Велика грецька колонізація



Скачати 98.74 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір98.74 Kb.
6 клас. Всесвітня історія

Тема уроку:Велика грецька колонізація
Мета уроку:формувати аксіологічну, хронологічну компетентність учнів з теми «Велика грецька колонізація»;

розвивати навики роботи з історичною картою, хронологією та термінологією ;

виховувати повагу до історії Греції

Завдання: вивчити основні причини, напрямки та особливості грецької колонізації;

Зрозуміти суть та запам`ятати історичні терміни: колонія, метрополія, колонізація, агора, акрополь, хора;

Працювати з історичним атласом та контурною картою «Велика грецька колонізація»

Тип уроку: комбінований

Форма проведення: урок – дидактична гра

Опорні терміни та хронологія: колонізація, колонія, метрополія, агора, акрополь, хора, демократія; VІІІ ст. до н. е. – VІ ст. до н. е

Хід уроку

І.Вступне слово вчителя(повідомлення теми, завдань уроку, проблемного запитання: Якими були наслідки Великої грецької колонізації?



ІІ. Актуалізація опорних знань.

2.1. Історичний тренінг. Гра « Так чи ні»

1.Чи називали Стародавню Грецію Елладою? Так

2.Чи можна назвати Кноський палац лабіринтом? Так

3.Гомер – історик? Ні

4.Геродот – автор «Іліади»? Ні

5.Артур Еванс знайшов Трою? Ні

6.Артур Еванс розкопав Кноський палац? Так

7.Правитель Мінойської цивілізації - цар Мінос? Так

8.Автор «Іліади» і «Одіссеї» - Гомер ? Так

9.Гора Олімп найвища в Греції?Так

10.Міста в Стародавній Греції називали полісами? Так

11.Демос в Стародавній Греції – знать,заможні люди? Ні

12.Тиран Стародавній Греції походив з аристократії? Ні

2.2.Гра «Істограф»

Учні отримавши контурну карту світу, повинні відобразити на ній назви, кордони, головні міста, річки, гори держав Стародавнього світу, включаючи і Стародавню Грецію.

2.3.Історична міні - вікторина

Учні відповідають на запитання, які знаходяться на слайдах:








ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План


1.Причини Великої грецької цивілізації

2.Напрямки Великої грецької цивілізації

3.Грецькі міста – колонії в Північному Причорномор`ї
3.1.Робота з схемами та матеріалом підручника

Вчитель визначає причини Великої грецької колонізації, учні відображують причини у вигляді схеми :




3.2.Вправа «Акваріум»

Учні поділяють на дві групи. Перші - знаходять в підручнику напрямки Великої грецької колонізації. Друга група, називає міста колонії, які утворили стародавні греки. Отримані знання учні відображують у вигляді схеми:




3.3.Дидактична вправа – гра «Творча лабораторія»

Вправа потребує самостійної підготовки матеріалу учнями і носить випереджувальний характер. Кілька учнів вдома готують повідомлення про міста – колонії: Ольвію, Пантікапей, Херсонес та представляють дані повідомлення на уроці. Інші учні повинні на основі почутого та опрацьованого в підручнику, скласти і заповнити відповідну таблицю:




Вкінці кожного повідомлення вчитель разом з учнями перевіряють результати заповнення таблиці та відповідають на поставлені вчителем запитання:

1.Яким був державний лад в Херсонесі?(Ольвії,Пантікапеї)

2.Яким богам поклонялися жителі міста?(Херсонеса,Ольвії,Пантікапей)

3.Як ви вважаєте, для чого жителі Херсонеса складали присягу? Що саме для них мало особливе значення?

Робота з історичним джерелом:

ПРИСЯГА ГРОМАДЯН ХЕРСОНЕСА.

Присягаюся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою,
Богами й богинями олімпійськими,
Героями, що володіють містом, територією
Й укріпленими пунктами херсонеситів.
Я буду єдинодумцем у справі спасіння
Свободи держави і громадян
І не зраджу Херсонеса.
Я не скидатиму демократичного ладу.
Я не даватиму і не прийму дари,
Що шкодять державі або громадянам.
Я не замислю ніякої ганебної справи
Проти будь-кого з громадян
І на суді голос за законом подам.
Я не складатиму змови
Ні проти херсонеської общини,
Ні проти будь-кого з громадян.

Зразок повідомлень про Ольвію, Херсонес та Пантікапей:

ОЛЬВІЯ.


Місто Ольвія було засноване у 6 ст. до н.е. вихідцями з Мілета на правому березі Південнобузького лиману біля сучасного с. Парутине Миколаївської області. Місто проіснувало до середини ІІІст. до н.е. Слово Ольвія означає “щаслива”. Друга назва міста була “Борисфен”, бо, як правило, греки називали свої колонії за ім’ям річки, на якій стояло місто.

Житловими спорудами були напівземлянки різної форми. Згодом з’явилися будинки із сирцевої глини та кам’яні будівлі.

В першій половині 5 ст. до н.е., за свідченням Геродота, були збудовані захисні стіни.

В період свого розквіту Ольвія займала територію площею близько 55 гектарів, чисельність її мешканців становила близько 20 тисяч.

Місто терасами спускалося до лиману. Відомо, що Ольвія складалася з двох частин- Нижньої та Верхньої. Нижнє місто розташоване на береговій смузі і зручне для влаштування гавані, де причалювали кораблі. Верхнє місто височіло над лиманом. Суходолом увійти до міста можна було через головні ворота, від яких через усі квартали вела широка брукована вулиця.

Археологами відкрито залишки агори- головної площі, навколо якої зосереджувалися торгові ряди, де проводилися народні збори та теменос- священна площа, на якій містилися храми, вівтарі, жертовники і здійснювалися жертвоприношення. В теменосі знаходилися храми Аполлона і Зевса,богині Афродіти.

Народні збори називалися в Ольвії скорочено “народ”. У роботі цих зборів брали участь лише повноправні громадяни міста (як правило, греки), які досягли 25 років.Раби, чежоземці і жінки були усунуті від управління. Збори видавали закони, вирішували питання війни і миру,приймали у громадянство, нагороджували грамотами рромадян, які мали заслуги перед містом. Також обирали посадових осіб.

Головна виконавча влада належала колегії п’яти виборних архонтів. Стратеги відали військовими справами.

Найважливіші документи в Ольвії висікали на камені і виставляли на горі-центрі міста.

Ольвія мала свою сільськогосподарську територію-хору, до якої входило близько 150 сільських поселень. Населення займалося землеробством, скотарством, мисливством та іншими промислами. В багаттьох будинках Були спеціальні приміщення для утримання худоби.

Добре розвинене садівництво, сади утворювали вітрозахисну смугу. Знаходять кісточки з аличі і черешні. Жителі вирощували воноград і займалися виноробством.У прибережних районах було розвинене рибальство.

Мешканці міста займалися ремеслами. В майстернях ремісники виготовляли гончарні вироби, металеві вироби, відлиті із бронзи і міді, дзеркала, прикраси, статуетки, ювелірні вироби, вироби з дерева і тканини. В Ольвії будували і ремонтували кораблі.

Місто мало розвинуті торгові і культурні зв’язки. Головним партнером в торгівлі зерном було місто Афіни. В Ольвії були свої гроші. Спочатку це були литі «дельфінчики», а трохи пізніше - литі аси із зображенням Афіни, Горгони або Диметри та орла з дельфіном. Відомо також, що в ІІ ст. до н.е. в Ольвії карбували монети скіфського царя Скілура із міді, срібла, золота.

У 5 ст. до н.е. в місті побудовано гімнасій-споруду для занять спортом з глибоким колодязем і штучною водоймою. В місті знаходять рештки спортивних споруд, декрети на честь переможців спортивних змагань.

Жителі міста шанували Гомера і майже всі знали напам’ять «Ілліаду».Відомо також, що в Ольвії побував і навіть кілька місяців проживав « батько історії» Геродот. В місті були свої поети, які перед битвами для піднесення бойового духу читали вірші. Також було багато співців. Гімни богам і міським героям виконували під мандоліну. Вважається, що від цього інструмента походить українська кобза.

ХЕРСОНЕС.

Херсонес був заснований у 5 ст. до н.е. грецькими вихідцями із Гераклеї Понтійської як грецька колонія в Північному Причорномор`ї. Херсонес розташований в південно-західній частині Криму в межах сучасного міста Севастополя. Уже через століття після заснування територія Херсонеса охоплювала весь півострів. В перекладі з грецької Херсонес якраз означає “півострів”.

До наших днів збереглися залишки міцних захисних стін навколо міста, які були зроблені з тесаного каменю. Територія Херсонесу становила 33 гектари і налічувала 15 тисяч жителів. Вулиці міста перетиналися під прямим кутом, вздовж них проходили водостоки, які відводили дощову воду і нечистоти в море. Головна вулиця шириною 6м і довжиною 900м була вимощена камінням і закінчувалася площею, викладеною камяними плитами. Зараз на місці центральної площі Херсонеса, де в античні часи проходили народні збори, стоїть Володимирський собор.

Херсонес - це місто-держава з демократичним правлінням. Вищим органом влади були збори всіх вільних громадян, які досягли повноліття. Народні збори приймали закони і вирішували найважливіші питання. У місті існували народний суд і судді. Рішення суду приймалися за допомогою голосування камінчиками, тобто шляхом таємного голосування.

Храми богів були прикрашені величними колонами, що збереглися до наших днів. Колони стародавнього Херсонеса зображено на українській гривні.

Жителі Херсонеса пертворили півострів на свою сільськогосподарську зону-хору, яка була житницею Херсонеса і поставляла в місто зерно. Там були споруджені укріплення, садиби, розмежовані наділи, зеленіли виноградники і сади.

Виноградарство і виноробство було основою сільського господарства. Збереглися залишки оцементованих і кам’яних майданчиків для віджиму винограду і камя’ні цистерни , куди цей сік стікав.

У всі часи жителі Херсонеса були чудовими мореплавцями і рибалками. У місті навіть був спеціальний ринок, де продавали рибу та рибні соуси. Рибу засолювали у великих ямах-цистернах, яких при розкопках виявлено близько 100.В самому місті розвивалися ремесла: гончарна справа, ковальська, ливарна, будівельна.

Жителі Херсонеса займалися торгівлею як з грецькими містами, так і з сусідами-скіфами. З грецьких міст до Херсонеса ввозили розписний чорно-лаковий посуд, оливкову олію, зброю, мармур та вироби з нього.

Вивозили сільськогосподарську продукцію, насамперед зерно, шкіру, солону і сушену рибу, рибні соуси, мед, віск, рабів. Сипучі і рідкі товари перевози-ли в амфорах.

У Херсонесі карбували свою монету ще з 4 ст.до н.е. із срібла і міді. Археологи розкопали руїни монетного двору. Основні зображення на монетах були пов’язані з культами шанованих в місті богині Діви і Геракла. Відомо, що в 24р. до н.е. Херсонес проголошує богиню Діву вічною покровителькою міста.

Про розвиток культури в Херсонесі свідчать писемні пам’ятки. Найвідоміша з них - присяга громадян Херсонеса.

В 1954 році в Херсонесі відкриті руїни театру, який вміщував до 3 тисяч глядачів.

У ІІІ ст. До н.е. в місті жив історик Сірікс, перший історик на т землях сучасної України, який описав історію міста, його взаємини з Боспорським царством та розповіді про чудеса богині Діви. Припускають,що він, як і Геродот, виступав у театрі,а саме в Амфітеатрі Херсонеса.

ПАНТІКАПЕЙ.

Місто Пантікапей було засноване у 6 ст. до н.е. на берегах Керченської протоки переселенцями з Мілета. Пантікапей в перекладі означає «рибний шлях». Нині на цьому місці стоїть місто Керч.

Пантікапей був розташований на схилах та біля підніжжя гори Мітридат. Гора ця так називається і зараз за ім’ям понтійського царя.

Пантікапей був столицею Боспорського царства, яке утворилося у 480р. до н.е. і з’єднало міста-держави по обох боках Керченської протоки.

У ті далекі часи місто було оточене оборонним муром і баштами. На вершині гори стояв акрополь з храмами Аполлона та інших богів та палаци правителів міста, а по схилах - будинки заможних жителів міста, покриті червоною черепицею.

Площа Пантікапея дорівнювала близько 100 гектарів.

Населення здебільшого займалося землеробством, свідченням чого є зернові ями. На території хори Пантікапея виявлені знахідки серпів, кіс, жорен, зернових ям, залишки хлібних злаків, кістки свійських тварин. Розвинуте виноградарство і виноробство, були навіть цілі поселення, в яких це було основним заняттям.

Населення займалося відгінним способом випасу овець - далеко від поселень, серед гір і пагорбів були загорожі для худоби.

На узбережжі розташований великий порт, де у бухті стояло багато вітрильних кораблів. Пантікапей був найбільшим ремісничим і торговим центром у Північному Причорномор’ї. До порту прибували товари із Середземномор’я (маслинова олія, вино, керамічний посуд) та із скіфських земель (хліб, риба, шкіра). Але найважливішою галуззю було кораблебудування. Місто мало свій флот, який складали близько 30 кораблів. Пантікапей знаходився на перетині торгівельних шляхів між Європою, Середньою Азією, Китаєм та Середземномор’ям.

Основними товарами, що вивозилися з міста були зерно, солона риба

та вино. Пантікапей найперше місто, яке почало карбувати свою монету ще в 6 ст. до н.е. Спочатку це були срібні, а згодом золоті талери.

Містом правили царі. Найбільшої могутності Боспорське царство досягло за правління царя Левкона І.

Учні користуючись матеріалом підручника та почутим з доповідей, за допомогою вчителя, складають схему:

ІV. Закріплення вивченого матеріалу:



4.1.Гра «Закінчи речення».

Учні мають закінчити речення, вставивши відповідні слова та хронологію.

Херсонес -……………Пантікапей - ……………місто Керч .

Ольвія - ………………….. Колонії вели з метрополією жваву торгівлю. У метрополію колоністи продавали……………… Натомість з метрополії надходили……………

4.2.Гра «Знахідка»

Учні мають пов`язати між собою терміни та зображення на фото і знайти правильну відповідь:



V. Повідомлення домашнього завдання:

Опрацювати 29 параграф підручника ;


Попрацювати з картою історичного атласа .
Вивчити опорні терміни і дати до теми: «Велика грецька колонізація».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка