В. О. Сухомлинський




Сторінка1/3
Дата конвертації30.04.2016
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3

Широківський дитячий навчальний заклад № 6 „Журавлик"

Вплив творів

Василя Сухомлинського на

мовленнєвий розвиток дітей

дошкільного віку.

З досвіду роботи вихователя дошкільного дитячого закладу № 6 Негоди Наталії Василівни

Смт. Широке 2009 рік

В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ

(1918—1970)
ЖИТТЄВІ ВІХИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

Народився 28 вересня 1918 р. в с. Василівка Онуфріївського району на

Кіровоградщині.

1926 - 1933 рр. - навчання у Василівківській семирічній школі.

1934 р. - студент факультету мови і літератури Кременчуцького
педагогічного інституту.

1935 р. - припиняє навчання у вузі через хворобу.

1935 - 1938 рр. — викладач української мови і літератури у
Василівківській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського
району Кіровоградської обл.

1936 р. - 17-річним юнаком розпочав практичну педагогічну роботу.


1936 р. — навчання на заочному відділенні Полтавського педагогічного
інституту, де спершу здобув кваліфікацію учителя української мови і
літератури неповної середньої школи, а згодом - і викладача цих
самих предметів середньої школи.

1938 р. - екстерном закінчив заочне відділення Полтавського

педагогічного інституту.

З 1938 р. і до початку війни - вчитель і завуч Онуфріївської середньої

школи.


  1. - 1942 рр. -у діючій армії, був тяжко поранений.

  2. - 1944 рр. -директор середньої школи в с. Ува в Удмуртії.

25 серпня 1945 р. - в «Ударній праці» з'явилася перша публікація

«Перед новим навчальним роком».

1944 - 1948 рр. -завідувач райвно Онуфріївського району.


  1. - 1970 рр. -директор Павлиської середньої школи.

  2. р. - початок публікування статей з питань освіти та виховання у республіканській та всесоюзній пресі.

1955 р. - захист кандидатської дисертації «Директор школи - керівник

навчально-виховної роботи» в Київському державному університеті ім.

Т.Г. Шевченка.

1957 р. - обраний член — кореспондентом Академії педагогічних наук

РСФСР.


  1. р. -делегат II з'їзду учителів УРСР.

  2. р. - участь у роботі Всеросійського з'їзду учителів.

  3. р. - у складі делегації працівників освіти СРСР відвідав Кубу.




  1. р. - поїздка в Болгарію на запрошення Міністерства освіти НРБ.

  2. р. - у складі делегації працівників освіти УРСР відвідав НДР.

  3. р. - учасник і доповідач Міжнародної наради з проблем трудового виховання в м. Потсдамі (НДР).




  1. р. - делегат III з'їзду учителів УРСР; делегат Всесоюзного учительського з'їзду.

  2. р. - доповідач Міжнародного робочого симпозіуму з теорії виховання у м. Балатонфюреди (Угорщина).

Помер 2 вересня 1970 р. Похований у с. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області.
Актуально та повчально

У процесі виховання людської особистості діє багато сил, до яких належать: по-перше, сім'я, а в сім'ї най тонший і най мудріший скульптор - мати; по-друге, особа педагога з усіма його духовними багатствами й цінностями, з його мудрістю, знаннями, уміннями, захопленнями, життєвим досвідом, інтелектуальними, естетичними, творчими потребами, інтересами, прагненнями; по-третє, колектив (дитячий, підлітковий, юнацький), з усією його могутньою силою виховного впливу на кожну особу; по-четверте, сама особа вихованця, тобто його самовиховання; по-п'яте, духовне життя вихованця у світі інтелектуальних, естетичних і моральних цінностей... по-шосте, зовсім непередбачувані скульптори...

В. Сухомлинський

Казка, фантазія - це ключик, за допомогою якого можна відкрити... джерела думки і слова. ...Без казки, без гри уявлення дитина не може жити... Казка - це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови.

В. Сухомлинський

Світ природи - багатюще джерело емоцій, і саме завдяки безпосередньому впливу на почуття, природа впливає й на розум. Вона робить широким, світлим те віконце, - крізь яке дитина дивиться на світ.

В. Сухомлинський

Духовний розвиток людини починається з розвитку в неї різноманітних почуттів. Вони зміцнюють волю, розум, формують ставлення до себе, до природи, до праці, до інших людей. А тому треба вчити дітей любити, поважати, співчувати і вміти виражати ці почуття.

В. Сухомлинський

Ви живете серед людей. Кожен ваш вчинок, кожне ваше бажання позначаються на людях. Знайте, що існує межа між тим, що вам хочеться, і тим, що можна. Ваші бажання — це радощі або ж сльози ваших близьких. Перевіряйте свої вчинки свідомістю: чи не завдаєте ви зла, неприємності, незручності людям своїми вчинками. Робіть так, щоб людям, які оточують вас, було добре.

В. Сухомлинський
Велика я дитина, ти ж дитя Така моя насправді педагогіка Разом цікаве і веселе в нас

життя У педагогіці моїй проста

є логіка.

Вирішальне значення для повноцінного розвитку дитини має своєчасне оволодіння мовою, усім багатством виражальних і змістовних засобів рідної мови. Мовлення тісно пов'язане з пізнавальним розвитком дитини, прилученням її до основ морально-етичної та художньої культури. Основним засобом розвитку мовлення дітей дошкільного віку є спілкування в різних його формах.

Працюючи з дітьми в дитячому садку за останні роки я неодноразово звертала увагу на те, що діти стають більш агресивними. Майже не відчувається з боку дітей емоційного заряду, не відчувається їхньої душі. Чому?

Обмірковуючи це складне питання, я зверталася до батьків. Хотіла більше дізнатися, чим цікавляться малюки, в якій емоційній атмосфері живуть. Те, що я пізнала, вразило мене, схвилювало.

В сім'ї лише деякі діти чують добру, чарівну матусину пісню, казку, чи колисанку. Добре, якщо поруч дитини є бабуся, яка ніжно приголубить, щось цікаве розповість. Решта дітей віддані телевізору і самому собі. У дітей заблокована здатність дивуватись, бажання пізнавати щось нове. Ці діти замкнуті в собі, егоїстичні й роздратовані.

Розповідаючи дітям казку, на мою думку казки вони повинні любити понад усе, я вкладала в свою мову всю душу і емоції, але не бачила у відповідь щасливого блиску дитячих очей. Вірніше сказати, були такі діти, але лише одиниці. Решта - тільки уважний погляд. Як розтопити лід дитячої душі, навчити бачити і творити, виражати свої почуття і емоції? Як перетворити дитячу агресію і замкнутість у почуття любові, людської доброти?


Я зрозуміла, що перш за все треба самій міняти свої погляди і підходи до роботи з дітьми. Заглиблюючись у свої спомини дитинства, я намагалась знайти в них те дороге і потаємне, що радувало мене найбільше, що давало поштовх творити щось своє, що сприяло розвитку моєї особистості. І я знайшла. Це твори В. Сухомлинського та усна народна творчість: потішки, лічилки, заклички, мирилки, загадки.

Ні для кого не є секретом: чим більше дитина знає різножанрових фольклорних текстів, тим ліпше у неї розвинене мовлення. Вони вчать дитину мислити, розвивати уяву, фантазію, сприяють формуванню моральних якостей.

Неабиякий вплив на формування лексики дітей мають прислів'я, приказки, образні народні порівняння. Чим більше їх знає вихователь, тим більше передасть дітям, тим багатшою буде їхня мова.

А через народну казку подаються взірці живої народної мови, мовленнєвого етикету. Саме в казках зустрічаємо традиційні словесні формули вітання, побажання, вибачення, віншування. Українці вважали, що той, хто говорить, завжди вкладає в слово не лише думку, а й певну енергію. Тому слова можна назвати своєрідними провідниками добра і зла.

В. Сухомлинський, стверджував що завдання вихователя не лише навчити дитину, а й організувати умови для її морального, інтелектуального, емоційного і фізичного розвитку: „Дайте дитині почуття гордості, розбудіть в ній добро, увагу, любов, турботу, чутливість. А для цього поведіть в кімнату казок. І головне - дайте дитині прекрасних вихователів".

Сухомлинський не уявляв собі виховання без постійних бесід, оповідань про красиві вчинки людей, казкових героїв, тварин, птахів. Він розробив цілу серію ігр з малятами, мудрі оповідання казочки з творчими завданнями пропонують замислюватись над вчинками, ненав'язливо вчать прекрасного, справедливого, ніжного, доброго.


Вони ще більше ваблять дітей, кличуть до роздумів, розвивають їх творчий потенціал. Вчать дітей висловлювати свої думки, працювати в групах, ставити вистави, малювати.

У своїй роботі я не прагнула копіювати повністю його методику, а брала з неї цікаве і доступне моїм дітям, поєднуючи з досвідом своєї роботи.

Моїм завданням є не накопичення дітьми знань різних казок і придумування нових, а навчання дітей вільно володіти рідною мовою, вміти виражати свою думку, знаходити вихід з різних життєвих ситуацій як зараз, так і в майбутньому.


Конспекти занять

¯¯
Тема: В гості до сонечка.

Тип заняття: інтегроване (мовленнєве спілкування та образотворча діяльність).

Мета:

Зв'язне мовлення: вчити відповідати на запитання, пригадувати зміст оповідання за допомогою запитань вихователя.

Словник: пояснити дітям значення вислову: приголубити; збагачувати словник дітей ввічливими формами: добрий день, до побачення.

Граматика: закріпити вміння утворювати пестливі слова за допомогою суфіксів: сонце - сонечко, хмара - хмаринка, трава -травинка, квітка - квіточка, дощ - дощик, промінь - промінчик, весна -весночка, вітер - вітерець.

Удосконалювати знайомі прийоми малювання пензлем (спосіб примакування) та нетрадиційні способи малювання - долонькою, пальчиком при зображені квітки, закріпити вміння ліпити квіти з пластиліну, використовуючи способи розкачування коловими та прямими рухами та розплющення. Розвивати творчі здібності, естетичний смак, виховувати повагу до людей, природи, вчити бути ввічливими, добрими, привітними.



Матеріали: фарби, пензлі, аркуші паперу, серветки, пластилін, стеки, підкладні дощечки, м'яч, сонечко, люстерко.
Хід заняття.

Вих. Д іти, подивіться, як сьогодні багато у нас гостей.

Привітайтесь з ними. Діти. Доброго ранку!

Доброго ранку!

Вих. Діти, подивіться, яку гарну посмішку подарували нам гості. А

це тому, що вони побачили які гарні та виховані ви діти. Але

подивіться, а кого у нас не вистачає?

Діти. Сонечка.

Вих. І справді, якби було сонечко у кімнаті було б краще і веселіше.

А давайте ми його покличемо. Діти. Вийди, вийди, сонечко,

На бабине полечко

На дідове зіллячко

На наше подвір'ячко.

На весняні квітоньки

На маленькі дітоньки,

Там вони граються

Тебе дожидаються.

Вих. А давайте подивимось чи не прийшло до нас Сонечко?

Мабуть воно нас не почуло. А хто голосно покличе сам? (1-2

дитини повторюють).

Діти. Так, прийшло, он воно на вікні.

Вих. Ой, дійсно, сонечко, подивіться які в нього промінчики. А

промінчики не прості, а чарівні. На цих промінчиках завдання

для Вас. Діти, Сонечко послало до нас ось таке „ чарівне

сонце" і хоче, щоб ми з вами пограли у гру. Підходьте до мене

і ставайте у коло. Я буду кожному кидати „чарівне сонечко" і

називати слово, а вам потрібно сказати це слово у пестливій

формі, лагідно назвати:


сонце - сонечко

хмара - хмаринка

промінь - промінчик

дощ - дощик

трава - травичка

квітка - квіточка

вітер - вітерець

весна - веснянка

В и х. Молодці, ви дуже добре справились із завданням. А тепер

подивимося що ж приготував нам слідуючий промінчик.

А Сонечко хоче, щоб ми прочитали оповідання

В. Сухомлинського

„До побачення, Сонечку!"

Маленька дівчинка ввечері прощалася із Сонечком.

- До побачення, Сонечку! - сказала дівчинка.

- До побачення, дівчинко! – відповіло Сонечко. ̶ Лягай спати.

Я теж відпочину. Рано-вранці прокинусь і привітаю тебе,

приголублю. Виглядай мене он у те віконечко. Лягла дівчинка

спати, сниться їй небо блакитне. Ось і Сонечко сходить.

Ласкавим променем торкнулось воно до обличчя дівчинки.

Дівчинка прокинулась та й каже:

- Добрий день, Сонечку!

Вих. Діти, як ви розумієте слово „ приголубити"? (Ніжно торкнутися

дитини).

Вих. Діти, а ви зранку вітаєтесь із сонечком? Давайте привітаємось

по черзі:

- Добрий день, Карино!

- Добрий день, Сонечко! ...

Вих. Молодці! Я знала, що у мене дуже хороші дітки, чемні і

привітні. Скажіть, а як називається оповідання, яке ми
прочитали?

Діти. „ До побачення, Сонечку!"

Вих. Про що це оповідання?

Діти. Про Сонечко та дівчинку.

Вих. А що Сонечко сказало дівчинці?

Діти. Сонечко сказало, що воно вранці її привітає.

Вих. Правильно, дітки, вони домовились про зустріч. Що приснилось

дівчинці?

Діти. Дівчинці приснилось блакитне небо. Сонечко торкнулось до

неї промінчиком і приголубило.

Вих. Так, дітки, вони вранці зустрілися. Дітки, а дівчинці приємно

було зустрічатись із Сонечком?

Діти. Так! Вона сказала „Добрий день, Сонечку!"

Вих. Діти, а для чого зранку кажуть „Добрий день" або „Добрий

ранок"?

Діти. Щоб висловити повагу до людини і побажати їй добра на весь

день.

Вих. А які ще ввічливі слова ви знаєте? Або ще говорять чарівні



слова?

Діти. „До побачення!"; „Дякую!"; „Вибач, будь ласка!". Вих. А як ви думаєте, людині приємно чути ці слова?

Ну що ж, я надіюсь, що ви завжди будете вживати чарівні

слова, будете чемними, ввічливими, добрими. Так?

Діти. Так!

Вих. Діти, а хто з вас знає віршики про сонечко? Тому що

слідуючий промінчик приніс нам завдання: „Розповісти

віршики про сонечко".


1). Заглянь, 2). Скотилось сонечко

заглянь сонечко, З високого неба.

До мене у віконечко За день притомилось
Буду я радіти Спочить йому треба

Тебе веселити.
3). Світить і гріє 4). Я всміхаюсь сонечку:

Сонечко любе, - Здрастуй, золоте! -

Землю леліє, Я всміхаюсь квітонці

Ниву голубить. Хай вона цвіте!

Сонце збудило Я всміхаюсь дощику:

Квітку й діброву, - Лийся, мов з відра!

Й радісну пісню Друзям усміхаюся -

Жайворонкову. Зичу їм добра!

В и х. Які ви в мене молодці! А що ж нам приготував слідуючий

промінчик? А тут гра „Сонечко і хмаринка".

Діти, ви такі гарні, отже, будете сонечками, а я - хмаринкою.



Діти - сонечка гуляють на галявині і весело повертають пальчиками рук угору, промовляючи слова:

Ми сонечка привітні

Зігрієм всіх на світі.

З'являється виховательхмаринка

Хмариночка припливла

Сонечко закрила.

Діти - сонечка присідають, ховаючи ручки з сонечками за спинки.

Знову сонечко пригріло,

Всіх навколо звеселіло.

В и х. Дітки, а у нашого сонечка залишився ще один промінчик із

завданням. Цікаво, що там за завдання?

Скажіть мені, будь ласка, а яка пора року у нас?

Діти. Весна.

В и х. Правильно, весна! І сонечко хоче, щоб ви намалювали або зліпили з пластиліну квіти - весняні. А з квітів зробили квітучу


поляну.

Скажіть мені, будь ласка, які квіти з'являються весною?

Діти. Підсніжники, проліски, тюльпани, зірочки...

В и х . Молодці! Скажіть, а як їх можна намалювати?

Діти. Пензликом, долонькою, пальчиком.

В и х. Так! А ще їх можна виліпити з пластиліну або зробити

аплікацію.

Будь ласка, підходьте до столу і виберіть собі матеріал, яким

ви будете зображувати квітки.

(Діти підходять до столу і вибирають матеріали з якими будуть працювати).

В и х. Подивіться, яка гарна квітуча поляна у нас вийшла. А ви не

звернули увагу на те, що у нас в кімнаті стало світліше,

веселіше? А це тому, що квіти скрашують наше життя. Ви -

молодці, бо виконали всі завдання сонечка. І наша зустріч

добігла кінця. Скажемо гостям - „До побачення! Приходьте ще

до нас".

Тема: «ЛЕДАЧА ПОДУШКА» В.О. Сухомлинський

Мета. Вчити дітей уважно слухати казку, вміти робити певні висновки. Закріпити вивчені прислів'я, розвивати мислення, виховувати працелюбство, викликати негативне відношення до лінощів.

Обладнання. Твір, загадки, прислів'я, магнітофоний запис пісні.
Хід заняття

Два брюшка, Чотири вушка.



  • Що це?

  • Чому ви думаєте, що це подушка?

  • Для чого потрібна подушка людям?

  • Чи може людина обійтися без подушки?

  • Як вчинила одна дівчинка зі своєю подушкою послухайте, я вам розповім.

(Вихователь читає казку «Ледача подушка»). Бесіда за змістом казки:

  • На що скаржилась Іринка дідусеві?

  • Що порадив їй дідусь?

  • Що зробила Іринка вранці зі своєю подушкою?

  • Чому дідусь посміхався?

  • Як ви гадаєте, хто був ледачий, дівчинка чи подушка? Чому так думаєте?

— Чи добре бути ледачим? Чому?
Ось як говорять про це прислів'я:

  • Праця людину годує.

  • Маленька праця краща за велике безділля.

  • Лінь гірше хвороби.

— Діти, а як називають людей, які люблять працювати?
Про працьовитих людей так говорять:

• Хто перший у праці, тому всюди слава.

Тож будьте і ви завжди працьовиті, відганяйте від себе лінь. Працьовитих людей всі поважають, про них пісні складають.

(Вихователь включає магнітофон, і діти слухають пісню).

Тема: «КМІТЛИВИЙ СКЛЯР» В.О. Сухомлинський

(Комбіноване заняття)

Мета. Уточнити знання дітей про зміни в природі взимку: знання про казки, збагатити мову дітей новими прислів'ями, загадками; викликати зацікавленість до різних явищ у природі.

Обладнання. Твір, прислів'я, загадки, телеграма із загадками від казок, вірші «Мови нашої слова», папір, олівці.
Хід заняття Вихователь.

Діти, зараз всі на килимок.

Там послухаємо казку

Про чудовий, про льодок.

Називається ця казка

«Кмітливий скляр».



(Вихователь розповідає казку і після слів: «Хто ж той скляр? запитав Юрко у тата» вихователь звертається до дітей).

— Діти, підкажіть хлопчику, хто той скляр?



(Мороз)

— А який зараз у нас місяць?



(Лютий) Про зиму і про лютий люди кажуть:

  • Місяць лютий спитає, чи взутий?

  • Багато снігу, багато хліба.

  • Сонце блищить — мороз тріщить.

А ось як про лютий говорять у вірші. (Вихователь читає вірш Коломієць «Лютий»).

А зараз ми пограємо в гру «Назви слова, що означають хто що робить».



Вітер — дме, повіває, гуляє, ущухає.

Сніг — летить, падає, тане, рипить, ліпиться, розсипається.

Мороз — тріщить, щипає, кусає, малює, морозить.

— А які зимові загадки знаєте ви?

До нас у гості я запросила ваші улюблені книжки. Але щось трапилось, і вони не прийшли, а надіслали телеграми. Відгадайте, хто надіслав нам такі послання?

«Дуже засмучена. Мишка випадково розбила моє яєчко, прийти не зможу».



(«Курочка Ряба»)
«З'їв семеро козенят, болить живіт».

(«Вовк і семеро козенят»)

«Ніяк не витягнемо ріпку, тому прийти не зможу».



(«Ріпка») «Лиска вкрала Півника, іду рятувати».

(«Котик і Півник») «На півбока луплена, сиджу в зайчиковій хатці, нікого не пускаю».

(«Коза-Дереза») «Хотів бока залатати, та зав'яз у бичка в смолі».

(«Солом'яний Бичок») «Хотіла приїхати, та з'їли мою гусочку».

(«Лисичка с качалкою»)

Не будемо, діти, сумувати за гостями, бо ви самі умієте казки розповідати та показувати.



(Інсценівки казки В. Сухомлинського «Білочка і дятел»).

Діти, ви так чудово нам розповідали, такі красиві слова промовляли:

Бо мови нашої слова,

Неначе музика жива,

Неначе роси росянисті,

Неначе хвильки серебристі...

Давайте тепер намалюємо вкладиш в ці казки, що надіслали нам телеграми. Вибирайте, хто з якої казки хоче намалювати картинку.

(Діти малюють сюжети з казок. В кінці заняття роблять виставку своїх картин).

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка