Відділ освіти Компаніївської районної державної адміністрації Методичний кабінет «Інноваційні технології навчання на уроках інформатики»



Скачати 251.92 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір251.92 Kb.
Відділ освіти

Компаніївської районної державної адміністрації

Методичний кабінет


«Інноваційні технології навчання на уроках

інформатики »

Щоб дитина творила – треба її навчити: бути цікавою і допитливою, дивуватися всьому, ніби бачиш усе вперше, навчити бачити із закритими очима (як обличчя своєї матері), оскільки джерело художньої творчості - пам’ять, навчити мріяти, навчити володіти технікою створення «довершеного витвору.
Віталій Біанка

Підготувала методист

Зубкова О.В.



  • 08.01.2015 –

Для нікого не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання цієї проблеми всі ми намагаємося поєднувати в своїй роботі різні методи, прийоми та технології.

Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. Вивчення окремих дисциплін чи окремих тем з використанням інноваційних технологій, комп'ютерної техніки та найсвіжішої інформації, взятої з мережі Internet, - один із способів оптимізації та урізноманітнення навчально-виховального процесу.

Під інноваціями в широкому змісті розуміється використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Період часу від зародження нової ідеї, створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес.

Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи, як його значущі складові, почали переносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість дитини, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації людини на різних етапах її життєдіяльності. Тенденція особистісної орієнтованості освітніх систем виявляється й у педагогічній освіті. Школі сьогодні необхідні не просто хороші вчителі, а вчитель - технолог, учитель - майстер, учитель - новатор. Створення альтернативних типів шкіл, визнання за кожною школою права мати свій неповторний образ, працювати за авторськими програмами потребують учителів з інноваційним мисленням, здатних усвідомлено взяти на себе відповідальність як за особистість іншої людини, що постійно розвивається, так і школи, як системи, що теж перебуває у розвитку.

Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає досягнення мети високоякісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі, творчого самоутвердження у різних соціальних сферах.

Однак інноваційність, як дидактичний засіб чи система, має при цьому втілитися у навчальні предмети. Реалізація ідеї створення інноваційних курсів і уроків виявляється не дуже легкою.

Ідея втілення інноваційних технологій в навчання стала останнім часом предметом інтенсивних теоретичних та практичних досліджень. Її теперішній етап характеризується як емпіричною спрямованістю - розробкою та проведенням учителями інноваційних уроків різних профілей, так і теоретичною - створенням та вдосконаленням інноваційних та інтегрованих курсів, у ряді випадків поєднуючих численні предмети, вивчення яких передбачено навчальними планами. Інноваційні технології дають можливість, з одного боку, показати учням "світ у цілому", подолавши дисциплінарну розрізненість наукового знання, а з іншого - звільнений за рахунок цього навчальний час використовувати для повноцінного здійснення профільної диференціації у навчанні.



Групова (колективна) технологія.

Ця технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється в процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною, постійною і мобільною.



Наприклад, вивчення такої теми, як «Комп’ютерна мережа Інтернет» можна провести, використовуючи роботу в групах. Перед початком вивчення теми учні об’єднуються в групи, кожній з яких повідомляється її тема. Кожна група отримує завдання підготувати та розкрити решті учням свою тему. Методи, форми, засоби для цього учні обирають самостійно. Вони опрацьовують теоретичний матеріал, готують презентації, підбирають тестові завдання, які потім вчитель може використати для перевірки рівня засвоєння даного матеріалу. Роль кожного члена в групі розподіляється учнями також самостійно.

Така організація навчального процесу має ряд позитивних моментів:



  • в ході такої підготовки в учнів формуються навички проведення наукового дослідження та його оформлення,

  • навички пошуку, використання та опрацювання інформації з різних джерел і т.д.

Технологія індивідуалізації процесу навчання.

Це організація навчального процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Прикладом технології індивідуалізації процесу навчання є проектний метод.

Проекти можуть бути:


  • особистісні, парні, групові (за кількістю учасників).

  • короткочасні, середньої тривалості, довготривалі (за часом проведення).

Короткочасні проекти використовуються в межах одного уроку, наприклад, при вивченні теми «Текстовий процесор», коли за обмежений час учні повинні створити статтю в газету з певної теми та оформити її засобами Microsoft Word.

Проекти середньої тривалості пропонуються як залікові роботи в кінці певної теми. Так, після вивчення теми «Комп’ютерна анімація» учні повинні представити на оцінку анімаційний фільм з певної теми навчального предмету, або по закінченні теми «Презентації Power Point» учні демонструють свої презентації.

Довготривалі проекти виконують учні з високим рівнем навчальних досягнень на протязі, як мінімум, одного семестру для захисту їх на державній підсумковій атестації з інформатики в 11 класі. Це можуть бути і електронні підручники з різних навчальних предметів, і бази даних вчителів школи, учнів школи, випускників минулих років.

Використання методу проектів сприяє забезпеченню умов для розвитку індивідуальних здібностей та нахилів дитини, учить творчо мислити та інтелектуально вдосконалюватись. Він орієнтує учнів на самостійну, парну чи групову діяльність та активізацію навчання, при цьому реалізується творчий підхід до вирішення певної проблеми. Учень навчається самостійно планувати, організовувати й контролювати свої знання та дії.



Ігрові технології навчання.

Ще однією ефективною формою навчання є ділова гра.

Види ігор:


  • Навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

  • Пізнавальні, виховні, розвиваючі;

  • Репродуктивні, продуктивні, творчі.

Доказом необхідності та актуальності впровадження елементів гри та змагання в шкільний процес навчання є те, що більшість дітей та дорослих не виносять рутинної роботи.

Високий ефект дають ділові ігри, спрямовані на розв’язання профільних задач.

Наприклад, під час вивчення тем «Текстовий процесор», «Електронні таблиці», «Бази даних» учні працюють як представники фірм, рекламних агентств, організацій тощо. Діти створюють та представляють прайс-листи, рекламні проспекти, бейджики, візитки і т.д., подають фінансові звіти, таблиці й діаграми, що інтерпретують їхні фінансові успіхи.

На різних етапах уроку можна застосувати такі елементи гри:



  1. «Розгадай кросворд».

  2. «Мозаїка» (потрібно з окремих фрагментів скласти програму з використанням процедури для розв’язування певної задачі).

  3. «Вияви фантазію» (наприклад, намалювати комп’ютер, використовуючи тільки певні геометричні фігури (трикутники, чотирикутники тощо)).

  4. «Урок інформатики моїми очима» (думки учнів на тему «Якби я провів урок інформатики»).

Засвоєння й закріплення матеріалу відбувається в кілька разів швидше, якщо використовується такий метод навчання, як ділова гра.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.

  1. «Мозковий штурм». Учні по черзі висловлюють всі свої думки з приводу поставленого питання.

2) «Ажурна пилка». Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.

Робота в змінних групах (парах) дає непоганий результат при вивченні нового матеріалу.

Наприклад, при вивченні теми «Електронні таблиці. Введення, редагування, форматування табличних даних» спочатку формується три групи. Перед кожною сформованою групою ставиться завдання – опрацювати новий матеріал. Наступний етап – робота в змінних групах для обміну одержаними знаннями. Пари тричі формуються з учасників різних груп. Таким чином кожен з учнів має змогу виступити як у ролі вчителя, так і в ролі учня. Це хороші умови для розвитку самореалізації особистості учня.

3) «Мікрофон». Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний “мікрофон”. Один учень може почати відповідь, а інший – доповнює, завершує відповідь.

4) «Навчаючись учу». Кожен учень отримує картку з частиною інформації з даної теми, опрацьовує її, доповідає однокласникам і вислуховує їх розповідь.

5) «Незакінчене речення» («кодування відповіді»). Учням пропонується перелік запитань у вигляді незакінчених речень та перелік відповідей. Діти повинні встановити відповідність між першим та другим списками.

Використання інтерактивних технологій можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями.

Але для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріла і глибоко його вивчити потрібно старанно планувати свою роботу, глибокого вивчити і продумати матеріал, сценарій уроку, ролі учасників, критерії оцінювання і т.д.

А це досить важко і не завжди вдається повною мірою.
Мультимедійні технології пов’язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, баз даних. У цих продуктах об’єднуються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація.

Сьогодні розроблені програми для підтримки навчання будь-якого предмету. При вивченні теми «Прикладне програмне забезпечення навчального призначення» приділяється увага таким програмам.

Використовувати їх можні і при проведенні інтегрованих уроків, зокрема уроків математики та інформатики.

Дуже широко використовуються контролюючі програми для проведення комп’ютерного тестування, яке підвищує мотиваційну складову набуття учнями нових знань.

Практичний досвід використання систем тестування показав, що результати тестування стимулюють пізнавальну активність учнів. Перевагою тест-програм є абсолютна об’єктивність в оцінці знань.

Тестування дозволяє перевірити весь обсяг знань з теми за короткий термін часу. Учні знаходяться у рівних умовах, високим є рівень надійності, об’єктивності.

Комп’ютер значно розширив можливості подання інформації. Застосування графіки, кольору, звуку, інших засобів мультимедіа дозволяє відтворити не тільки запитання тесту, а його оформлення.

Учні більш охоче відповідають комп’ютеру і якщо отримують невисоку оцінку, то мають велике бажання скоріше її виправити.

Але постійне використання тестування для контролю знань не є доцільним. Це призводить до того, що учні звикають до цієї форми контролю й через це не розвиваються. Крім того, тести не завжди враховують індивідуальні та психологічні якості учня.

Тому тестування не може розглядатись як абсолютний, універсальний метод контролю. Поряд з тестуванням слід використовувати традиційні засоби контролю (співбесіди, письмові контрольні роботи, колоквіуми, семінари і т.д.)



Мережеві технології призначені для спілкування, доступ до баз даних через мережу Інтернет. Формами мереженої комунікації є:

  • Електронна пошта;

  • Телеконференції.

Дальтон-технологія

В умовах становлення інформаційного суспіль­ства навчальний процес розглядається як засіб роз­витку учнів. А головне завдання навчальних закладів полягає в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до навчання, спонукати учнів до само­освіти, пов'язаної з розвитком їхнього творчого та критичного мислення. Серед великого числа інновацій, що застосовуються у сис­темі освіти, особлива увага приділяється таким технологіям, де викладач виступає не джерелом навчальної інформації, а є організатором і координатором творчого навчального процесу, спрямовує діяльність кожного учня у потрібне русло, враховую­чи індивідуальні здібності кожного учня. Йдеться про те, що


учень — головна фігура навчально-виховного процесу. Учня не вчать, а він вчиться завдяки тому, що бере активну участь у тих питаннях, які хоче вивчити, бере на себе відповідальність за процес і результат учіння. А завдання педагога полягає в пошуку засобів, які можуть забезпечити для учня реалізацію його внутрішньої свободи і вияв ініціативи. Серед інноваційних технологій, яка саме дозволяє здійснити такий підхід до навчання, відома дальтон-технологія.

Дальтон-технологія — один із методів активізації пізнавальної та креативної діяльності учнів при вивченні предмету. За допомогою цієї технології учитель допомагає учням самореалізуватись, самовдосконалитись та адаптуватись в динамічному світі інформації. У дальтон-технології закладені великі можливості для реалізації особистісно-орієнтованого навчання в повнішій мірі навіть в умовах класно-урочної системи.

Результати дальтон-технології виражаються в розвитку пізнавальної самостійності учня, навиків співпраці, в опануванні школярів дослідницькими уміннями. Крім того, знижується перевантаження учнів за рахунок вивчення в умовах індивідуального темпу роботи. Найважливішою перевагою дальтон-технології є можливість індивідуального розвитку за рахунок збагачення соціальним досвідом інших учнів і дорослих. Слід відмінити і інтеграційний характер даної технології: в ній можуть бути використані технології індивідуалізації, диференціації, колективного способу вчення, модульна і проектна технології. Отже, дальтон-технології дозволяє: забезпечити індивідуальний розвиток учня, розвивати його соціальний досвід за рахунок опанування навиків співпраці, відповідальності і самостійності в навчально-пізнавальній діяльності.

Назву ця технологія дістала від міста Дальтон в США, де вперше була створена така школа, яка спочатку називалася «Дитяча університетська школа», американським педагогом Хелен Паркерхерст. Зараз ці школи поширилися в США, Голландії і багатьох інших країнах. Хален Паркерхерст поставила своїм завданням знайти нові підходи організації життєдіяльності дітей в освітньому процесі. Протягом декількох років Хелен Паркерхерст експериментувала в своїй особистій школі, яка складалася тільки з однієї класної кімнати. В результаті наполегливої роботи з'явився так званий «лабораторний план». План був розроблений таким чином, щоб об'єднати вчителів та учнів в досягненні індивідуалізованих цілей навчання.

Дальтон-план — це метод роботи, «спосіб життя», в рамках якого створюються умови, які забезпечують оптимальне розкриття кожного учня. Мета дальтон-плану — навчити учнів самостійно здобувати знання, за допомогою добре складених дальтон-завдань, в яких розкривається зміст певного розділу, що вимагає засвоєння. Тому вчитель із самого початку не повинен вимагати надто багато від учня. Можна швидше очікувати гнучкості, винахідливості, працездатності, якщо всі запропоновані завдання відповідають розумовим здібностям учня. Найгірше, якщо запропоновані завдання вищого рівня складності учня. Учень повинен розуміти, що від нього вимагається, перш аніж він зуміє правильно розподілити час і заняття для систематичної роботи над її виконанням. Лише зрозуміла робота, збуджує інтерес, і заставляє зростати творчі здібності учня.

Дальтон-план — це поєднання кабінетного навчання з освітнім процесом, заснованим на трьох принципах: свобода; самостійність; співпраця. Усі ці принципи об'єднуються провідним принципом — принципом гуманізму.



Принцип свобода. Це право вибору учнем теми місця, партнера, джерел знань, темпу, форм і способів роботи. Але ця свобода поєднується з відповідальністю: учень здійснює самоконтроль, взаємоконтроль, але остаточно рівень досягнення мети оцінює вчитель за кожним виконаним завданням. Кожен учень індивідуально звітує перед вчителем. Таким чином, свобода поєднується з відповідальністю. Навчально-виховний процес організовується таким чином, щоб учні за допомогою вчителя вибирали для себе оптимальні шляхи опанування знаннями, уміннями і навиками. Крім того учні вчаться розпоряджатися наданою свободою і несуть відповідальність за користування цією свободою. Результатом є висока мотивація до участі в навчальному процесі. При цьому важливу роль вчитель зберігає за собою (керує, стимулює, зберігає свободу, контролює і навчає).

Принцип самостійність. Спонукає учнів до самостійної діяльності, до власних відкриттів. В цьому випадку все запам'ятовується краще, оскільки учень бере участь в активному процесі запам'ятовування, а не в пасивному. Важливо при цьому те, що учні вчаться ефективно витрачати свій час. Для організації самостійної роботи учня вчителю потрібно:

  • чітко сформулювати завдання;

  • встановити реальні терміни для виконання завдань;

  • підготувати диференційовані завдання для «швидких» і «повільних» учнів;

  • вказати допоміжні джерела інформації;

  • визначити чіткі правила поведінки, надаючи можливість вільного переміщення при виконанні завдань, не заважаючи роботі інших учнів.

Принцип співпраця. Співпраця — це вибір форми навчально-пізнавальної діяльності: індивідуальний, парний, в малій групі. Учень має право звертатися за допомогою до кого завгодно: до учнів, батьків, вчителя. Він не повинен боятися визнати, що чогось не знає. Це дає можливість учням вчитися поважати іншу людину, уміти її вислухати, зрозуміти, знайти з нею контакт, вчитися приймати спільні рішення, довіряти один одному, вчитися допомагати іншим відповідати за працю в групі. Роль вчителя полягає головним чином в тому, щоб вказати, де і як шукати відповідь на питання.

Ці принципи можна відобразити в наступній схемі:




Саме тому основна ідея дальтон-технології полягає в наступному: працюй з ким хочеш, запитуй кого хочеш, але відповідати за виконання завдання будеш сам. Всі ці позиції даної технології реалізуються через дальтон-план, що включає три компоненти: завдання, лабораторію і будинок.



Характеристика компонентів дальтон-плану

Завдання. Завдання є дуже важливим елементом (складають основу дальтон-технології), в яких описується навчальний матеріал для самостійного засвоєння учнями до заданого терміну. Тому вони мають бути ретельно продумані, чітко розроблені, їх виконання не повинне викликати жодних проблем в учнів. Мінімальна програма розроблених завдань включатиме лише найосновніші елементи прохідного курсу, і виконання цієї програми не потребує особливої напруги з боку слабких учнів. Середня програма задовольнить наступну групу середніх учнів, максимальна ж буде вибрана найбільш талановитими і підготовленими учнями класу. У міру того, якщо який-небудь учень відчує себе більш впевненим та підготовленим, що завжди неминучий результат Дальтон-плану, він може перейти в іншу групу. Правильно складена програма завдань відіграє роль помічника вчителя і частково замінює його. У кожному завданні визначається завдання (проблема), а самі завдання формулюються на різнорівневій основі. Можуть бути завдання дослідницького характеру з постановкою експерименту, розробкою проекту і так далі. Завдання можуть обмежуватися навчальною програмою або виходити за її рамки. Виконання завдання не лише перевіряється вчителем індивідуально в кожного, але і дається перевірочна робота для всіх, саме вона і оцінюється. За кожне завдання оцінка не ставиться, а лише наголошується на його виконанні і дається усна оцінка вчителем.

Вимоги до завдань:

  • завдання диференційовані, тобто носять різнорівневий характер;

  • охоплюють достатній об'єм навчального матеріалу;

  • чітко формулюється мета завдання, а значить, і його результат;

  • зрозуміло сформульовані;

  • мають бути цікаві для учня;

  • розраховані на можливість, учня самостійно впоратися з ними (для цього в завданнях даються вказівки, література, термін виконання);

  • передбачаються різні форми роботи, можливість для співпраці з іншими;

  • передбачається можливість для обліку, самоконтролю і контролю (наприклад, виступ в групі і ін.);

  • учневі повинно бути зрозуміло, коли і до кого можна звертатися за допомогою;

  • передбачає попереднє і подальше обговорення;

  • представляє для учня певне випробування;

  • передбачає досягнення як якісних, так і кількісних показників.

Саме завдяки такої підібраної системи завдань, які виконує учень і здійснюється перш за все його індивідуальний розвиток.

Лабораторія. Це час відведений для самостійної роботи учня над завданнями, а також для участі в навчальних заняттях.

Будинок. Це умови, наближені до домашньої свободи: наявність місця, де учневі комфортно працювати, свобода вибору, з ким виконувати роботу, наявність групи консультантів, психолога тощо.

Форми реалізації дальтон-плану:



  • класний урок;

  • колективний урок;

  • лабораторне заняття;

  • конференція.

Класний урок

Це традиційний урок, що має своїй на меті головним чином засвоєння теорії і відпрацювання умінь і навиків, їх закріплення. Можуть бути лекції, контрольні уроки, уроки колективної рефлексії, тобто це — складова частина класно-урочної системи.



Колективний урок

На такому уроці виявляється проблема, яка з'явилася в результаті діяльності різних учнів, але є загальною для певної групи. Вчитель є учасником і організатором обговорення, а учень учасником і суб'єктом організованої діяльності. Результатом колективного уроку буде вирішення проблеми і вихід на подальшу діяльність через питання, які виникли в результаті виконання завдань. На таких уроках не можна: читати лекції; відступати при обговоренні від заявленої теми; ігнорувати чиюсь думку; робити висновки, що носять закінчений характер; давати оцінку виступам.

Під час такого уроку учень працює індивідуально (у своєму темпі), в парі або групі. Він може виступати на занятті як репетитор для інших. Крім того, в ході заняття може консультуватися з вчителем з приводу виникаючих питань.

Лабораторне заняття

На таких заняттях не можна організовувати загальне обговорення проблем, втручатися в індивідуальну і групову роботу без необхідності. Вчитель тут має велику можливість спостерігати за діяльністю дітей: як вони працюють самі, з іншими дітьми тощо. Вчитель консультує учнів, розмовляє з учнями по виконаних ними завданнях, приймає заліки, дає нові завдання. Ознаки лабораторного заняття: наявність місця, де зосереджена необхідна література, посібники, довідники тощо; тривалий проміжок часу, в перебігу якого лабораторія працює, щоб учень міг зануритися у виконання свого завдання; присутність одного або декількох консультантів.



Конференція

Її відмінна риса полягає в обговоренні теоретичного питання, бажано інтеграційного характеру. Ознаки: необхідність підготовчого періоду; виступи у формі доповідей, а не повідомлень, тобто з власною точкою зору.

Система занять вишиковується приблизно так: можуть проводитися спеціальні заняття по вивченню нових знань, дискусії, конференції, але обов'язково мають місце «лабораторії» у формі Дальтон-години, Дальтон-дня, Дальтон-тижні.

Функції вчителя на дальтон-уроці:



  • мотиваційна;

  • коректуюча;

  • рефлексивного аналізу (у вигляді доброзичливих висловлювань, позитивного програмування, підтримки);

  • інструктивна (надає вказівки, інструкції);

  • контролююча;

  • психологічної підтримки;

  • консультаційна.

Як і в будь-який метод дальтон-технологія має свої позитивні та негативні сторони. До позитивних сторін можна віднести наступне:

  • індивідуалізація процесу вчення;

  • розвиток здатності вибору;

  • активний спосіб навчання;

  • стимулювання розвитку індивідуальних талантів і здібностей;

  • розвиток уміння самооцінки;

  • розвиток відчуття відповідальності;

  • розвиток уміння співпраці;

  • розвиток власних ідей;

  • можливість експериментувати в рамках нового способу життя;

  • вироблення уміння працювати зі всякого роду довідковою літературою.

А деякі моменти в організації дальтон-уроків, а саме трудомісткість в складанні дальтон-завдань; необхідність складання завдань для кожного учня; велика підготовча робота; створення відповідних умов для виконання дальтон-завдань; організація консультацій після основних уроків для виконання дальтон-завдань — відносяться до негативних сторін даної технології.

Робота за дальтон-технологією в поєднанні з іншими технологіями може сприяти поліпшенню знань учнів, підвищенню самооцінки, збільшенню самостійності при вивченні предмету. При цьому учні не отримують перевантаження, адже, працюватимуть з цікавістю та з тим темпом роботи, який притаманний лише їм, безпосередньо кожному учневі. Слід звернути увагу на те, що без врахування психологічних особливостей, природних здібностей, особистого досвіду учня, а також самого простору спілкування особистісно-орієнтований підхід у навчанні не дасть потрібного результату.

Розглянемо, як приклад, як можна провести дальтон-план з інформатики.

Перший етап — класний урок.

Тип уроку: лекція (пояснення нового матеріалу).



У кінці уроку учні отримують завдання різного типу складності.

Другий етап — колективний урок (вчитель виступає як координатор: допомагає учням у вирішенні певних проблем).

Третій етап — лабораторія (учні виконують отримані завдання, працюють індивідуально або в парі чи в групі).

Четвертий етап — контрольне тестування.

Тема уроку: Інформація. Інформаційні процеси та системи. Апаратне забезпечення інформаційних систем.

Мета: ознайомитеся з поняттям інформація, враховуючи різні його значення; розширите уявлення про дані, різновиди інформаційних по­відомлень; ознайомитеся, що таке інформаційні процеси та зі структурою інформаційної системи, її апарат­ним та програмним забезпеченням, основними пристроями апаратної складової.

Дальтон-завдання для учнів

І рівень

  1. Що таке інформація? Де і як можна зберігати інформацію?

  2. 3 яких знаків складається алфавіт десяткової, двійкової систем числення?

  3. Перерахуєте не менше п'яти способів вітання один одного, використовуючи розмовну мову, мову жестів і міміки.



  4. Хлопчик замінив кожну букву свого імені її номером в алфавіті. Отримав 46151. Як звуть хлопчика?

  5. Визначите, яке з повідомлень містить для вас інформацію.

1) Площа Тихого океану — 179 млн. кв. км.; 2) Москва — столиця Росії;
3) Вчора весь день йшов дощ; 4) Завтра очікується сонячна погода; 5) Дивергенція однорідного векторного поля дорівнює нулю; 6) Dog — собака (по-англійськи); 7)2x2 = 4.

  1. Поставте цифри, в якому порядку з'являлися інформаційні технології:

  • Книгодрукування;

  • Писемність;

  • Поява обчислювальної техніки;

  • Розповсюдження мережі Інтернет;

  • Поява телеграфу, телефону, радіо.

ІІ рівень

  1. Наведіть приклади методів пошуку інформації.

  2. Як і завдяки чому змінювалася елементна база комп’ютерів різних поколінь?

  3. Якими характеристиками описують роботу пристроїв введення інформації?

  4. За допомогою яких апаратних засобів можна під єднати комп’ютер до глобальної та локальної мереж?

  5. Перевести число 5610 у двійкову систему числення; 11011102 у десяткову систему числення.

  6. «Шифр Цезаря». Цей шифр реалізує наступне перетворення тексту: кожна буква вихідного тексту замінюється третьою після неї буквою в алфавіті, літери вважаються записаними по колу. Використовуючи цей шифр, зашифруйте слова: ІНФОРМАЦІЯ, КОМП'ЮТЕР, ЛЮДИНА.

  7. У кошику лежать 8 кульок. Всі кульки різного кольору. Скільки інформації несе повідомлення про те, що з кошика дістали червону кульку?

ІІІ рівень

  1. Як ви вважаєте, у які сфери нашого життя поширяться інформаційні технології в майбутньому? Яким тоді стане суспільство?

  2. Якими характеристиками описують роботу пристроїв виведення інформації?

  3. Упорядкуйте наведені назви пристроїв за швидкістю роботи з інформацією:  стример;  флеш-диск;  дискета;  диск Blu-ray.

  4. Перевести число 238 у двійкову систему числення; 10100112 у десяткову систему числення.

  5. Поставте відповідності між типом пристрою та його характеристикою:

 Вбудовані комп'ютери

 універсальні комп'ютери, якими користується одна особа

Персональні комп'ютери

 смартфони, комунікаційні пристрої з можливістю  підключення до Інтернету

Мобільні пристрої

 прилади якими оснащують побутові прилади

 Суперкомп'ютери

 потужні комп’ютери для цілодобової роботи і  обслуговування тисяч користувачів

 Сервери середнього класу  

 комп'ютери для інтенсивних обчислень

 Сервери вищого класу        

 комп'ютери для підтримки інформаційних        




  1. «Шифр Віженера». Цей шифр представляє шифр Цезаря із змінною величиною зрушення. Величину зрушення задають ключовим словом. Наприклад, ключове слово ВАЗА означає наступну послідовність зрушень букв вихідного тексту: 31913191 і т.д. Використовуючи як ключове слово ВАГОН, закодуйте слова: АЛГОРИТМ, ПРАВИЛА, ІНФОРМАЦІЯ.

  2. У шкільній бібліотеці 16 стелажів з книгами. На кожному стелажі 8 полиць. Бібліотекар повідомив Петрика, що потрібна йому книга знаходиться на п'ятому стелажі на третій зверху полиці. Яку кількість інформації бібліотекар передав Петрику?

Отже, дальтон-технологія дозволяє здійснювати особистісно-орієнтований підхід до навчання: дає учням можливість розкрити внутрішні потенціали, заставляє самостійно працювати з різними джерелами інформації, навчає їх вибирати важливе, аналізувати, порівнювати, експериментувати і робити певні висновки, які можна перевірити або теоретичним шляхом, або за допомогою експерименту. У вчитель при цьому виступає як координатор або консультант. Від того, як організоване навчання, залежить крок учнів у по­дальше життя. Саме творче ставлення до знань формує життєву позицію. Якість навчання в сучасних умовах залежить від уміння викладача використовувати інноваційні технології в конкретних умовах для кожного уроку. Вони проектують кінцеві якості учня і гарантують у майбутньому конкурентоспроможність випускни­ків на ринку праці.

Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання «Як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання». Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології.



Література:

1. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посіб./О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. за ред.. О.І.Пометун. – К.:Видавництво А.С.К., 2004.

2. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М.Голубенко. – К: Шк.. світ, 2007.

3. Конышева, А.В. Воспитание и обучение по Дальтон-плану./ А. В. Коныше-ва. — М, 2004. — 214 с.

4. Добриневская, А.И Дальтон-план в Минской педагогической гимназии 3./ А. И. Добриневская. — Минск, 2008. — 68 с.

5. Загуменов, Б.Л. Личностно-ориентированная педагогика Дальтон. / Б. Л. За-гуменов. — Минск, 2000. - 97 с.

6. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К. : Академвидав, 2004.­-352 с. (Альма - матер)

7. Організація навчального процесу в сучасній школі: Навчально - методичний посібник для вчителів, керівників навчальних закладів, слухачів ІПО / М. В. Гадяцький, Т. Н. Хлєбнікова. - Харків : Веста : Видавництво «Ранок», 2004. - 136 с. - (Серія «Управління школою»).

8. Информатика. Задачник-практикум в 2т./Под ред. И. Г. Семакина, Е.К. Хеннера: Том 1. — М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2000. — 304 с.

9. http://www.pedagogikafine.ru

10. http://www.shkolnymir.info

11. http://elenamalina.ucoz.net/load/dalton_tekhnologija/1-1-0-1

12. http://festival.1september.ru

13. http://nauka-pedagogika.com

14. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. по­сібник. — К:13МН, 1998. — 204 с.

15. Бондар С. Компетентність особистості — інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / С. Бондар // Біологія і хімія в школі. — 2003. — № 2. — c. 8—9.

16. Н.М. Вінницька Можливості використання освітніх блогів Техноголія ВЕБ 2.0 / Н.М.

Вінницька // Інформатика в школі.- 2012.-№7(43)- С. 1-18.

17. Гранкіна Т.О. Інформаційні технології як засіб контролю знань / Т.О. Гранкіна, В.В. Кармазіна— К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. — С. 42-43.

18. Дворецька Л.П. Про впровадження тестових технологій у практику вимірювання навчальних досягнень учнів. — К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. — С. 50-51.

19. Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Телекомунікаційні проекти: Стан та перспективи / Н.П. Дементієвська, Н.В. Морзе // Комп'ютер в школі та сім'ї. — 1999. — №4. — c. 12-19.

20. Марценюк С. Впровадження інноваційних комп'ютерних методів навчання /С. Марценюк // Освіта. Технікуми, коледжі. — 2004. — №2(8). — c. 10-11.



21. О.М. Пєхоти Освітні технології: [навч.-метод. посібник]./О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська. – К.: А.С.К., 2004. – 256с.

22. Поцюрко Р. Запровадження інноваційних форм і методів навчання / 1. Р.Поцюрко // Освіта. Технікуми, коледжі. - 2002. - №2(3). - c. 22-23.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка