В оцінці рівня навчальних досягнень учнів вчителі дотримуються таких принципів



Скачати 31.18 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір31.18 Kb.



Оцінка відіграє велику роль у навчанні. Вона може активізувати учня, а може навпаки відбити будь-яке бажання вчитися. Оцінка – це зброя вчителя, і її потрібно використовувати обережно.

Оцінка рівня навчальних досягнень учнів здійснюється як засіб заохочення до діяльності, а не примусу. Система оцінювання передбачає в першу чергу самооцінку діяльності учнів, яка є результатом розумового аналізу, синтезу, порівняння та чуйного ставлення одне до одного. При оцінці вчитель акцентує увагу на необмежених творчих можливостях кожного учня, визначає оцінку виходячи з необхідності поєднання нормативних критеріїв з особистісними.

В оцінці рівня навчальних досягнень учнів вчителі дотримуються таких принципів :


  • Використання оцінки як необхідної для учня інформації про ефективність його діяльності, а не як засіб жорсткого контролю.

  • Створення позитивного емоційного фону в момент оцінювання.

  • Орієнтація на індивідуальну норму в оцінці, коли крапкою відліку є сам учень і особливості його творчого розвитку.

  • Терпимого ставлення до учнів і темпів реалізації їхніх задатків.

  • Емоційної зацікавленості вчителя, яка не допускає байдужості до учня, забезпечує пошук раціональних засобів його заохочення, розвитку творчої мотивації і не використання психологічно негативних форм оцінок.

  • Змістовності оцінки, яка передбачає аналіз творчих засобів поставленої проблеми.

  • Використання можливостей учнів самостійно оцінювати свою роботу і співпрацювати в цьому плані з ними.

  • Організації оціночної діяльності, яка виключає виникнення ситуації конкуренції .

Незважаючи на те, що існуюча нині система оцінювання навчальної діяльності учнів застосовується відносно довгий час, проте деякі з її основних положень до цих пір не розроблені:

    • не вирішена проблема об'єктивності шкільних оцінок;

    • система оцінювання не виконує в повній мірі функцію інструмента впливу на учня;

    • оцінювання відбувається не по всіх параметрах, котрі підлягають оцінюванню і т.п.

І, як наслідок цього, йде пошук інших систем. Однією з них є рейтингова система оцінювання знань, якою користуються вчителі фізики, математики та інформатики навчально-виховного комплексу. Основну ідею рейтингового підходу можна виразити так: відповів учень по темі на уроці – отримав бали, написав реферат – ще кілька балів, здав залік , надав товаришеві консультацію – ще декілька і так далі. Після вивчення теми всі бали, набрані учнем, додаються і порівнюються у відсотковому відношенні з максимально можливою сумою або деякою шкалою. Після цього учнів можна прорангувати.

Основні якості будь-якої системи оцінювання – максимальна об’єктивність і простота. І, якщо така система створена, то вчитель з охотою скористається її послугами. Такими якостями володіє рейтингова система оцінювання знань.



Значення рейтингової системи

  1. Знижується суб’єктивізм підсумкової оцінки, вона не залежить від взаємовідносин вчителя та учня .

  2. Придає навчанню елемент змагання, що грає велику роль у школі.

  3. Стимулює обов'язкову та додаткову самостійну роботу учнів.

  4. Дозволяє знизити можливість отримання випадкової підсумкової оцінки, оскільки враховується робота учня на протязі тривалого проміжку часу.

  5. Зростає роль поточного та проміжного контролю.

Крім того, важливим завданням для вчителів є сприяння формуванню адекватної самооцінки учнів.



Об’єктивна самооцінка – провідна внутріособистісна детермінанта формування прагнення до самопізнання, самовиховання, самовдосконалення особистості.

Об’єктивна самооцінка швидше приводить особистість до успіху, аніж завищена, і тим більше, занижена.



У школі створені такі соціально-педагогічні та психологічні умови, які формують адекватну самооцінку:

  • Організовано колективно-групові форми навчальної і позанавчальної діяльності з обговоренням її результатів.

  • Самооцінка формується поетапно і передбачає поступовий перехід від оцінки учителем окремих актів поведінки і вчинків дітей до оцінки їх мотивів і внутріособистісних детермінант.

  • Забезпечено сприятливе місце для дитини у підсистемі міжособистісних стосунків класного колективу.

  • Переважає гуманістичний стиль взаємовідносин між учителем і учнями з завищеною і заниженою самооцінкою.

  • Усунено негативні впливи зовнішніх оцінок.

  • У класах створена атмосфера загальної доброзичливості і творчості.

Максимально адекватне ставлення до себе – вищий щабель розвитку самооцінки.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка