В. Стефаника Неоніла Падюка



Скачати 312.16 Kb.
Дата конвертації25.04.2016
Розмір312.16 Kb.
Кабінет картографії
Тарас Огородник

молодший науковий співробітник кабінету картографії

ЛННБУ ім. В. Стефаника

Неоніла Падюка

завідувач кабінету картографії, молодший науковий співробітник ЛННБУ ім. В. Стефаника
У статті на основі архівних документів розкривається історія становлення кабінету картографії ЛННБУ ім. В. Стефаника та його наступний розвиток до теперішнього часу. Особлива увага приділяється основним напрямам роботи кабінету картографії (збереження та комплектування фонду, каталогізація, наукова робота та ін.) у різні періоди його існування.

Ключові слова: кабінет картографії, картографічна колекція, бібліотека.

On the basis of archival documents, the article describes the history of cartography cabinet and its development. It focuses primarily on to basic work of cartography cabinet (preservation and acquisition of fund, cata­loguing, scientific work, etc.) during the different periods of its existence.

Keywords: cartography cabinet, cartographic collection, library.

В статье на основании архивных документов раскрывается история становления кабинета картографии ЛННБУ им. В. Стефаника и его развитие до настоящего времени. Особое внимание уделяется основным направлениям работы кабинета картографии (сохранение и комплек­тование фонда, каталогизация, научная работа и др.) в разные пе­риоды его существования.

Ключевые слова: кабинет картографии, картографическая коллекция, библиотека.
Кабінет картографії Львівської філії бібліотеки Академії наук УРСР (далі — бібліотека) був утворений 10 травня 1940 р. згідно з наказом № 33 директора бібліотеки [26]. Його створення перед­бачалося ще раніше, 14 лютого 1940 р., коли на засіданні комісії бібліотеки під час розгляду її структури обговорювалася необ­хідність утворення картографічного відділу [65, арк. 36].

Історія формування кабінету картографії нерозривно пов’я­зана із становленням бібліотеки. Абсолютна більшість картогра­фічної збірки кабінету картографії сформувалася в перші роки його існування і щороку поповнюється новими картографічними документами. Основою картографічної збірки кабінету стали, в першу чергу, картографічні колекції з бібліотек наукових і гро­мадських установ (Наукового Товариства ім. Шевченка, Народ­ного Дому у Львові і т. д.), публічних бібліотек м. Львова («Оссо­лінеум», Й. Г. Павліковського, В. Баворовського), монастирських і приватних бібліотек. Картографічна збірка кабінету картографії складається з семи фондів:

— «КК» («Кабінет картографії», основний фонд),

— «Н» (колишній неосвоєний фонд),

— «НД» (картографічна збірка з бібліотеки Народного Дому у Львові),

— «НТ» (картографічна збірка з бібліотеки Наукового Това­риства ім. Шевченка),

— «В» (великоформатні карти),

— «кк» (книги з географії та картографії, сучасні атласи),

— «Г» (глобуси).

З колекцій, що увійшли до складу кабінету картографії, однією із найбільших була картографічна збірка бібліотеки «Оссолінеум» у Львові, яка на вересень 1939 р. налічувала 2 401 картогра­фічний документ. Вона стала основою фонду «КК», де і зараз зберігається [60]. У 1921 р., як окрема колекція, увійшла до складу відділу карт бібліотеки «Оссолінеум» картографічна колекція з книгозбірні Й. Г. Павліковського, а в 1940 р. вона увійшла до картографічної збірки кабінету картографії бібліотеки та була вписана до інвентарної книги фонду «КК». Картографічна ко­лекція з бібліотеки Павліковського у фонді кабінету картографії складається з 7 стародрукованих атласів (10 од. зб.), 420 мап і 51 плану міста (всього 481 од. зб.). Особливість цієї колекції по­лягає в наявності значної кількості цінних (у т. ч. унікальних) картографічних документів [41].

Складовою частиною фондів кабінету картографії є картогра­фічна колекція з бібліотеки В. Баворовського. У березні 1940 р. картографічні документи були вилучені з цієї книгозбірні і пере­дані у кабінет картографії, де у червні 1941 р. були вписані в інвентарну книгу фонду «КК». Збірка складається з 346 карт, 13 планів міст і 5 атласів (всього 364 од. зб.) [39].

У 1940 р. картографічний фонд бібліотеки суттєво збагатила картографічна колекція з книгозбірні Народного Дому у Львові. Однак лише у 1947 р. ця колекція була перевезена до картосхо­вища (фонд «НД»). Особливістю цієї колекції є виразна слов’я­нознавча тематика картографічних документів, зумовлена спе­цифікою діяльності попереднього власника (Народний Дім у Львові — один із центрів москвофільського руху в Галичині). Більшу частину картографічної збірки бібліотеки Народного Дому становила картографічна колекція о. А. Петрушевича. Тепер у фонді «НД» під 1 455 інвентарними номерами зберігається 2 114 картографічних видань. Серед них більшість становлять карти — 86,7 %, плани міст — 5,1 %, плани битв — 4,7 % та атласи — 3,5 % [40].

Ще однією великою картографічною колекцією, яка в 1940 р. увійшла до складу новоствореного кабінету картографії, була картографічна збірка із бібліотеки Наукового Товариства ім. Шев­ченка у Львові. Стародруковані картографічні документи в цій колекції становлять 6 %, на видання XIX ст. припадає 38 %, а найбільша кількість (56 %) — на першу половину XX ст. Особ­ливістю цієї колекції є її чітка українознавча тематична спрямо­ваність, задана з самого початку заснування бібліотеки Наукового Товариства ім. Шевченка. Тому переважна частина картографічних документів цієї колекції присвячена Україні та її окремим ре­гіонам. У цій колекції зберігаються більшість картографічних праць відомих українських географів і картографів: С. Руд­ницького, В. Кубійовича, М. Кулицького та ін. [2; 42].

У кінці 1960-х — на початку 1970-х рр. на базі неосвоєного фонду (від чого й походить його назва) картосховища бібліотеки було сформовано картографічну збірку фонду «Н». Її основою стали картографічні документи, які впродовж 1940–1950 рр. над­ходили до бібліотеки з різних книгозбірень Львова через відділ концентрації і не були влиті в інші фонди кабінету. Друга сві­това війна, недостатня увага зі сторони тодішньої бібліотечної адміністрації та інші чинники перешкодили своєчасному та систе­матичному опрацюванню картографічної збірки фонду «Н». По­повнюючись новими надходженнями впродовж наступних деся­тиліть (аж до 2009 р.), фонд «Н» поступово переріс у другий за величиною (після фонду «КК») фонд кабінету картографії [61].

З 1940 р. кабінет картографії пройшов чисельні реорганізації та зміни назви й підпорядкування. У 1940–1941 рр. кабінет кар­тографії функціонував як окремий структурний підрозділ бібліо­теки [9, арк. 1, 10]. 1944 р., згідно із Статутом бібліотеки, отримав назву картографічний відділ [80, арк. 3]. 1946 р. у зв’язку із чер­говою реорганізацією в бібліотеці, картографічний відділ було перейменовано на картосховище і під такою назвою він функціонував до 1975 р.

У 1968–1995 рр. цей структурний підрозділ входив до складу інших відділів бібліотеки. 1968–1989 рр. він перебував у складі відділу фондів. Впродовж 1975–1989 рр. функціонував як окрема структурна одиниця відділу фондів під назвами: кабінет карто­графії (1975–1976), група фонду картографії (1977–1979), сектор фондів картографії (1979), сектор картографії чи картографічних видань (1979–1986), сектор картографії, прийому читацьких вимог та диспетчеризації (1986–1989).

У 1990–1995 рр. кабінет картографії перебував у складі від­ділу рідкісних видань спочатку як група картографії (1990–1993) [35] у секторі формування фондів та обслуговування рідкісними книгами і картографічними матеріалами, згодом як кабінет кар­тографії у секторі картографії та німецькомовної літератури (1993–1995) відділу рідкісної книги [37]. З 1 листопада 1995 р. і до сьогодні кабінет картографії є самостійним структурним під­розділом бібліотеки [38].

1940–1941 рр. були надзвичайно важливими в історії кабі­нету картографії, адже саме тоді було сформовано абсолютну більшість його картографічного фонду, закладено основи для подальшого його існування. У цей час основними напрямами роботи кабінету картографії були: пошук оптимального примі­щення для картографічного фонду, формування та організація фонду та каталогів, складання основних регламентуючих доку­ментів діяльності кабінету, обслуговування читачів.

У цей період у кабінеті картографії працювало двоє праців­ників. 10 травня 1940 р. на роботу до кабінету картографії була прийнята Марія Зиґмунтівна Тишковська, яка працювала спочатку на посаді бібліотекаря [26], згодом — головного бібліотекаря [82, арк. 2] та одночасно була завідувачем кабінету картографії [9, арк. 1зв.; 10, арк. 1зв.]. Другим працівником на посаді наукового співробітника працювала Степанія Генриківна Пайпер [9, арк. 1].

Основним завданням кабінету картографії у 1940–1941 рр. було об’єднання всіх картографічних збірок, які знаходились в інших приміщеннях і відділах бібліотеки. За цей період тут був скон­центрований значний масив картографічних документів з різних установ та бібліотек Львова та Львівської області, а також Книжкової Палати, бібліотеки Академії наук УРСР.

Стрімке зростання фонду зумовлювало пошук відповідного приміщення для картографічних документів. Через непроду­маність дій тодішнього керівництва бібліотеки у вирішенні цієї проблеми у 1940 р. фонд кабінету картографії декілька разів було перенесено: у липні — з головного корпусу бібліотеки до приміщення на вул. Оссолінських (тепер — Стефаника), 11 [84, арк. 29], у серпні — на перший поверх, у приміщення колиш­нього музею ім. Любомирських на вул. Оссолінських, 2 [86, арк. 28], у листопаді — у межах цієї будівлі, але ближче до за­гального книгосховища і читального залу [11]. Проте, для опти­мального розміщення картографічних документів й надалі бра­кувало місця (з цієї причини не були перевезені картографічні збірки з бібліотек Наукового Товариства ім. Шевченка і Народ­ного Дому у Львові), тому у лютому 1941 р. кабінет картографії було переміщено ще раз до більшого приміщення у цьому ж будинку на вул. Оссолінських, 2 [9, арк. 1].

У середині грудня 1940 р. було затверджено профіль комп­лектування кабінету картографії. Згідно з «Положенням про комп­лектування загального книгосховища, відділів та кабінетів на 1941 р.», до фонду кабінету картографії потрапляли різнотема­тичні картографічні документи (мапи, атласи та глобуси) «усієї земної кулі, окремих частин світу, окремих країн та вичерпно по УРСР і окремих областей і районів УРСР за всі часи», а також довідкова література з географії і картографії та періодичні ви­дання картографічної, географічної тематики [64, арк. 5].

Фонд кабінету комплектувався картографічними документами, що надходили як обов’язковий примірник, а також шляхом ку­півлі, обміну та з відділу концентрації. Крім того, проводилась перевірка загальних фондів з метою вилучення картографічних документів для поповнення збірки кабінету картографії, скла­дались списки дезидератів карт та атласів та передавались до відділу комплектування [8, арк. 3зв.; 84, арк. 29].

У середині 1941 р. інвентарні книги кабінету картографії на­раховували 9 266 записів. У передвоєнний період було здійс­нено часткову документальну перевірку фонду, зокрема у грудні 1940 р. проведено документальну перевірку картографічної збірки колишнього «Оссолінеуму», за результатами якої було встанов­лено відсутність 78 карт і 12 атласів [8, арк. 3зв.].

У 1940 р. розпочато роботу з організації каталогів на карто­графічний фонд [12, арк. 26]. Проводилась науково-методична робота: М. Тишковська розробила проект інструкції про збері­гання та каталогізацію картографічних документів, зразки ката­ложних карток [9, арк. 2; 12, арк. 26].

Через багаторазові «переселення» кабінету картографії у 1940 р. його читальний зал був лише відкритий частково [84, арк. 30]. Повноцінно обслуговувати читачів кабінет картографії почав з IV кварталу 1940 р. У довоєнний період картографічним фондом користувалось досить багато читачів: у IV кварталі 1940 р. — 143 особи [8, арк. 1зв.; 10, 2зв.; 11, 3зв.], І кварталі 1941 р. — 251 особа [9, арк. 2].

Під час німецької окупації Львова, у липні 1941 р. було від­новлено довоєнні бібліотеки «Оссолінеум» і В. Баворовського, до структури яких увійшов кабінет картографії. У листопаді 1941 р. зі всіх львівських наукових бібліотек було утворено єдину Львівську державну бібліотеку (Staatsbibliothek Lemberg), підпо­рядковану Головному управлінню бібліотек Генерального Гу­бернаторства. Вона поділялася на п’ять відділів. Картографічна збірка кабінету картографії була розділена між двома відділами: Відділом ІІ (куди входили «Оссолінеум» і бібліотека В. Баворов­ського та сам кабінет картографії), Відділом ІІІ (бібліотеки Нау­кового Товариства ім. Шевченка та Народного Дому у Львові, картографічні збірки яких не були перевезені в 1940–1941 рр. до основного корпусу на вул. Оссолінських, 2, а тому зберігались в них).

Після звільнення Львова від нацистів та встановлення радян­ської влади восени 1944 р. бібліотека і кабінет картографії від­новили свою роботу. У післявоєнний період бібліотека була роз­ділена на три сектори: сектор № 1 — українсько-російський, який розташовувався у приміщеннях на вул. Радянській (тепер — Вин­ниченка), 24 і Курковій (тепер — Лисенка), 14; сектор № 2 — польський, розташований у приміщенні на вул. Оссолінських, 2, та сектор № 3 — єврейський [67, арк. 1]. Завідувачем картогра­фічного відділу в польському секторі і надалі залишалась Марія Зиґмунтівна Тишковська, а картографічним підвідділом в українсько-російському секторі завідував Богдан Григорович Гордон* [67, арк. 2].

З січня 1945 р. до лютого 1946 р. на посаду старшого бібліо­текаря картосховища за сумісництвом був зарахований В. І. Пе­ченюк**, який на той час обіймав посаду заступника директора бібліотеки з адміністративно-господарських питань. Однак у ка­бінеті картографії він не працював, зрештою, як і інші співро­бітники, прийняті згодом формально на цю посаду: у 1952 р. — В. Є. Забрамний і О. С. Коротков, у 1953 р. — В. К. Гумецький.

16 вересня 1945 р. на посаду старшого бібліотекаря відділу картографії була прийнята Софія Станіславівна Врублевська [46, арк. 213]. Вона очолювала його до 19 січня 1950 р. до звіль­нення за скороченням штатів [46, арк. 216].

Приміщення бібліотеки на вул. Стефаника, 2, як і фонди, що зберігались в ньому, були пошкоджені бомбардуваннями під час Другої світової війни [22, арк. 44]. Пошкоджень та втрат зазнав і кабінет картографії, про що на нараді завідувачів відділів біб­ліотеки, яка відбулась 16 листопада 1944 р., М. Тишковська за­значала: «німці розбили картосховище, забрали підручну біб­ліотеку, дальше велике знищення спричинила бомба, яка впала в будинок». Про ушкодження картографічної збірки під час бом­бардувань йшлось також у звіті С. Врублевської про роботу кабінету картографії за 1946 р., в якому вона зазначала, що карти були порозкидані та присипані пилом і склом [21, арк. 32]. Крім того, під час війни значну частину топографічних карт великого масштабу вивіз із картосховища Німецький воєнно-картогра­фічний інститут у Варшаві, про що свідчать відповідні записи в інвентарних книгах кабінету картографії та «Акт перевірки фонду картосховища» від 12 лютого 1950 р. [1, арк. 12].

Такий стан фонду кабінету картографії визначив основну його роботу у перші повоєнні роки — впорядкування фонду, що зберігався у головному корпусі бібліотеки, яка розпочалась у листопаді 1945 р. і завершилась у 1946 р. Крім того, до кабінету картографії були перенесені 300 карт і 112 атласів, які збері­гались у тимчасовому приміщенні у відділі рукописів. Їх почи­стили від пилу, скла і штукатурки та поскладали у папки [21, арк. 32-33]. 1947 р. до кабінету картографії були перевезені карто­графічні збірки з приміщень колишніх бібліотек Наукового То­вариства ім. Шевченка та Народного Дому у Львові [14, арк. 79].

Несвоєчасне та несистематичне перевезення картографічних збірок із бібліотеки Народного Дому у Львові, Наукового Товариства ім. Шевченка та ін. до кабінету картографії у кінці 1940-х років призвело до того, що частину картографічних видань із цих збірок було віднайдено лише у 2000-х р. в інших фондах («Н» і «КК») кабінету картографії, куди вони увійшли через відділ концент­рації, а інші — у відділах мистецтва та обмінно-резервного.

Після впорядкування фонду картосховища було проведено документальну перевірку зінвентаризованого фонду [21, арк. 32-33; 22, арк. 41] та в 1947–1949 рр. продовжено роботу з інвентари­зації картографічних документів, які були передані бібліотеці у 1939–1941 рр. [23, арк. 85] (на кінець 1949 р. інвентарна книга фонду «КК» картосховища нараховувала уже 11 089 записів).

У 1946 р. розпочалась робота з впорядкування і доповнення каталогів картосховища. [3, арк. 2; 21, арк. 32-33]. Продовжено каталогізацію карт, що уже були вписані в інвентарні книги, адже на 1945 р. з 9 264 зінвентаризованих карт і атласів тільки 2 437 були каталогізовані [23, арк. 85]. Картки вливали до алфа­вітного і територіального каталогів кабінету картографії. Треба зазначити, що описи здійснювали на старих довоєнних картках великого розміру та складали у скриньки-футляри. Ці каталоги зберігаються дотепер у кабінеті картографії, проте вони недо­статньо повно відображають фонди кабінету.

Через те, що підручна бібліотека кабінету картографії була пограбована німцями під час Другої світової війни, у 1947 р. при картосховищі розпочато формування довідково-підручної біб­ліотеки [66, арк. 15].

Картосховище розпочало виконувати замовлення читачів аж у 1947 р. На цей час воно не мало свого читального залу, тому виконані замовлення відносились до загального читального залу бібліотеки [14, арк. 39]. Згодом, 21-29 березня 1949 р., картогра­фічний фонд був перенесений на місце відділу рукописів, вна­слідок чого картосховище отримало власний читальний зал [15, арк. 2; 69, арк. 45]. Однак картографічний фонд знову було перенесено, тепер — до маленького приміщення на горищі головного корпусу бібліотеки, де він «оптимально зберігався» аж до 1993 р.

У 1947–1949 рр. із картосховища до «спецфонду» було вилу­чено картографічні документи, які підпадали під категорію т. зв. «обмеженого користування»: військові топографічні, адміністра­тивні карти крупних масштабів, картографічні праці українських «буржуазних націоналістів» В. Кубійовича, М. Кулицького та ін. (загалом майже 2 000 картографічних документів [24, арк. 1]). На картах поставлено штамп «секретно», після чого вони були заборонені для вільного користування. Лише 1996 р. картографічні документи із «спецфонду» були повернуті до кабінету картографії.

1947 р. прийнято перспективний план роботи бібліотеки на 1947–1950 рр., згідно з яким необхідно було завершити переве­зення до картосховища усіх картографічних документів, які збе­рігалися у різних будинках інституції, провести каталогізацію 5 000 од. зб. для опрацювання наукового каталогу картографічної збірки бібліотеки. Крім того, планувалось розширити штат кар­тосховища до чотирьох осіб, зокрема: завідувача, 1 старшого бібліотекаря, 1 бібліотекаря, 1 технічного бібліотекаря [63, арк. 11]. Проте до середини 1986 р. у картосховищі/секторі картографії і надалі працював тільки один співробітник.

У другій половині 1940-х рр. працівники картосховища нала­годили зв’язки з Львівським політехнічним інститутом та Львів­ським державним університетом ім. І. Франка, зокрема для їх студентів були організовані екскурсії. Фонди картосховища ви­користовували у своїх дослідженнях наукові працівники Інсти­тутів археології та геології АН УРСР у Львові [25, арк. 53].

1950 р. старшим бібліотекарем картосховища став Олександр Данилович Кізлик*. Згідно зі звітами про роботу картосховища за 1950–1956 рр. тут виконувалась тільки найнеобхідніша робота, зокрема — виконання читацьких замовлень, прийом нових над­ходжень та їх каталогізація, розміщення картографічних документів на полицях. Загалом у картосховищі О. Д. Кізлик працював: у 1950 р. — 42 робочі дні, у 1951 р. — 51, у 1952 р. — 27, у 1953 р. — 5, у 1954 р. — 8, у 1955 р. — 10, у 1956 — 19 [6; 7, арк. 3; 16, арк. 43-44; 17, арк. 41-43; 18, арк. 73-74; 19, арк. 76-77; 20, арк. 77-78; 59, арк. 3]. Більшу частину робочого часу О. Д. Кізлик витрачав на роботу в інших відділах бібліотеки. Зазвичай це були: впорядкування фондів сектору концентрації у книгосховищах на вул. Стефаника, 2, перевірка фондів, реінвен­таризація та каталогізація фондів тощо.

Практика використання працівників картосховища на інших роботах в бібліотеці була притаманна адміністративним методам як у попередніх роках, так і у майбутньому. Тому такий обсяг роботи у картосховищі аж ніяк не сприяв ефективному опрацю­ванню картографічного фонду. Крім того, у рамках соціалістич­ного змагання працівники кабінету картографії у 1940–1941, 1944–1991 рр. були змушені добровільно-примусово брати на себе зобов’язання виконувати різноманітні позапланові роботи, що взагалі не входили до їх компетенції: складати карти, наносити на картах позначення і т. д. [11; 79, арк. 7].

5 травня 1956 р. у картосховищі почав працювати Степан Васильович Брицький* [78, арк. 3], який до того обіймав посаду старшого бібліотекаря відділу фондів та обслуговування. У ці­лому С. В. Брицький працював у картосховищі найдовше — 24 роки. Він уклав топографічні каталоги фондів «КК», «В», «НТ», алфавітно-географічний каталог латинським шрифтом фонду «КК». Крім того, здійснив топографізацію фонду «НД» та роз­почав формувати новий ряд т. зв. «неопрацьованого фонду», присвоївши йому букву «Н».

Впродовж 1976–1980 рр. у кабінеті картографії здійснювались рекаталогізація, опрацювання та впорядкування картографічного фонду [4, арк. 24; 13, арк. 46; 73, арк. 21], розроблено та за­тверджено необхідну регламентну документацію, а саме: поса­дову інструкцію для головного бібліотекаря, «Положення про фонд картографічних матеріалів», «Положення про групу фонду картографії» [4, арк. 26; 13, арк. 47; 69, арк. 99].

Відповідно до змін у структурі бібліотеки з 1 листопада 1979 р. групу фонду картографії було реорганізовано у сектор фондів картографії, який очолив С. В. Брицький [32, арк. 71-74]. Проте у травні 1980 р. він був звільнений з бібліотеки у зв’язку з пере­ходом на пенсію [44, арк. 167].

Новим завідувачем сектору картографії став Роман Михай­лович Біганський* [33; 34]. У цей період у секторі картографії здійснювалась тільки основна бібліотечна робота: обслугову­вання читачів, прийом нових надходжень, розміщення літера­тури на полицях, організація та редагування каталогів, оскільки Р. М. Біганський був залучений до складання каталогу палео­типів у відділі рідкісної книги [74, арк. 27, 33; 75, арк. 10, 13, 14, 19, 23-25; 76, арк. 35, 37, 38, 40, 42; 77, арк. 33, 42, 43, 45]. Він також працював над укладанням друкованого каталогу «Плани міст у фондах ЛНБ АН УРСР», однак не завершив його [76, арк. 42; 77, арк. 34] (робоча картотека зберігається у кабінеті картографії).

У 1986 р. відбулась реорганізація структури відділу фондів, внаслідок чого утворено сектор картографії, диспетчеризації та прийому замовлень читачів, який очолила Світлана Михайлівна Височенко** [34]. З цього часу у секторі картографії, крім завідувача сектору, працював ще один працівник (у 1986–1988 рр. — Нео­ніла Володимирівна Падюка, у 1988–1990 рр. — Тарас Богда­нович Паславський).

У 1987–1989 рр. С. М. Височенко налагодила співпрацю з Львівським відділенням Географічного товариства УРСР, гео­графічним факультетом Львівського державного університету ім. І. Франка, Українським поліграфічним інститутом. Для чи­тачів проводились екскурсії, у приміщенні сектору картографії організовано підручний фонд відкритого доступу, відновлено організацію тематичних виставок [70, арк. 42; 71, арк. 31, 35; 72, арк. 38]. Ці заходи сприяли значному збільшенню кількості відвідувань у секторі картографії та виконаних замовлень [70, арк. 40; 71, арк. 30; 72, арк. 38]. У другій половині 1980-х — на початку 1990-х рр. продовжувалася інвентаризація та опис кар­тографічних документів з фонду «Н», організація каталогів та картотек кабінету [71, арк. 36; 72, арк. 43].

Зосередивши унікальні за своїм змістом картографічні колекції, керівництво бібліотеки у радянський період зовсім не дбало не тільки про належне їх зберігання (оскільки картографічні доку­менти весь радянський період існування бібліотеки зберігалися у непристосованому тісному приміщенні), а й про поповнення та опрацювання картографічного фонду.

Комплектування картографічного фонду бібліотеки в 1944–2000 рр. велося несистематично, без будь-яких принципів, в основному — за залишковим принципом. Так, за цей період картографічний фонд поповнився приблизно на 2,5 тис. од. зб., у той час як в останнє десятиліття (2001–2009 рр.) — на майже 2 тис. од. зб. Якщо у 1990-х рр. картографічний фонд бібліотеки мав вагому причину не поповнюватися через наслідки еконо­мічної кризи, то в радянський період, коли в СРСР щороку ви­давались сотні картографічних документів, у 1950–1960-х рр. у бібліотеку надходили щорічно від 2 — до 10, а в 1970–1980-х — 30-50 картографічних документів. Тому у кабінеті картографії зовсім відсутні топографічні та геологічні карти УРСР крупного масштабу, загальногеографічні карти більшості областей України, більшість фундаментальних атласів, виданих у СРСР. У пов­ному обсязі не комплектувались картографічні документи навіть Львівської області і Західної України.

Опрацювання картографічного фонду велося на низькому про­фесійному рівні. Каталожні картки на картографічні документи в рамках соціалістичного змагання та трудових звершень дуб­лювались по декілька разів, а потім складалися в стоси, їх навіть не розставляли до каталожних ящиків. Попри те, що в кінці 1980-х — на початку 1990-х рр. для опису картографічного фонду були залучені інші працівники, це зовсім не покращило ситуацію з каталогом кабінету картографії. Бібліографічні описи карто­графічних документів створено з чисельними фактографічними помилками, у довільній формі, попри те, що в СРСР існував ГОСТ для бібліографічного опису картографічних документів, прийнятий ще у 1979 р. Внаслідок чого топографічний, алфавітно-геогра­фічний, тематичний каталоги не повністю і помилково відоб­ражають картографічний фонд.

2 січня 1990 р., у зв’язку із наданням бібліотеці статусу науково-дослідного інституту та зміни її структури, група картографії отримала статус наукового підрозділу [81, арк. 59], і до її штату було введено посаду молодшого наукового співробітника [36]. З цього часу в бібліотеці розпочалися наукові дослідження карто­графічного фонду. Основними напрямами наукової роботи в 1990-х рр. були: вивчення якісного складу картографічного фонду, виявлення унікальних та стародрукованих видань та виголо­шення доповідей та написання наукових статей на їх основі [70, арк. 48, 61; 71, арк. 37; 72, арк. 54].

На початку 1993 р. картографічний фонд був переміщений із головного корпусу бібліотеки у нове сховище на вул. Лисенка, 14, де воно знаходиться дотепер. 1997 р. кабінет картографії у цьому ж будинку отримав власний читальний зал.

У листопаді 1997 р. новим завідувачем кабінету картографії стала Неоніла Володимирівна Падюка, яка очолює його досі. На цей момент у кабінеті картографії працюють два молодші нау­кові співробітники (один з яких є завідувачем кабінету) і однин провідний бібліотекар. Другим молодшим науковим співробіт­ником є Тарас Миколайович Огородник* (з 1999 р.). На посаді про­відного бібліотекаря працює Любов Петрівна Козлюк** (з 2003 р.).

У кабінеті картографії проводиться весь діапазон бібліотечної роботи: обслуговування читачів, робота зі збереження фонду, бібліографічне опрацювання та систематизація картографічних документів та ін. У 2000–2008 рр. велося формування комп’ю­терної бази даних картографічних документів кабінету картографії за допомогою програми WINISIS/ISIS. З 2009 р. розпочалося наповнення бази даних бібліотеки описами картографічних до­кументів, які зберігаються в кабінеті картографії у форматі MARC 21 в комп’ютерній системі ALEPH.

Наукова робота кабінету картографії в 1999–2003 рр. прово­дилась за темами: «Історія бібліотечної справи на західноукраїн­ських землях» (в рамках якої здійснювались дослідження карто­графічних колекцій у фонді кабінету картографії та написання на їх основі наукових статей) та «Документальна пам’ять Ук­раїни» (проведення досліджень на основі картографічних доку­ментів кабінету картографії).

В 2004–2008 рр. працівники кабінету картографії працювали над державною науковою темою «Створення інформаційно-по­шукової системи картографічної україніки XVI–XX ст. у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України як наукової бази джерелознавчих, картографічних, історико-гео­графічних і топонімічних досліджень». Зокрема в рамках цієї теми, крім наукових статей та тез доповідей, було опубліковано в 2006 р. перший друкований каталог «Картографічна україніка у фондах ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України» (1945–2000 рр.)» на основі картографічних документів кабінету картографії (спроби створення друкованих каталогів були в 1940–1941, 1980-х рр., однак вони так і не були завершені).

З 2009 р. в кабінеті картографії розпочато роботу над вико­нанням нової наукової теми: «Картографічна україніка у фондах ЛННБУ ім. В. Стефаника», в межах якої планується підготування й видання друкованих каталогів, наукових статей та доповідей.

Картографічний фонд кабінету картографії ЛННБУ ім. В. Сте­фаника є другим за розміром в Україні (після Національної біб­ліотеки України ім. В. Вернадського). На сьогодні він налічує понад 21,5 тис. од. зб. Проте за кількістю стародрукованих кар­тографічних документів XVI–XVIII ст. картографічна збірка ка­бінету картографії ЛННБУ ім. В. Стефаника є найбільшою в Україні і однією з найбільших у Східній Європі. Крім того картографічні документи, видані в 1511–1945 рр., становлять більше 80 % кар­тографічного фонду кабінету картографії.

У кабінеті картографії бібліотеки зберігаються різноманітні картографічні документи (карти, атласи, плани міст, глобуси), починаючи з палеотипів XVI ст. — аж до модерних видань ХХІ ст., на яких зображено території як цілого світу, так і невеликі на­селені пункти. Картографічні документи — різноманітні за те­матикою: загальногеографічні, історичні, етнологічні, топогра­фічні, військові, астрономічні та багато інших. Значний відсоток становлять карти України та її історичних областей (Галичини, Буковини, Волині і т. д.) різних видавництв і авторів.

Картографічний фонд кабінету картографії ЛННБУ ім. В. Сте­фаника через різноманітні пертурбації зазнав непоправних втрат. До того ж Львів за останні сто років перебував у складі п’ятьох держав, політичні режими яких переслідували антагоністичні цілі в науковій і культурній політиці. Та все ж значна частина картографічного фонду збереглась до наших днів в досить хорошому фізичному стані і служить цінним джерелом для досліджень в області кар­тографії, географії, історії, етнології, лінгвістики і т. д. Чисельні колишні власники картографічних колекцій, що склали основу картографічного фонду кабінету, зі своїми різноманітними сферами інтересів, витворили його унікальним і неповторним.
1. Акт перевірки фонду картосховища ЛБ АН УРСР від 12 лютого 1950 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 274. — Арк. 9-13.

2. Височенко С. М. Картографічна збірка Наукового Товариства ім. Шев­ченка / С. М. Височенко, А. Л. Сімутіна // Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди : матеріали круглого столу / НАН України, Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника ; Нау­кове Товариство ім. Шевченка у Львові. — Львів, 1996. — С. 35-44.

3. Відділ картографії. Звіт з праці за 1946 рік // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 111. — Арк. 2-3.

4. Відділ фондів. Звіт про роботу за 1977 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2210. — Арк. 20-36.

5. Дані зі звіту про роботу Філіалу бібліотеки Академії Наук УРСР у Львові за 1946 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 90. — Арк. 40-44.

6. Звіт з роботи картосховища за 4-й квартал 1954 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 548. — Арк. 2.

7. Звіт з роботи картосховища Львівської бібліотеки Академії наук УРСР за 1956 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 677. — 3 арк.

8. Звіт за грудень 1940 р. картографічного кабінету // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 37. — Арк. 3-3зв.

9. Звіт праці картографічного кабінету за І квартал 1941 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 66. — 3 арк.

10. Звіт праці у картографічному кабінеті за місяць жовтень 1940 // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 37. — Арк. 1-1зв.

11. Звіт праці у картографічному кабінеті за місяць листопад 1940 // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 37. — Арк. 2-2зв.

12. Звіт про роботу бібліотеки за 1940 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 8. — 32 арк.

13. Звіт про роботу відділу фондів та обслуговування читачів за 1976 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2171. — 55 арк.

14. Звіт про роботу Львівського Філіалу бібліотеки Академії наук УРСР за І півріччя 1947 року // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 122. — 86 арк.

15. Звіт про роботу Львівської бібліотеки Академії наук УРСР за 1949 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 210. — Арк. 2-59.

16. Звіт про роботу Львівської бібліотеки Академії наук УРСР за 1950 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 270. — 53 арк.

17. Звіт про роботу Львівської бібліотеки Академії наук УРСР за 1952 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 374. — 78 арк.

18. Звіт про роботу Львівської бібліотеки Академії наук УРСР за 1953 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 435. — 119 арк.

19. Звіт про роботу Львівської бібліотеки Академії наук УРСР за 1954 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 501. — Арк. 3-78.

20. Звіт про роботу Львівської бібліотеки Академії наук УРСР за 1955 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 560. — Арк. 3-78.

21. Звіт про роботу Філіалу бібліотеки Академії наук УРСР у Львові за 1946 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 90. — Арк. 14-39.

22. Звіт за роботу Філії бібліотеки Академії наук УРСР у Львові за 1945 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 77. — Арк. 36-45.

23. Кабінет картографії. План праці на 1949 рік // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 207. — Арк. 85-86.

24. Картосховище. Звіт з роботи в 1949 року // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 258. — 1 арк.

25. Листування з Президією АН УРСР, бюро відділу суспільних наук АН УРСР про наукову діяльність бібліотеки 16.02.1949 р. — 21.12.1949 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 205. — 59 арк.

26. Наказ № 33 по Філії бібліотеки Академії наук УРСР у Львові від дня 10 травня 1940 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2. — Арк. 63.

27. Наказ № 105-а по Львівській бібліотеці АН УРСР від 15 травня 1952 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 366. — Арк. 118.

28. Наказ № 161 по Львівській бібліотеці АН УРСР від 11 липня 1952 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 366. — Арк. 177.

29. Наказ № 163 по Львівській бібліотеці АН УРСР від 15 липня 1952 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 366. — Арк. 179.

30. Наказ № 207 по Львівській бібліотеці АН УРСР від 30 серпня 1952 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 366. — Арк. 226.

31. Наказ № 52 по Львівській бібліотеці АН УРСР від 21 лютого 1953 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 425. — Арк. 226.

32. Наказ 3 грудня 1979 р. № 313 // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2286. — Арк. 71-74.

33. Наказ 29 серпня 1980 року № 265/к // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2327. — Арк. 40.

34. Наказ 19 травня 1986 року № 237 // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2554. — Арк. 163.

35. Наказ 28 грудня 1989 р. № 34 // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2675. — Арк. 62.

36. Наказ 9 листопада 1990 р. № 41 про зміну в штатному розписі // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2705. — Арк. 90.

37. Наказ 25 листопада 1993 р. № 106 про зміни у штатному розписі відділу рідкісної книги // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2793. — Арк. 153.

38. Наказ 31 жовтня 1995 р. № 115 про зміни у структурі бібліотеки // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2847. — Арк. 127.

39. Огородник Т. Картографічна збірка з бібліотеки В. Баворовського (за матеріалами ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України) / Тарас Ого­родник, Неоніла Падюка // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. — Львів, 2003. — Вип. 11. — С. 357-371.

40. Огородник Т. Картографічна збірка з бібліотеки Народного Дому у Львові у фондах кабінету картографії ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України / Тарас Огородник // Записки Львівської наукової бібліо­теки ім. В. Стефаника. — Львів, 2006. — Вип. 14. — С. 196-207.

41. Огородник Т. М. Картографічна збірка з бібліотеки Й. Г. Павліков­ського (за матеріалами ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України) / Т. М. Огородник, Н. В. Падюка // Записки Львівської наукової біб­ліотеки ім. В. Стефаника. — Львів, 2000. — Вип. 7/8. — С. 74-101.

42. Огородник Т. Н. Картографические коллекции кабинета картографии Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника Национальной ака­демии наук Украины / Т. Н. Огородник // Библиотеки национальных академий наук : проблемы функционирования, тенденции развития : научно-практический и теоретический сборник / МААН. Совет ди­ректоров науч. б-к и информ. центров ; редкол.: А. С. Онищенко (предс.) [и др.]. — Киев, 2007. — Вып. 5. — С. 407-421.

43. [Особова справа Біганського Романа Михайловича] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. Особові справи працівників бібліотеки, звіль­нених в 1976–1990 рр. на букву «Б». — Ф. 1, оп. 3-о/с, спр. 243. — Арк. 235-262.

44. [Особова справа Брицького Степана Васильовича] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. Особові справи працівників бібліотеки, звіль­нених в 1976–1990 рр. на букву «Б». — Ф.1, оп. 3-о/с, спр. 242. — Арк. 138-168.

45. [Особова справа Височенко Світлани Михайлівни] // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. Особові справи працівників бібліотеки, звільнених у 1997 році на букви «Б-Ж». Т.1. — Ф. 1, оп. 3-о/с, спр. 337. — Арк. 134-160.

46. [Особова справа Врублевської Софії Станіславівни] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. Особові справи звільнених працівників бібліотеки на «В» за 1944–1970 рр. — Ф. 1, оп. 3-о/с, спр. 141. — Арк. 203-248.

47. [Особова справа Гордона Богдана Григоровича] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. Особові справи працівників бібліотеки, звільнених в 1976–1990 рр. на букву «Г». — Ф. 1, оп. 3-о/с, спр. 246. — Арк. 209-237.

48. [Особова справа Гумецького Володимира Корниловича] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. Особові справи звільнених працівників бібліотеки на букви «Г-І» за 1971–1975 рр. — Ф. 1, оп. 3-о/с, спр. 201. — Арк. 65-104.

49. [Особова справа Забрамного Володимира Євгеновича] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. Особові справи звільнених працівників бібліотеки за 1944–1970 рр. на букви «Ж-З». — Ф. 1, оп. 3-о/с, спр. 149. — Арк. 143-153.

50. [Особова справа Кізлика Олександра Даниловича] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. Особові справи «Г-К» за 1991 рік. — Ф. 1, оп. 3-о/с, спр. 280. — Арк. 109-138.

51. [Особова справа Козлюк Любові Петрівни] // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Відділ кадрів.

52. [Особова справа Короткова Олексія Степановича] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. Особові справи звільнених працівників бібліотеки за 1944–1970 рр. на букви «Коп-Кут». — Ф. 1, оп. 3-о/с, спр. 153. — Арк. 30-59а.

53. [Особова справа Огородника Тараса Миколайовича] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ кадрів.

54. [Особова справа Падюки Неоніли Володимирівни] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ кадрів.

55. [Особова справа Пайпер Степанії Генриківни] // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. Особові справи працівників бібліотеки ім. В. Стефа­ника, звільнених до 1944 р. Т. 5. — Ф. 1, оп. 3-о/с. — Арк. 229.

56. [Особова справа Паславського Тараса Богдановича] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ кадрів.

57. [Особова справа Печенюка Віктора Івановича] // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. Особові справи звільнених працівників бібліотеки за 1944–1970 рр. на букви «Па-Під». — Ф. 1, оп. 3-о/с, спр. 163. — Арк. 194-195.

58. [Особова справа Тишковської Марії Зиґмунтівни] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. Особові справи працівників бібліотеки ім. В. Стефаника, звільнених до 1944 р. Т. 6. — Ф. 1, оп. 3-о/с. — Арк. 210-216.

59. Отчет по обслуживанию читателя фондом картохранилища ЛБАН УССР за 1951 г. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 362. — Арк. 3.

60. Падюка Н. Зібрання картографічних матеріалів із бібліотеки «За­кладу Оссолінських» / Неоніла Падюка // бібліотеки на західноукра­їнських землях XVIII–XX ст. : доп. та повідомл. другої наук. конф., Львів, 29-30 жовтня 2004 р. / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; [упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець ; наук. ред. С. А. Ар­сірій]. — Львів, 2006. — С. 92-97.

61. Падюка Н. Картографічна збірка з т. зв. «неосвоєного» фонду ка­бінету картографії ЛНБ ім. В. Стефаника як джерело картографічних та історичних досліджень / Неоніла Падюка, Тарас Огородник // За­писки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. — Львів, 2004. — Вип. 12. — С. 436-446.

62. Паславський Т. Картографічні видання у фондах ЛНБ ім. В. Сте­фаника НАН України / Тарас Паславський, Неоніла Падюка // Картографія та історія України : зб. наук. праць / Брандонський ун-т, Манітоба, Канада ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М. Грушевського, Львів. від-ня. — Львів ; Київ ; Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць, 2000. — С. 228-233.

63. План роботи Львівської Філії бібліотеки Академії наук УРСР 1947–1950 р. : проєкт // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 120. — 13 арк.

64. Положення про комплектування загального книгосховища, відділів та кабінетів на 1941 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 43. — 33 арк.

65. Протокол засідання Комісії для обговорення структури бібліотеки з дн. 15/ІІ.1940 // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 6. — Арк. 32-38.

66. Протокол наради Дирекції бібліотеки АН УРСР 28 лютого 1947 року // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 121. — 19 арк.

67. Протокол наради Українського Сектору бібліотеки Філіалу Ака­демії Наук УРСР, що відбулася 30.VIII.1944 // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 70. — Арк. 1-3.

68. Протокол № 9 виробничої наради зав. відділами Львівської біб­ліотеки АН УРСР від 15/ІІІ.1949 року // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 208. — Арк. 44-46.

69. Протокол № 11 засідання ради при директорі ЛНБ ім. В. Стефаника АН УРСР від 21 листопада 1977 року // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2205. — Арк. 96-99.

70. Річний звіт про роботу відділу бібліотечних фондів за 1987 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2605. — Арк. 36-73.

71. Річний звіт про роботу відділу бібліотечних фондів за 1988 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2645. — Арк. 27-56.

72. Річний звіт про роботу відділу бібліотечних фондів за 1989 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2680. — Арк. 36-61.

73. Річний звіт про роботу відділу фондів за 1979 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2296. — Арк. 15-29.

74. Річний звіт про роботу відділу фондів за 1981 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2377. — Арк. 23-56.

75. Річний звіт про роботу відділу фондів за 1983 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2453. — 42 арк.

76.Річний звіт про роботу відділу фондів за 1984 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2487. — Арк. 31-62.

77. Річний звіт про роботу відділу фондів за 1985 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2524. — Арк. 25-50.

78. Розпорядження № 3 по Львівській бібліотеці АН УРСР від 5 травня 1956 року. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 609. — Арк. 3.

79. Соцзмагання картографічного кабінету [1941] // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Відділ рукописів. — Ф. 9, о/н (окремі надходження), спр. 5369. — Арк. 7.

80. Статут Львівської філії бібліотеки Академії Наук Української Ра­дянської Соціалістичної Республіки : проєкт // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 68. — 8 арк.

81. Структура Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 2675. — Арк. 59-61.

82. Штатний розпис і кошторис адміністративно-господарських управ­лінських видатків на 1940 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 40. — 5 арк.

83. Штатний розпис і кошторис адміністративно-господарських управ­лінських видатків на 1945 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Ф. 1, оп. 1, спр. 81. — 16 арк.

84. Gabinet kartograficzny. Sprawozdanie za miesiąc lipiec 1940 // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. — Ф. 9, о/н (окремі надхо­дження), спр. 5369. — Арк. 29-30.

85. Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946 / Maciej Matwijów. — Wrocław : Towarzystwo Przyjaciół Ossolineum, 2003. — 350 s.

86. Sprawozdanie z pracy wykonanej w miesiącu sierpniu w gabinecie kar­tograficznym. 1940 // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. — Ф. 9, о/н (окремі надходження), спр. 5369. — Арк. 28.



© Огородник Т., 2010

© Падюка Н., 2010

Тишковська Марія Зиґмунтівна (1903–?) — народилася у Козлові (тепер — смт. Козівського р-ну Тернопільської обл.), полька. У 1928 р. закінчила Львівський університет, гуманітарний факультет. У 1924–1935 рр. — вчитель Львівської жіночої гімназії, з 10 травня 1940 р. — до червня 1941 р., з 1944 р. — до січня 1945 р. — завідувач, го­ловний бібліотекар кабінету картографії [58; 85, с. 248].

 Пайпер Степанія Генриківна (1898–?) — єврейка, працювала у бібліотеці з 10 серпня 1940 р. [55].

 У той час директором бібліотеки був Я. І. Зайкін.

Гордон Богдан Григорович (15.IX.1919–1989) — народився у Львові в сім’ї службовця, українець. У 1939–1941 рр. навчався на дорожньо-будівельному факультеті Львівського політехнічного інституту. 1956 р. закінчив історичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. З 1 квітня 1942 р. — до 27 липня 1944 р. працював у Львівській державній бібліотеці № 3 (Staatsbibliothek Lemberg). З осені 1944 р. працює старшим бібліотекарем у різних відділах ЛНБ АН УРСР до виходу на пенсію у 1979 р. [47].

** Печенюк Віктор Іванович (?–?) — 1 січня 1945 р. прийнятий на посаду заступника директора бібліотеки з адміністративно-госпо­дарських питань та за сумісництвом — старшого бібліотекаря карто­сховища. 1 березня 1946 р. звільнений з посади старшого бібліотекаря картосховища [57; 83, арк. 13].

 Забрамний Володимир Євгенович (8.І.1926–?) — народився у Хар­кові, українець. У 1941–1943 рр. навчався на геологічному факуль­теті Грозненського нафтового інституту. У 1943–1945 рр. воював на фронтах Другої світової війни у складі Червоної армії. З 16 травня — до 12 липня 1952 р. тимчасово працював на посаді старшого бібліо­текаря картосховища [27; 28; 49].

 Коротков Олексій Степанович (1909–?) — народився у Харкові, українець. У 1925–1928 рр. — курсант Української воєнно-підготовчої школи ім. М. В. Фрунзе, у 1928–1931 рр. — Української кавалерій­ської школи ім. С. М. Будьонного. Служив у Збройних силах СРСР на різних посадах. У 1943–1944 рр. — учасник радянського парти­занського руху. 28 січня 1949 р. прийнятий на роботу до бібліотеки на посаду заступника директора з адміністративно-господарських питань. З 21 грудня 1949 р. переведений на посаду старшого бібліо­текаря відділу комплектування. З 12 липня — до 1 вересня 1952 р. тимчасово працював на посаді старшого бібліотекаря картосховища [29; 30; 52].

 Гумецький Володимир Корнилович (20.ІІ.1907–?) — народився в с. Спас (тепер — Рожнятівський р-н Івано-Франківської обл.) у ро­дині священика, українець. 1933 р. закінчив гуманітарний факультет Львівського університету (спеціальність — польська філологія). З листопада 1939 р. працює у бібліотеці НТШ як практикант, а після її реорганізації у бібліотеку Академії наук УРСР продовжив роботу на посадах бібліотекаря і старшого бібліотекаря. Під час німецької оку­пації Львова — бібліотекар у районній бібліотеці м. Львова. З 1 серпня — до 1 жовтня 1944 р. — директор Залізничної районної бібліотеки Львова. У бібліотеці працював з 19 вересня 1944 р. до виходу на пенсію 23 листопада 1972 р. На посаду старшого бібліотекаря карто­сховища зарахований 21 лютого 1953 р. [31; 48].

 Врублевська Софія Станіславівна (19.ІІ.1907–?) — народилася у Львові у сім’ї службовців, полька. У 1926–1931 рр. навчалася у Львів­ському університеті на гуманітарному факультеті (спеціальність — географія та економічна історія). У 1932–1941 рр., 1944–1945 рр. — вчитель географії у середніх школах Самбора (Львівська обл.) та Львова. З 16 вересня 1945 р. — до 19 січня 1950 р. — завідувач, старший бібліотекар відділу картографії бібліотеки. У 1950–1956 рр. — бібліотекар на тимчасових роботах у відділах концентрації, фондів, опрацювання [46].

Кізлик Олександр Данилович (7.IV.1910–2007) — народився в с. Біла (тепер — Тернопільський р-н Тернопільської обл.) у сім’ї робітників, українець. У 1930–1935 рр. навчався у Львівському університеті на гуманітарному факультеті (спеціальність — класична філологія). У 1939–1941 рр. — вчитель, директор Львівської школи № 58. У 1944–1945 рр. воював на фронтах Другої світової війни у складі Червоної армії (І і ІІ Українські фронти), з 1946 р. — викладач латинської мови у Львівському державному університеті ім. І. Франка, з 14 ве­ресня 1946 р. — до 1950 р. — бібліотекар, старший бібліотекар у відділах комплектування, опрацювання та ін., у 1950–1956 рр. — старший бібліотекар картосховища, з 25 червня 1956 р. — до 1995 р. — головний бібліотекар, бібліотекар відділу бібліографії [50].

Брицький Степан Васильович (26.ІІ.1917–1980?) — народився в с. Михайлевичі (тепер — Самбірський р-н Львівської обл.) у сім’ї службовців, українець. У 1937–1939, 1946–1953 рр. навчався у Львів­ському державному університеті ім. І. Франка на історичному фа­культеті (спеціальність — історія). З квітня 1951 р. — до липня 1954 р. — бібліотекар, старший бібліотекар відділу опрацювання, з серпня 1954 р. — до травня 1956 р. — старший бібліотекар відділу фондів і обслуговування читачів, з 5 травня 1956 р. — до 31 серпня 1979 р. — головний бібліотекар картосховища, з 1 вересня 1979 р. — до 30 травня 1980 р. — завідувач сектору картографії відділу фондів [44].

Біганський Роман Михайлович (14.IV.1933–?) — народився у Львові у сім’ї службовців, українець. У 1952–1957 рр. навчався у Львівському дер­жавному університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов (спе­ціальність — англійська філологія). З 1 грудня 1972 р. — до 31 серпня 1980 р. — старший бібліотекар відділу рідкісної книги, з 1 вересня 1980 р. — до 21 липня 1986 р. — завідувач сектору картографії відділу фондів [43].

** Височенко Світлана Михайлівна (28.IV.1937–?) — народилася у Казані (Російська Федерація), українка. У 1961 р. закінчила природ­ничий факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Короленка (спеціальність — біологія і основи сільськогоспо­дарського виробництва) [45].

 Падюка Неоніла Володимирівна (27.VI.1963) — народилася у Львові, українка. У 1986 р. закінчила факультет іноземних мов (спеціальність — німецька філологія) Львівського державного університету ім. І. Франка. У ЛННБУ ім. В. Стефаника працює з 1980 р. [54].

 Паславський Тарас Богданович (30.І.1965) — народився у Бори­славі (Львівська обл.), українець. У 1989 р. закінчив факультет іно­земних мов (спеціальність — класична філологія) Львівського дер­жавного університету ім. І. Франка. Кандидат історичних наук, у 2003 р. захистив кандидатську дисертацію за темою «Історико-кар­тографічні дослідження Середніх віків та Нової доби в Україні: біб­ліографознавчий аспект». Тепер — заступник Генерального дирек­тора ЛННБУ ім. В. Стефаника з науково-бібліотечної роботи [56].

Огородник Тарас Миколайович (2.VII.1975) — народився в с. Станків Стрийського р-ну Львівської обл., українець. У 1997 р. закінчив істо­ричний факультет (спеціальність — історія), у 2002 р. — факультет міжнародного права і бізнесу (спеціальність — міжнародні економічні відносини) Львівського національного університету ім. І. Франка [53].

** Козлюк Любов Петрівна (15.ІІІ.1983) — народилася в с. Вишнівчик Перемишлянського р-ну Львівської обл., українка. У 2006 р. закін­чила географічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка (спеціальність — географія, магістр географії) [51].





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка