Вчимося жити здоровими Науково – методичний посібник Друге видання Рівне 2011



Сторінка7/7
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Сторінки історії.

Журнал «Малі друзі», Львів, 1942 рік.
Чорний Долько

Сценічна картина.

Дійові особи:

Долько – хлопчик 7 років;

Маруся – його сестричка 9 років;

Гребінь, Щітка, Мило, Рушник, Поросятко.

Пролог.

Перед піднесенням завіси, заповідач виходить на авансцену й говорить:



Любі й шановні гості! Хлопчики й дівчата!

Чи дозволите про Долька кілька слів сказати?

Долько хоч великий виріс, вже й пора до школи,

Ні вмиватись, ні чесатись не любив ніколи.

Ноги в нього – ріпу сійте!

Руки – мов в антипка,

Сам брудний такий та чорний і худий, мов скрипка.

Не послухав ні матусі, не послухав татка,

Хоч уже подібний стався геть – до поросятка.

Як йому покажуть воду, хлопець гірко плаче,

А як вмиють силоміццю, аж під стелю скаче.

Плаче, скаче, репетує – «Вмру на злість вам» - каже.

Побіжить ось на дорогу, зараз в порох ляже.

Не походить в чистім біллі ані дві хвилинки,

Плаття в нього все в болоті, в реп яхах, у глині.

Вже такий химерний вдався той хлопчина зроду,

Що втікав би десь світами, як побачив воду.

Хлопчики усі й дівчатка добре Долька знали,

І його в селі усьому «чорний Долько» звали.

Аж якось однієї ночі сон йому приснився,

І від того чорний Долько геть перемінився.

Що то був за сон? Цікаво, певно, всім вам знати?

Ми спробуємо на сцені все те показати Відслона

Сільська вулиця: оподалік хата, перед нею подвір’я, відгороджене від вулиці тином і ворітьми.

Долько: (Крадеться хильцем з подвір’я, вилазить на ворота, зіскакує на вулицю і йде праворуч.)

Маруся: (Йде за ним навздогін, заглядає понад ворота на вулицю.)

Долько: (Сів на середині вулиці, розкарячивши ноги і пересипається порохом.)

Маруся:


Дольку, де ти? Дольку, де ти? Чуєш, кличуть мати,

Хочуть личенько умити, чисте плаття дати.

Долько: Е – во!

Маруся:


Дасть тобі сорочку білу ще й зачеше гладко, Щоб не бігав ти негарний, наче поросятко.

Долько: Е – во!

Маруся:

Сором, хлопче! Не вмиватись дуже нездорово,



Будь послушний! Пошануй же материне слово!

Долько:


Е – во! Е –во! Е –во! (Показав сестрі язик.)

Маруся: (Кличе в хату.)

Мамо! Мамо! Він не прийде! Й гадки він не має,

Всадовився на дорозі й порох розсипає.

(Побігла в хату)

(З хати виходить Гребінь,Щітка, Мило, Рушник, хлипають і втирають очі)

Гребінь: (до Щітки)

Цить же, щіточко! Не плач же! Не ридай так ревно,

Ще поправиться наш Долько, я тверджу це певно.

Щітка:


Ой, Гребінчику мій любий! Довго ми чекаєм,

Та поправитись наш Долько навіть не гадає.

Рушник: (до мила)

Не сумуй же, Мильце любе! Не журися, птичко,

Ще помилиш, вірю твердо, Долькове ти личко.

Мило:


Ой, Рушничку, милий друже! Віру я забула,

В світ піду хіба блукати. Жити тут не сила!

Гребінь:

Відцурався нас хлопчина, знати нас не хоче,

Ще й знущається над нами, мучить нас охоче.

Ось мені уже три зуба виламав хлопчина,

Як мене за ліжко вчора в сам куток закинув.

Щітка:


А мене на піч закинув, там три дні я спала,

Не знайди мене Маруся, марно б я пропала.

Мило:

А мене сховав сьогодні в попельник від мами –



Боже, Боже милосердний, що він робить з нами?

Чи на те нас купували, любі, чесні друзі,

Щоб в куточку ми лежали у такій нарузі?

Рушник:


А ви все ж таки не плачте! Я надію маю,

Що йому я ще з болота личко повтираю.

(З правого боку виходить Поросятко в штанцях і кабаточку, з паличкою. Минає Долька, цікаво до нього придивляється, а далі стає.)

Поросятко:

Що воно таке? Нещасна ж ти моя годино!

Ні то чортик, ні звірятко, ні жива дитина.

Ні очей вже, ані личка з куряви не видно –

Хоч я тільки поросятко, а й мені вже стидно.

Ні, це мабуть буде хлопчик!...

(Побачило Гребеня та його друзів)

Слухайте но, друзі,

Що воно таке за диво кублиться в пилюзі?

Гребінь:

Це той Долько неохайний, та і непроворний,

Що його тутешні діти називають «чорний».

Щітка:


Той самий, що то про нього кажуть мати й татко,

Що такий він невмивака, наче поросятко.

Поросятко:

Так говорять? Ну, то кривда всім нам поросятам,

Як такого невмиваку та до нас рівняти.

Що вже, кажуть, поросятка по болоті скачуть,

А як їх господар миє, то кричать і плачуть,

Та такого пилу-бруду і на них не видно –

То ж рівнятися із Дольком, поросятам стидно.

Ви мене умийте чисто, зачешіте гладко,

Щоб було я гарне, чисте,, хоч і Поросятко.

(Мило несе відро води, Щітка закочує рукави, Гребінь і Щітка стоять на поготові.)

Поросятко: (Коли його миють)

Мийте, мийте, не питайте, не жалійте, друзі,

Бо не хочу жити в бруді ще й в такій нарузі.

Долько: (Оглянувся, встає і підходить ближче.)

Рушник: (Витирає Поросятко.)

Гребінь: (Зачісує його.)

Поросятко:

Дзеркальце мені подайте!

(Дивиться в дзеркало)

Славно! Як чудово!

Як тепер я добре чуюсь, радісно, здорово!

Вже не чую я на шиї шкаралущі бруду,

Так ви слухайте! Віднині завжди митись буду,

Зав яжіть мені ще стрічку тут, під бородою –

Так, спасибі! Ну, тепер вже горде я собою.

Долько:


А скажи, ти хто?

Поросятко:

З тобою діла я не знаю,

І таких як ти невмитих, знати я не знаю,

Навіть ратички тобі я не подам нізащо,

Бо ти ж бачиш, я чистеньке, ну – а ти ледащо.

(Відвернулось і гордо відходить.)

Долько: (Стоїть ні в сих, ні в тих, переступає з ноги на ногу.)

Ой, уже і поросята з мене, знай, кепкують,

Щодень пильно рильце миють, може ще й пудрують.

Ну а я? Хіба я гірший?

(Рішуче) Ні, вже більш не буду

Більш не хочу виправляти шкуру серед бруду.

(До Гребеня й інших)

Мій Гребінчику! Рушничку! Щіточко! Кохані!

Ви простіть всі кривди, вчинки всі погані.

Нате, мийте, не жалійте, мстіться, скільки влізе,

Поки з мене до крихітки бруд увесь не зійде!

Друзі беруться радісно до діла. Бідя воріт являється Маруся, весело сміється і плеще в долоні. Зліва являється Поросятко і говорить довірливо до глядачів:

Ну, тепер, коли той Долько став, як інші люди,

Ратичку йому подати, певно, можна буде. Заслона.

Моя щоденна руханка
Дорогі друзі! Всі ви хотіли б бути здорові та дужі. Але мало хто з вас знає, що здійснити цю мрію не так тяжко, як вам здається. Треба тільки щоденно, але направду кожного дня рано (або вечором) присвятити 5-10 хвилин руханці. А чи ж це так тяжко?

Ось прокинувшись уранці, протягніться кілька разів, лежачи горілиць. Повільно розігніть руки вбік, випряміть грудну клітку вгору, плечима сильно впершись в подушку і випрямивши ноги, вдихніть глибоко й повільно повітря. Відтак, не затримуючи віддиху, зробіть повільний повний видих, рівночасно опустіть руки на груди і послабте всі м’язи.

Протягнувшись так кілька разів, встаньте з ліжка, відчиніть вікно (зимою бодай відхиліть) і вправляйте:

1) Встаньте в малім розкроці, і випрямленими ременями заточуйте великі кола ( так, немов би вітряк крилами) сильно і скоро 6-8 разів.

2) Руки покладіть на бедра і рахуйте до чотирьох: на раз – станьте навшпиньки, на два – присядьте (коліна широко), на три – підскочте вгору і станьте в розкроці, а руки вбік, на чотири – верніть до постави.

3) Сядьте, схрестивши ноги (по-козацькому), руки положіть на коліна і пригадайте собі, як курка п’є воду: набираючи в дзьобок сильно схиляє голову вниз, а відтак, ликаючи воду, підносить голову вгору.

4) Станьте в основній поставі (п’яти разом, пальці ніг відхилені на ширину стопи, тулуб випрямлений, руки вздовж тіла). Повільно нахиляйте тулуб вліво; лівою рукою доторкніться лівої ноги збоку коло коліна, і скоро випряміться. Проробіть це навперемінно по 5-10 разів в кожну сторону.

5) Станьте в розкроці, руки вгору, долонями вперед – скоро нахиліть тулуб вперед так, щоб дістати руками до підлоги, якнайдалі за п’ятами ніг, а відтак повільно випрямитесь до вихідної постави (себто такої, яку ми прибрали на початку вправи), злегка відводячи руки назад.

6) Підскочте два рази на лівій нозі, а праву, випрямлену, відхиліть вбік, а потім два рази на правій, а ліву вбік (6-8 підскоків).

7) Сядьте, ноги в колінах пригніть, руками опріться на підлогу з-заду, поволі підносьте ноги, випрямивши їх вгору (не дуже високо) і так хвилину, видержавши, опускайте на підлогу, знову пригнувши в колінах.

8) Станьте на одно коліно, руки вгору: повільно легко вигніться назад і похиліться вниз, руки повільно опустіть вниз, голову опріть на коліно (послабте м’язи) і поверніть до вихідної постави.

9). Станьте на оба коліна, руками опріться в землю, голова легко піднесена. Піднесіть ліву руку вгору-вниз, повертаючи тулуб якнайбільше вліво і подивіться за рукою. Проробіть так 6-8 разів в кожну сторону.

10) Стоньте в розкроці, руки вбік, долонями вниз. Нахиліть тулуб вперед і зверніть вліво так, щоб дістати правою рукою до пальців лівої ноги. Випряміться до вихідної постави. Проробіть навперемінно 5-6 разів в кожну сторону і щораз скоріше.

11) Випряміть тулуб, пальці ніг і стопи злучені разом, руки на бедрах: два малі підскоки в місці, третій підскок високий вперед.

12) Сядьте, схрестивши ноги (по козацькому), руки на рамена; кружіть зігненими в цей спосіб руками (рисуйте в повітрі ліктями кола, сильно стягаючи лопатки взад, пальці рук увесь час дотикаються до рамен).

На кінець промаршеруйте кілька разів по кімнаті високо на-вшпиньках і заспівайте маршову пісню.

Л.Пашкевич

Література

1. Андрійчук В.В. Програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини (Виховні технології. 2клас.) : методичний вісник 1.- Рівне, 2003.- 91с.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»/М-во освіти і науки України, Акад.пед. наук України; наук.ред.та упоряд.О.Л.Кононко.-К.: Світич, 2008.- 430с.

3. Базовий компонент дошкільної освіти Україні. - К., 2003.

4. Бєлєнька Г,В. Богініч О.А., Машовець М.А. Здоров’я дитини від родини.- К.: СПД Богданова А.М., 2006.-220с.

5. Богініч О.Л. Оздоровчу ідеологію - в життя малят // Дошкільне виховання. - 2006. - №7.- С.7-9.

6. Богініч О. Фізичне виховання дітей дошкільного віку засобами гри.- К.: СП «ЧИП».-2001-140с.

7.Богуш А.Духовні цінності в контексті сучасної парадигми виховання //Виховання і культура.-2001.- №1.- С.4-10.

8. Бондарчук К.О. Формування духовного здоров’я дітей дошкільного віку // Вісник кафедри корекційної освіти РОІППО.- 2011.- №9.- С.30-40.

9.Вронська В.М. Значення музикотерапії у психологічній підготовці медичних сестер дошкільних навчальних закладів //Вісник кафедри корекційної освіти РОІППО.- 2009.- №5.- С.11-17.

10. Вронська В.М. Післядипломна підготовка старших медичних сестер для роботи в дошкільному закладі // Здоров’я через освіту. – Донецьк. – 2009. – С.44-48.

11.Вронська В.М. Актуальність проблеми формування компетенцій здорового способу життя // Теорія і практика розвитку ключових компетенцій учнів 12-річної школи. Київ – Запоріжжя: 2008. – НСП С.31-36.

12.Вронська В.М. Формування психологічної компетентності медичних сестер дошкільних навчальних закладів. - Київ-Дніпропетровськ. – 2008. – С.223 – 228.

13. Гурнік Л.В., Данченко О.А. Вчимося жити здоровими. Регіональна програма з валеології для дітей дошкільного віку // НПД. - 2000, - № 3-4.- С.124-133.

14. Гурнік Л.В., Семенюк Р.Ф. Вчимося жити здоровими. Методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам дошкільних навчальних закладів. - Рівне, -2002.- 74с.

15.Гурнік Л.В. Привітання як одна із формул мовленнєвого етикету дітей дошкільного та молодшого шкільного віку // Вісник кафедри педагогіки та психології РОІППО.- 2008.- №3.- С.30-34.

16.Гурнік Л.В. Гуманно-особистісний вимір у сучасному дошкільному навчальному закладі // Нова педагогічна думка.- 2010.- №1. - С.105-108.

17.Гурнік Л.В. Здоров’я та функціональна готовність дітей 6-го року життя до школи // Вісник кафедри корекційної освіти РОІППО.- 2010.- № 7. - С.33-39.

18.Гурнік Л.В. Забезпечення оптимізації педагогічного процесу в умовах сучасного ДНЗ// Вісник кафедри корекційної освіти РОІППО.- 2011.- №9.- С.12-18.

19.Закон України “Про дошкільну освіту”.-К.:Ред.ж-лу«Дошкільне виховання».2001.- 56с.

20.Здоров’я (Валеологія). Стандарт навчального українознавчого інтегративного курсу для української національної щколи-родини.// Освіта.-№30 (154).1995.- С.1-7.

21.Калинка.Авторська програма Мирогощанського дитсадка Дубенського району Рівненської області. Рівне,1999. - 112с.

22. Концепція інтегративної українознавчої валеологічної освіти в Україні. // Освіта.-№39 (217).1996.- С.1-3.

23. Мій рідний край.Моя земля. Українське народознавство у дошкільному закладі. Програма та довідковий матеріал вихователям дошкільних закладів /За ред. А.М.Богуш.- Одеса. Програми для середньої загальноосвітньої школи.- 1-2 класи.- К.: Початкова школа, 2001.

24.Рабченюк Т.С., Наумчук Г.І. З народного джерела. Матеріали до уроків українознавства.- Рівне 1997. - 145с.

25. Савчук Л.О. Деякі аспекти підходів до оздоровлення і розвитку дошкільнят та школярів початкових класів загальноосвітніх шкіл (ароматерапія): методичні рекомендації .- Рівне: РОІППО. - 2010. - 28с.

26.Савчук Л.О., Колупаєва А.А. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання: посіб.-К.:Науковий світ, 2010.-196с.

27.Савчук Л.О. Якщо вас турбує розвиток вашої дитини// Вісник кафедри корекційної освіти.-2010.-№6.- С.3-22.

28.Савчук Л.О. Особливості організації інклюзивного навчання// Вісник кафедри корекційної освіти.-2010.- №7.- С.4-13.

29.Шишолік Л.А. Базова програма крокує Рівненщиною// Дошкільне виховання.-2010.-№6.

30.Шишолік Л.А. Упровадження здоров’язберігаючих технологій у роботу дошкільного навчального закладу // Школа.-2010.- №7(55).

31. Штіль С.Ю. Техніка проведення логопедичного точкового масажу та види нетрадиційного масажу рук дитини// Вісник кафедри корекційної освіти.-2010.-№6.-С.22-29.




1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка