Вчимося жити здоровими Науково – методичний посібник Друге видання Рівне 2011



Сторінка1/7
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.65 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Кафедра корекційної освіти

Людмила Гурнік

Вчимося

жити здоровими
Науково – методичний посібник
Друге видання


Рівне - 2011


УДК 372.32

Упорядник: Гурнік Людмила Василівна, доцент кафедри корекційної освіти РОІППО.

Рецензенти:


Савчук Л.О., завідувач кафедри корекційної освіти, к.п.н., доцент РОІППО,

Копель В.П., лікар-санолог Рівненського обласного центру здоров’я.


У посібнику висвітлено актуальність проблеми валеологічного виховання та здорової дитини в умовах сучасного дошкільного навчального закладу.

Представлена регіональна програма з валеології для дітей дошкільного віку складена відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти України та Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Водночас практичні заняття з валеології для дітей від 2-х до 6(7) років допоможуть педагогічним та медичним працівникам спільно з батьками дітей дошкільного віку впровадити оздоровчу ідеологію в життя.


Рекомендовано до друку науково-методичною радою РОІППО: протокол № 4 від 23.12.2010 р.

Зміст

1.Вступ…………………………………………………………………………….. 4



2.Упровадження оздоровчої ідеології в дошкільну освіту……………… ……. 5
3. Регіональна програма з валеології для дітей дошкільного віку………. …… 11
4. Практичні заняття з валеології для дітей дошкільного віку……………… …. 22

-І молодша група……………………………………………………………….. … 22

- ІІ молодша група……………………………………………………………… ….33

- середня група………………………………………………………………… …. 46

- старша група……………………………………………………………….. … ….60

- підготовча до школи група…………………………………………………… ….69

5.Сторінки історії. Журнал «Малі друзі», Львів, 1942рік…………………… …..80

Чорний Долько (сценічна вистава)……………………………………… ……. 80

Моя щоденна руханка………………………………………………… ……… .. 84

6. Література……………………………………………………………… …. ……86



Вступ


Соціально-економічна, екологічна та демографічна криза в Україні зумовили значне погіршення рівня здоров’я населення, особливо дітей та підлітків, що призвело до значного збільшення народжуваності хворих дітей. Значно погіршує ситуацію недбале ставлення до власного здоров’я, поширення пиятства, паління, венеричних захворювань, вживання наркотичних та психотропних речовин, загроза епідемій і СНІДу. Все це вимагає нагальних заходів уряду України, медичних і педагогічних працівників, батьків та громадськості щодо збереження, зміцнення та примноження здоров’я дітей. Одним із ефективних шляхів вирішення проблеми, як свідчить досвід, є валеологічна та медико-педагогічна освіта дітей. Адже, загальновідомо, що здоров’я людей повинно служити головною «візитною карткою» соціально-економічної зрілості та культури держави.

Валеологія – це інтегрована система знань, що складається з таких наук, як: екологія, біологія, соціологія, українознавство, анатомія й фізіологія людини, психологія, соціальна педагогіка, фахова та народна медицина, фізична культура та ін., а також низки інтегрованих наук: «Українознавство», «Мова», «Природознавство», «Культура», «Література», «Математика та інформатика».

Завдання валеологічної освіти – збереження, зміцнення та примноження зоров’я українського народу шляхом формування в дітей розуміння необхідності вести здоровий спосіб життя, розвиток потреби в систематичному зміцненні здоров’я, озброєння основами теоретичних знань, розвиток умінь та навичок психофізичної саморегуляції стану організму людини, виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я на основі умови реалізації творчого й фізичного потенціалу особистості, її ціннісних пріоритетів.

Оскільки здоров’я - найвища цінність, основи якої закладаються в ранньому дитинстві, найпершим завданням дошкільної освіти є - «збереження та примноження фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей» (закон України «Про дошкільну освіту», р-л1,ст..7,п.1).

Основні вимоги щодо виконання цих завдань окреслені в Базовому компоненті дошкільної освіти України та Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», що й взято за основу при підготовці матеріалів науково-методичного посібника «Вчимося жити здоровими».

Запропоновані матеріали допоможуть педагогічним і медичним працівникам дошкільних навчальних закладів та батьками дітей дошкільного віку впровадити оздоровчу ідеологію в життя, учити дітей жити здоровими.



Упровадження оздороровчої ідеології в дошкільну освіту.

Здоров’я – це цінність, причому єдина, заради якої справді слід не шкодувати часу, сил, праці і всіляких благ, але й треба пожертвувати заради нього часточкою самого життя, яке без здоров’я стає нестерпним і принизливим.

Мішель де Монтень
Головна мета посібника: спрямувати педагогічних, медичних працівників дошкільних навчальних закладів та батьків дітей дошкільного віку на світоглядно-оздоровчу поведінку та формування в дітей найважливішої цінності особистості – здоров’я; зорієнтувати їх на збереження, зміцнення та примножкення фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я.

Тому, основними завданнями теми є:



систематизувати знання щодо:

    • основних складових та умов здоров’я;

    • використання форм організації збереження, зміцнення та примноження фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я дитини;.

    • вироблення ефективних стратегій для захисту дітей від впливу негативних факторів оточуючого середовища;

    • профілактики соціального неблагополуччя дитини;

    • визначення пріоритетів для створення ефективного життєвого простору дітей дошкільного віку;

    • зміцнення та розвитку виховних функцій дошкільних навчальних закладів із формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;

    • підтримки та розвитку національних та родинно-сімейних традицій здорового способу життя й виховання здорової дитини;

    • послідовного формування культури здоров’я дорослих як необхідної умови розвитку позитивної мотивації дошкільників на здоров ий спосіб життя;

сформувати вміння:

    • ефективно використовувати форми організації безпосередньої діяльності дітей, спрямовуваної на збереження, зміцнення та примноження їх здоров’я;

    • доцільно та раціонально використовувати засоби, методи, прийоми ефективного впровадження здоров’ятворчих та здоров’язберігаючих технологій у системі дошкільної освіти;

    • визначати найважливіші стратегічні завдання всебічного та гармонійного розвитку особистості в системі дошкільної освіти;

    • формувати установку на здоров’я як найважливішу цінність у системі цінностей особистості;

- знаходити шляхи вдосконалення процесу збереження, зміцнення та примноження здоров’я кожної особистості;

    • формувати в дітей світоглядно- оздоровчу поведінку на основі реалізації принципу: допоможи собі сам.

    • здійснювати аналітико-прогностичну діяльність при визначенні шляхів удосконалення процесу збереження, зміцнення та формування здоров’я кожного малюка;

    • впроваджувати особистісно зорієнтований підхід при формуванні в дошкільника установку на здоров’я та здоровий спосіб життя.

Внаслідок проведення відповідної роботи отримаємо очікувані результати:

    • піднесення ролі виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших як найвищої цінності особистості;

    • систематичне проведення моніторингу стану здоров’я дітей та дорослих;

    • створення ефективного життєвого простору життєдіяльності дітей дошкільного віку;

    • забезпечення формування особистості дошкільників та розвитку їх творчих здібностей;

    • забезпечення ефективності профілактики шкідливих звичок у дітей дошкільного віку;

    • дотримання культурно-історичних цінностей українського народу в практиці роботи дошкільних навчальних закладів;

    • взаємодія сім’ї, дошкільних навчальних закладів та закладів охорони здоров’я щодо збереження, зміцнення та примноження здоров’я підростаючого покоління;

    • підвищення компетентності педагогів, медиків та батьків у здійсненні процесу виховання фізично, психічно, духовно та соціально здорової дитини;

    • формування активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції особистості дошкільника з чіткою установкою на здоровий спосіб життя та самовдосконалення.

Державою та суспільством визначено найважливіше завдання сучасної освіти: забезпечення повноцінного розвитку підростаючого покоління, охорона та зміцнення їхнього здоров’я як неодмінної умови формування особистості, активного громадянина України.

Враховуючи той факт, що основи здоров’я закладаються в ранньому дитинства, збереження, зміцнення та примноження здоров’я кожного малюка є пріоритетним завданням суспільства, родини та дошкільного закладу. Як відомо, дитина проводить у дошкільному навчальному закладі багато часу, й її здоров’я значною мірою залежить від умов, у яких вона перебуває. Педагоги-дошкільники повинні орієнтуватися в особливостях кожного вікового періоду життя дитини, визначати потреби дитячого організму щодо режиму дня, організації дитячої діяльності й організації ефективного життєвого простору дітей дошкільного віку; оптимізуючи свою педагогічну технологію, яка забезпечить збереження, зміцнення та примноження фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я малюків. Слід зазначити, що оптимізувати свою педагогічну діяльність педагогічні працівники дошкільної освіти зможуть тільки завдяки спільної взаємодії з медичними працівниками та батьками дітей дошкільного віку, що дозволить сформувати в дитини на кінець дошкільного періоду життя базові якості особистості й бути компетентною відповідно своїх вікових можливостей. Відповідно в дитини формується відповідальне ставлення до власного здоров’я й знання про нього, оздоровчі уподобання, інтереси, потреби та життєві звички.

Одним із важливих показників здоров’я дітей є хворобливість (поширеність захворювань) та захворюваність дітей

Статистичні дані свідчать, що сьогодні в Україні більше 80% дітей мають одне або декілька захворювань, У кожної третьої дитини фіксуються відхилення в фізичному або психічному розвитку, смертність удвічі переважає народжуваність. У дітей дошкільного та шкільного віку переважають захворювання органів дихання, травлення, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, нервової системи тощо.

По Рівненській області ці показники в динаміці за 2007 – 2009 роки зросли. Так, поширеність захворюваності в області збільшилася з 18 683,9 у 2007 році до 20 028,4 на 10 тисяч дітей у 2009 році. Збільшилася кількість хворих дітей, які потребують систематичного диспансерного спостереження та оздоровлення.

У свою чергу, захворюваність та хворобливість дітей впливають і на формування показників дитячої інвалідності.

Кількість дітей-інвалідів у Рівненській області за 1995 – 2009 роки збільшилася на 55%, а в Україні за цей період – на 58%. Під наглядом лікувально-профілактичних закладів області перебуває 6312 дітей-інвалідів. За перший квартал 2010 року показник первинної дитячої інвалідності становив 7,3 на 10 тисяч дітей до 18 років.

Проблема зоров’я нині є актуальною й нагальною. Національна програма “Освіта ” (Україна ХХ1 століття)”, “Діти України ”, Національна доктрина розвитку освіти, програма “Здоров’я нації ”, загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини», програма «Діти Рівненщини на 2010 – 2015 роки» визначають, що найважливішими стратегічними завданнями є всебічний розвиток людини (в тому числі й дитини), становлення її фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я, формування в дітей відповідального ставлення до нього як найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Ці завдання знайшли відображення в Конституції України, законах України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, Концепції національної безпеки України, Базовому компоненті дошкільної освіти України, Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

Отже, перед педагогічними та медичними працівниками поставлено стратегічну мету – пошук шляхів удосконалення процесу збереження, формування, зміцнення та примноження здоров’я підростаючого покоління в цілому та кожної особистості зокрема.

Категорію здоров’я дослідники визначають як інтегративну якість повноцінного гармонійного людського буття в усіх його вимірах та аспектах. За визначенням Всесвітньої Організації Збереження Здоров'я (ВОЗЗ), здоров'я – це стан повного фізичного, психічного, духовного та соціального благополуччя Саме здоров’я визначається як стан організму та форма життєдіяльності, що забезпечує достатню тривалість життя, необхідну його якість і соціальну дієздатність. Нова концепція здоров'я трактує його як стан рівноваги (баланс) між адаптивними можливостями організму (потенціал здоров'я) та умовами середовища (природного, соціального), що постійно змінюються.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» реформуванням змісту та гуманізацією цілей дошкільної освіти України орієнтує педагогів на впровадження в педагогічну практику цілісного підходу до розвитку особистості. Саме з дошкільного дитинства починається формування життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини, оскільки в цей віковий період закладається фундамент оптимістичного світобачення, формуються уявлення дитини про своє фізичне «Я», психічне «Я», духовне «Я» та соціальне «Я».

У публікаціях вітчизняних учених: І.Беха, А.Богуш, О.Кононко, З.Плохій, Т.Поніманської відзначено, що система цінностей становить базову основу особистості.

Оскільки здоров'я є найважливішою цінністю, установка на його збереження має бути основою світогляду як дорослого, так і дитини. Завдання дошкільного закладу – формувати в дітей світоглядно-оздоровчу поведінку – на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе й допоможи собі сам.

Формування бережливого ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей передбачає врахування всіх його складників і можливе лише за умов неперервності та комплексності освітньо-виховного впливу на особистість дитини. При цьому дошкільник має бути активним учасником і творчим суб’єктом виховного процесу.

Здобута інформація має увійти в повсякденне життя малюка, й на основі усвідомлення і прийняття стати переконанням і мотивацією до збереження свого здоров’я. А для реалізації оздоровчої життєвої позиції особистості слід формувати щоденні вміння приймати оздоровчі рішення, надаючи кожній дитині психологічну підтримку.

Щоб суспільнозначущі цінності трансформувалися в індивідуальні надбання, замало того, щоб дитина їх усвідомила та позитивно до них ставилася, важливо організувати безпосередню діяльність, спрямовану на реалізацію відповідної цінності. Організація самого процесу формування системи цінностей у дитини передбачає певну послідовність: отримання інформації, її усвідомлення, сприйняття (особистісне сприйняття) та переконання. На основі переконань формуються норми, цілі, ідеали та погляди малюка, що слугують мотивом діяльності, стимулом та орієнтиром поведінки, формуванню здорового способу життя.



У наукавій літературі здоровий спосіб життя розглядається як сформованість психологічної установки на збереження, зміцнення та примноження власного здоров'я та здоров'я оточення, активна діяльність індивіда в цьому напрямку, зокрема, оздоровлення способу життя, боротьба зі шкідливими звичками й чинниками ризику для здоров'я, подолання інших несприятливих чинників способу життя.

Здоровий спосіб життя – не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, адекватна поведінка в різноманітних ситуаціях.

Основні передумови дотримання здорового способу життя:

1. Сформованість особистісно-мотиваційної установки на реалізацію власних фізичних, інтелектуальних, соціальних, духовних можливостей та здібностей.

2. Сформованість світоглядних позицій та основ культури, зорієнтованість на здоровий спосіб життя.

3. Прагнення до фізичного вдосконалення в процесі активної рухової діяльності.

4. Забезпечення повноцінного сну, збалансованого харчування, дотримання раціонального розпорядку дня.

5. Дотримання правил гігієни(чистота тіла й думок, загартування тіла й духу).

6. Прагнення до досягнення психічної, морально-духовної гармонії в житті.

7. Сформованість толерантного ставлення до соціального оточення.

8. Виключення з власної поведінки саморуйнівних звичок, бажань (лінощі, переїдання, негативні емоції, негативне мислення, малорухливість тощо). (3)

Найголовнішим чинником дотримання здорового способу життя є бажання людини бути здоровою. За даними ВОЗЗ стан здоров'я індивіда майже на 50% - залежить від способу життя, приблизно на 20% - від генетичних чинників та екології і лише на 10% - від медичного обслуговування. Отже, ні природні задатки, ні стан екології, ні мережа медичних закладів не можуть забезпечити достатній рівень здоров'я особистості. І лише сама людина здатна стати тією дієвою серцевиною власного життя, від якого залежить стан її життя.

Як зробити так, щоб здоров'я стало однією з провідних потреб людини протягом усього життя? Безумовно, з перших років життя малюка слід вести просвітницько-виховну роботу, формуючи в нього звичку дбати про власне здоров'я. Якщо ми, дорослі, усвідомимо, що головну надію слід покладати не на медичне обслуговування чи поліпшення екології, а на себе, то й пріоритетом у вихованні стане формування в наших малюків навичок здорового способу життя. Оскільки це означає зорієнтованість особистості на формування, збереження та зміцнення власного здоров'я як найголовнішої особистісно-мотиваційної потреби, то найважливішим завданням педагогів є формування готовності бути здоровим:

- з потреби (хочу) бути здоровим;

- із здатності (можу) будувати свої відносини із самим собою та навколишнім світом;

- з рішучості (буду) жити за природовідповідними законами. (4)

Завдання педагогічних, медичних працівників та батьків – формувати в дітей пріоритети здоров'я, почуття відповідальності за нього і навчати їх бути здоровими з перших років життя.

Необхідно чітко усвідомити, якщо особистість стане носієм ідеї здоров'я як основного життєвого пріоритету, то й саме її життя стане плідним, здоровим та довготривалим.

Отже, головне в роботі з дітьми дошкільного віку – турбота про їхнє здоров'я, адже, здоровий малюк легше сприймає виховні впливи, швидше набуває необхідних знань, умінь та навичок, краще пристосовується до навколишньої дійсності. Проблема здоров'я дітей є основним важелем виховної роботи, яку мають здійснювати дорослі. Стратегічною метою є - виховання й розвиток життєрадісної особистості, збагаченої знаннями про себе, готової до творчої діяльності, поведінка якої відповідає загальнолюдським нормам моралі. А знання, розуміння й втілення в практику основ здорового способу життя – це ті основні складники, від яких залежатиме повноцінність і тривалість життя кожної особистості, цілого покоління та всіх наступних поколінь людей, тому що цінність здоров'я - універсальна цінність всього людства.

РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА З ВАЛЕОЛОГІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Програма грунтується на вимогах Базового компоненту дошкільної освіти України, Базової програми розвитку дитини дошкільного віку ”Я у Світі”, згідно з якими дитина дошкільного віку повинна оволодіти мінімально достатнім та необхідним дитині перших 6-ти (7-ми) років життя ступенем компетентності для нормального функціонування у навколишньому середовищі (стан фізичного, психічного, духовного та соціального благополуччя).

Програма валеологічного світогляду дітей дошкільного віку має забезпечувати реалізацію таких завдань:



  1. Ознайомлення з основними валеологічними принципами, створення сталих нетрадиційних установок на валеологічну поведінку і здоровий спосіб життя.

  2. Формування змалечку бережливого і дбайливого ставлення до власного здоров'я як найвищої людської цінності.

  3. Прищеплення навичок особистої гігієни, збереження і зміцнення фізичного, психічного, духовного та соціального здоров'я.

  4. Ознайомлення дітей з основними принципами та методами профілактики інфекційних захворювань.

  1. Профілактика шкідливих звичок та наркотизму.

  2. Статеве виховання.

7. Встановлення гармонійних взаємин дітей із живою і неживою природою,
суспільством, пізнання самого себе.

8. Здійснення валеологічного моніторингу, профілактика порушення постави, органів зору.


Валеологічні знання згруповано в 7 змістових ліній:

  1. Ріст і розвиток.

  2. Формування в дітей дбайливого й бережного ставлення до свого здоров'я.

3. Вироблення в дітей навичок особистої гігієни, профілактика та усунення
шкідливих звичок.

  1. Загартування дитини та її рухова активність.

  2. Природні умови здоров'я.

6. Етноздоров'я.

7. Здійснення валеологічного моніторингу протягом перебування дитини в дошкільному закладі.

Змістова лінія «Ріст розвиток» розкриває відомості про особливості росту, про вплив на ріст і розвиток правильного режиму харчування, рухової активності, факторів спадковості.

У змістовій лінії «Формування в дітей дбайливого й бережного ставлення до свого здоров'я» йдеться про об'єктивний і суб'єктивний стан людини, вплив на неї способу життя, подаються короткі відомості про функції органів, пояснюються правила відвідування лікаря, повідомляються елементарні способи визначення стану свого здоров'я.

Змістова лінія «Вироблення в дітей навичок особистої гігієни, профілактика та усунення шкідливих звичок» подає інформацію про гігієну різних частин тіла, одягу, їжі та ін. як важливого компонента людської культури та формування особистості, дає поняття про шкідливі звички, їх запобігання, техніку безпеки поводження дітей у громадських місцях.

Змістова лінія «Загартування дитини та її рухова активність» розкриває вплив фізичних вправ на поставу, подає доступні комплекси ранкової та гігієнічної гімнастики, принципи й правила загартування.

Змістова лінія «Природні умови та розвиток» подає інформацію про довкілля, кліматичні та природні особливості регіону, охоронне значення живої природи та роль неживої природи в житті людини.

Змістова лінія «Етноздоров'я» містить відомості про архітектуру та інтер'єр житла в Україні, українську кухню, національний одяг, регіональні іграшки та ігри, сімейні традиції тощо та їх вплив на здоров'я.

Змістова лінія «Здійснення валеологічного моніторингу протягом перебування дитини в дошкільному закладі» передбачає організацію комплексної системи спостережень за змінами рівня розвитку дитини.

У системі валеологічного виховання дошкільників доцільно виділити чотири ступеня: ранній вік, молодший дошкільний вік, середній дошкільний вік, старший дошкільний вік.

Дана програма є основою для робочих та авторських програм із врахуванням регіональних, місцевих, етнічних, економічних, кліматогеографічних особливостей та конкретних умов, що відкриває широкі можливості для творчості педпрацівників дошкільних закладів. Кожне заняття має містити всі складові змістових ліній. Форма й зміст заняття визначається темою, уподобанням вихователя, добором дітей у групі, наявністю обладнання, специфікою умов проживання, можливостями дошкільного закладу, бажаннями батьків тощо.

Програма містить також вимоги до знань та умінь дітей, які вихователь повинен враховувати при плануванні роботи з даної проблеми.

Оптимальним було б проведення занять із валеології в тісній інтеграції із заняттями з фізкультури, на яких виконувалися б завдання з рухової активності, загартування та гігієни, передбачені даною програмою.

Особливість проведення занять із дітьми в дошкільному закладі полягає в тому, що переважна більшість інформації має подаватись у вигляді гри, малюнків, казок! загадок, віршів, прислів'їв, приказок, пісень, розповідей про народні розваги та календарно-регіональні обряди. Тут вихователю безмежний простір для творчості, максимального використання здібностей і таланту. Педагог досягне бажаних результатів, якщо програма буде виконуватися в тісній взаємодії з усіма видами діяльності дітей у дошкільному закладі.

Особливе значення має змістовність навчального матеріалу та емоційний бік його викладу. Активізації навчання сприятиме широке використання відеофільмів, слайдів, навчальних екскурсій, зустрічей з медиками, психологами тощо

Крім того, одним із вирішальних факторів ефективності валеологічного виховання є особистий приклад вихователя, його спосіб життя, захоплення тією чи іншою оздоровчою системою, ставлення до власного здоров'я як найвищої цінності, тобто особистий приклад.



Пріоритет здоров'я має стати наріжним каменем виховної роботи в дошкільному навчальному закладі.

І.Ріст і розвиток

Ранній вік

  1. Частини тіла людини, їх назви: голова, шия, тулуб, кінцівки.

  2. Позитивне ставлення до приймання їжі. Використання в раціоні дитячого харчування продуктів, що сприяють виведенню шкідливих елементів із організму (буряк, морква, капуста, гарбуз, горіх тощо).

  3. Забезпечення моральних та фізіологічних особливостей розвитку дитини відповідно до статі.

  4. Уявлення про членів сім'ї: мама - завжди поруч, добра, розумна, ніжна, лагідна, піклується про дитину; тато - сильний, мудрий, захищає всіх; бабуся - ласкава, добра, оповідачка казок і потішок; дідусь - добрий, мудрий, знає багато цікавого; сестричка, братик - із ними весело гратися.

Молодший дошкільний вік

  1. Призначення й дія частин тіла людини: голова - чоло, лоб - думати, волосся - щоб чепуритися, причесуватися; шия - тримати голову; руки, пальці - щоб обслуговувати себе, працювати; ноги, пальці, п'яти - щоб ходити, бігати, повзати, стрибати; лікті, коліна - згинати й розгинати руки, ноги; тулуб - груди, спина, сідничка - захищає внутрішні органи.

  2. Будова тіла людини: тіло м'яке, має покриття (шкіру), кріпиться на рухливому скелеті, зорієнтоване на пересування вперед, характеризується власним запахом.

  3. Усвідомлене ставлення до харчурання (необхідно їсти, щоб вирости).

  4. Вітаміни в житті людини, їх значення для росту та здорового розвитку організму.

  5. Поняття про стать: елементарне уявлення про статеву двоїчність природи, про свою приналежність до однієї з статей.

  1. Уявлення про кожного члена сім'ї: мама - господиня, берегиня, годувальниця, порадниця, вчителька, друг; тато - наставник, хлібодар, вихователь, товариш у грі; бабуся - охоронець звичаїв і традицій; дідусь - джерело мудрості; брат і сестра - веселі друзі, приклад для наслідування.

  2. Уявлення про дитячий садок як про другу домівку: вихователь - учитель, співрозмовник, помічник, хороший друг; однолітки - веселі друзі.

Середній дошкільний вік

  1. Будова тіла людини, взаємодія частин тіла людини: тіло м'яке, має багатошарове покриття, кріпиться на рухливому скелеті, зорієнтоване на пересування вперед, є своєрідним механізмом газообміну, має 10 великих отворів, побудоване переважно з води та інших рідин, характеризується симетричністю.

  2. Поняття про розвиток: тіло здійснює шлях від народження до смерті, йому належить пройти різні стани: дитинство, юнацтво, дорослість, старість; не можна виключити окремі фази розвитку організму або змінити послідовність.

3. Удосконалення організму внаслідок розвитку: протягом дитинства, юнацтва -вдосконалення його, старості - негативні зміни.

  1. Поняття про корисну дію їжі, необхідність раціонального харчування в житті людини.

  2. Усвідомлене ставлення до використання вітамінів у харчовому раціоні.

6. Взаємовідносини між дорослими й дітьми, між людьми протилежної статі.
Формування бажання допомагати старшим членам сім'ї, уявлення про культуру родинних стосунків (взаєморозуміння, повага, піклування один про одного, допомога), активізація в мовленні слів ввічливості.

7. Розширення уявлення про дитячий садок як про другу домівку, де цікаво й весело, де вчать і піклуються про тебе добрі вихователі та їх помічники, музпрацівники, кухарі, медсестри, лікарі тощо. Учити орієнтуватися у приміщенні дитячого садка.



Старший дошкільний вік

  1. Формування уявлення про себе й своє тіло, усвідомлення свого "Я", своїх основних рис, можливостей; часові процеси нашого організму характеризуються циклічністю; дихання, робота серця, сон і неспання.

  2. Вплив розвитку на зміни в організмі: поява волосяного шару, зміни в роботі з видільної системи, конституція чоловічого й жіночого тіла,

  3. Кризи розвитку: випадання зубів, підвищена вразливість організму.

  4. Розвиток організму залежить від генетичної програми, умов життя й виховання, а також власної продуктивної активності.

  5. Знання про вплив національної їжі на здоров'я. Називати страви, дегустувати їх, знати нескладні рецепти: борщ, вареники, деруни, пироги з маком та з сиром, капуста, голубці тощо. Ознайомлення з процесом випікання хліба; виховання шанобливого ставлення до нього.

  6. Формування уявлення про свою стать, культуру взаємовідносин між хлопчиками та дівчатками, між дорослими й дітьми.

  7. Формування уявлення про родину, рідню, родичів, вплив культури родинних стосунків на розвиток.

  8. Формування здорових взаємовідносин у колективі (між дітьми, між дітьми та вихователями, гостями тощо). Вплив позитивних і негативних емоцій та стосунків на розвиток організму. Піклування про благополуччя однолітків.


ІІ. Формування в дітей дбайливого й бережного ставлення до свого здоров'я

Ранній вік

  1. Проведення фітотерапії й пальчикового масажу з метою профілактики захворювань.

  2. Формування позитивного ставлення до антропометрії.

  3. Профілактика щеплень.

Молодший дошкільний вік

  1. Поняття про зовнішні органи людини: око, вухо, ніс, язик, шкіру,

  2. Призначення окремих органів: око - бачить, вухо - чує, ніс - відчуває запах, язик - смак, шкіра - дотики, температуру.

  3. Елементарне поняття про здоров'я та хворобу.

  4. Формувати в дітей бажання бути здоровими.

  5. Антропометрія (розкриття дітям змісту та дій дорослого).

Середній вік

  1. Поняття про внутрішні органи: серце, легені, шлунок, печінку, нирки,

  2. Призначення окремих органів: серце - регулює кровообіг, легені - забезпечують організм киснем, шлунок - живлення організму, печінка, нирки - очищення організму.

  3. Поняття здоров'я, ознаки здоров'я: добре самопочуття, хороший апетит, гарний настрій, бажання діяти.

  4. Поняття про хворобу. Поведінка під час хвороби; допомога собі під час хворобливого стану: приймання ліків, дотримання належної пози, виконання настанов лікаря (перебування вдома, їсти те, що можна, виконувати необхідні процедури).

  5. Поняття про здоровий спосіб життя, Формування в дітей культу здоров'я.

  6. Значення антропометрії для здоров'я.

Старший дошкільний вік

1. Орієнтація в будові органів і систем свого організму (серцево-судинна, опорно-рухова, видільна, кров, шкіра).



  1. Призначення та умови нормального функціонування органів людини. Уявлення про те, що органи і системи організму працюють як ціле.

  2. Поняття про способи зміцнення здоров'я. Виховання усвідомленого ставлення до зміцнення здоров'я.

  3. Основні ознаки хвороби: поганий апетит, висока температура тіла, біль, небажання рухатися, дратівливість або кволість. Уявлення про засоби опірності хворобі.

  4. Цінування здорового способу життя, прагнення його реалізувати.

  5. Формування почуття відповідальності за власне здоров'я та здоров'я майбутніх поколінь.

  6. Формування свідомого ставлення до антропометрії як засобу контролю за своїм здоров'ям.

8.Просвітницька робота серед батьків. Пропаганда здорового способу життя, індивідуальні поради лікаря.
III. Вироблення в дітей навичок особистої гігієни, профілактика та усунення шкідливих звичок

Ранній вік

  1. Формування позитивного ставлення до чистоти.

  2. Виконання гігієнічних правил з допомогою дорослого.

  3. Перехід до самостійного гігієнічного догляду за власним тілом.

  4. Гігієнічне харчування з допомогою дорослого.

5. Усунення шкідливих звичок як причини кишкових захворювань та затримки
загального псих'чного розвитку (смоктання пальців, сосок тощо).

Молодший дошкільний вік

  1. Формування найпростіших гігієнічних навичок та культури поведінки: миття рук, вмивання обличчя, шиї, вух; користування милом, рушником, носовичком; чищення зубів, полоскання рота, уміння користуватися туалетом.

  2. Зміцнення й розширення елементарних навичок охайності: помічати та усувати з допомогою дорослого чи самому негаразди в зовнішньому вигляді, одязі та побуті.

  3. Гігієна харчування. Правила культури поведінки за столом вдома та в гостях. Виховувати уміння їсти акуратно, ретельно пережовувати їжу, користуватися столовими приборами, серветкою; після їжі полоскати рот водою або настоєм трав; бажати ровесникам та дорослим смачного та дякувати за їжу.

  4. Елементарні уявлення про шкідливі звички: смоктати й гризти предмети, нігті, пальці, горбитися, човгати ногами тощо.

Середній дошкільний вік

  1. Розширювати знання про назви предметів білизни: постільна - простирадло, підковдра, наволочка; натільна - майка, сорочка, труси, футболка.

  2. Виконання навичок особистої гігієни під контролем: самостійно правильно вмиватися, стежити за чистотою рук, полоскання рота після їжі, при вході в приміщення витирати ноги, користуватися туалетом, відвертатися під час кашлю й прикривати рота носовичком, користуватися індивідуальним гребінцем тощо.

  3. Виховання елементарних навичок охайності під контролем: (прання, прасування, шиття, чищення тощо).

  4. Елементарні уявлення про наявність в організмі мікроістот - вірусів, мікроорганізмів, бактерій, їхню роль.

  5. Вимоги режиму гігієни харчування.

  6. Уявлення про шкідливі звички та згубний вплив для здоров'я алкоголю, тютюну, наркотичних речовин.

Старший дошкільний вік

1.Знання про призначення предметів білизни, використання цих предметів за призначенням. Розвиток самоконтролю при виконанні правил і навичок особистої


гігієни.

  1. Розвиток самоконтролю при виконанні елементарних навичок охайності.

  2. Розвиток складних форм цілеспрямованої діяльності. Формувати уміння аналізувати та контролювати власні дії та вчинки.

4. Запобігання респіраторним, шкірним та кишковим інфекціям. Профілактика гельмінтозу та педикульозу.

  1. Доцільні способи споживання їжі.

  2. Розуміння виняткової ролі питної води та її чистоти для здоров'я.

  3. Формування поняття про вплив санітарного стану приміщень на здоров'я, посилена участь дітей у прибиранні приміщень, території.

  4. Усвідомлення дітьми - "що таке шкідливі звички", як їх позбавитися.


IV. Загартування дитини та її рухова активність

Ранній вік

1. Розвиток рухів дитини відповідно до законів природи.

2. Денний сон при відкритій кватирці.

3. Загартування дитини за допомогою природних факторів: сонця, повітря, води.

4.Використання одягу та взуття, зручного для рухової активності.

5. Гігієнічна гімнастика.

6.Здійснення комплексу загартовуючих заходів та ранкової гімнастики з використанням природних факторів.

Молодший дошкільний вік

1. Щоденна гігієнічна, коригуюча, ритмічна гімнастика, заняття з фізкультури, рухливі ігри та вправи. Вироблення в дітей позитивного ставлення до них.



  1. Загартування з використанням природних факторів: ходіння босоніж, обливання холодною водою, повітряні та сонячні ванни під контролем дорослого.

  2. Перехід до ігрових форм діяльності, формування цілеспрямованої діяльності.

Середній дошкільний вік

  1. Регулярне проведення фізкультурних заходів: фізкультурних свят, днів здоров'я. Дати уявлення про їх позитивний вплив на здоров'я.

  2. Удосконалення координації опорно-рухового апарату дітей.

  3. Сон із доступом свіжого повітря.

  4. Загартування організму природними факторами: купання в басейнах та відкритих водоймах, ходіння босоніж тощо.

  5. Розвиток простих форм цілеспрямованої діяльності, уміння планувати наступні дії, будувати свою поведінку з урахуванням ігрових правил.

Старший дошкільний вік

  1. Дотримання оптимального рухового режиму та розуміння його важливості в досягненні своєї фізичної досконалості.

  2. Виховання в дітей усвідомленого ставлення до проблем збереження та зміцнення здоров'я шляхом проведення загартовуючих заходів та дотримання рухового режиму.

  3. Самоконтроль своєї постави.

  4. Фізична та трудова діяльність. Залучення дітей до посильної трудової діяльності. Розуміння дитиною необхідності працювати. Позитивне ставлення до результатів своєї праці, цінування праці інших.


V. Природні умови та розвиток

Ранній вік

1. Ознайомлення з назвами основних природних утворень: земля, вода, сонце, повітря, квіти, тварини, птахи, комахи, риби.

2. Учити розрізняти та називати природні явища: дощ, вітер, сніг, тепло, холод тощо.

3. Дати уяілення про підбір одягу відповідно до погоди.

4. Виховувати позитивні емоції під час знайомства з природним довкіллям.

Молодший дошкільний вік

  1. Ознайомлення з живою й неживою природою та її найбільш поширеними явищами в природі: туман, іній, веселка, дощ, сніг, грім, блискавка.

  2. Значення неживої природи в житті людини: від сонця йде тепло, світло; повітря є навколо нас, воно буває чистим і забрудненим, вологим, сухим, гарячим, холодним; вода в природі знаходиться в річках, озерах, підземних джерелах; грунт може бути сухим, вологим, піщаним, глиняним тощо.

  3. Розрізняти найпоширеніші рослини своєї місцевості (їх назви, зовнішній вигляд), назви лікарських рослин найближчого природного оточення; розрізняти найпоширеніші дикі та свійські тварини (їх назву, спосіб живлення, пересування, середовище існування).

  4. Ознайомлення з характерними ознаками пір року (назва, послідовність, стан об'єктів неживої природи, рослин, поведінки тварин).

  5. Виховувати дбайливе ставлення до природи; під контролем підтримувати чистоту повітря, бережливо користуватися водою, доглядати за рослинами, тваринами, збирати насіння квітів, лікарські рослини тощо.

  6. Максимальне перенесення всієї життєдіяльності дитини в природу, розвиток органів людського чуття, формування найпростіших орієнтацій, ускладнення емоцій, відчувати фізичний стан інших, виявляти співчуття.

Середній дошкільний вік

  1. Вплив найпоширеніших явищ природи на стан природи, діяльність та самопочуття людей; знати кліматичні та природні особливості своєї місцевості.

  2. Вплив неживої природи на здоров'я людини: тепло, світло, чите повітря, вода є чинниками доброго самопочуття та активної життєдіяльності.

  3. Уявлення про найпоширеніші рослини своєї місцевості (їх будову, способи живлення, розмноження, умови проростання), значення їх для тварин та життя людей; цікаві особливості поведінки диких та свійських тварин тощо.

  4. Сезонні зміни в природі. Орієнтація в тому, що наявність чи відсутність листя, квітів, плодів визначає поведінку тварин, які ними живляться та знаходять укриття -взаємозалежність між об'єктами природи.

  5. Формувати уміння підтримувати чистоту повітря, економно використовувати воду, найпростіші навички поліпшення якості грунту (розпушування, поливання, підживлення), збір лікарських рослин, ягід; заготівля насіння для підгодовування пташок; визначення дитиною себе як частини природи через спілкування з нею; розуміння цінності життя й здоров'я людей, їх залежності від природного довкілля, впливу природних факторів.

Старший дошкільний вік

  1. Узагальнювати поняття про довкілля, закріплювати орієнтацію в навколишньому оточенні. Знання про традиційне ставлення українців до рідної природи.

  2. Взаємозв'язок між явищами неживої природи та об'єктами живої: зв'язки між життям рослин, тварин і явищами неживої природи; залежність розвитку живої природи від догляду людини, позитивний та негативний вплив діяльності людини на навколишнє середовище.

  3. Виявлення пізнавального інтересу, допитливості до об'єктів неживої та живої природи, їх зовнішнього вигляду, умов існування, поведінки, значення для природи і життя людей (спостереження, експериментування, праця в природі).

  4. Формування свідомого ставлення до життя як найвищого дару природи. Відчувати себе розумнішим і сильнішим за будь-яку рослину чи тварину, розуміти, що їх життя залежить від поведінки людей.

5. Уміння користуватися дарами природи: так, щоб не зашкодити довкіллю. Виявляти жаль, співчуття до ушкоджених рослин та тварин, що потрапили в біду; прагнення захистити їх, надати посильну допомогу.

6. Розуміння причини змін сезонів (кількість сонячного тепла) та встановлення причинно-наслідкової залежності. Народні прикмети, які вказують на характерні особливості пір року.

7. Брати посильну участь у збереженні рослин своєї місцевості, створювати умови для тварин, що проживають вдома, підгодовувати птахів взимку. Брати посильну участь у природоохоронній діяльності.
VІ. Етноздоров'я

Ранній вік

1. Феномен материнської любові, закладений у колискових піснях, створення умов, які сприяють здоровому та міцному сну, позитивному емоційному стану дитини.

2. Ознайомлення з народними іграми, пісеньками, промовками, забавлянками, закличками, приспівками тощо.

3. Формувати уявлення про рідну домівку, людське житло, його устаткування: вікна, двері, стіни, поріг; предмети домашнього побуту та вжитку: назви, призначення, оздоби тощо.



Молодший дошкільний вік

1. Розширювати ознайомлення з творами усної народної творчості, широке


використання їх у грі.

  1. Ознайомлення з традиціями та релігійними святами в Україні: Великдень, Різдво, Трійця, весілля, поховання тощо.

  2. Ознайомлення з українською народною іграшкою: глиняна лялька, лялька з ганчір'я, соломи, дерева; сопілки, свищики тощо; народні повір'я, пов'язані з ними.

  3. Ознайомлення з українським одягом для дівчаток і хлопчиків: віночок, вишита сорочка, штани, пояс, шапка, намисто, спідничка.

  4. Розширювати уявлення про батьківську домівку: рідна оселя, наша квартира, бабусина хата: покуть, мисник, ліжко.

Середній дошкільний вік

  1. Оспівування сили, краси, здоров'я, витривалості в усній народній творчості.

  2. Українська релігійність і проблеми збереження здоров'я.

3. Ігри валеологічного спрямування: дидактичні, театралізовані, ігри-інсценівки, хороводні ігри тощо.

  1. Розширювати поняття про сезонний національний одяг. Дитячий: довгий, майже до колін, полотняна простора сорочка; жіночий - сорочка, спідниця, плахта, запаска, фартух, корсетка, кожух, черевики, чоботи, хустка; чоловічий - сорочка, штани, свита, пояс, кожух, чоботи, черевики, шапка. Знати сучасний дитячий, жіночий та чоловічий одяг, його вплив на здоров'я людини; добір одягу відповідно до сезону, утримування його в чистоті.

  2. Закріплювати знання про житло в Україні: хата, двір, клуня, хлів, льох, криниця, тин., квітник, інтер'єр хати, ремесла: вишивка, різьблення, гончарство, ковальство, плетіння з лози, соломи тощо.

Сучасна міська квартира, її обладнання, утримування в чистоті.

Обереги домівки: поріг, піч, вишитий рушник, український вінок; добір квіток: барвінок, незабудки, чорнобривці, безсмертник; розпізнавати, плести вінок, наспівувати пісень.



Старший дошкільний вік

  1. Народна мудрість про здоров'я та здоровий спосіб життя. Молитва, енергетичний код, закладений у ній. Пости, їх роль в очищенні організму.

  2. Сімейні традиційні обряди: родильні, весільні, поховальні, поминальні. Людські обереги: ключ, гребінець, ніж, ножиці, сіль, намисто, ланцюжок, каблучка.

  3. Українська національна кухня, її вплив на здоров'я: овочі та страви з них, молочні страви, зернові культури і страви з них; м'ясні та рибні страви, лісові ягоди, горіхи, садовина, напої. Обрядова їжа: весільний коровай, калач, різдзв'яна кутя, великодня паска, свячені яйця.

Символічна сила хліба, паски, крашанок.

Цілющі сили води. Вода в ритуалах, звичаях і обрядах українського народу.



  1. Збагачення знань дітей про регіональні іграшки. Виготовлення іграшок з природного матеріалу, їх відмінність за кольором, формою, візерунком, оздобленням, технікою виготовлення (яворівська, опішнянська, черкаська, поліська тощо).

  2. Оволодіння національними видами спорту, дитячими іграми-забавами.

Народні ігри: рухливі, хороводні, обрядові, звичаєві, ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу (звичаєві - Свят Вечір, Різдво, Стрітення, Вербна неділя, Великдень, Трійця, Обжинки тощо).

  1. Розуміння впливу на здоров'я регіональних особливостей одягу (матеріал, із якого зроблений, спосіб його виготовлення).

  2. Збагачувати поняття про архітектуру та інтер'єр житла в Україні. їх значення для здоров'я: хата різних регіонів (матеріал, планування, оздоблення (подвір'я, хлів, стайня, льох, комора); інтер'єр хати - піч, лава, ослінчик, стіл, мисник, покуть, скриня; оздоблення інтер'єру - вишитий рушник, килими, ліжники, рядна; традиційний український посуд; миска, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко тощо; знаряддя праці - рогачі, коцюба, лопатка, віник, прялка, рубель, качалка тощо.

Сучасне житло: вид, опалення, освітлення. Сучасні предмети побуту та вжитку: холодильник, пральна машина, пилосмок, електросамовар тощо; використання телефону, електронної техніки.
VII. Здійснення валеологічного моніторингу протягом перебування дитини в дошкільному навчальному закладі


Практичні заняття з валеології для дітей дошкільного віку.

(З досвіду роботи дошкільного навчального закладу «Лелека»

смт Квасилів Рівненського району.)
Лисак Ольга Миколаївна, завідувач;

Семенюк Раїса Федорівна, вихователь-методист;

Ковтун Лідія Михайлівна, сестра медична старша.
1 молодша група

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка