Відділ освіти Братської районної державної адміністрації Петропавлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Братської районної ради



Скачати 239.4 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір239.4 Kb.
Відділ освіти Братської районної державної адміністрації

Петропавлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Братської районної ради

Організація пошуково-дослідницької діяльності учнів початкових класів



Врещ Алла Михайлівна – вчитель початкових класів Петропавлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Братської районної ради Миколаївської області

2013

Світ, що оточує дитину, - це передусім світ природи

з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Тут, у природі, вічне джерело дитячого розуму.

В.О. Сухомлинський

Життя доводить, що в умовах, які весь час змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина гнучка, креативна, здатна використовувати нові ідеї і задуми, знаходити нові підходи і рішення проблем. Слід зазначити важливість створення у дошкільному та шкільному закладах сприятливих умов для розвитку особливостей кожної дитини.

„Дитина від своєї природи, – писав В.О. Сухомлинський, – допитливий дослідник, відкривач світу. Так нехай же перед нею відкривається чудовий світ у живих фарбах, яскравих і тремтливих звуках, у казці і грі, у власній творчості, в красі, яка надихає її серце, в прагненні робити добро людям. Через казку, фантазію, через неповторну дитячу творчість – певна дорога до серця дитини. Я буду так вводити малюків у навколишній світ, щоб вони кожного дня відкривали в ньому щось нове, щоб кожен наш крок був мандрівкою до першоджерел – до чудесної краси природи“.

В основних напрямках загальноосвітньої і професійної школи підкреслюється, що

„найважливіша неминуча задача школи – давати підростаючому поколінню глибокі і міцні знання основ наук, виробляти навички та уміння застосовувати їх на практиці, формувати світоуявлення“. Одним зі шляхів реалізації цих задач є включення в навчальний процес досліджень над предметами і явищами в куточку живої природи, на уроці в класі, на учбово-дослідній ділянці вже з початкової школи.

Актуальність теми визначається необхідністю вдосконалювати становище навчання в початкових класах – формувати любов до навчання, винахідливість та багато інших навичок і вмінь, які неодмінно будуть грати важливу роль в їх майбутній освіті, а дослідження в шкільній освіті несуть велике значення в розвитку цих здібностей.

Мета роботи детально розглянути всі складові пошуково-дослідницької діяльності учнів в початкових класах.

Готуючись до уроку, ставлю перед собою принципове питання: як краще організувати засвоєння нового матеріалу – через репродуктивну або пошукову діяльність учнів. Дослідження шляхів розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів показали, що в початковій школі доцільно використовувати п’ять форм організації пошукової діяльності.

Форми організації пошукової діяльності молодших школярів:

- система пізнавальних завдань;

- евристична бесіда;

- метод аналогії;

- самостійне ознайомлення з новим матеріалом;

- дослідницький метод.

Я завжди пам'ятаю: тема повинна зацікавити і захопити дитину. З її вибором не варто затягувати. Більшість дітей, за винятком обдарованих, не мають постійних пристрастей, їх інтереси ситуативні. Діяти треба швидко, поки інтерес не згас.

На всіх етапах роботи ми, вчителі, повинні ясно усвідомлювати, що основною очікуваний нами результат – розвиток творчих здібностей, набуття дитиною нових знань, умінь і навичок. Точніше кажучи, ми повинні мати на увазі, що в даному випадку ми маємо справу не з одним результатом, а, принаймні, з двома. Першим можна вважати те, що створює дитина своєю головою і руками – макет, проект, звіт тощо. Другий, найважливіший – педагогічний: безцінний у виховному відношенні досвід самостійної, творчої, дослідницької роботи, нові знання та вміння, що становлять цілий спектр психічних новоутворень, що відрізняють справжнього творця від простого виконавця.

Дослідження О.Я. Савченко показали, що критеріями добору навчального матеріалу, який доцільно засвоювати в процесі пошукової діяльності молодших школярів, є [Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – 256с.]:

зв’язок нового з раніше засвоєним матеріалом;

можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання;

наявність протиріччя між опорними і новими знаннями;

готовність школярів до участі в пошуковій діяльності.



Головні завдання, що реалізуються в пошуково-дослідницькій діяльності:

  • активізація знань у процесі праці;

  • користування “механізмом думання”;

  • формування вміння здійснювати елементарну прогностичну оцінку своїх майбутніх результатів;

  • забезпечення можливості поглиблення й розширення уявлень про навколишній світ, оволодіння певними прийомами його дослідження;

  • стимулювання експериментування, прояв фантазії;

  • розвиток самостійності й ініціативи, прагнення до дослідницької діяльності;

  • формування усвідомлення поетапного пошукового процесу, розуміння значення усіх його компонентів ( пояснення, дослід, висновок);

  • розвиток й удосконалення навичок і вмінь дитини в дослідницькій діяльності.

Провідні методи, які сприяють ефективному проведенню пошуково- дослідницькій діяльності:

  • метод каталога й асоціації;

  • метод “ мозкового штурму”;

  • метод «Мікрофон»;

  • метод «ПРЕС»;

  • метод «Синтез думок»;

  • метод «Займи позицію»;

  • метод «Акваріум»;

  • метод «Два – чотири – всі разом»;

  • метод «Незакінчені речення»;

  • метод «Навчаючи – вчуся»;

Пошуково-дослідницьку діяльність проводжу під час уроків, екскурсій на природу, з метою узагальнення та систематизації знань дітей. За таких умов учні 1 класу будуть готові включатися в дослідницький пошук у спільній взаємодії з педагогом та іншими дітьми.

Але саме організація та проведення дослідницької діяльності вимагають від педагога певної підготовки.



Алгоритм підготовки до проведення досліду:

1. Пригадати інформацію про даний об’єкт;

2. З’ясувати, що діти знають про цей об’єкт;

3. Отримати додаткову інформацію через різні засоби масової інформації;



Алгоритм проведення дослідницької діяльності дітьми:

1. Постановка, формулювання проблеми;

2. Висунення припущень, добирання способів перевірки досліду, висунутих дітьми;

3. Самостійна робота дітей;

4. Підбиття підсумків, обговорення результатів досліду, фіксація результатів, запитання дітей.

Досить актуальною на сьогодні для розвитку пізнавальної ініціативи дитини є створення та практична дослідницька робота з МАКЕТАМИ, за допомогою яких відбувається дитяче бачення реальності, розуміння суті природних явищ, які не можливо спостерігати в повсякденному житті в умовах закладу. Саме створення макетів сприяє спільній партнерській діяльності дітей в пошуково-дослідницькій роботі. Адже, створюючи макет, діти складають проект, підбирають матеріал, обговорюють доцільність його використання, створюють основу, а потім доповнюють дрібними деталями. Це можуть бути такі макети :



  • річка;

  • ландшафти гір (особливо викид вулкану);

  • озеро;

  • ліс, пустеля;

  • карти зі з’ємними деталями.

До створення макетів можна залучити і батьків.

Дослідницька діяльність є однією з основних видів проектної діяльності. Як свідчить практика, ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРОЕКТИ найчастіше мають індивідуальний характер і сприяють залученню найближчого оточення дитини (батьків, друзів) до сфери її інтересів. Мета дослідницької проектної діяльності: з’ясувати чому існує те чи інше явище, як воно пояснюється з погляду сучасних знань. Однією з основних ознак дослідницької проектної діяльності є те, що ця діяльність розгортається у проблемній ситуації, яка не розв’язується прямою дією.

Так, за чіткої мотивації, якісної мети, безперервної роботи із самоосвіти, розвитку загальної культури особистості кожний педагог може стати творчим, а творчі пошуки стануть реальнішими, якіснішими, науково обґрунтованими та будуть позбавлені помилок і суб’єктивних.

Формування дослідницької діяльності, як правило, проходить у кілька етапів.



Перший етап відповідає першому класу початкової школи. Завдання збагачення дослідницького досвіду першокласників включають в себе:

· Підтримання дослідницької активності школярів на основі наявних уявлень;

· Розвиток умінь ставити питання, висловлювати припущення, спостерігати, складати предметні моделі;

· Формування початкових уявлень про діяльність дослідника.

Для вирішення задач використовуються такі методи і способи діяльності: у урочної діяльності - колективний навчальний діалог, розгляд предметів, створення проблемних ситуацій, читання-розглядання, моделювання; у позаурочній діяльності - гри-заняття, спільне з дитиною визначення її власних інтересів, виконання моделей з різних матеріалів, екскурсії, виставки дитячих робіт.

Другий етап - другий клас початкової школи - орієнтований:

· На придбання нових уявлень про особливості діяльності дослідника;

· На розвиток умінь визначати тему дослідження, аналізувати, порівнювати, формулювати висновки, оформляти результати дослідження;

· На підтримку ініціативи, активності і самостійності школярів

Включення молодших школярів у навчально-дослідну діяльність здійснюється через створення дослідницької ситуації за допомогою навчально-дослідних завдань і завдань та визнання цінності спільного досвіду. На даному етапі використовуються такі методи і способи діяльності: у урочної діяльності - навчальна дискусія, спостереження за планом, розповіді дітей і вчителя, міні-дослідження; у позаурочній діяльності - екскурсії, індивідуальне складання моделей і схем, міні-доповіді, рольові ігри, експерименти .

Третій етап відповідає третьому і четвертому класах початкової школи. На даному етапі навчання у центрі уваги має стати збагачення дослідницького досвіду школярів через подальше накопичення уявлень про дослідницьку діяльність, її засоби і способи, усвідомлення логіки дослідження і розвиток дослідницьких вмінь. З урахуванням особливостей даного етапу виділяються відповідні методи і способи діяльності школярів: міні-дослідження, уроки-дослідження, колективне виконання і захист дослідницьких робіт, спостереження, анкетування, експеримент і інші. Протягом усього етапу також забезпечується збагачення дослідницького досвіду школярів на основі індивідуальних досягнень. Крім урочної навчально-дослідницької діяльності необхідно активно використовувати і можливості позаурочних форм організації дослідження. Це можуть бути різні позакласні заняття з предметів, а так само домашні дослідження школярів. Домашні завдання є необов'язковими для дітей, вони виконуються за власним бажанням школярів. Головне, щоб результати роботи дітей були обов'язково представлені й прокоментовані вчителем або самими дітьми (показ, виставка). При цьому не варто вимагати від учня, щоб він детально розповів про те, як проводив дослідження, а важливо підкреслити прагнення дитини до виконання робіт, відзначити тільки позитивні сторони. Тим самим забезпечується стимулювання і підтримка дослідницької активності дитини.

Отже, важливо так організувати діяльність дітей, щоб через дослідницьку діяльність, відкриття, розв’язання проблемних завдань, різноманітні дії з природними об’єктами діти одночасно оволодівали новими знаннями, вміннями та навичками. Останнє тісно пов’язане з практичними перетвореннями об’єктів природи, які набувають характеру експериментування, нескладної пошуково-дослідницької діяльності. Завдяки такому пізнанню природи під керівництвом педагога здійснюється досить глибока самостійна діяльність дітей з об’єктами та явищами, відбуваються їх різноплановий аналіз, порівняння, зіставлення тощо. …



Список використаних джерел

1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах : навч. посіб. / Байбара Т.М. – К. : Веселка, 1998. – 334 с.

2. Благінін В.М. Пізнавальна самостійність у системі чинників активізації навчального процесу / Благінін В.М. // Наукові записки НДУ ім. М.Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2011. – № 2. – С. 52-54.

3. Володарська М.О. Робота з обдарованими дітьми / Володарська М.О. –Харків : Вид. група «Основа», 2010. – 190 с.

4. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи / Савченко О.Я. – К. : Абрис, 1997. – 256 с.

Клас: 1

Тема: Листяні та хвойні рослини.

Мета: Розширити уявлення учнів про різноманітність рослин; учити порівнювати листяні та хвойні рослини, розрізняти рослини за виглядом, за листям; розвивати спостережливість, увагу,мислення, уміння працювати в парах; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: сюжетні малюнки, казковий герой, гербарій, зошити.

Хід уроку

І. Організація класу

1. Підготовка робочого місця

2. Зустріч з Лісовичком

До нас прийшов гість. Подивіться уважно і скажіть , хто до нас прийшов?

- Лісовичок.

3. Вправа «Погода для Лісовичка»

Назвати:


- число;

- місяць;

- пора року;

- опади;


- температура повітря.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу

Гра «Мозаїка»

Лісовичок приніс нам завдання. Ми повинні скласти мозаїку і визначити, які це рослини - дерево, кущ чи трав’яниста рослина. Доведіть свою думку.



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Робота над загадками

Улітку одягається, а взимку одягу цурається. (дерево з листям)

Узимку спить, а влітку шумить. (дерево)

Узимку чорний, навесні і влітку зелений, а восени жовтий. (ліс)

В неї гарні, пишні віти,

І колючок не злічить…

Не байдужа до прикрас,

На свята спішить до нас. (ялинка)

Чималенький виростає,

Міць з роками набирає.

Може жити сотні літ,

Має величезний рід. (дуб)

На дошці – слова: ліс, дерева, дуб, ялинка.

– Сьогодні ми вирушаємо в гості до Лісовичка – в ліс.

– Чи все ми знаємо про ліс?

– Щоб ви хотіли дізнатися?



Фізкультхвилинка

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Лісовичок приніс нам часточку лісу в якому він живе. (Мішечок , в якому шишка, горіх, листочок, гілочка ялинки).

– Про що він хоче нам розповісти?

Пошуково–дослідницька робота

Робота з гербаріям. (робота в парах)

Чим відрізняються листочки?



Висновок

Усі дерева можна розподілити на дві групи: хвойні та листяні. Листяні дерева на гілочках мають плоскі зелені листочки, великі, як долонька у людини. Наприклад, дуб, береза, тополя та інші. Листяні дерева скидають листочки восени, а навесні у них виростає нове молоде листя.

Хвойні дерева замість листочків мають зелені гілочки. Наприклад, ялинка, сосна, кипарис. На зиму ці дерева не скидають листочки. Про них говорять вічнозелені. Чому? Поміркуйте. ( Замість одних голочок відразу виростають нові.)

Порівняння вигляду листочків і голочок ялинки. Поспілкуйтесь, чим вони різняться? Роздивіться малюнки в підручнику.



  1. Гра «Впізнай листочок» підручник стр. 63.

  2. Робота в зошитах з друкованою основою.

  3. Гра «Учимося розрізняти хвойні та листяні дерева» Групування дерев за таблицею.

ДЕРЕВА

ЛИСТЯНІ ХВОЙНІ

(сосна, ялинка, акація, тополя, берізка, кипарис, горобина горіх)



Фізкультхвилинка.

V. Узагальнення та систематизація знань та вмінь учнів.

  1. Гра «Листяні дерева»

Учні стають в коло і називають листяні дерева.

2. Проблемні питання від Лісовичка.

– Яку користь природі і людині приносить ліс? (Малюнки предметів виготовлених з деревини)

– Що трапиться, якщо людина для своїх потреб вирубає ліс? (Малюнки із зсувом ґрунту. З пожежею лісів)

– Що трапиться, якщо кожного року кожна родина в Україні буде ставити на Новий рік живу ялинку?

– Як зберегти ялинки?

– Хто піклується про ліс? (Знайомство з професією лісничого)

– Яку назву має наш ліс? (Хомутець)

3. Складання пам’ятки «Охорона лісу».

– Не ламай гілля дерев та кущів.

– Не пошкоджуй кору дерев.

– Не зривай в лісах квітки.

– Кожного року сади дерево.

– Економно використовуй вироби з дерева.

– Не розводь вогнища в лісі.

VІ. Підсумок уроку

Гра «Мікрофон»

– На які групи можна розподілити дерева?

– Назвіть листяні дерева.

– Як зберегти ліс?

– Як людина використовує деревину?

Словесне оцінювання учнів

Екскурсія в природу «Природа навесні» (для учнів першого класу)

Мета: дати уявлення про характерні ознаки весни в неживій і живій природі, дослідити природні явища та живу природу навесні; навчити дітей спостерігати, робити висновки побаченого. Розвивати спостережливість, увагу. Виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання приказками, прикметами про весну

Місце проведення : Петропавлівській каньон

Хід заходу

І. Організаційна частина

ІІ. Вступне слово вчителя

1. Підготовка учнів до проведення екскурсії.



Цільовий інструктаж з техніки безпеки

Від школи до місця проведення екскурсії і назад рухатися колоною по двоє.



  1. Під час руху не відставати від групи і не галасувати.

  2. Не брати до рук незнайомих предметів.

  3. Не збирати і не куштувати ніяких ягід.

  4. Не ламати гілки, не топтати квіти, не рвати рослин.

  5. Не пустувати біля води.

  6. Не кидати в річку сміття.

  7. Не гратися з сірниками і не розводити вогнищ.

  8. Не смітити і не кричати.

ІІІ. Мотивація і актуалізація опорних знань

1. Повідомлення теми і завдань екскурсії

– Перебуваючи на екскурсії, ми виявимо ознаки весни, поспостерігаємо за ознаками, як в живій, так і неживій природі ; з’ясуємо чим відрізняються кущі від трав’янистої рослинності; коли цвітуть квіти; коли починають цвісти шипшина, терен як з’являються бруньки, ознайомитися з прикметами весняних місяців, їх назвами. Згадаємо прислів’я , приказки про весну.

ІV. Перехід до місця проведення екскурсії

V. Безпосереднє проведення екскурсії

1. Вчитель читає напам’ять вірш П. Сотниченка «Вмійте природу любити»

Вам у походи ходити

І мандрувати, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.


  1. Вступна бесіда з елементами спостереження про зміни в неживій природі навесні у порівнянні з зимою

Яке за формою сонце?

Якого воно кольору ?

Якого кольору небо?

Чи є на небі хмаринки?

Яка температура повітря?

Чи відбулися зміни в природі ? Які?

Чому на вашу думку почали розквітати квіти?

Чому травичка почала рости швидше?

Як нежива природа впливає на живу?

Висновки


  1. Розповідь про березень

Перший весняний місяць має кілька назв. Пояснюється це природно. В березах починає рухатися сік, тож і кажуть: місяць-соковий; він і березоль, бо на березах розпускаються бруньки; він і сухий – де-не-де підсихає ґрунт. А ще його називають протальник, різнопогодник, бо березень примхливий: то дощ, то сніг, інколи ще мороз нагадує про себе. На осонні капіж, розтає сніг, темнішає дорога, на полях з'являються перші проталини, парує земля. А народ примічає: довгі бурульки – на затяжну весну. 21 березня – день весняного рівнодення. Після цього день продовжує збільшуватись, а ніч зменшуватись.

– Який був березень в нашій місцевості?

У наших краях настала і пташина весна: граки прилетіли – перші таловини на поля принесли, малинівки з'явились – струмочки заспівали, жайворонки над полями закружляли – трава зазеленіла.


  1. Спостереження за деревами, кущами, травами

Дослідницька робота учнів

– Зараз давайте прислухаємося до природи, яка нас оточує. Ми з вами спостерігаємо пробудженням природи.

І група – розглянути навколо різні дерева, пригадати їх назви.

Яку будову мають рослини. Чим відрізняються? Як пробуджуються. ІІ група – розглянути навколо кущі, пригадати їх назви.

Яку будову мають рослини. Чим відрізняються? Як пробуджуються.

ІІІ група – оглянути трав’янисті рослини, пригадати їх назви

Яку будову мають рослини. Чим відрізняються? Як пробуджуються.


  1. Бесіда з дітьми за результатами спостережень з доповненнями вчителя

Спостереження за квітнем

– Який зараз місяць? ( квітень)

– Які квітки ви бачите?

Учні розповідають про побачене навкруги.

Доповнення вчителя. Розповідь про квітень.

– Ми в гостях у квітня. Тому бачимо: цвітуть синьоокі проліски, золоті кульбаби, ніжні фіалки, пахучі конвалії, сади уквітчуються білим та рожевим цвітом – настав місяць квітень. Давньоруська назва цього місяця «цвєтень». За непостійність погоди давні русичі називали цього примхливця «парильник», «шилокрут». Сонце, сніг і дощ бувають вперемішку. Куди не глянь – скрізь вода: настав час весняної повені. А які прикмети квітня знаєте ви? (Відповіді дітей.) Передбачати, якою буде весна, – важливо для хлібороба, адже від цього залежатиме час проведення весняних польових робіт.



6. Повторення загадок, приказок, прикмет про весну

Проліски – очі березня.

У березні курка нап'ється води з калюжі.

Як березень не хмуриться, а вже весною пахне.

У березні позаду і попереду зима.

Квітень воду підбирає, квіти розкриває.

Вода у квітні на лузі – сіно в копиці.

У квітні вітер із південного заходу – чекай тривалої погоди.

У квітні ранковий туман віщує гарну ясну погоду.

Якщо у квітні кропивниця сідає на вулики, буде медовий місяць.



7. Передбачення

– Який наступний місяць?

– Давайте зробимо передбачення. Яким буде травень?

Учні висловлюють свої припущення

Поспостерігайте: якщо береза розпустилась раніше за вільху, то можна чекати гарного теплого літа з короткочасними рясними дощами. І, навпаки, якщо вільха розпустилась раніше за березу, літо буде холодним і дощовим.

8. Розповідь вчителя про травень

У травневій природі багато цікавого... Розквітла верба. Листя на дереві ще немає, а гілки суцільно уквітчані жовтими пухнастими кульками. Здаля дерево здається жовтою кулею, над якою зранку до вечора гудуть бджоли, збираючи цілющий травневий мед. Дикорослі трави доповнюють нашу їжу вітамінною зеленню. Серед них знайдете й такі, з яких можна зварити борщ, юшку, кашу, приготувати салати, смачні напої. Це щавель, лобода, грицики, подорожник, кульбаба, кропива, лопух.

Вилітають травневі хрущі. У більшості пернатих мешканців з'явились пташенята.

Як треба поводитись в цей час у лісі? (Відповіді дітей)



9. Травневі приказки і прикмети

Травень – пора цвітіння.

Як на дощ багатий май – щедрий буде урожай.

VІ. Повернення в клас

1. Бесіда з учнями

Поміркуйте. Чому так кажуть: «Весняний день рік годує»?



2. Розкажіть, як ви зустрічаєте весну

Із кожним весняним днем стає тепліше. Скрізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, сон-трава, фіалки.

Дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають.

VIІ. Підсумок уроку

Під час зустрічі з прекрасними квітками королеви весняної Флори майте шану до цих справді чарівних і до того ж цілющих рослин. Не наривайте даремно оберемки квітів, які згодом бездумно викинете. Краще помилуйтеся ними в природі, а на згадку візьміть одну-дві квіточки. Тим дорожчі вони будуть для вас. Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі.

За першими гінцями весни вгору викидають свої квіти й чарівні конвалії, і зелений барвінок, і багато-багато інших рослин. Молода прозора зелень повсюдно й щільно укриває землю. Тріумфальний похід зеленквіту триватиме всю весну, славлячи її й співаючи усім на весь голос: «А вже весна, а вже красна!».

Клас: 2

Уроки мислення серед природі.

Тема. Осіння хмаринка.

Мета: вчити спостерігати за осіннім небом, бачити в знайомому – незнайоме, розвивати спостережливість, увагу, допитливість, творчі здібності, збагачувати лексичний запас учнів, виховувати почуття прекрасного, емоційно забарвлювати почуття дітей.

1.Емоційний настрій.

- Ще здавна люди прагнули пояснити явища природи. Від чого буває вітер? Як народжується дощ? Хто розфарбовує веселку? Сьогодні ми спробуємо дати відповідь на одне з питань.

2. Загадка для початку. (Учитель обирає влучну загадку із запропонованих. Народна творчість збагачує уяву дітей, розвиває уміння описати предмети, готує до самостійного складання загадок).

На синьому полю поплутані білі коні.

По синьому морю білі човники пливуть.

По голубому морі, мов легкі пір’їнки ганяє пустун-вітер подушки та перинки.

З небокраю, з-за діброви вийшли воли чорноброві, принесли водиці жбан, полили зелений лан.

Про що ці загадки? (Це – хмаринки). На нашому занятті під відкритим небом ми зможемо дати відповідь на безліч цікавих запитань. А з одним із них ми звернемось до хмарино, що пропливають у нас над головами: «Куди летиш, хмаринко?».

3. Поетична хвилинка.

- Послухайте, діти, які прекрасні рядки про хмари, хмаринки, хмариноньки написали українські поети.

Сіла хмара на коня: хмара хмару доганя.

Вітер збоку як набіг – збив коня відразу з ніг.

Випустила хмара віжки і пішла за обрій пішки.

Володимир Лучук.

У ставочку тісно хмарам,

Аж не видно просині.

Ось і осінь, ось і осінь – не лякайтесь осені.

Роман Скиба.

Дощ несла у пелені хмара темнокоса.

Чує: поле вдалині пити дуже просить.

Розв’язала пелену, висипала дощик,

Мочить, мочить землю, колоски полоще.

Ангеліна Григор’єва.

4. Дивлюся, милуюся.

- Погляньте на осіннє небо: там з’явилися пухнасті хмаринки.

- Назвіть відтінки їх кольорів.

- Що нагадують їхні химерні форми?

- Чому про осіннє небо кажуть, що воно насупилось?

- Чому осінь часто називають вередливою, плаксивою?

5. Порівняй-ка!

- Спробуйте знайти на небі хмари, схожі на купки снігу, вати, пір’ячко.

- Як ви вважаєте, чому хмари іноді порівнюють з білими корабликами, або ж з білоголовими конячками?

- Послухайте, з ким порівняла осінні хмари поетеса Ліна Костенко?

Осінні хмари, сірі, як слони

Великі хмари холодом нагусли.

Червоне листя падає в гаю.

Летять у вирій дуже дикі гуси,

А я слонам привіт передаю…

6. Інформація чергового науковця.

Хмара – це видне з землі на фоні неба скупчення дуже дрібних краплинок води. Хмари утворюються з водяної пари. Водяна пара – невидима. Вона не виказує себе, поки не з’являться крихітні часточки пилу. Водяна пара осідає на них і перетворюється на краплинки. З них і утворюються хмари.

Але це не означає, що зараз піде дощ. Краплинки ще малі. Вони зливаються одна з одною, ростуть… Коли краплинки стають такими важкими, що не можуть триматися в хмарі, починається дощ. Якщо краплинки невеликі, дощ мрячить, якщо великі і їх багато – іде сильний дощ, злива.

7. Казкова майстерня.

Послухайте казку про хмаринку, яку написав поет Микола Вінграновський.



Як ми запросили хмаринку в гості

Молоденька хмаринка шука в небі хатинку -

Та у небі її не знайдеш.

Молоденька хмаринко, нема в небі хатинки,

То ж куди ти, хмаринко, підеш?

Зиму де зимувати, літо де літувати,

Та і як тоді жить, як на те?

Молоденька хмаринко, йди до нас у хатинку,

Під вікном у нас вишня цвіте.

Цвіте зранку кульбаба, цвіте жовта троянда,

І жовтеньким курчатка цвітуть.

Будеш їх поливати, будеш їх напувати,

А вони тобі щастя дадуть.

- Придумайте свою казку на тему «Куди летиш, хмаринко?»

- А ось яку цікаву казку придумав майстер казки, італійський письменник Джані Родарі.

Сонце й Хмара

Веселе величаве Сонце подорожувало небом на своїй вогняній кареті, розсилаючи на всі боки своє проміння. А поряд пливла грозова Хмара, вона гнівалася і безперестанку буркотіла:

Ех, ти, марнотрате пришелепуватий, розкидай, розкидай свої промені, побачиш, що тобі зостанеться!

А Сонце сміялось, щедро сіяло на землю проміння, і кожна виноградинка на виноградних лозах щомиті брала собі один-два промінці, кожен павучок, кожна билинка, квітка, водяна краплинка брали свою частку щедрого тепла.

- Нехай, нехай тебе обкрадають. Побачиш, якою буде їхня дяка, коли вже нічого буде красти, - бубоніла набурмосена хмара.

Сонце ж далі весело котилося по небу, розсипаючи навкруги мільйони, мільярди промінців, і навіть не лічило їх.

Аж надвечір Сонце помітило, скільки промінців у нього залишилося: о, диво! – не бракувало жодного. Приголомшена Хмара посипалась додолу градом, а Сонце весело пірнуло в море.



Народна мудрість.

Хмари пливуть низько – буде холодно, а проти вітру – чекай снігу.

Сині хмари – на тепло й опади.

Коли хмарно й помірний вітер – заморозки мало ймовірні.

Хмари пливуть високо - буде гарна погода.

Літо з дощами, осінь з грибами.

Дощ почався на сході сонця – припиниться аж надвечір.

Чим дрібніші краплини дощу, тим довше він ітиме.

Літо дощове – зима сніжна.

З малої хмари великий дощ буває.



Народні уявлення про атмосферні явища – це суміш міфологічних та наукових поглядів.

Зокрема, хмари в одних регіонах розглядали як дим, що піднявся із землі і там загус, в інших – як скупчення річкової і морської води. В цілому правильними, науковими були народні уявлення про туман, росу, іній. Хоча подекуди, наприклад, на Вінниччині, росу вважали сльозами Варвари Великомучениці, яка ходить полями і плаче.



Висновки. Будьте уважними до природи. Кожного дня вчіться бачити у знайомому – незнайоме, у звичному – незвичайне, фантастичне. Будьте фантазерами. Вірте, що ваша фантазія безмежна. А чи погодитесь ви з думкою Б. Заходера?« …Бувають ще й інші казки. В них нібито нічого особливого не відбувається. Але добре знайомі нам речі: листочок на дереві, сонячний промінчик, хмарка, камінчик на березі моря – стають близькими і зрозумілими…Порада вчителя.

Знайдіть і прочитайте оповідання Юхима Чеповецького «Незвичайна подорож на хмаринці». В ньому розповідається про дружбу хлопчика з хмаринкою.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка