В. О. Сухомлинський Нині екологічна криза все більше нівечить природу нашої країни. Людству найближчим часом загрожує небезпека, якщо воно не змінить стиль свого існування й діяльності, не визначить своїх життєвих ціннос



Скачати 221.37 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір221.37 Kb.
Скарбничка досвіду

Підростаюче покоління треба вчити розуміти природу як єдине ціле, бачити єдність людини і природи.

В.О.Сухомлинський

Нині екологічна криза все більше нівечить природу нашої країни. Людству найближчим часом загрожує небезпека, якщо воно не змінить стиль свого існування й діяльності, не визначить своїх життєвих цінностей. Оскільки наше життя не можна відокремити від навколишнього середовища, в якому живемо, то вся освіта має нести екологічну ідею. Людству потрібні нова філософія життя, висока екологічна культура та свідомість. Ці завдання певною мірою може виконувати навчальний курс «Природознавство», укладений відповідно до вимог Держстандарту та Типових навчальних планів початкової загальної освіти. Він допомагає учням не тільки пізнавати навколишній світ, установлювати картину взаємозв'язків у природі, зрозуміти загальні закономірності в довкіллі, а й оцінити роль і місце людини у природі.

Ураховуючи завдання та мету курсу, я намагаюсь пробудити в учнів:



  • занепокоєність станом природи, їхнього безпосереднього оточення і планети в цілому;

  • ініціюю екологічне мислення та поведінку в повсякденному житті.

Кожний учень має усвідомити важливість своєї ролі в тому, щоб зробити світ кращим і здоровішим. Кожний повинен переконатись, що він відповідальний не тільки за себе, а й за всю планету. Адже наше життя залежить від стану та здоров'я довкілля.

Екологічне виховання у школі слід починати з молодшого шкільного віку. Спочатку діти вчаться помічати прекрасне та незвичне навколо себе, учаться спостерігати, милуватись природою, посильно охороняти природу, не шкодити їй, робити довкілля чистішим. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління у сфері екологічного виховання - формування почуття співпричетності, відповідальності; розуміння необхідності піклування про природу; готовність жити у злагоді з природою й у відповідності до її законів. Коли ці риси стануть характерними для більшості молодших школярів, то на наступних етапах (в середніх та старших класах) результативність роботи з екологічного виховання, маючи міцне підґрунтя, проводитиметься значно ефективніше.

Моя діяльність на уроках спрямована на:

- організацію пізнавальної діяльності школярів;

- розвиток їх розумових творчих здібностей;

- формування емоційно – ціннісного ставлення до природи.


З досвіду роботи переконалась, що ефективним є той урок, на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитися. Щодо цього маю деякі правила.


Мої правила:

  1. перед уроком перевіряю, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки;

  2. раціонально використовую кожну хвилину уроку;

  3. не витрачаю багато часу для перевірки домашнього завдання, використовую різні форми перевірки;

  4. пояснюю учням мету, завдання уроку;

  5. коли пояснюю новий матеріал, намагаюся вичленити проблеми, пропоную учням вирішувати їх самостійно;

  6. не спішу виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники;

  7. на уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукаю індивідуальний підхід;

  8. під час організації самостійної роботи, усних відповідей, не кваплю учнів.

А головне намагаюся, щоб кожний урок не був схожим на попередній.

Працюючи з учнями, коли вони починають вивчати природознавство, я прагну викликати у них зацікавленість до вивчення предмета. Для цього використовую тематичні шаради, кросворди, загадки, ігри-шифровки тощо. На своїх уроках я прагну, щоб учні не лише засвоювали нові знання, а й намагалися застосовувати їх під час вироблення нових умінь, почували себе впевнено, бажали вчитися. Тому з перших уроків намагаюсь знайти та розвивати позитивні риси кожного учня, викликати в них зацікавленість, яка за певних умов переросте в стійкий інтерес до знань.

Протягом останніх років я працюю над проблемою

«Екологічне виховання через призму сучасних інноваційних технологій, як систематична педагогічна діяльність , спрямована на розвиток екологічної культури дітей».

Проблема цікава, дає можливість реалізувати себе як активну, самодостатню особистість та виховати учня – майбутнього раціонального користувача природних ресурсів.

Всю роботу з екологічного виховання учнів 1 – 4 класів проводжу під девізом

«Через екологічне виховання до гармонії з природою».

Сучасний  педагог у навчально – виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість:



«Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час». Тому вчитель – майстер має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та ін.). Але той вчитель, який прагне розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики.

Реалізація інтерактивних методів навчання на уроках природознавства


Заняття з використанням інтерактивних технологій проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень.

На своїх уроках використовую інтерактивні вправи такі, як «мозковий штурм», «мікрофон», «асоціативний кущ», робота в парах і малих групах, впроваджую технології ігрового та проблемного навчання.

Наприклад, при вивченні тем «Рослини», «Тварини» використовую такий метод інтерактивного навчання як складання «асоціативного куща». Такий метод дозволяє швидко перевірити, узагальнити знання учнів, тому що дітям пропонується пригадати все, що вони знають з цих тем і зобразити у вигляді схеми. «Асоціативний кущ» асоціацій поступово розростається.

Метод «Мозкового штурму» частіше використовую при актуалізації знань учнів та мотивації їх діяльності.

Технологію «Мікрофон» - на етапі актуалізації опорних знань з метою визначення думки кожного учня щодо поставленого проблемного питання; під час підсумку уроку, особливо коли учні оцінюють свої знання, що їм сподобалося на уроці, де вони можуть застосувати знання, отримані на уроці, в повсякденному житті, на практиці.

«Коло ідей» – метою цієї інтерактивної вправи є залучення всіх до обговорення проблеми. Я (вчитель) ставлю дискусійне питання і пропоную обговорити його в малих групах.

Метод «Прес» використовую в тих випадках, коли виникають суперечливі ідеї і треба чітко аргументувати свою позицію.

«Кошик ідей» - цей прийом організації індивідуальної та групової роботи учнів використовую на стадії актуалізації знань, на дошці вивішую кошик, в якому учні «збирають» інформацію, яку знають з теми, що вивчається. Потім проводиться обговорення інформації, виправляються помилки, осмислені у ході роботи над темою.

Прийом «Дерево прогнозів» - сама тема – це «стовбур» дерева, «листочки» - прогнозування результатів, «гілки» - мотивація прогнозів, аргументи.

Вправа « Діаграма Венна» - пропоную учням скласти порівняльну характеристику об’єктів, що вивчаються, визначивши спільні і відмінні ознаки. Цю роботу можна організувати в групах, парах, індивідуально. Виконання цієї вправи сприяє усвідомленню навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості, вміння виконувати операції аналізу, синтезу.

Робота в парах і групах


Учням подобається працювати в парах і малих групах. Групи формую на основі особистих уподобань учнів, обираю консультантів з більш сильних учнів, розподіляю між ними обов’язки. При створенні таких груп звертаю увагу на психологічну єдність учнів, їх бажання, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Роботу в навчальних групах будую на принципах рівноправності, намагаюсь активізувати роботу кожного учня. Працюючи в групах, діти отримують можливість спілкуватися, порівнювати, вільно висловлювати свою думку, робити спільні висновки.

Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, взаємо- і самоперевірки, вміння висловлювати і відстоювати свою думку. Під час роботи в парах учні не можуть ухилятися від виконання завдання, швидко виконують завдання, які за інших умов потребують більших затрат часу.

Наведу приклад деяких ігор: вправа «Ти- мені, я-тобі» - учні в парах опрацьовують частину тексту по темі: читають, обговорюють між собою, ставлячи один одному питання, з метою усвідомлення інформації, а потім повідомляють інформацію класу.

З метою усвідомлення матеріалу, що опрацьовувався на уроці, розвитку навичок культури спілкування часто пропоную учням вправу « Інтерв’ю», коли кожен вибирає собі пару для діалогу. Учні готують питання за темою (дається певний час ) і проводять діалог; один учень ставить питання, інший відповідає, і навпаки. Перед початком вправи обговорюємо умови діалогу:

-дотримання правил культурного спілкування (звертання, ввічливі слова);

-чітка постановка питань;

- повні обґрунтовані відповіді;

-коректна поведінка.


Структура уроку
Урок розпочинаю з розминки. Вона замінює організаційний момент. Використовую цікаві логічні вправи, завдання, поетичні рядки, вислови, зашифровану тему, ігри, додаткову інформацію. Розминка буває психологічною і творчою, сприяє підготовці учнів до сприйняття матеріалу, позитивно налаштовує на роботу під час уроку.

Обов’язковим елементом кожного уроку є актуалізація опорних знань, яка пов’язує вивчене з життям , активізує пізнавальну діяльність. На цьому етапі застосовую: «Мозковий штурм», рольові ігри, природничі диктанти, вправи, кросворди, проблемні запитання та завдання, які сприяють повторенню вивченого, зв’язують між собою частини уроку й уроки теми в єдине ціле.

Мотивація навчальної діяльності пробуджує мотиви і стимулює до дій на уроці. Тут використовую поетичні рядки, захоплюючі віртуальні подорожі та екскурсії, цікаву інформацію з теми, ігри, метод асоціацій і порівнянь, проблемно-творчі завдання і задачі, експерименти і досліди.

На етапі сприйняття та засвоєння матеріалу використовую роботу в групах, проблемні запитання, бесіди, пояснення вчителя, читання з передбаченням, ігри та завдання.

На етапі осмислення об’єктивних зв’язків—групові форми роботи: вправи та завдання, рольові та екологічні ігри, складання опорних схем і конспектів.

Узагальнення і систематизація знань як важливий етап уроку включає вправи для закріплення і корекції знань: «Сенкан», «Гроно», діаграму Вена, проблемно-творчі завдання, завдання на знаходження і виправлення помилок, логічний ланцюжок.

Підсумки уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На цьому етапі застосовую також рольові та екологічні ігри, вислови видатних людей, вправи: « Мікрофон», «Мої очікування», «Зворотній квиток».

Домашні завдання є творчо-пошукові, репродуктивні, індивідуальні та групові.

До кожної теми добираю різнорівневі завдання для тематичного оцінювання: І та ІІ рівні—репродуктивні, обов’язкові для всіх учнів, а ІІІ і ІV—творчі, де на вибір пропонується по 1-2 завдання.

Перевірочні роботи протягом усієї теми—природничі диктанти, ланцюжкове опитування і вправи—дають змогу учням ефективно засвоїти та закріпити матеріал, визначити рівень власних досягнень і підготуватися до тематичного оцінювання.


Використання ігор

« Духовне життя дитини, – писав В.Сухомлинський, - повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки , музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка». Гра у навчальному процесі добирається з урахуванням психофізичних особливостей дітей, створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички.

Гратися люблять, як відомо усі діти і, включаючи в урок ігрові моменти, можна зацікавити учнів предметом навіть самих пасивних. Використовуючи гру, ніякого відступу від програми не допускається, так як гра є тільки засобом досягнення тієї мети, тих завдань, що закладені в шкільній програмі та засоби підвищення ефективності навчання .

Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття любові й турботливого ставлення до її об’єктів.

Найповніше потребам розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку відповідають пізнавальні ігри. Головна їх особливість полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не думає вчитись, навчання тут відбувається саме собою. Захоплюють дітей ігри з картинками, загадками про рослини і тварини, ігри – вікторини “ Що в лісі росте?”, “ Хто в лісі живе?”, “ Лісові орієнтири”, “Квітковий годинник”, аукціони знань на нескладну тему “ Які рослини можна знайти в тарілці супу?”, “ Які дикорослі рослини і для чого може використати Робінзон у лісі?” і т.д.

Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно – рольові ігри. Встановлено, що пізнавально-виховний ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, дитячу безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення її до реальної ситуації. Ігри в Робінзонів, лісових жителів, мандрівників дають можливість кожній дитині прийти до власного вибору взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань. Система рольових ігор будується з урахуванням специфічних цілей на кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі.

Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище – словесні дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис. Особливості, які виявляються у ставленні до природи як до об’єкта постійної уваги й турботи.

Усі ці ігри носять пізнавальний і розвивальний характер. Спектр їхньої різноманітності великий, але для себе я з’ясувала основні показники гри: цілі, завдання, принципи і функції.



Головні показники гри:

Мета: розвиток стійкого пізнавального інтересу в учнів через різноманітні ігрові форми навчання.

Завдання гри:

Освітні: сприяти міцному засвоєнню учнями навчального матеріалу, розширенню кругозору учнів через використання різних джерел інформації.

Розвивальні: розвивати в учнів творче мислення, сприяти практичному застосу-

ванню вмінь і навичок, отриманих на уроці.



Виховні: виховувати моральні погляди й переконання, сприяти вихованню культури спілкування, особи яка саморозвивається і самореалізується.

Основні принципи гри:

- відсутність примусу будь-якої форми при залучення дітей у гру;

- принципи розвитку ігрової динаміки;

- принципи підтримки ігрової атмосфери (підтримка реальних відчуттів дітей);

- принципи взаємозв’язку ігрової і неігрової діяльності (важливо перенесення основного змісту ігрових дій у реальний життєвий досвід дітей);

- принципи переходу від простих ігор до складних ігрових форм.



Функції:

Навчальна функція – розвиток загальних навчальних умінь і навичок, таких, як пам’ять, увага.

Розважальна функція – створення сприятливої атмосфери на заняттях, перетворення уроку з нудного заходу в захоплюючу пригоду.

Комунікативна функція – об’єднання колективу учнів, установлення емоційних контактів.

Функція релаксації – зняття емоційної напруги, викликаної навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні.

Кінцева мета гри – навчити дитину самостійно орієнтуватися в складній і суперечливій обстановці, швидко ухвалювати правильні рішення, уміти адекватно оцінювати ситуацію і дії інших людей.

Види педагогічних ігор, які я використовую на своїх уроках:

  1. За видом діяльності: рухові, інтелектуальні.

  2. За характером педагогічного процесу:

а) повчальні, тренувальні, контролюючі й узагальнюючі;

б) пізнавальні, виховні, розвивальні;

в) продуктивні, репродуктивні, творчі;

г) комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні.



  1. За ігровою методикою: наочні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні.

  2. За формою: ігрові дії, запитальники, тести, змагання, конкурси, ігрові аукціони.

  3. За виглядом ігрового середовища: ТЗН, комп’ютерні.

Завдяки ігровим формам вдається залучити пасивних учнів до процесу навчання, ігри дають змогу дитині повірити в свої сили, відчути успіх. Учням подобаються ігри: «Хто швидше», «Хто більше», «Збери слова», «Так чи ні», «Ланцюжок», «Крокуй-кажи», «Добери пару», «Цікава торбинка», « Зайвий» та інші.

Створена грою творча наукова атмосфера задовольняє вікові потреби молодшого шкільного віку в пізнавальній активності і є одним із засобів формування в учнів екологічної культури.

Таким чином, вміло використовуючи ігрові методи навчання на різних етапах уроку, можна сприяти стимулюванню пізнавального інтересу учнів. Новизна змісту матеріалу, який вивчається, різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснювання нового матеріалу, емоційний тонус учнів, емоційність самого вчителя, взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення – всі ці фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу на уроці.

Спонукають учнів до активного мислення на уроці різноманітні цікаві завдання, ребуси, кросворди, загадки, загадкові кросворди, роботу над якими організовую у формі гри.

При вивченні тем «Різноманітність рослин», «Різноманітність тварин» використовую ігри «Крокуй-кажи», «Хто зайвий», які можливо проводити в різних формах: усній, письмовій, індивідуальній чи груповій.
Класифікація методів екологічного виховання молодших школярів на уроках “Природознавство”


  • пояснювально – ілюстративні : бесіда, пояснення, відповідь

  • репродуктивні: завдання екологічного змісту, спостереження за сезонними змінами у природі, опорні схеми, варіативні завдання

  • частково-пошукові : загадки, ребуси, кросворди, вікторини, цікаві вправи, фенологічні оповідання, опорні схеми

  • дослідницькі: спостереження за сезонними змінами у природі, перевірка народних прикмет про взаємозв’язки в природі шляхом спостережень, проблемні завдання

Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література), наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об’єктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо).

У рамках частково – пошуковою методу спрямовую діяльність школярів на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про природні об’єкти. Наприклад, за допомогою цього методу на уроці: “Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей ( весняний сезон) “ можна розібрати з учнями прислів’я: “Квітень – водою, травень – з травою”. Перед усім звертаюся до спостережень самих учнів, до вже набутих знань, життєвого досвіду. Діти мають висловлювати свої судження: чому ж, коли у квітні багато вологи, то у травні розкішні трави. Усі відповіді учнів узагальнюю і роблю висновок про взаємозв’язки у природі, про залежність росту і розвитку рослин від атмосферних опадів.

Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну мету – навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями основних знань про природу при вивченні курсу “ Природознавство”, оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, потрібно контролювати хід роботи учнів, перевіряти підсумки роботи і організовувати їх обговорення. Приміром, використовуючи цей метод, шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами. Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Тому цей метод використовую переважно в позакласній роботі.



Навчальний дослід – це елементарний експеримент. Він є одним із найважливіших методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, що здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних узагальнень, висновків, встановлення або підтвердження вже засвоєних закономірностей. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об’єктів природи. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які безпосередньо у природі помітити неможливо. Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в так би мовити „чистому вигляді”, а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії і повторювати необхідну кількість разів, вивчати його більш ретельно, ділити на окремі частини, виділяти цікаве тощо. Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.

Дослід може виступати прийомом у структурі інших методів, тобто за його допомогою розв’язується конкретне дидактичне підзавдання. Як прийом, дослід здебільшого використовується демонстраційно і слугує джерелом емпіричного фактичного матеріалу, або спонукає до актуалізації засвоєного змісту.
На мою думку для успішного здійснення процесу екологічного виховання вчителю необхідно якомога більше використовувати на уроках цікавий матеріал, організовувати позакласні виховні заходи, учнівські конференції, вікторини на екологічну тематику.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на основі чуттєвого досвіду, який ще погано розвинений в дітей молодшого шкільного віку. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним.

Зокрема:
•ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває. Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, вкинути у воду, тобто виконати досліди.

•причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують. Наприклад, залежність об’єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини і т. ін.

У процесі навчання досліди необхідні і в тих випадках, коли явище у природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги дітей на частині такого явища.

Застосування екологічних дослідів має цілий ряд переваг для формування екологічної культури, оскільки передбачає:

•активну участь школярів у навчально-виховному процесі;
•нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, що існують в природі;

•усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в тому числі під впливом діяльності людини і в кінцевому результаті – проявляється залежність комфортності (чи дискомфортності) існування людини в конкретному природному середовищі;

•виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.

Для розвитку мислення школярів застосовую на уроках проблемні завдання, питання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і творчих висновків на основі набутих знань. учням самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, узагальнювати, робити висновки. А потім звіряти свої міркування з думкою вчителя і матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності. Наприклад, при вивченні теми «Повітря» після ознайомлення з його властивостями, проводжу гру

« Чомучка» і пропоную дітям знайти відповіді на проблемні питання:


  1. Чому людина не може обходитись без повітря тривалий час?

  2. Чому холодне повітря опускається вниз?

  3. Чому на зиму у вікна вставляють подвійні рами?

  4. Чому взимку носять одяг із вовни?

  5. Чому птахи і звірі не мерзнуть узимку?

  6. Чому взимку рослини не вимерзають, коли випадає багато снігу?

Учням цікаво самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, узагальнювати, робити висновки. А потім звіряти свої міркування з думкою вчителя і матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності.

Всі ключові компетентності: комунікативні, організаційні, саморозвитку і самоорганізації можуть бути сформовані тільки на основі, яка передбачає вироблення в учнів умінь самостійно здобувати і застосовувати знання, тобто самостійно вчитися. Особливу роль в цьому питанні відіграє вміння самостійно працювати з підручником. При цьому велику увагу приділяю виробленню в учнів вміння відрізнити головний матеріал від другорядного.



Прийоми самостійної роботи учня з підручником, першоджерелами:

- прийом смислового опрацювання тексту підручника, виокремлення в ньому головного відповідно до поставленого завдання;

- прийоми пошуку додаткової інформації (робота з довідниками, словниками, енциклопедіями, в Інтернет - мережі);

- використання різноманітних видів контролю, поетапної перевірки своєї роботи.



На уроках природознавства пропоную також екологічні п’ятихвилинки, фізкультхвилинки екологічного спрямування, проводжу уроки-міркування, урок-казку, подорож, використовуючи ребуси, кросворди, казки, ігрові ситуації, що сприяють активізації учнів та їх пізнавальної активності.

До проведення уроку залучаю й учнів (метод «Навчаючи - учусь»). Заздалегідь підготовлені діти в цікавій формі повідомляють про певні спостереження, об'єкти чи явища природи. Люблять вихованці бути дослідниками, відкривачами, кореспондентами, акторами, працювати у групах.

Я вже відзначала, що головне завдання вчителя зробити навчання цікавим. Тому на урок потрібно йти не лише зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором задач і вмінням їх майстерно розв'язувати, але і з різноманітними та цікавими способами організації роботи учнів. І в цьому допомагає комп’ютер. Комп'ютер може узяти на себе виконання навчальних функцій, не говорячи вже про функції тренувального характеру, орієнтовані на закріплення знань, умінь, навичок. На своїх уроках пропоную учням практичні вправи на комп’ютері : «вилучення зайвого»,

«що не так», «побудуй ланцюжок», використовую презентації до навчальних тем, електронні таблиці, відеоролики, що дозволяє залучити учнів до активної співпраці. Практика показала, що використання ПК на уроках сприяло наступному:

- підвищенню рівня ефективності використання наочності на уроці;

- покращенню продуктивності уроку;

- логічності подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів;

- зміні на краще взаємин з учнями, особливо з тими, які із захопленням ставляться до ПК;

- сприйманню його, як універсального інструмента для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як іграшки.

Така методика роботи дає можливість не тільки забезпечити учнів системою знань про природу, розвивати критичне мислення, мовлення, упевненість у собі, а й формувати екологічно та інтелектуально розвинену, віддану своїй Батьківщині людину, здатну відповідати за збереження себе та свого природного й суспільного довкілля.

Важливу роль у розвитку ключових компетентностей учнів має позакласна робота з предмету.

Два роки назад ми розпочали роботу над проектом «Моральний вчинок». Цей екологічний проект – план послідовних дій та заходів, які сприятимуть покращенню екологічного стану рідної місцевості. Це довгостроковий проект, який долучається до Всеукраїнських акцій, включає в себе акції ініційовані міською владою, управлінням освіти і власні заходи.

Першим кроком до реалізації проекту стало прибирання навколишніх лісів, зон відпочинку, пришкільної території. Такі заходи вже стали доброю традицією. Адже кожному приємно жити, працювати і відпочивати у чистому та ошатному місті.

Особлива увага в нашому місті приділяється благоустрою, тому ми також звернули увагу на благоустрій своєї території. Було висаджено багато саджанців, оформлено клумби різними трав’янистими та квітковими рослинами, створено альпійські гірки. Для збереження лісів від вирубки, підтримавши пропозицію міського голови, у кожному класі, дошкільній групі стартувала акція «Зробимо довкілля чистим». Коли раніше папір викидали у сміття, то тепер він щодня збирається в спеціально відведених місцях на переробку.

З настанням холодів вихованці нашого закладу допомагають зимуючим птахам, підтримуючи таким чином Всеукраїнську акцію «Допоможи птахам взимку». Було виготовлено 20 годівниць, кожного року вони поновлюються і розвішуються. Діти систематично наповнюють потім їх кормом, з радістю і гордістю слідкують за їдальнями і ніколи годівниці не залишаються порожні.

Також заклад приєднався і до екологічної акції «Роздільний збір сміття – економія державі», яку оголосило управління освіти Славутської міської ради в рамках міського інтегрованого проекту «Чисте місто – чисте довкілля». Проведено уроки екології, лекції для батьків, конкурс плакатів, стінгазет, виховний захід «Доля планети в наших руках», оформлено урни для збору відходів.

В процесі вивчення проблеми, проаналізувавши новітні педагогічні технології, які найбільш сприяють якісному навчанню , я прийшла до висновку, що необхідно узагальнювати кращі педагогічні ідеї і застосовувати в практиці те, що відповідає потребам сьогодення, індивідуальності вчителя.

Використання на уроках природознавства інноваційних технологій сприяє професійному зростанню вчителя, змінює атмосферу на уроці, викликає робочий настрій у дітей, і як наслідок, покращується якість набутих знань.


Результати участі учнів в міській предметній олімпіаді з природознавства






з/п

Навчальний рік

Прізвище, імя учня

Місце

1

2012 - 2013

Мальчук Мирослав

І


2

2012 - 2013

Андрійченко Валерія

ІІІ


3

2011 - 2012

Владіміров Павло

ІІ


4

2010 - 2011

Петричук Даяна

ІІІ


5

2009 - 2010

Васьківська Віта

ІІ

Крім того, що мої учні щорічно приймають участь в міській предметній олімпіаді з природознавства. Вони ще є активними учасниками Всеукраїнського природничого конкурсу «Колосок».



 


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка