – технологія осмислювально - концентрованого навчання, яку я застосовую у своїй практиці. Основні завдання цього навчання:

  • забезпечити високий рівень знань;

  • формування «діалогічного простору»;

  • підготовка учнів до майбутньої діяльності, - ЗНО.

  • Формування навичок самоосвіти.

Тему розбиваю на такі блоки



І - Лекція

Актуалізація опорних знань.

Мета: Виклад матеріалу блоками, виділення головного.

Учні записують основні поняття, складають схеми.



ІІ – Самозанурення

Повторення і більш глибоке осмислення одержаних знань. Формування навичок самостійної роботи. Використання різних методів та прийомів роботи для багаторазового прокручування матеріалу. Використовую інтерактивні методи навчання. Учні повинні пізнати поняття «слухати й учити», «знати і зрозуміти», «говорити і бути зрозумілим». Самому творити: ставити проблемні запитання, складати кросворди, казки, писати синквейни. На цьому етапі вивчення матеріалу учнів не оцінюю, а якщо і оцінюю, то усно.



ІІІ – Практичний

Відпрацьовуємо практичні навички: спочатку усно, потім письмово під контролем вчителя, коментуємо завдання з місця. Потім переходимо на конструктивний рівень або творчий. Завдання носять творчий характер, пошуковий, підвищеної складності.

Велику увагу приділяю самостійній роботі.
ІV – Контролюючий

Контролюю знання учнів (самоконтроль, взаємоконтроль).

Письмовий, усний. Контроль у групах 5-6 чоловік.

Технологію ОКН можна показати на розробці блоку теми «Загальна характеристика голонасінних. Значення їх у природі і для людини.»


Мета: Ознайомити учнів із голонасінними рослинами, їх різноманітністю, значенням у природі. Формувати вміння готувати повідомлення. Розвивати психічні процеси: інтелектуальний, творчий, життєву компетентність.
І Лекція

1.Систематика голонасінних.

2. Будова голонасінних на прикладі сосни звичайної.

3. Життєвий цикл голонасінних.

4. Поширення голонасінних.

5. Викопні голонасінні рослини.

6. Значення цих рослин.

ІІ. Самозанурення


  1. Прочитати параграф 44-115

  2. Порівняти різних представників цього відділу.

  3. Схема розвитку голонасінних.

Опорні слова (виписати)

Саговникові Фітонциди

Гінкгові Гаметофіт

Гнетові Пилкове зерно

Хвойні Мікроспори

Мікропіле Мегаспори

Спорофіт


  1. Виконайте тести

1. Живою викопною рослиною ботаніки називають. (Гінкго)

2. Гаметофіт голонасінних це (яйцеклітина, пилкове зерно)

3. Орган розмноження сосни – шишка.
5. Контрольні запитання (робота в групах)


  1. Як розмножуються Голонасінні.

  2. Доведіть, що життєвий цикл Голонасінний дасть їм можливість «відірватися» від води, порівняно із Папоротеподібними.



ІІІ. Практична частина

Виконання лабораторної роботи «Будова голонасінних рослин»

Висновок у лабораторній роботі можна написати у вигляді «Синквейна».

Наприклад:


  1. Сосна.

  2. Соснові.

  3. Ялиця, Модрин, Ялина, Сосна.

  4. Сосна насичує повітря фітонцидами.

  5. Хвойні.

Після виконання лабораторної роботи учні роблять доповіді про різноманітність Голонасінних.

Переглядають фільм.


ІV. Контроль знань

Письмово, ІІІ варіанта.



Завдання №1

За кількістю кілець гілки навколо стовбура можна підрахувати вік сосни. Як це зробити? Чому вік старої сосни визначити таким способом надто складно? (4-6 балів)


Завдання №2

Чому правильно говорять у народі «кедрові горішки». Відповідь обґрунтуйте. (7-9 балів)


Завдання №3

Перші голонасінні мали переваги над споровими рослинами. Хоч деякий час спорові успішно конкурували з насінними. Чому? (10-12 балів)


Завдання у групах.

Чи знаєш ти хвойні росини?



  • Яка форма листка у хвойних?

  • Чи знаєш ти серед хвойних листопадну рослину?

  • У клітинах напишіть назви хвойних рослин.




Т

И

С




Я

Л

И

Н

А




К

Е

Д

Р


Питання для зацікавлених

  1. Чому на схилах ярів садять сосну, а не ялину?

  2. Назвіть деревні породи, що використовують як лікарські рослини?

  3. Які з дерев, що ростуть у нашій місцевості (у наших лісах) характеризуються найбільшою довговічністю?

  4. В якому лісі немає листків?


Біологічний диктант

«так» чи «ні»

  1. Голонасінні ніколи не утворюють справжнього насіння.

  2. Насінина містить зародок нової рослини.

  3. Хвоя – орган спороношення.

  4. У ялині ніколи не утворюються пилок.

  5. Насіння сосни утворюється в шишках.

  6. Усі голонасінні – вічнозелені рослини.

  7. Серед голонасінних немає лікарських.

З практики використання осмислювально - концентрованого навчання можна сказати, що ОКН дає можливість:



  • засвоїти матеріал (до 80%) на уроці;

  • багаторазове повторення формує навички самонавчання;

  • залучити учнів до творчості;

  • використати самі різні методи роботи для досягнення життєвих компетентностей;

  • досягання якості знань;

  • створити емоційно-комфортні умови для забезпечення психофізіологічного здоров`я учнів.


Види комунікативних методів навчання ,

які я використовую на уроках.

Методи комунікативного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від двох до шести осіб), другі — спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах — 3—5 хвилин, виступ — 3 хвилини, виступ під час фронтальної роботи — 1 хвилина.

У своїй роботі використовуємо різноманітні прийоми інтерактивного навчання: «Акваріум», «Коло ідей», «Мозковий штурм», метод «Прес», «Мікрофон», «Навчаючи — учусь», «Ажурна пилка», ток-шоу, дискусія, навчання в командах досягнень.. Учні виявляють зацікавленість на таких уроках і заходах з біології. На відміну від звичайних уроків, коли вчитель переважно говорить, а учні слухають, широко застосовані інтерактивні методи навчання забезпечують активну участь кожного, творчу співпрацю учнів між собою і з учителем. Пропоную вашій увазі саме такі різноманітні інтерактивні вправи, які можуть бути корисними під час підготовки до уроків та позакласних заходів учителів біології.

Групові методи

І. Робота в парах

Учні працюють у парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками й дозволяє швидко виконати вправи, які у звичайних умовах є часомісткими або неможливими. Після цього один із партнерів доповідає перед класом про результати.



2. Робота в трійках

По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підбиття підсумків чи, навпаки, виділення несхожих думок.



3. Змінювані трійки

Цей метод трохи складніший: усі трійки класу отримують одне й те саме завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один — у попередню й ознайомлює членів новостворених трійок із набутком своєї.



4. 2 + 2 = 4

Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2—3 хв.), обов'язково доходять спільного рішення, потім об'єднуються й діляться набутим. Як і в парах, необхідний консенсус. Після цього можна об'єднати четвірки у вісімки або перейти до групового обговорення.



5. Карусель

Учні розсаджуються у два кола — внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу — для дискусії (відбуваються «попарні суперечки» кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази) чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).



6. Робота в малих групах

Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: «спікер» — керівник групи (стежить за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), «секретар» (веде записи результатів роботи, допомагає під час підбиття підсумків та їх оголошення), «посередник» (стежить за часом, заохочує групу до роботи), «доповідач» (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати її роботи).

Можна створити експертну групу із сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а під час оголошення результатів рецензують і доповнюють інформацію.
7. Акваріум

У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, у центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ і власні здобутки.

Фронтальні методи

8. Велике коло

Учні сидять по колу й по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Учитель може взяти слово після обговорення.



9.Мікрофон

Вправа подібна до попередньої, але проводиться з допомогою уявного мікрофона. Учні висловлюють свою думку, відповідають на запитання, тримаючи в руках уявний мікрофон.



  1. Яку рослину в Україні називають другим хлібом? (Картоплю)

  2. Який відсоток сонячної енергії, що падає на земну поверхню, засвоюється зеленими рослинами для синтезу органічних речовин? (1-5%)

  3. У якому році була вперше видана міжнародна Червона книга? (1966)

  4. Яку рослину додають у знамените вино «мартіні бьянко»? (Полин)

10. Незакінчені речення

Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня — це продовження незакінченого речення на зразок «Можна зробити такий висновок...», «Я зрозумів, що...».



11. Мозковий штурм

Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується й не обговорюється до закінчення висловлювань.



12.Аналіз дилеми (проблеми)

Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен називає варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити).



13. «Ланцюжок»

Учні ланцюжком відповідають на поставлені питання:



  1. Квітки якої рослини нашої флори живуть лише один день? (Берізки)

  2. Яка рослина нашої країни, що є сировиною для виготовлення тканин, цвіте тільки половину дня? (Льон)

  3. Яку рослину в різних регіонах України в народі називають по-різному: польова сосонка, тіничка, смерічка, ялинка, лускавець, падиволос, прячка, кобильник, мишача гречка, земляний горіх, свинячий горіх? (Хвощ)

  4. Коріння якої рослини, підсмажене в духовці, українці використовують як замінник кави? (Цикорію)

  5. Як називається рослина водойм України, що має дуже красиві листки, котрі плавають на поверхні води, і надзвичайної краси та ніжності білі квітки? (Латаття біле)

14. «Незакінчене речення»

Під час вивчення білків учні закінчують такі речення:



  1. Денатурація — це...

  2. Послідовність амінокислотних залишків — це...

  3. Усі ферменти за своїм хімічним складом є...

  4. Транспортна функція білка можлива завдяки властивості...

  5. Каталаза присутня в...

  6. Рухова функція білка виявляється в разі...

15. «Коректор»

У вправі навмисно зроблені помилки, які учні повинні знайти й виправити.



  1. Прямий розвиток: народжена дитина відрізняється від батьківської особини лише розміром. Представники: комахи, рептилії, птахи, ссавці.

  2. Статеві клітини на відміну від соматичних мають диплоїдний набір хромосом — 2п.

  3. Пиляк — чоловічий орган квітки. Після запилення й запліднення пиляк перетворюється на плід.

16. «Реставрація»

Полягає в тому, що учням необхі відновити, відреставрувати народне прислів'я із запропонованого на ряду слів та розділових знаків:

Бережи одяг

Молодий доки

здоров я новий

Бережи одяг, доки новий, а здоров'я доки молодий.



17. «Третій зайвий»

а) Мейоз, амітоз, мітоз. (Мейоз характерний для соматичних клітин)

б) ДНК, РНК, білок. (РНК)

в) Голівка, шийка, поживні речовини. (Поживні речовини)



18. «Вірю не вірю» або «Так ні»

  1. Чи вірите ви, що існує птах, який носить воду своїм пташенятам, набираючи її прямо в пір'я у себе на грудях? (Так)

  2. Чи вірите ви, що існує щур, у житлі якого жоден хижак не посміє сунутися, тому що в стінках вістрями до входу стирчать гострі колючки кактуса, які він відгризає, приносить у нору і встромляє в стінки біля входу? (Так)

  3. Чи вірите ви, що італійські скрипалі у футлярах своїх скрипок тримали жаб, а перед концертом виймали їх і гладили, вважаючи, що руки не потітимуть? (Так)

  4. Чи вірите ви, що в разі укусу самка комара створює жалом тиск у 100 000 атмосфер? (Так)

  5. Чи вірите ви, що на шерсті у кішок виробляється спеціальний вітамін, який вони злизують під час умивання? (Ні)


20. «Асоціації»

Учитель називає учням основне поняття або явища. Учні пропонують якусь інформацію, яка асоціюється з цим основним поняттям. Так, наприклад, під час вивчення теми «Здоровий спосіб життя» вчитель називає органи людського організму, а учні пропонують слова, з якими в них ці органи асоціюються:



Серце — кохання, палке, гаряче, пристрасть.

Вухо — музика, шум дощу.

Волосся — краса, шовковисте.

Очі — дзеркало душі.

Організм — краса, молодість, здоров'я.

А потім можна сказати учням: «Подивіться, скільки всього приємного ви сказали про людський організм. І найголовніше для вас сьогодні — зберегти все це приємне, адже для вас життя ще тільки починається».



21. «Цікаві біологічні задачі»

  1. У кого більше ніг: у п'яти восьминогів або у чотирьох кальмарів? (5-8 = 4- 10 = 40).

  2. У крокодила багато особливостей. Наприклад, у ротовій порожнині в нього відсутні слинні залози, нема і сечового міхура, але раніше найбільшою загадкою для вчених було те, що в шлунку дорослого крокодила завжди знаходиться багато важкого каміння. Навіщо крокодилу каміння в шлунку? (Каміння в шлунку полегшує плавання крокодила, надаючи йому більшої стійкості у воді)

22. «Біологія +»

У вправі використовують зв'язок біології з іншими науками: географією, хімією, астрономією, історією тощо. Ми пропонуємо вправу, яка ілюструє зв'язок біології з літературою.

Генетика

Ембріон


Клітина

Жива система

Порода

«Біологія + література»


  1. Який орган людського організму найчастіше оспівується у віршах не тільки українських, а й зарубіжних поетів? (Серце)

  2. Яка квітка згадується у трагедії В. Шекспіра «Гамлет» як символ долі? (Фішка)

  3. М'яса і яєць якої тварини Робін-зонові та П'ятниці зазвичай вистачало на тиждень? (Черепахи)

23. «Потайний сундучок»

Цю рослину можна без сумнівів назвати найбільш невибагливою. На Землі існує понад 350 різновидів цієї багаторічної рослини. Першу згадку про те, що вона, очевидно, має лікувальну цінність, було знайдено в папірусі Еберса (Papyrus ebers), єгипетському документі, написаному близько 1550 р. до н. е. Цей документ описує дванадцять рецептів для змішування цієї рослини з іншими речовинами, що дозволяє лікувати внутрішні хвороби, застудні захворювання, зовнішні ушкодження людини. Відомо, що єгиптяни використовували його сік для бальзамування. Переказ свідчить, що після того, як тіло Ісуса було знято з хреста, то Його натерли соком цієї рослини і благовонною смолою миррою. (Awe)



24. «Вставити слово»

Під час вивчення теми «Здоровий спосіб життя» можна звернутися до скарбнички народної мудрості й запропонувати учням вставити пропущені слова в народні прислів'я:



  1. Було б_____— усе інше наживне.

  2. Держи_____в холоді,_____ в теплі — проживеш довгий вік на Землі.

  1. Весела_____ — половина здоров'я.

  2. Поганому______ й пироги вадять.

  3. В кого болять_____, той не думає в гості.

25. «Ти — мені, я — тобі»

Учні ставлять один одному запитання, які приготували заздалегідь.



  1. Яка сучасна назва овочевої культури, що в перекладі з італійської означала «золоте яблуко»? (Помідор)

  2. Яку рослину в Україні називають «другим хлібом»? (Картоплю)

  3. Яку XVI—XVII ст. називали бульби картоплі? («Чортовимяблуком»)

  4. Як називається одна з основних жироолійних рослин, що вирощують в Україні? (Соняшник)

  5. Яку рослину, що росте в Карпатах, називають «квіткою мужніх»? (Едельвейс)

26. «Біологічні загадки»

  1. Круглі озерця ніколи не замерзають. (Очі)

  2. Два ряди сорочок, а між ними фартушок. (Зуби та язик)

  3. У двох матерів по п'ятеро синів. (Руки та пальці)

27. «Хто швидше й більше»

Протягом декількох хвилин кожна група учнів повинна відповісти на максимальну кількість запитань. Якщо група дає неправильну відповідь або відповіді зовсім немає, то відповісти можуть учні другої групи й отримати додаткові бали.



  1. Найшвидша тварина на суші. (Гепард)

  2. Коли температура тіла горобця нижче — улітку або взимку? (Однакова)


Творчі завдання, які використовую на уроках.

  1. Ейдетики.

  2. Проблемні запитання.

  3. Методи критичного мислення.

  4. Програма «Я можу».

  5. Біологічні ігри.

  6. Вікторини.

  7. Різнорівневі тести.

  8. Складання віршів, синквейнів, кросвордів, біологічних казок.

  9. Загадки.

  10. Складання тестів по розвитку пам’яті.

  11. Методи розвитку мислитель них процесів.

  12. Опорні схеми, конспекти.

У своїй роботі залучаю талановитих і здібних учнів до науково-дослідницької діяльності, розробки проектів, тому що виконання творчих робіт дозволяє створити умови для самоосвіти і професійної орієнтації учнів. Науково-дослідницька діяльність носить індивідуальний характер. Основні етапи виконання дослідницької роботи:

  1. Мотивація

  2. Вибір напрямку роботи

  3. Поставлене завдання

  4. Обробка даних

  5. Аналіз дослідження

  6. Оформлення результатів роботи

  7. Захист роботи

Дослідницькі роботи, які пишуть учні, можна поділити на блоки:

Медицина

Халик І.

Подвалюк О.

Дослідження білої крові людини.

Вплив магнітних бур на психофізіологічний стан людини.

До чистих джерел

Юрчак Н.

Величко Р.



Дослідження джерел Лозуватки.

Гідробіологічне вивчення вод Лозуватки.



Інтегровані роботи

Подвалюк О.

Сікорська А.



Людина – модель Природи.


Психологія

Остапенко М.

Висоцька К.

Андреєв О.

Леміш О.


Дослідження сприйняття, мислення, пам’яті. Діагностика психічних процесів.


Квітководство

Касьянчук А.
Булкіна А.

Юрчак Н.


Волкова І.

Вплив пасинкування жоржин на величину квітки.

Вирощування чорнобривців .

Сортовивчення ірисів

Вирощування сенполій



Особливо слід звернути увагу на дослідницькі роботи з теми «Вода». Тема вивчалась Вожжаєвим Антоном на протязі трьох років.

«Значення води в клітині», «Структурована вода», «Вода в природі»,

«Вплив поталої води на живі організми».

Вирощувались сенполії , поливались водою різного складу, в тому числі і поталою. Проводились дослідження про вплив поталої води на організм людини. Впродовж 6 місяців 20 чоловік готували поталу воду і вживали її. Причому люди були поділені на групи:



  1. Із захворюванням травного тракту

  2. Анемії

  3. Цукрового діабету, ожиріння

  4. Відносно здорові .

Результати були вражаючі: зникли больові синдроми, підвищився імунітет, бо всі 20 чоловік не хворіли взимку грипом, підвищується гемоглобін, знижується цукор, тому виконання дослідницьких робіт дає можливість розвивати особистість, інтелект, життєву компетентність.

«Світ вступає в століття Людини. Більш ніж будь-коли ми зобов’язані думати зараз про те, що ми вкладаємо в душу дитини»

В.О. Сухомлинський

Дійсно, душа людини визначає динаміку навколишнього середовища. Тому на уроках, заняттях в гуртках «Квітка-Душа», заняттях факультативу «Основи екологічних знань» намагаюся розвивати в учнів екологічну культуру. Але без практичного застосування знань вивчити Природу неможливо, тому в школі не перший рік діє клуб «Еколог» і члени цього клубу проводять самі різні екологічні операції «Годівник», «Джерело», «Лелека» . Ось зовсім недавно провели акцію «Твори добро своїми руками» - очистили береги річки Інгулець від сміття.

Виходячи із концепції сталого розвитку ми реалізуємо один з головних принципів Сталого розвитку – забезпечення взаємозв’язку між цінностями і поведінкою особистості; формування активної життєвої позиції.

Урок для дорослих Природознавців.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка