Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Формування культури поведінки молодших школярів



Скачати 369.77 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір369.77 Kb.
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації

Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Формування культури поведінки молодших школярів

З досвіду роботи класного керівника,

вчителя початкових класів

Веприцької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Коноваленко Наталії

Володимирівни

2007

Зміст


  1. Подання______________________________________________1

  2. Характеристика________________________________________2

  3. Анотація______________________________________________3

  4. Опис змісту досвіду

  1. Основна частина_______________________________________4

  2. Структура класного учнівського самоврядування___________9

  3. План навчально-виховної роботи класного керівника 4 класу__10

  4. Бібліографія___________________________________________16

  5. Додатки______________________________________________17

Зайнятість учнів у позашкільний час________________________18

План індивідуальної роботи з учнями _______________________19

Сценарій свята «Я веселий, добрий сміх, мене

вистачить на всіх!»______________________________________21

Виховна година «Будь обережним з вогнем»_________________26

Виховна година «Слухаю і чую інших»_____________________30

Голові ради РМК

завідуючій РМК

Халюк В.В.
Подання
Адміністрація Веприцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів просить розглянути авторські матеріали вчителя початкових класів Коноваленко Наталії Володимирівни, спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії, з метою експертної оцінки у зв’язку з представленням на районний конкурс «Класний керівник-2007».

Директор школи: О.М. Янковський


1


Анотація

досвіду роботи вчителя

Коноваленко Наталії Володимирівни, класного керівника 4 класу.

Робота класного керівника Коноваленко Наталії Володимирівни на тему:

«Формування культури поведінки молодших школярів» направлена на пошук нових методів та форм роботи по організації учнівського колективу в сучасних умовах. Враховуючи суттєві зміни в суспільстві та зміну життєвих орієнтирів молодого покоління вчителька пропонує свої підходи до вирішення проблеми організації учнівського колективу.

Дана робота допоможе класному керівнику, який починає формувати учнівський колектив.


Заступник директора школи

з виховної роботи: Н.В.Слєпова.


2


Характеристика

вчителя початкових класів

Веприцької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Коноваленко Наталії Володимирівни,

вчителя вищої кваліфікаційної категорії,

24 серпня 1969 року народження.


Коноваленко Н.В. працює у Веприцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів з 1988 року вчителем початкових класів. Загальний педагогічний стаж становить 19 років.

Наталя Володимирівна—сумлінний та добросовісний працівник, відзначається відповідальністю до роботи та посадових обов’язків. Систематично працює над собою, постійно займається власним самовдосконаленням.

Коноваленко Н.В. в роботі проявляє професіоналізм, ініціативу, творчість. Вчителька досконало володіє ефективними методами організації навчально-виховного процесу, сучасними формами роботи.

Коноваленко Н.В. творчо підходить до планування навчально-виховної роботи, враховує психолого педагогічну доцільність повторення навчального матеріалу з метою забезпечення систематизації зміцнення і поглиблення знань учня.

Учні Наталії Володимирівни є активними учасниками всіх шкільних та районних конкурсів.

Коноваленко Н.В. підтримує тісні відносини з батьками. Веде просвітницьку роботу серед них.

Добрі знання психологічних особливостей учнів, доброта, внутрішня та зовнішня культура дають змогу Наталії Володимирівні формувати педагогічно доцільні стосунки з учнями, ефективно впливати на формування їх естетичних потреб.


Директор школи: О.М.Янковський
Заступник директора школи

з виховної роботи: Н.В.Слєпова.


3

Непорушною педагогічною істиною вчителя,



має бути прагнення захистити дитяче серце від

огрубіння, озлоблення, жорстокості і байдужості,

від безсердечно-тупого ставлення до всього

доброго й світлого у житті, перш за все до

сердечного, теплого слова.

Відомо, що злість у дитячому серці породжується

тільки грубістю, байдужістю дорослих.

Школяр—нова соціальна роль дитини. Під впливом систематичного навчання формуються зародки світогляду, починається усвідомлення, пізнання великого, широкого кола людських стосунків, у які включається школяр у процесі свого навчання і перебування у школі.

Виховна робота вчителя сприяє цьому процесу дорослішання, допомагає дитині пізнати себе і зробити правильний вибір в цих складних, різноманітних відносинах. Відбувається це шляхом включення кожного учня в активну спільну діяльність. Таким чином забезпечується виховний і розвиваючий вплив на особистість, що формується. У процесі цієї діяльності розширюється кругообіг дітей, задовольняються їх творчі, пізнавальні й естетичні потреби, удосконалюються почуття, воля, прокидається емоційна чуйність. У наш час, коли йде становлення молодої Української держави, у різних сферах життя відбуваються значні зміни: пошуки нових, прогресивних шляхів удосконалення форм і методів виховної роботи серед підростаючого покоління.

«Умій відчувати поряд із собою людину, вмій розуміти її душу, бачити в її очах складний світ-радість, горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання. Вмій підтримати людину, допомогти їй, коли у неї горе. Вмій виховати себе так, щоб ти не «сипав сіль» на чужі, болючі рани, щоб гучно не ступав брудними чобітьми там, де треба затамувати подих; щоб не ломитися у двері, коли треба тихенько, на пальчиках, знайти в них, щоб не сміялися тоді, коли всім сумно».

Ці слова належать видатному педагогові В.О.Сухомлинському. Стати такою
4

людиною він бажав кожному. І, звичайно, Наталя Володимирівна, бажає, щоб такими людьми—ввічливими, вихованими, культурними стали її вихованці. Культурна людина бажана в будь-якому колективі. Вона успішна в бізнесі, на будь-якій посаді. Саме виявлення людиною рис культурної поведінки характеризують її ставлення до іншої особистості, допомагають їй швидко адаптуватися в новому середовищі, формувати дружні стосунки з людьми.

Складність розвитку цих якостей у молодших школярів зумовлена різноманітними факторами. А саме: реформованістю емоційно-вольової сфери дітей цього віку, недостатністю досвіду соціальної поведінки, впливом негативних зразків поведінки і наслідування їх, статусом у шкільному колективі. Тому процес формування культурної поведінки молодих школярів—складний і довготривалий.

Робота з виховання навичок і звичок культурної поведінки дитини починається у сім’ї, але набуває цілеспрямованого, систематичного характеру тільки з її приходом до школи. Саме у початковій школі закладається не тільки основа акуратності, охайності, а й ввічливості, точності, прищеплюються гарні манери, правила поводження серед людей на вулиці та у громадських місцях, культура спілкування, вміння жити в колективі.

Сформованість основних рис культури поведінки особистості тісно пов’язана з внутрішньою культурою людини. Саме форми зовнішньої поведінки відображають її моральні цінності, естетичні потреби, ставлення до існуючих норм суспільства.

Моральною основою ставлення однієї людини до іншої є доброзичливість і повага її честі та гідності.

Основними педагогічними методами формування знань у школярів про культуру поведінки є роз’яснення, позитивні приклади і зразки з художньої літератури та життя, ознайомлення з правилами поведінки учнів у школі. Репродуктивний етап формування важливих моральних якостей молодших школярів, які свідчать про рівень культури особистості, Наталя Володимирівна реалізовує під час проведення етичних бесід на теми: «Добро в нашому житті», «З чого складається ввічливість?», «Ввічливих і лагідних шанують скрізь», «Яку людину можна назвати сердечною?», «Чому необхідно дотримуватися норм і правил культурної поведінки?»

5

Акцентуючи увагу учнів на позитивних якостях культури поведінки, вчителька



не лишає поза увагою і протилежні за моральним спрямуванням прояви та дії людей. А саме—брутальність, хамство, злість, зухвалість. Прикладів виявлення учнями як позитивних, так і негативних якостей у різноманітних ситуаціях шкільного життя можна навести чимало. Завдання Наталі Володимирівни полягає в тому, щоб привернути увагу дітей до подібних ситуацій, спонукати їх до аналізу, визначати їх аморальний характер. Саме ця робота сприяє усвідомленню дитиною своєї поведінки і дій, що є необхідною умовою формування суспільно корисних навичок і звичок, моральних норм поведінки.

Доцільною була проведена разом з учнями бесіда «Чому треба остерігатися хамів?» Увага школярів була зосереджена на таких питаннях:



  1. Кого називають хамами?

  2. Чи були ви свідками проявів хамства?

  3. Чи шкодять хами своєю поведінкою іншим людям?

  4. Як захистити себе від хамства?

  5. Дайте свої поради: «Як подолати хамство?»

Однак у багатьох школярів дуже часто спостерігається помітне відставання розвитку навичок і звичок культурної поведінки від знання відповідних правил. Щоб подолати цей дисбаланс, вчителька систематично привчає школярів до виконання правил культурної поведінки. Найбільш розповсюдженою формою розвитку у молодших школярів навичок культури поведінки є вправи. Вони передбачають не тільки просте повторення, закріплення правильних дій, а й підкріплювання їх позитивними емоціями, приємними переживаннями.

В своїй практиці Наталя Володимирівна часто використовує вправу «А як би ти вчинив?» У цій вправі учням необхідно запропонувати свій варіант вирішення конкретних життєвих ситуацій, обґрунтувавши його.

Наприклад:


  • Сашко впав у калюжу, а Івась стоїть і сміється…

  • Вчителька розмовляє з Оленкою, а Мишко в цей час звертається зі своїми проблемами.

6

Культуру поведінки особистості також характеризує її вміння переносити

знання та дії, використані в одній ситуації, на іншу, знаходити правильний спосіб поведінки в новій обстановці на основі вже відомих правил. Це завдання достатньо складне для молодших школярів. Тому, щоб успішно розв’язати його, вона намагається вчити дітей виконувати правила поведінки в ситуаціях, з якими найчастіше вони зустрічаються: у школі, на вулиці, у громадських місцях, у сім’ї. При цьому конкретні правила обов’язково повторюватимуться. Це необхідно для того, щоб дитина навчилася виконувати одне й те саме правило в різних умовах. Формуючий вплив на дитину мають: схвалення дорослого, заохочення колективу, підтримка друзів, досягнення певного авторитету.

На сьогоднішній день у 3 класі навчається 10 учнів. На перший погляд, ці 10 сонячних зайчиків—чомучок такі однаково рухливі, енергійні, заклопотані, і, разом з тим у кожного з них свій внутрішній світ.

Частина дітей виховуються в сім’ях, де не обходиться без брутальних слів, лайок, бійок, вживання спиртних напоїв. Такі сімейні проблеми дуже болісно переживають діти. Вони, переступаючи поріг класу, вже мають певне негативне психологічне навантаження. Завдання вчительки полягає в тому, щоб допомогти таким школярам «розкритись», зняти напруженість і «влитися» з позитивними емоціями в шкільне життя.

Всіх дітей вона намагається залучити до позакласної роботи. Їм подобається виступати в образах казкових героїв, читати вірші, співати пісні. Її вихованці—активні учасники районних та шкільних конкурсів, змагань, ігор та вікторин.

Всі діти мають доручення, котрі змінюються через кожні 2 тижні. Разом з вихованцями вона побувала в Київському національному цирку, в Театрі ляльок, в Академічному театрі опери і балету для дітей м. Києва, в Київському планетарії, Водно-інформаційному центрі м. Києва, в Краєзнавчому музеї м. Фастова, в Фастівській школі народної майстерності. Кожного року вони відвідують новорічні вистави в Будинку культури залізничників.

Наталя Володимирівна намагається прищепити учням любов до прекрасного, щоб вони вміли бачити і відчувати красу мистецтва. Вони пізнають цей неповторний, великий світ. 7

Недарма і куточок їх так і називається «Пізнайко». В ньому є багато рубрик: чергування, привітання з днем народження, доручення, новини класу, цікава інформація, фотоколаж, куточок добрих справ.

Діти зростають дружними, доброзичливими, щедрими, називають один одного по імені.

Отак, з дня на день, з року в рік, пізнаючи премудрості життя, вчителька мріє пам’ятати золоті зернята добра, честі, справедливості в душах своїх вихованців, щоб в недалекому майбутньому пожати велику і багату на врожай ниву.

8

Структура



класного учнівського самоврядування


Староста
Заступник

Пізнайки- Пізнайки- Пізнайки-

читайлики. спортсмени. трударики.

Організовують роботу Беруть участь в Стежать за

класної бібліотеки. організації спортивних збереженням

змагань, екскурсіях, чистоти і порядку

прогулянок в природу. в класі, організовують

чергування.


Пізнайки- Пізнайки-

розумники. грайлики.

Допомагають Допомагають

слабшим у навчанні. у підготовці класних

Стежать за збереженням свят, конкурсів,

підручників, чистотою концертів.

зошитів.


9


План навчально-виховної роботи класного керівника

4 класу на 2007-2008 н.р.

класний керівник Коноваленко Н.В.

10

Характеристика класу


У 4 класі навчається 10 учнів. З них 3 дівчинки і 7 хлопчиків. Клас дружний. Між дівчатками та хлопчиками панує доброзичлива атмосфера. Діти добрі, подільчиві, щирі, щедрі. Є діти з багатодітних сімей—це Дирій Віктор, Орлівський Святослав, Цибуленко Микола. Над Корніліним Ельвіном оформила опікунство бабуся. Інколи без поважних причин пропускає школу Ковтун Віталій.

Дуже важко навчання дається Цибулинку Миколі та Міщенку Віталію. Старанні у навчанні Костецька Тетяна, Корнілін Ельвін.



Зміст виховної роботи у 4 класі:

  • сприяти подальшому засвоєнню дітьми моральних норм, правил; забезпечувати оволодіння новими нормами поведінки;

  • формування у дітей власне ставлення до того, що їх оточує;

  • вчити поважати один одного, їхні права, стать;

  • збагачувати досвід емоційних переживань;

  • продовжувати формувати вміння протидіяти злу;

  • продовжувати вчити учнів піклуватися про своє здоров’я.

11





Вересень

Жовтень

Листопад

Масові

заходи


1.День знань. Міжнародний рік дитини. Декларація прав людини.

2.Класні збори.

3.Привітання літніх іменинників.


1.День Учителя (участь у концерті, привітання вчителів).

2.Виставка робіт учнів «Світ моїх захоплень»

3.Тиждень культури.


1.Підготовка та участь у конкурсі «Найрозумніший»


Робота по підвищенню

якості знань та поведінки



1.Бесіда про дотримання вимог щодо зовнішнього вигляду.


1.Бесіда «Чи добре ми знаємо себе та один одного?»




Заходи по охороні життя та

здоров’я



1.Основні правила безпеки руху.

2.Правила протипожежного захисту.

3.Уражаючі фактори ядерного вибуху.


1.Рух транспортних засобів.

2.Правила поведінки з вибухонебезпечними речовинами.

3.Засоби колективного захисту.


1.Призначення попереджувальних знаків на транспортних засобах.

2.Правила поведінки при виникненні пожежі.



Індивідуальна робота




1.Робота з учнями, що складають групу ризику.

1.Бесіда з хлопцями «Лицарство у наш час»

Робота з батьками

1.Організаційні батьківські збори.

1.Засідання батьківського комітету.

1.Анкетування сімей з метою виявлення спільних інтересів батьків та дітей.

12





Грудень

Січень

Лютий

Масові

заходи


1.Турнір лицарів (до Дня Збройних Сил України)

2.Підготовка та участь у новорічному ранку.



1.Екскурсія в зимовий ліс.

2.Конкурс малюнків на протипожежну тематику.



1. «Веселі старти», участь у змаганнях.

2.Бесіда про свято Стрітення.



Робота по підвищенню

якості знань та поведінки



1.Участь у декаді математики.

1.Участь у декаді біології.

1.Бесіда «Розкажи мені про себе».


Заходи по охороні життя та

здоров’я


1.Гальмівний шлях транспортних засобів.

2.Ступені опіків. Доклінічна допомога при опіках.




1.Вимоги до руху велосепидистів.

2.Лісові пожежі.

Гасіння осередків лісових пожеж.

3.Аварії на залізницях.



1.Правила поведінки на зупинках.

2.Повінь.Дії учнів при загрозі повені.



Індивідуальна робота

1.Анкетування учнів, що навчаються нестабільно, з метою з’ясування причин такого ставлення до навчання.




1.Бесіда з дівчатами «Яка вона, справжня леді?»

Робота з батьками

1.Батьківські збори.

1.Рейд-перевірка підготовки учнів до уроків.

1.Участь батьків у виставці «Моя родина»

13





Березень

Квітень

Травень

Масові

заходи


1.Святковий концерт «Любих матусь вітаємо»

2.Конкурс «Нумо, дівчатка»



1.Конкурс «Смішинок»

2.День Землі (прибирання території)




1.Вітання ветеранам.

2.Підведення підсумків книги рекордів класу (за 3 клас)



Робота по

підвищенню

якості знань та

поведінки



1.Підготовка та участь у декаді української мови та літератури.


1.Бесіда «Смак і мода»


1.Бесіда «Посієш звичку—пожнеш характер».

Заходи по охороні

життя та

здоров’я


1.Призначення номерних, упізнавальних і попереджувальних знаків.

2.Запобіжні заходи при користуванні електроприладами.



1.Вікторина-гра

«Як ти знаєш правила безпеки».

2.Практичні заняття (День ЦО)


1.Поведінка на відкритих водоймах.

Індивідуальна

робота


1.Бесіда з учнями, що складають групу ризику, з метою виховання в них самодисципліни та відповідальності.




1.Бесіда з учнями, що потребують допомоги у самовираженні та самовдосконаленні.

Робота з батьками

1.Засідання батьківського комітету (робота з учнями, що складають групу ризику)

1.Анкетування сімей з питань їхнього ставлення до заохочення і покарання дітей у школі та методів цієї роботи у домашніх умовах.

1.Батьківські збори за результатами навчального року.

14

Соціальний паспорт класу

Всього

учнів




















Кільк-ть

неповних

сімей


Учні,

потерп.


в наслідок

Чорноб. катастр.



Кількість

дітей


Кільк-ть

дітей-


інвалідів

Учні, що потребують

педагогічної

уваги





Хлоп.

Дівч.

Всього

сімей


3-х

4-х

всього

дітей


всього

сімей


в них

дітей





сиріт.напів.







10

7

3

3

2

1

10

1

1

3




--

1

15
Бібліографія





  1. 1.Боришевський М.Й.. Моральні переконання та їх формування у дітей. К.: Знання, 1989. 48 с.

  2. Воспитание сознательной дисциплины и культуры поведения школьников: Из опыта работы/ Под ред. И.С.Марьенко. М.:Просвещение, 1992. 159 с.

  3. Початкова школа, 2006 рік, №10.

  4. «Розкажіть онуку» , 1999 рік, № 3,4.

  5. Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям.—К.:Рад.школа, 1974.-288с.

16

Додатки


17

Зайнятість учнів у позашкільний час







п/п

Прізвище, ім’я учня

Назва секції, гуртка

Місце

знаходження

Час заняття за

днями

1

Дирій Віктор

Ансамбль народного танцю «Пролісок»

с. Веприк

будинок культури



Вівторок,

п’ятниця



2

Дмитренко Кристіна

Музична школа

с. Веприк

ЗОШ


Понеділок,

середа, субота



3

Костецька Тетяна

Музична школа

с. Веприк

ЗОШ


Понеділок,

середа, субота



4

Корнілін Ельвін

Музична школа

с. Веприк

ЗОШ


Понеділок,

середа, субота



5

Ковтун Віталій

--------------------







6

Коцюбівська Вікторія

--------------------







7

Міщенко Віталій

--------------------







8

Орлівський Святослав

Гурток «Вишиванка»

с. Веприк

ЗОШ


Вівторок

9

Хоменко Максим

Ансамбль народного танцю «Пролісок»

с. Веприк

будинок культури



Вівторок,

п’ятниця



10

Цибуленко Микола

--------------------






18
План індивідуальної роботи з учнями 4 класу






п/п

Прізвище, ім’я учня







1

Дирій Віктор

Енергійний. Рухливий, балакучий.

Дружить з усіма. Може спасувати

перед труднощами. Вчиться не на повну силу. Приймає участь у всіх позакласних заходах.

Контроль за навча-

нням. Спрямовувати надмірну гіперактивність у правильне русло.

2

Дмитренко Кристіна

Ввічлива, горда, легко ображається. Повільна. Іноді невпевнена в собі. Дружить не з багатьма. Активна у класному житті. Має організаторські здібності. Складає вірші та казки.

Підтримувати позитивні зусилля, розвивати почуття впевненості в собі.

3

Ковтун Віталій

Неуважний, неактивний, невпевнений інколи у собі. Має хист до малювання. Навчається не на повну потужність. Дружить зі всіма хлопцями класу.

Залучати до позакласних заходів; розвивати впевненість у собі; контроль за навчанням.

4

Костецька Тетяна

Ерудована, спокійна. Розсудлива, покладиста, активна. Вболіває за інтереси класу. Не пасує перед труднощами. Напориста у досягненні мети. Має організаторські здібності. Вчиться із задоволенням. Складає вірші та казки.

Підтримувати позитивні зусилля.

5

Корнілін Ельвін

Життєрадісний, активний, товариський, подільчивий. Не завжди вміє зосередитись. Артистичний. Дружить зі всіма. Фантазер. Складає вірші та казки. Інколи не впевнений в собі.

Розвивати впевненість у собі.

















19





6

Коцюбівська Вікторія

Демонстративна, нестримана. Любить бути в центрі уваги. Часто ображається. Дружить переважно з хлопцями. Вчиться не на повну силу.

Постійний контроль за поведінкою і навчанням.

7

Міщенко Віталій

Мовчазний на уроках, іноді не впевнений у собі, хазяйновитий. Дружить зі всіма хлопцями. Любить спортивні ігри з м’ячем.

Розвивати впевненість у собі, активність.

8

Орлівський Святослав

Вразливий. Не завжди вміє зосередитись. Інколи не впевнений у собі. Хазяйновитий. Не завжди приділяє достатньо уваги навчанню. Дружить з усіма.

Розвивати впевненість у собі, заохочувати при колективі.

9

Хоменко Максим

Товариський, енергійний, покладистий. Активний у житті класу. Вчиться не на повну потужність. Любить спорт, математику. Має організаторські здібності.

Підтримувати позитивні зусилля, контроль за навчанням.

10

Цибуленко Микола

Товариський, вразливий, добрий. Підтримує дружні стосунки з більшістю однокласників. Навчання дається дуже важко.

Приділяти увагу естетичному вихованню, контроль за навчанням, організовувати взаємодопомогу.

20

Голові журі ІІ етапу районного



конкурсу «Класний керівник-2007»

вчительки Веприцької ЗОШ І-ІІІ ст.

Коноваленко Наталії Володимирівни

Заява
Прошу дозволити приймати участь у конкурсі

«Класний керівник-2007»

24.09.07.р.

Журі в складі:

голови журі Янковського О.М.,

членів журі Федорович О.С., Слєпової Н.В., Стельмаха М.І.

представляють класовода 4 класу Веприцької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Коноваленко Наталію Володимирівну

на участь у районному етапі конкурсу «Класний керівник-2007»



Візитна картка
Коноваленко Наталія Володимирівна

24серпня 1969 року освіта вища.

Закінчила Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

інститут ім. Григорія Сковороди

Спеціальність за освітою: педагогіка та методика початкового навчання.

Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,

с.Веприк,

вул. Стеценка 3, тел. 45-9-30

Стаж роботи 19 років

Вища кваліфікаційна категорія

Заявка

на участь у районному етапі конкурсу «Класний керівник—2007» вчительки початкових класів Веприцької ЗОШ І-ІІІ ступенів Коноваленко Наталії Володимирівни



27.09.07 р.

Коноваленко Наталія Володимирівна працює у Веприцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів з 1988 року. Загальний стаж 19 років.

Наталія Володимирівна сумлінний та добросовісний працівник, відзначається відповідальністю до роботи, професійних обов’язків. Добросовісно планує роботу, готується до уроків. Вимоглива до себе та до оточуючих. Систематично працює над собою, постійно займається власним самовдосконаленням. В процесі роботи використовує ефективні форми і методи організації навчально-виховного процесу.

Визначальним у роботі вчительки є постійний пошук нових і оптимальних методів з учнями.

Наталія Володимирівна класний керівник 4 класу. Проводить змістовну позакласну роботу, велику увагу приділяє вихованню учнів. В класному колективі 4 класу 10 учнів. Свою роботу спрямовує на виховання в учнів свідомої дисципліни, норм культурної поведінки, на розвиток естетичного смаку. Готує вихованців до свідомого життя, вимагає від них дотримання навчальної дисципліни, поважає гідність учнів. Підтримує постійний зв'язок з батьками, надає їм поради у вихованні учнів.

Якими є потреби та інтереси сучасних дітей?

У наш час, коли йде становлення молодої Української держави, у різних сферах життя відбуваються значні зміни: пошуки нових, прогресивних шляхів удосконалення форм і методів виховної роботи серед підростаючого покоління.

Що найголовніше в учительській праці? Знати дитину. Легше любити увесь світ, ніж одну дитину. Виховання лише тоді стає реальною силою, коли воно ґрунтується на вірі в дитину. Чим би не бавив дітей вогник, яким є для них учитель, у цій приваблюючій силі завжди є найголовніше—єдність духовного життя вчителя й учнів. Творча праця, захоплення улюбленою справою—найвірніший шлях до серця дитини.

Видатний педагог В.О. Сухомлинський писав, що потрібно вміти відчувати поряд із собою людину, вміти розуміти її душу, бачити в її очах складний світ—радість, горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавати людині болю, образи, хвилювання. Потрібно вміти підтримати людину, допомогти їй, коли у неї горе. Вміти виховати себе так, щоб не «сипати сіль» на чужі, болючі рани, щоб гучно не ступати брудними чобітьми там, де треба затамувати подих; щоб не ломитися у двері, коли треба тихенько, на пальчиках, зайти в них, щоб не сміятися тоді, коли всім сумно.

Стати саме такою людиною він бажав кожному.

Людина не народжується вихованою, культурною. Моральні якості формуються в неї по мірі виховання і, перш за все, виховання в сім’ї, тобто більшу частину свого життя дитина проводить удома. Домашня атмосфера, побут, стосунки батьків між собою, з близькими, незнайомими і знайомими людьми—це багатство ситуацій, завдяки яким дитина вчиться поводитися. Потрібно вчити дитину поводитися в тих чи інших випадках, пояснити їй що добре, а що погано.

Деякі батьки думають, що виховання дітей—справа лише школи. Роль сім’ї з віком дитини не зменшується. Школа зосереджує свою увагу насамперед на інтелектуальному розвиткові дитини. Виховання в сім’ї—це виховання вчинками, діями, прикладами. А вони можуть бути або добрі, або погані.

Сьогодні на практичне виховання шляхом «спостереження і засвоєння» часу стало значно менше. Раніше діти здебільшого щодня бачили, як працюють їхні батько, мати, дідусь, бабуся або ж сусіди.

Звичайно, світ безпосереднього переймання досвіду й уміння, зразків поведінки й вирішення проблем теперішнім дітям протягом більшості днів тижня виявляється недоступним. Родина, як правило, збирається вдома тільки ввечері, після роботи і після школи, та ще у вихідні дні.

Вченні підрахували, що сучасна людина присвячує вихованню дитини 5 хвилин на день, а решту часу—роботі. Не можна заплющувати на це очі, хтось повинен займатися дітьми!

Поки що «займаються» комп’ютерні клуби, викачуючи гроші й руйнуючи дитячі душі.

Зараз засоби масової інформації, нестійкі сімейні стосунки, конфлікти, недосконалі методи навчання викликають зміни в мозку людини, особливо підростаючого покоління. Дитина відкладає в пам’яті все, що бачить. Це—фундамент особистості. Чи багато позитивної інформації несуть фільми, повідомлення в газетах і журналах, телебачення? Звичайно, світ змінюється, змінюються і люди, але можна ж використовувати добре, гарне, корисне.

Можна прочитати цікаву книжку, колекціонувати марки, монети, листівки, календ арики, обгортки від цукерок, засушені рослини, полюбляти дивитися футбольні матчі, але водночас лишатися людиною, здатною для суспільно корисної діяльності. Тобто, захопленню присвячувати вільний від навчання час.

Якщо ж дитина починає відчувати психологічний дискомфорт, якщо не посидить перед комп’ютером, з головою поринути у віртуальний світ гри чи Інтернету, або не витратить кілька годин на телевізор, повсякчас перемикаючи канали пультом дистанційного керування,--то можна вже говорити про залежність, навіть психіатричний діагноз. Скажімо, надмірне захоплення грою (на комп’ютері чи з мобільним телефоном, в карти, атракціони) дістаю назву ігроманії.

Як і наркоманія та алкоголізм, це психічний розлад, в основі якого—патологічний потяг, зумовлений формуванням у головному мозку застійного збудження, певної умовно-рефлекторної домінанти.

Але ж не всі діти стають на шлях залежності від комп’ютера, мобільного телефону, безпосереднього перегляду телепередач, наркотиків, цигарок, спиртного…

Є діти, які за своїми бажаннями і вподобаннями відвідують бібліотеки, різні гуртки, секції, займаються музикою і танцями. Адже здоровий моральний розвиток дитини неможливий без тісної взаємодії мистецтва і спорту.

Немає у світі такої дитини, у якої не було б улюбленої справи, заняття, що приносить їй радість. Причому джерело радості часом криється не тільки в самій праці, а й у тому спілкуванні, що дає праця або певна діяльність.

У наших дітей свій стиль життя, у якому комп’ютер, мобільний телефон, модний одяг відіграють не останню роль. Це потрібно розуміти і з цим доведеться змиритися. Та якщо матеріальне становище сім’ї не дає змоги зробити дорогу покупку, то дитині слід пояснити: « ти ж сам бачиш, що ми не можемо собі цього дозволити. Але нічого, виростеш, підеш на роботу і купиш собі все, про що мрієш».

А які ж потреби сучасних дітей? «Знайти методи виховання, уміти відчувати, розуміти дитину—що ще потрібно для успішного виховання? Треба, мабуть, ще вміти керувати своїми почуттями кожну хвилину, кожну годину, кожний день спілкування з дітьми. Інакше кажучи, як і в будь-якій майстерності, у вихованні не обійтися без технології повсякденного спілкування». (В. Сухомлинський)

Дитина завжди відчує гостру потребу в спілкуванні з батьками. Через безліч турбот у більшості батьків немає часу, щоб поспілкуватися з дитиною.

Потреба в спілкуванні в дитини нерозривно пов’язана з потребою в ласці. Якщо дитина відчула холодність батьків, вона нервує, говорить грубощі, «не знаходить собі місце». Це «нервове начало»--своєрідна вимога тепла. Ласка пом’якшує вдачу, створює контактність, встановлює ту необхідну рівновагу, без якої не може бути продуктивного спілкування. Дитина хоче, щоб до неї доторкнулися, шукає добрих поглядів, слів. Вона егоїстично та наполегливо вимагає до себе доброго й шанобливого ставлення.

Особливістю психічного розвитку кожної здорової дитини є потреба в діяльності.

Пізнаючи навколишній світ, вона намагається діяти в цьому світі. Між властивістю психічного розвитку дитини, тобто потягом до діяльності, і працьовитістю дистанція велика і знак рівності між ними двома поняттями ставити не можна. Завдання батьків і вчителів полягає в тому, щоб цю природну схильність, яка є лише передумовою працьовитості, за допомогою певних педагогічних заходів перетворити в одну з найважливіших якостей особистості.

В. О. Сухомлинський висловлював думку про те, що найскладніше завдання вихователя полягає в тому, щоб сформувати в кожній людині її тверде, несхитне моральне осереддя, утвердити ідеал, дати на все життя могутній духовний заряд непримиренності до зла, виробити вміння самостійно орієнтуватися в складних обставинах життя. Треба так впливати на свідомість і почуття дітей, щоб їх полонила моральна краса людської поведінки, щоб кожна дитина сама прагнула до щастя бути морально красивою.

Творчо використовуючи думка педагогів-новаторів, постійно коригуючи власний досвід, поступово відбираючи найцінніше й прийнятне для роботи в умовах своєї школи, я дійшла висновку, що в класі (в якому я працюю) потрібно створити цілеспрямовану систему розвитку позитивних емоційних почуттів, здатності сприймати та оцінювати прекрасне в житті, людині, природі, праці, мистецтві; взаєминах, творити прекрасне, жити й працювати за законами краси, набувати морального досвіду, успадкувати духовні надбання українського народу.

Батьківські збори
Лекція

«Спілкування батьків і дітей»

Спілкування батьків і дітей

Чи завжди ми, батьки, розуміємо власну дитину? Чи завжди справедливо до неї ставимося?

Проаналізуймо педагогічну ситуацію.

Одного разу вчителька запитала першокласницю, тиху, задуману дівчинку:

--Чого тобі найбільше хочеться?

--Я хочу захворіти.

--Чому?—здивувалася вчителька.

--Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розказувала мені казки, читала книжки. Мені було так добре.


--Про що свідчать слова дівчинки?

--Чому так часто нашим дітям не вистачає уваги батьків?


З раннього дитинства малюка виховує все, що його оточує: люди, речі, природа, суспільні явища. Але в усі періоди дитинства й юності, незважаючи на різноманітні впливи, найвідповідальнішою є роль батьків.

Сім’я—особлива атмосфера, куди дитина несе свої радість і горе, роздуми і сумніви. І якщо учень не ділиться з батьками своїми думками, не розказує про свої справи, батькам варто задуматися над тим, чи справжня їхня «машина сімейного виховання».



Сімейне спілкування. Від цих слів віє теплотою і сердечністю, турботою про дітей, доброзичливістю і чуйністю. Психологи стверджують, що правильно організоване спілкування—запорука доброго настрою, душевного спокою. Проте встановлено, що ніде люди не ранять одне одного так боляче, як удома в сімейних конфліктах.

Правильно роблять ті дорослі, які велику увагу приділяють повсякденному спілкуванню з дитиною. Вони розповідають багато цікавого, читають книжки, складають казки, обговорюють події дня. Виявляється, вмінням говорити з дитиною, правильно будувати спілкування володіють не всі батьки. Розмовляючи з колегами по роботі, ми відповідним чином підбираємо слова, намагаємося передбачити реакцію співбесідника, а спілкуючись із власними дітьми, керуємось, як правило, принципом «кажу все, що хочу». Слово—могутній засіб виховання, тому і користуватися ним слід дуже обережно, особливо в конфліктних ситуаціях.

В. Сухомлинський підкреслював, що від того, яким буде слово матері—лагідним, добрим, уважним, розумним, сердечним чи дратівливим, сварливим, злим,--залежить і виховання у дітей почуття відповідальності. Відомий педагог неодноразово вказував на емоційність мовлення. «Як важливо,--підкреслював він,--щоб у кожному слові вихователя трепетала, хвилювалася, раділа й обурювалася жива людська пристрасть! Бо хоч який високий буде зміст слів, що їх чує дитина, вони залишаться для неї мертвими, поки в неї не займеться вогник почуття, не запульсує кров. Цю душевну повноту і насиченість слова не можна почерпнути ні з яких книжок, посібників, указівок. Вона дається тільки життям…».

Стежте за власним мовленням. Пам’ятайте, що воно—відображення вашої особистості. Намагайтеся говорити спокійно, доброзичливо. Не зловживайте словами «повинен», «треба». Зверніть увагу на те, чи говорите дітям «дякую», «вибач», чи вистачає вам терпіння шукати все нові й нові слова для роз’яснення і переконання.

Звичайно, спілкування не виключає вимогливості. Але вона не повинна домінувати у взаєминах дітей і батьків. «Дрібниці» слід виправляти, реагувати на них, але інколи вміти і не бачити.

Пам’ятайте, що діти люблять не тільки слухати, але й думати, висловлювати власні судження, тобто вони хочуть брати участь у спілкуванні. Будьте уважними до мовлення дитини, адже мова, як відомо,--знаряддя культури спілкування. Ненав’язливо поправте малюка, який неправильно промовив слово чи побудував фразу, причому краще робити це по ходу розмови, так, щоб не переривати спілкування.

Важливо формувати у дітей навички ввічливого спілкування: вміти вислухати співбесідника, з повагою ставитися до його думки; вживати слова ввічливості відповідно до ситуацій, звертання: «пробачте, чи не скажете…»; «перепрошую, скажіть, будь ласка…», «вибачте…»; «спасибі…»; «дякую…»; «щиро дякую…»; «велике спасибі…» тощо. Будьте взаємо ввічливі й частіше спілкуйтеся.

Пам’ятка з трудового виховання дітей

Труд облагороджує людину. Отже, залучення дітей до праці—один із найважливіших аспектів виховання гармонійно розвиненої людини. Однак не всі батьки знають, як саме і коли саме залучити дітей до праці, тому доцільно дотримуватися таких порад:





  1. Кожного дня привчайте своїх дочок та синів до праці. Підберіть їм посильні трудові доручення і терпляче домагайтеся їх виконання.

  2. Радійте успіхам дитини, заохочуйте її трудові починання. Нехай не дратують вас невдачі. Навчіть малюка, як треба робити правильно.

  3. Ніколи не карайте дітей працею.

  4. Виховуйте у них працелюбність і повагу до праці інших особистим прикладом, намагайтеся, щоб ваші слова і справи не розходились.

  5. Обов’язково розповідайте дітям про свою виробничу й громадську діяльність, про працю ваших товаришів, яких вони знають.

  6. Не залишайте поза увагою розповідь сина чи доньки про шкільні справи. Вислуховуйте їх до кінця.

  7. Сприяйте участі дитини у трудових справах, які проводяться в класі, школі.

  8. Намагайтеся самі надавати класу й школі посильну допомогу. Вона матиме позитивний вплив на дитину.

  9. Пам’ятайте, учитель—ваш союзник у трудовому вихованні дитини. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет.


Покарання

Чим вище підбивалося сонце, тим лютішою ставала спека. Коні збилися докупи, звісили голови.

Хлопці лежали під вербою. Володька потягнувся, тріпнув чубом:

--Може, в грушевий сад махнемо, га?

Хлопці мовчали. Звичайно, затія спокуслива—поласувати соковитими грушами. Але виразніше за груші кожен бачив перед собою грізну постать сторожа діда Гарби.

Дід не знав, що таке хвороба й утома. В найлютіші морози старий купався у річці. «Дід-степовик»--з острахом і повагою називали його в селі.

Сторож у саду ніколи не сидів, а порався біля хати. Та в критичну хвилину котилося громоподібне: «Ого-го-го!» З піднятою сапою летів дід Гарба. Він гнався за шибеником кілометрів із п’ять, а якщо траплявся дуже спритний, то й десять. Словом, не було ще такого випадку, щоб дід не зловив охочого до фруктів.

Володька не відступав.

--Давайте на конях. Якщо той…втечемо.

Грицько й Михайло нехотя підвелися. Льонька—за ними. Скочили на коней. Коли з-за горба вигулькнув сад, хлопці зупинили Льоньку й наказали: «Побачиш діда—свисти!», а самі рушили далі.

Зловивши носом терпкий запах груш, Льонька пришпорив кобилу Муху і мерщій до крайнього дерева. Тільки скочив на землю, як над садом прогриміло:

--Ого-го-го!

Дід Гарба! Льонька шмигнув до переляканої Мухи. Щоб допомогти вершникові, Муха спіймала його зубами за штанці й підкинула вгору. Описавши дугу, хлопець зарився носом у землю. У цей час хтось згріб його залізною п’ятірнею:

--Ага, попався!

У щілинку приплющеного ока Льонька побачив грізно настовбурчені дідові вуса. У Льончиному горлі забелькотіло:

--Ой, не бу-буду! Відпу-пу-стіть!

Дід узяв Муху за повід, полоненого—за комір і потяг у глиб саду. Кобила упиралася, Льонька ж пальцем боявся поворушити. «Що він зробить зі мною?—тремтів він кожною жилкою.—Повісить на груші чи кине в трясовину?»

Прив’язавши Муху, дід турнув малого до куреня. Поставив повне відро груш і наказав:

--Їж!

--Не буду!—відзеленькав Льонька зубами.

--Їж, кажу тобі!

Примочуючи грушу сльозами, Льонька почав їсти. Терпко звело рот, не було сил ні жувати, ні ковтати. Ледве домучив першу грушу.

--Їж!—знову почулося страшне слово.

Після третьої груші напала гикавка. Муха, дивлячись на Льончині муки, жалібно заіржала. Дід стояв нерухомо.

--Дідусю, рідненький…Не можу…

--А красти—можеш?

Ще проковтнув Льонька кілька груш. Бридке місиво застряло в горлі, очі полізли на лоба.

--Пустіть, дідусю, більше не бу…

--Не будеш? Отож дивись! І дітям, і внукам закажи: не беріть чужого—воно печеться.

Дід узяв хлопця за комір і, наче жабеня, підняв над собою. Льонька й не отямився, як опинився на Мушиній спині. Старенька з місця рвонула в галоп; вона так стрибала через кущі й рівчаки, ніби випорснула з вогню.

З кущів вигулькнули хлопці. Льонька, побачивши своїх, заревів на весь голос.

--Він що, бив тебе?

--Не бив…грушами…годував….

--Годував?—витріщились хлопці.—Чого ж ти ревеш?

--Еге ж, аби вас так…годували…На все життя вистачить…
ПІСЛЯТЕКСТОВІ ЗАВДАННЯ

До кожного із наведених речень дібрати правильну кінцівку.


  1. Пропозиція поласувати чужими грушами була заманливою через:

А голод;

Б спрагу;

В спеку;

Г бажання подратувати сторожа;
2. У селі сторожа називали:

А дід-садівник;

Б дід-степовик;

В дід-лісовик;

Г дід-водяник.



  1. Люди відчували до сторожа:

А повну байдужість;

Б бридкість і зневагу;

В панічний страх;

Г острах і повагу.


  1. Хлопець боявся, що дід:

А відведе його до батька;

Б відведе його до міліції;

В зв’яже мотузкою й замкне в погребі;

Г повісить на груші чи кине в трясовину.


  1. Дід примусив Льоньку:

А назвати імена співучасників крадіжки;

Б сказати ім’я своє й батькове;

В їсти груші;

Г працювати в саду.


  1. На все життя хлопець запам’ятав дідову науку:

А бережи честь змолоду;

Б не плюй у криницю—пригодиться;

В не бери чужого—воно печеться;

Г не вмієш—не берись.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка