Уроку: «Я в світі щиро працював, я сіяв те, що Бог послав»



Сторінка1/11
Дата конвертації29.04.2016
Розмір2.06 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
І семестр

ОБРАЗНИЙ ЗМІСТ МУЗИКИ

УРОК 1 :

Епіграф до уроку:

«Я в світі щиро працював,

Я сіяв те, що Бог послав».

Павло Чубинський

Тема. Музичні символи України.

Мета. Розкрити особливості відображення дійсності, духовного світу людини через музичний образ. З'ясувати значення пісень, які стали державними й духовними символами України в житті народу, особистості. Формувати інтерес до патріотичних образів у музичних творах. Виховувати почуття патріотизму, кращі моральні й духовні якості осо­бистості.

Музичний матеріал: М. Вербицький «Ще не вмерла України» (слухан­ня, виконання); М. Лисенко. «Молитва за Украї­ну» (слухання); Т. Петриненко. «Україна» (роз­учування).

Тип уроку: урок уведення в тему.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,комп'ютер),нотна дошка, нотний запис, портрети компози­торів М. Вербицького, М. Лисенка, Т. Петриненка, підручники «Музичне мистецтво», 7 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань), «Вчимося співати», 5—8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні про школу (наприклад, «Шкільний корабель» Г. Струве тощо).

Музичне вітання.

Музичний матеріал із програми минулого року на розсуд учителя.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

Бесіда-діалог учителя з учнями щодо музичних вражень, які вони отримали під час літніх канікул.

У ході бесіди-діалогу слід звернути увагу на життєвий зміст прослуханих творів.


  • Пригадайте, з якою музикою ви зустрічалися під час літніх канікул. ,

  • Які музичні телепрограми й конкурси ви запам'ятали?

  • Які музичні твори, пісні ви можете продемонструвати?

Учні розповідають про свої враження, по можливості ілюстру­ють або виконують фрагменти інструментальної або вокальної му­зики, виконують пісню, обрану на власний розсуд.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Музика, як і інші види мистецтва, відображає жит­тя, навколишній світ у художніх образах.

Шлях до розуміння музичного образу не завжди простий, оскільки кожний музичний твір має певний зміст, певні ідеї, відо­бражає почуття й настрої людини.

Саме тому впродовж І семестру ми спостерігатимемо на при­кладі різних музичних творів різне відображення життя, різні музичні образи. Уся наша музично-творча робота буде спрямова­на на розуміння особливостей музичного образу, образного змісту музики.

Таким чином, головною темою І семестру буде «Образний зміст музики», а кожний урок підпорядковуватиметься окремим зміс­товним лініям, пізнанню окремих музичних образів, певному зміс­ту, вираженню певних почуттів.

Наш перший урок присвячений образам, пов'язаним з Украї­ною, а також пісням — символам України.

Відомий український поет Максим Тадейович Рильський сказав:

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях — і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

Сьогодні ми познайомимося з піснями — символами Украї­ни — та визначимо їхню роль у житті народу.

4. Слухання пісні «Ще не вмерла України» композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського.


  • Чи знаєте ви історію створення цієї пісні?

  • У який час вона з'явилась?

  • Яка її роль у житті народу?

а) Розповідь учителя про історію створення пісні «Ще не вмерла

України». '

Жодному твору української літератури й музики не судилася така велична і... трагічна доля.

Велична, тому що в цій пісні втілено споконвічну мрію наро­ду стати суверенним, а також відображено незламну віру у відро­дження України.

Трагічна, тому що понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали, — але не вбили.

Нелегким був і життєвий та науково-творчий шлях автора вірша «Ще не вмерла України» Павла Платоновича Чубинсько­го (1839—1884) — фольклориста, етнографа, поета (народився на Київщині, у м. Борисполі). За цей вірш П. Чубинський був засла­ний у далеку Архангельську,губернію і впродовж семи років пере­бував за межами України.

Музику на слова Чубинського створив Михайло Михайлович Вербицький (1815—1870) — талановитий композитор, один з ор­ганізаторів духовного й культурного життя на Західній Україні (Галичині).

Пісня, створена нібито на вірші Т. Шевченка, «Ще не вмерла України» прозвучала як заключний номер концерту, присвячено­го роковинам смерті Кобзаря. Це відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі. Із того часу твір П. Чубинського — М. Вербицько­го почав сприйматися як символ патріотичних поривів і звершень.

Героїко-патріотична музика спочатку лунала як солоспів (1864), а згодом у звучанні хору та оркестру перетнула кордо­ни України, зазвучала за її межами — в Канаді, СІНА, Австралії, Бразилії.

Злившись воєдино, слова й музика твору надихали борців за волю України. Цей твір став піснею-гімном.

б) Слухання пісні «Ще не вмерла України» М. Вербицького.


  • Визначте характер пісні, особливості її змісту.

  • Чи відчутні в ній риси, характерні для українських народ­них пісень?

  • У чому причина популярності цієї пісні?

У ній органічно поєднуються піднесена вольова музика з підне­сеним змістом поезії П. Чубинського. Ця хорова пісня, у якій влад­но лунають мажорні закличні інтонації, увібрала в себе характерні риси українських історичних пісень.

Виконання пісні «Ще не вмерла України» учнями.

  • Чому саме ця пісня стала Державним Гімном України?

  • Коли був затверджений статус пісні як державного музич­ного символу? -

24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акту прого­лошення незалежності України» в залі Верховної Ради було вико­нано національний гімн «Ще не вмерла України». Статусу Держав­ного Гімну України ця пісня набула 6 березня 2003 року. У Статті 1 Закону «Про Державний Гімн України» записано, що Державним Гімном України є національний Гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського. Кон­ституція України затвердила статус пісні як офіційного державно­го музичного символу.

Поряд із цим твором другим національним духовним гімном є «Молитва за Україну» («Боже великий єдиний»).

Її створив видатний український композитор Микола Віта­лійович Лисенко на вірші відомого письменника й просвітителя Олександра Яковича Кониського як пісню для дитячого хору. Ця піднесена музика відразу вийшла за межі релігійних піснеспівів і набула всеукраїнського значення. Відродження пісні сьогодні є цілком природним, адже і поета, і композитора на її створення надихнула палка любов до Батьківщини, до рідно­го народу.

Ця пісня понад півстоліття була заборонена, її не виконували на концертах, вона не звучала по радіо.

Коли вона народилася, точно ніхто не знає.

Слова належать О. Кониському, музика — М. Лисенкові. У 1890-х роках її знали в Галичині.

Згодом пісня зазнала певного переакцентування: написана для

дітей, після заміни окремих слів набула загальнонародного звучан­ня. Її виконували в школах, на церковних святах, світських кон­цертах як духовний гімн спочатку в західноукраїнських землях, а протягом. 1917—1920 років — у Наддніпрянській Україні. Пере­годом зона була заборонена.

Ця пісня не ввійшла в жодне з видань М. Лисенка.

Текст і музика зливаються воєдино, утворюють органічну цілість.

«Молитва за Україну» є однією з тих духовно-патріотичних пісень, що служили й служать високій меті національного відро­дження народу.

5. Слухання пісні «Молитва за Україну» М. Лисенка.

"

При слуханні слід звернути увагу на образний зміст музики.





  • Як ви розумієте назву пісні? Чому цей твір має саме таку назву?

  • Який характер музики, особливості розкриття музичного образу пісні?

  • Які пісні, присвячені Україні, ви можете пригадати?

разі потреби учитель звертається до демонстрації фрагментів знайомих учням пісень про Україну.

6. Розучування пісні «Україна» Т. Петриненка.

Автором слів і музики пісні «Україна» є Тарас Петриненко, український композитор-пісняр, патріот своєї країни. Лірико-патріотична тема є провідною в його творчості.

Слухання пісні у виконанні вчителя або в запису.


  • Який образний зміст цієї пісні?

  • Які почуття втілені в ній?

  • У чому виражаються особливості ритмічного рисунку в роз­критті образу пісні?

У пісні втілено почуття палкої любові до Батьківщини. Її ме­лодія легко запам'ятовується. Недарма вона стала однією з найвідоміших пісень, яку по праву можна назвати сучасним музичним образом України.

7. Підсумок уроку.

  • Які враження справила на вас музика уроку?

  • Які почуття вона викликала?

  • З якими піснями-символами ви познайомилися на сьогод­нішньому уроці?

  • .З яким образним змістом вони пов'язані?

  • Чи можете ви визначити музичні символи своєї родини?

  • Як ви розумієте поняття «музичний образ» ?

  • Що необхідно для розуміння музичного твору, його музич­ного образу?

Музичний образ-це узагальнене відтворення засобами му­зичного мистецтва явищ дійсності й духовного світу людини. Для його розуміння слід з'ясувати для себе, що та як у музичному тво­рі відображається.

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.



8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір, по можливості патріотично­го й духовного змісту. Підібрати вірші, присвячені Україні.



9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної на розсуд учителя або за їхнім бажанням.

УРОК 2

Тема. Пісенна основа музичних образів.



Мета. Визначити роль народної пісні як основи музич­них образів (патріотичних, ліричних, драматич­них тощо). Формувати вміння спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порів­нювати контрастні за характером музичні образи. Виховувати патріотизм, кращі моральні духовні якості особистості, (естетичний смак.

Музичний матеріал: Д. Крижанівський. «Реве та стогне Дніпр широ­кий...» (слухання); М. Лисенко.

Арія Остапа з опе­ри «Тарас Бульба» (слухання); М. Лисенко. Пісня Наталки з опери «Наталка

Полтавка» (слухання); Т. Петриненко. «Україна» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичніінструменти(баян), магнітофон (музичний центр, БУВ, комп'ютер), нотна дошка, нотний запис, портрети компози­торів Д. Крижанівського, М. Лисенка, підручни­ки «Музичне мистецтво, 7кл.» (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань), «Вчимося співати», 5—8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Україна» Т. Петриненка.

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.


  • Чи знайома вам музика, що прозвучала на початку уроку?

  • Які думки вона вам навіяла та з якими музичними образа­ми пов'язана?

  • Чи зустрічались вам схожі музичні образи під час слухання музики вдома впродовж тижня? .

  • Чи можна вважати пісню «Україна» музичним символом сучасної України?

  • З якими піснями-символами ви ще знайомі?

  • Яку з пісень ви хотіли б виконати або послухати? Виконання і слухання пісень «Ще не вмерла України» та «Мо­литва за Україну».

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми продовжимо знайомство з новими музичними об­разами, які виражають різні почуття людини, відтворюють ті чи інші сторони її життя.

Які ж особливості музичних образів? Які почуття вони викли­кають, які риси особистості виховують? Яку роль відіграє народна пісня у створенні музичних образів і в житті людини? Саме цим питанням і буде присвячений наш урок.

4. Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» Д. Крижанівського.


  • Який характер музики цієї пісні?

  • Який її образний зміст?

  • Якими засобами музика і поезія створюють образ могутньої ріки?

Цій пісні-роздуму притаманна м'якість, плавність руху, що йде від ліричних українських пісень, мужня енергія.

Широкі ходи по звуках тонічного тризвуку змальовують без­краї дніпровські простори й водночас створюють відчуття наполе­гливої рішучості.



  • Чи можна вважати, що ця пісня відображає цілісний образ Дніпра?

  • Яким ви бачите «Дніпр широкий» як художники?

  • Розглянете репродукцію картини художника М. Бурачека «Реве та стогне Дніпр широкий». Чи співзвучна вона з музичним образом пісні?

  • Згадайте інші приклади розкриття образу Дніпра в жи­вописі.

— Чи відома вам історія створення цієї пісні?

Її автором є композитор Данило Якович Крижанівський, ама­тор, скромний учитель латинської мови Белградської чоловічої гімназії, що на Одещині. Він прожив усього 36 років. Текстом цієї пісні стали рядки з поеми Т. Шевченка «Причинна». Вірші Тараса Шевченка й ноти Данила Крижанівського вперше були надрукова­ні разом у 1886 році.

Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» набула неабиякої попу­лярності, звучала в багатьох варіантах і навіть використовувалася як позивні українського радіо.

Композитор В. Косенко обробив пісню для хору в супроводі фортепіано.



  • Чи вважаєте ви цю пісню музичним символом української нації?

Образ Дніпра, який уособлює могутні сили народу, оспіваний у поезії Т. Шевченка, неможливо уявити без мелодії Д. Крижанів­ського. Вона чудово відтворює велич Шевченкового вірша.

Слід сказати, що пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» упро­довж тривалого часу вважали народною. Саме тому мільйони укра­їнців сприймають її як музичний символ нації.



  • Яка ріка є символом вашого міста або району?

  • Чи присвячені їй пісні? Якщо ні, то створіть про неї свою пісню.

5. Слухання ари Остапа з опери «Тарас Бульба» М. Лисенка.

Ви вже знайомі з творчістю українського композитора М.Лисенка (1842—1912).



Микола Віталійович Лисенко уособлює ці­лу епоху в історії української культури. Його вважають засновником української класичної музики,. ,

Діяльність М. Лисенка — видатного ком­позитора, піаніста, диригента, педагога, фоль­клориста — дала поштовх бурхливому розвит­ку професійної музики в Україні.

Саме завдяки М. Лисенку українська музи­ка на той час стала широко відомою за межами України: у Росії, в інших країнах. Її визнали рівноправною серед інших музичних культур.

Оперна творчість композитора багата й різноманітна. Вона включає і лірико-побутові («Наталка Полтавка»), і історичні («Та­рас Бульба»), і народно-фантастичні («Утоплена», «Різдвяна ніч»), і сатиричні («Енеїда»), і казкові («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна») твори.

Історико-героїчна опера «Тарас Бульба» посідає центральне місце у творчості М- Лисенка. Композитор працював над нею ду­же вдумливо й наполегливо протягом десяти років (1880—1890). У музиці цієї опери найяскравішого втілення набули ті сцени й ге­рої, котрі тісно пов'язані з патріотичною ідеєю.

Сьогодні ви познайомитесь з одним із трагічних моментів опери.

Арія Остапа «Що ти вчинив?» — це третя, лірична кульміна­ція в трагедії. Брат побачив Андрія тоді, коли кара вже здійсни­лася. В Остапа виникає багато запитань: «Чому зо мною в Січі,

брате, не положив ти голови? Чого життя даремно стратив? Чого, як зрадник, батька й брата тут залишив, посиротив?» тощо. Усі ці запитання так і залишаються без відповіді. Андрій мертвий.



  • Познайомтеся з текстом арії.

  • Які почуття вона у вас викликає?

  • Яким має бути характер музики?

Слухання арії Остапа.

  • Які інтонації притаманні арії Остапа — ліричні, сумні, тра­гічні чи мужні, вольові, драматичні?

Арія сповнена глибоких почуттів любові, жалю за втраче­ною честю й молодим життям. Уся музична тканина пройнята скорботним ліризмом, широкою співучістю, у ній багато пісенно-романсових інтонацій.

Вокальній партії Остапа притаманні мужні, вольові інтонації. Його велика лірико-драматична арія з У дії, у якій він прощається зі своїм братом, — одна з найкращих сторінок опери.

Як вам уже відомо, тематика опер М. Лисенка різноманітна. А разом із цим це ще й різноманітна галерея музичних образів.

— Познайомтеся з одним із музичних образів опери «Натал­ка Полтавка» — головною героїнею Наталкою на прикладі її пісні.



6. Слухання пісні Наталки з опери «Наталка Полтавка».

«Наталку Полтавку» М. Лисенко створив у 1889 році за моти­вами однойменної п'єси І. Котляревського. Вона схожа на звичай­ну оперу: сценічна дія розгортається як у драматичному театрі, ге­рої в діалогах не співають, а розмовляють.

Зберігаючи традиції цього жанру (насамперед показ дійових осіб через народну пісню), М. Лисенко створює самобутні музичні характеристики. Так, ліричний образ Наталки розкривається пе­редусім через задушевно-сумні народні пісні, які передають тугу й печаль молодої дівчини, бо вона не хоче виходити заміж за ста­рого багатія, але погоджується на самопожертву заради спокійної материної старості;

Після тривалих випробувань Наталка все ж таки отримує ви­страждане щастя — стає нареченою свого коханого Петра. Нових рис до її образної характеристики додає весела й заповзята пісня «Ой, я дівчина Полтавка».

Слухання пісні Наталки.

Можливий варіант з опорою на текст пісні.

Ой, я дівчина Полтавка,

А зовуть мене Наталка:

Дівка проста, не красива,

З добрим серцем, не спесива.

Коло мене хлопці в'ються

І за мене часто б'ються,

Но я люблю Петра дуже,

А до других мені байдуже.

Мої подруги пустують

І зо всякими жартують,

А я без Петра скучаю

І веселості не знаю.

Я з Петром моїм щаслива,

І весела, і жартлива,

Я Петра люблю душею,

Він один владіє нею.

Аналіз-інтерпретація пісні після слухання. —- Який образний зміст цієї пісні?


  • Як засоби музичної виразності розкривають характер музи­ки в цій пісні?

  • Які почуття героїні передає пісня?

Танцювальний ритм і бадьора мелодія якнайкраще виражають радісні почуття героїні.

  • Порівняйте образ Наталки з музичним образом Остапа.

  • У чому ви бачите їхню відмінність?

  • Який висновок ви можете зробити?

Українська народна пісня — це основа оперної спадщини ком­позитора, його музичних образів. їхня тематика різноманітна.

Яскравість і щирість музичної мови, співзвучність музики з розвитком сюжетної лінії, уміння розгорнути драматичну дію й намалювати рельєфні образи — усе це притаманне М. Лисенку як оперному композитору.

Він від народу набирався сили

В натхненній праці, в боротьбі палкій,

Коли творив щоденний подвиг свій

Во ім'я тих, що сіяли й косили.



Максим Рильський

7. Розучування пісні «Україна» Т. Петриненка (другий куплет).

У ході розучування слід звернути увагу на текст пісні, двого­лосся приспіву, виразність виконання.



  • Який образний зміст цієї пісні?

  • Чи відчутний у пісні вплив народного фольклору? Якщо так, то визначте, у чому саме.

8. Підсумок уроку.

  • З якими музичними образами ви познайомилися на уроці? Із чим вони пов'язані?

  • Яку роль відіграє народна пісня у створенні музичного обра­зу — від оперних М. Лисенка до пісенних М. Вербицького, Д. Кри­жанівського та Т. Петриненка?

  • Яке значення й роль творчості М. Лисенка в розвитку укра­їнської музичної культури?

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Визначити образний зміст музичних творів.



10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Україна» Т. Петриненка.

УРОК З


Тема. Образи війни, мужності й героїзму.

Мета. Визначити життєвий зміст музики й особливості його відображення у творах композиторів Д. Шос­таковича, В. Баснера. Закріпити поняття .«му­зичний образ», «симфонія». Формувати вміння визначати й розуміти головну думку музичних творів, аналізувати музику. Під час розучування, виконання пісень розвивати відчуття ритму, ан­самблю, здатність емоційно й виразно виконува­ти пісні. Виховувати почуття поваги до загиблих у боях за Батьківщину, кращі моральні якос­ті (мужність, героїзм, патріотизм), ненависть до зла, філософії фашизму.

Музичний матеріал: Д. Шостакович. Епізод нашестя із Сьомої симфонії (слухання); В. Баснер. «На безымянной высоте» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти(баян), магнітофон (музичний центр, комп'ютер), нотна дошка,DVD, нотний запис, портрети компози­торів Д. Шостаковича, В. Баснера, підручники «Музичне мистецтво», 7 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань), «Вчимося співати», 5—8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «На безымянной высоте» В. Баснера.

Музичне вітання.

Музичний матеріал із програми минулого року на розсуд учителя.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • У супроводі якої музики ви прийшли на сьогоднішній урок, якими музичними враженнями бажаєте поділитись?

  • З яким образом пов'язана ця музика? (Звучить арія Остапа.)

  • Що ви можете сказати про характер музики арії, її образ­ний зміст?

  • Які інтонації притаманні арії Остапа?

  • Чим відрізняється музичний образ Наталки від образу Остапа?

  • Чи відчутний у них вплив української народної музики?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  • З якими образами пов'язана музика, під яку ви заходили до класу?

Музичний матеріал сьогоднішнього уроку розширить палітру музичних образів, поглибить ваше вміння аналізувати, розвине здатність сприймати й виконувати музику, пов'язану з образами війни, мужності й героїзму.

Наш урок є подорожжю в героїчне і трагічне минуле, екскурсією по музеях Великої Вітчизняної війни.

В одній зі шкіл м. Санкт-Петербург (Росія) створений музей, присвячений Сьомій симфонії Д. Шостаковича.

Уявіть, що ви на екскурсії в цьому музеї. Екскурсоводи музею познайомлять вас із цим чудовим твором і його автором, компози­тором Д. Шостаковичем.

4. Слухання епізоду нашестя із Сьомої

(«Ленінградської») симфонії Д. Шостаковича.

Учитель. Світову музичну культуру не­можливо уявити без музики видатного ком­позитора XX століття Дмитра Дмитровича Шостаковича.

Композитор і педагог, відомий музично-громадський діяч усе своє життя присвятив світ­лим ідеалам гуманізму, вихованню прекрасного в людині засобами музики

1.й учень-екскурсовод. «Я щасливий, що можу своїм мис­тецтвом, своєю громадською діяльністю служити народу нашої Батьківщини» (Шостакович). У творчому доробку Д. Шостако­вича представлені всі жанри музичного мистецтва: опера і балет, симфонія і концерт, інструментальний ансамбль і романс, пісня і ораторія, оперета і музика для кіно й театральних вистав.

2-й учень-екскурсовод. Серед шістнадцяти симфо­ній Д. Шостаковича Сьома симфонія посідає особливе місце як полум'яний і гнівний відгук композитора і громадянина на суво­рі події війни.

Сьома Симфонія Шостаковича («Ленінградська») — один із найбільш визначних музичних творів Великої Вітчизняної війни.

«Сьома симфонія — це поема про нашу боротьбу, про нашу майбутню перемогу»,— писав Д. Шостакович. І її створення, і її перше виконаная в блокадному Ленінграді (1942 р.) були по­двигом в ім'я життя. Саме тому цю симфонію називають «Ленін­градською».

9 серпня 1942 року — це одна з найбільш пам'ятних сторінок у літописі життя блокадного Ленінграда. Саме в цей день, коли за планами гітлерівської верхівки фашистські війська повинні були увійти до міста, вся країна слухала трансляцію Сьомої симфонії із зади Ленінградської філармонії. Ноти симфонії доставив спе­ціальний літак, що прорвався крізь вогняне кільце блокади. Щоб зібрати необхідний склад виконавців (у місті залишилось усього п'ятнадцять оркестрантів), були терміново викликані музиканти, які вже змінили свої інструменти на зброю. І ось над Ленінградом з усіх репродукторів лине натхненна музика Сьомої симфонії — симфонії всепереможної мужності.

Карл Ілліч Еліасберг, який керував тоді оркестром, згадував, як головнокомандуючий Ленінградським фронтом Л. О. Говоров сказав, що «артилеристів так само можна вважати учасника­ми виконання». Лише через багато років він дізнався, що Говоров наказав відкрити найпотужніший вогонь по ворожих батареях і змусити їх мовчати. «Я гадаю, що в історії музики такий факт — єдиний»,— писав видатний диригент.



  • Яке враження справила на вас музика нашестя й екскурсія музеєм? ч

  • Виконайте як вокаліз тему нашестя й відтворіть ритмічний рисунок, на фоні якого звучить тема нашестя.

  • Як проходить розвиток основної теми, яка створює образ руйнівної сили?

  • Яку роль відіграє оркестр?

Народжена на фоні віддаленого барабанного дробу тема посту­пово змінюється, набирає іншого звучання. З'являючись спочатку як простенька, ніби «іграшкова» , мелодія починає змінюватися. Поступово саме ця її властивість, «несправжність» перетворюється на зловісну механічність. Цьому сприяє одноманітна ритмічна формула, яка нав'язливо повторюється, а також прямолінійна мелодія, примітивна у своєму тупцюванні на місці та у своїх різких , стрибках угору і вниз.

Демонстрація фрагментів учителем.

Повторюючись 11 разів, тема поступово проявляє свою звіря­чу сутність і сприймається як образ зла, руйнівної сили. Тому не дивно, що тему нашестя охарактеризували як «танок пацюків під дудку щуролова» .

Але образи опору, боротьби приводять до переможного фіналу.

Коли Сьому симфонію вперше виконували за кордоном у Нью-Йорку, під керуванням диригента Артура Тосканіні, то її транслювали одночасно 134 радіостанції США та 99 радіостанцій Латинської Америки.

Один американський журналіст зазначив: «Країна, художники якої створюють у ці суворі дні твори безсмертної краси й висо­кого духу,— непереможна».

А український поет Микола Бажан написав такі рядки про Сьому симфонію:

Симфонії Сьомої журна мажорність,

Натхненність цього музиканта тривожного.

Худенького, змореного громовержця,—

Вона об'єднала нас, кожного й кожного,

Розпечене серце впаявши до серця.

О, музики благословенна соборність.

— Якби ви були поетами, то які поетичні слова присвяти­ли б Сьомій симфонії?



  • Розгляньте афішу часів війни. Які думки викликає у вас її зміст?

  • Уявіть, що ви — художники. Якою ви бачите сучасну афі­шу до виконання симфонії?

5. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  • Чи може пісня бути цілісним образом війни?

  • Які риси характеру людини може оспівувати пісня?

6. Екскурсія до музею пісні.

Учитель. Ми знову в музеї, присвяченому одній пісні — «На безымянной высоте».

У тяжкі й драматичні роки минулої війни звучали музика й пісні, які народжувались під гуркіт канонади і крокували но­га в ногу з конкретними подіями героїчного часу, з бійцями йшли вперед до перемоги.

Пісням про війну, що минула, створеним у післявоєнний час, притаманні інші риси.

Вони — відлуння пережитої війни, пісні-спогади, пісні-пам'ять.

1-й учень-екскурсовод. Пісня композитора В. Баснера на слова М. Матусовського «На безымянной высоте» по праву ввій­шла в один ряд із піснями воєнної доби. Основою цієї пісні-спогаду є реальний бойовий епізод часів минулої війни, далекого 1943 ро­ку. Вона присвячена героїчному подвигу вісімнадцяти бійців, які вступили в нерівний бій із фашистськими загарбниками.

2-й учень-екскурсовод. Пісня, що прозвучала вперше в кі­нофільмі «Тиша» в 70-ті роки минулого століття, через сорок ро­ків після війни, набула великої популярності. Звучить вона й досі.

А на пам'ятнику загиблим воїнам на «безіменній» висоті біля села Рубєженка застигли викарбувані слова з пісні:

«Мы не забудем, не забудем

Атаки яростные те.

У незнакомого поселка,

На безымянной высоте.

Учитель. Послухайте пісню «На безымянной высоте» ком­позитора В. Баснера й визначте її образний зміст і характер зву­чання.

7. Слухання пісні «На безымянной высоте».


  • Яке враження справила на вас ця пісня?

  • Чи могла б вона бути піснею опору? Організація роботи в групах. Гра «Мікрофон».

8. Розучування пісні «На безымянной высоте» композитора В. Баснера на слова М. Матусовського.

  • Як засоби виразності сприяють створенню музичного обра­зу пісні?

  • На що слід звернути увагу при розучуванні пісні? Розучування першого куплету пісні з опорою на нотний запис.

Паузи можна позначати ударами на шумовому інструменті.

9. Згадайте пісні, в яких відображено тему війни, оспіваний героїзм, мужність солдатів.

Виконання пісні «Балада про солдата» В. Соловйова-Сєдого.



10. Підсумок уроку.

  • Які ваші враження від музики уроку?

  • Чому Сьома симфонія Д. Шостаковича отримала другу на­зву — «Ленінградська» ?




  • Як називають симфонії,, підпорядковані певному задуму, певній програмі?

  • Яке значення мають Сьома симфонія та пісня «На безымянной высоте» для вас? Які почуття виховують вони в кожної людини?

  • У яких кольорах ви бачите музику уроку?

  • До якого з творів ви намалювали б рисунок? Оцінювання музично-творчої роботи учнів на уроці.

11. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Розповісти про характер і розвиток музичних образів. Підготувати проект (рисунок) сучас­ної афіші концерту «Сьома симфонія».



12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «На безымянной высоте» В.Баснера.

урок 4

Епіграф до уроку:

«Бетховен — це слава і гордість усього цивілізовано­го людства. Його помисли й почуття близькі й дорогі всім народам світу».



Дмитро Шостакович

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка