…в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу



Сторінка12/14
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.92 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Розвиток теми:


На класній дошці виразно записано назву теми урок. Метод – «наплечник з притчами», який використовують для розвитку теми. Вчитель приносить на урок «наплечник з притчами» та, по черзі, один за одним, виймає з нього предмети, що стосуються тієї чи іншої притчі, а учні отримують завдання назвати про яку саме притчу йдеться –

  1. Малюнок: два хлопчики, один з яких закриває вуха, щоб не чути, а другий слухає*;

  2. Зернятка гірчиці у прозорій торбинці, або ж гірчичник**;

  3. Овечка (іграшка)***;

  4. Бинт, йод, інші ліки в торбинці****;

Отже всі ми потребуємо гідного до нас ставлення, а тому треба дотримуватись поради, взятої з ключового вірша сьогоднішнього уроку: 1Ів. 5, 3. Роздуми над біблійним уривками цієї теми, за допомогою запитань:

  • Як ви бажаєте, щоб до вас відносилися ваші однокласники?

  • А чи таке саме бажання мають ваші однолітки в Африці, в Індії, Японії чи Китаї?

  • Якого ставлення потребують малі діти, старенькі люди, тато, мама, наші наставники?

  • Люди, які не пізнали ще Бога, або сповідують іншу конфесію чи релігію, якого ставлення до себе хочуть?

Отже, усі мають одне й те ж бажання – щоб їм добро чинили. Ісус Христос, наш Спаситель, подає приклад через притчу, як саме – це бажання можемо зреалізувати – Мт. 7, 12; Лк. 6, 31.

Для розвитку інтересу, пропонує історію про святого Йова почаївського, як він своїм милосердям та гідним ставленням до ближнього врятував душу злодія:

«У стосунках до всіх Йов Почаївський був дуже братолюбним, смиренним, послушним, милосердним та до того ж мовчазним до такої степені (міри), що від нього можна було почути лише слова молитви: Господи Ісусе Христе, помилуй мене. Одного разу, серед ночі від проходився через комори монастиря, та помітив там чоловіка, який наповнював свої мішки монастирською пшеницею. Натомість злодій, впавши до ніг блаженного просив нікому про це не розповідати, оскільки боявся за людський осуд. У свою чергу, Йов не те, що б посварити злодія, а й допоміг набрати йому мішок пшениці та й завдав тому на плечі, а відтак напоумив злодія смиренними словами у негативності зробленого гріха відпустив з миром»1.

Закріплення матеріалу – завдання для учнів:

Учні будують «будинок добрих вчинків». Вчитель прикріплює до класної дошки заздалегідь прикріплений плакат із схематичним зображенням будинку, а учні отримують невеличкі кольорові листочки, на яких записують добрі вчинки, а відтак – кожен з них прикріплює ці листочки до плаката.



Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити підсумок, що кожен з нас потребує гідного до себе ставлення і, найголовніше – перед Богом ми всі є рівними, тому маємо дотримуватись заклику апостола: «Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!» (1Сол. 5, 15).

Домашнє завдання: написати 10 особистих добрих вчинків. (, які вчинили для інших людей).

Розділ 4

«Основи морального життя»

Тема 1. Поширення добра у світі

Мета і завдання:

    • Розкрити зміст поняття «добро»; допомогти дітям усвідомити, що добро є сильнішим від зла; показати потребу участі кожної людини в поширенні добра у світі.

Ключовий вірш:

  1. «Перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість» (Прип.11, 23).

Біблійний уривок – притча «про закваску»:

«Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне» (Мт. 13, 33)1.



Міжпредметні зв’язки: українська мова, зарубіжна література.

Словник термінів та понять:

    «розчина – закваска» – тісто (дослівно); йдеться про «тісто» духовне, яке як ті добрі вчинки, що ми їх робимо своїм ближнім, розростаються до міри поширення добра у всьому світі;

    «добро» – благо, усе, що є чесним та корисним для формування особи.


Розвиток теми:


На класній дошці виразно записано назву теми урок. Оголошення теми уроку, проте не озвучувати, поки що, назву притчі, яку обговорюватимемо на сьогоднішньому уроці. Натомість, вчитель допомагає учням згадати те, що вони знають про слово «добро»*, допомагає їм правильно зрозуміти це слово.

Роздуми над біблійним уривком: Вчитель, або хтось з учнів вголос зачитує притчу**. Допомогти учням зрозуміти, що кожен наш добрий вчинок спричинюється до поширення добра у світі.

Практичні захооди: Поділити клас на групи по п’ять учнів в кожній, роздавши їм відповідні завдання:

Завдання перше: – записати в робочому зошиті слова синоніми до слова «добро» і аргументувати свої варіанти відповідей;

Завдання друге: з розповіді Поль Дж. Вортона «Шукаймо разом» виокремити ті почуття, з яким люди зустрічали один одного?2 [с. 10]:

«Один чоловік, заблукавши в лісі, вже кілька днів не міг вибратись з нього. Нарешті вдалині побачив іншого чоловіка. Його серце наповнилося надією і радістю. „О, тепер, напевно, вже знайду дорогу, яка мене виведе з лісу,” – подумав. Коли ж вони зустрілися, сказав: – Брате, покажи мені дорогу, якою я можу вийти з цього лісу. Блукаю вже кілька днів і не можу знайти виходу. У відповідь почув: – Брате мій, я теж не знаю, де вихід, бо і сам заблукав. Але одне можу тобі сказати: не йди тою дорогою, якою я йшов, бо вона не виведе тебе звідси, як не вивела і мене. Ходімо радше разом шукати виходу».



Завдання третє: з розповіді Бруно Ферреро «Коло радості» виокремити, як люди поширювали радість?3 [с. 14]: «Одного дня селянин, який жив неподалік від обителі, підійшов до монастирської брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду: – Брате-воротарю, – сказав селянин, – знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград? – Може, настоятелеві, або комусь із старших отців монастиря? – Ні. Вам! – Мені!? – монах з радості аж почервонів. – Хочете дати його саме мені? – Авжеж! Тому що ви зі мною поводилися як приятель і завжди допомагали мені, хочу, щоб ви поласували цим виноградом. Монах-воротар поклав виноград на тарілку і поставив її на стіл. Він довго-довго дивився на нього. Який гарний і смачний виноград? Та ось у нього майнула думка: „Чому не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?” Він узяв тарілку з виноградом і поніс до настоятеля. Настоятель і справді щиро зрадів. Але пригадав собі, що в монастирі живе старий та хворий монах, і подумав: „Занесу йому цей виноград. Нехай він хоч трохи потішиться”. І кетяг винограду потрапив до келії хворого монаха. Але надовго він там не затримався. Хворий подумав, що виноград сподобається кухареві, який цілий день працює, і передав виноград йому. Але кухар послав його монахові-паламареві, а той поніс його наймолодшому монахові, котрий вирішив подарувати його іншому монахові. І так від монаха до монаха той виноград знову повернувся до воротаря. Отак замкнулося коло. Коло радості».

Підсумовуючи думки учнів, вчитель скеровує до усвідомлення того, що людина, як суспільна істота, має необхідність спілкуватися з іншими, думає про інших, турбується ними. З цієї причини дуже важливим компонентом її суспільного життя є поширення добра у світі.



Закріплення теми завдання для учнів: Усно пригадати все те, про що йшлося у біблійних уривках, прочитаних на сьогоднішньому уроці, та що ми з них для себе самих можемо взяти.

Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити підсумок, що кожен добрий наш вчинок робить світ кращим. Ми покликані взяти безпосередню участь у поширення добра, оскільки покликані жити в Бозі, а Бог – Добро.

Домашнє завдання: написати коротенький твір на тему: «я змінюватиму світ».

Тема 2. Основа радості

Мета і завдання:

  • Розкрити зміст поняття радості; допомогти дітям усвідомити, що основою радості християнина є Христос; формувати в характері дитини уміння ділитися та поділяти радість.

Ключовий вірш:

  1. «Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!» (Флп. 4, 4).

Біблійний уривок притча «про загублену драхму»:

«Або яка жінка, що має десять драхм, коли загубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде? А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: „Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!” Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається» (Лк. 15, 8-10).



Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво.

Словник термінів та понять:

    «радість» – задоволення, настрій, веселість; йдеться про духовну радість.

    «драхма» – грецька грошова одиниця, дорівнює – 31 кг.

    «Ангели» –чисті, безплотні духи: Хоронителі, Архангели тощо

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка