Узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв’язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану у 2015 році



Скачати 188.82 Kb.
Дата конвертації13.09.2017
Розмір188.82 Kb.

ПРОЕКТ


Узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв’язку з відмовою органу державної реєстрації

актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис

цивільного стану у 2015 році
На виконання листа Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 №1348/11-14/15 щодо узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв’язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану, Вінницький апеляційний адміністративний суд повідомляє таке.

Правовідносини щодо державної реєстрації актів цивільного стану громадян в Україні регулюються положеннями Конституції України, Сімейним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 №2398-VI (зі змінами), Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5 (зі змінами), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (зі змінами) та іншими нормативно-правовими актами, необхідними для здійснення відповідної діяльності органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" органами державної реєстрації актів цивільного стану є відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану).

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовим записом цивільного стану є документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця-заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

У разі відмови внести зміни до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається можливість оскарження його у судовому порядку.

Метою цього аналізу є виявлення проблемних питань у вирішенні справ зазначеної категорії, а також сприяння виробленню єдиного підходу до їх застосування та підвищення якості їх розгляду.

Об’єктом вивчення були рішення судів Вінницького апеляційного адміністративного округу, прийняті протягом 2015 року у справах за адміністративними позовами з приводу відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану.

За наданими судами першої інстанції ВАА округу статистичними даними протягом 2015 року у провадженні цих судів перебувало 166 справ зазначеної вище категорії, з них:


  • розглянуто по суті - 127;

  • залишено без розгляду - 18;

  • повернуто позовних заяв - 10;

  • передано до іншого суду - 2;

  • перебуває на розгляді - 9.

Необхідно зауважити, що за цей же період ВААС у цій категорії справ переглянуто в апеляційному порядку 6 рішень судів першої інстанції округу, з них 1 ухвала і 5 постанов. За результатами їхнього апеляційного перегляду:

  • залишено без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення без змін – 4;

  • задоволено апеляційну скаргу та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог – 1;

  • відмовлено у відкритті апеляційного провадження – 1.

Під час розгляду справ зі спорів зазначеної категорії суди першої інстанції в основному правильно застосовували норми матеріального та процесуального права.



Водночас проблемним з точки зору правозастосування виявилось питання, пов’язане з неправомірною відмовою ДРАЦС внести зміни до актового запису про шлюб, зокрема виправити помилку у прізвищах нареченого та нареченої, за місцем проживання позивача.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2015 у справі №802/2145/15-а відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області, відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції у Вінницькій області про зобов'язання відповідачів внести зміни до актового запису про шлюб від 25.12.1960, а саме виправити прізвище нареченої після реєстрації шлюбу з ПРІЗВИЩЕ_1 на ПРІЗВИЩЕ_2 та прізвище нареченого з ПРІЗВИЩЕ_3 на ПРІЗВИЩЕ_4.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.2.18 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану. Оскільки позивач звернулась до відділу державної реєстрації за своїм місцем проживання, а не у відділ державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, тому відсутні законні підстави для зобов'язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції у Вінницькій області внести зміни до актового запису про шлюб від ІФНОРМАЦІЯ _1.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, ВААС зазначив, що відповідно до п.2.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання документ до якого вносяться зміни подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, що і було зроблено позивачем. При цьому відповідно до абз.3 п.2.7 вказаних Правил, якщо актовий запис цивільного стану, у який потрібно внести зміни, зберігається в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, то відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті.
Також адміністративні спори виникали з приводу відмови у внесенні зміни до актового запису про народження дитини у зв’язку з усиновленням, а саме зміни прізвища, імені по батькові дитини та запису щодо батька і матері.
Як приклад, можна навести справу №802/2346/15-а, у якій ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 залишено без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2015, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що в силу вимог ст. 71 КАС України не знайшла свого підтвердження необґрунтованість дій відповідача щодо внесення змін до актового запису про народження дитини та видачі відповідного свідоцтва про народження, оскільки зазначені дії були виконанням рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2014 (справа № 127/18522/14-ц) про усиновлення, яке залишено в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.05.2015 (справа №6-4177св15). Тому в цьому випадку відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.
Також адміністративні спори виникали з приводу відмови у внесенні зміни до актового запису про шлюб в частині зміни дати народження дружини.
Прикладом є справа №824/1286/15-а, у якій ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 залишено без змін постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2015, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити дії.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що згідно п. 2.6. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

З досліджених доказів встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного висновку відсутній актовий запис про народження позивача, що є підставою для внесення змін, тому суд дійшов висновку, що відповідач правомірно, вмотивовано та обґрунтовано відмовив позивачу у внесенні змін до актового запису про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1(дошлюбне - ПРІЗВИЩЕ_1) у частині зміни дати народження .
Однією з підстав звернення з адміністративним позовом була відмова у внесенні зміни до актового запису про шлюб в частині зміни відомостей про ім’я по батькові у зв’язку з допущеною раніше помилкою.
Прикладом є справа №681/1435/15-а, у якій постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 28.08.2015 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу реєстрації актів цивільного стану Полонського районного управління юстиції в Хмельницькій області, третя особа Котюржинецька сільська рада, про визнання дій протиправними та внесення змін до актового запису про шлюб щодо виправлення імені по батькові позивача з ІНФОРМАЦІЯ _1 на ІНФОРМАЦІЯ _2 з огляду на таке.

Згідно з п.2.11 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання факти, зазначені у заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Відповідно ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
Під час аналізу встановлено, що адміністративні спори також виникали з приводу відмови у внесенні зміни до актового запису про народження щодо внесення змін до актового запису про народження в частині національності батьків.
Як приклад, можна навести справу №822/5463/14, у якій ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2015, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Кам'янець-Подільського району реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Кам'янець-Подільському реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що згідно з повідомленням, виданим 09.12.2013 Державним архівом Хмельницької області, актовий запис про народження матері заявника ОСОБА_1 1908 року народження відсутній. В актовому записі про шлюб батьків заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 12.10.1940 національність чоловіка вказана ІНФОРМАЦІЯ_1, національність дружини – ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно з актовим записом про народження позивача від 25.03.1947 національність матері - ОСОБА_2 зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2. Таким чином, актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується.

Питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема, відносно відомостей про національність батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в актових записах; довідок чи посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу. Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що під час проведення державної реєстрації народження заявника не було допущено жодних неточностей, порушень або помилок стосовно національності батьків заявника, а тому його прохання задоволено не було.
Водночас адміністративні спори виникали з приводу підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи.

Прикладом є справа № 802/1440/15-а, у якій постановою ВОАС від 09.06.15 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін щодо своєї національності, а саме у графі «національність матері» змінити з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд звернув увагу позивача, що обставини, які б підтверджували її приналежність до польської національності, можуть бути предметом розгляду суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства (про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав).

Тому позивач, якщо вважає за необхідне встановити той факт, що вона та її родичі є поляками за національністю, мають право звернутись до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства; рішення суду за результатами розгляду справи, якщо ним буде встановлено цей факт, буде беззаперечним доказом та підставою для органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до відповідних актових записів.
Разом з тим спори виникали у зв’язку з тим, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану безпідставно, не виконуючи рішення суду, яке набрало законної сили, відмовив у внесенні виправлень у національність батька в актовому записі про народження з “українець” на “поляк”.
Прикладом є справа №150/604/15-а в якій постановою Чернівецького районного суду Вінницької області від 13.08.2015 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії з таких підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення обов'язковими до виконання на всій території України

Згідно з Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану в Україні" актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Внесення змін до актових записів цивільного стану згідно зі статтею 22 того ж Закону провадиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Відповідно до п. 2.13.2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Тобто обґрунтованою та безспірною підставою для внесення відповідних змін до актового запису є рішення суду, яке набрало законної сили, відповідно до якого встановлено той факт, що батько ОСОБА_2 1946 року народження, за національністю ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також адміністративні спори виникали з приводу визнання протиправним висновку відділу ДРАЦС про внесення відомостей та змін в актові записи в частині національності про народження, про шлюб та про смерть.
Як приклад, можна навести справу №727/5218/15-а, у якій постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.09.2015 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та внесення змін в актові записи.

Зокрема, позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним висновок відділу державної РАЦС реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції про внесення відомостей та змін в актові записи про народження, про шлюб, про смерть із зазначенням національності «німець», «німка» та зобов’язати відповідача внести відомості та зміни до актових записів. Зазначала, що бажає підтвердити свою приналежність до німецької національності, оскільки її бабуся була етнічною німкою, що підтверджується спеціальним посвідченням особи від 19.01.1940, виданим відділом поліції Карапчів Сторожинець (Румунія). Однак в свідоцтві про народження батька позивачка помилково не було зазначено національності його матері (бабусі позивачка). Відсутність цих відомостей призвела в подальшому до внесення в актові записи відомостей про національність «українець», оскільки мовою спілкування була українська.

Суд визнав позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, погодившись з твердженнями позивачка, що її померлий батько за національністю був німець по материній лінії, оскільки це підтверджується копією спеціального посвідчення особи матері померлого, у якому її етнічне походження значиться ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому суд керувався ст.300 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також на правильний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства; ст. 22 Закону України «Про національні меншини в Україні», якою передбачено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність; ст.3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, згідно з якою кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв’язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі. Аналізуючи надані докази, суд також врахував рекомендації п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» №12 від 07.07.1995, відповідно до якого питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема щодо доповнення відомостей про національність та громадянство батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.
Варто уваги, що спори в зазначеній категорії також виникали з приводи відмови у реєстрації зміни імені особи в частині по батькові.
Прикладом є справа №824/1285/15-а, у якій постановою ЧОАС від 09.07.2015 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Хотинського районного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії щодо зміни імені в частині по батькові їхнього сина, з наступних підстав.

Зокрема, нормами Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» законодавчо закріплено право особи на зміну імені, що включає в себе право на зміну прізвища, власного імені, по батькові. Перелік підстав для внесення змін до актового запису щодо зміни імені є виключним, зокрема, в частині зміни по батькові у випадку зміни її батьком свого власного імені.

Також суд зауважує, що процесуально юридичним фактом, що слугує внесенню зміни до актового запису стосовно імені в частині по батькові є зміна імені батька, на підставі якого відділ реєстрації актів цивільного стану здійснює заходи щодо внесення змін до актового запису, а у випадку звернення до суду з позовом, такий запис здійснюється на підставі рішення суду. Надавши правову оцінку заявленим позовним вимогам в розрізі наведених вище правових норм, суд встановив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують зміну імені батька.

Під час аналізу зазначеної категорії справ проблемні питання щодо віднесення їх до юрисдикції адміністративних судів не виникали, але виникали питання щодо предметної підсудності адміністративних справ.


Прикладом судової практики є справа №130/1682/15-а за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Жмеринці Жмеринського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною відмови у внесенні змін до актових записів та зобов'язання внести відповідні зміни.

Так, ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.06.2015 адміністративний позов повернуто позивачу, у зв’язку з непідсудністю позову цьому суду.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що ця адміністративна справа предметно підсудна окружному адміністративному суду відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України.

Так, п.1 ч.2 ст.18 КАС України до підсудності окружних адміністративних судів віднесено справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до п.2 ч.1. ст.4 ЗУ “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції є органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Враховуючи норми зазначеного вище законодавства, відповідач є органом державної (виконавчої) влади, а ця справа, за правилами ст. 18 КАС України повинна розглядатись окружним адміністративним судом.
Необхідно зазначити, що Вінницьким апеляційним адміністративним судом на постійній основі проводиться моніторинг рішень Вищого адміністративного суду України, якими скасовано чи змінено рішення ВААС. За даними Вінницького апеляційного адміністративного суду, у 2015 році не було скасованих чи змінених рішень у зазначеній категорії справ у касаційному порядку.

Проаналізувавши викладене, можна зробити висновок про те, що в переважній більшості спори виникали з приводу відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану щодо національності особи.

Варто уваги, що в кожній справі існують свої особливості, які повинні бути враховані судом при розгляді справи та прийнятті остаточного рішення, зокрема, при внесенні змін до актового запису особи судами повинні бути враховані в сукупності всі документи, з аналізу яких можна встановити правильні відомості, а саме паспорт громадянина України, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, медичне свідоцтво про народження, архівні довідки, рішення судів, якими встановлені факти, що мають юридичне значення.

Враховуючи викладене, з метою формування єдиної та правильної судової практики розгляду зазначених питань доцільним є проведення навчань або семінарів для обговорення проблем судової практики, а також надання Вищим адміністративним судом України судам нижчого рівня відповідних рекомендацій та роз'яснень.


Підготовлено відділом узагальнення судової практики

та аналітично-статистичної роботи



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка